Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание У ФР. будь-який, який-небудь; Д. З. П. різкий, суворий, немило­серд­ний, лютий, жорстокий; (– жит­тя) З. П. танці, вечорниці, гуляння, гулянка; & забавка. ЗАБАВКА, (річ) ЯК ІМ. заблуда. ЗАБЛУКАТИ док., (куди) Р. обіцянка, порада, побажання. ЗАВІЯ, див. П. початок, основа. ЗАГАД, пропозиція, рекомендація, нага­дування, сил. ФР. усі. ЗАГАЛОМ пр.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

жм. бабський, баб’ячий; (– ри­си) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жіночний; (на­лежний жінці) жін­чин.

ЖІНОЧНИЙ, жінотний, жінкуватий, жм. бабуватий; (– риси) див. жіночий. ЖЛУКТАТИ фам., пити, дудлити, смок­тати, цідити.

ЖМАКАТИ, бгати, м’яти; & жмакувати. ЖМАКИ, вичавки, жом, д. жмихи; (олій­ні) макуха, макух.

ЖМЕНЯ, пригорщ/а/; У ФР. п’ятірня;

(мала кількість) дрібка, жменька. ЖМИКРУТ, (у побуті) скнара, скупер­дяй, скупердяга, скупар; (у громаді) живоїд живолуп, кровопивець, жила, визискувач, експлуататор.

ЖМУТ, пучок; (волосся) пасмо; (сіна) пук, віхоть; (світла) промінь; & жмуток, жмутик, зб. жмуття.

ЖНИВА мн., (пора і дія) косовиця, кн. збиральна /кампанія/, р. жниво; (дія) жнивування, жаття; (багаті) урожай.

ЖНИВО, (на полі) хліб, пашня, пашни­ця, мн. хліби; (з поля) урожай; Р. жнива.

ЖОВКНУТИ, жовтіти, ставати жовтим, жовтішати, (трохи) прижовкати; (– зелень) в’янути, засихати, вигоряти; (– людей) приб. марніти, блякнути.

ЖОВНА мн., (на шиї) гулі, опухи, пух­ли­ни; (на вилицях) м’язи; & од. жо­венце. ЖОВНІР, див. СОЛДАТ.

ЖОВТИЙ, (колір) золотий, соняшнико­вий, жовтковий, (густіше) канарковий, (блідіше) цитриновий; (– жита) по­ловий; (– обличчя) вижовклий, змар­нілий, зблідлий; (– листя) вигорілий, засохлий, зів’я­лий; (– расу) жовтоли­ций, жовтошкірий; & жовтенький, жовтявий, жовтуватий.

ЖОВТИНА, жовтість, жовтий колір, сов. жовтизна; & жовтявість, жовтува­тість. ЖОВТІТИ, ЖОВКНУТИ; (– пашню)

достигати, дозрівати, половіти.

ЖОВТОБЛАКИТНИЙ, синьожовтий,

небеснозолотий, золотавонебесний. ЖОВТОБРЮХ, див. ПОЛОЗ. ЖОВТОГАРЯЧИЙ, (колір) червоно-жовтий, помаранчевий, морквяний,

сов. оранжевий.

ЖОВТОШКІРИЙ, як ім. жовтолиций, жовтий /китаєць, кореєць, японець, ман­джурець, в’єтнамець тощо/. ЖОВТЯНИЦЯ, мед. гепатит; & жов­тя­ни­ці, жовтячка, жовтільниця, сов. жовтуха.

ЖОВЧ і р. жовча, П. злоба, злість, злостивість, досада; (ненависть) їдь, їдкість, ядучість.

ЖОВЧНИЙ, П. злий, злостивий; (– сло­ва) їдкий, колючий, гіркий, в’їдливий, ущипливий, з жовчю; (– людину) нер­во­вий.

ЖОДЕН і ЖАДЕН, жодний, жадний, ні один, ніякий; У ФР. будь-який, який-небудь; Д. кожен, кожний, всякий.

ЖОЛОБИТИСЯ, (– дерев’яні вироби) вигинатися, кривитися, корчитися.

ЖОНА, див. ЖІНКА.

ЖОНАТИЙ, одружений, пошлюблений, спарований, ір. скручений, запряжений; ПОБ. сімейний.

ЖОРСТВА, рінь, ріння, р. нарінок, г.

шутер, бук. дрібні камінці /каменяччя/.

ЖОРСТКИЙ, (– долоні) шорсткий, шка­рубкий, шерехатий; (волос) товстий, цупкий; З. П. різкий, суворий, немило­серд­ний, лютий, жорстокий; (– жит­тя) тяжкий, важкий; (голос) грубий, неприємний; ТЕХ. відпорний.

ЖОРСТОКИЙ, немилосердний, лютий, безжалісний, нещадний, суворий, без­жаль­ний, невблаганний, грізний, жор­стоко­сер­дий, п. канібальський; (– ви­довище) стра­шний, жахливий; (– ставлення) бездушний, безсердеч­ний, сил. нелюдський, зві­рячий, драконівський; (– серце) п. кам’я­ний; (час) тяжкий, важкий; (бій) напружений, запеклий; (мороз) сильний, різкий, пе­кучий, щипучий, дошкульний.

ЖРЕЦЬ, (у кельтів) іст. друїд; (у ескі­мосів) шаман; (науки) П. служитель,

діяч, п. /відданий/ слуга.

ЖУВАТИ, (їжу) розжовувати, їсти, (із звуком) жвакати; (тему) ФАМ. ана­лізу­вати; (нудно повторювати) тов­кмачити, товкти, довбти, жувати жуйку.

ЖУЖІЛЬ і ЖУЖЕЛИЦЯ, тех. шлак;

(у печі) перегар; пор. попіл.

ЖУЖМОМ пр., купою, безладно, наси­пом, без порядку, без системи; (кида­ти) гамузом, усе разом.

ЖУК, у фр. комаха; (шкідник садів) хрущ; П. проноза, шахрай, хитрун,

шельма.

ЖУПАН, З. П. кунтуш, чемерка, чумар-ка, черкеска, каптан; & жупанина, жупа­нок.

ЖУПЕЛ, (у пеклі) кипляча смола; П. опудало, чуперадло, потороча, д. опуд. сил. страшидло, страховище.

ЖУРБА, (настрій) зажура, смуток, сум, туга, печаль, р. жаль, сил. скорбота, скруха; (турбота) гризота, уболіван­ня; З. жа­лобна хустка; & жур, жу­ра, журбота, журіння.

ЖУРИТИ, засмучувати, смутити,

зажурювати, сил. хвилювати.

ЖУРИТИСЯ, сумувати, тужити, обр. ві­шати голову, д. банувати, сил. убиватися; (за ким) боліти /уболівати/ ду­шею, тлі­ти серцем /душею/; (ким, про кого) гризтися, турбуватися, піклу­ватися, непокоїтися, бід­кувати /поби­ватися/ за ким.

ЖУРЛИВИЙ і ЖУРНИЙ, (настрій) невеселий, нерадісний, невтішний; (– пісню) пивний смутку, сумовитий, тужливий, скор­ботний, тоскний, р. плакучий; (– думки) сумний, смут­ний; (дуб) зажурений; тлк. жур­ливий, (хто) турботний, турбот­ли­вий.

ЖУРЛИВО пр., скрушно, тужно, тяжко-важко і всі мож. пох. від журливий.

ЖУРНАЛІСТ, газетяр, новинар, ір. писа­ка; З. П. репортер, кореспондент, літпра­ців­ник, редактор.



З

ЗААНҐАЖОВАНИЙ, зайнятий; (ар­тист) найнятий; (до танцю) запро­шений; П. засватаний, заручений, од­ружений, жонатий, заміжній; (у пар­тії) партійний.

ЗААРЕШТОВУВАТИ, арештовува­ти, ув’язнювати, в’язнити, у фр. заби­рати, обр. закайданювати.

ЗАБАВА, розвага, гра, розривка, потіха, утіха, виграшка; З. П. танці, вечорниці, гуляння, гулянка; & забавка.

ЗАБАВКА, (річ) іграшка, цяцька,

ляль­ка, виграшка; (дія) забава.

ЗАБАВЛЯТИ, бавити, розважати, весели­ти, потішати, тішити; (дитину) заспокоювати, втихомирювати; З. барити, затримувати.

ЗАБАГАНКА і ЗАБАГ, (примхливе ба­жання) примха, веред, комиза, сов.

кап­риз; мн. забаганки, вередування, химери, фанаберії.

ЗАБАГАТІТИ док., стати багатим, розба­гатіти, доробитися багатства /маєтку/; (чим) прибрати до рук що, (з чого) фам. розкрутитися, (на що) розжитися, придбати що; П. запаніти, запишатися.

ЗАБАГАТО пр., занадто /надміру, ду­же/ багато, більше, ніж треба, р. за­досить.

ЗАБАГЛИВИЙ, див. ВЕРЕДЛИВИЙ.

ЗАБАЖАТИ док., захотіти, запрагнути, забагти, забагнути, р. забагати, кн. вия­вити бажання, ок. здумати.

ЗАБАЖАТИСЯ док., захотітися, заману­тися, забагнутися, забагтися, фам. за­бандюритися.

ЗАБАРА, затримка, сповільнення; (хто) вайло, м’яло, загайко, маруда, мниха, непровора, непроворняка.

ЗАБАРВЛЕННЯ, (шкіри) колір, відтінок, кн. пігментація; (слова) П. нюанс; (дія) забарвлювання

ЗАБАРНИЙ, забарливий, повільний,

нек­вапливий, марудний, загайний,

жм. пи­нявий, длявий.

ЗАБАРЯТИСЯ і ЗАБАРЮВАТИСЯ, ба­ритися, гаятися, загаюватися, з. забав-

лятися, суч. спізнюватися, запізнювати­ся, затримуватися.

ЗАБЕЗВИННО пр., (пропасти) нізащо, даремно, ні за цапову душу, ні за по­нюх табаки; & безневинно, невинно, заневин­но.

ЗАБЕЗПЕКА, (дія) захист, оборона, охо-рона, опіка; (укриття) притулок, за­хис­ток; Р. забезпечення.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, (потреб) задоволен­ня; (їжею) постачання чого; (майна) г. асекурація, сов. страхування; (прав) ґарантія, гарантування; & забезпека; пор. захист.

ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, (потреби) задоволь­няти, (кого /чим/) постачати кому /що/, настачати на кого /чого/, (ус­піх) гаранту­ва­ти; (фланги) ВІЙ. захи­щати, охороняти.

ЗАБИВАТИ, (у землю) вбивати; (дош­ка­ми) зашивати, закривати; (мотло­хом) за­повнювати, захаращувати, зага­чувати; (ху­добу) убивати; (голову) об­тяжувати, пере­вантажувати, (дитину) затуркувати; (у кай­дани) кувати, зако­вувати; (снігом) заміта­ти, засипати; (запах) заглушувати; док. забити, (коліно) побити, вдаритися в.

ЗАБИРАТИ, (силою) брати, відбирати, від­­­німати, ід. видирати з рота; (терен) захоп­лювати, займати, окуповувати, оку­пува­ти; (людей) затримувати, заа­рештовувати, по­лонити; (– злість) поймати, опановувати, охоплювати; (ліворуч) повертати; (із сл. вище) ІД. здійматися вгору.

ЗАБИТИЙ, (у землю) вбитий; (на вій­ні) убитий; (брудом) захаращений; (хто) за­турканий, загнаний, задурений, заштовханий, стуманілий.

ЗАБІГАТИ, (на мить) заскакувати, захо­дити; (наперед) випереджати, оббігати, ж. лізти поперед батька в пекло; (да­леко) втікати; (шлях) Г. перебігати, перетинати; Б. З. заставати, захоплюва­ти, заскакувати.

ЗАБІЙ, (у шахті) вибій; (на шляху) вибоїна, забоїна; (снігу) замет, кучугу­ра; (серця) удар, поштовх.

ЗАБЛУДА, заблуканець, як ім. заблу­каний; ЗН. зайда, заволока, заброда, приблуда, приплентач; П. омана, р. заблуд.

ЗАБЛУКАНИЙ, заблукалий, заблудний,

заблудний, ЯК ІМ. заблуда. ЗАБЛУКАТИ док., (куди) забрести; (де) заблудити, збитися з дороги, кн. втрати-ти орієнтир; (до кого) приблукати. ЗАБОБОНИ мн., упередження, кн. мар­новірство, бар. передсуди.

ЗАБОРОНА, недозвіл, кн. табу, жм. заказ; (закону) див. вето, (імпорту) ембарґо, (ембарго).

ЗАБОРОНЯТИ, не дозволяти, не допус­кати, кн. накладати табу, жм. заказува­ти; (закон) накладати вето на; (абор­ти) ставити поза законом, робити незакон­ними.

ЗАБРИЗКУВАТИСЯ, захлюпуватися; (брудом) задрипуватися, забрьохува­тися, заляпуватися; док. забризка­тися, захлюс­­татися, затьопатися.

ЗАБРОДА, див. ЗАЙДА.

ЗАБРУДНЕНИЙ, закаляний, р. забруд­жений, завожений, (болотом) див. за­бруднювати.

ЗАБРУДНЮВАТИ і ЗАБРУДНЯТИ, засмічувати, д. занечищувати, (боло­том) заболочувати, каляти, задрипувати, забрьохувати, зателепувати, затьопувати, сил. запаскуджувати, запоганювати, док. захвойдати; (обличчя) замурзувати; П. ганьбити, паплюжити, чорнити, очорнювати, обпаскуджувати.

ЗАБУВАТИ, не пам’ятати, викидати

з голови, покидати думку, забуватися;

(– ближніх) не думати, не дбати, бай­дужіти до; (милу) розлюбляти; (щось десь) покидати, залишати, не брати; (з нст. зай. що) випускати з уваги, не враховувати; (обережність) нехтувати, гре­бувати чим, (образу) прощати, дарувати; док. нак. забдь/те! ви­бий/те/ з голо­ви! покинь/те/ думати!

ЗАБУВАТИСЯ, забувати; (до безпа­м’яті) забувати про все на світі, сов. від­ключатися; (у розмові) дале­ко заходити, не контролювати себе; (сном) впадати в сон /дрімоту/; (стиратися з пам’яті) не пам’ятатися, вилітати з голови; (– мину­­ле) припа­дати пилом, поростати мохом /тра­вою/, іти в непам’ять; (з ч. не) жити в серці /серцях, пам’яті/.

ЗАБУДЬКУВАТИЙ, непам’яткий, не­па­м’ятливий, непам’ятущий, безпам’ят­ний, забутливий, р. забутний; ЯК ІМ. забудько.

ЗАБУТЛИВИЙ, див. ЗАБУДЬКУВАТИЙ. ЗАБУТТЯ, непам’ять; ОК. втеча від дій-сності; У ФР. задума; З.П. дрімота, сон; (втрата тями) безпам’ять, непритомність; (від збудження) екзальта­ція, сил. нестя­ма; & самозабуття.

ЗАВАДА, перепона, перешкода, жм. пе­речіпка, запона, р. завага; (реальна) завала, загорода.

ЗАВАЖАТИ, перешкоджати, ставати на заваді, обр. плутатися /вертітися/ під но­гами; (говорити) перебивати, перебан­ча­ти.

ЗАВАЛ і ЗАВАЛА, (у шахті) обвал; (на дорозі) барикади, перекриття, заго­рода; (товарів) нагромадження, скуп­чення, за­харащення, р. звал, /недобро­якісних ще/ заваль; (снігу) замет, намет.

ЗАВАЛЯЩИЙ, (предмет) закинутий, не­потрібний, не вживаний; (хто) незда­лий г., нікудишній; & валящий. ЗАВБАЧЛИВИЙ, передбачливий, далеког­лядний; & завбачний; пор. обачний.

ЗАВБАЧУВАТИ і ЗАВБАЧАТИ, перед­бачати, догадуватися, знати наперед; (словесно) казати наперед, передрікати. ЗАВБІЛЬШКИ пр., величиною, /за/ роз­міром, /за/ обсягом; & вбільшки, навбільшки.

ЗАВВИШКИ пр., висотою, у висоту;

на зріст, ростом; & ввишки, звишки. ЗАВГЛИБШКИ пр., у глибину, глиби­ною, глиботою; & завглиб, вглибшки. ЗАВГРУБШКИ пр., завтовшки, втовшки, грубиною, у грубину.

ЗАВДАВАТИ, (кривди) чинити /коїти, заподіювати/ що; (болю) викликати

/спричиняти/ що; (душевних мук) ІД. щипати за серце; (на плечі) підпо­магати брати, піддавати; (далеко) запроторю­вати, засилати; (питання) Д. ставити.

ЗАВДАННЯ, (поставлена мета) накрес­лення, план, мета; (чиєсь) настанова, розпорядження, наказ, з. загад; (шкіль­не) б. з. завданок.

ЗАВДОВЖКИ пр., у довжину, за довжи­ною, сов. довжиною, р. уздовж; & завдовж, вдовжки.

ЗАВДЯКИ пр., дякуючи, через, в наслі­док; за допомогою, шляхом.

ЗАВЕРБОВУВАТИ, вербувати; (на працю) наймати, набирати; (до гурту) залучати, втягати.

ЗАВЕРШУВАТИ, закінчувати, кін­ча­­ти, доводити до краю /кінця/; (вчас­но) здійснювати, виконувати; (стіг) вивер-шувати, робити /викладати/ верх.

ЗАВЖДИ пр., повсякчас, завсіди, завше, постійно, день і ніч, жм. все, всякчас; (можна купити) будь-коли, хоч коли, хай коли, вдень і вночі; (на віки) до­віч­но, доки світ стоїть; (так було) спокон­віку.

ЗАВЗЯТИЙ, (– вдачу) діяльний, енер­гій­­ний, наполегливий; (на що) беруч­кий до; (у діях) рішучий, непохит­ний, непри­миренний; (читач) запек­лий, пристрасний, г. загорілий; (бій) напружений, упер­тий, сил. відчайдуш­ний; (– пісню) молодецький, хваць­кий; ЯК ІМ. завзятець; & заповзя­тий, заповзятливий, завзятущий.

ЗАВЗЯТТЯ, завзятість, упертість, напо­легливість, запал, енергія; (до чого) при­страсть, захоплення чим; (бою) напружен­ня; & заповзяття.

ЗАВИВАТИ /док. завити/, 1. вити /вов­ком/; З.П. стогнати, скиглити, ре­віти, рев­ти; 2. (волос) закручувати, накручувати, кучерявити; (квіти в ко­си) заплітати; (ві­нок) виплітати, сплітати.

ЗАВИВАТИ /док. завинути/, (у що) загортати, загортувати, замотувати, заку­ту­вати, обмотувати /обвивати, обгор­тати, оповивати, сповивати/ чим. ЗАВИГРАШКИ і ЗАІГРАШКИ пр., лег­ко, без зусиль, не напружуючись, не стомлю­ючись.

ЗАВИДКИ і ЗАВИДЬКИ мн., заздрощі, жм. завидощі, од. заздрість, зависть,

завидющість, д. зависність.

ЗАВИДНА пр., за дня /сонця/, завидка, засвітла, поки видно, повидну, повид­но­му.

ЗАВИДЮЩИЙ, див. ЗАЗДРИЙ. ЗАВИНИТИ док., провинити, провинити­ся, ід. у Бога теля з’їсти; П. спричи­ни­ти­ся, бути причиною; (кому) забор­гувати, бути винним.

ЗАВІД, звичай, мода; У ФР. зав’язок, за­­родок /н. нема й заводу/; мн. заводи, (віт­ру) завивання, виття (жіно­чі) голосіння.

ЗАВІДУВАТИ, (чим) відати, керувати, очолювати що, старшувати де; (усім) стежити за, розпоряджатися, р. радити. ЗАВІЗНО пр., р. важко, повільно; пр. сл. (на ринку) тіснота, товкотнеча, повно людей /возів/, тісно, переповне­но, скупчене.

ЗАВІЙ, (пов’язь) завивало, завиття,

(у мусульман) чалма; (вітру) повів; (сніговий) замет, намет, кучугура. ЗАВІРЮХА, заметіль, завія, метелиця, хуртовина, віхола; (революційна) заворушення; П. чвара, колотнеча, сварка.

ЗАВІРЯТИ, (довідку) засвідчувати, (ві­зу) завізовувати, візувати.

ЗАВІСА, запинка, запона, заслона, опо-на; (на вікні) завіска, фіранка, (на две­рях) портера; (із зборами) драпрі; (диму) заволока, пелена; (театраль­на) г. кур­тина.

ЗАВІТ, заповіт, настанова, заповідь;

Р. обіцянка, порада, побажання.

ЗАВІЯ, див. ЗАВІРЮХА.

ЗАВМИРАТИ, (на місці) застигати, ук­лякати, не рухатися, (свідомо) затаюва­тися; (з жаху) мліти, ціпеніти, деревіти, ледве дихати, терпнути, сил. непри­том­ніти, зомлівати, тратити пам’ять; (– рух) спинятися; (– розвій) припиня­тися; (– звук) замовкати, затихати; (– чуття) не виявлятися, притуплятися, зникати; Р. умирати, гинути; док. завмерти, при­кипіти /прирости/ до землі.

ЗАВОД сов., виробня; З.П. підприєм­ство, фабрика, виробництво, пор. ма­нуфактура.

ЗАВОДИТИ, (до хати) уводити, (до­до­му) проводити; (куди) відводити, сил. запроторювати; (нове) запровад­жувати, впроваджувати, застосовувати; (школи) засновувати, відкривати, буду­вати; (бо­ро­ду) відрощувати; (справу) ЮР. відкри­вати, започатковувати; (пісню) почина­ти; (мотор) урухомлювати; ПОБ. плакати, голосити.

ЗАВОДІЙ, (бешкету) заводіяка;

(пісні) заспівувач.

ЗАВОДІЯКА, заводій, призвідник, приз­відець, призвідця, ініціатор, р. причнець; (підбурювач) баламут, каламутник, р. підмовник; пор. задерій.

ЗАВОДЬ і ЗАВОДОК, (на річці) неве­лика затока /бухта/, бухточка, укр. загін, сов. затон; П. тиха гавань.

ЗАВОЗИТИ, (далеко) відвозити, сил.

зап­роторювати; (сировину) привозити, довозити, доставляти, приставляти, жм. достачати, достарчати, доправляти. ЗАВОЙОВНИК, див. АГРЕСОР. ЗАВОЛОДІВАТИ, (чим) привласнювати /присвоювати, захоплювати, жм. запо-сідати/ що;(– почуття) поймати, брати, опановувати, охоплювати; (ду­шею) полонити /заворожувати/ що.

ЗАВОЛОКА, (на очах) сов. пелена, пор. завіса; (хто) зайда; ЛАЙ. волоцюга.

ЗАВОРОЖУВАТИ, (чарами) зачарову-ва­ти, вчаровувати, обворожувати, сил. зак­линати; (піснею) чарувати, захоплю­ва­ти; пор. гіпнотизувати.

ЗАВСІДИ, див. ЗАВЖДИ. ЗАВТОВШКИ, див. ЗАВГРУБШКИ. ЗАВТРА пр., не сьогодні, другого /на­с­туп­ного/ дня, на другий день; У ФР. не­забаром, скоро; П. майбутнє, при­йдеш­нє; ЯК ІМ. наступний /другий/ день.

ЗАВЧАС пр., завчасно, заздалегідь, за­годя, наперед, авансом, д. заздалегоди, завгодя; (зарано) передчасно. ЗАВЧАТИ, заучувати, запам’ятовувати, вивчати напам’ять, (сліпо) визуд­жувати.

ЗАВ’ЯЗКА, (в одязі) мотузок, шнурок;

П. початок, вихідний пункт, зав’язок. ЗАВ’ЯЗУВАТИ, зв’язувати, ув’язувати, перев’язувати; (розмову) починати, розпо­чинати; (стосунки) нав’язувати, встановлювати; (насіння) зароджувати, утво­рювати; г. (братство) закла­дати, засновувати.

ЗАВ’ЯЗУВАТИСЯ, (хусткою) пов’язу­ватися; (– бій) починатися; П. зароджу-ватися, заплоджуватися, утворювати­ся, виникати, поставати.

ЗАВ’ЯЗЬ, зав’язок, зародок;

П. початок, основа.

ЗАГАД, пропозиція, рекомендація, нага­дування, сил. завдання, наказ, розпо­ряд­ження; & загадування.

ЗАГАДКА, (важка) головоломка; (із складів слова) шарада, (з букв і ма­люн­ків) ребус; П. таємниця, нез­багненність, таємничість, кн. сфінкс, обр. темний ліс.

ЗАГАДКОВИЙ, таємничий, незрозумі­лий, незбагненний, містичний, укритий таємницею; & загадкуватий. ЗАГАДУВАТИ, задумувати, планувати; (кому) веліти, давати наказ, наказу­вати, давати завдання;(загадку) пропонувати, завдавати; (що буде) ПОБ. приб. ворожити.

ЗАГАЛ, уся громада /громадськість, ма­са/, широка громадськості, широкі ко­ла; У ФР. усі.

ЗАГАЛОМ пр., у цілому, разом, повністю; взагалі; без вибору, підряд; Р. гур­том.

ЗАГАЛЬНИЙ, стосовний до всіх, пого­ловний; (уклін) призначений усім; (вжи­ток) громадський, колективний, спільний; (– суму) увесь; (– знан­ня) основний, елемен­­­тарний; (для всіх землян) всесвітній, все­людський; (– фрази) абстрактний, пус­тий; (– поняття) узагальнений;