Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ЖМ. рятівник. СПАСІННЯ і СПАСЕНИЯ, див.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

ІД. чер­­воніти; (– очі) блис­кати; (– любов) пробуджуватися; & спалахкувати, спахувати, спахати.

СПАЛЮВАТИ, (дрова) палити; (– сон­це) висушувати, перепікати; (очима) обпалювати; (вітром) обпікати, обвітрювати; (– сором) П. мучити; (ду­шу) шматувати.

СПАНТЕЛИЧУВАТИ, збивати з пантелику, пантеличити, ошелешувати, приго­­ломшувати.

СПАРТОЛИТИ док, (борщ) стелепати, скапарити; (справу) П. сфабрикувати.

СПАРЮВАТИ, спаровувати, добирати па­ру, парувати; (молодих) одружувати, фам. обкручувати; (тварин) спускати, злучати.

СПАСАТИ, див. РЯТУВАТИ. СПАСЕННИЙ, (– думку) рятівний; (вплив) цілющий; (хто) відданий

/вгодний / Богові.

СПАСЕННИК, див. СВЯТИЙ; рел.

говільник.

СПАСИБІ, дякую, дякуємо, анал. мерсі; (велике) ЯК ІМ. подяка, вдячність; ПР.СЛ. треба дякувати /н. спасибі лю­дям/; & спасибіг.

СПАСИТЕЛЬ, Спас, Син Божий, Ісус Христос, Син Чоловічий, Месія; ЖМ. рятівник.

СПАСІННЯ і СПАСЕНИЯ, див. РЯТУНОК.

СПАТИ, обр. перебувати в обіймах Мор­­фея; (не міцно) дрімати, куняти; сил. спати без задніх ніг /як мертвий, сном праведника/; (вічним сном) П.

спочи­вати, покоїтися; (– душу) не ви­являти життя; (з ким) ділити ложе; (з ч. не) бути на ногах, не стуляти очей, ок. неспати; & дит, спатки, спатоньки.

СПЕКА, парня, вар, жар, г. горяч,

пор. духота; (війни) пекло; & спекота.

СПЕКАТИСЯ док, збутися, здихатися, позбутися, (страшної сторінки життя) обр. перегорнути що.

СПЕКТР, (кольорів) веселка, гама, послі­довний ряд; (дії) діапазон, г. засяг.

СПЕКУЛЯНТ, див. ПЕРЕКУПЕНЬ;

& жм. спікуль.

СПЕРЕДУ пр., попереду; (– події) у

майбутньому; ЖМ. перед тим, раніше,

у минулому; ЯК ПРИЙ. напереді.

СПЕРЕСЕРДЯ пр., із-серця, розгнівавшись, розсердившись; під сердиту руку, сер­дито; (плакати) від злості.

СПЕРЕЧАТИСЯ, кн. дискутувати, полемі­зувати, вести полеміку /дискусію/,

д. спорити/ся/, суперечитися, з. перечитися, перемовлятися, пор. сваритися; (проти чого) заперечувати що;(за першість) змагатися.

СПЕРМАТОЗОЇД, сперма,

живчик, заплідок.

СПЕРШУ, СПЕРШЕ і СПЕРШ пр., спо­чатку, зразу, попервах; насамперед, перш за все; вперед, наперед; перед тим, раніше.

СПЕЦИФІЧНИЙ, своєрідний,

особливий, сил. винятковий.

СПЕЦІАЛІСТ, фахівець, майстер /зна­вець/ свого діла, жм. спец, ір. дойда, д. професіоналіст; (на що) майстер.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, фах, професія,

квалі­фікація, жм. ремесло.

СПЕЦІАЛЬНО пр., фахово, професійно; (зробити) навмисно; (для кого) вик­люч­но, тільки; З. зокрема.

СПЕЦІЇ, див. ПРИПРАВИ.

СПИЖ, зап. бронза.

СПИНА, фам. хребет, горб; (на

рівні по ям) поперек; & спинка.

СПИНАТИСЯ, (на ноги) вставати, става­ти; (на гору) дертися, видиратися, зди­ратися; (на руку) спиратися; (– рослини) п’ястися; (проти кого) опира­тися.

СПИНЯТИ і СПИНЯТИСЯ, див. зупи­няти і зупинятися.

СПИРАТИСЯ, (– худобу) збиватися,

тиснутися; (– дух) затримуватися; (на руку) опиратися, спинатися, зляга­ти;

(об що) підпирати плечима що; (на закон) посилатися, базуватися /ґрунту­ва­тися/ на чому, (на маси) мати під­пору серед кого.

СПИСОК, реєстр, перелік, р. спис, пор. каталог; (майна) табель; (твору) /ру­кописна/ копія; У ФР. число /н. у списку героїв/.

СПИСУВАТИ, переписувати, запи­су­ва­ти; (у шко­лі) під­­глядати; (чорнило) виписувати; (життя) опи­сувати; (з корабля) звільняти; док. списати, (ад­ресу) написати.

СПІВ, (лебединий) пісня; (як мистецтво) вокал; (хоровий у костелі) меса, (по­минальний) реквієм; ЖМ. мелодія, наспів; ПОЕТ. поезія.

СПІВАК, (один) соліст; (хору) хорист, кантор, (власних пісень) пісняр; (за­леж­но від голосу див. голос; (птах) щебетун, співун; & співака; пор. співець.

СПІВАТИ, виспівувати, (під ніс) курни-кати, мугикати, наспівувати, (в лад) під­співувати, (– що) оспівувати що, (– птахів) щебетати, висвистувати, (півня) кукурікати, піяти; (– кулі) свистіти; (– вітер) густи, завивати; (– душу) радіти; (знай своє) ЖМ говорити, твердити, торочити, товкти.

СПІВБЕСІДНИК, співрозмовник,

бесідник, розмовник.

СПІВВІДНОШЕННЯ, взаємовідношення, взаємний зв’язок /залежність/, ок. спів­зв’язок, співзалежність. СПІВВІТЧИЗНИК, див. КРАЯНИН. СПІВЕЦЬ, поет, пісняр, анал. скальд,

бард, укр. кобзар; пор. СПІВАК. СПІВЖИТТЯ, співіснування, (орга­ні­з­мів) симбіоз; (побраних) подружнє жит­тя, шлюб; (не побраних) життя на віру, пор. перелюб.

СПІВОМОВКА, див. ВІРШ.

СПІВОЧИЙ, (гурток) вокальний,

хоро­вий; (– вдачу) співливий,

співучий; (птах) щебетливий.

СПІВПРАЦІВНИК і СПІВПРАЦЯ,

див. працівник і праця.

СПІВУЧАСНИК і СПІВУЧАСТЬ,

див. учасник і участь.

СПІВУЧИЙ, (– вдачу) співливий; (голос) мелодійний, дзвінкий; (птах) співочий.

СПІВЧУВАТИ, (кому) виявляти співчут­тя, співболіти з ким, (діям) схвалюва­ти що, & р. спочувати; пор. уболі­ва­ти.

СПІВЧУТЛИВИЙ, жалісливий, чуйний,

чулий; & спочутливий, спочуйливий. СПІВЧУТТЯ, співчування, спочування,

спочуття, жалісливість.

СПІД, діл, низ, (посуду) дно;

(зворотній бік) виворіт, спідка.

СПІДНИЦЯ, (з двох половин) запаска,

/вовняна/ плахта; П. жінка; & спідничина.

СПІДНІЙ, долішній, нижній; (– кишеню) внутрішній; (одяг) сов. натільний. СПІДСПОДУ, див. ЗІСПОДУ. СПІЗНАВАТИ, (кого) упізнавати; (нау­ки) пізнавати, вивчати; док. спізна­ти, збагнути, (щастя) зазнати, (кого) запізнати, познайомитися з ким. СПІЗНЮВАТИСЯ, спізнятися, запізнюва­тися, припізнюватися, затримуватися, ба­ритися.

СПІЙМАТИ док, наздогнати, зловити, упіймати, (руку) схопити за; (втікача) заарештувати, затримати, злапати; жм. застати; (на гарячому) за­стукати, заскочити; (запах) вловити.

СПІКЕР, (парламенту) речник.

СПІЛИЙ, стиглий, зрілий, доспілий,

дос­тиглий, дозрілий.

СПІЛКА, єднання, зв’язок; (гурт) това­риство, співтовариство, співдружність, об’єднання, ліга; (виробнича) кор­по­ра­ція; (політична) організація; пор. союз.

СПІЛКУВАТИСЯ, мати діло, контактуватися, підтримувати контакт; (звуками) порозуміватися; (для дій) об’єднуватися. СПІЛЬНИЙ, загальний; (ринок) об’єдна­ний; (– дії) колективний, сукупний; (– мато) гуртовий.

СПІЛЬНИК, (у діях) співучасник, р. спілець; (ідейний) прибічник, прихильник, однодумець; У ФР. помічник; (у війні) союзник, альянс; (ворога) попліч­ник. СПІЛЬНО пр., гуртом, соборно,

(з ким) разом, у спілці, д. посполу.

СПІР, див. СУПЕРЕЧКА; (в руках) спритність, швидкість, вправність, умі­лість, хист, спіх, моторність; & спірка. СПІТКАННЯ, див. ЗУСТРІЧ. СПІТКАТИ і СПІТКАТИСЯ, див. спотикати і спотикатися. СПІШНИЙ, терміновий, негайний, пиль­ний, невідкладний; (крок) квапли­вий; (на вдачу) промітний, спритний, моторний, скорохвацькнй.

СПЛАТА, див. ПЛАТА. СПЛАЧУВАТИ, (борг) платити, виплачу­вати, погашати, розплачуватися за; (по датки) оплачувати.

СПЛЕСКУВАТИ і СПЛІСКУВАТИ,

(– воду) хлюпати; (– рибу) сплеску-ватися; (– сміх) вибухати; (крилом) змахувати; (в долоні) вдаряти. СПЛИВАТИ, (з водою) пливти, П. про­­­падати, зникати, (– час) минати;

(– сльо­зи) збігати, стікати; (кров’ю) сходити; (на думку) спадати; (– спо­гади) напли­вати, (перед очима) ви­рина­ти, постава­ти; (наверх) випли­вати. СПЛІН, хандра, нудьга, дражливий на­с­трій.

СПЛЮЩУВАТИ, (метал) розплющува­ти; (очі) заплющувати, стуляти. СПЛЯЧИЙ, див. СОННИЙ.

СПЛЯЧКА, див. СОН, сонливість; (суспільна) П. летаргія, бездіяльність; МЕД. сонна хвороба.

СПОБІГАТИ, доганяти, СПОСТИГАТИ; (на гарячому) захоплювати, док. засту­кати; Р. зустрічати; (годину) добира­ти, вибирати, знаходи­ти; (– горе) траплятися.

СПОВЗАТИ, (в яму) повзти, зсуватися, скочуватися; (з печі) злазити; (– ту­ман) спадати; (на очі) наповза­ти; (– берег) осі­дати; (– міну лиця) /поволі/ збігати.

СПОВИВАТИ, повивати, пеленувати, пеленати; (чим) замотувати, обмотувати; П. вико­хувати, виховувати; (душу) П. пойма­ти, обгортати; док. сповити, (дитину) ЖМ. народити. СПОВІДАТИСЯ, (у гріхах) розкаюва­тися, каятися; (кому) виливати душу,

зіз­наватися.

СПОВІДЬ, (дія) каяття, покаяння, у фр. дух /н. як на духу/; (зміст висловленого) зізнання, покаяння, відверта роз­повідь.

СПОВІЩАТИ, (кого) повідомляти, інфор­мувати, давати знати кому, (з нст. їло) доповідати; (кого слід) доносити кому, (– щось) давати сигнал. СПОВНЮВАТИ і СПОВНЯТИ, наповню­вати, заповнювати, виповнювати; (сер­це) поймати, охоплювати; ЖМ. вико­нувати, здійснювати.

СПОГАД, спомин, згадка; (у тексті) згадування; У ФР. пам’ять; мн. спо­га­ди, мемуари; & спогадання, спога­дан­ка.

СПОГАНЮВАТИ, забруднювати; (ота­­­ру) псувати; (словами) паплюжи­ти, ганьбити; (святиню) опоганювати, поганити, ур. оскверняти.

СПОГЛЯДАТИ, глядіти, поглядати, кида­ти погляд; (що) оглядати, розглядати, спозирати, пасивно стежити /спостеріга­ти/.

СПОДІВАННЯ і СПОДІВАНКА,

див. надія.

СПОДІВАТИСЯ, дожидати, очікувати; (погоди) ждати; (на що) мати /плека­ти, покладати/ надію.

СПОДОБИТИСЯ док., мати честь; (лас­ки) заслужити що, сов. удостоїтися.

СПОЖИВАТИ, (харч) заживати; (для своїх потреб) витрачати, викорис­тову­ва­ти, ужитковувати; & спожитковувати.

СПОКІЙ, нерухомість, тиша, покій; (ду­шевний) рівновага; (для хворого) спо­чи­нок; (у діях) витримка, холоднок­ров­ність, врівноваженість, стриманість, ід. олімпійський спокій; (на землі) мир, порядок; & супокій.

СПОКІЙНИЙ, (на вдачу) тихий, лагід­ний, врівноважений; (куток) затишний; (– ру­хи) повільний, не нервовий; (голос) не схвильований, не збудже­ний; (– тварин) СМИРНИЙ; (колір) не дратівний; & супокійний.

СПОКОНВІКУ пр., з діда-прадіда, відко­ли світ /світом/, справіку, спредковіку, спредвіку, з правіків, з передвіку /пе­редвіків/, споконвічне, одвічно, звіку,

з давніх-давен, спервовіку; & спокон­віків.

СПОКОНВІЧНИЙ, одвічний; (житець) корінний, автохтонний; (боржник) віч­ний, сталий.

СПОКУСА, ваба, зваба, знада, поваба, р. примана; (дія) спокушання, зваблюван­­ня, ваблення; (велика) бажання; У ФР. гріх; мн. спокуси, принади, чари.

СПОКУСЛИВИЙ, звабливий, знадний, вабливий, привабливий, знадливий.

СПОКУСНИК, звабник, перелесник, бала­мут, ур. спокуситель, р. зводитель.

СПОКУТУВАТИ недок. і док., каратися, покутувати, заслужувати прощення; (за гріх) розплачуватися; (життям) жер­твувати; док. ще відпокутувати.

СПОКУШАТИ і СПОКУШУВАТИ, (чим) вабити, приваблювати, надити, принаджувати, манити, заманювати, під­пус­кати бісиків кому, (надією) тішити; (на що) спонукувати, заохочувати, схи­ляти

до; (дівчат) зваблювати, знаджу­вати, підманювати, зводити.

СПОЛОХ, переполох, збентеження, триво­га, сил. паніка; сигнал тривоги, ґвалт.

СПОЛОХУВАТИ, лякати, страхати; (сон) П. порушувати, переривати.

СПОЛУКА, (хімічна) складна речовина; (дія) поєднання, сполучення, злука.

СПОЛУЧАТИ і СПОЛУЧУВАТИ, злуча­ти, з’єднувати; (трасою) получати, суч. зв’язувати; (пости) поєднувати, суміщати; (народи) об’єднувати; П. єд­на­ти, р. спрягати.

СПОМАГАТИ, (кого) підтримувати,

за­помагати, помагати кому, (чим)

вирятовувати.

СПОМИН і СПОМИНАТИ, див.

від. спогад і згадувати.

СПОНТАННО, див. НЕСАМОХІТЬ.

СПОНУКА, (до чого) заохота, поштовх. кн. мотив, імпульс; & спонукання.

СПОНУКУВАТИ, (до чого) схиляти, за­охочувати, підбивати /підштовхувати, штовхати/ на, сил. змушувати, жм. ну­ка­ти; & сов. спонукати.

СПОРАДИЧНИЙ, (– участь) нерегу­лярний, випадковий; (– публікації)

поодинокий.

СПОРІДНЮВАТИ, (людей) братати, зріднювати, зближувати; П. уподіб­нювати.

СПОРОЖНІТИ док., спустіти, випорожнитися, обр. осиротіти, р. вилюдніти; (– місто) обезлюдіти.

СПОРСКУВАТИ док. спорснути, (з гачка) спорсати, зриватися; (з воза) ізслизати.

СПОРСКУВАТИ /док. спорснути і спорськати/, (чим) збризкувати,

скроплювати.

СПОРТИВНИЙ, спортовий; (інтерес) аматорський, сов. любительський.

СПОРТСМЕН, г. спортовець, (молодий) юніор; (переможець) чемпіон; (який вчить інших) тренер; пор. атлет. СПОРУДА, будова, будівля, забудова /ння/; & спорудження; (дія) споруджання.

СПОРУДЖУВАТИ, споруджати, будува­ти, зводити, (колону) ставити; ЖМ. майструвати.

СПОРЯДЖАТИ, (в дорогу) виряджати, збирати, ладнати, готувати, рихтува­ти; (руками) майструвати; (хату) опоряджати, (віз) налаштовувати; (військо) екіпірувати.

СПОРЯДЖЕННЯ, знаряддя, приладдя, причандалля, припаси; (бойове) при­пас, б. з. риштунок; (фермера) рема­нент; (ри­бальське) справа; (дія) спо­ряджання.

СПОСІБ, (життя) манір, манера‚ тип, стиль, триб, зразок, кшталт, б. з. штиб, штиль, кн. модус, пор. копил; У ФР. роб, шлях /н. таким робом /; (пересування) засіб.

СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ, примітливий, кміт­ливий, уважливий. СПОСТЕРЕЖНИЙ, (пост) ок. спостерігавчий, г. обсерваційний. СПОСТЕРІГАТИ, (що) зауважувати,

по­мічати; (за ким) стежити, слідкувати, мати на оці /обсервувати /, спогляда­ти, пасти очима, назирати, не спускати з очей/ кого.

СПОСТИГАТИ, (втікача) наздоганяти, наспівати; (– горе) спотикати /ся/, спобігати; (зненацька) захоплювати, док. спо­стигти, застукати, заскочити. СПОТВОРЮВАТИ, (риси) викривляти, ок. потворити; (мову) калічити, нівечи­ти, псувати; (зміст) перекручувати. СПОТИКАТИ, зустрічати, натрапляти на; (йдучи) Р. спотикатися; (кого /– лихо/) тлк. З. ос. спостигати, спобіга­ти, випадати на долю чию, док. спіт­кати.

СПОТИКАТИСЯ /док. спіткатися/, зу­стрічатися; док. зійтися, побачи­тися, зустрітися; (мі віку) трапитися. СПОТИКАТИСЯ /док. спіткнутися/, перечіплюватися, зашпортуватися, шпор­татися, р. спотикати; (по наймах) поневі­­рятися; (на слові) затинатися; (на віку) оступитися, помилятися; (на іс­питі) не могти дати ради з; док. зби­тися з ходи.

СПОХВАТУ пр., похапцем, поспіхом, хапцем, нашвидку, хапаючись; згарячу, зо­палу.

СПОЧАТКУ пр., зразу, спершу, насампе­ред, передусім, попервах, перш за все; (ще раз) знову; & напочатку. СПОЧИВАЛЬНЯ, спальня; & відпочи­вальня.

СПОЧИВАТИ, див. відпочивати;

(на ліжку) спати, (в землі) опочивати,

по­коїтися.

СПОЧИНОК, див. ВІДПОЧИНОК;

супочинок, супочивок.

СПРАВА, діло, праця, робота; (ризи­кована) операція, акція, проце­дура,

починан­ня, нег. афера, авантюра; (чиясь) обов’я­зок, повинність; (кухо­варська) фах; (болюча) проблема,

питання; (на кою) досьє; (Бейліса)

юр. процес; (рибальська) снасть; (неприємна) факт, подія, явище; ЯК

ПР. з правого боку, з правої руки.

СПРАВДЖУВАТИ, (мрії) здійснювати, реалізувати, втілювати в життя; (надії) виправдувати, виправдовувати.

СПРАВДІ пр., насправді, насправжки, дій­сно, в дійсності, істинно, ур. воістину, д. доправди, направду, всправжки; (зна­ти) по-справжньому; як ч. справді? невже?

СПРАВЕДЛИВИЙ, (– діло) правий; (муж) чесний, безгрішний, ур. правед­ний, пор. шляхетний; (суддя) безсто­ронній, об’єк­­­тивний, не упереджений, праведний; (ви­рок) заслужений; (– вимогу) обґрунтова­ний; (– вагу) Р. точний. СПРАВЕДЛИВО пр., по-справедли­вому, як підказує совість, по-Божому. СПРАВЖНІЙ, істинний, правдивий, чис­тий /тобі/, дійсний, не уявний, р. фор­мений; (– квітку) реальний, не штуч­ний, не фіктивний, не підроблений; (зміст) неперекручений; (підпис) автентичний; (майстер) з ласки Божої; & справдешній.

СПРАВЛЯТИ, (свято) відзначати, свят­кувати; (одяг) набувати, купувати, р. при­­­дбавати; (бал) влаштовувати, ор­ганізо­ву­вати, уряджати, споряджати; (обряд) виконувати; (галас) зчиняти, здіймати; (обід) давати; (теревені) правити; (вра­ження) викликати, роби­ти; (біль) спричи­няти; (накази) реа­лізувати, втілювати в життя; (службу) служити; (ґандж) лагоди­ти, направля­ти; (текст) виправляти; (борг) стя­гати, вимагати; (на шлях) ЖМ. спро­ваджувати, спрямовувати, ІД. вка­зу­ва­ти дорогу; (вплив) ІД. впливати.

СПРАВНИЙ, не зіпсований; (хто) аку­ратний, старанний, ретельний; (віл) вгодований.

СПРАВОЗДАННЯ, звіт.

СПРАВУВАТИСЯ, триматися, поводити­ся; (добре) давати собі раду; (за що) сперечатися, доводити своє право на що.

СПРАГА, жага; (до чого) бажання, праг­нення.

СПРАГЛИЙ, спрагнений; (чого) жадний; (до чого) жаждивий, жадібний;

(– гу­би) пересохлий, смажний; (степ) без­водний, (цілунок) гарячий, жагучий; спрагливий.

СПРИЙМАТИ, (чуттям) ловити, схоп­лювати, (розумом) осягати, усвідомлю­вати; (сигнал) приймати; (ідеї) перей­ма­ти, запозичати.

СПРИЙНЯТЛИВИЙ, (до чого) схильний; (до наук) беручкий, перейнятливий; (ви­клад) ясний, дохідливий.

СПРИЙНЯТТЯ, сприймання, кн. перцеп­ція; (хибне /у хворих,) галюцинація.

СПРИКРИТИСЯ док набриднути, надо­кучити, обриднути, остобісіти, збридитися, збриднути; & оприкритися.

СПРИТНИЙ, меткий, моторний, сил. про­мітний, з. ручий; (– тварин) рухливий; (вояк) вправний, умілий, досвід­чений; (на що) здібний; (ділок) в’юн­кий, виверткий; (розум) кмітливий, швидкий, шпар­­кий.

СПРИЧИНЯТИ, викликати, зумовлювати, спричинятися до; (муку) завдава­ти, заподіювати; & спричинювати.

СПРИЧИНЯТИСЯ, (до чого) давати по­штовх, спричиняти що, сприяти чому.

СПРИЯННЯ, підтримка, допомога,

б. з. за­помога, спомагання.

СПРИЯТИ, підпомагати, запомагати, спомагати, слугувати, йти назустріч, грати на руку, (чому) позитивно впли­вати на.

СПРИЯТЛИВИЙ, (– умови) підхожий, вигідний; (час) слушний, відповід­ний, зручний.

СПРОБА, намагання, силкування; (лабораторна) дослід, ЕКСПЕРИМЕНТ; (пера)

проба; & спробунок.

СПРОВАДЖУВАТИ, (з дому) випровад­жувати, виряджати; (на Сибір) запро­торювати; (плоти) перепроваджувати; (на шлях) ЖМ. справляти; (не щастя) накликати.

СПРОЖОГУ пр., раптово, несподівано, сов. з наскоку, з нальоту; (бовкнути) не думавши, просто з мосту;