Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. підлещуватися, підлабуз­нюватися, запобігати ласки; (до чужої слави) П. найбільший; (– шевелюру) П. леда­рювати; (– одяг) П. надлишок; (заняття) ЯК ІМ. дідько, чорт, нечистий; & ли­хій, як собака. ЛИХО, горе, біда, нещастя, ід. ПОБ. злигодні. ЛИХОМАНКА, гарячка, трясця, пропас­ниця, трясучка, д. П. герой, звитяжець; пор. У ФР. мовний /н. Аукціон. ліцитувати

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

/н. ласкавий пане!/.

ЛАСОЩІ мн, солодощі, р. лагомини,

од. лакітка, з. хвиґи-миґи, лакомини. ЛАСТАТИЙ, (у ластівинні) ластівин- чатий, ластовинчатий, веснянкуватий.

ЛАСТИТИСЯ, пеститися, лащитися, примилюватися, фам. лататися. ЛАСТІВЧАНИЙ, ластів’ячий, ластівчачий, ластів’яний, ластовиний. ЛАСТОВИННЯ, (на обличчі) ластівиння, веснянки.

ЛАСУН, ласій, ласолюб, ласолюбець, з. лагоминець; (хтиволюб) любострасник. ЛАТА, (на одязі) латка; (одяг) лахма­ни­на; БУД. дошка; мн. лати, лахи, лахміт­тя, (лицаря) ЗАП. панцир, обладунок.

ЛАТАТИ, (одяг) зашивати; (що інше)

лагодити, направляти.

ЛАТАТИСЯ, П. підлещуватися, підлабуз­нюватися, запобігати ласки;

(до чужої слави) присусіджуватися.

ЛАТИФУНДІЯ, див. маєток. ЛАХМАННИК, ганчірник, лахмітник. ЛАХМІТТЯ, дрантя, манаття, лахи, лах­мани, лахмання, канцур’я; (одяг – ще) рам’я, руб’я, веретище.

ЛАШТУВАТИ, ладнати, готувати,

спо­ряджати; (людей) шикувати; (щось

до чогось) припасову­вати; (струни)

настроювати.

ЛАУРЕАТ, лавреат, (конкурсу) переможець; (пре­мії) як ім. нагороджений чим.

ЛАШТУВАТИСЯ, ладнатися,

готуватися; шикуватися.

ЛАШТУНКИ мн, куліси.

ЛАЯТИ, сварити, ід. милити голову, бра­ти на зуби, сил. коренити, кобенити; (словами) клясти, проклинати; (гидко) лихословити, матюкати, матіркувати, батькувати, обкидати /обкладати/ най­гіршими словами; (ганьбити) паплю-жити; док. вилаяти, облихословити. ЛАЯТИСЯ, сваритися, гризтися; (гидко) матюкатися, розпускати язика /мов ха­ляву/.

ЛЕВАДА, див. лука.

ЛЕВЕНЕЦЬ, юнак, молодець; ІСТ.

гайда­мака.

ЛЕВОВИЙ, левиний, лев’ячий; (пай)

П. найбільший; (– шевелюру) пишний.

ЛЕГІНЬ і ЛЕҐІНЬ, див. парубок.

ЛЕГКИЙ, не важкий; (– тканину) тон­кий, сов. ефірний; (одяг) літній, не теп­лий; (– струди) витончений, ажур­ний;

(– рухи) плавкий, плавний, ґраціозний, м’який; (сон) не міцний, неглибокий;

(– проблему) простий, не складний;

(– працю) не мозольний; (– музику) несерйозний; (настрій) не тяжкий; (– міру вияву) слабкий, нез­начний, непомітний; (вітер) легко­крилий, (– кару) не суво­рий; (– озброєння) рухливий, оператив­ний, маневрений; (– недугу) не загроз­ливий.

ЛЕГКО пр., не важко, д. латво, ід. як

по нотах, раз плюнути, як з гори бігти; (танцювати) граціозно, плавко, плавно; (без ускладнень) просто; (без напру­ги) вільно; (– міру вияву) не дуже, трохи, злегка; У ФР. з успіхом /н. я з успіхом можу це зробити/.

ЛЕГКОВАЖИТИ, ставитися /діяти/ легковажно, не надавати значення; (легковажно поводитися) вітрого-

нити, фам. дурити світом; (небез-

пе­кою) нехту­вати що.

ЛЕГКОВАЖНИЙ, несерйозний, шалапутний, р. легкодумний, легкодушний; (зміст) пустий, неглибокий; (вчинок) не­обачний, бездумний, нерозсудливий, нероз­важ­ливий; (– уподо­бання) непостій­ний; (твір) беззмістовний.

ЛЕГКОВІРНИЙ, див. довірливий. ЛЕГКОДУХИЙ, нерішучий, безвільний, невольовитий, сил. боязкий, полохливий; ЯК ІМ. боягуз; Р. легковажний.

ЛЕҐАЛІЗУВАТИ, (легалізувати), дозволяти, знімати заборону, узаконювати.

ЛЕҐАЛЬНИЙ, (легальний), не заборонений, не підпільний, дозволений, узаконе­ний, законний,

ЛЕҐЕНДА, (легенда), міт, міф, фантазія, вигадка, (поши­рений переказ) повір’я. ЛЕҐЕНДАРНИЙ, (легендарний), (відомий з легенд) мітичний, міфічний; (що став легендою) славетний, уславлений; (нере-альний) вигаданий.

ЛЕҐІОН, (легіон), (римський) загін

війська; (вели­ка кількість) море,

сила-силенна, сила, безліч, мн.

леґіони, війську полчища.

ЛЕДАР, ледащо, нероба, лежень, лежебок, лобур, лобуряка, лоботряс, жм. валяка, як ім. ледачий; (гуляка) гультяй, гульвіса; & ледацюга, зб. ледач. ЛЕДАРЮВАТИ, байдикувати; обр.

лежня справляти, рахувати зорі. ЛЕДАЧИЙ, лінивий, лежебокий;

(негід­ний) непутящий, непутній;

(– річку) млявий, повільний; & ледащий.

ЛЕДАЩО, ледар; (людська потолоч)

лотр, жм. посмітюха.

ЛЕДВЕ пр., насилу; (чути) ледве-ледве, ледь-ледь, ледве-на-ледве, слабко; (жи­вий) ледь, заледве; (встиг) тільки но; (з ч. не) трохи /що/ не, мало /що/ не, за малим не /н. ледве не вмер/; СП. як тільки /н. ледве їй минув рік/.

ЛЕДЕНИТИ, крижаніти, холодити,

морозити, заморо­жувати.

ЛЕДЕНІТИ, крижаніти; (з жаху) за­клякати, ціпеніти, завмирати.

ЛЕЖАТИ, (недбало) валятися; П. леда­рювати; (– одяг) облягати, сидіти; (– шлях) пролягати, проходити, тягну­тися, простягатися; (– поле) простеля­тися.

ЛЕЖАЧКИ і ЛЕЖМА пр. лежачи,

лег­ма, лігма, ліжма.

ЛЕЖЕНЬ, див. ледар.

ЛЕЗО, вістря, гостряк; (шаблі) клинок. ЛЕКСИКОН, запас слів, лексика; ЗСТ.

словник.

ЛЕЛЕКА, див. БУЗЬКО.

ЛЕЛІТИ, блищати, виблискувати,

перели­ватися.

ЛЕМЕНТ і лементувати, див. крик

і кричати.

ЛЕП, див. бруд.

ЛЕПСЬКИЙ, хороший, добрий, гарний. ЛЕСТИВИЙ, улесливий, підлесливий, об­лесливий, облесний, жм. підхлібливий, підлазистий.

ЛЕСТИТИ, (кому) облущувати /улещу­вати, підлещуватися до/ кого, обр. ку­рити тиміям /сов. фіміам/, співати ди-тирамби /сов. дифірамби/, сипати ком­пліменти, світити в очі; (з меток) оду­рити) підпускати ляси.

ЛЕСТИТИСЯ, ластитися, підлещуватися, підлабузнюватися, підсипатися, лабузни­тися, жм. лататися.

ЛЕСТОЩІ, підлабузництво, запобігання, д. лестки.

ЛЕСТУН, підлесник, облесник, підла-­ бузник, лизун, (запобігач ласки) забі­гайло.

ЛЕТ, літ, політ.

ЛЕТАРГІЯ, хворобливий сон, жм. спляч­ка; П. бездіяльність, нерухомість, апатія.

ЛЕТІТИ, линути, (не раз) літати; (згори вділ) падати; (швидко рухатися) мчати; (– час) минати; (– звуки) розлягати­ся; (поштою) ОБР. пересилатися.

ЛЕТУЧИЙ, летючий; П. минущий,

скороминущий, швидкоплинний.

ЛЖА ур, неправда, брехня.

ЛИБОНЬ пр., нібито; мабуть, здається, десь /певно/, чого доброго, грішним ділом.

ЛИГАТИ, ковтати, глитати, поглинати, кн. заковтувати; (харчі) запихатися чим.

ЛИГАТИСЯ нег, товаришувати, водитися, куматися, знатися.

ЛИЖВИ мн., ковзанці; сов.

лижі, г. лещети.

ЛИЗАТИ, (язиком) злизувати, облизу­вати, жм. лизкати, лизькати; (рану)

за­лизувати; ЗН. цілувати.

ЛИЗАТИСЯ, облизуватися; ЗН.

цілува­тися; П. підлабузнюватися.

ЛИЗУН, лизоблюд, підлабузник,

блю­до­лиз, мисколиз.

ЛИК ур, обличчя, лице, образ.

ЛИКО, луб, лубок.

ЛИМАН, див. затока.

ЛИНВА, кодола, мотуз, сов.

канат; (за­лізна) трос.

ЛИНУТИ, летіти; (швидко) мчати;

(– хмари) пливти; (– звуки) лунати, розлягатися; (– вісті) ширитися; (серцем) пориватися; (до кого) гор­нутися, тулитися, припадати, жм. липнути; (– час) минати.

ЛИНЯТИ, блякнути, вицвітати, кн.

зне­барвлюватися.

ЛИПКИЙ, липучий, чіпкий, глейкий, сов. клейкий; П. (до праці) беручкий, охо­чий.

ЛИС, (самка) лисиця; (людина) хитрун, лукавець.

ЛИСИЙ, голомозий, голомшивий, шо­лудивий, плішивий, ід. –_–, як коліно; (горб) голий, не порослий; (– хутро) облізлий; ІМ. лисун, лисак, боса голо­ва; & лисавий.

ЛИСК, ґлянець, ґлянс, глянець, блиск; (зовніш­ній) лоск, полиск, сил. шик. ЛИСНІТИ, вилискувати, полискувати, блищати, відсвічувати, сяяти, д. лищати;

& лиснітися, лиснитися.

ЛИСТ, (живий) листок, зб. листя;

(писа­ний) ж. епістоля /сов. епістола/,

(ко­роткий) цидула, цидулка.

ЛИСТАТИЙ, широколистий, лапатий. ЛИСТІВКА, прокламація, летючка, лис­ток, афішка, обр. метелик; (поштова) картка, поштівка.

ЛИСТОВНИЙ, (відпис) письмовий,

писа­ний; (зв’язок) кореспонденційний;

(– спадщину) епістолярний. ЛИСТОНОША, поштар.

ЛИСТОПАД, (місяць) падолист;

п. осінь.

ЛИСТУВАННЯ, кореспонденція. ЛИСУН, лисак, боса голова,

як ім. лисий.

ЛИСЯЧИЙ, лисичий; (– вдачу) хитрий,

лукавий, сил. підступний.

ЛИТВИН, литовець; ІСТ. білорус,

полі­щук.

ЛИТИ, лляти, (різко) жбухати; У ФР. наливати, заливати, розливати, обливати, переливати; (світло) випромінювати; (запахи) видихати; (звуки) ширити; (– дощ) литися, хлюпати, сил. періщи­ти; (литво) відливати, виливати.

ЛИТИСЯ, (– воду) ллятися, струменіти, струмувати, бігти цівкою; (– світло) розливатися; (– запах) пахтіти; (– мук) линути; (– мову) текти, лунати.

ЛИТКА, жижка.

ЛИТТЯ, литво, відливка.

ЛИХВА, відсоток, процент; П. надлишок; (заняття) лихварство.

ЛИХВАР, (позикодавець) кредитор, жм. позичайло, зн. лупій, дерій.

ЛИХИЙ, злий, сердитий, лютий, кеп­ський; (час) важкий, тяжкий; (харч)

неякісний, (вчинок) недобрий, не­по­хвальний, поганий; неповноцінний;

ЯК ІМ. дідько, чорт, нечистий; &

ли­хій, як собака.

ЛИХО, горе, біда, нещастя, ід. удар долі, обр. страшний суд; (тривале) бідування,

ЛИХОЛІТТЯ; & лишенько.

ЛИХОДІЙ, р. лиховод; (ворог) враг,

супостат; пор. злочинець.

ЛИХОЛІТТЯ, лихі часи, лиха година, чорні дні; ПОБ. злигодні.

ЛИХОМАНКА, гарячка, трясця, пропас­ниця, трясучка, д. зимниця; пор. ма­ля­рія.

ЛИХОСЛОВ, злоріка, лайливець, ід. чор­ний рот, г. лихослівник, як ім. злоязикий.

ЛИХОСЛОВИТИ, злорічити; (гидко) ма­тюкатися; (кого) батькувати, лаяти, об­ражати.

ЛИЦАР, витязь; П. герой, звитяжець; пор. козак.

ЛИЦАРСЬКИЙ, шляхетний, зап. благо­родний; П. геройський.

ЛИЦЕ, обличчя, р. вид, писок, твар,

нег. сурло, морда, мармиза, пика; П.

зов­нішність, образ; (явища) суть, єство, характер; (будинку) фасад, фронт; (землі) поверхня; (тканини) лицьовий бік; мн. лиця, щоки; & личко, ли­чень­ко.

ЛИЦЕМІР, лукавець, облудник, кн. фари­сей, ір. святенник; (удавака) комедіант, кн. удавальник.

ЛИЦЕМІРИТИ, кривити душею, лукави­ти, фарисействувати, обр. крутити хвостом.

ЛИЦЕМІРНИЙ, нещирий, лукавий, кри­водушний, двоєдушний, фарисейський, фальшивий; (– співчуття) удаваний; пор. підступний.

ЛИЦЮВАТИ, перелицьовувати,

г. личити.

ЛИЦЯТИСЯ, див. женихатися.

ЛИЦЬОВИЙ, зовнішній; (бік /спору­ди/) передній, фронтальний, чоловий, р. фронтовий, /одягу/ верхній; & ли­цевий.

ЛИЧИНА, машкара, маска; П. фальшива зовнішність, обр. овеча шкура; ЛАЙ. погань, нечисть.

ЛИЧИТИ неос., (кому) пасувати, г. лицю­вати; (бути пристойним – ще) випадати, приставити, годитися, подобати.

ЛИШАТИ, залишати, зоставляти,

не брати, (кого) покидати; (у спадок) відпису­вати, заповідати; нак. лиши!

облиш!

ЛИШАТИСЯ, залишатися, зоставатися,

не зникати, існувати ділі; (кому) при­падати, діставатися; (без чого) позбу­ватися чого; (у хвості) ІД. відставати, пасти задніх.

ЛИШЕ ч. сп., тільки, виключно; тільки но, лише но.

ЛИШОК, зайвина, надмір, р. лишка;

(в обрахунках) решта.

ЛИШТВА, дошка, планка; (на дверях)

сов. наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка.

ЛІБЕРАЛ, вільнодумець, не консерватор, зн. лівак; (невимогливий зверхник) сов. потуральник.

ЛІБЕРАЛЬНИЙ, вільнодумний, не кон­сервативний; (– крило в партії) лі­вий, зн. лівацький; П. м’якосердий, м’я­коті­лий, занадто толерантний; пор. проґре­сив­ний (прогресивний).

ЛІВИЙ, лівобічний; П. ліберальний, зн. лівацький.

ЛІВИЦЯ, ліва рука; (у партії) ліве крило, ліва фракція.

ЛІВОРУЧ пр., зліва; сов., наліво, уліво; лівобіч; лівою рукою; (наказ волам) соб, цоб /праворуч цабе/.

ЛІВРЕЯ і ЛІБЕРІЯ, див. плащ.

ЛІГВО, р. кубло; (вовче) вовківня,

(вед­меже) барліг, баруля, г. ґавра;

& ліг­вище, леговище.

ЛІҐА, (ліга), об’єднання, асоціація.

ЛІҐАТУРА, (лігатура), (у стопах – сов. сплавах) домішка; (на письмі) складна літера; МЕД. нитка /зв’язувати судини/.

лід, крига; (у стосунках) П. холодність.

ЛІДЕР, провідник, керівник, проводир; (у спорті) передовик, як ім. ведучий.

ЛІЖКО, постіль, постеля, (морське) кой­ка, ур. лиже, одр, р. одрина; (спіль­­не

/в тюрмі/) нари, /в хаті/ піл; & д. ліж­ниця.

ЛІЗТИ, (як плазун) повзти, плазувати (назад) рачкувати; (згори) злізати, злазити; (вгору) вилазити, вилізати, дертися; (на що) наповзати, налазити; (на кого) перти, напирати, пхатися; (куди) улазити, пролазити, залазити; (– орди) сунути, насуватися; (– хут­ро) облазити, облізати; (крізь що) проступати назовні; (з-під) чого виповзати; (із шкіри) пнутися; (до кишені) запускати /сунути/ руку; П. втруча­тися, чіплятися, набридати; (в амбі­цію) вдаватися.

ЛІЙ, товщ, жир, д. тлущ; (у голові)

п. глузд, клепка.

ЛІК, 1. лічбі, рахуба, рахунок; число, кількість, (дія) обрахунок, підрахунок, лічення; 2. (від хвороби) див. ліки. ЛІКАР, доктор, ж. ескулап, зн. коновал; (народний) знахар; (внутрішніх хво­роб) терапевт, (дитячий) педіатр; (ря­довий

/у лікарні/) ординатор; (зуб­ний) дентист.

ЛІКАРНЯ, (з ліжками) шпиталь, госпі­таль, лазарет, стаціонар, г. лічниця; (без ліжок) амбулаторія, поліклініка; (дос-лідча) клініка; (першої допомоги) мед-пункт; (оздоровча) санаторій. ЛІКАРНЯНИЙ, шпиталевий, госпі­тальний, лазаретний, стаціонарний. ЛІКАРСЬКИЙ, (– трави) лікувальний,

цілющий, гойний; (– поміч) медичний. ЛІКВІДУВАТИ, (хиби) позбуватися, усувати; (партію) розпускати; п. убивати.

ЛІКИ мн, медикаменти, етн. зілля; (від отрути) антидот; (від усього)

панацея, бальзам; (рідкі) заливання, од. зб. лік.

ЛІКУВАТИ, виліковувати, гоїти, вигоювати, ур. цілити, р. курувати, лікарювати, етн. відшіптувати.

ЛІЛЕЯ бот, крин, лілія.

ЛІЛІПУТ, див. карлик.

ЛІНҐВІСТ, лінгвіст, мовознавець‚ філолог; (знавець славістики) славіст, /арабістики/ ара­біст, /індуїстики / індуїст, /гебраїс­тики/ гебраїст, /бага­тьох мов/ поліглот.

ЛІНҐВІСТИЧНИЙ, лінгвістичний, мовознавчий, філоло­гічний; У ФР. мовний /н. лінґвістичні факти/.

ЛІНИВИЙ, див. ледачий.

ЛІНІЙКА, (на папері) лінія, риска; (креслярська /трикутна/) косинець,

/з дугою для виміру кутів/ тран­спортир;

у фр. шнур /н. по шнуру/, (на площад- ці)шеренга.

ЛІНІЯ, (на поверхні) риска, лінійка; (об­личчя) риса; (межова) межа, кор­дон, гра­ниця; (предметів) ряд, ланцюг, шнур; (залізниці) колія, полотий; (трамвайна) маршрут; (предків) родо­від; (політична) курс, напрям; (будів­ництва шляху) траса, (занять) галузь, сфера, фах /н. пішов по науковій лі­нії/; (руху кулі) траєкторія; (пря­­ма) мат. як ім. пряма; у фр. край /н. пе­редова лінія фронту/.

ЛІНОЩІ мн., (риса вдачі) лінивство,

лінивість, ліньки, д. лінь, жм. баглаї; (неробство) ледарство, байдикування, ледарювання, лінування.

ЛІНЧУВАТИ, див. страчувати. ЛІНЬКИ пр., ліниво, неохоче, з неохотою; пр.сл. не хочеться; як ім. лінощі.

ЛІПИТИ, (статую) виліплювати; (об­раз) П. творити; (характер) форму­вати (А з Б) зліплювати; (на що) наліплюва-ти; (кому) приліплювати, приклеювати, чіпляти; (до чого) тули­ти; (майструю-

чи) партачити; (– опа­ди) періщити, тарабанити, лупити.

ЛЕПКИЙ, чіпкий, беручкий. ЛІПШАТИ, кращати, поліпшуватися. ЛІПШИЙ, кращий, д. луччий.

ЛІРА, струнний музичний інструмент; П. муза.

ЛІРНИК, див. музика.

ЛІС, (сосновий) бір, сосняк, соснина; (ду­бовий) дубняк, дубина; (листя­ний) діброва; (в яру) байрак; (невеликий) гай, перелісок, переліс; (на низині) луг; (не­пролазний) нетрі, пуща; (північний) тай­га; (тропічний) джунглі; (одвіч­ний) праліс; (на будову) дерево, дере­вині; П. (суцільний ряд чогось) стіна. ЛІСІВНИК, як ім. лісничий, гайо­вий, г. побережник, зап. лісник.

ЛІСОВИЙ, д. лісний; (горіх) лісковий;

(поросши лісом) лісистий.

ЛІСОВИК, житель лісу, ок. партизан;

міт. гайовик, лісовик; Р. лісівник. ЛІСОПИЛЬНЯ, тартак, сов. лісозавод лісопильний завод,

ЛІТ, ЛЕТ, політ, літання.

ЛІТА мн, роки; (людини) вік; у фр.

старість /н. літа обсіли/; (лихі) часи. ЛІТАК, аероплан, обр. залізний /ста­левий/ птах; (без мотора) планер; (лі­тальний апарат) ок. повітроплан. ЛІТАТИ, (один раз) летіти; (в небі) плавати, ширяти, (з шумом) шугати; (думкою) переноситися, сягати; (– зву-ки) лунати, розлягатися; (– вісті) ширитися; П. мчати, ганяти, гасати, бігати стрілою.

ЛІТЕПЛИЙ, див. теплий.

ЛІТЕПЛО, тепла вода; П. тепло,

теплінь, теплота.

ЛІТЕРА, буква; (давнього письма) ієро­гліф; (криво виведена) кривулька, закар­лючка.

ЛІТЕРАТОР, письменник, майстер

пера, г. літерат; (у пресі) публі­цист.

ЛІТЕРАТУРА, письменство, словесність; (красна) белетристика; (на певну тему) дже­рела; (злободенна) публіцистика; (як фах) письменництво; (як товар) книжки.

ЛІТЕРАТУРНИЙ, (хист) письменниць­кий; (стиль) мистецький, артистичний, сов. художній; (– мову) узвичаєний, унор­мований, нормативний, не жаргон­ний.

ЛІТНІЙ, р. літошній; (день) теплий, гаря­чий; (хто /– вік/) в літах, немоло­дий, фам. підстаркуватий, пристаркува­тий, підтоптаний, доходжалий, підстарий. ЛІТОПИС, хроніка; (людського життя)

історія, біогріфія, життєпис.

ЛІТУН, пілот, авіатор, сов. льотчик;

(хто міняє працю) перекотиполе.

ЛІТУРГІЯ цер, обідня відправа /служба

Божа, Богослужба, Богослужения/.

ЛІФ, ліфчик, бюстгальтер.

ЛІФТ, див. ПІДОЙМА.

ЛІЦЕНЗІЯ, див. ДОЗВІЛ.

ЛІЦЕНЗІЯ, див. АУКЦІОН. ЛІЦИТУВАТИ г., продавати з

торгів /аукціону/.

ЛІЧБА, лік, рахунок, рахуба,

лічення; ЗСТ. арифметика.

ЛІЧИТИ, числити, рахувати; підрахо­­вувати, нараховувати, вираховувати; (прв. з ч. не) враховувати, брати до ува­ги;