Практичний словник синонімів української мови
Вид материала | Документы |
СодержаниеЖМ. вигода. УЗ... крім наведених тут слів, див. ЖМ. частувати. УКОРІНЮВАТИ /ВКОРІНЮВАТИ/ і укоріняти /вкоріняти/, див. |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
УГРИЗАТИСЯ /ВГРИЗАТИСЯ/, (зубами) в’їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізатися, закарбовуватися; (у душу) западати.
УГРІВАТИ, огрівати, гріти, зігрівати; док. угріти, (кого) вдарити, вгатити.
УГРУПОВАННЯ, середовище, (у партії) фракція; (військ) група, скупчення.
УД... крім наведених тут слів, див. ВД...
УДАВАНИЙ /ВДАВАНИЙ/, неприродний, напускний; (усміх) роблений, силуваний, нещирий; (– співчуття) фальшивий, штучний, награний, лицемірний; (ревізор) несправжній; (– хворобу) вигаданий, уявний.
УДАР /ВДАР/, (рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, /по щоці/ ляпас;
П. (лобовий) ВІЙ. атака, таран; (для
репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, напасть; (нервовий) стрес, шок,
б. з. грець; мн. удари, (серця) биття, (бубна) звуки, (грому) відгроми.
УДАРЯТИ /ВДАРЯТИ/, (чим) бити, стукати; (по плечі) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову /– горілку/) паморочити що; (в очі /сонцем/ ) різати сил.
засліплювати що; (на що) ЖМ. звертати увагу; док. вдарити, стусонути, луснути, тріснути, п. потягти, оперезати, гепнути, угріти, затопити, заїхати, (лозою) шмагнути; (– грім) гримнути; (з гармат) стрельнути, стрілити; (на ворога) заатакувати кого; (в голову) стукнути; (завзято виконати) ушкварити; (навтікача) кинутися, порснути; (телеграму) П. відбити, надіслати; (пісню) заспівати; ІД. (обухом по голові) вразити, приголомшити, (чолом) низько вклонитися, (у струни) заграти, (на сполох) дати сигнал тривога, (об поли руками) не могти вийти з дива, сил. сторопіти.
УДАРЯТИСЯ /ВДАРЯТИСЯ/, (об що) зударятися з чим; (тілом) забиватися, (лобом) стукатися, (в груди) вдарити; П. (до кого) звертатися, (у що) вдаватися, віддаватися чому, захоплюватися чим; док. вдаритися, (куди) ЖМ. податися, (на кого) заатакувати кого; ІД. (в поли руками) вдарити.
УДАЧА, фортуна, щасливий збіг обставин, (творча) успіх; пор. щастя, перемога.
УДАЧЛИВИЙ /вдачливий /, талановитий, щасливий, що народився в сорочці;
& удачний.
УДВІЧІ /ВДВІЧІ/ пр., удвоє, вдвоє,
у два рази; (згинатися) навпіл.
УДВОХ /ВДВОХ/ пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, у парі, удвійзі, вдвійці.
УДЕНЬ /ВДЕНЬ/ пр., за дня, засвітла, білим днем, серед /білого/ дня, поки світ, поки видно, д. середодня.
УДІЛЯТИ /ВДІЛЯТИ/, (пай) виділяти, давати, відділяти; (що) наділяти /обдаровувати/ чим; (час) приділяти.
УДОСВІТА /ВДОСВІТА/ пр., до-східсонця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. нарозвидні; рано вранці, раннім-рано.
УДОСКОНАЛЕННЯ /ВДОСКОНАЛЕННЯ/, поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконалення; (технічне) винахід.
УДОСКОНАЛЮВАТИ /ВДОСКОНАЛЮВАТИ/, робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання)
підвищувати; (мовні знання) жм. наламувати язика; (себе) ІД. самоудосконалюватися.
УДОСКОНАЛЮВАТИСЯ /ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ/, робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) вправлятися.
УДОСТАЛЬ /ВДОСТАЛЬ/ пр., уволю, вволю, доволі, досхочу, подостатком, удостач.
УЖ... крім наведених тут слів, див. ВЖ...
УЖИВАНИЙ /ВЖИВАНИЙ/, використовуваний, застосовуваний; (скрізь) поширений, розповсюджений; (одяг) ужитий, зужитий, зужиткований.
УЖИВАТИ /ВЖИВАТИ/, (що) застосовувати, використовувати, користуватися /послуговуватися/ чим; (до чого) прикладати; (на що) пускати в діло; (силу) вдаватися до; (їжу) заживати, споживати.
УЖИВАТИСЯ /ВЖИВАТИСЯ/, використовуватися, застосовуватися, іти в діло.
УЖИТОК /ВЖИТОК/, застосування, користування, використання, вжиття; ЖМ. вигода.
УЗ... крім наведених тут слів, див. ВЗ...
УЗАГАЛЬНЕНИЙ, (образ, властивий багатьом) типовий, збірний; пор. універсальний.
УЗАГАЛЬНЮВАТИ, робити узагальнення /загальні висновки/; (дослід) поширювати; пор. підсумовувати, синтезувати.
УЗАКОНЮВАТИ, робити законом /традицією/, р. легітимізувати; (свято) запроваджувати, узвичаювати; пор. укорінювати
УЗАСАДНЮВАТИ г., обґрунтовувати; пор. мотивувати.
УЗБЕРЕЖЖЯ, (морське) берег, надбережжя, берегова прибережна, смуга.
УЗБІЧ пр., збоку, осторонь; (шляху)
на узбіччі; (гори) на схилі.
УЗБІЧЧЯ, (дороги) край; (гори) схил,
узгір’я; & р. узбочина.
УЗВАР /ВЗВАР/, див. компот.
УЗВИЧАЄНИЙ, загальноприйнятий, широковживаний, закорінений, (лад) усталений.
УЗВИЧАЮВАТИСЯ, звикати, привчатися, призвичаюватися, усталюватися, закорінюватися.
УЗВИШШЯ, (природне) височина, височінь, гірка, горбовина, (невеличке) узгір’я; (рукотворне) поміст, постамент, підвищення, пор. трибуна.
УЗГІР’Я, див. УЗВИШШЯ (гори) схил, узбіччя; & поет. сугір’я.
УЗГОДЖУВАТИ, (дії) погоджувати, координувати, г. узгіднювати; (тертя) лагодити, полагоджувати, жм. сов. утрясати.
УЗГОДЖУВАТИСЯ, див. ВІДПОВІДАТИ.
УЗДОВЖ /ВЗДОВЖ/ пр., повздовж, удовж, подовж, поздовж, уподовж,
упродовж; (паркана /низом/) попід, /рівнобіжно / попри, /горою/ понад.
УЗИМІ /ВЗИМІ / і узимку /взимку/ пр., взиму, зимою, холодами, обр. за білих мух.
УЗЛІССЯ, край лісу; & узлісок, возлісся.
УЗУВАТИ /ВЗУВАТИ/, (чобіт) надягати, назувати, ступати у що, (полк) озувати, забезпечувати взуттям.
УЗУРПАТОР, див. ДЕСПОТ.
УЗЯТИ /ВЗЯТИ/ док., ухопити, схопити, грабонути; (води) набрати, зачерпнути; (з землі) зібрати; (силою) здобути, загарбати, захопити, оволодіти, (нечесно) поцупити, забрати, відібрати, привласнити; (на працю) найняти, прийняти, поставити; (в шию) дістати; (кого) затримати, заарештувати, полонити; (кого /– жах/) пойняти, опанувати, охопити; (на себе) одягти, (на ноги) узути; (уліво) повернути; (м’яч) спіймати; ЖМ. (кого) оженитися на кім; (у танець) запросити; (акорд) відтворити; (у кайдани) закувати; (моду) засвоїти; (слово /з кого/) зобов’язати кого; (своє) домогтися чого; ІД. (в борг) позичити, (гору) перемогти, (в роботу) накрутити хвоста, (на зуби) вилаяти, (шлюб) одружитися, (за сина) усиновити; (з нст. та й) попри все, всупереч сподіванням /здоровому глуздові/, несподівано /н. взяв та й повісився/; (тлк. дія іменника) як пр. візьмім, наприклад /н. взяти мене = візьмім мене = наприклад, я/.
УЗЯТИСЯ /ВЗЯТИСЯ/ док., (за що) вхопитися, схопитися; (до праці) почати що; (не знати де) з’явитися, постати, виникнути; (попелом) обернутися на що, (цвіллю) вкритися; (щось зробити) зобов’язатися, зголоситися, виявити бажання; (за кого) поставитися круто до кого, сил. почати переслідувати кого; (на хитрощі) вдатися до чого; (хмарами) затягнутися, оповитися; (до чого) прилипнути, пристати; ІД. (полум’ям) зайнятися, (за своє) повернутися до попередньої практики.
УЗЯТТЯ /ВЗЯТТЯ/, (фортеці) здобуття, захоплення; пор. штурм.
УЇДАТИСЯ /В’ЇДАТИСЯ/, (в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити, /гризти, заїдати/ кого.
УЇДЛИВИЙ /В’ЇДЛИВИЙ/, (хто) невідчепний причепливий, улазливий, налазливий; (комар) надокучливий; (докір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.
УК... крім наведених тут слів, див. ВК...
УКАЗ, див. ДЕКРЕТ; пор. постанова.
УКАЗУВАТИ /ВКАЗУВАТИ/, (кому) звертати увагу чию, фам. тикати пальцем /в очі/; (на що) показувати; (пальцем) тицяти; ЖМ. повчати, давати вказівки, робити зауваги; (на наявність) свідчити про; (дорогу) бути взірцем /прикладом/ для кого.
УКВІТЧУВАТИ /ВКВІТЧУВАТИ/, див. квітчати.
УКІС, див. СХИЛ.
УКЛАД, див. УСТРІЙ; (життя) спосіб, триб; ЗСТ. угода, умова, договір.
УКЛАДАТИ /ВКЛАДАТИ/, складати; (речі) пакувати; (спати) класти; (вінок) покладати, (столи /чим/) закладати; (пироги) ФАМ. їсти, уминати; тлк. укладати, (пакт) підписувати, (словник) упорядковувати; (наперед) накреслювати, планувати, передбачати; док. укласти, (кого) ФАМ. убити.
УКЛАДАЧ, (збірки) упорядник; пор. автор.
УКЛАДИСТИЙ /ВКЛАДИСТИЙ/, місткий, ємний, об’ємистий; пор. портативний.
УКЛЕПАТИСЯ /ВКЛЕПАТИСЯ/ док., ускочити /у клопіт/, ушелепатися, улізти, набратися біди /сорому/, скочити на слизьке, ускочити вище халяв, пошитися в дурні.
УКЛІН, (доземний) поклін; (дамський) реверанс; (кому /в листі/) вітання.
УКЛОНИТИСЯ /ВКЛОНИТИСЯ/, кланятися, віддавати уклін, поклонятися, жм. клонитися, (скидаючи шапку) шапкувати; (низько) бити чолом; (богам) віддавати шану; (перед ким) схилятися, схиляти голову; (кому /в листі/) вітати кого.
УКЛЯКАТИ /ВКЛЯКАТИ/, ставати /падати/ навколішки; (з холоду) дубіти, терпнути; (– стебло) хилитися, никнути; (з несподіванки) завмирати.
УКОЛИСУВАТИ /ВКОЛИСУВАТИ/, заколисувать (горе) потішати,
стишувати, заглушати.
УКОМПЛЕКТОВУВАТИ, див. комплектувати.
УКОНТЕНТОВУВАТИ /вконтентовувати/, задовольняти, вдовольняти ЖМ. частувати.
УКОРІНЮВАТИ /ВКОРІНЮВАТИ/ і укоріняти /вкоріняти/, див. закорінювати.
УКОРІНЮВАТИСЯ /ВКОРІНЮВАТИСЯ/, див. закорінюватися.
УКОРОЧУВАТИ /ВКОРОЧУВАТИ/ і укорочати /вкорочати /, (вік) скорочувати; (крок) сповільнювати; (язика /кому/) втинати, примушувати мовчати кого.
УКОЧУВАТИ /ВКОЧУВАТИ/, закочувати; (возом) заїжджати; (шлях) уторовувати.
УКРАЇНЕЦЬ, іст. русин, як ім. руський; д. руснак, зн. малорос, лай. хохол.
УКРАЙ /ВКРАЙ/ пр., дуже, надзвичайно, до краю, куди як; повно, вщерть, по вінця.
УКРИВАЛО, (на ліжку /вдень/) покривало, /вночі/ ковдра, коць, г. коц, сов. одіяло; (вовняне – ще) ліжник; (рядняне – ще) рядно, ряднина.
УКРИВАТИ /ВКРИВАТИ/, накривати, покривати, устилати; (хмарами) заволікати, застилати, затягати; (квітами) уквітчувати, устеляти; (що /– піт/) заливати, з’являтися на чому; (від зла) ховати, охороняти, берегти, рятувати; (слова промовця оплесками) заглушати; ІД. (ганьбою) ганьбити, (славою) уславляти.
УКРИВАТИСЯ /ВКРИВАТИСЯ/, (ковдрою) накриватися; (хмарами) заволікатися, застилатися, затягатися; (травою) поростати; (пилом) припадати, покриватися; (від чого) ховатися, берегтися, рятуватися.
УКРІПЛЕННЯ, оборонна спору да, фортифікація форт, фортеця, бастіон; (на Січі) паланка.
УКУПІ /ВКУПІ/, пр. спільно, разом,
гуртом, ур. купно; & укупці, укупочці.
УЛ... крім наведених тут слів, див. ВЛ...
УЛАГОДЖУВАТИ /ВЛАГОДЖУВАТИ/, полагоджувати, залагоджувати, (сварку) уладнувати; (кого) уласкавлювати, улещувати.
УЛАДНАТИ /ВЛАДНАТИ/ док., влагодити, полагодити, залагодити; упорядкувати, налагодити; пор. улагоджувати.
УЛАЗИТИ /ВЛАЗИТИ/ i улізати /влізати/, (в нутро) залізати, продіставатися, зап. проникати; (у дрібниці) входити, сов. вникати; (в жупан) одягати що, (до хати /– злодія/) забиратися; (в судді) пролазити, влаштовуватися ким; (у чужі діла) втручатися; (у чию шкуру) перевтілюватися в кого.
УЛАЗЛИВИЙ /ВЛАЗЛИВИЙ/, влізливий, улізливий; (гість) унадливий; (комар) уїдливий, набридливий.
УЛАМОК відламок, зламок, (дерев’яний) оцупок; (бомби) сов. осколок; (старовини) П. пережиток, залишок; & уломок, вломок.
УЛАН, див. КАВАЛЕРИСТ.
УЛАСКАВЛЮВАТИ /ВЛАСКАВЛЮВАТИ/, задобрювати, улагоджувати, обр. топити серце.
УЛЕСЛИВИЙ /ВЛЕСЛИВИЙ/, підлесливий, облесливий, лестивий; (голос) підлазистий, масний; (– уста) п. медоточивий, солодкий.
УЛЕЩУВАТИ /ВЛЕЩУВАТИ/ і уле-щати /влещати/, (кого) уласкавлювати, задобрювати, (хвальбою) лестити
кому, обр. мастити словами.
УЛІВО /ВЛІВО/ сов., пр., ліворуч,
вліворуч, уліворуч у ліву руку.
УЛІТІ /ВЛІТІ / і УЛІТКУ /ВЛІТКУ/ пр.,
літом, літньою /теплою/ порою, серед
літа, у літній порі.
УЛОВЛЮВАТИ /ВЛОВЛЮВАТИ/, (запах) схоплювати, (зміст) осягати; (глум) постерігати, помічати, розпізнавати; док. вловити, спіймати, затримати, (на гарячому) впіймати, застукати, заскочити.
УЛОГОВИНА /ВЛОГОВИНА/, заглибина, западина, жолобина, видолинок, пор. балка; & улоговинка, уляговина.
УЛЮБЛЕНЕЦЬ, укоханець, улюбленик, р. облюбенник; (царя) фаворит; (у сім’ї) мазун, пестун; (муз) обранець (долі) кн. пещенець; & любленець; пор. протеже.
УЛЮБЛЕНИЙ, укоханий, люблений, жм. мазаний; (– стихію) рідний, свій; пор. любий.
УЛЯГАТИСЯ /ВЛЯГАТИСЯ/, (на що) лягати; (– сніг) злягатися, ущільнюватися, (– куриву) сідати; (у що) П. вкладатися; (– стихії) ущухати; (– рух) слабшати; (– гнів) минати, розвіюватися.
УЛЬТИМАТИВНИЙ, (тон) категоричний, безапеляційний, крутий.
УЛЬТИМАТУМ, категорична вимога,
г. ультимат, обр. ід. або-або.
УМ... крім наведених тут слів, див. ВМ...
УМАЩУВАТИ, бруднити, мастити; док. умастити, попасти в масть, вліпити в око.
УМАЮВАТИ, див. КВІТЧАТИ.
УМЕРТВЛЯТИ, див. УБИВАТИ; (творчу думку) придушувати, глушити, мертвити.
УМЕРТИ /ВМЕРТИ/ док., сконати, кінчитися, померти, переставитися, ур.
відійти /в засвіти/, упокоїтися, спочити /навіки/, обр. сплющити очі навіки, піти /лягти/ в могилу, заплющити очі, переступити на той світ, перейти по той бік добра і зла, випустити /спустити/ дух, пуститися духу, віддати Богові духа /душу/, простягнути ноги, дати /врізати/ дуба, вул. опрягтися, ґиґнути, задерти ноги; (в бою) полягти, лягти, загинути; див. ще умирати.
УМИВАТИ /ВМИВАТИ/, (що) мити, обмивати; (землю /дощем/) зрушувати; (слізьми /кого/) ІД. плакати над ким, (руки) ІД. знімати з себе всяку відповідальність, (руки /від чого/) відмежовуватися, не втручатися у що, д. дис-танціюватися.
УМИВАТИСЯ /ВМИВАТИСЯ/, митися обмиватися; (дощем) зрушуватися, (потом) вкриватися, (кров’ю) заливатися; (слізьми) ІД. плакати.
УМИНАТИ /ВМИНАТИ/, м’яти, виминати, розминати; (пироги) ФАМ. трощити, теребити, лопати, затирати,
тріскати, с. уминати за обидві щоки
/на всі заставки/, жерти.
УМИРАТИ /ВМИРАТИ/, конати, кінчатися, помирати, ур. відходити /у засвіти; по той бік добра і зла/, обр. прясти на тонку, лягати в землю /яму, могилу/, сходити в могилу, іти в сиру землю /на той світ/, лишати /покидати, з. опускати/ світ, розлучатися з життям /із світом/; (в ліжку) приймати смерть; (за ким) П. пропадати, умлівати, душі не чути; (зо сміху) падати, лягати; див. ще умерти.
УМИСНИЙ /ВМИСНИЙ/, див. навмисний.
УМІННЯ /ВМІННЯ/, здатністю досвід, майстерність, вправність, умілість, сил. хист, жм. тяма; (високе) мистецтво, техніка; (тонке) спритність, зграбність. УМІТИ /ВМІТИ/, (оповідати) мати хист /здібність, здатність/; ЖМ. знати, тямити; (вимовити) могти, док. зуміти, потрапити.
УМІЩАТИ /ВМІЩАТИ/ і уміщувати /вміщувати/, містити; (у хаті) розміщати, розташовувати; (в газеті) публікувати, друкувати, оприлюднювати.
УМЛІВАТИ /ВМЛІВАТИ/, мліти, знемагати, зомлівати, сил. непритомніти, обмирати; (за ким) п. умирати, пропадати; (– серце) завмирати, в’янути; (душею) боліти; (– руки-ноги) терпнути, ціпеніти; (в печі) упрівати.
УМОВА, (між ким) угода, договір; (чиясь) вимога, пропозиція; (попередня) передумова; (задачі) вихідні дані; З. умовляння, напучення; мн. умови, (миру) засади, (життя) обставини, умовини; (залучення до певної сфери) ценз.
УМОВЛЯТИ /ВМОВЛЯТИ/, переконувати, просити, упрохувати, сил. благати, сов. урезонювати; (на що) схиляти до; (словами) заспокоювати, потішати. УМОВЛЯТИСЯ /ВМОВЛЯТИСЯ/, домовлятися, укладати угоду, сов. договорюватися.
УМОВНИЙ, (знак) домовлений, умовлений, розпізнавчий; (жаргон) штучний; (рефлекс) кн. набутий; (– поняття смаку) відносний; (розстріл) фіктивний, несправжній; (кордон) уявний; (образ) схематичний, символічний; (– одиницю обрахунку) пересічний /н. кількість пального на умовний трактор/; (вирок) д. підвішений.
УМОГЛЯДНИЙ, див. АБСТРАКТНИЙ. УМОРА, див. КОМЕДІЯ.
УМОЧАТИ /ВМОЧАТИ/, замочувати, змочувати; ід. вмочити руки, нагріти
руки.
УМОЩУВАТИСЯ /ВМОЩУВАТИСЯ/, (вигідно) моститися, розташовуватися; (спати) лагодитися, готуватися.
УМУДРИТИСЯ /ВМУДРИТИСЯ/, (з віком) мудріти; (щось робити) спромагатися, ухитрятися; док. умудритися, набити руку, добрати способу, ухиститися, ухитруватися, ухитритися.
УН... крім наведених тут слів, див. ВН...
УНАДЖУВАТИСЯ /ВНАДЖУВАТИСЯ/, (до кого /непрохано/) вчащати; док. унадитися, занадитися; пор. відвідувати.
УНАДЛИВИЙ /ВНАДЛИВИЙ/, див. улазливий, частий; & унадний.
УНЕВАЖНЮВАТИ г., скасовувати, робити недійсним, анулювати, касувати.
УНИКАТИ, обминати, минати, оббігати, сил. обминати десятою дорогою; (людей) цуратися, сахатися, триматися осторонь, тікати /бокувати / від; (розмов) ухилятися від, оминати що, (чвар) не допускати, запобігати чому; (горілки) не вживати, обходитися без, утримуватися від; (небезпеки /негідно/) ховати голову в пісок, ховатися в кущі; док. уникнути, (чого) розминутися з чим; (з ч. не) не минути.
УНИКЛИВИЙ, (– відповідь) ухильний,
непрямий, сил. крутійський.
УНІВЕРСАЛ, (гетьмана) грамота, маніфест, декрет; (хто) всезнавець, на всі руки майстер, обр. ір. усі розуми поїв.
УНІВЕРСАЛЬНИЙ, всеосяжний, всеохопний; (хист) всебічний, різнобічний; пор. узагальнений.
УНІКАЛЬНИЙ, одиим-єдиний, неповторний, неперевершений, обр. без порівняння; небачений, нечуваний, рідкісний, винятковий.
УНІКУМ, єдиний екземпляр, раритет; (хто) див. ориґінал, оригінал.
УНІТАРНИЙ, єдиний, об’єднаний,
монолітний, неподільний, соборний.
УНІФІКУВАТИ, стандартизувати,
обр. стригти під один гребінець.
УНІФОРМА, укр. однострій; див. одяг.
УНІЯ, спілка, об’єднання, союз.
УНОЧІ /ВНОЧІ/ пр., серед ночі, у нічній порі, у нічний час.
УО... крім наведених тут слів, див. BO...
УОСОБЛЕННЯ, (явищ природи) персоніфікація; (волі народу) втілення. УОСОБЛЮВАТИ, (явища) персоніфікувати; (образ) втілювати, матеріалізувати.
УП... крім наведених тут слів, див. ВП... УПАДАТИ, (до ніг) падати; (коло кого) турбуватися /піклуватися/ про кого, (коло дівчат) витися, увиватися, тупцювати залицятися /липнути, підсипатися, тулитися, жм. мизкатися/ до