Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Терпіти. толочити ПОБ. звич­ка, друга натура; (традиційне прави­ло) П. шаблон, штамп, стере­о­­тип; пор. П. боязкий, по­лохливий; (– чекання) ТЕХ. шестірня; (життя) П. П стійкий, твердий, непохитний; (– опертя) Кобзар, п. ЯК ІМ. трудівник; (рід)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

р. тлін.

ТЛІТИ, розкладатися, гнити, (– вогонь) жевріти, ледве горіти, (– життя в комусь) тепліти, п. тремтіти; (душею, серцем) страждати, боліти, ІД. потерпа­ти, сов. переживати; (все життя) жи­воті­ти, скніти.

ТЛО, сов. фон; (картини) задній

план, поле; П. основа, ґрунт.

ТЛУМАЧИТИ, товкмачити, розтов­кма­­чувати, з’ясувати (невірно) кривотлумачити, перекручувати; (тему) трактувати; (з чужих мов) перекладати.

ТОБТО сп., себто, або інакше, ід. іншими словами, інакше кажучи, зст. сиріч.

ТОВАР зб., крам; (шевський) шкіра; кн. велика рогата худоба, од. зб. товарина.

ТОВАРИСТВО, середовище, коло знайо­мих, (високе) світ, У ФР. громада, гурт; (веселе) компанія, тепла компа­нія, гоп-компанія; (тверезості) спіл­ка, організація, об’єднання; (амато­рів) клуб, сов. клуб, (таємне) орден; (низове) ІСТ. побратимство, військо /запорізьке/; ЗСТ. дружба, товарись­кість.

ТОВАРИСЬКИЙ, дружній, приятель­ський; (– стосунки) приязний, добро­зичливий; (суд) громадський; (хто) компанійський, артільний; (матч)

не турнірний.

ТОВАРИШ, друг, приятель, ур. брат, фам. панібрат; (духом) однодумець, споборник, (у ділі) співучасник, ком­паньйон, партнер, (на службі) колега,

(в дорозі) супутник; (прокурора) Б.З.

заступник, помічник; (низовий) ІСТ.

запорожець, січовик.

ТОВАРИШУВАТИ, (з ким) приятелю­вати, дружити, тримати спілку; (кому /в дорозі/) товаришити, супроводити кого.

ТОВКМАЧИТИ, товкти, трамбувати, (у що) заштовхувати, пхати; (те саме) торочити, твердити, затягати /співати/ своєї, жм. туркати; (істину) тлума­чити; (ко­го) дубасити, бити.

ТОВКТИ, (у ступі) дробити, розтирати; (траву) топтати; (посуд) бити; (те саме) повторювати, товкмачи­ти; (кого) дубасити, бити; (на­пам’ять) визуджувати, зазубрювати.

ТОВКТИСЯ, битися; (по хаті) метуши­тися, крутитися, вертітися побратися де; (по судах) тягатися; (на місці) топтатися, тупцювати.

ТОВПИТИСЯ, купчитися, скупчуватися, ТИСНУТИСЯ, стояти юрбою, юрмитися.

ТОВСТИЙ, не тонкий, грубий; (– те­ку)

набитий; (хто) ситий, гладкий, вгодова­ний, дебелий; (– губи) м’ясис­тий, опуклий; (голос) густий, басис­тий; (сон) міцний;

& товстенький, товстесенький, товстен­ний, товстезний, товстелезний, товстющий.

ТОВСТІТИ, гладшати, повнішати, товсті­шати, товщати, грубнути, нагулювати жир, набиратися тіла товстун, гладун, д. товпига, (– дити­ну) опецьок, оклецьок; пор. че­ревань.

ТОВЧОК, див. ТАНДИТА.

ТОДІ пр., не тепер, у той час, на ту пору; (із сл. якраз) тої миті; (після чого) потім; У ФР. в такому разі, раз так /н. тоді йди сам/.

ТОДІШНІЙ, тогочасний, колишній, не сучасний, не теперішній; пор. ми­ну­лий.

ТОЖ сп., отож; саме тому /через те/;

ЯК Ч. ж /н. тож треба так ₌ треба ж так/.

ТОЙ, не цей, тамтой, отой; (рік) мину­лий; (день) названий, згаданий; (бе­рег) протилежний; (світ) потойбіч­ний, загробний; (з ч. не) не такий /як має бути/. ТОКСИН і ТОКСИЧНИЙ, див. отрута

і отруйний.

ТОЛЕРУВАТИ, див. ТЕРПІТИ. ТОЛОЧИТИ, (ногами) топтати, витопту­вати; П. трощити, нищити; ЖМ. би­ти.

ТОМАТ, /червоний/ баклажан, помідор; (приправа) паста /соус, сос/ з помі­дорів.

ТОМИТИСЯ, стомлюватися; (у неволі) каратися, мучитися; (без діла) ну­дитися.

ТОМУ пр., того, через те /це/, тим, з ог­­­ляду на те; (з ппр. ч. от) /о/тож, отим, тим то.

ТОН, див. ЗВУК; (мінорний) лад, то­нальність; (голосу) інтонація; У ФР.

голос /н. підвищувати тон/; (хоро­ший)

П. манери, поведінка; (в маляр­стві)

колір, забарвлення, відтінок, ню­анс; (життя) спрямованість.

ТОНКИЙ, не товстий, не грубий, (сер­па­нок) не густий, прозорий; (хто) ху­дий; (– брови) вузенький; (– риси) ви­тончений, тендітний; (голос) високий; (аромат) не різкий, ніжний, при­ємний; (натяк) делікатний; (– різь­бу) ювелірний, філіґранний, філігранний; (знавець) досконалий, глибокий; (розум) гос­трий, проникливий; (– гру) майстер­ний; (на сльози) ІД. тонкосльозий; & тоненький, тонесенький.

ТОНКОСЛІЗКА і ТОНКОСЛЬОЗИЙ,

див. плаксій і плаксивий.

ТОНУТИ, потопати, топитися, іти /спус­катися/ на дно; (у снігу) грузнути; (у млі) поринати у що, (в зелені) утопати; (у гаморі) губитися, розчиняти­ся; (у крові) ку­патися; (в тумані) зникати; (у праці) заглиблюватися у що, віддаватися чому. ТОПИТИ, (оливо) розтопляти, витоплю­вати; (човен) затопляти, потопляти, спускати на дно; (горе) заглушувати, таму­вати; (зір) втоплювати; П. губи­ти, руйну­вати.

ТОПТАТИ, (ногою) м’яти, витоптувати, товкти, толочити; (ноги) трудити, нат­руд­жувати; (чоботи) стоптувати, зно­шувати; (вогонь) затоптувати; (за­кон) зневажати, нехтувати; (стежку /до кого/) протоптувати, ІД. вчащати; (під ноги) підтоптувати, ІД. перемагати; (в болото) затоптувати, мішати з чим, ІД. ганьбити, знеславлювати.

ТОРБА, міх, мішок; (повна) ІД. багато; & торбинка, торбина; мн. торби, (на­плеч­ні) сакви, бесаги.

ТОРГ, див. РИНОК; (за ціну) торгуван­ня; & торговиця, торжок, торговище; мн. торги, аукціон.

ТОРГАТИ, смикати, сіпати, шарпати,

ті­пати, термосити, ворушити; (вітром) тріпати.

ТОРГІВЛЯ, купівля-продаж, комерція, крамарство, крамарювання, торг, торги,

торгування; (перед базарним днем) підторжя.

ТОРГОВЕЛЬНИЙ, комерційний, крамарський, з. гендльовий, р. торговий. ТОРГУВАТИ, крамарювати, гендлювати, базарювати, ярмаркувати; (чим) про­давати що; (що) купувати, виторго­ву­ва­ти.

ТОРІК пр., того року, минулого року, зап. у тім році, у минулім роді, & вторік. ТОРІШНІЙ, тогорішній, тоголітній,

р. літошній, сов. минулорічний. ТОРКАТИ, (що) доторкатися до; (сер­це) хвилювати, зворушувати, розчулю­вати; (кого) зачіпати; (ліктем) штов­хати, тручати; нак. торкай! рушай! ТОРКАТИСЯ, доторкатися, приторкати­ся, дотикатися черкатися, (чарками) цокатися; (серця) торкати що; (теми) П. зачіпати /порушувати, г. за­торкувати / що.

ТОРОХКАТИ, тарахкати, (з рушниці)

стрі­ляти; & торохати, торохкотати, то­рохкотіти.

ТОРОХТІЙ, тарахкало, балакун,

базі­ка, талалай, з. перебендя. ТОРОХТІТИ, гуркотіти, гуркотати;

(– грім) гуркотіти, грімотіти, гоготіти; (язиком) цокотіти, /молоти і/ шерету­вати; & торохкотіти, торохкотати. ТОРОЧИТИ, див. ТОВКМАЧИТИ; ЗН.

базікати, патякати, варнякати.

ТОРТУРИ, див. КАТУВАННЯ, муки; & тортурування.

ТОРУВАТИ, (шлях) прокладати. ТОСКНИЙ, тужливий, тужний;

(біль) терпкий, кн. щемливий.

ТОТАЛІТАРНИЙ, (режим) недемокра­тичний, неконституційний, однопар­тій­ний, комуністичний, фашистський.

ТОТАЛЬНИЙ, всеосяжний, всеохопний; повний, абсолютний.

ТОТОЖНИЙ, однаковий, цілком

подібний, такий самий, ідентичний, адекватний, жм. з одного тіста; (зна­ченням) однозначний, рівнозначний, екві­валентний.

ТОЧИТИ, (деталі) виточувати; (дере­во) гризти, переточувати; (мозок) свердлити; (здоров’я) підточувати; (вино) цідити, виціджувати; (кров із серця) смоктати.

ТОЧИТИСЯ, (як п’яти) заточуватися, хитатися, губити /втрачати/ рівновагу; (назад) задкувати, подаватися; (– бої) тривати, продовжуватися, тягтися; (– про­­цес) перебігати, іти, минати, відбува­тися.

ТОЧНИЙ, не приблизний, д. прецизний; (переклад) адекватний, тотожний; (– місце) конкретний; (– вістки) пев­ний, вірогідний; (хто) акуратний, пунктуальний, нег. педантичний; (опис) докладний, вичерпний; (– науки) г. стислий; & точнісінький.

ТРАВА, мурава, моріг, (після викосу) отава, отавиця, зб. ряст; мн. трави, природні /рослинні/ ліки; пор. зе­лень.

ТРАВМА, травматичне пошкодження,

рана; (психічна) /нервовий/ стрес. ТРАВ’ЯНИЙ, порослий травою, з густою травою; (покрив) трав’янистий, травис­тий, травнистий; (гра) на траві. ТРАГЕДІЯ, (класична) драма, (напів­комедія) трагікомедія; П. (в житті) не­щастя, горе, ід. гірка чаша /чара/, удар долі; ОК. нещасний випадок, аварія, катастрофа, стихійне лихо, жах­ливий злочин; (існування) трагізм, жахливість; пор. крах.

ТРАГІЧНИЙ, (– долю) нещасливий,

без­щасний, безталанний; (кінець) жахли­вий, страхітливий, сил. смертельний;

(– помилку) непоправний, фатальний; (стан) безнадійний, безвихідний; (мо­тив) жалобний, похоронний, слізний; (жест) трагедійний.

ТРАДИЦІЙНИЙ, узвичаєний, звичний, що зайшов у традицію, що став традицією.

ТРАДИЦІЯ, узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон, звичай; ПОБ. звич­ка, друга натура; (традиційне прави­ло) умов­ність, формальність, форма.

ТРАЄКТОРІЯ, див. ЛІНІЯ.

ТРАКТ, див. ДОРОГА.

ТРАВНИЙ ід. травні органи.

ТРАКТАТ, див. договір; (науковий)

реферат, доповідь, розвідка.

ТРАКТУВАТИ, тлумачити, витлумачу­ва­ти; (кого) ставитися до, обходитися з ким; З. частувати, пригощати; іст. вести переговори.

ТРАМБУВАТИ, ущільнювати, спресовувати; (землю) утрамбовувати, пор. тов­кмачити.

ТРАМПЛІН, г. відскочня; (для бойових дій) П. вихідний пункт, плацдарм, база. ТРАНСЛЯЦІЯ, (радіопрограм) передача, передавання, пересилання.

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ, трансплянтація (тканини) пересад­ка.

ТРАНСФОРМУВАТИ, див.

ПЕРЕТВО­РЮВАТИ.

ТРАНШЕЯ, (на війні) шанець, сов. окоп; пор. рів.

ТРАПЕЗ, (геометрична

фігура) сов. тра­пеція.

ТРАПЕЗА, (у ченців) обідній стіл; П. прийняття їжі /обід, сніданок, ве­черя/, сил. бенкет, учта; (на могилі) ур. тризна; (на столі) їжа, стра­ва; (у монастирі) З. їдальня, як ім. трапезна.

ТРАПЕЗУВАТИ, їсти, обідати, кн.

прий­мати їжу, сил. бенкетувати. ТРАПЛЯТИ, потрапляти, г.

потра­фляти; (у ціль) влучати.

ТРАПЛЯТИСЯ, бувати, ставатися, прик­лючатися, лучатися, діятися, коїтися, відбуватися, г. трафлятися; (– день) випадати; (під руку) підвертатися, потрапляти; (раз-у-раз) зустрічатися, здибатися; док. трапитися, сколоти­тися; (– гостя) нагодитися.

ТРАСА, (майбутнього каналу) лінія, (по­вітряна) шлях; (кулі) слід, траєк­торія.

ТРАТИТИ, витрачати, розтрачувати; (сили) втрачати, губити; (сльози) ли­ти, проливати; (марно) марнувати, гайнувати, дармувати, переводити, марнотра­ти­ти.

ТРАФАРЕТ, П. шаблон, штамп,

стере­о­­тип; пор. стандарт.

ТРАФАРЕТНИЙ, шаблонний, шаб-лоновий, (П. – ще) заяложений; пор. стандартний.

ТРЕБА пр. сл., потрібно, необхідно,

слід сил. до скрути /до зарізу/ треба,

& жм. тра, тре.

ТРЕМТІТИ, дрижати, трястися, ви­би­вати /їсти, хапати/ дрижаки, (у трясці) труситися, битися, тіпати­ся; (– осику) хи­татися; (– землю) двигтіти; (– голос) пе­рериватися, вібрувати, бриніти; (– світло) миг­тіти, мерехтіти; (– повітря) коли­ватися; (у комусь /– життя/) жев­ріти, тліти; П. (перед ким) тріпотіти, тріпотати, трусити штанами, боятися /побоюва­ти­ся/ кого, (за кого) потер­пати, турбуватися, тліти душею /сер­цем/ уболівати, дбати, сов. переживати; (над ким) побиватися за ким (над чим) трястися.

ТРЕМТЛИВИЙ, (– світло) мерехтли­вий, миготливий, тріпотливий; (– го­лос) переривчастий; П. боязкий, по­лохливий;

(– чекання) схвильований; & тремкий, тремтячий.

ТРЕНЕР і ТРЕНУВАТИСЯ, див.

від спортсмен і вправлятися.

ТРЕСТ і ТРЕТИРУВАТИ, див. від.

об’єднання і зневажати.

ТРИБ, ТЕХ. шестірня; (життя) П. спо­сіб; (заведений) хід, порядок; & трибок. ТРИБУН, трибуна і трибунал,

див. від. оратор, катедра і суд. ТРИВАЛИЙ, протяжний, довгочасний, довготривалий; (час) довгий, /до без кінця/ безконечний; (процес) мед. хронічний, затяжний; Р. трив­кий.

ТРИВАТИ, тягтися, продовжуватися,

(– погоду) триматися, (– бої) точити­ся; (у чомусь /– життя/) бути, іс­нувати.

ТРИВІАЛЬНИЙ, див. БАНАЛЬНИЙ; (спосіб) примітивний.

ТРИВКИЙ, міцний, дужий, сильний, тривалий, сталий, П стійкий, твердий, непохитний; (– опертя) надійний, не­порушний; (до посухи) витривалий. ТРИВНИЙ, їстівний, поживний, сил.

сит­ний, & травний, стравний.

ТРИВОГА, ме­тушня, шарпанина, торганина, переполох, сил. паніка, (душевна) збентеження, неспокій, хвилюван­ня; (за кого) уболівання, У ФР ґвалт, сполох, (на морі) аврал, мн. тривоги, (земні) кло­поти, турботи.

ТРИВОЖИТИ, (кого) непокоїти, бенте­жити, зворушувати, хвилювати, викли­кати тривогу в, обр тенькати в серці кому, (чим) турбувати, завдавати кло­поту, сил лякати, (сон) порушувати, переривати, (собак) дратувати.

ТРИВОЖНИЙ, турботний, неспокійний, бентежний, сил панічний, (час) небезпе­чний.

ТРИЗНА, тризуб і трикотаж, див

від трапеза, герб і тканина.

ГРИМАТИ і ДЕРЖАТИ, не відпускати, не випускати, не попускати, (дім) ут­ри­мувати, вдержувати; (стелю) під­три­му­вати, піддержувати; (без причини) затримувати, не пускати, не звіль­няти; (ко­ней в русі) стримувати, притримувати; (віддаль) зберігати, (слово) додержу­­вати /дотримувати/ чого, (коня) маги, во­лодіти ким, (зло у серці) таїти, (іспит) складати (себе) поводити, (ліворуч) ру­хатися, по­вертати

ТРИМАТИСЯ і ДЕРЖАТИСЯ, (за що) не падати, вхопившися /вчепившися/ за, (на чому) ґрунтуватися, базувати­ся, спиратися на що, (на кому) існувати /жити діяти/ завдяки кому, (ледве) висіти на волоску /на чесному слові/, (впе­в­нено) гримати хвіст трубою, (на відда­лі) перебувати, зберігати що, (на во­ді) утримуватися, (на людях) поводитися; (в бою) не зда­витися, не відступати, твердо стояти, (перед спокусою) стри­муватися, кріпитися; (поглядів) додер­жувати/ся/, дотримувати/ся/, (купи) ІД. бути цілістю, не ділитися, не розклада­тися, збе­рігатися.

ТРИНЬКАТИ, див. МАРНОТРАТИТИ; (на гітарі) бренькати.

ТРІЙЦЯ, триєдиний Бог; ЖМ. трійка, кн. тріада, тріумвірат; (– свято) Зе­ле­ні свята, д. Тройця.

ТРІПАТИ, (одяг) витріпувати, обтріпу­вати; (чубом) стріпувати, хитати; (– серце) битися, калатати; пор. трі­потіти.

ТРІПОТАТИ і ТРІПОТІТИ, (крильми) стріпувати; (– прапор) маяти, лопоті­ти. ТРІСКА, скіпка, скалка, (стругана)

стружка, мн. тріски, друзки, дрізки. ТРІСКАТИ, тріщати, (батогом) ляскати, тряскати, (дверима) грюкати; (з напруги) тріскатися, лопати/ся/, лускати, розколюватися; (сало) вул. уминати, їсти.

ТРІСКАТИСЯ, ТРІСКАТИ, репати/ся/, (– землю – ще) розсідатися, розколю­ва­тися.

ТРІСКІТ, лускіт, хряскіт, хруск /іт/; &

тріск /отня/, тріскотнеча, тріскотняво. ТРІСКОТАТИ, див. ТРІЩАТИ; (язи­ком) цокотіти, торохтіти; (– комах) цвіркотіти.

ТРІСКУЧИЙ, тріскотливий, (що клацає) ляскучий; (мороз) лютий, скрипу­чий; (– фрази) П. гучний, пустодзвон­ний, беззмістовний.

ТРІЩАТИ, тріскати, лускати, (– мотор) тиркотіти, тиркотати; (раз-у-раз) тріс­котіти, тріскотіти; (– комах) цвірко­тіти, скрекотати, сюрчати; (язиком) цокотіти, торохтіти, ляскотіти, /дріб­но/ дріботіти; (по всіх швах) розсі­датися; (– мороз) лютувати; (– кістки) хрус­ко­тіти.

ТРІЩИНА, див. ШКАЛУБИНА, шпара; (ніж А і Б) П. непорозуміння, сил. тер­­тя.

ТРІУМФ, тріюмф, блискучий, успіх, перемога, ур. торжество, урочистість.

ТРІУМФАЛЬНИЙ, тріюмфальний, (марш) переможний, урочистий.

ТРІУМФУВАТИ, тріюмфувати, зап. торжествувати; (перемогу) святкувати, (у двобої) пере­магати; пор. радіти.

ТРОН, (царський) крісло; П. престіл.

ТРОСТЯНИЙ, тростиновий, тростинний.

ТРОТУАР, укр. пішохід, г. хідник.

ТРОФЕЙ, (воєнний) здобич; (шкіра

з голови) скальп; ЖМ. (свідок успіх) пам’ятка.

ТРОХИ пр., дещо, крихту, дрібку; (лі­кар) до деякої міри, якоюсь мірою; (йти) недалеко, (жити) недовго, (поби­ти) легко, не дуже; (чого) небагато, мало, на макове зерня; (з ч. не) лед­ве не, мало не; & трошки, трішки, трошечки, трішечки.

ТРОЩИТИ, ламати, розбивати; (ворога) громити, нищити, розтрощувати; (са­ло) уминати; (насіння) лузати, гризти.

ТРОЮДИТИ, див. ЯТРИТИ; (серце)

краяти, шматувати, іритувати.

ТРОЯКИЙ, трійчастий,

троїстий, потрій­ний.

ТРУБА, рура; (мідна) духовий інструмент; (похідна військова) сурма; & трубка.

ТРУБАДУР, див. КОБЗАР, П. співець хвали, прославитель, панегірист, адепт.

ТРУДИТИ, (себе) натруджувати, перев­томлювати, переобтяжувати, (очі) стом­лювати; Р. завдавати труду, обтяжува­ти, заклопочу вати, турбувати.

ТРУДІВНИК, невтомний робітник пра­цівник/, як ім. трудящий, фам. тру­дяга, трудяка, ур. трудар, роботар; пор. пра­ців­ник.

ТРУДНИЙ, (– ходьбу) виснажливий; (день) великотрудний; (– руки) нат­ру­джений; (– серце) наболілий, пере­жи­тий; (момент) скрутний, критич­ний.

ТРУДНОЩІ, утруднення, ускладнення, жм. труднація; (росту) митарства, проблеми, хвороби; (побутові) нестатки, злидні, нужда; П. перешкода, пе­репона, завада.

ТРУДОВИЙ, (стаж) робочий; (гріш) зароблений, запрацьований, випрацьований, труджений; (– життя) мозолний, тружденний; (– резерви) тру­дівни­чий; (рід) трудящий, роботящий, працьо­витий, кн. працелюбний, трудівливий.

ТРУДЯЩИЙ, ЯК ІМ. трудівник;

(рід) трудовий, д. робітний.

ТРУЇТИ, отруювати; (щастя) зать­ма­рювати; (кров цілунком) збуджува­ти, за­палювати.

ТРУНА, домовина, гріб, р. деревище; (кам’яний) саркофаг, рака; & трумна, трунва.

ТРУНОК, напій, пиття; (цілющий) лік, ліки; (трупний) отрута; Г. горілка.

ТРУП, мертве тіло, ур. прах, останки; пор. мертвяк.

ТРУПА і ТРУПАРНЯ, див. від. колек­тив і морг.

ТРУС, (поліційний) обшук, трусанина; (землі) землетрус; ЖМ. метушня, зам’ят­тя.

ТРУСИТИ, струшувати, трясти; (сажу) витрушувати, (груші) обтрушувати; (від холоду) НЕОС. морозити, ко­лотити, тіпа­ти; (на возі) підкидати; (– мжичку) сіяти; (пір’я птахами) губити, ронити; (піс­ком) натрушувати, /посилати, розсипати, розсівати/ що, (хату) обшукувати, робити трус /об­шук/ де; (чисто все) перешукувати, перетрушувати.

ТРУСИТИСЯ, трястися, тремтіти, дрижа­ти, здригатися; (перед ким, над чим) тремтіти; (за свою шкуру) ІД. потер­па­ти; (заміж /прв. з ч. аж/) прагнути, бажати, нос. кортіти; ( сніг) сипатися, сіятися.

ТРУСЬКИЙ, (віз) трясучий, тряський; (ґрунт) хиткий, хисткий, хитливий,

хибкий.

ТРУТА і ТРУТИЗНА, див. отрута; (отруйна рослина) трута-зілля; &

трутина.

ТРУТЕНЬ,