Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. перевага, ви­года, позитив; (чийсь)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(суд­ном) подорож, подорожування; (на

морі) навігація, мореплавство; (прибережне) каботаж; пор. рейс.

ПЛАВАТИ, (судном) подорожувати; (на флоті) служити; (у повітрі) літати; (як ле­бідь) П. ходити; (в тумані) бу­ти опови­тим чим; П. ШК. нетвердо знати.

ПЛАВБА, див. ПЛАВАННЯ.

ПЛАВЕЦЬ, (хто) г. плавак, пливак,

д. пливець; (у риб) перо.

ПЛАВКИЙ, (рух) не різкий, м’який, лег­кий, сов. плавний; (поворот) не кру­тий; (– мелодію) пливучий, плинний; (– по­верхню) Б. З. рівний, сов. гладкий; (чо­вен) плавний, плавучий; (– сани) ков­зь­кий; (– болото) багнистий, грузький.

ПЛАВНИЙ і ПЛАВНИЙ, див. плав­кий. ПЛАВОМ пр., плавцем, уплав, р. плавця, з. уплинь.

ПЛАВУЧИЙ, пливучий, плавний,

плав­кий.

ПЛАГІАТ, ПЛЯЖА і ПЛАКАТ, див.

від. крадіжка, берег і лозунг.

ПЛАЗ, див. ПЛАЗУН.

ПЛАЗОМ пр., плазма, навплаз, плазуючи, (повзти) по-пластунському, (лежати) крижем, (упасти) плазком.

ПЛАЗУВАТИ, повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (– шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислу­жуватися, лизати чоботи, повзати в но­гах, скакати на задніх лапах, кн. рабо­ле­пствувати, низькопоклонничати; пор. під­­лещуватися.

ПЛАЗУН, плаз, полоз, гад; (танка)

гу­сінь; (хто) лизоблюд, холуй‚ льокай /сов. ла­кей/, підніжок.

ПЛАЙ, див. СТЕЖКА.

ПЛАКАТИ, лити /виливати/ сльози, ню-нити, рюмати, рюмсати, п. квилити, скиг­лити, скімлити, (тихо) хлипати, ід. вти­рати /пускати/ сльози /сльозу/, смія­тися на кутні, сил. ридати, заходитися /захли­натися/ плачем, давитися слізь­ми, мити­ся /вмиватися, заливатися/ /гарячими/ слізь­ми, (голосно) голосити, нег. ревти, ревіти, роз­пускати сльози /патьоки, сов. нюні/; (над ким) поли­вати слізьми кого; (за ким) по­би­ватися, тужити, з. поплакатися, (за чим) жал­кувати, журитися; (– вітер) завивати; (– скло) пітніти, запотівати; П. (скар­ж­и­тися) нарікати, плакатися; док. запла­ка­ти, вдаритися в сльози.

ПЛАКСИВИЙ, тонкосльозий, слізливий, плачливий, плакучий; (голос) плачу­щий, сов. плачучий; (день) сльотавий, дощо­вий; П. Р. тужливий, скорботний, жалісний.

ПЛАКСІЙ, плакса, рюма, рюмса, тон­ко­с­лізка, рева, нюня, плаксун, ід. мішок сліз.

ПЛАН, плян, задум, сов. план; (дому) креслен­ня, рисунок; (дій) програма; (ро­ману) ком­позиція; (далекий) перспектива; У ФР. міс­це /н. на другому плані/; пор. проект.

ПЛАНЕР, плянер, див. ЛІТАК; & сов. планер.

ПЛАНЕТА, плянета, небесне тіло, сов. планета; (мала) астероїд; ев. Земля; (щасли­ва) доля.

ПЛАНЕТАРНИЙ, плянетарний,

планетний; П. всесвіт­ній; (рух)

ТЕХ. обертальний /круг двох осей/.

ПЛАНТАТОР, плянтатор див. ек­сплуататор; & сов. плантатор.

ПЛАНУВАТИ, плянувати 1. про­ек­тувати, складати план; (війну) заду­мувати, (діяти) ма­ти намір, збира­тися;

2. (землю) розплановувати, рівняти, вирівнювати, нівелю­вати.

ПЛАСКИЙ і ПЛОСКИЙ, плескатий, пле­сковатий, плисковатий, пласкуватий; (як дошка) рівний, (від тиску) сплю­щений; (жарт) СОВ. банальний, заяложений, утертий.

ПЛАСТ, див. ШАР.

ПЛАСТИКА, ліплення, скульптура, різь­бярство; (рухів) гармонійність, грація, уз­годженість; (образів) виразність, рель­єфність.

ПЛАСТИЧНИЙ, (виріб) ліплений, різь­блений, тятий, литий; (образ) вираз­ний, рельєфний; (рух) граціозний, плавкий, гар­мон­ійний; (– масу) не ламкий.

ПЛАСТОВЕЦЬ, (снігу) пластовень, пластовик; мн. пластівці, клапті,

(снігу) платки.

ПЛАСТУВАТИ, (рибу) потрошити,

роз­чиняти; див. ще плазувати.

ПЛАСТУН, див. РОЗВІДНИК.

ПЛАТА, (грішми) платня, винагорода, (митцям) гонорар, (не грішми) віддяка. нагорода, ур. мзда; (підплата) хабар; (за морський вантаж) фрахт; (помста) розплата, відплата; (дія) платіж, виплата, сплата.

ПЛАТИТИ, (за що) винагороджувати, опла­чувати що, (за крам) розплачува­тися, розраховуватися, (борг) сплачувати, виплачувати, (за добро) віддячувати, (за зло) відплачувати, давати здачі, мсти­ти­ся; (хабарі) див. підмазувати

ПЛАТІВКА, (звукозапису) сов. пластин­ка, г. плита.

ПЛАТІЖ, див. ПЛАТА; (частка боргу)

г. рата.

ПЛАТНИЙ, не безплатний /безкоштов­ний/, за гроші; (робітник) плачений, оплачуваний, найнятий.

ПЛАТНЯ, (заробітна) зарплатня, зар­пла­­та, (урядовця) сов. оклад, (за вислугу) пенсія, (митцям) гонорар, (студентам) стипендія; пор. плата.

ПЛАТО, плято див. рівнина;

& сов. плато.

ПЛАТФОРМА, плятформа, майданчик, сов. площадка, (дерев’яна) поміст; (на станції) перон; (низькобортний вагон) вагон-площадка; (політична) П. про­гра­ма; & сов. плат­форма.

ПЛАХТА, спідниця, зн. плахтана; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало.

ПЛАЦ, пляц, площа, плац, майдан, (для муштри – ще) іст. плац-парад; & сов. плац.

ПЛАЦДАРМ, пляцдарм, вихідний пункт; (для нас­тупу) п. трамплін, г. відскочня; сов. плацдарм.

ПЛАЦЕНТА, пляцента, дитяче місце, сов. послід, г. чистило; & сов. плацента.

ПЛАЧ, ридання і всі мож. пох. від пла­кати; (над мерцем) голосіння, тужіння.

ПЛАЧЛИВИЙ, див. ПЛАКСИВИЙ; (спів) жалісний, плачний, з плачем.

ПЛАЩ, (безрукавий) накидка, (довгий) мантія, (лакея) ліврея, б. з. ліберія; г. пальто; & плащина.

ПЛЕБЕЙ, ПЛЕБЕЙСЬКИЙ і ПЛЕБС, див. від. хам, хамський і голота.

ПЛЕВРИТ мед., запалення плеври, укр. олегниця.

ПЛЕКАТИ, викохувати, кохати, вирощу­вати, ростити, виховувати, культивувати, зст. леліяти; (дитину) пестити, песту­ва­ти; (надії) живити, гріти, снувати, пести­ти в серці, тішитися /тішити себе чим.

ПЛЕМІННИЙ, див. ПОРОДИСТИЙ.

ПЛЕМІННИК і ПЛЕМІННИЦЯ, див. he- біж і небога.

ПЛЕМ’Я, рід, ур. коліно, суч. народність; (суче) лай. кодло; ЗСТ. рідня,

родичі, діти, покоління.

ПЛЕНТАТИСЯ, (рухатися повільно) тарганитися, плуганитися; (у хвості) плестися, волоктися, тягтися; (десь) блукати; (за ким) іти слідом.

ПЛЕНУМ, див. ЗБОРИ.

ПЛЕСКАТИ, (– воду) хлюпати, плюска­ти, хлюпотати; (водою) бризкати, пор­ска­ти, хлюпатися, /об що, битися, плеско­та­ти, плескотіти, плюскотати; (– прапор) лопотіти; (молотом) ляска­ти,

(в долоні – ще) бити /док. ударити/, ід. аплодувати; (хліб) випліскувати (язи­ком) ляпати, мо­лоти, клепати, (на кого) наговорювати.

ПЛЕСКАТИЙ, див. ПЛАСКИЙ.

ПЛЕСКАТИСЯ, (об що) битися, пле­с­кати; (у воді) хлюпатися, плюскатися, брьохатися, хлюпостатися; (водою) бриз­катися; (– прапор) лопотіти.

ПЛЕСКІТ, хлюпіт, плюскіт, хлюпання, плюскання, хлюпанина, ок. плеск, плюск; (прапорів) лопотіння, (долонь) плес­кан­ня, ляскання.

ПЛЕСО, (водне) гладінь, поверхня,

пло­щина, площа, дзеркало.

ПЛЕСТИ, сплітати, виплітати, переплі­тати, (мережу) в’язати; (язиком) пле­с­кати, ід. плести сухого дуба; (інтриги) снувати, (плітки – ще) ширити; док. на­плести, наговорити сім мішків гречаної вовни.

ПЛЕСТИСЯ, див. ПЛЕНТАТИСЯ.

ПЛЕТЕНИЦЯ, вінок, гірлянда; (думок) плетиво, (предметів) низка, ряд, ґири-лиця.

ПЛЕТИВО, сплетіння, переплетення, ПЛЕТЕНИЦЯ, мішанина, плутанина; (інтриг) павутиння; (ажурне) мереживо; (дія) плетіння, плетення.

ПЛЕЧЕ, р. рамено, г. рам’я; (в терезах) важіль, (семафора) рука; мн. плечі, дит. ґорґоші; & плічко, мн. плечиці.

ПЛЕЧИСТИЙ, плечастий, широкопле­чий, обр. кремезний.

ПЛЕЯДА, низка; (вчених) когорта, п.

су­зір’я, (імен) галерея; пор. хор.

ПЛИВТИ, плисти, плинути; (в небі) ле­тіти, (небом) котити/ся/; (– запах) ли­ну­ти; (– час) текти, бігти, збігати, спливати, минати; (як пава) П. іти (– юрбу) плив­ти плавом, валити валом; (по тілу) розті­ка­тися, розпливатися; (перед очима) пере­бігати, (в очах) кру­титися, обертатися.

ПЛИВУЧИЙ, плавучий; (– воду) теку­чий, біжучий; (ґрунт) пливкий; (– піс­ню) тягучий, плавкий.

ПЛИН, (часу) біг, лет, з. плив; (подій) перебіг, хід; (води) течія, потік; (машин) рух; (життя) колесо; (дія) збігання, спливання; г. рідина.

ПЛИННИЙ, рідкий, текучий, рухомий; П. минущий, сил. скороминущий, швид­коплинний; П. мінливий, непостійний; (– мелодію) пливучий, плавний.

ПЛИТА, (каменю) плаха, брила; (могиль­на) нагробок; (кухонна) піч; (звукова) г. платівка; & плитка. ПЛІВКА, оболонка, пліва; (кіно -, фо­то -) стрічка, тасьма; (на молоці) шкурка, ко­жу­шок.

ПЛІД, (дерев) овоч, (кущів) ягода; (ут­робний) зародок, ембріон; (зусиль) П. наслідок, результат, підсумок, г. вислід; (фантазії) витвір; З. рід, родина, рідня, нащадки, вул. кодло; У ФР. роз­плід /н. на плід ₌ на розплід/.

ПЛІДНИЙ, плодючий, плідливий, сов. плодовитий, (– свиню) поросливий, (ґрунт) родючий, (сад) плодоносний;

(– працю) плодотворний, продуктивний.

ПЛІСНЯВА, цвіль; & плісня, плісняви­на, пліснявка, д. плісень.

ПЛІСНЯВИЙ, цвілий, зацвілий, за­плі­сняві­лий; (– життя) рутинний, мерт­вотний.

ПЛІСНЯВІТИ, цвісти, зацвітати; П. зане­падати.

ПЛІТ, огорожа, (з острішком) остріг; & опліт, опліток; (на сплав лісу) дараба.

ПЛІТКА, поговір, обмова; мн. плітки, пересуди, язичення; пор. поголос­ка.

ПЛІТКАР, плетун, плетій, обмовник, фаб­рикант пліток; пор. наклепник.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ пр., впритул, щільно,

по­­руч, рука в руку; (одностайно) плече-

в-плече, солідарно.

ПЛІШИВИЙ, лисий, голомозий, хирявий. ПЛОДИТИ, породжувати, родити, народ­жувати, виплоджувати; множити, розмно­­жувати.

ПЛОДЮЧИЙ, (рід) плідний; (сад)

уро­жайний; (ґрунт) родючий.

ПЛОСКИЙ, див. ПЛАСКИЙ.

ПЛОТСЬКИЙ, тілесний, фізіологічний; (– любов) почуттєвий; (інтерес) матеріа­льний, земний, не духовий; & б. з. пло­тя­ний.

ПЛОТЬ, тіло, ЗСТ. м’ясо; (антипод духу) фізіологія, емоційність, чуттєвість.

ПЛОХИЙ, (– вдачу) боязкий, несмі­ли­вий, нерішучий, смирний, тихий, су­мир­ний, сором’язливий; Р. поганий.

ПЛОЩА, (землі) ділянка, поверхня; (озе­ра) плесо; (у місті) майдан; (на му­штру) плац; (базарна) ІД. базарище, торг, тор­жи­ще; (кола) мат. квадратура.

ПЛОЩИНА, рівнина; (озера) плесо, (по­хила) поверхня; П. сфера, галузь, коло.

ПЛУГ, див. РАЛО.

ПЛУГАР, орач, ур. оратай, ратай; П. се­лянин, хлібороб, гречкосій; & плу­гатар.

ПЛУТАНИЙ, заплутаний, переплутаний; (зміст) суперечливий, туманний, неяс­ний, нечіткий; (крок) нетвердий, непевний.

ПЛУТАНИНА, (стежок) плетиво,

(в голові) безладдя, каша, мішанина;

(дія) плутання; & плутня, плутанка, плута­ниця.

ПЛУТАТИ, сплутувати, заплутувати,

пе­реплутувати, (слова) змішувати; (у висновках) плутатися, помилятися, зби­ватися; (на допиті) крутити, викручу­ва­тися; (людей) збивати з пантелику, вво­дити в оману; ЖМ. блукати.

ПЛУТАТИСЯ, сплутуватися, заплу­тува­тися; (– стежки) кривуляти, зви­ва­тися, гадючитися; (– язик) заплітатися, (– дум­ки) переплутуватися; (у здога­дах) поми­ля­тися, збиватися, губитися; ЖМ. никати, веш­татися, (заблукавши) блукати.

ПЛУТНЯ, ПЛУТЯГА, ПЛУТОКРАТ, див. від. шахрайство, шахрай і можновла­дець.

ПЛЮВАТИ, спльовувати, випльову­вати, (в ду­шу) напльовувати; (на що) п. не зва­жати, не звертати уваги, знева­жати що, сов. чхати.

ПЛЮГАВИЙ, (тип) непоказний, мирша­вий, сил. гидкий, підлий;

(– річ) мі­зерний.

ПЛЮГАВСТВО і ПЛЮГАВЕЦЬ,

див. ги­дота і паскуда.

ПЛЮНДРУВАТИ, пустошити, спу­стошу­вати, руйнувати, нищити; (цін­ності) псувати, нівечити.

ПЛЮС, знак додавання; П. перевага,

ви­года, позитив; (чийсь) заслуга.

ПЛЮЩИТИ, (очі) заплющувати, закри­вати, склепляти, стуляти, сов. змикати; (залізо) розплескувати, розплющувати, сплющувати, розчавлювати; (як мух) П. давити.

ПЛЯМА, ляпка, цятка, (чорнильна) клякса; (ганебна) тавро; & плямка, плямина.

ПЛЯМИСТИЙ, цяткований, (кінь) ря­бий, в яблуках, (півень) зозулястий; & плямовитий, плямуватий.

ПЛЯМКАТИ, (ївши) жвакати, жвякати, чвакати, цямкати, прицмокувати, б. з. тев­кати; (взуттям) чвохтіти, чвяхкотіти

ПЛЯМУВАТИ, (робити плями) пля­ми­ти; П. ганьбити, (сваволю) засуджу­ва­ти.

ПЛЯШКА, (чотиригранна) штоф; (вели­ка) сулія, сов. бутель; (маленька) шка­лик, пляшечка; & плящина; пор. флакон.

ПНУТИСЯ і ПОБАЖАННЯ, див. від. п’я­стися і бажання.

ПОБАЧЕННЯ, (коханих) зустріч, спіт­кання, кн. рандеву, г. сходини; & р. ба­чення.

ПОБАЧИТИ док, угледіти, уздріти, заз­дріти, зобачити, спостерегти; (в гостях) зустріти, спіткати, здибати; (кого у ко­му) відгадати, визнати; (з нст. що) зро­зумі­ти, усвідомити, висновити; (горе) зазна­ти, пережити; У ФР. переконати­ся /н. Ось побачиш!/; (тлк. 1 ос.) по­думати /н. По­бачу!/.

ПОБИВАТИ, бити, товкти, вбивати; (гра­дом) вибивати, (ноги) забивати, (ворога) перемагати, (у грі) перевер­шувати; (чиюсь ідею) перекидати, спро­стовувати; (вісткою) вражати.

ПОБИВАТИСЯ, (– рибу) битися, кида­тися; (за ким) тужити, нудьгувати, жал­кувати; (над ким) убиватися; П. старати­ся, докладати зусиль; (коло кого) турбу­ватися /дбати/ про; (в наймах) поневіря­тися.

ПОБІГЕНЬКИ мн., побіганки, побігашки, побігання.

ПОБІЖНО пр., мимобіжно, мимохідь, мигцем, принагідію, по дорозі; (торка­тися) між інтим, поверхово, нашвидку; (глянути) краєм ока.

ПОБІЛІТИ, збіліти, збліднути, спо­лотніти, пополотніти, (трохи) побі­лішати; (– волос) посивіти.

ПОБІЧ, див. ОБІК.

ПОБІЧНИЙ, (вплив) сторонній; (пита­ння) другоряднім; (продукт) вторин­ний; (наголос) додатковий; (кімнату) сусід­ній; (шлях) бічний (доказ) непрямий.

ПОБЛАЖЛИВИЙ, невимогливий, лібе­ральний; (до чого) терпимий, толеран­тний; (усміх) доброзичливий; (суд) ви­бачливий, милостивий.

ПОБЛИЗУ пр., недалеко, близько, поб-лизько, під рукою; ПРИЙ. біля.

ПОБЛИЗЬКИЙ, ближчий, найближчий, близький; (– село) сусідній.

ПОБОЖНИЙ, релігійний, богобійний, богобоящий, сов. віруючий, ір. Святий

та божий; (гімн) церковний; (трепет) святобливий, шанобливий, см. благого­війний.

ПО-БОЖОМУ пр., як годиться, як слід, добре; (жити) чесно, без кривди, (суди­ти) справедливо, людяну (оподаткову­ва­ти) помірно, помірковано, по-людсь­кому.

ПОБОЙОВИСЬКО, (битва) поет. погу­ляння, сов. побоїще; (місце битви) бо­йовище, бойовисько; & побойовище.

ПОБОРНИК, (правди) оборонець, захис­ник, споборник, борець за; (ідеї) при­біч­ник, прихильник, г. визнавець.

ПОБОРЮВАТИ, перемагати; (труднощі) переборювати, (сльози) пе­ресилювати, (що) Г. боротися з чим.

ПОБОЮВАТИСЯ, потерпати, боятися; (за кого) турбуватися, непокоїтися.

ПОБРАТИМ, названий брат; товариш, близький друг; (бойовий) споборник, см. соратник, сподвижник; (у праці) колега.

ПОБРАТИМСТВО, братерство, братство, дружба, у фр. брудершафт.

ПОБРЕХЕНЬКА, баєчка, казочка, бре­хенька, (смішна) анекдота, сов. анекдот; мн. побрехеньки, брехні, вигадки; пор. брехня.

ПОБУДОВА, структура, будова; (пові­сті) композиція, план; (логічна) КН. тео­рія; (будівля) будування, побудовання; (дія) побудування.

ПОБУТ, (народний) життя; (старий)

ус­трій; (в гостях) перебування.

ПОБУТОВИЙ, (– потреби) повсякденний, щоденний, злободенний; (конфлікт) сімейний.

ПОВАБ, див. ПОТЯГ.

ПОВАБА, спокуса, зваба, знада, чар, мн. принади, чари; (твору) привабливість; (дія) спокушання, зваблювання, приваб­лювання, принаджування.

ПОВАГ б. з., поважність, гідність, самопо­вага, серйозність, солідність.

ПОВАГА, пошана, шина, шаноба, пова­жання, шанування, пошанівок, респект; (глибока) кн. пієтет.

ПОВАГОМ пр., поволі, повільно, без поспіху, з повагом, статечно, з гідністю.

ПОВАЖАТИ, шанувати, мати повагу /пошанівок/ до, цінувати, сил. богот­ворити, скидати шапку перед ким.

ПОВАЖНИЙ, (вартий поваги) шанов­ний, поважаний, шанований; (вік) со­лідний, статечний; (тон) серйозний; (– пору) урочистий; (– становище) високий, авторитетний; (– справу) важливий, (– причину) ваговитий; (у рухах) повільний, нешвидкий, неквап­ливий; (– міру вияву) порядний.

ПОВАЖНО пр., з повагою, шанобливо, ПОВАГОМ; (сприймати) серйозно, сов. всерйоз.

ПО-ВАШОМУ пр., Вашою мовою; на Ва­шу думку /погляд/, як на Вас; У ФР.

як Ви хочете н. хай буде по-Вашому.

ПОВЕДІНКА, поводження, мн. манери, ж. поведенція, г. поступовання, захован­ня; У ФР. мода.

ПОВЕЛІВАТИ і ПОВЕЛІННЯ, див. на­казувати, веліти і наказ.

ПОВЕРНЕННЯ, вороття, жм. поворот, зворот, (грошей) віддання; недок. по­вертання, вертання, віддавання.

ПОВЕРТАТИ, (ключ) крутити, обертати; (язиком) ворушити; (з дороги) звертати, (зброю) спрямовувати; (додому) повер­татися; (– стежку) скручувати; (– річку) робити коліно, (назад) завертати; (на зи­му) іти; (гроші) віддавати, верта­ти; (зір) відновлювати; (в рабів) пе­ретворювати.

ПОВЕРТАТИСЯ, крутитися, обертатися, ворушитися, спрямовуватися; (– вітер) завертати; (додому) вертати, вертатися; (до теми) звертатися; (в роботі) спра­вуватися, управлятися; (у гній) перетво­рюватися; (між людей) ЖМ. жити, пере­бувати; (– сонце) повертати.

ПОВЕРХ, зст. осад (в театрі) ярус;

(у шахті) горизонт; Р. поверхня; Д. верх.

ПОВЕРХНЯ, (землі) лице, (озера) плесо; (похила) площина; (земна) рельєф.

ПОВЕРХОВИЙ, (– воду) поверхневий; (погляд) П. неглибокий, плиткий, поз-верхній, побіжний; пр. поверхово, по верхах.

ПОВЗ прий., мимо, попри.

ПОВЗАТИ, (рачки) рачкувати; (плазом) плазувати; (– комах) лазити, (– авта) сновигати, (– хмари) сунутися; ФАМ. ходити /прв. насилу/; (перед ким) підле­щуватися, принижуватися, сил. повзати

на колінах, слатися до ніг; ЗСТ. ковзати.

ПОВЗТИ, лізти, плазувати; (– стежку) кривуляти, звиватися, гадючитися; (– хмари) сунути;