Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ЛІТ. (точка найбільшого напруження)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

див. МІЦНИЙ.

КРІС, кременівка, зст. кресак, стрільба; суч. гвинтівка, карабін; пор. руш­ниця. КРІСЛО, фотель; г. стілець; (міністра)

посада, пост, портфель.

КРОВ, кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, харак­тер; П. кроволиття, кровопролиття.

КРОВНИЙ сов., кревний, рідний, єдино­кровний; (з крові й кості) з діда-прадіда, сов. потомственний; (зв’язок) міцний, не­розривний; (– діло) близь­кий; (ворог) лю­тий, непримиренний, смертельний; (– об­разу) тяжкий, гли­бокий; (– помсту) кри­вавий; (– по­роду) чистокровний.

КРОВОВИЛИВ, жм. нагла кров. КРОВОЖЕР, кровопивець, р. кровопій,

п. п’явка, павук; П. тиран, гнобитель. КРОВОЖЕРЛИВИЙ і КРОВОЖЕРНИЙ, хижий, д. пажерний; П. жорстокий, лютий.

КРОВОПИВЕЦЬ, вампір, п’явка, КРОВО­ЖЕР, кровопій, г. вамп.

КРОВОПРОЛИТТЯ, кроволиття,

душо­губство; пор. війна.

КРОВ’ЯНИЙ, (– ковбасу) з крові; (ко­лір) червоний, багряний; (тиск) артеріальний.

КРОЇТИ, див. краяти.

КРОК, ступінь; (швидкий, повільний) хода; (хибний) П. дія, вчинок; (дипло-матичний) захід, маневр; (уперед) ІД. поступ, прогрес.

КРОПИВА, жалива.

КРОПИТИ, бризкати, порскати, оприскувати, обпорскувати, оббризкувати, скро­п­лювати; ев. бити, вбивати, (з рушниць) стріляти.

КРУГ, кружало, коло; (виднокруг) об­рій; (кругла ділянка) круговина; як пр. навколо, довкіл, округ, довкола, довкруж.

КРУГЛИЙ, округлий; (– щоки) глад­кий, опасистий; (сирота) цілковитий, повний; (рік) увесь, цілий; (– число) рівний, за­о­­круг­­­лений; & кругленький, круглявий, круглястий, кругловатий, круглуватий.

КРУГЛЯК, колода; (короткий) кряж; (для бруківки) /круглявий/ камінь; Д. млин.

КРУГОВЕРТЬ, див. КАЛЕЙДОС­КОП, вир.

КРУГОВИД, (широта уявлень) круго-гляд, кругозір; (виднокруг) обрій.

КРУГОЗІР, (коло знань) кругогляд, кру­говид, обрій, горизонт; Р. виднокруг.

КРУГОМ пр., (обступати) звідусіль, з усіх боків; (все мовчить) скрізь, усю­ди; (щасливий) повністю, цілком; як прий. округ, круг.

КРУЖАЛО, див. КРУГ.

КРУЖАТИ, (мед, пиво) пити;

(колувати) кружляти.

КРУЖКОМА пр., кружка,

кружком, колом.

КРУЖЛЯТИ, кодувати; (– чутки) хо­дити, циркулювати; (що /у виру/) крутити; (їхати кружкома) колесува­ти; (– кров у тілі) текти, струмувати; (пиво) р. пити; & кружеляти, круженяти, кружати.

КРУК, ворон; & крюк.

КРУТИЙ, (схил) стрімкий, стрімчастий, КРУТОБЕРЕГИЙ, урвистий, прямовис­ний; (– роги) закручений; (скрут) не плав­ний; (– чоло) окреслений, рельєфний; (– зміну) раптовий, несподі­ваний, різкий, відчутний; (норов) суво­рий, твердий, не піддатливий; (вітер) рвучкий, литий; (за­хід) рішучий; (ви­слів) гострий, дошкульний; (– лайку) вуличний, брутальний; (– за­­гадку) головокрутний, жм. головоломний; (чай) міцний, насичений; (– кашу) густий.

КРУТИТИ, обертати, вертіти; (головою) хитати, повертати; (мотуззя) сукати; П. хитрувати, шахрувати, махлювати; (на свій лад) викручувати, вихитровувати, комбінувати, крутити, як циган сонцем; (кіно) демонструвати, прокручувати; (ким) жм. верховодити; (цигар­ку) скручувати; (вуса) підкручувати; У ФР. накручувати, закручувати; (– воду в річці) вирувати.

КРУТИТИСЯ, обертатися, вертітися, обр. веретенитися; (– воду) ви­рувати; (круг чого) кружляти; (по хаті) метушитися; (без діла) вештатися, тинятися; (– шлях) звиватися,

р. скручуватися; (– плющ) витися.

КРУТІЙ, шахрай, ошуканець, плутяга, махляр, махляй, жм. крутько; ОК. ли­цемір, вертій, крутихвіст КРУТІЙСТВО, шахрайство, ошуканство, крутня, плутня; брехливість, лицемір­ство; (в суді) крутанина.

КРУТІЙСЬКИЙ, лицемірний, нечесний, брехливий.

КРУТНЯ, див. КРУТІЙСТВО. КРУТОБЕРЕГИЙ, крутогорий, крутоя­рий, крутобокий, крутий; & круто­бережний.

КРУТЬКО, пострибун, вертун, дзиґа,

як ім. непосидющий; Р. крутій. КРУЧА, урвище, стромовина, стрімчак, д. бескет, крутояр, крутосхил, кру­­тизна, крутовина, облаз; (крутий бе­рег) кру­тобережжя; Р. кручія, вир. КРУЧЕНИЙ, скрючений, зсуканий; (шлях) звивистий, не прямий; (– зіл­ля) виткий; (– сходи) гвинтовий, спіральний; (волос) Р. кучерявий; (хто) схиблений, ненормальний, ід. не всі до­ма у кого.

КРЯЖ, (гірський) пасмо, хребет; Р. па­горб, узвишшя; (з дерева) Д. кругляк. КСЬОНДЗ, див. священик. КУБЛИТИСЯ, (– птахів) порпатися, гніздитися; ЖМ. купчитися; (– дим)

клуботітися.

КУБЛО, (звірів) лігво; (птахів) гніздо; ЖМ. оселя, дім; П. родина, рід, на­щад­ки; (злочинне) кипіло; & кубель­це, куб­лище.

КУВАТИ, виковувати, р. кути; (коня) підковувати; (в закови) заковувати; (скри­ню) оковувати; (долю) формува­ти, тво­рити; (як зозуля) кукувати, ку­кати. КУДЕЛЯ, (прядиво) кужіль; (на голові)

кучма, копиця, кудла.

КУДИ пр., у яке місце? в якому напря­мі? ЖМ. куди-небудь /н. щоб куди не впас­ти/; (яким шляхом) кудою? ЯК Ч. далеко, значно, незрівнянно /н. куди більше/.

КУДИ-ІНДЕ, не сюди, куднінше, в

інше місце; куди-небудь; деінде,

десь-інде.

КУДИ-НЕБУДЬ, кудись, куди-інде,

ку­дись-інде, куди-будь, будь-куди, абикуди, хай куди, куди хочеш /хо-

чете/; де-небудь, десь, де інде.

КУДИСЬ, не знати / невідомо/ куди,

хтозна-куди; десь, не знати де, хтозна-де.

КУДЛАЙ, кудлань, патлань, кудлач, пат­лач, р. куйовда.

КУДЛАТИ, див. КОШЛАТИ. КУДЛАТИЙ, патлатий, КОШЛАТИЙ, кудластий, волосатий, волохатий, жм. пелехатий; розпатланий, скуйовджений.

КУДЛИ, патли, патлі, кудлі. КУЖІЛЬ, див. КУДЕЛЯ.

КУЗЕН, брат у перших, двоюрідний брат; & кузенок.

КУЗИНА, двоюрідна сестра, сестра

у перших; & кузинка.

КУЗНЯ, г. ковальня; (героїв) п. школа, ур. горнило.

КУЙОВДИТИ, КОШЛАТИ, кудовчити, скуйовджувати; (сніг, листя) крутити, мести.

КУКУРУДЗА, анал. маїс; жм. пшенич­ка, пшінка, зб. кияхи, кияшки, качани.

КУЛАК, г. п’ястук; (здоровенний) д.

кулай; (військ) угруповання; & кула­чок, кулачище, кулацюга, зб. кулаччя.

КУЛЕМЕТ, скоростріл.

КУЛІНАРІЯ, див. КУХОВАРСТВО.

КУЛІСИ мн лаштунки; пор. ширма.

КУЛЯ, сфера; (вогнепальна) обр. дев’ять грам; Д. милиця; & кулька.

КУЛЯСТИЙ, круглий, сферичний,

кн. ку­леподібний.

КУЛЬБАКА і КУЛЬБАЧИТИ,

див. сід­ло і сідлати.

КУЛЬГАВИЙ, кривий /на ногу/, криво­ногий, д. кулявий; ЯК. ІМ. кульга.

КУЛЬГАТИ, шкандибати, шкутильгати, кривуляти, припадати на ногу; (повіль­но йти) клигати; П хибувати, відста­вати, сил. кульгати на обидві ноги.

КУЛЬМІНАЦІЯ, переломова точка /час/, переломний пункт; найвищий

зліт; ЛІТ. (точка найбільшого напруження) кульмінаційний момент; пор. апогей.

КУЛЬТ, обряди, обрядовість; (особи) П. обожнювання, боготворіння, поклоніння.

КУЛЬТИВУВАТИ, (щось живе) розводи­ти, вирощувати; (звичаї) запроваджу­вати, насаджувати, розвивати.

КУЛЬТУРА, цивілізація; (культур­ність) освіченість, вихованість; (ви­робнича) рівень, ступінь досконалості; (бобова) с. г. рослина.

КУЛЬТУРНИЙ, (хто) цивілізований, ос­вічений, вихований; (світ) розвинений, високорозвинений; (вплив) цивілізаційний; (овес) не дикий, культивований.

КУМ, (для батьків дитини) хрещений батько, (для хрещених батьків) батько дитини; як зв. куме! ФАМ. голубе! брате! чоловіче!

КУМА, (для батьків дитини) хрещена мати, (для хрещених батьків) мати ди­тини; як зв. кумо! ФАМ. голубко! сестро! тітко!

КУМАТИСЯ, бути кумами; (приятелю­вати) водитися, знатися, нег. лигатися. КУМЕДІЯ, комедія, курйоз, чудасія, дивовижа, ди­вина; У ФР. умора /м. комедія та й годі/.

КУМЕДНИЙ, смішний, курйозний; (див­ний) чудернацький, дивовижний. КУМЕКАТИ, див. розуміти.

КУМИР, ідол, божество, божок, напівбог; (поганський) бовван, ідолище, бо­жище.

КУМКАТИ, кректати, крекотати, крякати, крюкати, квакати, р. крумкати. КУНДЕЛЬ, (вівчарський собака) чабан­ка, сов. вівчарка.

КУНЯТИ, дрімати, (сидячи) клювати но­сом, ловити окунів.

КУПА, ворох, кучугура, бурта, д. копиця, р. навал; (велика кількість) гора; (лю­дей, предметів) гурт, група; & купка. КУПЕРВАС, синій камінь, г. вітріоль, сов. /мідний/ купорос.

КУПЕЦЬ, комерсант, крамар, торговець, нег. гендляр; З. покупець; & купчина.

КУПИНА, (на болоті) горбик, зб.

купин­ня, куп’я; ЗСТ. УР. кущ.

КУПІВЛЯ, з. купля, г. купно; (масова)

закупівля; (дія) купування.

КУПІЛЬ, (вода) купеля; (дія) купання, купанка; (посуд) ванна, г. купільник; цер. купільниця; лік. купелі, (теплі)

води, джерела.

КУПЛЕТ, (вірша) строфа; мн. купле­ти, (сатиричні) коломийки, частівки. КУПЛЯ, купівля; (куплені речі) З. по­куп­ка, г. закупи.

КУПУВАТИ, купляти, кн. придбавати,

на­бувати; (одяг до свят) справляти; (матерію) набирати; (кого) підкупову­вати, підплачувати кому, ЖРҐ. дурити. КУПЧИТИСЯ, скупчуватися, купитися; (– істот) юрмитися, збиратися, збива­тися, громадитися, роєм роїтися. КУПЮРА, (цінний папір) банкнота, гро­шовий знак, облігація; (пропуск у тексті) скорочення.

КУРГАН, могила; ІСТ. (на кордоні) на­сип; П. горб, узвишшя.

КУР’ЄР, як ім. посильний, розсильний; пор. посланець.

КУР’ЄРСЬКИЙ, (потяг) спішний, скорий.

КУРИТИ, (димом) диміти, кадити;

(пи­лом) порошити, куріти; (тютюн)

па­лити, смалити; (люльку) тягти, по­тягати, смоктати, пихкати /д. пикати/ чим, (спирт) гнати.

КУРИТИСЯ, (димом) куріти, димитися, димітися, димувати; (парою) парувати; (тліти) жевріти; (про димки, запахи) сте­литися.

КУРІНЬ, халабуда, повітка; (на пасіці) катрага; (для чабанів) колиба, буда; (намет) шатро, з. куща; П. халупа,

хи­жа; (на Січі) військове формування. КУРІТИ, куритися; (– сніг, куряву)

кушпелити, кушпотіти.

КУРЙОЗ і КУРЙОЗНИЙ, див. куме-

дія і кумедний.

КУРКА, (що несе яйця) несучка;

(з курчатами) квочка.

КУРНИЙ, (шлях) порошний, д. порох-ний; (який димить) димний; (який чадить) кіптявий, чадний; & куряний, курявий.

КУРС, (судна) напрям, шлях; (полі-тич­ний) настанова, напрямок; (нав-чаль­ний) предмет, дисципліна, наука; (університетський) г. студії; (лікува­ль­ний) процедури, цикл процедур; (бір­­жовий) вартість, ціна.

КУРТИЗАНКА анал., полюбовниця, сил. повія.

КУРТИНА, див. ЗАВІСА.

КУРЯВА, пилюга, пилюка, (як

стовп) кушпела, жм. копіт.

КУСАТИ, у фр. відкушувати, розку­шу­вати, перекушувати; фам. їсти, дит. гамати, гамкати; (дошкуляти) підку­шувати; (– комах) тяти, жалити, жи­гати, гризти, кусатися; (лікті) гри­зти.

КУСАТИСЯ, (– комах) КУСАТИ; (сва­ритися) гризтися; (– дорогі

речі) до­рого коштувати.

КУСЕНЬ, шматок, кусок, кавалок, (хліба – ще) скиба, скибка, (із шку-ринкою) окраєць, окрайчик; (тка-нини) сов. від­різ; & кусник.

КУСЛИВИЙ, кусючий; (– слова) дош­кульний, колючий, їдкий, щипучий.

КУТ, (у кімнаті) куток, д. вугол; (прис­тановище) житло, притулок; (безлюд­не місце) закуток; (певний терен) місце­вість, сторона, край, у фр. урочище; & кутик.

КУТАТИ, (замотувати) укутувати, угор­тати; (– туман) укривати, оповивати.

КУТИЙ, кований; (у пута) закутий,

окутий; (у колодки) забитий.

КУТНІЙ, (зуб) задній, крайній,

г. черенній; (вугол) покутній.

КУТОК, (у кімнаті) кут, д. вугол; (сі­мейний) житло, притулок, вогнище; (певний терен) місце­вість, сторона, область; (села) кінець; (глухий) закуток.

КУХАР, куховар, кулінар, кухмістер;

(в артілі) кашовар; (на судні) кок. КУХАРЮВАТИ, кухарити, куховарити, кашоварити, ок. кулінарити. КУХОННИЙ, кухняний, кухенний.

КУХНЯ, куховарня; (готування їжі). КУХОВАРСТВО, (дієтна) меню, стра­­ви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.

КУХОВАРСТВО, кулінарія,

кухарство, кухарювання.

КУХОЛЬ, (дерев’яний) кінва, конівка, ко­новка; (металевий) кварта, зст. кар­­ватка; & кухлик.

КУЦАК, (низькорослий) куцан,

курдупель, карлик; (нечиста сила)

куций, дідько; (обрізана рушниця)

обріз, обрізан.

КУЦИЙ, куцохвостий; безхвостий; (одяг) короткополий; (хто) малий, малорослий, низь­корослий; (хвіст) короткий, об­рубаний; (– щастя) короткочасний, нетривалий; (закон) обмежений, недос­татній; ЯК ІМ. дідько.

КУЧЕР, візник, фірман, хурман, машталір; ВІЙ. їздовий; (балагули) з. ба­лагула.

КУЧЕРІ мн., локони, р. кудрі; (штучні) буклі; & кучерики.

КУЧЕРЯВИЙ, (волос) р. кручений; (ви­раз) пишномовний закрутистий; (– пись­мо) карлючкуватий; (дуб) густолис­тий, розкішний; (– хмари) хвилястий.

КУЧМА, (бараняча) шапка; (волос скошланий) копиця, куделя; (буча) колотнеча.

КУЧУГУРА, (соломи тощо) купа;

(піс­кова) дюна; (снігова) замет, намет, (по­перек дороги) перемет.

КУШТУВАТИ, (їжу) прибувати,

зні­­мати пробу з кого; (горе) зазнавати.

КУЩ, (рослина) корч, д. крак; мн.

кущі, чагарі, чагарник; (гурт

підприємств) сов. об’єднання.

КШТАЛТ, образ, форма, вигляд, р. штиль, б. з. штиб; (з прий. на) зразок,

взірець, взір, манір, манер, подоба.

Л

ЛАБЕТИ, лапи; (пастка) тенета; (скрут­не становище) лещата, безвихідь, скрута.

ЛАБІРИНТ, (заплутані ходи) У ФР. приб. павутиння; (інтриґ) П. незбаг­ненне пле­тиво, нерозв’язний вузол; пор. нетрі.

ЛАБУЗНИТИСЯ, леститися, підлабузню­ватися, підлещуватися.

ЛАВА, лавка, ослін, (у школі) парта; (лю­дей) шерега, ряд, лінія; ВІЙ. шик, сов. стрій; (у шахті) вибій.

ЛАВА, (вулканічне) виверження;

(ру­хома маса) лавіна, лавина.

ЛАВИНА, лавина; (снігова)

обвал; (рухома маса) навала.

ЛАВРА, див. монастир.

ЛАВРИ, (символ перемоги) вінок;

(пе­реможця) успіх, слава, визнання. ЛАГІДНИЙ, (характер) сумирний, ти­хий, не норовистий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзич­ливий, приязний, дружній; (клімат) м’який, не різкий; (кінь) рахманний. ЛАГОДИТИ, (шкоду) ладнати, направля­ти, підправляти; (тертя) усувати, лікві­дувати; (дефект) виправляти, ладити, ремонтувати, полагоджувати; (віз) го­ту­вати; (у похід) збирати, лаштувати; (біль) угамовувати; ЖМ. виготовляти /н. труну/.

ЛАГУНА, дм. затока.

ЛАД, порядок, впорядкованість, зла­годженість, узгодженість, організова­ність; (у сім’ї) згода, злагода; (держав­ний) устрій, система; (граматичний) будова, структура; муз. тональність. ЛАДИТИ, (направляти) лагодити, ладнати; (готувати) збирати, спо­ряджати; МУЗ. настроювати.

ЛАДНАТИ, лагодити, упорядко­вувати; (в дорогу) готувати; (що до чого) припа­совувати; (лаю) шикувати; (струни) на­стро­ювати, ладити.

ЛАДНИЙ, (зовні) гарний; (день) соня­чний, сонячний, погожий, погідний;

(– діло) доб­рий; (голос) гармонійний; (майстер) вправний; (рух) злагоджений; (на що) ладен, охочий, згодний, готовий, схильний, здібний.

ЛАДОМ пр., (без сварки) лагодком, сов.

полюбовно; зрозуміло, ясно, до діла. ЛАДУВАТИ, готувати, лаштувати, лаго­дити; (тягар) вантажити, наладовувати; (рушницю) заладовувати, заправляти, сов. заряджати.

ЛАДУНКА, патронташ, сов.

патронна сумка.

ЛАЗАРЕТ, див. лікарня.

ЛАЗИТИ, (як плазун) плазувати, повза­ти; (вгору) лізти, вилазити; (через що) перелазити; (всередину) залазити; ЗН. ходити, (без діла) тинятися.

ЛАЗНИЧКА і ЛАЙДАК, див. від. уби­ральня і бурлака.

ЛАЙКА, лихослів’я, лихомовство,

мн. прокльони, с. матюки; (дія) лаяння,

клятьба.

ЛАЙЛИВИЙ, образливий; (жанр) лихо­слівний, лихомовний, пасквільний; (хто) сварливий, злоязикий, чорноротий. ЛАКЕЙ, лакиза, лакуза, слуга; П. підла­бузник, прислужник, вислужник, вислу-гач; & льокай.

ЛАКИЗА, лакуза, див. лакей. ЛАКІТКА, див. ласощі; г. принада. ЛАКОНІЧНИЙ, (стиль) стислий, ко­роткий, лапідарний; (заголовок) одно­слівний.

ЛАМАТИ, ломити, д. лупати; (на дрізки) трощити, розтрощувати, переламувати; хліб розламувати; (гілля) обламувати; руйнувати, псувати, нищити; (голову) су­шити, смажити, (закон) порушувати; (язик) наламувати, виламувати; (людину) ула­му­­вати, умовляти; морочити.

ЛАМКИЙ, ламучий, крихкий; (голос)

переривчастий, нерівний, зривистий. ЛАН, поле, нива; (діяльність) р.

сфера, галузь.

ЛАНДШАФТ, пейзаж, краєвид.

ЛАНЕЦЬ, обідранець, гольтіпака, без-штанько, лахмітник, шарпак, старець; бідар; & ланцюга.

ЛАНКА, (ланцюга) кільце; (механізму) вузол; (в’яжуча) зв’язка; (організацій­на) групка, осередок, клітина, підрозділ. ЛАНТУХ, мішок, міх; (хто) вайло,

незграба; & лантушина.

ЛАНЦЮГ, д. ланець, з. ретязь; (пре­д­ме­тів) ряд, лінія, шнур; (спогадів) сувій; мн. ланцюги, кайдани, П. неволя, рабство; & ланцюжок.

ЛАПА, д. лаба; (істот) стопи, нога;

(людська) IP. руки, ноги; & лапка. ЛАПАТИ, мацати, торкати, облапувати,

обмацувати; д. лапати, хапати, ловити.

ЛАПАТИЙ, кн. лапоподібний; (– лис­тя) листатий, широколистий; (– опа­ди) лапчастий; & лапастий.

ЛАПІДАРНИЙ, (стиль) стислий,

короткий, лаконічний.

ЛАСИЙ, (харч) смачний; (шматок) сласний, принадний, спокусливий;

(на що) охочий до, запопадливий до, схиль­ний до, сил. жадібний.

ЛАСИТИСЯ, (із заздрістю) зазіхати,

р. ласуватися, вибитися, квапитися. ЛАСІЙ, див. ласун.

ЛАСКА, (ставлення) доброта, доб- рість, доброзичливість, ласкавість; (вияв любові) ніжність, милування,

пестощі, го­лублення, пестування;

(з боку сильно­го) милість, увага,

добродійство; п. послуга, г. прислуга. ЛАСКАВЕЦЬ, доброчинець, добродійник; ФЛК. коханець.

ЛАСКАВИЙ, ніжний, лагідний, голубли­вий, пестливий; (люб’язний) приязний, привітний; У ЗВ. великодуш­ний