Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание У ФР. лицемірство, нещира гра; пор. IP. комунізм, комуністичний лад; ІСТ.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

прий, біля, побіля, край, при;

(– кількість) приблизно. КОЛОБРОДИТИ, пустувати, сил. бешке-тувати, шурубурити, р. броїти, ок. коло­броїти.

КОЛОВОРОТ, вирва, ВИР, д. крутіж;

(подій) П. калейдоскоп.

КОЛОДА, (обчухраний стовбур) круг­ляк, колодка, д. бервено; (на пасіці) вулик; (хто) незграба, тупак; (карт) комплект; ІСТ. мн. колодки.

КОЛОДКА, колода; (під орден) планка; (шевця) копил; (ножа) держак; З. /ви­сячий/ замок; мн. колодки, іст. ди­би, скрипиці; П. пута; (взуття з де­рева) дерев’янки.

КОЛОДНИК, див. АРЕШТАНТ. КОЛОДЯЗЬ, криниця, д. керниця,

кирниця; ГІР. вертикальна шахта,

стовбур, ствол.

КОЛОМ пр., кружкома, кружка;

(один за одним) чередою, по черзі. КОЛОМИЙКА, див. ПІСНЯ.

КОЛОНА, буд. стовп, підпора, (вмуро­вана в стіну) пілястра; (з пірамідаль­ним вершком) обеліск; (бійців) ВІЙ. лави, (aвm.) валка, р. ґирилиця; & колонка.

КОЛОНІЗУВАТИ, (вільні землі) заселя­ти, заселювати; (чужі землі) загарбува­­ти, захоплювати, підбивати, поне­волювати.

КОЛОНІЯ, (країна) залежна держава; (втікачів) поселення; (емігрантів) земляцтво; (виправна) сов. табір /примусо­вої праці/; (організмів) біол. скупчення.

КОЛОНКА, див. КОЛОНА; (цифр) стов­пець; (водяна) кран; (заправоч­на) бен­зоколонка, пункт заправки; (для опален­ня) ПОБ. пічка.

КОЛОС і колосальний, див. від.

велетень і величезний.

КОЛОТИ, шпигати, штрикати, д. шпо-ртати; (наскрізь) проколювати; (у боці) боліти; (свиней) забивати, різати; (на дріб) розщеплювати, роздробляти, дро­­бити, розколювати; (дрова) рубати; (язи­ком) П. дошкуляти, допікати, під­пускати шпильку; (в очі) жм. цвікати. КОЛОТИТИ, (воду) мішати /розмішува­ти/ і каламутити; П. баламутити, збу­рю­вати, підбурювати, бунтувати, хви­лю­ва­ти, бентежити; (від люті) неос. тру­сити, трясти.

КОЛОТИТИСЯ, (– серце) битися, кала­тати, токотіти, токотати; (– пристрас­ті) клекотіти, бурхати; (зо страху) тремтіти, дрижати; (мати клопіт) тов­ктися, морочитися; Р. обурюватися; (– думки) не давати покою; П. ко­лобродити; (з ким,

за що) сваритися, сперечатися; ЖМ. коливатися /н. бре­зкле тіло/.

КОЛОТНЕЧА, сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, вул. за’їдня, д. колот; (заворуха) замагання, каша, веремія; (велика) заворушення.

КОЛОШКАТИ, полохати; (збурювати спокій) турбувати; (чуб) Р. кошлати, кошлатити.

КОДУВАТИ, кружляти, колесувати, кру­титися, обертатися; (робити гак) об’їж­джати.

КОЛУПАТИ, копирсати, д. длубати, корпати, порпати/ся/, шпортати; (гос­трим) довбти, дов­бати.

КОЛЮЧИЙ, (гострий) шпичакува­тий; (дотеп) П. ущипливий, дошкуль­ний, їдкий, уїдливий, щипучий; (погляд) гострий, пронизливий; & коль­кий, колющий.

КОЛЮЧКА, шпилька, шпичка, шпичак; (у тілі) скабка; (у їжака) голка; (недуга) ЖМ. колька.

КОЛЯСА, екіпаж, коляска, фаетон,

бз. коч.

КОЛЬБА г. (рушниці) приклад.

КОЛЬКА, (у боці тощо) біль,

жм. ко­лючка.

КОЛЬКИЙ, див. КОЛЮЧИЙ. КОЛЬОРИСТИЙ, барвистий, квітчас­тий, пишнобарвний, ряснобарвий; пор. веселковий.

КОЛЬОРИТ, колорит (у мистецтві) тональність, тон; (забарвлення) колір, нюанс; (міс­цевий) П. своєрідність, самобутність, ха­рактерна особливість. КОЛЬОРИТНИЙ, колоритний, яскравий, мальовничий, бар­вистий; П. своєрідний, ха­рактерний.

КОЛЬОРОВИЙ, забарвлений, барвистий, не безкольоровий; (багатобарвний) ве­селковий, різнобарвий, різнобарвний,

сов. різноколір­ний; (– расу) не білий; (ме­тал) не чорний.

КОМАНДА, наказ, д. розказ; (провід) командування; (судна) екіпаж, особо­вий склад, д. залога; спрт. колектив, дружи­на.

КОМАНДИР, (у війську) зверхник, г. ко­мендант; (великих формацій) команду­вач, полководець, воєвода, воєначальник, сов. командуючий, сил. головнокоман­дувач.

КОМАНДНИЙ, (– кадри) керівний,

(– посаду – ще) провідний, ключовий, чоловий; (– узвишшя) ВІЙ. панівний. КОМАНДУВАТИ, віддавати команду, на­казувати; (військом) керувати, очолю­вати що; ЖМ. порядкувати, орудувати,

р. радити.

КОМАНДУВАЧ, див. КОМАНДИР. КОМАХА, кузька, жм. мураха, мурашка; & комашка, комашина, зб. комашня.

КОМБІНАТ, (промисловий) підприєм­ство; (комунально-побутовий) об’єд­нан­ня.

КОМБІНАЦІЯ, сполучення /поєднання, розташування/ в певному порядку; (у грі) композиція, стратегічна схема; (хитро­муд­ра) хитрий крок /коник, план/, махінація.

КОМБІНУВАТИ, змішувати /добирати, компонувати, сполучати, розташовува­ти/ у певному порядку; (дії) поєдну­вати, з’єд­ну­вати; (вигоду) вихитровувати, мах­лю­­вати.

КОМЕДІЯ, див. п’єса; (розважальна) водевіль; (анекдотичний випадок) смі­ховина, сміхота, курйоз, сміх та й годі;

У ФР. лицемірство, нещира гра; пор. ку­медія.

КОМЕДІЯНТ, див. АКТОР; (у цирку) кло­ун; (актор комедійних ролей) комік; (у житті) ір. блазень; (хто вдає когось) удавака, сов. удавальник; пор. лицемір.

КОМЕНТАР, (до тексту) пояснення, тлумачення, роз’яснення; (до подій) за­уваження.

КОМЕНТУВАТИ, пояснювати, тлумачи­ти, роз’яснювати, супроводити комента­рем, давати коментарі.

КОМЕРСАНТ, крамар, купець, негоціант, зн. гендляр, спекулянт, г. торгівець, сов. торговець; (доставець солі з Кри­му) чумак.

КОМЕРЦІЙНИЙ, торговельний,

крамар­ський, меркантильний, зн.

гендлярський.

КОМИЗА, див. ВЕРЕДУН. КОМИЗИТИСЯ, упиратися, опинатися, пручатися, норовитися, жм. огурятися; Р. вередувати.

КОМИН, бовдур, жм. вивід, верх; (канал на дим) сов. димохід; (над

дахом) ди­мар; & коминок.

КОМІВОЯЖЕР, див. АҐЕНТ (агент).

КОМІК, КОМЕДІАНТ; ПОБ. веселун,

сміхун, сміхотун.

КОМІР, ковнір; (сорочки) обшивка;

& комірець, комірчик. КОМІРНИК, див. КВАРТИРАНТ.

КОМІСІЯ, (повноважна рада) комітет,

колегія; (у торгівлі) доручення. КОМІТЕТ, див. КОМІСІЯ.

КОМІЧНИЙ, смішний, сміховинний; (анекдотичний) кумедний, курйозний, веселий; (актор) комедійний.

КОМОРА, д. кліть, спіжарня; (коло ха­ти) хижа; (на товар) склад, склеп, гамазей; (на зерно) шпихлір; пор. по­вітка.

КОМПАКТНИЙ, щільний, тісний, без

проміжок; (твір) короткий, стислий. КОМПАНІЙСЬКИЙ, товариський, артіль­ний; (балакучий) кн. комунікабель­ний.

КОМПАНІЯ, товариство, гурт, (весела) панібратство, (тепла) гопкомпанія, з. кум­панство, ж. братія; жм. гості; (проми­слова) фірма.

КОМПАНЬЙОН, партнер, товариш, співу­часник, напарник, г. кумпан. КОМПАС, див. ДОРОГОВКАЗ. КОМПЕНСАЦІЯ, (дія) відшкодування, зрівноважування; (винагорода) відшко-дування, покриття витрат; МЕД. вирі­в­нювання /н. функцій/, заміна /н. клі­тин/.

КОМПЕНСУВАТИ, відшкодовувати, по­повнювати, вирівнювати, зрівноважу­вати.

КОМПЕТЕНТНИЙ, (знавець) обізнаний, тямущий; (майстер) кваліфікований; (уря­довець) повноправний, повноваж­ний, пов­новладний.

КОМПІЛЮВАТИ і КОМПІЛЯЦІЯ, див.

компонувати і композиція. КОМПЛЕКС, (дій) сукупність, перепле­тення; (промисловий) вузол; (архі­тек­турний) ансамбль.

КОМПЛЕКТ, набір; (ключів) в’язка, ни­з­­ка; (посуду) сервіс; (меблів) гарнітур; (бі­лизни) пара, зміна; (карт) колода; (то­варів) асортимент; (літер) шрифт; (жу­р­налів за рік) річник. КОМПЛЕКТУВАТИ, добирати /допов­нювати/ до комплекту, складати ком­плек­ти; & укомплектовувати. КОМПЛЕКЦІЯ, статура, будова тіла. КОМПЛІКАЦІЯ, ускладнення, плутанина, складність, заплутаність, кн. складнощі.

КОМПЛІМЕНТ, (кому) похвальба, по­хвала, лестощі; (понад міру) панегірик. КОМПОЗИТОР, див. ТВОРЕЦЬ. КОМПОЗИЦІЯ, (твору) будова, струк­тура; (насмикана з різних творів) ком­піляція; (музична) твір, опус. КОМПОНУВАТИ, творити, складати, ук­ладати; (з чужих творів) компілюва­ти; (вірші) писати.

КОМПОТ, (із сушні) узвар.

КОМПРЕС, оклад, поб. припарка. КОМПРОМІС, див. поступка. КОМПРОМЕТУВАТИ, див. знеслав­лювати, розвінчувати.

КОМУНА, (колгосп) колектив, артіль; IP. комунізм, комуністичний лад; ІСТ. громада /у Франції/.

КОМУНАЛЬНИЙ, (– послуги) побуто­вий; (– квартиру) спільний, багаторо-динний; (транспорт) міський. КОМУНІКАТ і КОМЮНІКЕ, див. пові­домлення.

КОМУНІКАЦІЯ, зв’язок, сполучення;

кн. спілкування.

КОНАТИ, умирати, доходити, кінчатися, агонізувати; (у муках) мучитися; (бу­ти на Божій дорозі) на ладан дихати, прясти на тонку.

КОНВЕНЦІЯ, (міжнародна) угода, пакт, договір; Д. з’їзд, конгрес. КОНВЕРТ, коверта.

КОНВОЙ, (в’язнів) варта, охорона;

(ван­тажів) супровід; (одна особа)

ЖМ. конвоїр, конвойник.

КОНВОЮВАТИ, (від утечі) вартувати, стерегти, охороняти; (від нападу) супро­водити, супроводжувати.

КОНВУЛЬСІЇ, КОРЧІ; (під час пологів)

перейми; (у худоби) перелоги. КОНГРЕС, з’їзд; (у ряді країн) парла-

мент, сов. парламент. КОНДЕНСУВАТИ, згущати, ущільнюва­ти; (електрику) накопичувати, нагромад­жувати, збирати; (виклад) стискати; (гази на рідину) перетворювати.

КОНДИТЕР, кондитор, цукерник. КОНДИЦІЯ, (товару) якість; (в угоді)

умова; ІСТ. /суспільний/ стан. КОНДУКТОР, див. ПРОВІДНИК.

КОНЕЧНИЙ, доконечний, украй необхід­ний, конче потрібний; обов’язковий, не­од­мінний; (смертний) тлінний, мину­щий.

КОНИК, див. КІНЬ; (учинок) вибрик, жм. фортель; (риса характеру) прис­трасть; (закохання) гоббі; (комаха) коник-стрибунець.

КОНКІСТАДОР, див. ЗАВОЙОВНИК. КОНКЛАВ, див. РАДА.

КОНКЛЮЗІЯ, див. ВИСНОВОК. КОНКРЕТНИЙ, (факт) /чітко/ визна­чений; (приклад) реальний; ФІЛ. не аб­страктний; пор. точний.

КОНКУРЕНТ, суперник; (супротивник)

опонент; (непримиренний) антагоніст. КОНКУРЕНЦІЯ, суперництво, змагання.

КОНКУРС, див. ЗМАГАННЯ.

КОНОВАЛ, суч. ветеринар; зн.

лікар, фельдшер.

КОНОКРАД, коновід; пор. злодій. КОНОПАТИТИ зап., (щілини) затикати, забивати, приб. шпарувати, зашпаровувати.

КОНСЕРВАТИВНИЙ, традиційний, орто­доксальний, сил. реакційний, непрогресивний, неліберальний; старомодний, старий, віджилий; (ухил) правий; пор. за­шкарублий.

КОНСЕРВИ, див. ПРОДУКТИ. КОНСЕРВУВАТИ, (харчі) зберігати; (будову) припиняти; (проект) заморо­жувати.

КОНСИЛІУМ, консиліюм, див. нарада.

КОНСИСТОРІЯ, (єпископська) цер. кан­­целярія; див. ще нарада. КОНСОЛІДУВАТИ, згуртовувати, об’єд­нувати, концентрувати, збирати

докупи; (посилювати) зміцнювати. КОНСПІРАТИВНИЙ, законспірований, за­секречений; (гурток) нелегальний, та­ємний, секретний, підпільний; & конспі­раційний.

КОНСТАТУВАТИ, (факт) стверджу­вати, відзначати, засвідчувати, встанов-лювати.

КОНСТИТУЦІЯ, див. ЗАКОН; (організ­му) будова.

КОНСТРУКТОР, див. ТВОРЕЦЬ.

КОНСТРУКЦІЯ, (машин) будова, струк­тура; лінґ. словосполука; мн. кон­струк­ції, споруди.

КОНСТРУЮВАТИ, див. ТВОРИТИ. КОНСУЛ і КОНСУЛЬТУВАТИ, див. від.

представник і радити.

КОНТАКТ, (між людей) спілкування, зв’язок; (з аудиторією) взаєморозумін­ня; ЕЛ. дотик, місце дотику; мн. кон­такти, стосунки, зносини, вза­ємини. КОНТИНЕНТ, материк; (тверда земля)

суходіл.

КОНТО, див. РАХУНОК.

КОНТОРА, канцелярія; (нотаріальна)

бюро.

КОНТРАБАНДА, г. пачкарство. КОНТРАКТ, (письмовий) угода, договір,

пакт, зобов’язання.

КОНТРАСТ, протилежність, полярність;

(неподібність) розбіжність. КОНТРАТАКА, контрнаступ. КОНТРИБУЦІЯ, див. ДАНИНА. КОНТРОВЕРСІЯ, див. СУПЕРЕЧНІСТЬ. КОНТРОЛЬ, перевірка; нагляд; (преси)

цензура.

КОНТУР, див. ОБРИС; (рота) форма. КОНФЕРЕНЦІЯ, збори, нарада, форум, круглий стіл, укр. віче; (наукова) сим-позіум, семінар, колоквіюм, сов. ко­ло­квіум; (з журналістами) прес-конфере­нція.

КОНФЕСІЯ, віровизнання, зап. віроспо­ві­дання.

КОНФІҐУРАЦІЯ, (конфігурація), (тіл) форма; (пло­щин) обрис, контур; (зірок) співрозташування /сов. співрозташування/, співрозміщення.

КОНФІДЕНЦІЙНИЙ, суто приватний; (лист) довірчий, г. довірочний; (таєм­ний) секретний; (особистий) інтимний; & конфіденціальний.

КОНФОРМАЦІЯ, (на посаді) затвер­дження; (неофіта до церкви) ЦЕР. при-лучення.

КОНФІСКАЦІЯ, (власності) експропріація, г. вивласнення; (друкованих ви­дань) вилучення; & г. конфіскація.

КОНФІТУРИ, конфітура, варения; (з протертих плодів) повидло, /густе/ пастила.

КОНФЛІКТ, (військовий) сутичка; (по­літичний) ускладнення, тертя; (інте­ре­сів) зіткнення, колізія; (поглядів) су­пе­речка; (у творі) суперечність.

КОНФУЗ, ніяковість, зніяковілість,

знія­ковіння, засоромлення, замішання, зап. незручне становище.

КОНЦЕНТРУВАТИ, скупчувати, зосеред­жувати, жм. копичити, обр. збирати в кулик; (сили) консолідувати; (рідину) ХІМ. насичувати, згущувати.

КОНЦЕПЦІЯ, див. СВІТОГЛЯД (тво­ру) ідейний задум.

КОНЦЕРТ, див. ВИСТАВА.

КОНЧЕ пр. доконче, конечно, доконечно, неодмінно, обов’язково, хай /там/ що, обр. кров з носа; (потрібно) до скру­ти, до зарізу, як повітря.

КОНЮШНЯ, див. СТАЙНЯ.

КООПЕРАЦІЯ, (спільна акція) співпра­ця, співробітництво, співдія; ЖМ. (крам-ниця) кооператива, кооператив.

КООРДИНУВАТИ, погоджувати, узгод­жувати, г. узгіднювати; (вносити лад) гармонізувати, злагоджувати, зрівнова­жувати, балансувати.

КОПАЛЬНЯ, рудня, сов. рудник;

(вугіл­ля) шахта.

КОПАТИ, (ногою) відпихати, штовхати; бити, (– тварин) хвицати, брикати.

КОПАТИ, рити; (копалини) викопувати, добувати; (під кого) копатися, підкопува­тися, інтриґувати, (інтригувати), про­ти кого; (гря­дку) розпушувати.

КОПАТИСЯ, ритися; (шукати) вишуку­вати, дошукуватися; (воловодитися) пор­патися, корпатися; (під кого) копати.

КОПАЧ, грабар, землекоп; (бульби, буряків) копальник; (машина) бурякокопач.

КОПИЛ, (шевський) колодка; П. зразок, взірець, манір, кшталт, жм. копито.

КОПИЛИТИ, (губи) випинати, віддувати, кривити.

КОПИРСАТИ, див. КОЛУПАТИ.

КОПИЦЯ, (сім) стіжок; (велика) коп’як; П. купа; (волосся) кучма, куде­ля.

КОПІЙЧАНИЙ, П. безвартий, малоцін­ний; (– працю) малоплатний, низькооп­лачуваний; (зиск) дрібний, не вар­тий уваги, дріб’язковий; & р. копій­ковий.

КОПІТКИЙ, див. МАРУДНИЙ. КОПІЮВАТИ, відтворювати, повторю­ва­ти, імітувати; (у двох копіях) дублю­ва­ти; (процес) моде­лювати; (людей) мав­пу­ва­ти, наслідувати, (комічно) пародію­вати.

КОПІЯ, відтворення, репродукція, дублі­кат, відбиток, г. відбитка; (рукописна) спи­сок; (фотомеханічна) факсиміле; (чия) подоба, подобизна; (одна) при­мірник, ек­земпляр; пор. імітація.

КОРА, (з липи) луб, лико; (верхній шар чогось) оболонка.

КОРАБЕЛЬ, судно; (вітрильний) віт­рильник; (повітряний) літак, дирижабль; (космічний) космоліт, ракето-літак.

КОРАЛІ, корали, див. НАМИСТО. КОРДОН, (лінія розмежування) межа,

зст. границя, гряниця, сов. рубіж.

КОРЕҐУВАТИ (КОРЕГУВАТИ) і КОРЕ­К­ТУВАТИ, поп­равляти, виправляти; (гар­мату) прис­трілювати.

КОРЕКТА, коректура; (дія) виправляння, коректування; (з друкарні) відбиток. КОРЕКТИВА, див. ПОПРАВКА. КОРЕКТНИЙ, тактовний, увічливий, чем­ний; пор. ґалантний, ґречний. КОРЕКТУРА, див. КОРЕКТА. КОРЕЛЯЦІЯ, співвідношення,

співзалежність.

КОРЕНИТИ, див. КЛЯСТИ. КОРЕСПОНДЕНТ, (партнер у листу­ванні) дописувач; (газети) репортер, журналіст.

КОРЖАВИЙ, шерехатий, шорсткий, жор­сткий, шкарубкий, репаний. КОРЖАВІТИ, шкарубіти, шкарубнути. КОРИДОР, г. коритар; (обмежений з боків простір) прохід; & коридорчик.

КОРИСЛИВИЙ, користолюбний, сов. сво­єкорисливий, сил. зажерливий; (ла­сий на гроші) грошолюбний; (дрі­б’яз­ково-ощадливий) меркантильний; (на­мір) шкурний.

КОРИСНИЙ, пожиточний, небезкорис­ний, г. хосенний; вигідний; (хід двигу­на) робочий.

КОРИСТОЛЮБ/ЕЦЬ/, шкурник, грошо­люб, р. корисник, жм. зажера, ід. слуга мамони.

КОРИСТОЛЮБНИЙ, див. КОРИСЛИ­ВИЙ.

КОРИСТУВАТИСЯ, користувати, кори­статися, послуговуватися, використовува­­ти, уживати, зужитковувати, (з плодів праці) пожинати плоди; (карою) застосо­вувати що.

КОРИСТЬ, вигода, інтерес, г. хосен,

д. по­житок; (виграш) зиск, прибуток.

КОРИТИ, скоряти, підкоряти; р. кар­тати.

КОРИТИСЯ, підкорятися, скорятися, слу­хатися, обр. хилити голову /чоло/,

хо­дити по шнуру, ходити в шорах; жм. підлягати, піддаватися, хилитися.

КОРИТО, поб. ночви; (річки) річи­ще, ложе.

КОРІННИЙ, істотний, головний, основ­ний, кардинальний, докорінний; (житель) споконвічний, постійний, тубіль­ний, авто­хтонний, аборигенний, місце­вий, тутеш­ній.

КОРІНЬ, (рослин) зб. коріння; (зуба) пень; П. початок, походження; (зла) джерело, основа, причина.

КОРКУВАТИ, затикати, закорковувати.

КОРМИГА, ярмо, неволя, рабство, кн. ка­бала, мн. кайдани.

КОРМИЛО, кермо; у фр. провід,

ке­рівництво.

КОРОБ, кошик; (з лубу) козуб,

(вели­кий) кіш.

КОРОБКА, (вмістище) скринька, паку­нок; (з картону) шабатура; (сірни­ків) пачка; (будівлі) каркас, кістяк; з. п. футляр; пор. валіза.

КОРОВА, самиця бугая; (нетільна) ялівка, яловиця; лай. П. товстуха, гладуха.

КОРОВАЙ, див. хліб.

КОРОГВА і КОРОГОВ ур, прапор, стяг,

знамено; цер. корогов, р. хоругва.

КОРОК, див. ЗАТИЧКА.

КОРОЛЕВА, жм. королиха, краля, королиця; (– блискучу жінку) богиня, цариця; (шахова фігура) ферзь. КОРОЛІВСТВО, див. МОНАРХІЯ. КОРОЛЬ, (голова держави) монарх,

самодержець; (бізнесу) монополіст. КОРОНА, (монарша) вінець; П. королів­ство, держава, уряд, влада; (сонця) ореол; (оздоба) діадема; (дерева) вер­ховіт­тя, вер­хів’я, крона; (гроші) крона. КОРОНУВАТИ, (монарха) вінчати, р. іна­вґурувати; П. Ж. висвячувати /на посаду/.

КОРОТАТИ д., (час) убивати; (вік) жи­вотіти, скніти, поневірятися. КОРОТКИЙ, недовгий, (успіх) одноден­ний; (шлях) близький, недалекий; (рос-том) низький, невисокий; (– роз­мову) скупий, небагатослівний, швид­кий; (одяг) куций; (виклад) стислий, лаконічний; (період) нетривалий, ко­роткочасний, хвилевий; (як мить) миттєвий, моментальний; (звук) ЛІНГ. уривчастий.

КОРОТКОЗОРИЙ, підсліпуватий, підслі­пий, низькозорий, низькоокий, сліпоо­кий;