Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


ОК. схованка. ЗАСКАКУВАТИ, (на хвильку)
У ФР. екстаз/а/, пристрасть, натхнен­ня‚ натхнення. ЗАХВОРЮВАТИ, занедужувати; док.
Зачіпка, п.
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   68
З.П. пленум, форум, конференція. ЗАСІДКА, засіди, чати; ОК. схованка. ЗАСКАКУВАТИ, (на хвильку) заходити, забігати, заїздити; (у русі) випереджа­ти; (коло кого) запобігати перед, до­годжати кому, док. заскочити, (зненацька) засту­кати, захопити, запо­пасти, застати, (на чому) жм. злапати.

ЗАСЛАНЕЦЬ, як ім. засланий, висланий; (з погляду режиму) репресований. ЗАСЛІН, заслона, запона, захист, жм. за­тула, (на війні) прикриття; & зас­лінка.

ЗАСЛУГОВУВАТИ, заслужувати, зароб­ляти; док. заслужити, (працею)

доробитися.

ЗАСЛУЖЕНИЙ, (із заслугами) шанов­ний, поважаний, шанований; (– кару) зароблений, належний.

ЗАСМАГЛИЙ, (сонцем) засмалений, за­вітрений, запалений, опалений, сов. за­горілий; (– губи) пересохлий, смажний; (– скло) закіптюжений, закіптявілий.

ЗАСМАЛЬЦЬОВУВАТИ, (лоєм) зама­щувати, заяложувати, засалювати; пор. ялозити.

ЗАСМОКТУВАТИ, (що) смоктати, ссати, всмок­тувати, всотувати, вбирати, абсорбувати; (у багно) затягати, втягати; П. пог­линати.

ЗАСМУЧЕНИЙ, зажурений, смутний, не­веселий, сил. пригнічений, прибитий го­рем; (– осінь) похмурий, безрадісний.

ЗАСМУЧУВАТИ, смутити, журити, зажурювати, завдавати жалю, наганя­ти /навівати/ сум.

ЗАСМУЧУВАТИСЯ, смутніти, журитися, тужити, вдаватися в сум. ЗАСНОВНИК, ініціатор, зачинатель, фундатор, д. основник; (вчення) осно­воположник, обр. батько. ЗАСНОВУВАТИ, (партію) створювати, організовувати, закладати, фунду­вати; (класти початок) започаткову­вати; (місто) будувати, закладати під­валини чого; (нитками) ТЕКС. затяга­ти; (ди­мом) огортати, оповивати, /ха­ту/ на­повнювати; (слізьми) заволікати, (хма­рами) застеляти. ЗАСОЛОДЖУВАТИ, солодити, підсолод­жувати, осолоджувать ЗАСОРОМЛЮВАТИ, див. соромити.

ЗАСПАНИЙ, заспалий, оспалий, жм. непрочуманий, обр. з непродертими очима.

ЗАСПІВ, (пісні) зачин, початок; п. пре­людія, вступ.

ЗАСПІВУВАЧ, (хору) заспівач; ініці­атор, ініціятор‚ заводій, заводіяка, призвідник, призвідець, призвідця, організатор, за­чинатель.

ЗАСПОКОЮВАТИ, утихомирювати, уга­­мовувати, укоськувати, влагіднювати, тихомирити, ід. заговорювати сльози; (нерви) урівноважувати; (серце) га­му­ва­ти; (душу) розганяти сумніви де; (голод) тамувати; (цікавість) З. задо­вольняти.

ЗАСТАВА, 1. (під позику) заклад, д. за­станова. застав; П. забезпека, ґарантія;

2. (на дорозі) пост, шлаґбавм, сов. шлагбаум, пропускний пункт; (на кор­доні) митниця; П. пікет, варта, охо­рона.

ЗАСТАВЛЯТИ, 1. (місце) захаращувати, (дорогу) загороджувати, закривати;

2. (під позику) закладати, віддавати у заклад; 3. ЗАП. примушувати.

ЗАСТАНОВЛЯТИСЯ, див. ЗАДУМУВА­ТИСЯ.

ЗАСТАРІЛИЙ, перестарший; (– погля­ди) віджилий, архаїчний; (одяг) старо­модний, немодний; (– недугу) задавне­ний, невиліковний.

ЗАСТЕЛЯТИ, застилати, застелювати; (килим) стелити, простеляти; (зелом) покривати, укривати; (хмарами) огор­тати, оповивати, заволікати, затягати, закривати, засновувати. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ, засторога, осторога, пересторога, попередження, остережен­ня; (до висловлюваної думки) спеціаль­на заувага /зауваження/.

ЗАСТІЙ, (крові) відсутність руху; (роз­витку) стояння, загнивання, гниття, сил. занепад, деградація, регрес. ЗАСТОСУВАННЯ, вживання, вжиття, вжиток, прикладання; & застосову­ван­ня.

ЗАСТОЯНИЙ, застоялий, нерухомий; (– воду) затхлий, прогнилий; (– по­віт­ря) важкий, зіпсутий, задушливий, за­тхлий.

ЗАСТРОМЛЮВАТИ і застромляти, (за що) засувати, закладати; (у що) встром­ляти, всувати; (ніж) втикати, вганяти, за­саджувати.

ЗАСТРЯГАТИ і ЗАСТРЯВАТИ, (у баг­ні) загрузати; док. застрягти і застряг­ну­ти, захряснути, захрясти.

ЗАСТУВАТИ, (сонце) застити, затуляти, закривати, заступати, (заслоняти, засло-нювати).

ЗАСТУП, лопата, рискаль; & заступець. ЗАСТУПАТИ, (сонце) затуляти, засту­вати; (шлях) загороджувати, перего­род­жувати, перекривати; (за хмару) заходи­ти; (кого) П. захищати, борони­ти, заступа­тися за; (одне одного) замі­няти, під­мі­няти, підмінювати, заміщати; (– пори ро­ку) наставати, починатися; (на працю) ставати до; ( простір) г. заповнювати.

ЗАСТУПНИК, замісник; (митро­по­ли­та) намісник; (голови) г. містоголова; (зне­долених) оборонець, захисник, опікун, кн. протектор.

ЗАСУДЖУВАТИ, юр. виносити вирок; (не схвалювати) ПОБ. критикувати, ка­ртати, гудити, ганити, висловлювати осуд, осуджувати; пор. затавровувати.

ЗАСЯГАТИ, (за що) захоплювати, схоп­лювати; (зненацька) застукувати, зас­ка­ку­вати; (до якоїсь межі) сягати, до­сягати, діставатися; (оком) охоплюва­ти; (ласки) здобувати, заживати.

ЗАСЬ! заськи! дзусь! г. засі!

ЗАТАВРОВУВАТИ, таврувати, плямува­ти, заплямовувати, чорнити, очорнювати, ганьбити; пор. засуджувати, паплю­жити.

ЗАТАМОВУВАТИ, (кров) спиняти, зупи­няти; (крик) переборювати, стриму­ва­ти; (злість) приховувати, не вика­зувати.

ЗАТАЮВАТИ, (минуле) не виявляти, не виказувати, не розголошувати, тримати в секреті, приховувати.

ЗАТВЕРДЖУВАТИ, схвалювати, ухва­лювати, узаконювати; (підписом) нак­ла­дати ґриф; (призначення) санкціо­нувати; (угоду) ратифікувати.

ЗАТВЕРДНУТИ і ЗАТВЕРДІТИ док., ствер­днути, затужавіти, загуснути, зас­тиг­ну­ти; П. збайдужіти, зачерствіти, зашкарубнути.

ЗАТЕ сп., проте, однак; а от; зате ж,

то­му, через те; натомість, затомість.

ЗАТЕМНА сп., до дня, до світання,

поки темно; як смеркло, поночі, як уже

темно.

ЗАТЕМНЮВАТИ і ЗАТЕМНЯТИ, тем­ни­ти; (світло) маскувати; (тінню) затіню­ва­ти, кидати тінь на; (зміст) затьмарюва­ти, затуманювати, робити незрозумілим.

ЗАТИКАТИ, (за що) застромляти,

засу­вати; (пляшку) закорковувати;

(діру) затуляти.

ЗАТИНАТИСЯ, (в розмові) запинатися, запикуватися; (у діях) упиратися, оги­на­тися.

ЗАТИРАТИ, (сліди) витирати, маскува­ти; (руки) терти, сов. потирати; (пога­ний вчинок) замовчувати, приховувати; (кри­гою) стискати, здавлювати; (хист) глуши­ти; (борщ салом) кул. заправ­ляти; ФАМ. їсти, уминати.

ЗАТИСКАТИ і ЗАТИСКУВАТИ, стиска­ти; (кулаки) стуляти; (зуби) зціп­люва­ти; (біль у серці) стримувати; П. притис­кати, утискувати, пригнічу­вати, затирати.

ЗАТИЧКА, (у пляшці) корок, (у бочці) чіп; (в медичній практиці) тампон; (хто) П. приший-кобилі-хвіст, п’яте колесо /до воза/.

ЗАТИШНИЙ, (куток) тихий, без­вітрий, безбурний, захищений від стихій; (– жит­тя) спокійний, безтурботний; (– житло) обжитий, приємний; пр. затишно.

ЗАТИШОК, тихе місце, захистя, захис­ток, (з тінню) затінок; П. безшелесність, тиша, безгоміння, безвітря; (на війні) перерва, передих, сов. затишшя.

ЗАТОВАРИШУВАТИ, див. заприяз­ни­тися.

ЗАТОКА, бухта, (серед скель) фіорд (як порт) гавань; (у гирлі річки) ли­ман; (від­городжена пересипом) лагуна; (на річці) сага, заводь, затін; пор. заводок.

ЗАТОН і ЗАТІН, див. заводок.

ЗАТОПЛЯТИ і ЗАТОПЛЮВАТИ, (во­дою) заливати, покривати; (вулицю людьми) П. заповнювати, загачувати; (світлом) переповнювати; (судно) то­пити, спускати на дно.

ЗАТОПТУВАТИ, (ногами) топтати, під­минати, придавлювати, (вогонь) га­сити, забивати; (у землю) втоптувати; П. знищувати, убивати.

ЗАТРАЧУВАТИ, тратити, витрачати, витрачувати; г. втрачати.

ЗАТРИМУВАТИ, (кого) утримувати, стримувати, притримувати, барити, гая­ти, бавити; (рух) сповільнювати, спо­віль­няти, гальмувати; (відповідь) зво­лікати з; (подих) затамовувати; (зло­дія) заарештовувати.

ЗАТУЖИТИ док., засумувати; П. запла­кати, заголосити; (– тварин) заскиг­лити, завити.

ЗАТУЛЯТИ і ЗАТУЛЮВАТИ, (заслоня­ти), застувати, закривати, загороджува­ти; (от­вір) затикати; (очі) стуляти, заплющу­вати.

ЗАТУМАНЮВАТИ, туманити, затьма-рю­­­вати, затемнювати, напускати туману; (голову) задурювати.

ЗАТУРКАНИЙ, запаморочений, забитий, задурений, заштовханий, стуманілий, отупілий.

ЗАТХЛИЙ, (– воду) тухлий, гнилий, зацвілий; (– повітря) смердючий; П. відсталий, рутинний, зашкарублий. ЗАТЯГАТИ, (до гурту) залучати, вербу­вати, втягати; (– працю) захоплювати, приваблювати, засмоктувати; (пояс) зашморгувати, стягати; (травами) по­к-

ривати, поростати; (хмарами) огор­та­ти, оповивати, застеляти; (нитку) засиля­ти; (пісню) заспівувати, заво­дити; (гай­ку) ТЕХ. закручувати, заг­винчувати.

ЗАТЯЖНИЙ, /довго/тривалий, довгочас­ний, довгий; (– хворобу) хронічний.

ЗАТЯТИЙ, упертий, запеклий, завзятий; (– вдачу) непоступливий, непохитний, стійкий, р. огурний; (вітер) скажений, лю­тий; (– зуби) г. затиснений, заціплений.

ЗАТЬМАРЮВАТИ, тьмарити, затем­ню­ва­ти; (радість) захмарювати, потьмарю­вати, охмарювати; (розум) затуманю­ва­ти; (чоло) засмучувати; (знанням) пере­вершувати.

ЗАУВАЖЕННЯ, заувага, репліка, сил. до­кір, закид, вказівка; (суворе) догана. ЗАУВАЖУВАТИ, (що) помічати, посте­рігати, р. закмічувати; (кому) робити заувагу, вичитувати, (згадуючи прогріхи) виказувати.

ЗАХВАТ, захоплення, запал, пори­ван­ня; У ФР. екстаз/а/, пристрасть, натхнен­ня‚ натхнення.

ЗАХВОРЮВАТИ, занедужувати; док. захворіти, захорувати, заслабнути, за­с­лабти, обр. спіймати хворобу, звалитися /з ­ніг/, залягти /в ліжко/. ЗАХЕКУВАТИСЯ, див. ЗАДИХУВАТИСЯ.

ЗАХИСНИК, оборонець, заступник, опі­кун, протектор; (ідей) поборник, адепт, ур. споборник.

ЗАХИСТ, (дія) оборона, заступництво, опіка; (від бурі) притулок, укриття, захисток; Р. житло; (в суді) юр. сто­рона звинуваченого; пор. протекція. ЗАХИЩАТИ, боронити, обороняти, става­ти /виступати/ в обороні, брати під оборону, мати у своїй опіці; (від холо­ду) берегти, оберігати, охороняти, укри­вати; (права) обстоювати; (свої погля­ди) стояти на своєму.

ЗАХІД, 1. захід сонця; (сяйво від сон­ця) заграва; (життя) межа, кінець;

2. (сторона) західний напрям /сторо­на/, з. спадень; П. Західна Європа, вільний світ; 3. (тактичний) крок, маневр; (недійовий) півзахід, паліатив; мн. за­ходи, зусилля, дії, шляхи досягнення чого, б. з. забіги; (профілак­тич­ні) ІД. профілактика.

ЗАХЛАННИЙ, див. ЖАДІБНИЙ. ЗАХОВУВАТИ, ховати, не виявляти, не показувати, таїти, затаювати, прихову­вати; (спокій) г. зберігати; док. заховати, сховати, жм. затирити, (кін­­ці) поховати.

ЗАХОДЖУВАТИСЯ і ЗАХОДИТИСЯ, (грати) братися; (коло чого) поратися, клопотатися.

ЗАХОДИТИ, входити, увіходити, ур. всту­пати; (до кого) приходити, за­бі­гати, вча­щати, відвідувати кого, переступати по­ріг чий, (далеко) забрідати; (у порт) мор. запливати; ОК. уклинюватися /н. море в сухо­діл/; (у душу) западати; (збоку) обхо­ди­ти; (за хмару) ховати­ся; (– сонце) сіда­ти, спускатися; тлк. 3 ос. торкатися чого /н. мова зайшла про що/, (– ніч) настава­ти, надходити; док. зайти, (– змі­ни) г. відбутися, статися захожий, нетутешній, немісцевий, зай­шлий; ЯК ІМ. р. захо­день, заходець.

ЗАХОЛОНУТИ, охолонути; (– лаву) затверднути; (– тіло) заклякну­ти, задубіти.

ЗАХОПЛЕННЯ, ЗАХВАТ, зачарування, захопленість, зачудовання, зачудованість.

ЗАХОПЛИВИЙ, захоплюючий, захват­ний, (– враження – ще) могутній. ЗАХОПЛЮВАТИ, схоплювати, хапати; (землі) загарбувати, гарбати, при­бира­ти до рук, оволодівати чим; (з со­бою) брати, прихоплювати; П. дуже збуджувати /хвилювати, зворушувати, приваблювати/; (чим) запалювати, на­дихати; (увагу) привертати; (радіс­тю) охоплю­вати, піймати; док. за­хопити, (на гарячому) злапати, запо­пасти, застукати, заскочити; (хворобу) підхопити, захво­ріти на, за­разитися чим.

ЗАХОПЛЮВАТИСЯ, зачаровуватися, за­чудовуватися, замиловуватися, обр.

ок. пальчики облизувати; (ідеями) за­палюватися.

ЗАХОТІТИ і ЗАХОТІТИСЯ, див. заба­жати й забажатися.

ЗАЦВІЛИЙ, пліснявий, запліснявілий, цвілий; П. застояний, відсталий, рутин­ний.

ЗАЦВІТАТИ, 1. розцвітати, розквітати; (– зорі) ОБР. засвічуватися; 2. (– во­ду) пліснявіти, зеленіти, загнивати.

ЗАЦІКАВЛЕННЯ, зацікавленість,

ці­кавість.

ЗАЦІКАВЛЮВАТИ, привертати увагу, сил. заінтриґовувати; (чим) приваб­лю­вати.

ЗАЧАРОВАНИЙ, заворожений, зачудо­ваний, захоплений, замилований; (прут) чарівний.

ЗАЧАРОВАННЯ (стан) захоплення; (дія) зачарування і всі пох. від зача­ро­вувати.

ЗАЧАРОВУВАТИ, заворожувати, оберта­ти у /на/ що; (з першого слова) захоплювати, чарувати, зачудовувати; (кра­сою) полонити, заполонювати.

ЗАЧИН, (думи) літ. вступ, пролог, зас­пів; П. початок.

ЗАЧИНАТИ, розпочинати, починати, класти початок, започатковувати; док. ЗАЧАТИ, (плід) зародити.

ЗАЧИНИТИ, (двері) прихиляти; (ха­ту) замикати; ев. позбавляти волі, ув’яз­ню­вати.

ЗАЧІПАТИ, торкатися, доторкатися, (ку­­лею) ранити; (кого) чіпати, займати, крив­дити, сил. нападати на; (словом) обража­ти, викликати на сварку; (дів­чину) загово­рювати до, кн. шукати кон­тактів з; (до сліз) хвилювати, непоко­їти; (що) ЖМ. брати без дозволу; (тему) г. заторкувати.

ЗАЧІПКА, П. привід, г. претекст; Р. суперечка, сварка; (у ділі) перешкода, завада; мн. зачіпки, закиди, докори, дорікання.

ЗАЧУВАТИ, чути, вчувати; (– новини) дізнаватися; (погибель) відчувати; док. ЗАЧУТИ, занюхати, почути нюхом. ЗАЧУМЛЕНИЙ, (хворий на чуму) зачу­мілий; П. очманілий, очмарілий, зду­рі­лий.

ЗАШАРІТИСЯ док., зашаріти, почерво­ніти, зачервонітися, обр. спекти рака. ЗАШКАРУБЛИЙ, згрубілий, шорсткий, шкарубкий, (– руки) запрацьований, репаний; (побут) П. відсталий, зак­ляклий, задубілий, затвердлий, рутин­ний, затхлий.

ЗАШКОДЖУВАТИ, завдавати шкоди, шкодити; док. зашкодити; пошкоди­ти, (намірам) перешкодити. ЗАШМОРГ, петля; П. скрута, безвихідь;

ОБР. залежність, сов. кабала. ЗАШМОРГУВАТИ, зав’язувати /зв’язу­вати/ зашморгом; (фіранку) засми­кува­ти, затягати.

ЗАЩО? пр., завіщо? з якої речі? чому? ЗАЯВА, прохання, скарга, апеляція, кло­потання, з. супліка, іст. прошеніє, (гру­по­ва) петиція; (касаційна) скарга, ка­сація; (урядова) дип. нота, мемо­рандум.

ЗАЯЛОЖЕНИЙ, засмальцьований, заса­лений, забруднений; (жарт) утертий, ба­нальний, тривіальний, з бородою. ЗАЯЛОЖУВАТИ, див. ЗАСМАЛЬЦЬО­ВУВАТИ.

ЗБАВЛЯТИ, (– платню) зменшувати, знижувати, зрізувати; (– здоров’я)

псувати; (хліб) переводити, марнотра­тити; (життя) занапащати, запропа­щати, губити, нівечити; (настрій) по­гіршувати.

ЗБАГАЧУВАТИСЯ, розживатися, заможніти, багатіти.

ЗБАГНУТИ док., зрозуміти, осягти /осягнути/ розумом, здогадатися, змір-кувати, взяти втямки, добрати до розу-му, фам. второпати доглупатися; (пра­вду) усвідомити, дійти правди; (з ч. не) не прикласти розуму.

ЗБАЙДУЖІЛИЙ, зачерствілий; (кому) зосоружілий; З.П. байдужий, нечуй­ний; & збайдужнілий.

ЗБАЛАМУЧУВАТИ, див. БАЛАМУ­ТИТИ.

ЗБЕНТЕЖЕННЯ, збентеженість, стурбо-ваність, сил. хвилювання; (розгубле­ність) замішання, зніяковіння, знія­ковілість.

ЗБЕНТЕЖУВАТИ, бентежити, тривожи-ти, непокоїти, хвилювати, турбувати, збу­рювати.

ЗБЕРІГАТИ, берегти, хоронити; (від руй­нування) оберігати, захищати; (тра­диції) не міняти; (від псування) консер­вувати; (добро) не витрачати, приберігати, заощаджувати, економити; (запах) затримувати, не випускати.

ЗБИВАТИ, (з ніг) валити, звалювати; (овочі) оббивати, струшувати; (ціну) збавляти, зменшувати; (мову) переви­дати, спрямовувати; (з думки) плута­ти, пантеличити, дезорієнтувати; (тра­ву) топтати, витоптувати, витолочувати; (ногу) ушкоджувати, зранювати; (мас­ло) колотити, сколочувати; (актив) згуртовувати; (копій­ку) нагромаджувати, складати; (бучу) зчи­нити, (ку­ряву) здіймати.

ЗБИВАТИСЯ, (на щось) скидатися, наго­дувати що, П. плутатися, помилятися;

(– худобу) тиснутися, скупчуватися; (– ґвалт) ЖМ. зчинитися.

ЗБИРАНИНА, (людей) набрід, збір­ня, р. мішанина; (речей) збираниця, колекція.

ЗБИРАТИ, купчити, скупчувати, згро-маджувати, складати /стягати/ доку­пи; (людей) зводити /скликати, зга­нити/

докупи; (в одне місце) зосе­реджувати; (сили) накопичувати, назбирувати, нагромаджувати, призби­рувати; (марки) колекціонувати; (яго­ди) набирати, рвати; (з землі) підби­рати; док. зібрати, (пово­лі) настя­гати.

ЗБИРАТИСЯ, громадитися, згромаджу­ватися, купчитися, скупчуватися, зосе­реджуватися; (– хмари) нагромаджува­ти­ся; (– грозу) насуватися; (зморшками) стягатися; (в дорогу) ла­годитися, готу­ва­тися, лаштуватися, рихтуватися, жм. ла­дитися, ладнатися; (діяти) мати намір, мати на оці, хотіти, планувати, жм. ці­литися.

ЗБИТКИ, втрати, з. наклад; (кому) зло, шкода, кривда; (дитячі) жарти, пус­тощі.

ЗБИТКУВАТИСЯ, (з кого) знущатися, збиткувати кого, ід. не давати ступити кому, (на кому) глумитися з, (– ді­тей) пустувати, сил. ходити на головах. ЗБИТОШНИК, капосник, каверзник, бешкетун, пустун, сил. шибеник, ши­байголова.

ЗБІГАТИ, (з гори) бігма /швидко/ спус­катися; (– рідину) стікати, /на вогні/ википати; (з дому) тікати, (з обличчя) зникати; (– час) минати; (на думку) насуватися, спадати, набігати.

ЗБІГОВИСЬКО і ЗБІГОВИЩЕ, зборище, зборисько, стовпище, стовписько, кн. сонм, сонмище; (відьом) шабаш.

ЗБІДНІЛИЙ, зубожілий, озлиднілий, онемощілий; (доведений до убозтва) зубожений.

ЗБІЖЖЯ зб., пашня, жм. хліб,

флк. паш­ниця.

ЗБІЛЬШУВАТИ, побільшувати; (плат­­ню) підносити; (сили) множити, прим-ножувати, помножувати; (контраст) посилювати; (темпи) нарощувати. ЗБІЛЬШУВАТИСЯ, більшати, множитися, рости, зростати, наростати; (– насе­лення) примножуватися, приростати.

ЗБІР, (дія) збирання; (зерна) урожай; (людей) здвиг, зліт, з’їзд; (деталей) монтаж; (у лаві) вій. збірка.

ЗБІРКА, збірник, антологія; (шкільних текстів) читанка, хрестоматія; (тво­рів) зібрання, (картин) колекція, зби­раниця; (статтей) кн. синопсис; (пожертв) г. збіркова акція; ВІЙ. ши­кування, збір /н. в лаві збірка./; З. збори.

ЗБІРНИЙ, збираний, складаний; складе­ний; (термін) П. узагальнений.

ЗБІСА, див. НАДЗВИЧАЙНО.

ЗБЛІДЛИЙ, збілідий, побілілий, пополот­нілий, сполотнілий.

ЗБОЖЕВОЛІТИ док., здуріти, обезглузді­ти, очманіти, очуманіти, з’їхати з глуз­ду, хибнутися /стерятися/ розумом, позбутися розуму, з. звернутися з кругу, г. зваріювати, звар’ювати, жм. скрутити­ся, ок. знавісніти.

ЗБОРИ мн., зібрання, сходини, жм. схід

з. збірка; З. П. засідання, віче, мітинг, пленум, форум, конференція; (карди­н­алів) конклав; пор. збір.

ЗБОРЮВАТИ, перемагати, долати, бо­роти, брати гору, (опір) ламати; У ФР. змагати, налягати, морити, /н. збо­рює сон/.

ЗБОЧУВАТИ, звертати /вбік/; П. від­хилятися, ухилятися.

ЗБРИЗКУВАТИ, спорскувати;