Geum.ru

Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


П. (сніговий)
Р. садові дерева. САДОВИТИ, (сад)
П. відчайдух. САМОГУБСТВО, самовбивство, поет.
ФР. нестяма /н.
ЖМ. близька
Подобный материал:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   68
(прогресу) П. рушійна сила.

РУШНИЦЯ, (ґнотова) мушкет, (са­мо­робна) самопал; (старовинна) пи­щаль; (з двома люфами) дубельтівка; (обрі­зана) обріз, обрізай; пор. кріс. РЮМСАТИ і РЮМАТИ, див. пла­ка­ти.

РЯБИЙ, плямистий; (– тканину) стро­катий, г. красий; (птах) зозулястий;

(на виду) дзюбатий, віспуватий, таран­куватий, ластовинчастий; (смугастий) перістий; (– воду) брижуватий, & рябе­нький.

РЯБІТИ, (– воду) брижитися, ряботіти; (вдалині) маячіти, мріти, бовваніти, р. рябітися; (чим) рясніти; (в очах) ме­ре­х­тіти, розпливатися, (– букви) зли­ватися.

РЯБОТИННЯ, (на виду) віспини, ластівиння, ласто­виння, (деінде) плями, цяточки; П. строкатість, пістрявість, барвистість.

РЯД, (домів) перія, лінія; (гір) ланцюг, пасмо; (бійців) шерега, лава; (думок) вервечка, плетениця; (питань) низка; (авт) валка; (елементів) група, кате­го­рія, розряд; & рядок; пор. шта­бель, ярус, шнур.

РЯДИТИ, (молоду) убирати, чепурити; З. порядкувати, верховодити; (кого) до­мовляти.

РЯДОВИЙ, простий, звичайний, сірий; (факт) буденний; (працівник) не ке­рі­в­ний, не провідний; ЯК ІМ. солдат; ЗСТ. черговий, наступний.

РЯМА, див. РАМА.

РЯСНИЙ, (– зелень) густий, розкішний, пишний, гіллястий, листатий; (врожай) багатий, високий, ряснистий; (гармат­ний вогонь) сов. навісний; (– вогні) чис­ленний; (одяг) широкий; (– хустку) бар­вистий.

РЯСНІТИ, (чим) бути багатим

на що; (від овочів) рябіти.

РЯСТ, поет. зелень, трава,

зело; пор. розмай.

РЯТІВНИЙ, (коло) рятувальний, рятун­ковий; (засіб) рятівничий; (– ідею) спасенний.

РЯТІВНИК, рятувальник, (душі

ур. спа­ситель.

РЯТУВАТИ, вирятовувати, зарятовувати, урятовувати, (душу) спасати; (з тюрми) визволяти; (від чого) оберігати, укривати.

РЯТУНОК, порятунок, жм. зарятунок, (душі) спасіння; (з біди) вихід; У ФР поміч.

РЯХТІТИ, (– зорі) мерехтіти; (– золото) сяяти, блищати; (– плоди) рясніти.


С

САВАН, поховальне убрання, покривало/; П. (сніговий) габа, покрив.

САВАНА, див. СТЕП.

САГА, див. ЗАТОКА; ок. протока, ру­кав /річки/.

САҐА, сага, староскандінавський епос; (– кого) П. легенда, історія /н. – Форсайтів/.

САД, поет. сад-виноград; (міський) парк, (невеличкий) сквер; (зоологічний) зоо­парк, зоосад; & садок, садочок.

САДЖАТИ, (на лаву) садовити; (буль­бу) садити; (на посаду) призначати; (в тюрму) ув’язнювати; ІСТ. оселяти.

САДИБА, обійстя, двір, селитьба, д. ґраж­да, з. осад; (панська) дворище, ма­єток, фільварок; (ком хати) ділянка; & садибка.

САДИСТ і САДИСТИЧНИЙ, див. не­долюд і нелюдський.

САДИТИ, (сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (до в’язниці) запроторити, заперти, причинити; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, тя­ти, утинати; (– бігуна) мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) сту­ка­ти; (– дим) валити; (кулю за кулею) слати, посилати, пускати; (з гармат) стріля­ти; (чортами) ІД. сов. вивергати прокльони.

САДНО, див. РАНА.

САДОВИЙ, (ніж) садковий; (– алею) парковий; (– дерево) плодовий, не ди­кий; (– господарство) садівничий, са­дівницький.

САДОВИНА, овочі, плоди, сов. фрукти;

Р. садові дерева.

САДОВИТИ, (сад) садити; (літак) при­земляти; (окуляри на ніс) наклада­ти.

САЖА, кн. кіптява, з. сопуха, сов. кіпоть.

САКВИ, д. бесаги; див. торби.

САКВОЯЖ, див. МІШОК.

САЛО, солонина; (нутряне) здір; (топ­лене) смалець; (овече) лій, жир, сить, з. тук; (на воді) шуга, шерех, шерешень;

& сальце.

САЛОГУБ, див. МІЩАНИН.

САЛЮТ, див. ВІТАННЯ; (з рушниць)

саль­ва, сов. залп.

САЛЮТУВАТИ, віддавати салют; (кому) вітати кого.

САЛЬДО, див. РІЗНИЦЯ; пор. решта.

САЛОН, вітальня; (на судні) зала,

/для старшин/ кают-компанія; (мис­тецький) виставочна зала; (дамський) перукарня; & сов. салон.

САМ і САМИЙ зай., & саменький, са­місінький, самсамісінький, д. саміський; У ФР. власною особою, не хто ін­ший, а /н. сам цар/; (пошлю) особисто, пер­сонально, власними силами, у фр. доб­ровільно; (гуляю) самотою, самостій­но, без супроводу; ЕВ. ЯК ІМ. дідько, чорт; (з нст. ім.) уособлений, втілений /н. сама люб’язність/; У ФР. тільки /н. самий хліб, навіть н. сам шеф не знав/. САМЕ пр., (зараз) якраз, щойно;

У ФР. конкретно /н. хто саме?/.

САМІТНИК, печерник, пустельник, від­людник, відлюдько, анахорет.

САМ-НА-САМ пр. на самоті, без нікого, сам собі, сам-один; (з ким) віч-на-віч, один-на-один, наодинці, зап. тет-а-тет, і око-в-око.

САМОБУТНІЙ, ориґінальний, оригі­наль­ний, своєрід­ний, неповтор­ний, один

у своєму роді.

САМОВБИВЦЯ, див. САМОГУБЕЦЬ. САМОВІДДАНИЙ, жертовний, г. жертвенний, р. саможертовний; (вчинок) ге­роїчний, (– працю) безкорисливий; пор. відданий.

САМОВЛАДАННЯ, самоконтроль, самовлада, контроль /влада/ над собою. САМОВОЛЕЦЬ і САМОВОЛЯ, див.

сваволець і сваволя. САМОВПЕВНЕНИЙ, (тон) рішучий, сил. безапеляційний; & самопевний. САМОГОН, САМОГІН і самогонка, див. горілка; (з буряку) бурячанка, буряківка; анал. ханжа.

САМОГУБЕЦЬ, самовбивець, самовбивця, самогубця; П. відчайдух. САМОГУБСТВО, самовбивство, поет. самозгуба, анал. гаракірі; П. відчайдуш­ний /приречений на невдачу/ крок. САМОДУР, див. СВАВОЛЕЦЬ. САМОЗАБУТТЯ, (у праці) забуття;

У ФР. нестяма /н. до самозабуття;

ок. самопосвята.

САМОЛЮБ, див. ЕГОЇСТ. САМОЛЮБСТВО, амбіція;

пор. его­їзм.

САМОПАЛ, див. РУШНИЦЯ. САМОПОВАГА, самопошана,

власна гідність.

САМОПОМІЧ, взаємопоміч, взаємодопо­мога, солідарність; пор. допомога. САМОПОСВЯТА, самопожертва, самозре­чення, саможертва.

САМОПРАВНИЙ, самочинний, сва­вільний.

САМОРОДОК, (золота) суцільна грудка; П. рідкісний талант, обдарована особа.

САМОРУБ, сов. калічник членів; (на

війні) самостріл.

САМОРУШНИЙ, автоматичний, сов. са­модіючий.

САМОСТІЙНИЙ, незалежний, непідлег­лий, не підпорядкований; (край) суве­ренний; (жанр) окремий, самобутній; (висновок) власний, ориґінальний, ори­гінальний.

САМОСТІЙНО пр., сам /сама, само,

са­мі/ собою, незалежно і пох. від са­мостій­ний; (діяти) своїм розумом,

на свій розсуд /жм. руку/; (без по­мочі) самотужки.

САМОСУД, див. РОЗПРАВА, СУД.

САМОТА, самотність, самотина,

ізольова­ність, п. сирітство.

САМОТНІЙ, самітний, самотинний, од-ним-один, самий, сам, сам-один, обр. один, як палець; (дуб) сиротливий, си­рітський; (без сім’ї) безрідний, безсі­мейний.

САМОТОЮ пр., на самоті, наодинці, одинцем, одинаком; (держатися) окре­мо, ізольовано; (жити) самому, самій, самим; пор. сам-на-сам.

САМОТУЖКИ пр., самостійно, власни­ми силами, без помочі, своїми руками.

САМОУК, див. ОСВІЧЕНИЙ. САМОХІТЬ і САМОХІТТЮ пр., добро­вільно, без примусу, з власної волі, охо­­тою; (проти волі) мимоволі, підсвідомо.

САМОЦВІТИ, коштовності, сов. дорого­цінності, з. клейноди.

САМУМ, див. ВІТЕР.

САНАТОРІЙ, див. ЛІКАРНЯ.

САНИ, ґринджоли, санки, г.

копильчаки; & санчата, саночки. САНІТАРНИЙ, (захід) гігієнічний; (пункт) медичний; (вузол) каналіза­ційний.

САНКЦІОНУВАТИ, див. ЗА­­ТВЕРДЖУВАТИ, схвалювати.

САНКЦІЯ, (на що) дозвіл, схвалення чого; (кримінальна) ЮР. покарання;

мн. санкції, засоби впливу. САНОВИТИЙ, (гість) вельможний,

висо­кий, сановний; (– зовнішність)

пос­тавний, ставний, імпозантний. СЕНТИМЕНТАЛЬНИЙ, див. ЧУТЛИ­ВИЙ, слізливий; (вірш) р. солодкий.

СЕНТИМЕНТИ, вияви чутливості, зн. те­лячі ніжності.

САПА, мотика, (вузька)

копаниця; & сапка.

САПАТИ, сапувати, шарувати. САРАКА, див БІДАК.

САРДОНІЧНИЙ, (сміх) злісно-глузливий, ущипливий, уїдливий;

пор. насміш­куватий.

САРКАСТИЧНИЙ, їдко-­іронічний,

сар­донічний.

САРКОМА, укр. м’ясак, кн. злоякісна

пухлина, шкідливий наростень. САРКОФАГ, див. ТРУНА, ГРІБ. САТАНА, р. Сатанаїл, див.

дідь­ко; & сатанюка.

САТАНІТИ, казитися, лютувати, шаліти, скаженіти, шаленіти, обр. рвати й метати.

САТАНІЧНИЙ, диявольський, гаспид­ський, мефістофельський; & сатанів­ський, сатанинський.

САТИРА, див. ГУМОР; (– твір) пам­флет.

САТИРИК, див. ГУМОРИСТ. САТИРИЧНИЙ, (журнал) гумористич­ний; (– вдачу) ущипливо-глузливий. САТИСФАКЦІЯ, задоволення, вдо­волення.

САТРАП, ІСТ. намісник; (вірний) П. вірнопідданий слуга, виконавець волі тирана, п. цербер; (дрібного масштабу) по­­сіпака, сіпака; пор. поплічник. САХАТИСЯ, цуратися, не признаватися, уникати; Р. лякатися; (від кого) від­сахуватися; док. відсахнутися, відкинутися.

СВАВІЛЬНИЙ, самоправшій, самочинний, самовільний, самовладний, юр. без­закон­ний; (– манери) безпардонний, роз­­гнузданий; Р. безконтрольний, стихій­ний; пор. тиранічний.

СВАВОЛЕЦЬ, самоволець, свавільник, са­моправець, беззаконник, самодур. СВАВОЛЯ, свавілля, самоволя, самовілля, самоправство, самодурство, (те­мних сил) розгул; & свавільство. СВАРИТИ, (кого) лаяти, брати в роботу;

(за що) корити, докоряти, дорікати; (з ким) розсварювати, пор. роз’єднува­ти.

СВАРИТИСЯ, гризтися, сперечатися, заї­датися, не /дуже/ мирити, гиркатися, гарикатися; (на кого) лаяти /сварити/ ко­го, (пальцем) насварюватися, погро­жу­ва­ти; док. посваритися, чогось не поділити, обр. розбити глек /макітру/. СВАРКА, гризня, гризотня, звада, заїдня, колотнеча, р. свара, д. змажка, сил. чвари, розбрат, пор. незгода; Д. лайка; Р. погроза; & сварня.

СВАРЛИВИЙ, звадливий, сперечливий, незлагідний, заїдливий, сил. скандаль­ний; & сваркий.

СВАТ, (на сватанні) староста; &

сва­ток, сватко, сватонько; мн. свати, (чле­ни родини молодого і молодої)

ро­дичі.

СВАТАННЯ, див. ВЕСІЛЛЯ.

СВАТАТИ, (за кого) єднати, домовляти; (кого) свататися до кого, підшукувати пару кому, (до чого) П. залучати, заан­гажовувати, притягати, вербувати. СВАТАТИСЯ, (до кого) сватати кого, брати рушники за кого; П. лататися, присусіджуватися.

СВЕРБІТИ, (в горлі) лоскотати; НЕОС. П. кортіти; ЖМ. бентежити, непокоїти; (під серцем) нити.

СВЕРБЛЯЧКА, (хвороба) короста, чухачка; & свербіж, свербець, свербіння, сверб; (до чого) П. кортячка, бажання, прагнення.

СВЕРДЛИТИ, свердлувати; (дірку) ви­вірчувати, провірчувати; ТЕХ. бурити; (очима) пронизувати, прошивати; (мо­зок) П. гнітити, мучити, непокоїти, точити.

СВИНАРНЯ, свинарник, свининець, свинятник, свинюшня, свинюшник. СВИНИНА, проросятина, свиняче м’ясо.

СВИНОПАС, див. ПАСТУХ. СВИНСТВО, бруд, неохайність; (нег. явище) кн. неподобство; (з боку кого) непорядність, невдячність, невдяка. СВИНУВАТИЙ, (хто) неохайний; (но­ров) непорядний, невдячний, нечемний; & свинякуватий.

СВИНЯ, льоха, кн. свиноматка, як ім. без­рога; (мала) підсвинок; (хто) нех­люй, нечема, як ім. невдячний, г. хрунь; & свиняка, зб. свинота.

СВИНЯЧИЙ, поросячий, свинський; (схожий на свиню) свинуватий. СВИСТАТИ, свистіти; (мотив) на­сви­­стувати, висвистувати; (всіх на­гору) МОР. кликати; (– потоки во­­­ди) П. жбу­хати; док. свиснути, (нагаєм) хльо­с­нути; (з хати) дременути; (– кров) пор­снути, бризнути.

СВИСТУН, той, хто свище; (дитячий) свисток, свищик, свистунець; П. нероба, базіка, брехун.

СВИТА, сіряк, сірячина;

& свитина, свитка.

СВІДОК, (подій) очевидець, самовидець; (в суді) р. свідчий, з. висвідник, /не чесний/ кривоприсяжник, (на

зводинах) жм. очкар; (на обшуку) сов.

понятий.

СВІДОМИЙ, (– життя) усвідомлений, розумний; (атеїст) переконаний; (чого) хто усвідомлює що, (себе) ІД. притомний, сповна розуму, при повному ро­зумі, у по­вній свідомості; (програш) навмисний.

СВІДОМІСТЬ, р. тяма, ок. розмисел; у фр. розум, глузд, пантелик; (повна) притомність, пам’ять; (чого) розуміння, усвідомлення.

СВІДОЦТВО, посвідчення, посвідка; (– народження) метрика, (– освіту) атестат, диплом; (розвитку) свідчення. СВІДЧЕННЯ, (розвитку) свідоцтво; мн. (на суді) покази, /нечесні/ кривосвідчення.

СВІДЧИТИ, (– що) р. ясувати; (симпа­тію) засвідчувати, висловлювати; (на су­ді) давати свідчення /покази/; & з. свідкувати, висвідчати.

СВІЖИЙ, (хліб, /овоч, молоко/) щойно з печі, /з дерева, з-під корови/; (– бі­ли­з­ну) чистий, не одяганий; (вітер) холод­ненький, прохолодний, /на морі/ сильний; (– барву) не злинялий, не вицвілий; (– зелень) молодий, незів’ялий, соковитий; (голос у літературі) новий; (– вра­ження) не затьмарений; (– сили) відновлений, відсвіжений, не виснажений, не вичерпаний; (вигляд) здоровий, квітучий; (слід) не затопта­ний, п. гарячий; (люди­ну) незнайо­мий, малознайомий; (– вісті) останній, найновіший; (– риму) ориґі­на­льний, оригінальний; (– подію) недав­­ній; (– рану) живий.

СВІЙ, (дім) власний, не чужий; (син) рід­ини; ЯК ІМ. родич, близький; (зви­чай) особливий, самобутній; (– смерть) природний; (– красу) не штучний; (час) належний, відповідний, слу­ш­ний; (–

про­мисловість) кн. вітчизняний.

СВІЙСЬКИЙ, приручений, не дикий; (кіт) домашній; (хто) покірний, слух­няний.

СВІТ, всесвіт, Божий /білий/ світ; (на мапі) Земля, земна куля; (рослинний) царство; (звуків) сфера, царина, (уче­­них) коло; (духовий) кругозір; (ви­щий) то­вариство; (тоталітарний) лад, устрій, спосіб життя; (навколишній) оточення, середовище, довкілля; (той) засвіти; (Новий) Америка; (Старий) Европа; ЗСТ. світло; мн. світи, нез­нані краї,

чужина.

СВІТАНОК, світ, досвіток, світання;

(на сході) ранкова зоря; (цивілізації)

зоря.

СВІТАТИ, займатися /заводитися/ на світ, розвиднятися, сіріти, док. обвиднітися.

СВІТ-ЗАОЧІ пр., куди ноги несуть, куди очі поведуть /стали/, у незнані світи. СВІТИЛО, (небесне) тіло, планета; (денне) сонце, (нічне) місяць; (хто) П. зірка, світоч, знаменитість, п. маяк; & світич.

СВІТИТИ, висвічувати; (світло) засвічу­­вати; (– сонце) сяяти; (кому) при­сві­чу­вати; (чим) освітлювати; (тілом) ходити з оголеним; (крізь що) просві­чу­вати; (з вікон) світитися; (– зорі) зоріти, блищати; (– обличчя) променіти; (радіс­тю) випромінювати що; (у кар­тах) бути козирем.

СВІТИТИСЯ, (– світло) горіти; (вночі) світити, сяяти; (на сонці) виблискувати, блищати; (крізь що) світити, виднітися.

СВІТЛИЙ, не темний, освітлений; (– воду) чистий, прозорий; (– майбутнє) радісний, щасливий, просвітлий; (об­лич­чя) осяяний; (погляд) ясний, нічим не затьмарений; (– душу) шляхет­ний; (– голову) розумний; (гість) вельможний, високий.

СВІТЛИЦЯ, /парадна/ кімната /покій,

горниця/, вітальня; пор. кімната. СВІТЛІТИ, світлішати; (– небо) ясніти, вияснюватися; (– обличчя) світитися,

сяяти, променіти; (в темряві) вимальовуватися, виднітися; неос. світати. СВІТЛО, (в хаті) освітлення, (єдине) вогник; (на перехресті) Д. світлофор;

У ФР. освіта; зст. світ; & світельце; пор. сяйво; ЯК ПР. ясно, не темно,

видно.

СВІТЛЯНИЙ, світловий, (циферблат) який світиться; Р. світлий; ЗСТ. ос­віт­лений.

СВІТОВИЙ, (форум) усесвітній, уселюд­ський; (класик) світової слави, сла­ветний; З. суєтний, житейський, (звичай) людський, (порядок) загаль­ноприйнятий, загальновідомий, (чоло­вік) світський.

СВІТОГЛЯД, світорозуміння; погляди, переконання; (як система) концепція; пор. ідеологія.

СВІТОЧ, смолоскип, світич; (небесний) світило; (людства) зірка; (науки) апостол; (– науковий центр) колиска, джере­ло; Д. лучина.

СВІТСЬКИЙ, не духовний, цивільний, не державшій; (бал) великосвітський; (звичай) загальноприйнятий, з. світовий. СВІЧНИК, підсвічник, (під ряд свічок)

канделябр.

СВОБОДА, воля, поет. вільність; (на­ції) суверенітет, незалежність; (манер) простота, невимушеність; Р. дозвілля; мн. свободи, (громадянські) права. СВОЄРІДНИЙ, особливий, незвичайний, самобутній; (стиль) характерний, специфічний.

СВОЄЧАСНИЙ, вчасний;

(захід) дореч­ний, актуальний.

СВОЯК, брат дружини; Д. родич;

ЖМ. близька людина, як ім. свій.

СВЯТЕННИК, спасенник, преподобник, як ім. дуже богомільний; IP. блюзнір, ли­цемір, облудник.

СВЯТИЙ, праведний, преподобний, непо­рочний, безгрішний, морально чистий /бездоганний/; (дар) Божий, божес­твен­ний, священний, сакраментальний; (– ме­ту) заповітний; (– воду) освя­чений; (піст) великодній; (обов’язок) високий, почесний; (– діло) правий, справедливий; (хліб) дорогий, безцін­ний; (закон) непорушний, для всіх один; (мир) бажаний; ЯК ІМ. свя­тець, праведник, преподобник, спасен­ник, угодник; мн. святі, ЯК ІМ. образи, ікони.

СВЯТИНЯ, храм, святилище; П. святість, святощі, сил. святая святих. СВЯТКОВИЙ, (одяг) не буденний,

ошат­ний, з. посвятний; (настрій)

урочистий, піднесений; & святний,

святочний.

СВЯТКУВАТИ, відзначати свято, д. празникувати; (суботу) шабашувати; (перемогу) тріумфувати; П. не працю­вати; У ФР. радіти; (мло) ЖМ. шану­­­вати.

СВЯТО, святкування, д. празник, (ма­сове) фестиваль, (невелике) присвяток, ур. урочистість; & мн. святки; ЯК ПР. бо­жественно і всі мож. пох. від свя­тий.

СВЯТОЩІ, див. СВЯТИНЯ.

СВЯЩЕНИК, єрей, ієрей, Божий слуга, кн. душпастир, священнослужитель, жм. піп; (у парафії) г. парох, (старший у со­борі) протопресвітер; (католиць­кий) ксьондз, канонік, (у каплиці) капелан; (протестантський) пастор, (ісламсь­кий) мулла.

СВЯЩЕННИЙ, (дар, обов’язок, закон тощо) святий; (– книги) релігій­ний; (– слово) дорогий, заповітний; (зміст) високий, піднесений (– бор­ню) визвольний.

СЕАНС, (кіно) показ, демонстру­вання; (лікування) і одна/ процедура.

СЕЗОН, пора року; (літній) пора; (пляжній) період; (навігаційний)

навігація.

СЕЙФ, див. СХОВ.

СЕКРЕТ, таємниця; (успіху) причина;