Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание З.П. запальність, гарячковість, пал, опал, збуд­ження, збудженість, запопад­ливість, рев­ність, газард. сов. УР. відплата, помста. ЗАПЛІДНЮВАТИ і ЗАПЛІДНИТИ, (думку) П. НЕҐ. під­лес­ли­вий, облесливий, облесний, догід­ливий, жм. П. зрад­жувати. ЗАПРОПОНУВАТИ док., (задачу) ЖМ. епідемія, по­шесть; ЛАЙ.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(в серці) жити.

ЗАЛИШОК, зайвина, лишок, запас; мн. залишки, рештки, (на дні) по­денки; (ту­ману) сліди; (ворогів) не­добитки.

ЗАЛІЗНИЙ, П. міцний, дужий, могутній; (дух) непохитний, твердий, незламний; (за­кон) незмінний, г. невідкличний; (– ло­гі­ку) незаперечний.

ЗАЛІТАТИ, (куди) влітати, прилітати; (високо) здійматися; (на часинку) обр. заскакувати, забігати; (думкою) линути.

ЗАЛІЧУВАТИ, (учнів) зараховувати, включати до складу, зачисляти; (до ге­роїв) визнавати /мати, вважати/ за; (на карб) записувати, списувати, від­носити.

ЗАЛОГА, (міста) гарнізон; (князя) охо­рона, варта; (судна) екіпаж; Р. засідка.

ЗАЛУЧАТИ, (до гурту) втягати, приєд­нувати, вербувати; (інформацію) при­тя­гати, використовувати; (женихів) привертати, приваблювати; (слави) Р. здобувати що.

ЗАЛЮБКИ пр., охоче, радо, з дорогою душею, з приємністю, кн. із задоволенням.

ЗАЛЮБЛЕНИЙ, закоханий; (у що) за­хоплений /зачарований/ чим.

ЗАЛЯ, зала, укр. хоромина, анал. гол; (у па­латах) вітальня; П. авдиторія, слуха­чі, глядачі, слухацтво, глядацтво, публі­ка; & зала, сов. зал.

ЗАЛЯГАТИ, (у лігво) лягати; (– ту­ман) з’являтися, купчитися; (простір) заповнювати, загачувати /н. худоба за­лягла двір/; (– руди) лежати; (– ни­ви) простягатися; (– тишу) настава­ти, западати, запановувати; (– темінь) оповивати, охоплювати; (в душу) за­падати; (– вітер) припинятися, ущу­хати; док. залягти,

(– хворого) ляг­ти в ліжко, сов. злягти.

ЗАЛЯКУВАТИ, лякати, страхати, застра­шувати, сил. тероризувати.

ЗАЛЬОТИ, див. женихання; ОК. любовні пригоди.

ЗАЛЬОТНИЙ, (– пригоди) донжуан­сь­кий, зальотницький, жм. бахурський; (усміх) манливий, знадливий, знадний; (вояк) З. молодецький, хоробрий; пор. кокетливий.

ЗАЛЬОТНИК, див. ЗАЛИЦЯЛЬНИК.

ЗАМАЗУРА, нехлюй, замазуха, задрипа, замурза, шмаровоз; (– жінку) задри­панка.

ЗАМАЛИМ НЕ ід., трохи не, мало

не, за­мало не, /за/ледве не.

ЗАМАНУТИСЯ, див. забажатися.

ЗАМАНЮВАТИ, приваблювати, принад­жувати; (до гурту) затягати, втягати.

ЗАМАХ, (щось робити) намір, замір; (на що) зазіхання, претензія, спроба ві­дібрати; (на царя) терористичний акт; (косою) змах; (рукою) розмах; Б. З. манера, звичка, сов. замашка.

ЗАМАШНИЙ, (ціпок) замашистий,

важ­кий, великий; (– слова) влучний;

(– людину) жвавий, меткий; & замашненький.

ЗАМЕТ і ЗАМІТ, (снігу) кучугура, на­мет, (поперек шляху) перемет; П. купа. ЗАМИКАТИ, (двері) брати на ключ

/за­мок, засув/; (на защіпку) защіпати; (кого) тримати під замком /вартою/, ув’язнювати; (очі) склепляти, стуляти,

заплющувати; (кінці кола) злучати; (шеренгу) бути крайнім у; ід. очі зам­кнути , умерти.

ЗАМІЖЖЯ, (подружнє життя)

замужжя, жм. заміж /н. який той

заміж?/; пор. шлюб.

ЗАМІЖНЯ, замужня, одружена,

ЯК ІМ. молодиця.

ЗАМІНЮВАТИ і ЗАМІНЯТИ, (одне

од­ного) заступати, заміщати; (на що)

об­мінювати, промінювати.

ЗАМІР, (злий) намір, задум, план,

ба­жання, ок. мета; пор. замах.

ЗАМІСТЬ прий., намість, натомість, д. замісто, жм. замість того, щоб; ід. за­мість того, зате, д. затомість. ЗАМІТАТИ, мести, вимітати; (снігом)

засипати, покривати.

ЗАМКНЕНИЙ і ЗАМКНУТИЙ, (– лі­нію) нерозривний, суцільний; (– ото­чення) безвихідний; (ареал) усамітнений, відокремлений; (хто) замкнений у собі, небалакучий, мовчазний, нетова­риський, некомпанійський, неартільний, сил. віддюдкуватий.

ЗАМОВА, (від кого) замовлення; (ма­гіч­ні слова) замовляння, замовний,

р. заклин, нашепт, г. заговір. ЗАМОВЧУВАТИ, (хиби) приховувати,

не розповідати /не згадувати/ про. ЗАМОГИЛЬНИЙ, (голос) глухий,

мото­рошний.

ЗАМОЖНИЙ, багатий, з достатком, грошовитий, забезпечений, маєтний,

кн. імущий, маючий; У ФР. хазяй­ський

/н. хазяйський двір/.

ЗАМОРОЗОК, приморозок, р. заморозь;

мн. заморозки, д. зазимки. ЗАМОРЮВАТИ, наморювати, стомлюва­ти, натомлювати, втомлювати, змучува­ти; док. заморити, змордувати, ви­мучити, ухекати, д. ухоркати. ЗАМУЧУВАТИ, замордовувати, закатову­вати; (хворобою) знесилювати, висна­жувати, вимучувати; док. ЗАМУЧИТИ, фам. доїхати.

ЗАМ’ЯТТЯ, метушня, заколот, колотнеча, шарпанина, шамотня, руханина, мо­танина, замотання, крутанину заме-тушня, сов. сум’яття, сил. перепо­лох; & зам’ятня.

ЗАНАДТО пр., дуже, надміру; & надто. ЗАНАПАЩАТИ, (край) губити, загубляти, сил. руйнувати, нищити; (кого) убивати, заподіювати смерть кому; (госпо­дар­ство) занедбувати, зводити нінащо, не берегти чого; (душу) по­губляти, & занапащувати.

ЗАНЕДБУВАТИ, занехаювати; (науку) нехтувати, закидати; док. занедба­ти, жм. загирити, захаяти, ід. кинути під лаву; (себе) попустити; пор. за­напа­ща­ти.

ЗАНЕДУЖУВАТИ, захворювати; док. занедужати, заслабнути, заслабти, з. занепасти.

ЗАНЕПАД, (виробництва) спад, де­пресія; (розвитку) завмирання, застій, деградація, (цивілізації) смеркання; & занепадання; пор. загибель. ЗАНЕПАДАТИ, не розвиватися, не проц­вітати, деградувати, обр. сходити на пси; (на силах) знесилюватися, висна­жува­ти­ся, видихатися, нікчемніти; (на що) З. хворі­ти; док. занепасти, ід. порости тернами; пор. перево­дитися.

ЗАНЕПОКОЄНИЙ, стурбований, стриво­жений, збентежений; (погляд) неспо­кійний; (чим) сполоханий, сполоше­ний, д. сполохнутий, сколошканий, пе­реколо­шканий.

ЗАНЕХАЮВАТИ, див. ЗАНЕДБУВАТИ. ЗАНІМІЛИЙ, замовклий, примовклий; (– руки) затерплий; ЯК прик. не­рухомий. непорушний.

ЗАНОВО пр., знову, ще раз, з початку; (жити) по-новому, інакше, в інший спосіб.

ЗАНОСИТИ, (куди) приносити, вносити; (запах) доносити; (далеко) запроторю­вати, відносити; (снігом) засипати, замітати; (до реєстру) записувати; док. занести, (водою) фам. затаска­ти, б. з. за­мчати.

ЗАНОШУВАТИ, (одяг) виношувати;

док. заносити.

ЗАНУДА, нудьга, гуга; лай. зараза,

сволота. погань, наволоч.

ЗАОХОТА, (дія) заохочення, заохочу­вання; (річ) нагорода, премія; пор. по­хвальба.

ЗАОХОЧУВАТИ, підохочувати, підба­дьо­рювати, сил. спонукувати, обр. під­­да­ва­ти /підсипіти/ жару /вогню, охоти/.

ЗАОЧІ пр., позаочі, заочно, не в очі,

за спиною.

ЗАОЩАДЖУВАТИ, берегти, зберігати, економити, не витрачати, не марнотра­ти­ти, не розтринькувати; (копійку) нагрома­д­жувати, збивати, приберігати. ЗАПАДАТИ, западатися, провалюватися; (– щоки) впадати, увалюватися; (в

го­лову) засідати в чо­му, ІД. спадати на думку; (– думку) виринати, з’являти­ся; (у серце) заглиблюватися, закорінюватися; (– слід) зникати, губитися, пропадати; (– світила) заходити; (– тишу) наставати, запановувати, залягати.

ЗАПАДИНА, ЯМА, заглиблення, загли­бина; (низьке місце) балка.

ЗАПАЛ, захват, завзяття, піднесення, захоплення, заповзяття, ентузіазм; З.П. запальність, гарячковість, пал, опал, збуд­ження, збудженість, запопад­ливість, рев­ність, газард. сов. азарт; (до читання) по­тяг, пристрасть.

ЗАПАЛЕНИЙ, пойнятий /вогнем/, кн. спалахнулий; П. збуджений, захопле­ний; (від сорому) запаленілий, спале­нілий, розшарілий; (сонцем) засмаг­лий; ЖМ. запальний, пристрасний, завзятий.

ЗАПАЛЬНИЙ, (– слова) жагучий, при­страсний, палкий, надихущий; (– вда­чу) неврівноважений, гарячкува­­тий, загонис­тий, р. оприскливий, оп­ришкуватий; (до праці) завзятий, за­попадливий, р. загар­ли­вий; (– гру) напружений, запеклий, газар­довий, сов. азартний; ТЕХ. запалюваль­ний; & запалистий, запальчастий. ЗАПАМОРОКА, млість, запаморочення,

сил. очманіння.

ЗАПАМОРОЧЕНИЙ, задурманений, за­туманений, стуманілий; прик. очманілий.

ЗАПАМОРОЧУВАТИ, (голову) паморо-чити, закручувати, затуманювати, ІД. за­бивати памороки.

ЗАПАМОРОЧУВАТИСЯ, чманіти;

(в го­лові) сов. затуманюватися, док. запа­морочитися, фам. замакітритися.

ЗАПАНОВУВАТИ, (– тишу) П. наста­вати, западати, залягати, км. встановлю­­­ватися; (всім тілом) оволодівати, пойма­­ти /охоплювати/ що; док. запану­ва­ти, жм. зацарювати; (над ким) очолити /ста­ти на чолі/ кого, (само­му) усамостійнитися.

ЗАПАСАТИ, (харчі) припасати, назбиру­вати, нагромаджувати, заготовляти.

ЗАПАСНИЙ, (– копійку) жм. припас­ний; (полк) резервний; (хід) про за­пас, додатковий; ЖМ. (хто робить запаси) запасливий.

ЗАПАХ і ЗАПАШНИЙ, див. аромат і ароматний.

ЗАПЕВНЯТИ і ЗАПЕВНЮВАТИ, /авто­ритетно/ твердити, переконувати; (хто має сумніви) розганяти сумніви; (пра­ва) забезпечувати, гарантувати.

ЗАПЕКЛИЙ, завзятий, заповзятий, сил. відчайдушний, шалений, несамовитий, фанатичний; (норов) упертий, за­тятий; (злодій) закоренілий, (ворог) неприми­рен­­­ний, заклятий, жорстокий; (бій) тривалий, напружений, не на життя, а на смерть; (– ненависть) глибокий, нестримний; (– кров) ЖМ. запечений, закипілий.

ЗАПЕРЕЧУВАТИ, не погоджуватися, пе­речити, суперечити, мати проти, ід. кру­тити головою; (наклеп) спростовувати, відкидати; (чиєсь існування) не виз­навати.

ЗАПИНАТИ, (вікно) завішувати; (хус­­тку) зав’язувати, запинатися чим; (хма­рою) огортати, покривати; (поли одягу) загортати; (на ґудзики) зас­тібати.

ЗАПИНАТИСЯ, завішуватися; зав’язу­ва­ти голову, закутуватися; застібатися; (в розмові) затинатися, запикуватися. ЗАПИСКА, цидула, цидулка, писулька, /коротенький/ лист; (у школі) шпар­галка.

ЗАПИСУВАТИ, занотовувати, класти на папір; (звук на тасьму) д. рекордува­ти; (до реєстру) зареєстровувати; (у протокол) ІД. протоколювати; (в артисти) зараховувати; (майно /на кого/) ЖМ. лиша­ти у спадок /відпи­сувати/ кому.

ЗАПИТ, (з метою дістати інформацію) прохання, просьба, сил. вимога; мн. за­пи­­ти (духовні) потреби, зацікавлен­ня; пор. запитання.

ЗАПИТАННЯ, питання; запит

(у парламенті).

ЗАПІВДАРМА пр., запівдурно,

за пів­ціни.

ЗАПІЗНЮВАТИСЯ, спізнюватися, при­ходити пізно /пізніше/, затримувати­ся, (трохи) припізнюватися; (з нау­кою) не встигати, відставати; пор. ба­ритися. ЗАПІРВАТИ док., (літак) захопити;

(майно) запосісти; & запорвати. ЗАПЛАКАНИЙ, зарюмсаний, зарюма-

ний, у сльозах, із слізьми.

ЗАПЛАТА, плата, платня, заробіток,

заслуженина; УР. відплата, помста. ЗАПЛІДНЮВАТИ і ЗАПЛІДНИТИ,

(думку) П. збуджувати, окрилити. ЗАПЛУТУВАТИ, переплітати /сплітати, перевивати/ без ладу; П. ускладнюва­ти; (судову справу) закручувати; (в аферу) замотувати, втягати.

ЗАПОБІГАТИ, (лихові) відвертати, не допускати чого; (ласки) запопадати; (перед ким) хотіти бути хорошим, до­годжати кому, підлещуватися /жм. ла­татися/ до кого, ід. гнути коліна; док. запобігти, (лихові) зарадити, запомогти; (жениха) З. здобути, діста­ти, придбати.

ЗАПОБІГЛИВИЙ, (кавалер) люб’язний, ласкавий, ввічливий, прихильний, пос­лу­жливий, залопаддивий; НЕҐ. під­лес­ли­вий, облесливий, облесний, догід­ливий, жм. масний, масляний.

ЗАПОБІЖНИЙ, (захід) профілактичний, попереджальний, попереджувальний, р. попередливий, сил. охоронний, захис­ний; & запобігавчий.

ЗАПОВЗЯТИЙ, див. ЗАВЗЯТИЙ.

ЗАПОВЗЯТИСЯ док., (зробити) поста-ви­ти собі за мету; (робити) узятися, за­ходитися; (проти кого) нападати /на­ки­датися/ на кого.

ЗАПОВІДАТИ, (майно) лишати у спа­док, відписувати; (з нст. щоб) наказу­вати, казати; (погоду) г. казати напе­ред віщувати; (майбутнє /кому/) пророчити, обіцяти.

ЗАПОВІДЬ, заповіт, правило,

настанова, сил. закон.

ЗАПОВІТ, духівниця, тестамент, остання воля, г. завіщання; (внукам) настано­ва, наказ, заповідь; (Новий, Старий) рел. завіт, заповіт.

ЗАПОВІТНИЙ, (– бажання) омріяний, вимріяний, виношений у серці; (– річ) найдорожчий, найцінніший, ур. священ­ний; (– мрії) таємний, потаєм­ний, прихований; (день) довгожданий, очікуваний.

ЗАПОВНЮВАТИ і ЗАПОВНЯТИ, (прос­тір) заполонювати, заполоняти, заляга­ти, г. заступати; (скриню) наповнюва­ти, набивати; (душу смутком) прой­мати, поймати, охоплювати; (людьми) залюд-нювати.

ЗАПОВНЮВАТИСЯ, заповнятися, запо­лонятися, заполонюватися, тлк. 3 ос. захрясати.

ЗАПОДІЮВАТИ, (шкоду) завдавати, ро­бити /коїти, чинити/ що; (втрати)

викликати, причинятися до. ЗАПОЗИЧАТИ і запозичувати, (до­свід) переймати, наслідувати; док. запо­зичити, (з чужих куль­тур) зачерпнути, р. засягти, засягнути.

ЗАПОМАГАТИ, (кого) зарятовувати,

по­магати /допомагати/ кому; (біді) за­побігати, зараджувати.

ЗАПОНА, завіса; (накриття) покри­вало; (хмар) габа, (сліз) заволока, пелена; ЖМ. перешкода; З. застібка. ЗАПОПАДАТИ, (гроші) здобувати, діста­вати, знаходити; (що трапиться) бра­ти, хапати; (ворогів) натрапляти, захоплювати; (ласки) запобігати. ЗАПОПАДЛИВИЙ, (хто) ретельний, дбайливий, старанний, клопітний, рев-

ний, жм. загарливий, падковитий; (до чого) охочий, жадібний, ласий; (мане­рами) запобігливий, догідливий; & запопадний, попадливий, д. упадливий.

ЗАПОРУКА, запевнення, гарантія,

пору­ка, р. зарука.

ЗАПОСІДАТИ, посідати, займати,

заволо­дівати.

ЗАПОЧАТКОВУВАТИ, класти початок, давати поштовх; пор. зачинати.

ЗАПРАВЛЯТИ, (одяг) обсмикувати, опоряджати; кул. засмачувати, смачити; (мотор) заливати пальне до; (прилад

до вжитку) готувати; (косу) гострити; ЖМ. орудувати, верховоди­ти, керувати, порядкувати, заряджувати; (ціну) правити.

ЗАПРАЦЬОВАНИЙ, (гріш ) зароблений; (виснажений працею) заморений, зморе­ний, замордований, натруджений, втом­лений. натомлений, р. трудний, з. випрацьований; (– руки) мозолястий, репаний, сов. згрубілий. ЗАПРИЯЗНИТИСЯ док., заприятелюва­ти, подружити, потоваришувати, затова­ришувати, подружитися, здружитися, сто­варишуватися, зайти у приязнь. ЗАПРОДАНЕЦЬ, зрадник, зрадливець, обр. юда, продажна шкура, христопро­давець, д. зрадець, зрадок, ок. перепро-данець.

ЗАПРОДУВАТИ і ЗАПРОДАВАТИ, на­пе­ред /на пні/ продавати; П. зрад­жувати.

ЗАПРОПОНУВАТИ док., (задачу) зага­дати, жм. завдати; (як зробити) пода­ти думку пропозицію/; (кандидату­ру) поре­комендувати.

ЗАПРОСИНИ, (прохання) запрошення;

(дія) запрохування, запрошування. ЗАПРОТОРЮВАТИ, (хтозна-де) ховати, класти, дівати, задівати, затасовувати; (людей) засилати, ув’язнювати; док. запроторити, подіти, жм. затирити, за­сатарити.

ЗАПРОШУВАТИ, (до хати) запроху­ва­ти, просити, закликати, кликати, р. зази­вати.

ЗАПУСКАТИ, (куди) впускати; (руку) встромляти; (мотор) урухомлювати, заводити; (цех) вводити в дію; (на­уку) занедбувати; (вуса) відро­щувати; (рі­дину /чим/) З. розводи­ти; (чим /у кого/) сов. шпурляти; док. запустити, (пазурі) уп’ясти.

ЗАРАДЖУВАТИ, радити, давати пораду, помагати порадою; (лихові) запобіга­ти, запомагати, помагати /допомага­ти/ збутися кого, зарятовувати від. ЗАРАДИ прий., задля, для, ради; У ФР. через що /н. нема заради чого хова­тися/.

ЗАРАЖАТИ і заражувати, (грипом) інфікувати, передавати що; (радіс­тю) прищеплювати /збуджувати/ що.

ЗАРАЗ пр., (у цю мить) оце, цієї миті; негайно, зараз же, зараз таки; найближ­чим часом, дуже скоро, ось, д. осьо; щой­но; відразу, моментально; зовсім близь­ко, у безпосередньому сусідстві /н. зараз за хатою/; пор. тепер.

ЗАРАЗА, інфекція; ЖМ. епідемія, по­шесть; ЛАЙ. зануда.

ЗАРАЗОМ пр., одночасно, водночас; воднораз, /за/ одним заходом, одним

рипом; разом, спільно, зап. заодно. ЗАРАНІ пр., зарання, г. зарана, дуже

рано, рано-вран­ці,

ЗАРАНО пр., передчасно, перед часом;

не на часі; невчасно.

ЗАРАХОВУВАТИ, див. ЗАЛІЧУВАТИ. ЗАРИВАТИСЯ, закопуватися, ховатися; (у що) захоплюватися чим, віддаватися чому.

ЗАРИС, силюета, сов. силует, г. сильвета, обрис; мн. зариси, (обличчя) г. риси.

ЗАРІД, зародок, зачаток.

ЗАРІЗ, (тварин) різання, забій, забиття;

П. ЖМ. безвихідь, глухий кут.

ЗАРІК, обітниця, присяга, обіцянка; (дія) зарікання; & сов. зарок.

ЗАРІСТЬ, (на корі дерева) рубець;

мн. зарості, зарослі, хащі.

ЗАРІЧАНИЙ, непокірливий, сварливий, норовистий, норовливий.

ЗАРОБІТОК, платня, плата, заслужени­на, з. зарібок; (на боці) халтура, підробіток.

ЗАРОБЛЯТИ, запрацьовувати, (за довгі літа) дороблятися; (на боці) підроб­ляти, халтурити; (кару) заслужувати чого; ЖМ. мати зиск, багатіти; док. заробити, (важ­ко) загорювати, з. випрацювати.

ЗАРОДЖУВАТИСЯ, (– ідею) виникати, з’являтися, брати початок; ід. зарод­жу­ється любов, серце серцеві вість подає; док. зародитися, ЖМ. народитися, (ве­селим) вдатися, (у кого) успадкувати чиї риси.

ЗАРОДОК, (рослини) зав’язь, зав’язок, заживок; (людський) ембріон; П. зачаток, початок; пор. зарід. ЗАРОЗУМІВАТИСЯ, БУНДЮЧИТИСЯ; док. зарозумітися, розібратися заб­рати в голову.

ЗАРОЗУМІЛИЙ, гордовитий, пихатий, самовпевнений, набундючений, сил. зу­хвалий, безпардонний; (у виразах) пискатий, пащекуватий.

ЗАРОСТАТИ, (травою) поростати; (брудом) обростати; (– рану) заруб­цьовуватися, гоїтися.

ЗАРЯДЖАТИ, (зброю) ладувати, зап­равляти, набивати; (енергією) насна­жувати.

ЗАРЯДЖУВАТИ, (що) організовувати, влаштовувати, уряджати; (чим) керу­ва­ти, розпоряджатися, р. радити.

ЗАСАДА, (світогляду) основа, підвали­на, принцип, база, головне правило; (твер­да) догма; ок. теза; мн. заса­ди, сов. на­чала.

ЗАСАДЖУВАТИ, садити, (за ґрати –ще) ув’язнювати, позбавляти волі, зап­роторювати; (ніж) вганяти; док. заса­ди­­ти, (руку е кишеню) встромити, засу­нути, запхати.

ЗАСАПУВАТИСЯ, захекуватися, зади­хуватися.

ЗАСВІДЧУВАТИ, посвідчувати; (під­пи­сом) завіряти, підтверджувати, потвер­джувати; (факт) констатувати; (лю­бов) свідчити про.

ЗАСЕЛЮВАТИ і ЗАСЕЛЯТИ, залюдню­вати, залюдняти; (край) населяти, насе­лювати, осідати у; пор. колоні­зувати.

ЗАСИЛАТИ, (т каторгу) висилати; (старостів) присилати, посилати; (ві­тання) слати, передавати, пересилати. ЗАСИХАТИ, сох/ну/ти; (– квіти) в’я­ну­ти, жовкнути; (– людей) худнути, марніти.

ЗАСІБ, спосіб, метода, сов. прийом; (впливу) знаряддя, інструмент; мн. за-соби, (виробництва) механізми, при-лади; (медичні) ліки; (життєві) гроші, достатки.

ЗАСІВАТИ, сіяти; (кістками) П. укри­вати, покривати; (на Новий рік) по­сі­ва­ти.

ЗАСІДАННЯ, нарада, збори, зібрання;