Навчально-методичний посібник Донецьк-2011
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Історія україни, 785.11kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, 813.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 878.82kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
СИМПТОМАТИЧНИЙ
АСИМПТОМАТИЧНИЙ
Тремор є єдиним симптомом
- Судоми,
- Сонливість,
- Шлунково-кишкові проблеми, тобто блювота, здуття живота
Плашечка/зонд
Суміш з 20 ккал/30мл
Повторіть Гт через 15-20 хв
Нормальний
(› 2,2 ммоль/л)
Низький
(‹ 2,2 ммоль/л)
Суміш при відсутності
Протипоказань
Пляшечка/зонд
Повторіть Гт через 15-20 хв
Низький
(‹ 2,2 ммоль/л)
Нормальний
(›2,2 ммоль/л)
Годуйте сумішю при відсутності протипоказань
Пляшечка/зонд
- Повторюйте ГТ кожні 2 години х 4,
- Якщо показники бу-дуть перевищувати 2,2 ммоль/л, припи-ніть проведення ГТ.
- Довенно швидко введіть 10 % розчин глюкози 2 мл/кг,
- Продовжіть інфузію 10 % розчином глюкози зі швидкістю 6 мг/кг/хв,
- Переведіть дитину в ПІТ.
- Додаткове лікування – як зазначено
- Повторюйте ГТ кожні 3 години х 4,
- Якщо показники перевищувати 2,2 ммоль/л, припиніть проведення ГТ
Граф логічної структури теми: “Інфузійна терапія новонароджених”
Показання
Підтримуюча інфузія – забезпечення:
- водою,
- електролітами,
- вітамінами,
- енерго- та пластичним субстратами,
- посиндромна терапія.
Корекція порушень: метаболізму, гемодінаміки, гемостазу.
Шляхи введення рідини
Катетеризація пуповинної вени (в гострій фазі)
периферичні вени (голки – “метелики” катетер типу “Venflon”
катетеризація підключичної вени
Методи введення інфузійних розчинів
З переривами
Безпереривний
Обладнання:
- шприцеві насоси,
- інфузатори.
Швидкість введення рідини:
- в/в струмінно.
- в/в крапельно.
Розрахунок об`єму рідини у новонароджених при інфузіоній терапії
Фізіологічна потреба:
- доношені,
- недоношені (ГВ 36-37 тиж. та менше 32 тиж).
Індивідуалізація: водно-електролітного навантаження та вигодовування
Планування інфузійної терапії
Визначення складу:
- глюкози (концентрація, швидкість),
- фізіологічний розчин,
- основні електроліти,
- альбуміни.
- CЗП,
- амінокислоти.
Розрахунок об`єму
Контроль ефективності проведення інфузійної терапії
Лабораторний:
- урограма,
- відносна щільність сечі,
- гематокріт,
- цукор крові,
- електроліти крові,
- КЛС,
- показники гемостазу
Клінічний:
- динаміка ваги тіла,
- моніторинг АТ, ЧД, ЧСС, температури тіла, діурезу,
- оцінка соматичного та неврологічного статусів.
Перинатальні ураження
центральної нервової системи у новонароджених
І. Актуальність теми: Перинатальні ураження центральної нервової системи (асфіксія, внутрішньочерепний крововилив, перинатальна енцефалопатія) займають значне місце серед причин смерті новонароджених та відіграють велику роль у подальшому розвитку дитини. Збільшення відсотка внутрішньоутробних хвороб, порушень маточно-плацентарного кровообігу, передчасні пологи, гестози, анемія вагітних та інші причини хронічної гіпоксії плода призводять до зростання числа перинатальних ушкоджень центральної нервової системи. Багато наукових колективів займаються рішенням цих проблем. Чинники, що перешкоджають зниженню перинатальних втрат: погіршення матеріально-технічного забезпечення родопомічних закладів, зміна екологічної ситуації, ріст соматичної захворюваності та інші. Несвоєчасні допомога та лікування перинатальних уражень ЦНС пов’язані з труднощами транспортування таких хворих. Все це визначає дійсну актуальність обговорюваної теми.
ІІ. Мета навчання:
Загальна мета: уміти діагностувати і лікувати новонароджених з перинатальними ураженнями центральної нервової системи.
Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:
3. Визначити тактику лікування хворого в пологовому будинку. 4.Призначити раціональну схему диспансерного спостереження і лікування на різних етапах ведення хворих в залежності від синдрому. 5.Визначати причини, які призвели до розвитку перинатального ураження ЦНС (особливості перебігу вагітності та пологів), намітити конкретні заходи поліпшення медичної допомоги новонародженим). |
|
Задачі вихідного рівня.
Задача №1.
При огляді новонародженого виявлено акроціаноз, нерегулярне дихання, брадіпное. ЧСС 100 ударів на хвилину. Відмічається згинання кінцівок.
Яку оцінку за шкалою Апгар Ви призначите?
А)- 3 бали;
В)- 4 бали;
С)- 5 балів;
D)- 6 балів;
E) -7 балів.
Еталон відповіді: D.
Задача № 2.
Дитина народилася від стрімких пологів. Оцінка за шкалою Апгар – 5-6 балів. При огляді виявлено геміпарез, судоми, “мозковий” крик. У зв’язку з підозрою на внутрішньочерепний крововилив дитині призначено: консультація окуліста, дослідження ліквору, рентгенографія черепу, НСГ мозку, комп’ютерну томографію мозку.
Яке дослідження першочергове?
A)- стан очного дна;
B)- дослідження спинномозкового ліквору;
C)- рентгенографія черепа;
D)- НСГ мозку;
E)- комп’ютерна томографія мозку.
Еталон відповіді: D.
Задача №3.
Дитина з ХВГП народжена шляхом кесарева розтину у стані важкої асфіксії. Неонатологом при первинній реанімації введено адреналін, фіз. розчин, налоксон, альбумін, натрію гідрокарбонат.
Введення якого препарату було не доцільно?
A)- адреналіну;
B)- фіз. розчин;
C)- налоксону;
D)- альбуміну;
E)- натрій гідрокарбонату.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №4.
Новонароджена дитина оцінена за шкалою Апгар 5-6 балів. Перебіг раннього неонатального періоду без ускладнень.
Який наступний етап для подальшого спостереження Ви призначите?
А)- відділення патології новонароджених дитячої лікарні;
В)- відділення неврології дитячої лікарні;
С)- лікування в умовах пологового будинку;
D)- педіатрична дільниця;
Е)- відділення реабілітації ЦНС.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №5.
В жіночій консультації для вагітних проводять заняття в “Школі молодої матері”. Фахівці згодно графіку викладають лекційний матеріал.
Яка тема буде сприяти зменшенню ризику внутрішньоутробної гіпоксії плоду?
А)- раціональне годування вагітних;
В)- ліки і вагітність;
С)- профілактика ГРВІ;
D)- паління і вагітність;
Е)- все вище перераховане.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:
1.Клінічна фармакологія. За ред. І.К.Латогуза, Л.Т.Малої, А.Я.Циганенка. Харків.: Основа. – 1995. – С. 105-112.
2.Дитячі хвороби. За ред. В.М. Сідельнікова, В.В.Бережного. - К.:Здоров”я, 1999. – С. 37, 40-41, 42-43, 46, 47.
3.Степанівська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. - -К.:Здоров”я, 2000. – С.700-703.
4.Шабалов Н.П. Неонатология.- Москва. –2006.- Т.І. С. 453-487.
5.Дитячі хвороби. За ред. В.М. Сідельнікова, В.В.Бережного. - К.:Здоров”я, 1999. – С.36-37, 37-40, 42-43, 43-45, 46.
ІІІ. Зміст навчання.
Основні теоретичні питання до теми:
1.Етіологічні чинники, що сприяють виникненню та розвитку перинатальних ушкоджень ЦНС.
2.Патофізіологічні аспекти розвитку перинатальних ушкоджень ЦНС.
3.Головні синдроми, що спостерігаються при перинатальних ураженнях ЦНС.
4.Діагностика асфіксії, внутрішньомозкового крововиливу та пологової травми.
5.Тактика лікування асфіксії, внутрішньомозкового крововиливу та пологової травми.
6.Етапи лікування та спостереження хворих.
7.Синдроми раннього відновлювального періоду.
8.Лікування хворих на різних етапах спостереження.
9.Заходи по ліквідації можливих причин перинатальних ушкоджень ЦНС.
При підготовці теми заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:
- «Справочник врача по педиатрии» под редакцией Геппе Н.А., Москва, 2002.-С. 76-80.
- «Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных» Пальчик А.Б., Шабалов Н.П., «Питер», С-Петербург, 2001.- С.23-145.
- Аряєв М.Л. Неонатологія.- Київ.-2003.-С.229-234.
- Шабалов Н.П., Цвелева ю.В. Основы перинатологии.-Москва.-2002.-С.393-422.
- Судакар Г. Эзутачан. Практичний посібник з неонатології. Львів-Дейтройт.-2002.-С.281-292.
- Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология.-Москва.-2001.-С.251-269.
- Яцык Г.В. Руководство по неонатологии.-Москва.-1998.-С.24-28.36-44.
8. Наказ МОЗ України №152 «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною». – Київ, 2005. – 29 с.
9. Проект Протоколу «Транспортування новонароджених». – Київ, 2005.
10. Проект Протоколу «Асфіксія новонароджених». – Київ, 2005.
Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.
Система навчальних задач.
Задача №1.
При огляді новонародженого, народженого у стані тяжкої асфіксії, на 5 добу життя відзначається м’язова дистонія, тремор. ЧСС 120 уд. на хв., дихання нерегулярне, брадіпное.
Який синдром (або синдроми) ураження у дитини?
А)- дихальних розладів;.
В)- серцево-судинних розладів;
C)- неврологічних розладів;
D)- дихальних і неврологічних розладів;
E) - дихальних, серцево-судинних і неврологічних розладів.
Еталон відповіді: D.
Задача №2.
При огляді новонародженого на 4 добу життя виявлено: акроціаноз, нерегулярне дихання, брадіпное. ЧСС 110 за хвилину. Оцінка за шкалою Апгар 3-3 балів. З перших годин після народження спостерігалися гіперзбудливість, дрібноамплітудний тремор кінцівок, який посилювався під час крику, зригування.
Яка найбільш ймовірна причина визначених розладів?
А)- метаболічні розлади;
В)- тяжка асфіксія;
С)- епідуральний крововилив;
D)- субдуральний крововилив;
Е)- пологова травма спинного мозку.
Еталон відповіді: В.
Задача №3.
Дитину, що народилася у стані асфіксії, відокремили від матері, поклали під променеве тепло, обтерли теплою стерильною пелюшкою, відсмоктали вміст ротоглотки та носових ходів.
Що треба зробити далі при відсутності дихання?
А)- провести тактильну стимуляцію дихання;
В)- провести допоміжну вентиляцію легенів 60% киснем;
С)- провести допоміжну вентиляцію легенів 100% киснем;
D)- провести штучну вентиляцію легенів після інтубації;
Е)- ввести адреналін.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №4.
Дитина 1 місяця життя з перинатальним ураженням ЦНС знаходиться на «Д» обліку у невролога. Захворіла гостро. Скарги матері на ліхоманку у дитини до фебрільних цифр, зригування, катаральні явища, рідкий стілець з домішками слизу.
Яка подальша тактика матері найбільш доцільна?
А) – виклик педіатра;
В) – виклик невролога;
С) – звертання до інфекціоніста;
D) – звертання до хірурга;
Е) – симптоматичне лікування.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №5.
Дитина народилася від 5-ї вагітності, протягом якої спостерігалась тяжка анемія. Пологи ІІ, в терміні 38 тижнів. Безводний період – 28 годин. Оцінка за шкалою Апгар 4-5 балів. Мати хворіє на цукровий діабет.
Що сприяло перинатальному ураженню ЦНС?
А)- тривалий безводний період;
В)- анемія вагітної;
С)- цукровий діабет у матері;
D) - асфіксія;
Е)- все перераховане вище.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Короткі методичні вказівки до практичного заняття.
Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач, вирішених лікарями-інтернами в ході позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно курирують хворих з перинатальними ураженнями ЦНС в пологовому будинку або відділенні патології новонароджених, а при їх відсутності вивчають виписки з історій хвороб. Вони ретельно збирають анамнез стосовно особливостей перебігу вагітності та пологів, обсягу і якості реанімаційної допомоги. При об`єктивному огляді звертають увагу на неврологічний статус дитини, клінічні симптоми перинатального ураження ЦНС. Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою клінічних і лабораторних даних. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на клінічні і лабораторні ознаки порушень нервової системи, синдроми перинатального ураження ЦНС. Проводять диференціальну діагностику між різними синдромами перинатального ураження ЦНС. Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль і викладач підводить підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.
Технологічна карта практичного заняття.
| Етапи | Час | Оснащення заняття | Місце проведення |
| Лікарська конференція. Перевірка і коректив вихідного рівня знань. | 25 хв. | Рішення задач вихідного рівня. | Клінічна база курсу |
| Самостійна курація новонароджених з перинатальними пошкодженями ЦНС під контролем викладача, . | 120 хв. | Фонендоскопи. Історії хвороб. | Клінічна база курсу |
| Розбір тематичних хворих з корективами викладачем допущених помилок. | 100 хв. | Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб. | Клінічна база курсу |
| Підсумковий тестовий контроль. | 15 хв. | Рішення цільових задач. | Клінічна база курсу |
| Підведення підсумків заняття. | 5 хв. | | Клінічна база курсу |
АЛГОРИТМ
“Перинатальні ушкодження
центральної нервової системи у новонароджених”