Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание З. господарство. ГОСПОДАР, г. У ФР. спорт, розвага; (променів) ФР. неподоб-ність, неподобство, порушення, недозво­ленність, спокуса; (плотський) Громак, р. Прийдешній. грязюка П. якість /н. П., вередувати, упиратися, затинатися. ҐЕДЗЬ, (гедзь) Р. дикун, барбар. ҐЛЯНС, ҐЛЯНЕЦЬ і ҐЛЯНЦ, (глянс, глянець ЯК ІМ. дворушник. ДВОЗНАЧНИЙ, (зміст) ЖМ. обговорення, дебелий, повний, здоровий, дужий, ог­рядний, кремезний, міцний; (виріб) Декорація, у У ФР. застигати, тверднути. ДЕРЕНЧАТИ, дерчати, дренчати, бряж­чати; (– голос) ЯК. ПР. трохи, де­що, дрібку. ДЕЩО зай. МЕД. ґумова рурка /закрутка/ для спину кровотечі; & П. холодненький, прохолод­ний, відсвіжущий; & джереляний. ДЖИҐУН, (джигун) П. глушина, дичи­на, первісність; (соціальне) П. текти, струмувати, струменіти; (– го­лос) У ФР. підглядати, заглядати, зазирати, озирати, кружляти /перебіга­ти, шукати/ очима; (за чим) П. інтриґи, (інтриги) ЖМ. спір, суперечка, сперечанняя, спірка, суперека. ДИСПУТ, див. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(за ким) тужити, засмучуватися /вдаватися в тугу/ через кого; (у злиднях) бідувати, поневірятися.

ГОСПОДА, дім, домівка, оселя, У ФР.

хата; З. господарство.

ГОСПОДАР, г. ґазда, зап. хазяїн; (зем­лі) власник; (заможний) селянин, хлібороб; (своєї долі) /сам собі/ пан, сам собі голова.

ГОСПОДАР, див. ВЛАДАР.

ГОСПОДАРСТВО, г. ґаздівство, газдівство, гос­подарка, зап. хазяйство; (народ­не) економіка, господарювання, (сіль­ське) виробництво; (цеху)обладнання; (своє) влас­ність; (селянське) ферма, фарма, двір, обійстя.

ГОСПОДАРЮВАТИ, г. ґаздувати, господарити, зап. хазяювати; (у хаті) по­рядкувати, поратися по хазяйству; (у чужій хаті) хазяйнувати; (над світом) панувати.

ГОСПОДНІЙ, Божий; пор. божес­твенний.

ГОСПОДЬ, див. БОГ.

ГОСТИНА, гостювання; (до кого) від­ві­дини; У ФР. частування, пригощання; (святкова) бенкет; Р. гість, гостя.

ГОСТИНЕЦЬ, битий шлях, велика /вер-стова/ дорога; (від кого) подарунок, дарунок, даровання, презент; (на память) сувенір; ев. слід побиття; & гостинчик.

ГОСТИННИЙ, (хто) гостелюбний, хлі­босольний, привітний, щирий; ЯК ІМ. хлібосол.

ГОСТИТИ, (вином) пригощати, частува­ти, (уласкавлюючи) могоричити; (у кого) гостювати, гоститися.

ГОСТРИЙ, (кіл) загострений, гостряку-ватий; (ніж) вигострений, нагостре­ний, гостролезий; (погляд) проникли­вий, допитливий, (слух) тонкий; (за­пах) різкий; (з ворогом) рішучий, безцеремонний; (жарт) дотепний, влучний, дошкульний; (– страву) присмачений; (– цікавість) силь­ний, підвищений; (– конфлікт) напруже­ний; & гостренький, гострющий, гострим- гострий; пор. шпичакува­тий.

ГОСТРИТИ, вигострювати, загострювати, нагострювати, (косу) мантачити, зап­равляти, (бритву) правити.

ГОСТРЯК, див. ВІСТРЯ.

ГОТЕЛЬ, заїзд, корчма; (автотурис­тів) мотель; (безплатний) нічліж­ка, нічліг.

ГОТОВИЙ, підготований, підрихтований, зібраний; (вмерти) згодний, схиль­ний, ладен; (до чого) приготований; (– їжу) зготовлений, зготований, (по­суд) виготовлений, зроблений, (канал) завершений, збудований; (рецепт) скомпоно­ваний; (поет) вироблений, викінчений; & готовенький.

ГОТОВІСТЬ, (до чого) підготованість; (на смерть) згода; (робити) бажання, охота; (бойова) поготова, г. поготівля. ГОТУВАТИ, (вози) рихтувати, лагодити, підрихтовувати, нарихтовувати, споряд­жати, збирати, сов. підготовляти; (кад­ри) навчати, тренувати, жм. підковува­ти; (по­суд з глини) виготовляти; (на кухні) кухо­ва­рити, (страву) варити, /абияк/ зн. парто­ли­ти; (певний захід) планувати, задумувати, мати на меті.

ГОТУВАТИСЯ, рихтуватися, лагодитися, ладнатися, збиратися, мати намір, обр. розводити пари; (до бою) трима­ти порох сухим; (– події) насуватися, передбачатися.

ГРА, забава, забавка, грище, гулянка; У ФР. спорт, розвага; (променів) ми­готіння, мерехтіння, переливання; (ор­кестру) виступ, (артиста) виконання; (диплома­тич­на) інтриґа, інтрига, таємний ма­невр; & ігрище, граття, грання.

ГРАБІЖ, грабунок, розбишацтво, грабіж­ництво, пограбування, (на війні) маро­дерство; (дія) грабування; (подат­ком) побори, здирство, драчка; & грабіжка. ГРАБІЖНИК, розбишака, розбійник,

(на війні) мародер; П. драч, здирник. ГРАБУВАТИ, (кого) окрадати, жм. чис­тити, відбирати у, сил. оббирати /до нитки. до сорочки/, дерти, драти, обди­рати /як сидорову козу/; док. об­чухрати.

ГРАВЕЦЬ, (у грі) партнер; (на скрип­ку) з. ігрець, гудець; (у карти) картяр; (у ша­хи) шахіст; (у футбол) футболіст, & р. грач, грець, зн. гравцюня.

ГРАД зб., градобій, градопад, градобиття, д. гряд, & градище, од. зб. градин/к/а.

ГРАДОМ пр., (сипатися) нестримно, бе­зупинно, один за одним, раз-у-раз. ГРАЙЛИВИЙ, (кінь) жвавий, рухливий; (настрій) жартівливий, пустотливий, несерйозний; (погляд) кокетливий; (напій) пінявий, іскристий.

ГРАМОТА, документ, акт, указ; п.

ос­віта, знання, писемність; З. лист,

пос­лання.

ГРАНИЦЯ, (мрій) грань, межа, ліміт,

поріг, стеля; Д. кордон, вододіл, сов.

рубіж.

ГРАНЬ, (лінія поділу) межа, границя; (між явищами) вододіл; (діаманта)

ребро, руб, пруг, ок. поверхня; (харак­теру) риса; (у печі) жар.

ГРАТИ, (музику) музичити, (гопака) сил. різати, нарізувати; (на скрипку) зн. пиляти, цигикати, терликати, (на трубу) трубити, (на бандуру) вдаряти по струнах; (на нерви) псувати що; (з вогнем) гратися; (у карти) дутися, різатися; (дурня) вдавати, прикида­тися ким; (на сцені) виступати, (роль) виконувати, (п’єсу) виставля­ти; (– вино) іскритися, пінити/ся/, шумувати; (– очі) блищати, світи­тися; (– зорі) мерехтіти, миготіти; (ве­сілля) справляти; (барвами) мінити­ся, переливати/ся/; (очима) підпуска­ти бісиків; (конем) гарцювати на кому; (– море) вирувати; (– мед) бродити.

ГРАТИСЯ, гуляти, бавитися, гулятися,

розважатися, забавлятися.

ГРЕБІНЬ, (півня) наріст; (гори) вершок, верхівка; (ребро даху) коник; (хви­лі) п. хребет; & гребінець, гребінка.

ГРЕБЛЯ, див. гать; (захисна /від

хвиль/) мол, хвилеріз.

ГРЕБТИ, (веслом) веслувати, гребтися; (сіно) громадити, згрібати; (лопатою) горнути; У ФР. загрібати, вигрібати, підгрібати, підгортати, розгрібати; (до себе) дбати собі, р. придбавати; & д. грабати.

ГРЕБУВАТИ, (їжею) гидувати, (ким) гордувати (чим) нехтувати що, цура­тися чого.

ГРЕЦЬ, параліч, /апоплексичний/ удар,

апоплексія; (на скрипку) гравець. ГРЕЧКОСІЙ, хлібороб, селянин, зн.

му­жик, хлоп; ев. плебей.

ГРИВНА, штраф, пеня; (прикраса)

ІСТ. золотий обруч.

ГРИЗНЯ, (собак) бійка; П. сварка, лай­ка, р. заїдня; ЗН. боротьба, змагання; & гриза, гризотня, гризанина, гризота.

ГРИЗОТА, (душі) страждання, мука; ЖМ. клопіт, турбота; (за гріхи) муки совісті, докори сумління, каяття; (у хаті) гризня.

ГРИЗТИ, (лікті) кусати; (горіхи) луза­ти; (– шашіль) точити; (голову) зо­лити; (сло­вами) докучати, дошкуляти, допікати, сил. їсти живцем /їдьма, їд­цем, як іржа залізо/; (– думи) мучи­ти, непокоїти, хвилювати.

ГРИЗТИСЯ, (– псів) кусатися; (– лю­дей) сваритися, сперечатися, гиркатися; П. турбуватися, сушити голову, боліти душею /серцем/, тліти серцем /ду­шею/; (ким) журитися, потерпати за кого.

ГРИЗЬКИЙ, (біль) гризучий, нестер­пний, гризотний; П. болісний, болю­чий; (пес) злий, лютий; (дим) їдкий, ядучий.

ГРИМАТИ, (чим) стукати, грюкати, вда­ряти, бити, погрюкувати, погримувати; (на кого) покрикувати, гиркати, гарика­ти, сил. лаяти /сварити/ кого, дорікати кому; (сердито) зіпати, волати, кри­чати.

ГРИМІТИ, (– грім) гуркати, гуркотати, гуркотіти; (– звук вибуху) лунати, розлягатися; (славою) славитися, бути в зеніті слави; & гримотіти, гримота­ти, грімкотіти.

ГРИМНУТИСЯ док., гримнути, впасти, звалитися, беркицьнутися, грюкнутися, грякнутися, хрьопнутися, гепнути, гепнутися.

ГРІБ, домовина, труна, р. деревище, (кам’яний) іст. саркофаг, рака; Р. мо­гила.

ГРІЗНИЙ, жорстокий, суворий, лютий, безжалісний; (циклон) небезпечний, стра­ш­ний; (час) грозяний, буремний, лихий; (бій) шалений, запеклий.

ГРІМ, етн. перун; & грімотня, гримо­тін­ня, гримотання, гуркання; пор. гуркіт.

ГРІТИ, нагрівати, зогрівати, підігрівати; (душу) розраджувати, надихати; (по чім) стукати, бити; (за недоліки) кар­тати, шпе­тити, критикувати.

ГРІХ, провина, прогріх; У ФР. неподоб-ність, неподобство, порушення, недозво­ленність, спокуса; (плотський) роз­пуста, перелюб, перелюбство; (в робо­ті) огріх, помилка, хиба, похибка, недолік, недог­ляд; & грішок; ПР. СЛ. непорядно, негар­но, негаразд, не вільно.

ГРІХОВНИЙ, (намір) недозволенний, неподобний, (погляд) рел. геретичний, зап. єретичний; (– думки) спокусли­вий; пор. грішний.

ГРІШИТИ, чинити гріх, прогрішатися, неподобствувати, обр. брати гріх на ду­шу; (проти правил) порушувати ще, (в роботі) оступатися, помилятися, хибу­вати; ев. перелюбствувати, чинити перелюб, скакати в гречку.

ГРІШНИЙ, (у чому) винний, провинний; ев. розпутній /зап. розпутний/, пере­люб­ний; (намір) гріховний.

ГРІШНИК, гріховода, гріховод, сил. не­честивець, ев. перелюбець, перелюб­ник; (порушник догм) геретик, єретик.

ГРОБАК, хробак, черв’як; (хто) нікче­ма, нікчемник, гнида, тля; & гроба­чок.

ГРОБОВИЩЕ, кладовище, цвинтар, гроб­ки, могилки, д. гробище; (родинне) склеп, поховання, г. гробівець, сов. гроб­ниця.

ГРОЗА., громовиця, мн. громи, сил. буря, Р. злива; (над головою) лихо, небезпе­ка, обр. чорні хмари; (для ворогів) пострах.

ГРОЗИТИ і ГРОЗИТИСЯ, погрожувати, загрожувати, нахвалятися; (війною) ля­­кати, залякувати.

ГРОМАДА, суспільство, громадянство, суспільність, спільнота; (студен­тська) товариство, об’єднання, середовище, гурт, група, угруповання; П. громадськість; цер. мир, парафія, г. парохія; & громадка, гро­ма­донька.

ГРОМАДИТИ пер. г., згрібати, згромаджувати, купчити, скупчувати, стягати, складати; (факти) збирати, нагромаджувати, копичити; пор. гребти.

ГРОМАДСЬКИЙ, суспільний; (дім) ко­лективний, спільний, загальний, народ­ний; (– читальню) публічний; (реві­зор) добровільний; Р. товариський, компанійський.

ГРОМАК, Р. баский кінь; (для ковзан­ня

з гори) грімак, ковган, ковганка.

ГРОМИТИ сов., (маєток) трощити, руй­нувати, розбивати, нищити; (кого) пе­ре­магати, бити, розтрощувати, ламати хреб­та кому, (за що) шпетити, карта­ти, п. гріти.

ГРОНО і ҐРОНО, (ягід) кетяг, китиця, кім’ях; (винограду – ще) виногроно, жм. гронка; (кукурудзи) волоть; (народів) п. співдружність, сім’я.

ГРОШІ мн, (паперові) асигнації, бан­кно­ти, кредитки, ок. бони, купони; фам. валюта, монета, купило, побрязка­чі, фінанси; (готові) готівка; (срібні) срібняки, (мідні) мідяки, (дрібні) дріб­няки; п. капі­тал.

ГРУБИЙ, товстий, огрядний, гладкий; (пісок) зернистий; (– долоні) твердий, жорсткий; (– тканину) невитончений,

неделікатний; (голос) неприємний, різ­кий; (– манери) некультурний, неґ­реч­ний, нечемний, брутальний; (тон)

образливий; (підрахунок) приблизний;

& грубенький, грубуватий, грубезний.

ГРУДИ, (жіночі) перса, бюст, жм. вул. цицьки; & груденята; (краї одягу) барки.

ГРУДНИЙ, (голос) низький, повнозвуч­ний, густий, глибокий.

ГРУЗНУТИ, грузти, вгрузати, загрузати, застрягати, застрявати, зав’язати, д. стрягнути, (у багно) засмоктуватися; док.

загрузнути, захряснути, зах­рясти.

ГРУЗЬКИЙ, (ґрунт) драглистий, тва­нистий, багнистий, ок. грузлий; (шлях) розгрузлий; (– тіло) важ­кий.

ГРУПА, гурт, громадь компанія, осере­док, товариство; (суспільна) угру­повання, середовище; & груп­ка; пор. фракція.

ГРУПУВАТИ, класифікувати, систематизувати; (навколо кого) гуртувати.

ГРЮКАТИ, грякати, хрьопати, хряпати; (по столу) стукати, стукотіти; & грюкотіти, грюкотати.

ГРЮКІТ, стук /іт/, стукотнява, гуркіт; &

грюк /анина/, грюкотнява, грюкотіння. ГРЯДУЩИЙ, див. ПРИЙДЕШНІЙ. ГРЯЗЮКА, (під ногами) болото, багно,

кал, калюка, грязь; У ФР. бруд.

ГРЯК! стук! грюк! геп! гуп! хрьоп! хряп! ГРЯСТИ ур., іти, приходити, надходити,

наставати; док. грянути, грімнути. ГУБИ мн., уста, вуста, д. варги, пор. рот;

(рослинні) гриби.

ГУБИТИ, (що) втрачати, позбуватися

чо­го;(пір’я) ронити; (час) витрачати, переводити, збавляти; (слова) забува­ти; (душу) запропащати, погубляти, доводити до згуби; (кого) нищити, знищувати, занапащати, ід. пхати в яму /домовину/;

(до ноги) вибавляти, ви­гублювати.

ГУГІТ, гуготіння, стуготіння, стугоніння, стугін, сов. гул.

ГУГНЯВИТИ, гугнявіти, гугнити, гугні­ти.

ГУГОТІТИ, гугоніти, густи, гудіти, сту­гоніти.

ГУДИТИ, критикувати, осуджувати, не похваляти, ганити, п. судити су­дом, сил. ганьбити, ганьбувати, ос­лавляти, ослав­лювати, знеславлюва­ти.

ГУДІННЯ, гуд, стугін, стугоніння, гугіт,

гуготіння, дудніння, сов. гул.

ГУДІТИ і ГУСТИ, дудніти, дудоніти, стугоніти; (– полум’я) гуготіти, гоготіти,

гоготати, гугоніти.

ГУК, (голосів) гомін, мн. вигуки; (грому) гуркіт; У ФР. поклик, вигук,

& гукання, гуканина.

ГУЛІ мн., гулянка, гуляння, гульня,

гульба, гульбище, гульки, гульбощі,

по­гуляння, погулянка.

ГУЛЯКА, див. ГУЛЬВІСА.

ГУЛЯТИ, (у парку) прогулюватися;

(– дітей) гратися, бавитися, гулятися,

забавлятися; (на святі) веселитися, бенкетувати; (весілля) справляти, святкувати;

(в шахи) грати; (на дозвіллі) розважатися, відпочивати, не працювати; П. пиячити, мед-горілку /мед-вино/ пити; (з ким) водитися, ходити, зустрічатися, сил. співжи­ти; (– землю) марнуватися, дармувати;

(– тварин) паруватися.

ГУЛЯЩИЙ, неробочий, незайнятий,

незаанґажований, (час) вільний, сво­бідний; (– землю) не використовуваний,

не оброблюваний.

ГУЛЬБА і ГУЛЬБИЩЕ, див. гулі.

ГУЛЬВІСА, гультіпака, гультяй,

гуляка, нероба, ледар, д. галган.

ГУЛЬТЯЙ, див. ГУЛЬВІСА.

ГУМАННИЙ, людяний, людолюбний, ур. чоловіколюбний; (– серце) людський;

(володар) не жорстокий, не суворий.

ГУМОР, сміхотворство, (убивчий) сатира; У ФР. сміхота, сміхи, жарти, дотепи, веселість, жартівливість, дотепність; (до­брий) настрій.

ГУМОРЕСКА, сміховинка, п. усмішка, жарт; (в газеті) фейлетон, (гуморис­тич­не наслідування) пародія.

ГУМОРИСТ, сміхотворець, сміхотвор; (автор сатири) сатирик; (у житті) веселун, сміхун, сміхотун, жартун, жартів­ник.

ГУПАТИ, тупати, тупкати, тупотіти; (две­рима) грюкати; & гопати, гупотіти.

ГУПОТІННЯ, тупотіння, тупання, тупот­нява; & гупанина, гупання, гупотня­ва,

р. гупіт.

ГУРАҐАН, гураган, буря, буревій, бо­р­вій, сов. ура­ган, (з вихором) шура-буря, смерч, сил. циклон, тайфун; пор. буря, шторм.

ГУРАҐАННИЙ, гураганний, (вітер) шалений, ска­жений, несамовитий, п. сердитий; (нас­туп) нездоланний, на­вальний, нестрим­ний, сов. стрімкий.

ГУРКАТИ, спричиняти гуркіт, гур­­котати, гуркотіти; пор. гриміти.

ГУРКІТ, грюк, грюкіт; & гуркотіння, гуркотання, гуркотня, гуркотнява, гур­кання, гуркотнечу пор. грім.

ГУРМА д., (людей) натовп, юрба, юрма; (худоби) отара, стадо, (птахів) зграя.

ГУРТ, група, громада, компанія, ко­лектив, артіль; (натовп) юрба, юрма,

гурма, ватага; (худоби) стадо, отара, (птахів) зграя; & гурток, гуртик, гур­точок.

ГУРТІВНЯ, гуртовий склад /склеп,

га­мазей, магазин/, пор. крамниця.

ГУРТОЖИТОК, прв. іст. бурса, жм. ко­шара; (для солдат) казарма, г. касарня.

ГУРТОМ пр., (спільними силами) толо­кою, шарварком, разом, спільно, колек­тивно, вкупі, купно, юрбою, д. вайлом; (продавати) гамузом, усе разом.

ГУРТУВАТИ, згуртовувати, єднати, об’єднувати, групувати, обр. братати.

ГУСНУТИ, загусати, тужавіти; (– ту­ман) густіти, густішати, сов. згущатися.

ГУСТИ, див. ГУДІТИ.

ГУСТИЙ, не рідкий; (дощ) суцільний, безперервний; (туман) непроглядний, насичений, із мжичкою /мряч­кою/;

(– темінь) кн. непроникний; (– барви) яскравий, соковитий; (го­лос) повнозвучний, низький; (урожай) рясний, багатий;

(– зілля) рунистий; & густенький, густуватий.

ГУСТИНА, (речовини) гущину

густота, густість.

ГУСТОТА, див. ГУСТИНА.

ГУТА, сов. склозавод.

ГУТІРКА д., розмова, балачка,

бесіда, балаканина, д. гутір.

ГУТОРИТИ, див. ГОВОРИТИ.

ГУЧНИЙ, (звук) голосний, грімкий, громохкий, сил. громовий; (– стру­ни) дзвінкий; (дзвоник) лункий, голо­систий;

(– свято) бучний; (скан­дал) широко

розголошений; (– фра­зу) пишномов­ний, високомовний, повний обіцянок; (– по­голоску) стого­лосий, стоустий.

ГУЩА, (на дні) осад, оденки; (лісу) р. гущавина; П. скупчен­ня /н. дротів/.

ГУЩАВИНА, (лісу) хащі, нетрі, зарості; & гущава, гущавінь, гущина, гущак, р. гуща.


Ґ

ҐАВА, (гава), ворона, д. гавря; (хто)

роз­зява, розсіяний, неуважний.

ҐАВИТИ, (гавити), випускати з уваги,

не помі­чати, не зауважувати, проглядати

/док. прогледіти/, ід. ґави /граки, віт­ри/

ловити, ворон рахувати, витрішки

ку­пу­вати /продавати, ловити/, зівка

/зівака/ давати; (шанс) проґавити не

скористатися.

ҐАВРА, (гавра), див. БАРЛІГ.

ҐАЗДА, (газда), див. ГОСПОДАР.

ҐАЛЕРЕЯ, (галерея), (здовж будинку) довгий балкон, кружґанок, (у театрі)

гальорка; (картинна) виставка, мис­тецький музей; (типів) П. ряд, низка.

ҐАЛІФЕ, (галіфе), див. штани.

ҐАЛАНТЕРЕЯ зб., (галантерея), предмети убрання /н. ґудзики, краватки, стрічки, рука­вички, гребінці, шпильки, запинки, пояси/.

ҐАЛАНТНИЙ, (галантний)‚ вишуканий, ґречний /ввіч­ливий, чемний, люб’язний/.

ҐАЛЬВАНІЗУВАТИ, (гальванізувати), буджузвати, елек­тризувати, наелектризовувати.

ҐАНГРЕНА і ГАНГРЕНА, антонів огонь, укр. вогнець.

ҐАНДЖ, вада, (ганж), п. щербина;

& ґанч, ґанджа.

ҐАНОК, (ганок), (з піддашшям) присінки, підсін­ня; (засклений) веранда, прибудівок, кружґанок.

ҐАРАНТІЯ, (гарантія), порука, запорука; (миру) забезпечення, забезпека.

ҐАРАНТУВАТИ, (гарантувати), давати поруку /гарантію/, ручитися, пор. запе­в­няти, ід. давати руку /голову/ на відріз; (права) забезпечувати.

ҐАРДЕРОБ, (гар­дероб), шафа на одяг,

(у театрі) роздягальня; П. одяг, одіж, убрання, туалетну.

ҐАРДИНА, (гардина), (на все вікно)

завіса, запона, фіранка.

ҐАРНІЗОН, (гарнізон), (фортеці) залога; у фр. команда, загін /н. наприклад ґар­нізон військ/.

ҐАРНІР, (гарнір), приправа.

ҐАРНІТУР, (гарнітур), (меблів)

набір, комплект; пор. ансамбль.

ҐАРСОН, (гарсон), (у кафе) кельнер,

офіціант; (у готелі) побігач, як ім.

посильний.

ҐАСТРОЛЕР, (гастролер), (артист на гастролях) артист-гість; П. ЗН. літун, перекоти­поле; ок. аферист.

ҐАСТРОЛІ, (гастролі), (артистів з іншого міста) виступи, вистави, спектаклі.

ҐАТУНОК, (гатунок), сорт, розряд,

категорія; (груш) різновид; П. якість /н. вищо­го ґатунку/ .

ҐВАЛТ, (гвалт), крик, галас; п. тривога, спо­лох, алярм; (!) ґвалт! рятуйте! про­бі! вул. ка­ла­вур! караул!

ҐВАЛТОВНИЙ, (гвалтовний), (крик)

тривожний, ок. полохущий; (напад)

раптовий, неспо­ді­ваний, швидкий,

навальний; & ґвалтівний.

ҐВАЛТОМ (гвалтом), пр., ґвалтовно, силою, приму­сом, живосилом; Д. разом,

гуртом.

ҐВАЛТУВАТИ, (гвалтувати), кричати, галасувати; (жі­нок) силувати, брати силою, змушувати силою; (– собак) ва­лувати; (тишу) розбурхувати, баламутити, колошкати; (собак) дратувати; (спові­щати про ли­хо) бити на сполох.

ҐВАРДІЯ, (гвардія), /добірне/ військо; (короля) охорона, драбанти; (у деяких краях) поліція; (стара) ІД. ветерани,

ко­рифеї.

ҐВИНТУВАТИ, (гвинтити), шрубувати, вкручувати, ввірчувати, викручувати,

вивірчувати.

ҐВИНТІВКА, (гвин­тівка), кріс, рушниця, карабін, г. гвер; (обтята) обріз, обрізай.

ҐЕДЗАТИСЯ і ҐЕДЗКАТИСЯ, (гедзати­ся), (– вжа­лених ґедзем тварин /обр. і про лю­дей/) очманіло гасати туди-сюди; П., вередувати, упиратися, затинатися.

ҐЕДЗЬ, (гедзь), сліпак, дзиз, дрік, р.

овід & ґедзик.

ҐЕЛҐАТИ, (гелгати), ґеґекати, ґеґати, ґерґотіти, ґерґотати; & ґелґотіти, гелґотати.

ҐЕНЕРАЦІЯ, (гене­рація), покоління,

ур. коліно.

ҐЕРҐОТАТИ, (герготати), див. ґел­ґати.

ҐЕТТО, (гетто), (гебрейське) дільниця, район; п. ізоляція, ізольованість.

ҐЕШЕФТ, (гешефт), /комерційна/ операція, діль­це; (спекулятивний) шахер-махер, гембель.

ҐИҐНУТИ, (гигнути), док. вул., згинути, умерти; обр. дати /врізати/ дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу.

ҐІД, (гід), (туристів) провідник, проводир, чи­чероне; (книжка) путівник, довідник.

ҐІЛЬДІЯ, (гільдія), ІСТ. спілка, об’єднання, цех, корпорація; У ФР. категорія, розряд, гатунок /н. шахрай вищої гільдії/.

ҐІЛЬЙОТИНУВАТИ, (гільйотинувати), страчувати /на гільйотині/, стинати голову, обезголов­лю­вати.

ҐІРЛЯНДА, ( гір­лянда), (квітів) плетениця, низка, в’язанка; пор. оздоба, кити­ця.

ҐЛАДІАТОР, (гладіатор), раб-боєць;

П. сліпе зна­ряддя, яничар, братовбивця; Р. дикун, барбар.

ҐЛЯНС, ҐЛЯНЕЦЬ і ҐЛЯНЦ, (глянс, глянець

і глянц), (від тертя) блиск, поблиск; (зо­в­ніш­ній) /по/лиск, шик.

ҐЛЬОБ, (глоб), див. глобус.

ҐНІТ, (до гасової лампи,

лампадки) & ґноитк.

ҐНОМ, (гном), міт., дух, ельф;

З. П. карлик, лі­ліпут, мацюпуля.

ҐНОТТЯ, (гноття), дрантя, лахміття,

лахи, лахмани, рам’я, обр. сама тобі дірка.

ҐОЛҐОТА, (голгота), див. голгофа.

ҐОНДОЛА, (гондола), (венеціанська) човен; (у ди­рижаблі) кабіна.

ҐРАВЕР, (гравер), ритівтік, різьбяр.

ҐРАВЮРА, (гравюра), (на дошці) дерево­рит, різьба, (на міді) офорт; (на папері) малю­нок, образ, картина.

ҐРАНАТА, (граната), (рунна) жм.

репанка, сов. ли­монка.

ҐРАНДІОЗНИЙ, (грандіозний), величезний, велетен­ський, колосальний; (– спо­руду) монументальний, величний, величавий; (вплив) могутній, потужний.

ҐРАТИ, (грати), (на вікні) прути, штаби; (на во­дозливах) ґратівка, сов. решітка; П. тюрма, неволя; & ґратки.

ҐРАТУЛЮВАТИ, (гратулювати), див. вітати.

ҐРАЦІОЗНИЙ і ҐРАЦІЙНИЙ, (граціоз­ний

і граційний), (– позу) елеґантний, зграбний; (стан) струн­кий, фігуристий, стрункенький, обр. як струна; (візерунок) витон­­­чений.

ҐРАЦІЯ, (грація), (в рухах) елеґантність, зграб­ність, витонченість, вишу­каність, краса; (хто) красуня.

ҐРЕЧНИЙ, (гречний), галантний, чемний, ввічли­вий, люб’язний;(– слова) шаноб­ли­вий.

ҐРИМ, (грим), (артистичний) фарби; (дія) ґри­мування, маскування; У ФР.

машкара, маска, личина; П. камуфляж, окозами­лювання.

ҐРИМАСА, (гримаса), (на виду) міна; мн. ґримаси, кривляння, викривляння, пе­рекривляння.

ҐРИМУВАТИ, (гримувати), накладати грим, підмальо­вувати, розмальовувати; П. маскувати, замасковувати.

ҐРИНДЖОЛИ, (гринджоли), сани; (дитячі) санки, саночки, санчата; &

ґринджолята.

ҐРИП, (грип)‚ ґрипа, катар, інфлуенца, жм. застуда, перестуда; пор. хвороба.

ҐРОНО, див. ГРОНО.

ҐРОТЕСК, (гротеск), див. кари­ка­тура.

ҐРУНТ, (грунт), (родючий) земля; (моря) дно; (господаря) наділ, ділянка, ЖМ. двір, обійстя; (для арґументів) підстава, база; (під картину) ґрунтування; &

ґрунтець.

ҐРУНТОВНИЙ, (грунтовний), (– знання) глибокий, вичерпний, капітальний, солідний; (– зміну) докорінний, кардинальний; (розгляд) серйозний, поважний, (опис) до­кладний, всебічний.

ҐУДЗ і ҐУДЗЬ, (гудз і гудзь), вузол, вузлик; (на одя­зі) застібка, ґудзик; (на лобі) ґуля; & ґудзичок.

ҐУДЗУВАТИЙ, (гудзуватий), ґудзюватий, вузлуватий; (– тіло) жилавий.

ҐУЛЯ, (гуля), ґурґуля, ґудзь, дит. вавка; (на тілі) опуклість, наріст, & ґулька.




Д

ДАВАТИ, (кому) вручати, доручати, ур. уділяти, нег. тикати, тицяти; (на­зад) віддавати; (адресу) повідомля­ти; (за щось) платити, виплачувати; (титул) надавати, наділяти /нагород­жувати/чим; (штраф) накладати; (дар) дарувати; (врожай) приносити; (в ухо) бити, вдаряти; (обід) уряджа­ти, справляти, влаштовувати, органі­зо­вувати; (концерт) виступати з; У ФР. дозволяти /н. дай глянути!/; (колос) пуска­ти, випускати, викидати; (знак) робити, по­давати.

ДАВИТИ, тиснути, натискати, гнітити; (сік) чавити; (на смерть) души­ти; (– взут­тя) Д. муляти, мулити; П. гнобити, пригнічувати, утискува­ти, пригноблювати, пригнітати; (жагу в собі) приглушувати; (обіймами) стискати; (як мух) плющити, нищи­ти, калічити, вбивати; (морозом) мо­розити, заморожувати.

ДАВНИНА, /далека/ минувшина /мину­ле/, сил. прадавнина, давня /далека, сива/ давнина, давні часи, дідівщина, предківщина, як ім. давноминуле; У ФР. старість /н. струх від давнини/; & давність, стародавність; пор. ста­ровина.

ДАВНІЙ, колишній, давніший, хтознако-лишній, старий, як Божий світ, /хтозна / відколишній, ур. днедавній; (друг) старий; (рід) стародавній, ста­рожитній, старосвіт­ський, вікодавній; (час) дідівський, прадід­ній, предків­ський, давноколишній, мину­лий, да­лекий; (– звичку) застарілий; (про­­дукт) несвіжий; & давнезний.

ДАВНІШ/Е/ пр., передше, перед тим, перш/е/, раніш/е/, у минулому, ко­лись, передніш/е/, р. попереду.

ДАВНО пр., (коли) давним давно, за

дав­ніх давен, за царя Гороха /Тимка/;

(відколи) віддавна, здавна, здавну, сил.

з давнього-давна, з давніх-давен, хтознавідколи; (коїться) довго, дов­ший /трива­лий/ час, не перший день; & давненько.

ДАВНОМИНУЛИЙ, давноколишній,

дав­ній, хтозна-колишній, бозна-колишній.

ДАЛЕБІ пр., бігме, правду казавши, справді /ж/, дійсно; ЯК Ч. таки; & далебіг.

ДАЛЕКИЙ, не близький, дальній, відда­лений; (незмірна) заобрійний, недо­сяж­ний; (погляд) байдужий, холод­ний; (що був) давній, (що буде) прийдешній, майбутній; (родич) ма­лоспоріднений; & далеченький, далекуватий, далеченний, далечезний.

ДАЛЕКО пр., (де) не близько, віддалено, віддалік, віддалеки, ген, геть, сил. ген-ген, геть-геть, обр. на краю світу, не близький світ; (куди) удаль, удалеч, сил. на край сві­ту; У ФР. /на/ба­гато, значно, жм. куди /н. далеко мен­ше/.

ДАЛЕКОЗОРИЙ, не короткозорий,

поет. винозорий; П. далекоглядний,

дале­ко­сяж­ний.

ДАЛЕКОСЯЖНИЙ, далекосяглий; (– зброю) далекобійний; (висновок) да­леко­глядний, далекозорий, передбачли­вий.

ДАЛЕЧИНА, далечінь, далеч, далекість, далина, поет. /далека/ даль, віддалина.

ДАЛІ пр., дальше, дальш; (після чо­гось) потім, тоді, відтак, У ФР. на­далі, більше, довше /н. не буду далі терпіти/; & д. далій.

ДАЛЬНІЙ, див. ДАЛЕКИЙ.

ДАЛЬШИЙ, (крок) наступний, черговий, жм. другий з черги /за порядком, на черзі/; (розвиток) подальший.

ДАНИЙ, (випадок) цей, названий, згада­ний; мн. дані, відомості, показники; (для підозри) підстави, причини; (ар­тистич­ні) якості, здібності.

ДАНИНА, дань, податок; (на війні) контрибуція, (по війні) репарація; (моя) пай, частка, вклад, лепта; (пам’яті) честь, ша­на; (моді) пос­тупка.

ДАР, дарунок, подарунок, даровання, презент, р. даровизна; (богам) пожер­тва, принос, даток; П. хист, кебета, талант, здібності, обдаровання; (Бо­жий) цер. при­частя, дара.

ДАРЕМНИЙ, марний, безрезультатний, непотрібний, г. надаремний; (наклеп) без­підставний, незаслужений; (кінь) Р. даро­ваний.

ДАРЕМНО пр., марно, намарне, без пот­реби, безрезультатно; (без грошей) безкоштовно, безплатно, дурно, за так; (об­ражати) незаслужено, безпід­ставно, з доброго дива, ні за що, ні про що; пор. дарма.

ДАРМА пр., даремно, даремне, марно, по-дурному, надаремно, ур. всує; (про пасти) нізащо, ні за цапову душу, ні за понюх табаки; (без грошей) дурно, даром, задурно, задарма, безплатно, безкоштовно; (без наслідків) як об стіну горохом, як пугою по воді; У ФР. бай­дуже, однаково, все одно, мало діла; Р. зайва річ; пр. сл. пусте, не страшно, не велике діло; & дармо; пор. шкода.

ДАРМА ЩО пр., незважаючи на те, що,

байдуже, що, нічого, що, мимо того, що. ДАРМІВЩИНА, дарівщина, даровизна,

дурниця, дурничка.

ДАРМОВИЙ, даровий, безплатний,

без­коштовний; дарований, даремний.

ДАРМОЇД, паразит, трутень, нахлібник, ок. захребетник, г. галапас, трут; неро­ба, ледар; (звиклий до розкошів) си­барит; лай. лобур, лобуряка; & дармоїдисько.

ДАРМУВАТИ, нічого не робити, гаяти час; пор. байдикувати; (не вжи­ватися) марнуватися, вкриватися поро­хом, лежати без діла, пор. гуляти.

ДАРУВАТИ, приносити в дар; (кого чим) наділяти, обдаровувати, підносити дарунок /презентувати/ кому; (на храм) жертвувати, офірувати; (прови­ну) вибачати, прощати.

ДАРУНОК, подарунок, дар, жм. база-ранка, базаринок, (з офіційним візи­том) ралець; (від гостя) гостинець, гостинчик; (як віддяка) віддарок; (нежданий) сюрприз; (на пам’ять) су­венір; & даруночок.

ДАХ, покрівля; П. домівка, житло, осе­ля, хата, притулок, захисток, прихис­ток, пристановище, притулисько; У ФР. приб. будівля /н. під одним дахом/; & дашок.

  ДБАЙЛИВИЙ, (господар) дбалий, кло­пітний, клопітливий, кн. турботливий;

(– руки) хазяйський; (догляд) старанний, ретельний, пильний, добросовіс­ний, сумлінний.

ДБАТИ, піклуватися, турбуватися, стара­тися, клопотатися, мати в своїй опіці кого; (рушники) готувати, виготовля­ти, заготовляти; (собі) призбирувати, нагромаджувати, р. придбавати, обр. гребти до себе; (на кого) працювати, заробляти.

ДВЕРІ, (у формі дуги) арка; (у неза­вершеній будівлі) отвір, проріз; (ку­ди)

П. вхід, шлях, дорога /н. до літе­ратури/;

& дверцята, дверці.

ДВИГІТ, двигтіння, двиготіння; (землі)

струс, трясіння, трусанина, хитанина. ДВИГТІТИ, дрижати, тремтіти, дриґотіти, хитатися, сил. трястися, труситися, стряса­тися, дрижма дрижати, ходити ходором; & двиготіти.

ДВИГУН, рушій, мотор; & двигунець, двигун­чик, двигач.

ДВІР, подвір’я, обійстя, дворище; (сіль­ський) господарство, садиба, господа, оселя, анал. ферма; (панський) маєток,

П. (обслуга паші) двірня, челядь; (гар­матний) ІСТ. завод, майстерня; (царя)

ото­чення; & дворик; пор. хутір.

ДВІЧІ пр., дворазове, двократь, сов.

двок­ратно; (казати) два рази, повторно. ДВОБІЙ, див. ГЕРЦЬ.

ДВОГОСТРИЙ, (меч) двосічний, гострий, обоюду, сов. обоюдогострий.

ДВОЄДУШНИЙ, лицемірний, дволикий, дволиций, лукавий, нещирий, безличний; ЯК ІМ. дворушник.

ДВОЗНАЧНИЙ, (зміст) роздвоєний, жм. гожий на два боки, на два кінці, П. супереч­ливий; (– позицію) невизначений, незрозумі­лий, загадковий, не­ясний, не чіткий, туман­ний, слизький; (жарт) нескромний, сил. непристой­ний.

ДВОЇСТИЙ, який двоїться; (– почут­тя) суперечливий, суперечний; (слід від виза) подвійний, двійчастий; пор. двозначний.

ДЕБАТИ, обговорення, суперечки, диску­сії, полеміка, дебатування, дискутуван­ня, обмін думками; ЖМ. обговорення, дебелий, повний, здоровий, дужий, ог­рядний, кремезний, міцний; (виріб) товстий, грубий; (– тканину) цупкий.

ДЕБЮТ, перший крок /виступ, почин,

проба/; (у шахах) початок, зачин. ДЕВІЗ, девіза, правило, заповідь, засада, канон; (на щиті) напис; П. мета; пор. мот­то.

ДЕГЕНЕРУВАТИ, вироджуватися, док. звиродніти; (– клітини) розкладатися.

ДЕДАЛІ пр., чимраз /то/; чимдалі,

щодалі, з часом, з бігом часу.

ДЕ-ДЕ пр., зрідка, подекуди, коли-не-коли, то тут, то там, то там, то сям, де-не-де; (чути) ледь-ледь, ледве-ледве. ДЕЗЕРТУВАТИ, (з поля бою) тікати, обр. показувати спину; П. зраджувати, відсту­патися; сов. дезертирувати. ДЕЗІНФОРМАЦІЯ, неправда, брехня,

омана, облуда; (дія) введення в оману. ДЕЗОРГАНІЗАЦІЯ, розлад, розрух, не­порядок, безлад, безладдя, хаос.

ДЕІНДЕ пр., (де) десь-інде, не тут, деін­ше, в іншому місці де-небудь; (куди) куди-інде, куди-небудь, в інше місце; (поде­куди) де-не-де.

ДЕКАДАНС, занепад, спад, падіння, регрес; (течія) декадентство, зане­пад­ництво.

ДЕКІЛЬКА чис., декілько, кілька,

кількоро; обр. жменька.

ДЕКЛАРАЦІЯ, заява, маніфест, повідом­лення; (дія) проголошення, декла­руван­ня, /деклярація/.

ДЕКОЛИ пр., інколи, іноді, часом, часа­ми, коли-не-коли, вряди-годи, зрідка, здерідка, час від часу, нечасто, порою, ід. не­ма, нема та й.

ДЕКОРАЦІЯ, У ФР. прикраса, оздоба, оздоблення, оформлення, декорування, кн. декор; (облудна) ілюзія, окозами­лю­вання.

ДЕКРЕТ, постанова, ухвала, указ, закон, едикт, універсал; пор. акт, грамо­та. ДЕЛЕГАТ, представник, обранець,

посол, посланець.

ДЕЛІКАТЕСИ, жм. марципани,

витре­беньки.

ДЕЛІКАТНИЙ, тактовний, увічливий, люб’язний, витриманий, пристойний;

(– риси) витончений, тендітний, (– шитво – ще) ажурний; (– нерви) діткливий, вразливий; (– питання) дражливий; (– здоров’я) кволий, крихкотілий, немічний.

ДЕМАГОГІЯ, (політична) хитрощі,

облу­да, викрутаси; ЖМ. словоблудство, обіцянки-цяцянки, окозамилювання, агітація, політиканство.

ДЕМОН, злий дух, злий геній (ґеній), Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертості) П. вада, пристрасть до.

ДЕМОНСТРАЦІЯ процесія, маніфеста­ція, марш, похід, цер. /хресний/ хід (про­ти чого) протест; (експонатів) показ, експозиція, виставка, демонстру­вання, виставляння; (дружби) вияв, свідчення.

ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ, моральний занепад /розклад, падіння/; (апарату) ко­рупція; З. П. розбещення, розпуста.

ДЕНДІ, чепурун, ферт, фертик, жевжик,

дженджик, сов. франт; пор. джиґун. ДЕ-НЕБУДЬ пр., (де) десь, деінде, десь-інде, де-будь, будь-де, абиде, хай де; (куди) куди-небудь, кудись, кудиінде.

ДЕ-НЕ-ДЕ пр., десь-не-десь, то сям, то там, де-не-коли, рідко, мало де, де-де,

місцями.

ДЕНЬ, (виборів) дата; (цілий) доба; ок. світло /н. до дня/; (матері) свято; & днина, днинка, Божий /бі­лий/ день; мн. дні, (золоті) час, пе­ріод; (мої) життя.

ДЕНЬ-У-ДЕНЬ пр., день-при-дні, щоден­но, щодня, день-денно; пор. безпе­рервно.

ДЕПРЕСІЯ, (в економіці) занепад, спад, застій; (в душі) пригніченість, приг­ноб­леність, приголомшеність, приби­тість, меланхолія, кепський настрій. ДЕРЕВ’ЯНИЙ, з дерева; (– обличчя) нерухомий, неживий, невиразний, ту­пий; & (подібний до дерева /н. твер­дістю/) дерев’янистий.

ДЕРЕВ’ЯНІТИ, дубіти, деревіти; (– ру­ки) терпнути, клякнути, заклякати, за­терпати, ціпеніти, німіти, оклякати; У ФР. застигати, тверднути.

ДЕРЕНЧАТИ, дерчати, дренчати, бряж­чати; (– голос) дрижати, тремтіти; & деренькотіти, деренькотати.

ДЕРЖАВА зст., маєток, володіння; (ніг) міць, сила, могуття; П. керівниц­тво, влада

ДЕРЖАВА, країна; (монарха) мо­нар­хія; (центр імперії) метропо­лія; пор. коло­нія.

ДЕРЖАВЕЦЬ, монарх, володар, самодер­жець; іст. землевласник, поміщик, дідич; суч. член уряду, державний діяч.

ДЕРЖАК, (ножа) черенок; (рапіри)

ефес; (списа) ратище, (плуга) чепіга, (пуги) пужално, (сокири) сокирище;

& держальце, держачок, держалко,

дер­жало, держалко.

ДЕРЖАТИ, тримати, не відпускати, не випускати, не попускати, не віддавати; (дім) утримувати, вдержувати; (сте­лю) підтримувати; (без причини) зат­римувати, не пускати, не звільняти; (себе) поводити; (при собі) мати, збе­рігати; (уліво) рухати­ся, повертати, держатися, триматися; (на чому) ґрунтуватися, базуватися, спиратися на що; (на людях) поводитися; (купи) ІД. не розпадатися, не розкладатися зберігатися; (у бою) не здаватися, не від­ступати, твердо стояти; (перед спокусою) стриму­ватися, стримувати себе, утри­му­вати­ся, крі­пи­тися; (догм) до­держувати, дотримувати.

ДЕРІЙ, здирник, дерун, драч, жмикрут, дряпіжник, дряпіка, дряпіжку дерилюд, обр. п’явка, кровопивець.

ДЕРТИ і ДРАТИ, рвати, розривати, розди­рати, шматувати; (лико) відривати, відо­кремлювати; (проценти) здирати (шкуру) лупити, П. оббирати, грабувати; (– ціну) правити, заправляти (рот ложкою) дря­пати, подразнювати, (як сидорову козу) карати, сікти, бити (одяг) зношувати; (що­духу) втікати. мчати.

ДЕРТИСЯ, рватися, розриватися, розди- ратися; (на гору) вилазити, здіймати­ся, здиратися; (через перешкоди) продіста­ватися, продиратися; (не своїм голосом) кричати, (– солов’я) співати; (– птахів) битися; (– одяг) зношуватися.

ДЕСПОТ, тиран, (загарбник законної вла­ди) узурпатор; самодержець, самовладець, автократ, диктатор; (у по­буті) самодур, са­моволець, своєволець.

ДЕСЬ пр., (де) не знати /невідомо/ де,

хтозна-де, де-небудь; (куди) кудись,

не знати /невідо­мо/ куди, хтозна-куди; (звідки) звідкись, не знати /невідомо. звідки, хтозна-звідки; ВСТ. ма­буть,

певно, напевно, здається, десь пев­но,

десь мабуть, очевидно, з усією очеви­д­ністю; чого доброго.

ДЕТАЛЬ, (події) подробиця, фактик, обставина, елемент, компонент, аспект, бік, риса; (дрібний) дрібниця, дрібнич­ка; (ма­шини) частина, жм. штукенція, штукерія; (запасний) ТЕХ. запчастина. ДЕТАЛЬНИЙ, (звіт) докладний, вичер­пний, повний, деталізований, з подроби­цями; З. П. старанний, ретельний, точ­ний, пунктуальний.

ДЕТАНТ, відпруга, відпруження,

сов. розрядка.

ДЕ-ФАКТО пр., насправді справді,

фак­тично, на ділі реально.

ДЕФЕКТ, вада, хиба, ґандж, (гандж), недолік, мінус, порок, щербина, ґанджа,

ід. слаб­ке місце, Ахіллова п’ята; (у праці) не­доробка, недогляд; (у машині) нес­правність, .

ДЕФІС, (розділовий знак) розділка, ри­сочка, перенос, знак переносу.

ДЕФІЦИТ, (бюджету) збиток; (продук­ції) нестача, недостача, брак, відсут­ність, недостатність.

ДЕХТО зай., деякі /декотрі/ люди; хтось, не знати /невідомо/ хто, бозна-хто, хто-небудь; & хто-не-хто.

ДЕШЕВИЙ, недорогий, копійчаний, г.

та­нки; (– ціні/) низький, невисокий, по­мірний; (засіб) маловартий, малоцінний, пустий, мізерний; (характер) дрібний, дріб’язковий, нікчемний; & дешевенький.

ДЕЩИЦЯ, абищиця, дрібниця, витре-бенька, цяцянка; ЯК. ПР. трохи, де­що, дрібку.

ДЕЩО зай., що-небудь, щось; не знати

/невідомо/ що, хтозна-що; ПР. трохи.

ДЕ ЮРЕ пр., формально, на папері,

не на ділі, юридичне; по праву.

ДЕЯКИЙ, якийсь, певний, котрийсь, де­котрий; (вплив) незначний, невели­кий; мн. деякі, дехто, не всі, поодино­кі.

ДЖГУТ, скрутень; МЕД. ґумова рурка /закрутка/ для спину кровотечі; & джгутик.

ДЖЕНДЖИК, жевжик, ферт, фертик, че­­пурун; вітрогон, джиґун. ДЖЕНДЖУРИСТИЙ, чепуристий, ко­кетливий, жевжикуватий, дженджику­ватий; П. пустий, легковажний.

ДЖЕРҐОТАТИ і ДЖЕРҐОТІТИ, джерго­тати, бук. го­ворити швидко чужою мо­вою, приб. дзидзикати; (– птахів) скреко­тати, скрекотіти; (– комах) цвірчати, цвір­кати, цвіркотати, цвіркотіти, сюрчати, сюркотати, сюркотіти; (– дріт) де­рен­ча­ти; & джеркотати, джеркоті­ти; пор. ще­бетати.

ДЖЕРЕЛО, криничка, криниченька, кри­ниця, р. живець, (б’ючке) водограй, водобій; (сили) П. корінь, початок, колиска, зародок, (правди) світоч; & джерельце.

ДЖЕРЕЛЬНИЙ, (– воду) криничний чистий, незамулений, незабруднений. прозорий; П. холодненький, прохолод­ний, відсвіжущий; & джереляний.

ДЖИҐУН, (джигун), баламут, дженджик, шелих­віст, зальотник, залицяльник; (че­пу­­рун) жевжик, ферт, фертик, денді.

ДЖУНҐЛІ, (джунглі), нетрі, нетрища, хащі, цілинні /тропічні/ ліси; П. глушина, дичи­на, первісність; (соціальне) дно.

ДЖУРА, (козацький) зброєносець,

слуга; пор. паж.

ДЗБАН, джбан, жбан, глек, глечик;

& дзбанок, джбанок.

ДЗВІН, (дія) дзенькіт, дзвеніння,

(зу­себіч) передзвін; & дзвоник,

дзвінок.

ДЗВІНИЦЯ, див. ВЕЖА, башта.

ДЗВІНКИЙ, лункий, голосистий, голос­ний, дзвінкоголосий; & дзвенячий, дзвенючий.

ДЗВОНИТИ, (у дзвін) калатати, бамка­ти, бовкати, бевкати, ур. благовістити, (зде­рідка) подзвонювати, (стало) вид­зво­ню­вати; (у дзвінок) теленькати, дзеленькати, дзеленчати; (телефоном) телефонува­ти; (по селу) розплескува­ти, плескати; док. задзвонити, ударити в дзвін.

ДЗЕЛЕНЬКАТИ, дзеленчати, дзенькати, теленькати, дзвеніти, сил. дзвонити; & дзеленькотати, дзеленькотіти.

ДЗЕРКАЛО, люстро, люстерко, з. свіча­до, верцадло, д. прозирало, тех. реф­лек­тор; (на весь зріст) трюмо; (вод) плесо, поверхня, площина; (явища) відбиток, відображення, віддзеркалення.

ДЗИҐЛИК, стільчак, стільчик, ослін,

ос­лінчик,

ДЗИЖЧАТИ, дзизчати, дзинчати, дзуміти, дзизкати, дзумкотіти; (– бджіл) бриніти.

ДЗУСЬ! годі! зась! дідька лисого!

& дзуськи! адзуськи! адзусь!

ДЗЮРКІТ, дзюркотання, дзюрчання,

дзюркотіння.

ДЗЮРКОМ пр., струмком, цівкою, стру­менем; У ФР. джерелом.

ДЗЮРЧАТИ, дзюркотати, дзюркотіти, булькотати, булькотіти, шумотіти; П. текти, струмувати, струменіти; (– го­лос) щебетливо лунати, (– комах) джерґотати, (джерготати).

ДИБА і ДИБКИ пр., (ставати) цапа, дибом, сторч, сторчма, стійма, дубом, дуба, дубала, навдибки.

ДИБАТИ, бук. ходити на дибах; П. (іти незграбно) шкандибати, дибуляти, плен­татися, (іти з дефектом) кри­вуляти, куль­гати, шкутильгати; пор. чвалати.

ДИВИНА, див. ДИВО; & дивинка,

дивовина, дивовище, дивовисько. ДИВИТИСЯ, глядіти, р. зирити, ур. зрі­ти, (пильно) придивлятися, зорити, пас­ти очима, кн. зосереджувати увагу; (раз-у-раз) поглядати, позирати,

ГЛИ­ПАТИ, У ФР. підглядати, заглядати, зазирати, озирати, кружляти /перебіга­ти, шукати/ очима; (за чим) спосте­рігати що; (як на взірець) брати прик­лад з, взоруватися на; (на якесь яви­ще) розцінювати /розглядати/ що; (за ким) наглядати, догля­дати, пік­луватися про; (на Київ) оглядати що; (у люстерко) видивляти, видивляти­ся; (– вікно) виходити; (з ч. не) не звер­та­ти уваги.

ДИВНИЙ, дивовижний, чудний, дивог­лядний, химерний, чудернацький, ди­ва­цький, р. дивочний, сил. феєричний; (знак) незвичайний, незрозумілий; (факт) рід­кісний, нетиповий, ориґі­нальний, ори­гіна­льний, кн. безпре­це­дентний; (малюнок) цікавий, загадковий, ексцентрич­ний; У ФР. кумедний, аномальний; (– пригоду) фантастичний, неймовір­ний; (овоч) екзотичний; (– красу) нечуваний, неповторний, винятковий, чудовий, чарівний, збіса гар­ний.

ДИВНО пр., в дивовижу, навдивовижу, ід. ти скажи; чудно і всі мож. пох. від дивний; ПР.СЛ. дивина, диво, диво­вижа.

ДИВО, дивовижа, чудасія, чудо, сон на­яву, ок. рідкість, р. дивогляд, дивоглядь, див. сил. диво дивне, нечувана річ /ді­ло/, феноменальне явище; У ФР. подив, диву­вання, здивування, здивован­ня; & диви­на, дивниця, дивота; ПР. дивно, чудно.

ДИВОВИЖА, див. ДИВО.

ДИВУВАТИ, викликати подив, здивову-вати, вражати, чудувати, пантеличити, збивати з пантелику, сил. ошелешувати, приголомшувати; Б. З. дивуватися, чуду­ва­тися; док. здивувати, сил. г. заскочити.

ДИВУВАТИСЯ, виявляти подив, чудува-тися, зуміватися, чудувати, г. подивля­ти, ід. не могти вийти з дива, дивуватися не надивуватися /дивуватися/, роззявляти ро­та, робити великі очі, витріщати /виряч­у­вати, вилупляти/ очі, самому собі не віри­ти, не вірити своїм очам /вухам, д. ушам/.

ДИКИЙ, (– тварин) вільний, не свійський, неприборканий; (– рослини) дикорослий, некультивований, природ­ний; (куток) пустельний, глухий, необжитий, незаселений, безлюдний, від­людний; (народ) первісний, нециві­лізований, дикунський, варварський, примітивний; (хлопець) сором’язли­вий, відлюдкуватий, сил. непокірний, неслух­няний; (звичай) нерозумний, безглуздий; (– радість) невгамовний, розгнузданий, непогамовний; (сміх) нестримний, шалений, скажений, неса­мовитий, маніакальний; (гніт) ней­мовірний, жорстокий, страшний; У ФР. незвичайний, дивний; ЯК ІМ. дикун; & дикуватий, диким-дикий.

ДИКІСТЬ, дикунство, варварство, відста­лість, некультурність, нецивілізованість.

ДИКТУВАТИ, (кому) наказувати, при­пи­сувати, вимагати від кого. верховоди­ти над ким, зобов’язувати кого, обр. за­дава­ти тон; (на тасьму) наговорюва­ти; пор. командувати.

ДИЛЕМА, одне з двох, жм. або-або, так чи так; З. П. важкий вибір /альтерна­тива/.

ДИЛЕТАНТСТВО, аматорство, дилетан­тизм; П. поверховість, школярство, домо­рослість.

ДИНАМІЧНИЙ, не інертний, моторний, рухливий, активний, енергійний, діяль­ний, живий, жвавий, невтомний.

ДИПЛОМ, (інженера) свідоцтво, посвід­чення, атестат; (почесний) грамота.

ДИПЛОМАТІЯ, зовнішньо-політична ді­яльність; П. інтриґи, (інтриги), махінації, манев­ри; ЖМ. такт, тактовність, витри­ма­ність, (хитра) ФАМ. політика; У ФР. сприт, хитрування; ОК. мудрість, глузд, розсуд­­ливість.

ДИРЕКТИВА, настанова, вказівка;

цир­куляр, обіжник, інструкція, припис;

команда, наказ, розпорядження, г. за­рядження.

ДИРЕКЦІЯ, адміністрація, управа,

управ­ління, провід, керівництво.

ДИСГАРМОНІЯ, муз. какофонія, неми­лозвучність, неспівзвучність; П. незла­года, незгода, розлад, невідповідність.

ДИЗЕНТЕРІЯ, різачка, червінка, кривавиця, бігунка, пронос, розладнання/ розвільнення/ шлунку.

ДИСКУСІЯ, обговорення, дебати, дис­пут. полеміка, словесний бій; ЖМ. спір, суперечка, сперечанняя, спірка, суперека.

ДИСПУТ, див. ДИСКУСІЯ.

ДИСТАНЦІЯ, віддаль, відстань; (залізнична) дільниця; (у спорті)

траса, цілях.

ДИСЦИПЛІНА, (армійська) порядок, розпорядок; (особистий) самоконтроль, витримка, витриманість; (у школі) поведінка, поводження; (навчальна) предмет, курс, фах, спеціальність, га­лузь науки; & дисциплінка.

ДИТИНА, дітвак, чадо; (мла) маля, ма­леня, обр. опецьок, капшук, карапуз, дит. ляля; (до року) немовля, пискля, пискун; (моя) нащадок, плоть і кров; У ФР. син, дочка, хлопець, парубок, спадкоємець; (своєї епохи) продукт, виразник, плоть

від плоті; П. простак, наївняк, молоде-зелене; & дитинча, дитиння, дитятко,

дитяточко, дитиночка, дитинонька,

ди­тинчатко, дитя.

ДИТИРАМБ, дифірамб, ода, гімн; П. похвальба, дифірамб‚ хвальба, вихваляння, прослава, У ФР. тиміям.

ДИТЯ, див. ДИТИНА.

ДИТЯЧИЙ, (– літа) малечий; (розум) не

зрілий, недозрілий, недосвідчений, зелений, наївний, недорозвинений; & д. дитин­ний, діточий, дитинячий.

ДИХАВИЦЯ, див. АСТМА; & дихавка.

ДИХАННЯ, подих, вдих, видих; У ФР. дух /н. сперло дух/; (вітру) шепіт, зітхання; (як процес) біол. газо­обмін; (весни) П. наближення; (волі) віяння, повів; (часу) ознака; жм. дихання, жива істота.

ДИХАТИ, віддихати, вдихати, видихати, (важко) хекати, сапати, хапати повітря; П. жити, існувати; (– вітер) віяти, повівати, подихати; (жаром) пашіти; (чим) віддаватися чому, (відвагою /– лице/) відбивати що.

ДИЯВОЛ, дідько, біс, сатана, чорт, нечис­та сила, гемон, жм. враг, гаспид.

ДИЯВОЛЬСЬКИЙ, бісів, бісівський, сатанівський, чортів, чортячий, гемонський, анахтемський, р. дідьчий; П. злий, віролом­ний, підступний, гадючий; (за дум) жахли­вий, потворний, жорстокий, демонічний, мефістофельський, пекель­ний; (обстріл) нестримний, наваль­ний, інтенсивний; лай. проклятий, проклятущий.

ДІБРОВА, листяний ліс; ЖМ. дубняк,

дубник, дубина, дубиння; пор. ліс.

ДІВАТИ, (що) знаходити місце для, при­міщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, да­вати притулок; (добро) витрачати, зуживати.

ДІВАТИСЯ, запропадати, зникати, губи­тися, западатися, западати; (від кого) ховатися; (із сім’єю) знаходити прис­танови­ще /притулок/, док. дітися, притулитися, прихилитися.

ДІВКА, дівчина на порі, відданиця; (у панів) служниця, покоївка, наймичка.

ДІВОЦТВО, (період) дівочі літа, дівуван­ня, дівуваннячко; (стан) незайманість, невинність, ур. непорочність, п. вінець.

ДІВОЧИЙ, дівчачий, дівоцький.

ДІВЧИНА, юначка, юнка; (на порі) від­даниця; (моя) кохана, наречена, люб­ка, подруга; & дівча, дівчатко, дівча­тонько, дівчинка, дівонька, дівчинонька, дівчисько, діва, дівка, дівиця, дівуля, діваха.

ДІД, (за віком) стариган, зн. старий шкарбун; (з торбою) старець; (на го­роді) опу­да­ло; & дідок, дідунь, ді­дусь, дідуга, дідуган, дідисько, дідище; мн. діди, предки, пращу­ри, прадіди, прабатьки.

ДІДІВСЬКИЙ, предків, предківський, пращурів, прабатьківський, прадідів­ський, прадідній; П. старовинний, дав­ній.

ДІДІВЩИНА, спадщина, дідизна;

(ми­нуле) давні часи, давнина, пер.

зневажливе ставлення /в армії/ до

новобранців.

ДІДЬКО, біс, чорт, сатана, диявол,

не­чиста сила, анциболот, пекельник,

не­чистий /злий/ дух, демон.

ДІЖКА, кадіб, кухва; (на тісто) діжа,

(з віком) бодня, (на воду) водянка; &

діжечка, діжчина.

ДІЗНАВАТИСЯ, дізнавати, прознавати, докопуватися, дошукуватися, довідува­тися, пронюхувати, вивідувати, доколу­пуватися, р. назнавати, coв. узнавати; (з чиїх уст) почути від кого; (питаю­чи) допитуватися; (горя) зазнавати, пізнавати що.

ДІЙМАТИ, докучати, надокучати, ґрати на нерви, сил. допікати, дошкуляти, дозолиш /до живих печінок/; пор. дратувати.

ДІЙОВИЙ, (засіб) ефективний, резуль­та­тивний; (– співпрацю) плідний, пло­до­твор­ний; (чинник) активний.

ДІЙСНИЙ, справжній, справдешній, ре­альний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фальшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідроб­ний, неперекрученнй; (квиток) чинний, (член) законний, легальний, правоможний.

ДІЙСНІСТЬ, реальність і всі мож. пох. від дійсний, жм. очевидність, ок. оче-видь; З. П. істина, правду факт; (нав­ко­лишня) світ.

ДІЙСНО пр., справді, насправді, нав­справжки, в дійсності, де-факто, на ді­лі,

р. достоту; істинно, воїстину, такії, якраз, саме; ВСТ. правда, достеменно, ясна річ, безсумнівно, без сумніву, поза всяким сумнівом.

ДІЛ, ДОЛИНА, пор. рівнина; (у ха­ті) долівка, підлога; (для мерця) яма, могила;

У ФР. земля, низ, спід; Р. пай, частка.

ДІЛИТИ, розділяти, розподіляти, паюва­ти, дрібнити, дробити, (навпіл) полови­ни­ти; (громаду) роз’єднувати, розко­лювати, розбивати; (на категорії) класифікувати; (горе) поділяти; (карти) роздавати.

ДІЛО, заняття, праця, робота; (чиє) справа; (до кого) потреба; (минуле) подія, випадок; (судове) досьє, папка; & дільце.

ДІЛОВИЙ, (ритм) робочий; (– пора­ду) практичний; (хто) працьовитий, досвідчений, кваліфікований, підготова­ний; (ви­гляд) діловитий, заклопотаний; (ліс) товарний, промисловий.

ДІЛЯНКА, (землі) клапоть, шматок, клин, (велика) плантація; (науки) галузь, сфера, царина, сов. область.

ДІЛЬНИЦЯ, (адміністративна одиниця) відділок, відділ, філія, (шляху) дис­танція.

ДІМ, будинок, (величезний) будівля, спо­руда; У ФР. хата, домівка, господа, пристановище, (батьківський) п. стріха; (весь) сім’я, родина; (царський) динас­тія; (торго­вий) фірма; & домок, до­мик, домина.

ДІРА, отвір, проріз, щілина, відтулина, душник; П. глушина, загумінок, про­він­ція; & дірка, дірочка.

ДІРЯВИЙ, (одяг) драний, подертий, зно­шений; & дірчастий, дірчавий, дірчатий, діруватий, діркуватий, продіряв­лений.

ДІСТАВАТИ, (звідки) брати, витягати; (рукою) досягати; (дані) здобувати, відшукувати; (листи) одержувати, отриму­вати; (грипу) підхоплювати, зах­ворювати на, заражатися чим; (енергію) видобувати, виробляти; ЖМ. вис­тачати, ставати; док. дістати, (у пику) зловити, спіймати.

ДІСТАВАТИСЯ, (до мати) добиратися, добуватися; (з-за ґрат) продіставатися, проникати; (до лап) потрапляти; (на волю) виходити; (на горіхи) пе­репадати; (но долю) ЗАП. судитися, випадати, припадати, (не легко) здо­буватися.

ДІТВА, дітваки, дітвора, діти, дітворня,

дітлахи, дітлашня.

ДІТИ, не дорослі, малеча, малята, малю­ки, дітва, обр. дрібнота, дробина; OК. сини, дочки; П. наступне поколін­ня; & діточки, дітоньки, дітки, дітиська.

ДІТКЛИВИЙ, (характер) вразливий, тонкосльозий, делікатний; (жарт) дошкульний; (– справу) дражливий.

ДІЯ, діяння, чин, акція, вплив, ефект,

д. ділання, цер. діяніє; У ФР. праця,

ді­яльність; (з прий. у) робота, функці­онування, лад /н. пущено в дію/; (за­кону) чинність; (фільму) сюжет, роз­виток

по­дій; (бойова) операція; (ритуальна)

обряд, церемоніал; (у п’є­сі) акт. (ари­фме­тична) одне з чоти­рьох видів обчислення; мн. дії, пове­дінка, вчинки, поступування; (зрад­ницькі) ІД. удар у спину.

ДІАЛЕКТ, діялект, (місцевий) говірка;

З.П. жар­гон, арго, сленг, суржик; пор. мова.

ДІАЛОГ, діялог, див. розмова;

У ФР. дис­кусія. полеміка, обмін

думками.

ДІЯЛЬНИЙ, енергійний, рухливий,

нев­томний. активний, не інертний;

пор. працьовитий.

ДІЯЛЬНІСТЬ, праця, робота, заняття,

ак­тивність, ур. діяння; (організму) існу-вання, життя; (установи) функціонуван­ня.

ДІАМАНТ, діямант, сов. алмаз, (оброб­лений) брильянт; З.П. коштовний камінь,

кош­товність, прикраса.

ДІАПАЗОН, (звучання) межі, границі,

лі­міти, обр. від і до; (дії) спектр; (знань)

П. обсяг, об’єм.

ДІЯТИ, робити, коїти, чинити; (злагод­жено) іти в ногу /крок у крок/; (швидко) фам. сов. на ходу під­метки рвати; (– пар­ти­зан) оперува­ти; (– машину) функціонувати, слу­жити, бути в дії; (на кого) впливати.

ДІЯТИСЯ, відбуватися, робитися,

коїти­ся, чинитися, творитися.

ДЛЯВИЙ жм., млявий, повільний, забар­ний, вайлуватий, неповороткий, непово­ротний, непроворний, нешвидкий.

ДЛЯТИСЯ, див. БАРИТИСЯ.

ДМУХАТИ, дути, (ротом) хукати;

(– вітер) віяти; (у трубу) трубити;

док. дмухнути, (чарку) вихилити; (щосили) побігти, дременуть.

ДНІТИ, розвиднятися, світати, сіріти,

ід. благословлятися на світ.

ДНО, (під водою) ґрунт, сов. грунт, ложе; У ФР. спід низ /н. на дні/, глибина /н. на дні очей/; (річки) річище; (карети) поден­ня; (суспільства) клоака, нетрища, джунглі, (–людей) зб. поден­ки; (золоте) П. жила, джерело; & денце, днище.

ДОБА, день і ніч, 24 години; (нічна)

по­ра, час; (нова) П. період, епоха, ера.

ДОБАЧАТИ, помічати, зауважувати; (у чому) бачити, вбачати; & добачувати.

ДОБИВАТИСЯ, (прав) домагатися, ви­магати, добуватися, доправлятися, обр. достукуватися; (платні) допо­минатися, допевнятися; (від кого) до­питуватися; (до­дому) діставатися, про­биватися, пробивати дорогу, добирати­ся, досягати чого, сил. іти пробоєм; док. добитися, жм. доп’яс­тися.

ДОБИРАТИ, (рештки) брати, збирати; (кашу) доїдати; (до взятого) допов­ню­вати; (за сортами) сортувати; (кадри)

вибирати, обирати, вишуку­вати, підшукувати, сов. підбирати; ЖМ. розуміти,

усвідомлювати.

ДОБИРАТИСЯ, (додому) діставатися, добуватися; (потай) підкрадати­ся; (до чого) наближатися, доходити, досягати чого; (до істини) дошукува­тися чого,

дізнаватися про.

ДОБІГАТИ, (до чого) надбігати, прибіга­ти; (– звук) досягати; (кінця) іти /при­ходити/ до.

ДОБІРНИЙ, (– насіння) вибраний, най­кращий, першосортний, відмінний, високоякісний; (смак) вишуканий; (овоч) чималий, великий, здоровий; (– лайку) непристойний.

ДОБРЕ пр., непогано, незле, гаразд, до ладу, як слід /має бути/, по-Божому, г. файно; (змерзти) дуже, вельми, сильно, зовсім, остаточно; (з нст. сл. що) дуже

до речі.

ДОБРИДЕНЬ! на добридень! доброго дня! добрий день! здоров /був/! здо­рові /були/! здоровенькі були! добро­го здоро­в’я! (при праці) помагайбі! Бог на поміч! дай Боже щастя!

ДОБРИЙ, не злий, не лихий, непогіний, кн. позитивний; (хто) приязний, чуй­ний, привітний, добротливий, лас­кавий, щирий, з доброю душею, доб­розичливий, людяний, (не жаднюга) щедрий, добродійний; (– слово) при­хильний, співчутливий; (– раду) ко­рисний, потрібний; (шанс) слушний; (продукт) добротний, добрячий, сил. першокласний, першорядний, взірце­вий; (настрій) безтурботний, веселий; (май­стер) умілий, компетентний, дос­від­чений, працьовитий, (учень – ще) вихований, ввічливий; (– ім’я) заслу­жений, хвали гідний, незаплямований; (– місце) вигідний, зручний; (заробі­ток) чималий, порядний; (урожай) значний, багатий, ве­ликий, високий; (слух) гострий, розвинений; (до­кумент) дійсний; (мед) смачний; (– погоду) ясний, приємний, сонячний; & добренький, добренний; пор. гар­ний.

ДОБРІСТЬ, доброта, добросердя, чуй­ність, привітність, ласка, приязнь, при-

хильність; У ФР. послуга /н. зроби –^_–/.

ДОБРО, усе добре, ур. благо, кн. позитив; (людське) майно, власність, багатство, скарб, нег. бебехи; ЯК ПР. добре, в порядку.

ДОБРОБУТ, гаразд гаразди, достаток, достатки, р. гараздування, обр. повна

чаша, сов. благополуччя.

ДОБРОВІЛЬНО пр., непримусово,

добро­хіть, доброхітно, самохіть,

самохіттю, добром, по-доброму,

/своєю/ охотою, ласкою, кн. за

власним бажанням.

ДОБРОДІЙ, чоловік, людина; ЖМ. добро­чинець; зв. добродію! па­не! чоловіче! з. мосьпане!

ДОБРОДІЙНИЙ, доброчинний, милосердницький, філантропічний, обр. давущий /н. рука давущого/; (заклад) добродійни­цький, г. харитативний, допомоговий.

ДОБРОДУШНИЙ, див. ДОБРОТЛИВИЙ. ДОБРОЗВИЧАЙНИЙ, пристойний, доб­ропристойний, добропорядний, позитив­ний, добрий, з. звичайний; укр. етич­ний; пор. доброчесний.

ДОБРОЗИЧЛИВИЙ, не злостивий, не злобний, добрий, зичливий, приязний, прихильний, ласкавий, співчутливий, спочутливий, сил. людолюбний. ДОБРОМНАБУТИЙ, чесно нажитий /набутий, здобутий, придбаний, за­роб­лений/.

ДОБРОПРИСТОЙНИЙ, див. ДОБРО­ЗВИЧАЙНИЙ.

ДОБРОСЕРДИЙ, див. ДОБРОТЛИВИЙ. ДОБРОСЕРДЯ і ДОБРОТА, див. ДОБ­РІСТЬ.

ДОБРОТЛИВИЙ, сумирний, смирний, добросердий, добросердечний, лагідний, ласкавий, злагідний, тихий, м’який сер­цем, р. плохий, сов. добродушний. ДОБРОТНИЙ, доброякісний, високоякіс­ний; (стіл) міцний, добрий; (– сук­но) цупкий, надійний; & добрячий, добрящий.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ, чесноту цнотливість, чесноти, цнота; чесність, моральність; добропристойність, добропорядність.

ДОБРОЧИНЕЦЬ, добродійник, філан­троп, милостивець, ласкавець, патрон,

р. добродій; (митців) меценат. ДОБРОЧИННИЙ, див. ДОБРОДІЙНИЙ. ДОБРЯЧИЙ, див. ДОБРОТНИЙ. ДОБУВАТИ, діставати, роздобувати; (пра­цею) заробляти; (у бою /що/) здобувати, оволодівати чим, (з піхов) виймати, витягати, вихоплювати; (олію) одержувати, виго­­­товляти; (дітей) Д. народжувати; (тер­мін) дослужувати, довідбувати. ДОБУВАТИСЯ, добиратися; (на го­ру) здиратися, видиратися; (з грудей) вириватися; (звідки /– дим /) виходити /продіста­ватися/ назовні; (грошей) добувати що.

ДОВБАТИ і ДОВБТИ, длубати, колу­пати, відколупувати, відламувати; (дзьобом) дзьо­бати; (долотом) видов­бувати, виколупувати; П. бити, вдаря­ти; (те саме) тов­кти, повторювати, товкмачити; (кого) фам. критикува­ти; (шкільну науку) зудити, визуд­жувати.

ДОВБАТИСЯ, длубатися, колупатися, ко­пирсатися, вовтузитися.

ДОВБЕШКА, див. довбня