Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание УР. декларація, акт, едикт, універсал, ОК. У ФР. негативна риса /оз­нака/, г. прв. мн.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

гал., див. ПЕРУКАР, голяр. ФРОНТ, театр воєнних дій; лінія боїв, фронтова /передова/ лінія, як ім. пе­ре­дова; (трудовий) П. поле діяльності, сфера, нива, стезя; (народний) рух. ФРОНТАЛЬНИЙ, чоловий, лобовий; (бік) передній, лицьовий, зовніш­ній; П. загальний, всеосяжний, всеохопний /н. фронтальна перевірка/.

ФРОНТОН, укр. причілок.

ФРУКТ сов., укр. садовина, див. овоч. ФУҐАС, фугас, див. міна. ФУНДАМЕНТ, (будови) підвалини, під­мурок, основа, основина, П. база, підвалина.

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ, (міст) міцний, тривкий, надійно /надовго/ зроблений; (принцип) головний, основний; (– дос­лідження) ґрунтовний сов. грун­тований, глибокий, капі­тальний.

ФУНДАТОР, див. ЗАСНОВНИК.

ФУНДАЦІЯ, (дія) заснування; (до­брочинна) фонд.

ФУНДУВАТИ, фондувати, див. засновувати.

ФУНКЦІОНУВАТИ, (нормально)

діяти, працювати, (– шлунок) робити;

(як щось) виконувати функцію чогось. ФУНКЦІЯ, (чия) обов’язок, повинність, сил. місія; (грошей) призначення, роль, (органів) БІОЛ. праця, діяльність.

ФУРҐОН, сов. фургон див. хура; (ав­томобільний) причіп, причеп.

ФУРІЯ, міт. богиня помсти; П. див.

відьма, мегера.

ФУРКАТИ, (– птахів) пурхати, спурху­вати; (– веретено) фуркотіти, фурко­та­ти; Р. пирхати, форкати.

ФУРМАН і ХУРМАН, див. візник.

ФУРОР, гучний успіх; У ФР. могутнє враження /н. зробити фурор/; пор. екс­таза, екстаз.

ФУРУНКУЛ, чиряк, карбункул. ФУС, хус, хвус, осад, поденки, оденки, гуща.

ФУТБОЛ, укр. копаний м’яч.

ФУТЛЯР, (скрипки) коробка, скринька, (шаблі) піхви; (двигуна) ТЕХ. кожух.

ФУФАЙКА, див. тілогрійка; & ку­файка.

Х

ХАБАР, хаптура, хавтура, хавтур, під­куп, підплата, жм. могорич, кн. мзда, з. базаринка; & хабара.

ХАБАРНИК, хапко, халтурник, хапун, хапуга, здирник, дерій, дерун, здирця, хапайло.

ХЛВТУР і ХАВТУРА, див. хабар.

ХАЗЯЇН, див. ГОСПОДАР; ЖМ. хлі­бороб, селянин, (у шлюбі) чоловік; (краю) воло­дар; (фірми) власник, ке­рівник, підприє­мець, капіталіст; & зб. хазяйство ₌ хазяї.

ХАЗЯЙНОВИТИЙ, господарний, статко­витий, зап. домовитий; & хазяїнови-тий, хазяйський, хазяїнуватий.

ХАЗЯЙСТВО, господарство, г. ґаз­дів­ство, господарка, обійстя, садиба, хутір, ферма; ЖМ. приладдя, причан­далля /н. шевське хазяйство/; У ФР. господарювання.

ХАЗЯЮВАТИ і ХАЗЯЇНУВАТИ, госпо­дарювати, г. ґаздувати; (коло чого) по­ратися, клопотатися, порядкувати; (десь) верховодити, урядувати; (без дозволу) нишпорити.

ХАЙ = НЕХАЙ ч., д. най; У ФР. гаразд добре /н. то й хай/, хоч /н. хай де ₌ хоч де/; ЯК. СП. щоб /н. скажи, хай знають ₌ скажи, щоб знали/; (з нст. би) краще

б /н. хай би купив, як має просити/.

ХАЛАБУДА, намет, курінь, буда; (бід­на) халупа; (віз) балагула; (на во­зі) накриття, верх; (собача) будка, хижа.

ХАЛАЗІЯ, див. ПРОЧУХАНКА. ХАЛАМИДА, халат, сов. балахон; ЖМ.

ряса; & хламида.

ХАЛАМИДНИК, обідранець, обшарпа­нець, голодранець, обірванець, шарпак, харпак, сил. ракло, хуліган, волоцю­га; (– дітей) урвитель, пустун.

ХАЛЕПА, клопіт, морока, неприємність, сил. біда, нещастя.

ХАЛІФ і КАЛІФ, див. ВЛАДАР. ХАЛТУРА, див. ЗАРОБІТОК. ХАЛТУРИТИ, див. ЗАРОБЛЯТИ; (ро­бити недбало) партачити, капарити. ХАЛТУРНИЙ, капарний; (продукт) не­якісний, партацький, базарної робити. ХАЛТУРНИК, капарник, партач, дит. майстер-ламайстер; (літун-робітник) шабашник.

ХАЛУПА, хатина, хижа, халабуда;

& халупчина, халупка.

ХАМ, (у мові панів) раб, слуга, кріпак, наймит, мужик, хлоп, гевал, гевел, плебей; ЖМ. нахаба, грубіян, пор. хуліган; & хамло, хамула, хамлюга. ХАМЕЛЕОН, див. ЯЩІРКА; (хто) П. крутихвіст, в’юн, кон’юнктурник, ід. куди вітер віє, і нашим, і вашим, флюгер, пор. опортуніст.

ХАМСЬКИЙ, (рід) хамів, плебейський; (вчинок) свинський, зухвалий, нахаб­ний, хуліганський; & хамуватий, ха­мовитий. ХАН, див. МОНАРХ.

ХАНДРА, див. СПЛІН.

ХАОС, безладдя, гармидер; (зву­ків) мішанина, суміш; (думок) плута­нина, каша; (хмар) безладне нагро­мадження /скупчення/; пор. анар­хія.

ХАОТИЧНИЙ, безладний, неорганізований, нереґульований; (обстріл) не­сис­тематичний, неметодичний; (рух) неконтрольований; (світ) безформний, (лад) анархічний

ХАПАНИНА, див. ПОСПІХ; ЖМ. ха­барництво, здирство; & хапання, ха-патня.

ХАПАТИ, рвучко брати /схоплювати, підхоплювати/; (за що) хапатися; (вті­кача) ловити, г. лапати, переслі­дувати, затримувати, заарештовувати; (– сон)

П. поймати; (оцінку) ШК. діставати; (далеко) сягати.

ХАПАТИСЯ, (чим) братися, чіплятися; (за що) хапати; (їсти) квапитися, поспішати.

ХАПКИЙ, див. БЕРУЧКИЙ; (на руку)

злодійкуватий, хваткий.

ХАПКОМ і ХАПКИ пр., похапцем, хапаючись, поспішаючи; & хапко, хапкома, хапцем.

ХАПЛИВИЙ, КВАПЛИВИЙ, жм. ха­паний.

ХАРАКТЕР, вдача, натура, темперамент, п. хребет, природа; У ФР. принципо­вість, твердість, впертість, сила волі /н. показати характер/; (рельєфу) особ­ливості, риси; П. особа, індивід тип; У ФР. образ, роль /н. в характері чак­луна/.

ХАРАКТЕРИЗУВАТИ, давати характе­ристику, атестувати, окреслювати, б. з. ясувати.

ХАРАКТЕРИСТИКА, опис ознак; (з

місця праці) атестація, (добра) рекомендація.

ХАРАКТЕРНИЙ, властивий, притаман­ний, (факт) типовий; (акцент) при­кмет­ний, специфічний, своєрідний; (– особливість) основний, визначаль­ний; пор. питомий.

ХАРАКТЕРНИК, див. ЧАРІВНИК.

ХАРАМАРКАТИ, мимрити, бубоніти, мурмотіти; & хамаркати.

ХАРАПУДИТИСЯ і ХАРАПУДЛИВИЙ, див. лякатися і лякливий.

ХАРКАТИ, хрякати, харкотіти.

ХАРПАК, шарпак, старець, обідранець, хала­мидник, бідака, нетяга, злидар.

ХАРТІЯ, грамота, документ, УР. декларація, акт, едикт, універсал, ОК. прог­рама.

ХАРЦИЗ, розбійник, розбишака, грабіжник; & харцизник, харци­зяка,

харциза.

ХАРЧ, їжа, провізія, продукти, обр. хліб; (убогий) харчування; & харчі.

ХАРЧІ ₌ ХАРЧ, (консервовані) кон­серви; пор. хліб-сіль, харчуван­ня.

ХАРЧОВИЙ, (запас) продовольчий, про­дуктовий.

ХАРЧУВАННЯ, годування (рослин)

жи­влення; (харчі) продукти, їжа, хліб

насущний, з. харчування, кн. про­дукти харчування, їстівні продукти, продовольчі товари.

ХАРЧУВАТИ, годувати, кормити й

поїти; (організм) живити; П. (кого) утримувати.

ХАРЧУВАТИСЯ, їсти й пити; (– орга­нізм) живитися; (– тварин) годува­тися; (у кого) столуватися.

ХАТА, зн. халупа, халабуда, хижа; (з глини) мазанка, ліплянка, (з хмизу)

хворостянка; анал. сакля; (велика)

ПОБ. кімната, ІД. світлиця; П. до­мівка,

господа, пристановище, при­тулок; У ФР. дім, квартира, житло; & хатина,

хатинка, хатка

ХАТНІЙ, домашній; (халат) кімнатний; (– полотно) доморобний; (– справи) при­ватний, особистий.

ХАЩА і ХАЩІ, чагарник, густі зарості, гущавина; (лісу) нетрі, нетрища, глуши­­на; & хащина.

ХВАЛА, /по/хвальба, величання, прос­лавляння, уславлення; У ФР. слава, осанна.

ХВАЛЕБНИЙ, величальний, хвальний, славо­­словний, похвалібний.

ХВАЛИТИ, вихваляти, засипати пох­валами, розсипатися у похвалах, відда­вати /воздавати, складати/ хвалу, спі­ва­ти хвалу /осанну/, курити тиміям; (Бога) славити, звеличувати, прос­лавляти.

ХВАЛИТИСЯ, хвалити себе; (чим) ви­хвалятися, хвастати, сил. хизувати­ся, чванитися; (погрожуючи) нах­валяти­ся; (кому) говорити, повідати, повідомляти кого.

ХВАЛІЙ, хвалитель, прославитель.

ХВАЛЬБА, вихваляння, похвальба; хвас­тощі, вихвалка, сил. хизування.

ХВАЛЬКО, хвастун, хваст, хвастик, ЧВАНЬКО; жм. задавака, (зухвалий) фанфарон.

ХВАЛЬКОВИТИЙ, хвастовитий, хвас­тливий, сил. чванливий; & хвастува­тий.

ХВАЛЬНИЙ, (намір тощо) похвальний; (гімн) хвалебний; (хто) хвали

гідний, славний.

ХВАСТАТИ, хвалитися, вихвалятися, сил. хизуватися, чванитися, р. хвастатися.

ХВАСТОЩІ, див. ХВАЛЬБА.

ХВАТКИЙ, див. ХАПКИЙ, беручкий.

ХВАЦЬКИЙ, молодецький, бравий; (спів) загонистий, шпаркий; (кінь) баский.

ХВАЦЬКО і ХВАЦЬКИ пр., по-моло­­децькому, браво, загонисто, (скакати) чортом.

ХВЕРТИК ₌ ФЕРТИК, див. ферт.

ХВИЛИНА, 60 секунд; (вільна) час; (відрізок часу) хвиля, часина, часинка,

(ще коротший) хвилька, мить, мент,

мо­мент, секунда, & хвилинка.

ХВИЛИННИЙ, короткочасний, скороминущий, тимчасовий, недовготривалий, нетривалий, хвилевий.

ХВИЛЮВАТИ, бити хвилями; (– мо­ре) хвилюватися, буритися, бурхати, нуртувати, вирувати, обр. кипіти, грати; (ко­го) непокоїти, бентежити, турбувати, нер­вувати, /до глибини душі/ брати за живе /живіт/, добиратися до серця /душі/, зачіпати за душу /серце/ пе­ревертати усе всередині кому, неос. ки­дати то в жар, то в холод; (маси) роз­бурхувати, зворохоблювати, жм. колош­кати, пор. бала­мутити.

ХВИЛЮВАТИСЯ, (– море) хвилюва­ти, (– груди) здійматися, (– ніздрі) тремтіти, ворушитися; (втрачати спо­кій) непокоїтися, бентежитися, нерву­ва­ти/ся/, турбуватися, збуджуватися, обр. не тримати нерви в руках, сидіти на шпильках.

ХВИЛЯ, (висока) вал, бурун, (невисока) тлк. мн. брижі, баранці; (волосся) пасмо; (світла) потік; (гніву) напад приступ; (спо­гадів) наплив; (револю­ції) смерч; & хвилька.

ХВИЛЯСТИЙ, (– море) розбурханий; (– лінію) звивистий; (рельєф) нерів­ний, горбкуватий; (рух) зиґзаґуватий, кривулястий; & хвильний, хвильо­вий, хвильчастий.

ХВИСЬКАТИ, хльоскати, стьобати

цьвохкати, (батогом) свиснути.

ХВИСЬКИЙ, (батіг) дошкульний, за­ма­шний, д. шкулький; (– слова) гострий, різ­кий.

ХВИЦАТИ, (– тварин) вихати, брикати; г. (– людей) копати ногою /ногами/.

ХВІРТКА, (у брамі) р. ворітця; (у погребі) дверцята.

ХВІСТ, (сукні) трем, кн. шлейфа, сов. шлейф; (моркви) корінь, (хме­лю) пагін; (у підписі) розчерк, за­карлючка, хвостик; (від диму) слід; (комети) яскрава смуга; (нерухомий /у літака/) стабілізатор; (люд­ський) потік, валка; (до каси) черга; (ка­ва­лерів) ескорт; (потяга) задні вагони; (колони) ар’єргард; (невідступний /чий/) П. ЖМ. тінь; (на обійстю) П. худобина, скотиняка; & хвостик, хвостище, хвостя­ка, хвостяра; мн. хвости, заборгованість.

ХВОРИЙ і ХОРИЙ, недужий, нездоро­вий, жм. слабий, болящий, нездужалий; & хворобливий.

ХВОРІТИ, хворувати, занепадати, незду­жати; (на що) терпіти /страждати/

від чого.

ХВОРОБА і ХОРОБА, неміч, недуга, р. болість, кн. захворювання; (легка) хворість, хорість, слабість, нездоров’я, нездужання; (заразна) жм. ін­фекція, (па­дуча) падучка, епілепсія, (цукрова) г. цукриця; П. потяг, жилка, пристрасть, закохання /н. його хвороба – футбол/.

ХВОРОБЛИВИЙ і ХОРОБЛИВИЙ, хво­ровитий, хоровитий, слабовитий, хи­р­я­вий, пор. недужий, кволий; (– прис­трасть) П. ненормальний, неп­рирод­ний, патологічний.

ХВОРОСТИНА, лозина, хмизина,

хлудина; пор. прут, хмиз.

ХВОСТОВИЙ, (вагон) задній.

ХВОЯ, З. сосна; сов. (листя шпиль­ко­вих дерев) ЗБ. глиця, шпильки; од. зб. хвоїна, голка.

ХИБА, недогляд, недолік, помилка, огріх, похибка, вада, дефект.; У ФР.

негативна риса /оз­нака/, г. прв. мн.

неґатив.

ХИБИТИ, помилятися, робити помилки; (проти чого) грішити; (– стрільця) про­махуватися; П. збочувати.

ХИБКИЙ, хисткий; (– тіні) мінли­вий; (голос) тремтливий, незграйний, перерив­частий; (– серце) ненадійний, нестійкий, сил. зрадливий; ЖМ. гнуч­кий; & хибливий.

ХИБНИЙ, неправильний, помилковий, невірний; (крок) сил. гріховний.

ХИБУВАТИ, 1. (на що) п. кульгати;

2. (чого) неос. бракувати, не вистачити.

ХИЖА, (коло хати) комора; П. убога хата, халупа; (собача) халабуда, будка;

& хижка.

ХИЖАК, хижий звір /тварина/; (що

живиться падлом) шакал; (хто) П.

визискувач, кровопивець, крово­жер,

п. акула, яструб.

ХИЖИЙ, (звір) кровожерний, дикий, лютий, жорстокий, д. пажерний; (хто) П. зажерливий, користолюбний, обр. хижоокий; (лад) грабіжницький, здир­ницький; & хижуватий.

ХИЗУВАТИСЯ, козиритися, форсити, фасонитися, держати фасон, ходити

па­вичем /козирем, тузом/, до хмар пну­тися; (чим) козиряти; пор. хвали­тися, хвастати, чванитися.

ХИЛИТИ, клонити, гнути, нахиляти, прихиляти, нагинати, пригинати; (на сон) тягнути, вдаряти в; (до чого) схиляти, /– розмову/ навертати, спрямовувати; (горілку) пити, хиляти.

ХИЛИТИСЯ, нагинатися, нахилятися, похилятися; (– трави) никнути; (на що) опускатися, схилятися; (від віт­ру) валитися, падати; (до кого) гор­нутися, прихи­лятися; (перед ким) гнутися, догоджа­ти кому, (до вечора) іти, наближатися; (до обрію /– світи­ла/) котити/ся/.

ХИЛЬЦЕМ і ХИЛЬЦІ пр., схилившись, зігнувшись, нахильцем; & хильки.

ХИМЕРА, міт. страховище, монстр, пот­вора; П. дивацтво, фантазія, нереальна мрія, витвір уяви, р. галюцинація; (хто) дивак; мн. химери, безглузді /нездійсненні/ плани; У ФР. нісеніт­ниці, дурниці; (чиї) примхи, дивацтва; П. дивні істоти /факти, явища/.

ХИМЕРИТИ, див. ВЕРЕДУВАТИ, ви­гадувати; & химерувати.

ХИМЕРНИЙ, чудернацький, незвичай­ний, нег. потворний; (– долю) мінли­вий, зрадливий; (хто) примхливий, вередли­вий, химеристий; (світ) фан­тастичний; (– мрію) нездійсненний, нереальний; (– вістки) неймовірний; (лабіринт) заплутаний, ок. нерозгаданий; (задум) складний, незрозумілий.

ХИМЕРНО, дивовижно, кумедно, по-чу­дернацькому, жм. кандибобером і

всі мож. пох. від химерний.

ХИРЕННИЙ, див. ХИРИЙ.

ХИРИЙ і ХИРНИЙ, кволий, немічний, нездолящий, худий; (– лози) чахлий; П. нікчемний, нікудишній; & хирен­ний, хирлявий, хирявий.

ХИРІТИ, кволіти, хлянути, хляти, зане­падати, слабнути, марніти, чахнути, підупадати /на силах/, р. гибіти, чевріти, чучверіти; пор. хворіти.

ХИРЯВИЙ, кволий, хирний, мирша­вий, хворовитий, слабовитий, немічний, безсилий.

ХИСТ, уміння, здібності, сил. дар, ке­бета, обдаровання, талант, обр. іскра Божа; (до чого) потяг, нахил; & хисть. ХИСТКИЙ, нестійкий, хибкий, хиткий, несталий, нетривкий, непевний; (крок) невпевнений, хитливий, хитлявий; (– ноги) кволий, ненадійний; (– світ­ло) розсіяний, невиразний; (обрій) неокреслений; (– хмари) без форми, непостійний, щораз іншої форми; (до­каз) непереконливий; (– славу) скороминущий, короткочасний; (– пос­тать) гнучкий.

ХИТАТИ, хилитати, гойдати, колисати, коливати, р. хибати, хиляти; (ритміч­но) погойдувати; (стовп) розхитувати; (го­ловою) кивати; (репутацію) П. під­ри­ва­ти.

ХИТАТИСЯ, хилитатися, коливатися, гойдатися, р. хибатися, хилятися; (від поштовху) тремтіти, здригатися, /– людей/ втрачати рівновагу; (– світло) бли­мати, моргати; (від утоми) похитуватися; П. вагатися.

ХИТКИЙ, див. ХИСТКИЙ; & хитли­вий, хитлявий.

ХИТРИЙ, підступний, лукавий, обр.

хитроокий, сил. хитрий, як лис; (шахраюватий) шельмуватий; (хід)

лисячий; ЯК ІМ. хитрун (на що)

здатний; (план) розумний, мудрий; (розум) проникливий; (крок) за­­мас­кований, прихований; (прилад) ви­гадливий, мудрований, складний, р.

вузлува­тий; (– мову) хитромудрий, п.

ку­черявий; & хитренький, хитрува­тий,

хитрющий, хитрим-хитрий.

ХИТРІСТЬ, див. ХИТРОЩІ. ХИТРОМУДРИЙ, (хто) дуже мудрий /розумний/; (апарат) мудрова­ний; (вислів) кучерявий, пишномовний, хитромовний, хитросплетений.

ХИТРОЩІ мн., підступи, каверзи, лукав­­ство, жм. штуки; ір. мудрування, му­д­ро­щі, хитромудрість, б. з. мудрования; У ФР. хитрування; & хитрість.

ХИТРУВАТИ, пускатися на хитрощі, вдаватися до хитрощів, підлазити з хитрощами, виявляти хитрощі; (над чим) мудрувати; (вивертатися) кру­тити

хвостом, крутити на всі боки, вик­ручу­ватися; & хитрити.

ХИТРУН, крутій, мудраґель, мудраґелик, шельма, як ім. хитрий, сил. проноза, пролаза, обр. лис; & хитрик, хитряк, хитрюга.

ХІД, (прудкий) рух, хода, крок, У ФР. ходьба /н. година ходу/; (поїзда) швидкість; (хресний) похід, процесія; (підзе­м­ний) коридор, прохід, тунель, хідник; (парадний) вхід (розмов) П. пере­біг, про­цес; (думок) напрям, характер; (дви­гуна) дія, пор. цикл; (тактичний) П. маневр; (гумовий /– взуття/) підошва.

ХІДНИК, (підземний) хід; (вулиці) пі­шо­хід тротуар; Р. алея; (тканий) до­ріжка.

ХІРОМАНТ, див. ВОРОЖБИТ.

ХІРУРГ, фахівець з хірургії (народ­ний) костоправ; пор. лікар.

ХІТЬ, хотіння, охота, бажання, жм. кортячка, сил. прагнення; (до чого) нахил, потяг, поваб, пристрасть, хист;

(до кого) жага; (хтось) обр. хоче аж муркоче; пор. жадоба.

ХЛАМИДА, ІСТ. приб. тоґа; (царська)

плащ, мантія; жм. халамида.

ХЛЕПТАТИ, (– тварин) хлистати, лига­ти; (– людей) хлебостати, хлиськати, (ложкою) сьорбати; (спиртне) дудли­ти; & хлебтати; пор. ковтати.

ХЛИПАТИ, схлипувати, сил. рюмсати, Р. пхикати, пор. плакати; ЖМ. хлюпати.

ХЛІБ, обр. насушник; (хлібина) паля­ни­ця, бухан, буханець, книш, (пше­ничний) калач, булка, (яшний) яшник; (весіль­ний) коровай; У ФР. гостин­ність, пригощання /н. спасибі за хліб/; П. (легкий) заробіток; прожиток /н. за­робляти на хліб/; (насущний) ІД. хар­чі, їжа, (чого) першооснова /н. вугіл­ля – хліб індустрії/; мн. хліби, паш­ня, кн. як ім. зернові, колоскові; & паляниця, хлібець, хлібеня, хлібина, хлібинка.

ХЛІБНИЙ, (край) хлібородний, хлібодарний, багатий /на хліб/; (– діло) прибутковий, вигідний; пор. уро­жайний.

ХЛІБОРОБ, рільник, селянин, фермер, хуторянин, ур. хлібодар, фам. гречкосій.

ХЛІБОРОБИТИ, обробляти землю, ходи­ти коло землі, держатися плуга, ходити за плугом, кн. займатися хлібороб­ством; & хліборобствувати. ХЛІБОСОЛЬНИЙ, див. ГОСТИННИЙ. ХЛІБ-СІЛЬ, харчі, продукти, їжа; П. гостинність, пригощання /н. спасибі за хліб-сіль/.

ХЛІВ, стайня, хижа; (на свині) свинар­ня, свинарник, поросятник, /відгодов-чий / саж; (на вівці) кошара, вівчарня; (на корови) короварня, воловня, волов-ник; (на кури) курник, (на гуси) гусник, гусятник; & хлівець.

ХЛОП, прв. г. селянин, мужик, кріпак;

Д. чоловік, мужчина, хлопець. ХЛОПЕЦЬ, підліток, парубчак, юнак, кн. молодий чоловік; (малий на зріст) шпінґалет;