Geum.ru

Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


Р. тінь; мн.
Подобный материал:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   68
(у чому) не бути певним чого; (у кому) не довіряти кому, (щось робити) Р. вагатися.

СУМНІВНИЙ, непевний, маловірогідний; (– цінність) проблематичний, гіпотетичний; (помічник) ненадійний, підо­зрілий; (– правду) щербатий; (авто­ри­тет) підмочений.

СУМОВИТИЙ, див. СУМНИЙ;

(вигляд) сиротливий.

СУМУВАТИ, журитися, вдаватися у сму­ток /у тугу/, сил. сумувати сумом; (за ким) тужити, сил. побиватися; Р. нудь­гувати.

СУМ’ЯТТЯ, метушня, зам’яття; (душевне) замітання, збентеження, неспокій.

СУНУТИ, (куди) пхати, засувати, посува­ти, (в руку) тицяти, тикати, /силою/ всувати, впихати, втискати, (ноги) пе­ресувати, переставляти, (– танк) пе­ре­суватися, рухатися; (на кого) перти, сунутися, насуватися; (повільно) обр. іти, їхати; (лавою) пливом‚ плавом пливти /плисти/, зап. валити валом.

СУНУТИСЯ, (помалу) пересуватися, су­нути, рухатися, йти, їхати, фам. перти; (на кого) сунути; (до А) присува­тися, (від А) відсуватися, (під руку /– людей/) лізти, підлазити, /– речі/ потрапляти, тра­плятися; (з гори) зсу­ватися, сповзати, (– хмари) пливти, напливати, (у чужі

справи) втручатися

СУП, укр. щерба, г. зупа, пор. юшка.

СУПЕРЕЧИТИ, перечити, заперечувати, Р. говорити накриво; (чому) не відпо­ві­дати; пор. опиратися.

СУПЕРЕЧКА і СУПЕРЕКА, сперечання, спір, спірка, (у пресі) полеміка, дис­кусія; мн. суперечки, незгоди; пор. сварка.

СУПЕРЕЧНІСТЬ, суперечливість, проти­венство, д. контроверсія, зап. протиріччя (у поглядах) незгідність, неузгод­женість, розбіжність

СУПИТИСЯ, насуплюватися; (на кого) П ображатися; (– брови) стягатися, зсу­ва­тися, (– небо) хмаритися

СУПЛІКА, див. ЗАЯВА, скарга прось­ба.

СУПОСТАТ, див. ВОРОГ, ЛАЙ. душо­губ, харцизяка; пор. змій.

СУПРОВІД, У ФР. товариство, оточен­ня, охорона, конвой; (музичний) аком-паньямент, сов. акомпанемент. СУПРОВІДНИЙ, (– явище) супутній. СУПРОВОДЖУВАТИ і СУПРОВОДИ­ТИ, (співом) проводжати, (очима) сте­жити; (передмовою) додавати що, (музикою) акомпаньювати; & супроводжати.

СУПРОТИ прий., проти; (кого) порів­няно з ким, Р. відносно, щодо, по від­ношенню до /н. мій обов’язок супроти громади/.

СУПРОТИВНИЙ, (вітер) противний, зустрічний; (берег) протилежний, той;

(– дві вдачі) несумісний; (– плем’я) ворожий, антагоністичний. СУПРОТИВНИК, див. ВОРОГ; (у грі) суперник, ок. протиборець; ЗБ. вороже військо.

СУПУТНИК, подорожник, як ім. подо­рожній; (мандрів) товариш; (– кни­гу) П. помічник, порадник; (планети) сателіт; (життя) ІД. дружина /чоло­вік або жінка/.

СУРЛО, див. пика.

СУРМА, ріжок, ріг, (на Сході)

зурна; пор. труба.

СУРОГАТ, (натурального

продукту) за­мінник.

СУСІДНІЙ, суміжний, прилеглий, поб­лизький, недалекий; (хлопець) сусід­ський.

СУСПІЛЬНИЙ, громадський, гуртовий,

загальний; (стан) соціальний. СУСПІЛЬСТВО, громадянство, громада, загал, г. спільнота; & суспільність.

СУТЕНІТИ і СУТЕРЕНИ, див.

від. смеркати і підвал.

СУТИЧКА, суперечка, сварка; (зброй­

на) бій; (політична) конфлікт; & спотичка.

СУТІНОК і СУТІНЬ, півтемрява, на­півморок, присмерк; (барви) відтінок;

Р. тінь; мн. сутінки, див. прис­мерк.

СУТНІЙ і СУТТЄВИЙ, (– рису) істот­ний, важливий.

СУТУЖНИЙ, СКРУТНИЙ; (– працю) важкий, виснажливий; (процес) склад­ний, обтяжливий.

СУТЬ, зміст, основа, квінтесенція, раціо­на­льне зерно, альфа і омега, пор. ос­нова; У ФР. штука /н. ось у чім штука!/; (речей) природа, єство; & сутність.

СУФІКС, укр. наросток.

СУФЛЮВАТИ і СУФЛІРУВАТИ,

див. підказувати.

СУХАР, (хліба) засушок; (хто) П. су­хоребрик, /душею/ педант, сил. сухар

сухарем; & сухарик, сухарець.

СУХИЙ, не мокрий, не сирий, не воло­гий, висушений; (клімат) посушли­вий; (рік) бездощовий; (степ) без­водний; (во­лос) не масний; (ґрунт) висохлий, пересохлий; (дуб) засохлий; (хліб) не помащений; (– молоко) по­рошкуватий; (– тіло) худий, сухор­лявий, сухоребрий, виснажений; (ду­шею) П. бездушний, черствий; (– зус­тріч) стриманий, офіційний; (стиль) не барвистий, нудний; (голос) тріскучий, різкий; (рахунок

у грі) не від­критий; & сухенький, сухесенький, сухуватий.

СУХІТНИЙ і СУХОТНИЙ, туберку­льоз­ний; (кущ) чахлий, миршавий; ЯК ІМ. туберкульозник, сухітник, су­хотник.

СУХОВІЙ, див. вітер.

СУХОДІЛ, тверда земля, материк, конти­нент, ур. /земна/ твердь, р. суходілля; & суходілля.

СУХОЗЛІТКА, див. ПОЗЛІТКА. СУХОРЛЯВИЙ, худорлявий, сухотілий. сухоребрий, сухий, не гладкий, ху­дий.

СУЦІЛЬНИЙ, одноцілий, цілковитий, ці­лий, нерозділений, монолітний; (– лі­нію) безперервний; пор. сукупний.

СУЧАСНИЙ, теперішній, нинішній, сьо­гочасний, сьогоднішній, сьогоденний; (– техніку) модерний, новітній;

(– тему) актуальний, злободенний.

СУЧАСНІСТЬ, сьогодення, сьогоднішній день, нинішній /теперішній/ час, як ім. сьогодні.

СУШ і СУША, див. ПОСУХА.

СУШИТИ, висушувати, засушувати; (тіло) виснажувати, знесилювати; (душу) мучити; (голову) ламати. СУЩИЙ, справжній, істинний, дійсний, сутий; (рід) сов. існуючий, пор. на­яв­н­и­й.

СФЕРА, куля; (небесна) баня, склепін­ня; (урагану) район; (дії) межі, орбіта, царина, галузь, область, фронт; (снів) п. царство; мн. сфери, (діло­ві) кола.

СХАМЕНУТИСЯ док., стямитися, отями­тися, опам’ятатися, д. схаменутися; (ус­відомити промах) прийти до розуму /глузду/, узятися за розум.

СХВАЛЮВАТИ, (ідеї) підгримувати, (план) затверджувати, санкціонувати, (вибір) хвалити, пор. підтакувати. СХИБИТИ док., оступитися, поточитися, збочити; П. помилитися, зробити по­милку, дати маху /хука/, промахнути­ся; (– зір) зрадити, підвести; (– посіяне) не вдатися, вийти невдалим.

СХИЛ, похила поверхня /грань, руб /, спад; (кручі) укіс, (гори) схилок, покіт, узгір’я, узбіч; (неба) небосхил; (голови) нахил; П. кінець /н. на схилі віку/.

СХИЛЯТИ, нахиляти, (голову) похиля­ти; (коліна) ставати на; (до себе) прихиляти, приваблювати, привертати; (до роздумів) сприяти чому, (до чого) намовляти, навертати на що, перекону­ва­ти в чім; док. схилити, (з ч. не) не здолати, не перемогти, не підкорити.

СХИЛЯТИСЯ, похилятися і всі мож. пох. від схиляти; (перед силою) під­корятися /підпорядковуватися, чо­му; (перед генієм, ґенієм) схиляти голо­ву; (на чий бік) приставати; (до думки) від­да­вати перевагу чому.

СХИМНИК, див. ЧЕРНЕЦЬ.

СХІДНІЙ, (– поезію) орієнтальний,

(– Церкву) візантійський.

СХІДЦІ мн., (мармурові) сходи, (драби­ни) щаблі, од. східець, сходинка, щаблина.

СХОВ, схованка, криївка, переховок, жм. нишпорка, д. спрят, тайник; (на коштовності) сейф (від негоди) укриття, притулок; & сховок, схова, сховище.

СХОДИ, (на полі) прорість, вруна; (в будинку) східці, П. етапи, стадії, щаблі.

СХОДИТИ і ЗІХОДИТИ, (вгору) підій­матися, здиратися; (– сонце) підби­ва­тися, підхоплюватися, зводитися; (– траву) проростати; (– тісто) підходити; (згори) спускатися; (з коня) злазити,

(з поїзда) виходити, (з човна) висаджуватися; (– вечір) наставати; (на кого) поймати кого, опановувати кого; (з дороги) збочувати; (на думку) спадати;

(на манівці) збиватися; (– синці) зникати; (з очей) забиратися; (– жнива) минати; (кров’ю) спливати, збігати; (на що

/– гроші/) витрача­тися; (з рук) ІД. минати безкарно, (з ч. не /з уст/) ІД. обговорюватися, бути на устах, /з думки/ не покидати чого; док. зійти, (на пси) звестися, обернутися; (з рейок) зіскочити.

СХОДИТИСЯ і ЗІХОДИТИСЯ, збирати­ся; (чоло-в-чоло) зближатися, ізступатися; (докупи) зливатися, злучати­ся, з’єд­нуватися; (– губи) стуляти­ся; (у зморшки) стягатися; (в одній точці) зосереджуватися; (з людьми) спізнаватися; (у погля­дах) поділяти що, (– рішення задачі) збігатися, від­повідати; (з ч. не /– одяг/) не зас­тібатися; док. зійтися, (з коханкою) вул. злигатися.

СХОЖИЙ, (на кого) похожий, подіб­ний до, /окв-в-око / викапаний /дос­те­менний/ хто.

СХОПЛЮВАТИ, хапати, підхоплювати. лапати; (злодія) затримувати, заа­рештовувати; (оцінку) ШК. діставати; (вогнем) поймати; (науку) сприймати, засвоювати, запам’ятовувати; (натяк) уловлювати; (типове) постеріга­ти, під­мі­чати.

СХОПЛЮВАТИСЯ, (на ноги) зриватися, вставати, підхоплюватися, підскакува­ти; (за що) хапатися, братися; (на що) вихоплюватися, скакати; (у бійці) ЗАЛ. зчіплюватися; (– вітер) підій­матися; (на тілі) вискакувати, з’явля­тися; (над обрієм) сходити; (стя­мившись) похоплюватися, док. схамену­тися; (бігти) кида­тися, пориватися.

СЦЕНА, (споруда) кін, естрада, поміст, підмостя, підмостки; П. театральне мистецтво, акторська діяльність; (у п’єсі) епізод (у фільмі) кадр; (сімей­на) сварка, гостра розмова; (історич­на) арена; пор. театр.

СЦЕНІЧНИЙ, (– мистецтво) театраль­ний; (– зовнішність) ефектний, показний.

СЮДОЮ пр., цією дорогою шляхом/;

у цьому напрямі; у цьому місці.

СЮЖЕТ, (твору) перебіг /канва/ по­дій; (розроблений наперед) сценарій.

СЮРПРИЗ, /несподіваний/ подарунок; П. несподіванка.

СЯГАТИ, досягати, (розумом) осягати; (від А до Б) простягатися, простеляти­ся, розстелятися; (висоти) доходити до; (стелі) дотягатися до; (рукою) діставати, простягати що, /до кишені/ лізти; (дум­кою) линути, переноситися.

СЯЙВО і СЯЄВО, блискуче світло, ур. осіяння, (полярне) сполохи; (слави) ПОЕТ. велич, авреоля, ореол, сов. ореол, (очей) блиск, вогонь; (шат) П. пиш­нота, розкіш.

СЯКИЙ-ТАКИЙ, (обід) невигадливий, нехитрий, немудрий; (одяг) не дуже пишний, більш-менш пристойний, такий собі; (базар) поганенький; (зиск) нез­на­ч­ний, можливий, пересічний; (син) ев. сучий, поганий, чортів; & який-такий.

СЯК-ТАК пр., як-небудь, абияк, ж.

яко-та-ко; (якось) то сим, то тим бо­ком; ПР.СЛ. туди-сюди, можливо /н. удома ще сяк-так, а.../.

СЯЯТИ і СЯТИ, (зорі) ясніти, зоріти. променіти; (відбитим світлом) бли­щати, (всіма барвами) грати; (– очі)

світитися, горіти; & сіяти.

СЬОГОДНІ пр., нині, тепер, зараз, д. ниньки; ЯК ІМ. нинішній день, су­ча­сність.

СЬОГОДНІШНІЙ, нинішній,

теперішній, сучасний.

СЬОГОСВІТНІЙ, земний; (з ч.

не) по­тойбічний.


Т

ТАБІР, (військовий) іст. кіш, обоз;

(во­рога) стан; (політичний) угру­по­-

вання, середовище; (певне ідеоло-

гічне спря­му­вання) напрям, течія.

ТАБЛЕТКА, пілюля, г. пігулка. ТАБЛИЦЯ, (грифельна) дошка; (меморіальна) плита; Р. вивіска; (рекордів /на стадіоні) табло, см.

табло, пор. перелік; & табличка. ТАБОРИТИСЯ, ставати табором

/ко­шем/, р. таборувати; док. ота­боритися, окошитися.

ТАБОРОВИК, табірник, таборянин. ТАБУ, див. ЗАБОРОНА і ЗАБОРО­НЯТИ.

ТАБУН, стадо, д. стаднина, (неве­ли­кий) косяк; (риб) зграя; (людей) ЗН. юрба. ТАВЕРНА, див. КОРЧМА.

ТАВРО, штемп, знак, зст. клейно‚ клеймо; (на кому) печать, пляма;

(зради) Каїнова печать; пор. штамп. ТАВРУВАТИ, випікати тавро, штем­пу­ва­ти; П. картати, сил. плямувати ганьбою, піддавати анафемі, шпетити на всю губу; док. затаврувати, г. нап’ятнувати.

ТАГАН, триніг, тринога,

триніжок; & таганок.

ТАЄМНИЙ, потайний, захований, сек­ретний, замаскований, прихований; (зміст) таємничий; (– думи) затає­ний, потаємний, сил. заповітний; (шлюб)

крадений; (нагляд) негласний; (клуб) підпільний, конспіративний, закон­спірований, нелегальний.

ТАЄМНИЦЯ, секрет, поет. таїна, р. тайна, (церковна) таїнство, сил. свя­тая святих; мн. таємниці, (світу) загадки.

ТАЄМНИЧИЙ, оповитий таємницею, за­гадковий, нерозгаданий, незбагненний, невивчений, г. містерійний; ( –зілля) чарівний; (– сили) потойбічний; пор. потаємний.

ТАЄМНО пр., по секрету, за спиною, під полою, тайкома і всі пох. від та­ємний.

ТАЗ, див. ПОСУДИНА; (кістка) АНАТ. кістковий пояс.

ТАЇТИ, крити, приховувати, (в душі) хо­вати, не виказувати, не розголошувати; (у пам’яті) зберігати, ІД. пам’ятати; (в собі) містити, мати.

ТАЇТИСЯ, критися, ховатися; (в чому) приховано існувати, приховуватися.

ТАЙКОМА пр., крадькома, нишком, тих­цем, потихеньку, потай; пор. таєм­но.

ТАЙНИК, потайник; (для схову) схо­ван­ка, криївка, схов; (душі) закуток.

ТАК пр., у такий спосіб, таким робом /чином, способом/; (з ч. не) не так, як треба /як має бути/; (лишатися) як є,

без змін, у такому стані, (наш­кодити) стільки; (хотіти) дуже; (да­вати) безплатно, дарма; (зайти) без причини /мети, наміру/; & отак, та­кеньки, такечки, отакечки; ід. так собі, пересічно, ні добре, ні зле; ЯК ПРИК. такий собі невизначний, сякий-такий.

ТАК БИ МОВИТИ, сказати /б/, сказав би, як той каже, так скажу, гак /би/ сказати.

ТАКИ ч., справді /н. таки він/; попри все, хай там що /н. таки буду ходити/. ТАКИЙ зай., (день) описаний, згаданий; ЯК. ІМ. названий /н. такий діло знає/; (ґрунт) подібний; (з ч. не) невідповідний; У ФР. наступний /н. а далі таке.../; & такенний, отакий, отакезний, таківський, такісінький.

ТАКОЖ пр., так само, теж, своєю

чергою, і собі; заразом, крім того.

ТАКСА, див. ЦІНА.

ТАК САМО пр., також, теж, у цьому ж дусі, у цей же спосіб, таким же чи­ном; з однаковим успіхом.

ТАКСУВАТИ, див. оцінювати.

ТАКТ, дипломатичність, почуття

міри, культура поведінки; пор. ритм. ТАКТОВНИЙ, див. ОБХІДЛИВИЙ.

ТАЛ, тала вода; (на дорозі) розталь,

розкаль; & талина, таловина.

ТАЛАН, див. ДОЛЯ; пор. талант. ТАЛАНИТИ, щастити, фортунити. ТАЛАНИСТИЙ і ТАЛАНЛИВИЙ, див.

щасливий.

ТАЛАНОВИТИЙ, обдарований, сил. ви­сокообдарований, геніальний, з. кебет­ливий, кебетний; (виконавець) блис­ку­чий; (щасливий) удачливий, таланистий.

ТАЛАНТ, хист, кебета, дар, обдаровання, обдарованість, талановитість, іскра Божа.

ТАЛИЙ, не мерзлий, розталий; (ґрунт) розмерзлий, відталий, д. відтеплий. ТАЛІСМАН, (чарівний /що носять при собі/) амулет, /при хаті/ ок. підкова щастя.

ТАЛІЯ, див. СТАН.

ТАЛМУДИСТ, сов. начотник, буквоїд.

ТАЛОН, (на одержання) квиток, (ме­талевий) жетон; (одержати відсот­ки) купон.

ТАМ пр., у тому місці, не тут; (де саме) онде, он, отам; тоді; потім, згодом /н. а там і ніч настала/; ВСТ. Скажімо /н. вино, чи, там, пиво/; & тама, тамки, тамечки, отамечки, таменьки.

ТАМА, див. ТАТЬ.

ТАМТЕШНІЙ, (для цього місця) не ту­тешній, не місцевий; (для того місця, про яке мовиться) місцевий; & та­мош­ній.

ТАМУВАТИ, (кров) зупиняти, затриму­вати; (порив) стримувати; (голод) угамовувати, заспокоювати.

ТАНДИТА, лахміття, дрантя, мотлох; (базар) товчок, сов. барахолка.

ТАНЕЦЬ, (груповий) танок, коло; & танчик; мн. танці, забава /з танця­ми/, пор. музики, зн. танцюльки.

ТАНУТИ, розтавати, (трохи) підтавати; (– віск) топитися; (– сіль) розчиня­тися; (як свічка) П. марніти, сохнути; (– сили) вичерпуватися; (– звуки) завмирати; (– туман) розвіюватися; (перед очима) зникати з поля зору, сов. розпливатися;

(– людей) мліти, розчу­люватися.

ТАНЦЮВАЛЬНИЙ, танечний; (гурток) хореографічний; (– виставу) з танця­ми; (хист) танцюристий.

ТАНЦЮВАТИ, (гопака) фам. віддирати, гопцюваги, шкварити, утинати, тяти, вибивати, садити; обр. давати лиха за­каблукам /і передам/; (під чиюсь дудку) скакати; (в балеті) виступати; (на одній нозі) підстрибувати; (– ко­ней) гарцювати; П. (– пальці) трем­тіти, дрижати, (– вогні) мерехтіти, ми­готіти, (– тіні) хитатися.

ТАНЦЮРИСТ, артист балету, (провід­ний) соліст; & танцівник, танечник, танцюра.

ТАПЧАН, лежак, (плетений)

кушетка; & тапчанчик.

ТАРАБАНИТИ, барабанити; (у двері) стукати; (– мотор) тарахкотіти; (– колеса) стукотіти; (язиком) торохко­тіти, цокотіти; (тягар) тягти, тягнути, жм. тирити.

ТАРАН, (у ступі) товкач; (для штур­му фортець) довбня; ВІЙ. (дія) лобова атака; (учасники атаки) П. пробивна сила /група/.

ТАРАНКУВАТИЙ, див. РЯБИЙ; (– по­верхню) нерівний, ямкуватий, сил. вибоїстий.

ТАРАНТАС, див. КАРЕТА, фам. чортопхайка; (деренькучий)

тарахкотілка.

ТАРАХКАТИ, див. СТУКАТИ, стріля­ти; (раз-у-раз) тарахкотіти, тарах­котати.

ТАРГАНИТИ і ТАРИФ, див. від. тягти і оплата.

ТАРІЛКА, (глибока) полумисок, (вели­ка) таріль, сов. блюдо; & талірка; НЛО.

ТАРТАК, лісопильня, пильня, сов.

лісо­пильний завод /комбінат/.

ТАСУВАТИ, (карти) перемішувати, пе­ретасовувати; (кулаком) бити, штов­хати.

ТАТО, див. БАТЬКО.

ТАТУЮВАТИ, (на тілі) колоти, наколю­вати; ім. (– дію) татуювання, (– малю­нок) татуйовання.

ТАЦЯ, таріль, сов. піднос.

ТВАНИСТИЙ, див. БАГНИСТИЙ.

ТВАНЬ, баговиння, жабуриння; (піс­ля дощу) болото; П. трясовина, драго­вина, багно; & тванюка.

ТВАР /д./, див. ОБЛИЧЧЯ; ЗСТ. портрет; (усяка) плодь; ЗН. створіння, істота.

ТВАРИНА, худобина, скотиняка, д. живо­тина, (безсловесна) німина, пор. ско­тина; (хижа) звір; (хто) ЛАЙ. тва­рюка; & тваринка, зб. тварина.

ТВАРИННИЙ, д. животинний; (крик)

П. дикий; (– ненависть) зоологіч­ний; (інстинкт) фізіологічний; (– хіть) тваринячий, скотинячий; (– чуття) брутальний, низький; (хлів рогатої худоби) товарячий.

ТВЕРДЖЕННЯ, думка, вислів, положен­­ня, (стислий зміст ширшого викладу) теза.

ТВЕРДИЙ, не рідкий, не газуватий, сил. твердий, як камінь; (ґрунт) не м’який; (сніг) затужавілий, ствердлий; (на дотик) цупкий, тугий; (сон) міц­ний; (–

руки) дужий, сильний; (лад) непохитний; (– вдачу) незламний, стійкий; (– серце) суворий; (намір) невідкличний; (курс) незмінний, ці­леспрямований; (– підпору) непоруш­ний, не хисткий; (– владу) тривкий; (– ціни) сталий; (– гарантію) надій­ний, певний; (крок) упевнений; (– знання) глибокий; (почерк) прямий, рівний; (– підборіддя) вольовий; & тверденький, твердуватий, твердющий.

ТВЕРДИНЯ,