Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ЖМ. вигода. УЗ... крім наведених тут слів, див. ЖМ. частувати. УКОРІНЮВАТИ /ВКОРІНЮВАТИ/ і укоріняти /вкоріняти/, див.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(річкою) проти течії чого.

УГРИЗАТИСЯ /ВГРИЗАТИСЯ/, (зуба­ми) в’їдатися; (у землю) заглиблюва­тися; П. (у мозок) врізатися, закарбо­вуватися; (у душу) западати.

УГРІВАТИ, огрівати, гріти, зігрівати; док. угріти, (кого) вдарити, вга­тити.

УГРУПОВАННЯ, середовище, (у партії) фракція; (військ) група, скупчення.

УД... крім наведених тут слів, див. ВД...

УДАВАНИЙ /ВДАВАНИЙ/, неприрод­ний, напускний; (усміх) роблений, си­лу­ваний, нещирий; (– співчуття) фаль­ши­вий, штучний, награний, лице­мірний; (ре­­візор) несправжній; (– хворобу) вигаданий, уявний.

УДАР /ВДАР/, (рукою) стусан, штов­хан, жм. товченик, /по щоці/ ляпас;

П. (лобовий) ВІЙ. атака, таран; (для

репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, напасть; (нервовий) стрес, шок,

б. з. грець; мн. удари, (серця) биття, (бубна) звуки, (грому) відгроми.

УДАРЯТИ /ВДАРЯТИ/, (чим) бити, стукати; (по плечі) плескати; (об во­ду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову /– горіл­ку/) паморочити що; (в очі /сонцем/ ) різати сил.

засліплювати що; (на що) ЖМ. звертати увагу; док. вдарити, стусонути, луснути, трісну­ти, п. потягти, оперезати, гепнути, угрі­ти, затопити, заїхати, (лозою) шмаг­нути; (– грім) гримнути; (з гармат) стрельнути, стрілити; (на ворога) заатакувати кого; (в голову) стукнути; (завзято виконати) уш­кварити; (на­втікача) кинутися, пор­снути; (телегра­му) П. відбити, надіс­лати; (пісню) заспівати; ІД. (обухом по голові) вразити, приголомшити, (чо­лом) низько вклонитися, (у струни) заграти, (на сполох) дати сигнал тривога, (об поли руками) не могти вийти з дива, сил. сторопіти.

УДАРЯТИСЯ /ВДАРЯТИСЯ/, (об що) зударятися з чим; (тілом) забивати­ся, (лобом) стукатися, (в груди) вдари­ти; П. (до кого) звертатися, (у що) вда­ватися, віддаватися чому, захоплювати­ся чим; док. вдаритися, (куди) ЖМ. податися, (на кого) заатакувати кого; ІД. (в поли руками) вдарити.

УДАЧА, фортуна, щасливий збіг обста­вин, (творча) успіх; пор. щастя, пе­ре­мога.

УДАЧЛИВИЙ /вдачливий /, таланови­тий, щасливий, що народився в сорочці;

& удачний.

УДВІЧІ /ВДВІЧІ/ пр., удвоє, вдвоє,

у два рази; (згинатися) навпіл.

УДВОХ /ВДВОХ/ пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, у парі, удвійзі, вдвійці.

УДЕНЬ /ВДЕНЬ/ пр., за дня, засвітла, білим днем, серед /білого/ дня, поки світ, поки видно, д. середодня.

УДІЛЯТИ /ВДІЛЯТИ/, (пай) виділяти, давати, відділяти; (що) наділяти /об­даровувати/ чим; (час) приді­ляти.

УДОСВІТА /ВДОСВІТА/ пр., до-схід­сон­ця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. нарозвидні; рано вранці, раннім-рано.

УДОСКОНАЛЕННЯ /ВДОСКОНАЛЕН­НЯ/, поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконален­ня; (технічне) винахід.

УДОСКОНАЛЮВАТИ /ВДОСКОНА­ЛЮВАТИ/, робити досконалішим, по­ліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знан­ня)

підвищувати; (мовні знання) жм. на­ламувати язика; (себе) ІД. самоудо­ско­налюватися.

УДОСКОНАЛЮВАТИСЯ /ВДОСКО­НАЛЮВАТИСЯ/, робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) вправля­тися.

УДОСТАЛЬ /ВДОСТАЛЬ/ пр., уволю, вволю, доволі, досхочу, подостатком, удостач.

УЖ... крім наведених тут слів, див. ВЖ...

УЖИВАНИЙ /ВЖИВАНИЙ/, використовуваний, застосовуваний; (скрізь) поширений, розповсюджений; (одяг) ужитий, зужитий, зужиткований.

УЖИВАТИ /ВЖИВАТИ/, (що) застосо­вувати, використовувати, користуватися /послуговуватися/ чим; (до чого) прикла­дати; (на що) пускати в діло; (силу) вдаватися до; (їжу) заживати, споживати.

УЖИВАТИСЯ /ВЖИВАТИСЯ/, вико­ри­стовуватися, застосовуватися, іти в діло.

УЖИТОК /ВЖИТОК/, застосування, ко­ристування, використання, вжиття; ЖМ. вигода.

УЗ... крім наведених тут слів, див. ВЗ...

УЗАГАЛЬНЕНИЙ, (образ, властивий ба­гатьом) типовий, збірний; пор. уні­версальний.

УЗАГАЛЬНЮВАТИ, робити узагальнен­ня /загальні висновки/; (дослід) по­ширювати; пор. підсумовувати, син­тезувати.

УЗАКОНЮВАТИ, робити законом /тра­дицією/, р. легітимізувати; (свято) запроваджувати, узвичаювати; пор. уко­рінювати

УЗАСАДНЮВАТИ г., обґрунтовувати; пор. мотивувати.

УЗБЕРЕЖЖЯ, (морське) берег, над­­бережжя, берегова прибережна, смуга.

УЗБІЧ пр., збоку, осторонь; (шляху)

на узбіччі; (гори) на схилі.

УЗБІЧЧЯ, (дороги) край; (гори) схил,

узгір’я; & р. узбочина.

УЗВАР /ВЗВАР/, див. компот.

УЗВИЧАЄНИЙ, загальноприйнятий, ши­роковживаний, закорінений, (лад) уста­лений.

УЗВИЧАЮВАТИСЯ, звикати, привчати­ся, призвичаюватися, усталюватися, закорінюватися.

УЗВИШШЯ, (природне) височина, висо­чінь, гірка, горбовина, (невеличке) уз­гір’я; (рукотворне) поміст, постамент, підвищення, пор. трибуна.

УЗГІР’Я, див. УЗВИШШЯ (гори) схил, узбіччя; & поет. сугір’я.

УЗГОДЖУВАТИ, (дії) погоджувати, ко­ординувати, г. узгіднювати; (тертя) лагодити, полагоджувати, жм. сов. утряса­ти.

УЗГОДЖУВАТИСЯ, див. ВІДПОВІДА­ТИ.

УЗДОВЖ /ВЗДОВЖ/ пр., повздовж, удовж, подовж, поздовж, уподовж,

уп­родовж; (паркана /низом/) попід, /рівнобіжно / попри, /горою/ понад.

УЗИМІ /ВЗИМІ / і узимку /взим­ку/ пр., взиму, зимою, холодами, обр. за білих мух.

УЗЛІССЯ, край лісу; & узлісок, возлісся.

УЗУВАТИ /ВЗУВАТИ/, (чобіт) надяга­ти, назувати, ступати у що, (полк) озу­вати, забезпечувати взуттям.

УЗУРПАТОР, див. ДЕСПОТ.

УЗЯТИ /ВЗЯТИ/ док., ухопити, схопити, грабонути; (води) набрати, зачер­пнути; (з землі) зібрати; (силою) здобути, загарбати, захопити, оволодіти, (нечесно) поцупити, забрати, відібрати, привласнити; (на працю) найняти, прийняти, поставити; (в шию) дістати; (кого) затримати, заарештувати, поло­нити; (кого /– жах/) пойняти, опа­нувати, охопити; (на себе) одягти, (на ноги) узути; (уліво) повернути; (м’яч) спіймати; ЖМ. (кого) оженитися на кім; (у танець) запросити; (акорд) відтворити; (у кайдани) закувати; (моду) засвоїти; (слово /з кого/) зо­бов’язати кого; (своє) домогтися чого; ІД. (в борг) позичити, (гору) перемог­ти, (в роботу) накрутити хвоста, (на зуби) вилаяти, (шлюб) одружитися, (за сина) усиновити; (з нст. та й) попри все, всупереч сподіванням /здоровому глуздові/, несподівано /н. взяв та й повісився/; (тлк. дія іменника) як пр. візьмім, наприклад /н. взяти мене ₌ візьмім мене ₌ наприклад, я/.

УЗЯТИСЯ /ВЗЯТИСЯ/ док., (за що) вхопитися, схопитися; (до праці) по­чати що; (не знати де) з’явитися, пос­тати, виникнути; (попелом) обернути­ся на що, (цвіл­лю) вкритися; (щось зробити) зобо­в’я­за­тися, зголоситися, виявити бажання; (за кого) поставити­ся круто до кого, сил. почати переслі­дувати кого; (на хитрощі) вдатися до чого; (хмарами) затягнутися, оповити­ся; (до чого) прилипнути, пристати; ІД. (полум’ям) зайнятися, (за своє) по­вернутися до попередньої практики.

УЗЯТТЯ /ВЗЯТТЯ/, (фортеці) здобуття, захоплення; пор. штурм.

УЇДАТИСЯ /В’ЇДАТИСЯ/, (в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити, /гризти, заїдати/ кого.

УЇДЛИВИЙ /В’ЇДЛИВИЙ/, (хто) не­від­чепний причепливий, улаз­ливий, налазливий; (комар) надокучливий; (до­кір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.

УК... крім наведених тут слів, див. ВК...

УКАЗ, див. ДЕКРЕТ; пор. постано­ва.

УКАЗУВАТИ /ВКАЗУВАТИ/, (кому) звертати увагу чию, фам. тикати паль­цем /в очі/; (на що) показувати; (паль­цем) тицяти; ЖМ. повчати, да­вати вказівки, робити зауваги; (на на­явність) свідчити про; (дорогу) бути взірцем /прикла­дом/ для кого.

УКВІТЧУВАТИ /ВКВІТЧУВАТИ/, див. квітчати.

УКІС, див. СХИЛ.

УКЛАД, див. УСТРІЙ; (життя) спосіб, триб; ЗСТ. угода, умова, договір.

УКЛАДАТИ /ВКЛАДАТИ/, складати; (речі) пакувати; (спати) класти; (вінок) покладати, (столи /чим/) закла­дати; (пироги) ФАМ. їсти, уминати; тлк. ук­ладати, (пакт) підписувати, (слов­ник) упорядковувати; (наперед) накреслювати, планувати, передбачати; док. укла­сти, (кого) ФАМ. убити.

УКЛАДАЧ, (збірки) упорядник; пор. автор.

УКЛАДИСТИЙ /ВКЛАДИСТИЙ/, міс­ткий, ємний, об’ємистий; пор. порта­тивний.

УКЛЕПАТИСЯ /ВКЛЕПАТИСЯ/ док., уско­чити /у клопіт/, ушелепати­ся, улізти, набратися біди /сорому/, скочити на слизьке, ускочити вище ха­ляв, пошитися в дурні.

УКЛІН, (доземний) поклін; (дамський) реверанс; (кому /в листі/) вітання.

УКЛОНИТИСЯ /ВКЛОНИТИСЯ/, кла­нятися, віддавати уклін, поклонятися, жм. клонитися, (скидаючи шапку) шап­кувати; (низько) бити чолом; (богам) віддавати шану; (перед ким) схиляти­ся, схиляти голову; (кому /в листі/) вітати кого.

УКЛЯКАТИ /ВКЛЯКАТИ/, ставати /па­дати/ навколішки; (з холоду) дубіти, тер­пнути; (– стебло) хили­тися, никнути; (з несподіванки) зав­мирати.

УКОЛИСУВАТИ /ВКОЛИСУВАТИ/, заколисувать (горе) потіша­ти,

сти­шувати, заглушати.

УКОМПЛЕКТОВУВАТИ, див. ком­плектувати.

УКОНТЕНТОВУВАТИ /вконтенто­вувати/, задовольняти, вдоволь­няти ЖМ. частувати.

УКОРІНЮВАТИ /ВКОРІНЮВАТИ/ і укоріняти /вкоріняти/, див. зако­рі­нювати.

УКОРІНЮВАТИСЯ /ВКОРІНЮВАТИСЯ/, див. закоріню­ва­тися.

УКОРОЧУВАТИ /ВКОРОЧУВАТИ/ і укорочати /вкорочати /, (вік) скорочувати; (крок) сповільнювати; (язика /ко­му/) втинати, примушувати мовчати кого.

УКОЧУВАТИ /ВКОЧУВАТИ/, закочу­ва­ти; (возом) заїжджати; (шлях) уто­рову­вати.

УКРАЇНЕЦЬ, іст. русин, як ім. руський; д. руснак, зн. малорос, лай. хохол.

УКРАЙ /ВКРАЙ/ пр., дуже, надзвичай­но, до краю, куди як; повно, вщерть, по вінця.

УКРИВАЛО, (на ліжку /вдень/) покри­вало, /вночі/ ковдра, коць, г. коц, сов. оді­яло; (вовняне – ще) ліжник; (рядняне – ще) рядно, ряднина.

УКРИВАТИ /ВКРИВАТИ/, накривати, покривати, устилати; (хмарами) заво­лікати, застилати, затягати; (квітами) уквітчувати, устеляти; (що /– піт/) заливати, з’являтися на чому; (від зла) ховати, охороняти, берегти, рятува­ти; (слова промовця оплесками) заг­лушати; ІД. (ганьбою) ганьбити, (сла­вою) уславляти.

УКРИВАТИСЯ /ВКРИВАТИСЯ/, (ков­дрою) накриватися; (хмарами) заволі­катися, застилатися, затягатися; (тра­вою) поростати; (пилом) припадати, покриватися; (від чого) ховатися, берег­тися, рятуватися.

УКРІПЛЕННЯ, оборонна спору да, форти­фікація форт, фортеця, бастіон; (на Січі) паланка.

УКУПІ /ВКУПІ/, пр. спільно, разом,

гур­том, ур. купно; & укупці, укупочці.

УЛ... крім наведених тут слів, див. ВЛ...

УЛАГОДЖУВАТИ /ВЛАГОДЖУВАТИ/, полагоджувати, залагоджувати, (сварку) уладнувати; (кого) уласкав­лювати, улещувати.

УЛАДНАТИ /ВЛАДНАТИ/ док., влаго­дити, полагодити, залагодити; упоряд­кувати, налагодити; пор. улагод­жу­ва­ти.

УЛАЗИТИ /ВЛАЗИТИ/ i улізати /вліза­ти/, (в нутро) залізати, продіставатися, зап. проникати; (у дріб­ниці) входити, сов. вникати; (в жу­пан) одягати що, (до хати /– зло­дія/) забиратися; (в судді) про­лазити, влаштовуватися ким; (у чу­жі діла) втручатися; (у чию шкуру) перевті­люватися в кого.

УЛАЗЛИВИЙ /ВЛАЗЛИВИЙ/, влізли­вий, улізливий; (гість) унадливий; (комар) уїдливий, набридливий.

УЛАМОК відламок, зламок, (дерев’яний) оцупок; (бомби) сов. осколок; (ста­рови­ни) П. пережиток, залишок; & уломок, вломок.

УЛАН, див. КАВАЛЕРИСТ.

УЛАСКАВЛЮВАТИ /ВЛАСКАВЛЮ­ВАТИ/, задобрювати, улагоджува­ти, обр. топити серце.

УЛЕСЛИВИЙ /ВЛЕСЛИВИЙ/, підлес­ливий, облесливий, лестивий; (голос) підлазистий, масний; (– уста) п. ме­до­точивий, солодкий.

УЛЕЩУВАТИ /ВЛЕЩУВАТИ/ і уле-щати /влещати/, (кого) уласкавлю­вати, задобрювати, (хваль­бою) лестити

кому, обр. мастити словами.

УЛІВО /ВЛІВО/ сов., пр., ліворуч,

вліворуч, уліворуч у ліву руку.

УЛІТІ /ВЛІТІ / і УЛІТКУ /ВЛІТКУ/ пр.,

літом, літньою /теплою/ порою, серед

літа, у літній порі.

УЛОВЛЮВАТИ /ВЛОВЛЮВАТИ/, (за­пах) схоплювати, (зміст) осягати; (глум) постерігати, помічати, розпізна­вати; док. вловити, спіймати, зат­римати, (на гарячому) впіймати, засту­кати, заскочити.

УЛОГОВИНА /ВЛОГОВИНА/, заглиби­на, западина, жолобина, видолинок, пор. бал­ка; & улоговинка, уляговина.

УЛЮБЛЕНЕЦЬ, укоханець, улюбленик, р. облюбенник; (царя) фаворит; (у сім’ї) мазун, пестун; (муз) обра­нець (долі) кн. пещенець; & любленець; пор. протеже.

УЛЮБЛЕНИЙ, укоханий, люблений, жм. мазаний; (– стихію) рідний, свій; пор. любий.

УЛЯГАТИСЯ /ВЛЯГАТИСЯ/, (на що) лягати; (– сніг) злягатися, ущільнюва­тися, (– куриву) сідати; (у що) П. вкла­датися; (– стихії) ущухати; (– рух) слабшати; (– гнів) минати, розвіюватися.

УЛЬТИМАТИВНИЙ, (тон) категорич­ний, безапеляційний, крутий.

УЛЬТИМАТУМ, категорична вимога,

г. ультимат, обр. ід. або-або.

УМ... крім наведених тут слів, див. ВМ...

УМАЩУВАТИ, бруднити, мастити; док. умастити, попасти в масть, влі­пи­ти в око.

УМАЮВАТИ, див. КВІТЧАТИ.

УМЕРТВЛЯТИ, див. УБИВАТИ; (твор­чу думку) придушувати, глушити, мертвити.

УМЕРТИ /ВМЕРТИ/ док., сконати, кін­читися, померти, переставитися, ур.

відійти /в засвіти/, упокоїтися, спочити /навіки/, обр. сплющити очі навіки, піти /лягти/ в могилу, заплю­щити очі, переступити на той світ, перейти по той бік добра і зла, ви­пустити /спустити/ дух, пуститися духу, віддати Богові духа /ду­шу/, простягнути ноги, дати /врізати/ ду­ба, вул. опрягтися, ґиґнути, задерти ноги; (в бою) полягти, лягти, загинути; див. ще умирати.

УМИВАТИ /ВМИВАТИ/, (що) мити, об­мивати; (землю /дощем/) зрушувати; (слізьми /кого/) ІД. плакати над ким, (руки) ІД. знімати з себе всяку відпо­відальність, (руки /від чого/) відмежо­вуватися, не втручатися у що, д. дис-танціюватися.

УМИВАТИСЯ /ВМИВАТИСЯ/, митися обмиватися; (дощем) зрушуватися, (по­том) вкриватися, (кров’ю) заливати­ся; (слізьми) ІД. плакати.

УМИНАТИ /ВМИНАТИ/, м’яти, вими­нати, розминати; (пироги) ФАМ. тро­щити, теребити, лопати, затирати,

тріскати, с. уминати за обидві щоки

/на всі заставки/, жерти.

УМИРАТИ /ВМИРАТИ/, конати, кінча­тися, помирати, ур. відходити /у засвіти; по той бік добра і зла/, обр. прясти на тонку, лягати в землю /яму, могилу/, сходити в мо­гилу, іти в сиру землю /на той світ/, лишати /по­ки­дати, з. опускати/ світ, розлучатися з життям /із світом/; (в ліжку) приймати смерть; (за ким) П. про­падати, умлівати, душі не чути; (зо сміху) падати, лягати; див. ще умер­ти.

УМИСНИЙ /ВМИСНИЙ/, див. нав­мис­ний.

УМІННЯ /ВМІННЯ/, здатністю досвід, майстерність, вправність, умілість, сил. хист, жм. тяма; (високе) мистецтво, тех­ніка; (тонке) спритність, зграбність. УМІТИ /ВМІТИ/, (оповідати) мати хист /здібність, здатність/; ЖМ. знати, тя­ми­ти; (вимовити) могти, док. зумі­ти, потрапити.

УМІЩАТИ /ВМІЩАТИ/ і уміщува­ти /вміщувати/, містити; (у ха­ті) розміщати, розташовувати; (в газе­ті) публікувати, друкувати, оприлюд­нювати.

УМЛІВАТИ /ВМЛІВАТИ/, мліти, знема­гати, зомлівати, сил. непритомніти, об­мирати; (за ким) п. умирати, пропада­ти; (– серце) завмирати, в’янути; (ду­шею) боліти; (– руки-ноги) терпнути, ціпеніти; (в печі) упрівати.

УМОВА, (між ким) угода, договір; (чи­ясь) вимога, пропозиція; (попередня) передумова; (задачі) вихідні дані; З. умовляння, напучення; мн. умо­ви, (ми­ру) засади, (життя) обстави­ни, умовини; (залучення до певної сфери) ценз.

УМОВЛЯТИ /ВМОВЛЯТИ/, перекону­вати, просити, упрохувати, сил. блага­ти, сов. урезонювати; (на що) схиляти до; (словами) заспокоювати, потішати. УМОВЛЯТИСЯ /ВМОВЛЯТИСЯ/, до­мо­влятися, укладати угоду, сов. догово­рю­ватися.

УМОВНИЙ, (знак) домовлений, умовле­ний, розпізнавчий; (жаргон) штучний; (рефлекс) кн. набутий; (– поняття смаку) відносний; (розстріл) фік­тивний, несправжній; (кордон) уяв­ний; (образ) схематичний, символіч­ний; (– одиницю обрахунку) пересіч­ний /н. кількість паль­ного на умовний трактор/; (вирок) д. під­вішений.

УМОГЛЯДНИЙ, див. АБСТРАКТНИЙ. УМОРА, див. КОМЕДІЯ.

УМОЧАТИ /ВМОЧАТИ/, замочувати, змочувати; ід. вмочити руки, наг­ріти

руки.

УМОЩУВАТИСЯ /ВМОЩУВАТИСЯ/, (вигідно) моститися, розташовувати­ся; (спати) лагодитися, готуватися.

УМУДРИТИСЯ /ВМУДРИТИСЯ/, (з ві­ком) мудріти; (щось робити) спрома­гатися, ухитрятися; док. умудрити­ся, набити руку, добрати способу, ухиститися, ухитруватися, ухитритися.

УН... крім наведених тут слів, див. ВН...

УНАДЖУВАТИСЯ /ВНАДЖУВАТИ­СЯ/, (до кого /непрохано/) вчаща­ти; док. унадитися, занадитися; пор. відві­ду­вати.

УНАДЛИВИЙ /ВНАДЛИВИЙ/, див. улазливий, частий; & унадний.

УНЕВАЖНЮВАТИ г., скасовувати, роби­ти недійсним, анулювати, касувати.

УНИКАТИ, обминати, минати, оббігати, сил. обминати десятою дорогою; (лю­дей) цуратися, сахатися, триматися ос­то­ронь, тікати /бокувати / від; (розмов) ухи­лятися від, оминати що, (чвар) не допускати, запобігати чому; (горілки) не вживати, обходитися без, утримуватися від; (небезпеки /негід­но/) ховати голову в пісок, ховатися в кущі; док. уникнути, (чо­го) розми­нутися з чим; (з ч. не) не минути.

УНИКЛИВИЙ, (– відповідь) ухильний,

непрямий, сил. крутійський.

УНІВЕРСАЛ, (гетьмана) грамота, мані­­­фест, декрет; (хто) всезнавець, на всі руки майстер, обр. ір. усі розуми поїв.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ, всеосяжний, всео­хопний; (хист) всебічний, різнобіч­ний; пор. узагальнений.

УНІКАЛЬНИЙ, одиим-єдиний, неповторний, неперевершений, обр. без по­рівняння; небачений, нечуваний, рідкіс­ний, винятковий.

УНІКУМ, єдиний екземпляр, раритет; (хто) див. ориґінал, оригінал.

УНІТАРНИЙ, єдиний, об’єднаний,

моно­літний, неподільний, соборний.

УНІФІКУВАТИ, стандартизувати,

обр. стригти під один гребінець.

УНІФОРМА, укр. однострій; див. одяг.

УНІЯ, спілка, об’єднання, союз.

УНОЧІ /ВНОЧІ/ пр., серед ночі, у ніч­ній порі, у нічний час.

УО... крім наведених тут слів, див. BO...

УОСОБЛЕННЯ, (явищ природи) персоні­фікація; (волі народу) втілення. УОСОБЛЮВАТИ, (явища) персоніфіку­вати; (образ) втілювати, матеріалізувати.

УП... крім наведених тут слів, див. ВП... УПАДАТИ, (до ніг) падати; (коло кого) турбуватися /піклуватися/ про кого, (ко­ло дівчат) витися, увиватися, туп­цюва­ти залицятися /липнути, під­сипатися, тулитися, жм. мизкатися/ до