Навчально-методичний посібник Донецьк-2011

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Навколоплідні води меконіальні
Об`єктивні дані
Конкретні цілі : Вихідний рівень знань-умінь
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Технологічна карта практичного заняття.
Алгоритм “Вигодовування новонародженої дитини”
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   39

Навколоплідні води меконіальні








після народження голівки відсмоктування меконію з ротоглотки, носу, але до народження плечиків (катетер, груша).





не активна дитина

активна дитина










дихання пригноблено, ЧСС < 100 уд/хв,

м`язовий тонус знижений, ціаноз.

дихання та м`язовий тонус в нормі, ЧСС > 100 уд/хв, рожевий колір шкіри





теплозахист

теплозахист



придати необхідне положення тіла


положение ребенку.

3
обсушити, знову надати правильне положення.
0`` 30``





пряма ларінгоскопія з відсмоктуванням меконію з глотки, гортані, трахеї (катетер 12F, 14F).







При необхідності відсмоктати секрет з рота, носа (катетер 12F, 14F або груша).


інтубація

дати кисень вільним потоком (при необхідності).

ендотрахеальна аспірація 3``- 5``

прикласти до грудей матері в пологовій залі

відділення спільного перебування матері та дитини

оцінити ЧСС

< 100 уд/хв

> 100 уд/хв.

ШВЛ

мішком-маскою


оцінити дихання


Дихає, ЧСС>100

не дихає

вільний потік кисню

Немає

ШВЛ

Догляд в ПІТ
  1. інструментально-лабораторний моніторинг;
  2. респіраторна підтримка;
  3. корекція гемодинаміки та метаболі-чних розладів.



Граф логічної структури теми:

«Синдром аспірації меконію»

Анамнез


Матері:

ускладнений акушерсько-соматичною патологією

Плода:
  1. анте-інтранатальна гіпоксія (КТГП);
  2. дані УЗД;
  3. гестаційний вік.

Об`єктивні дані

  1. навколоплідні води меконіальні;
  2. шкіра, пуповина новонарожденого забарвлені меконієм.

клінічна оцінка стану новонародженого:
  1. колір шкіри.
  2. „активність” дитини (респіраторні зусилля, ЧСС, тонус м’язів).

Тактика невідкладної терапії в пологовій залі
  1. відсмоктування меконію з ротоглотки та носа до народження плечиків;
  2. пряма ларінгоскопія, відсмоктування з гіпофарінгса;
  3. інтубація трахеї, санація

вільний поток кисню

Клініко-лабораторна оцінка ефективності неотложної допомоги при САМ
  1. фізикальні дані
  2. оцінка невроло-гічного статусу;
  3. колір шкіри

інструментальні дослідження: рентген органів грудної клітки, НСГ, ЭКГ, пульсоксиметрія.

лабораторні: гемограма, лейкограма, загальн.ан. сечі, бактеріологічний контроль.

моніторинг АТ, SaO2, РО2, РСО2, КЛС, Нt, цукор та електроліти крові, температура тіла.
  1. догляд;
  2. виходжування.


Ускладнення САМ


поліпшення стану з нормалізацією основних вітальних функцій


Блок інтенсивної терапії:
  1. режим виходжування (вигодовування, теплозахист);
  2. методи респіраторної терапії;
  3. медикаменти.






Вигодовування новонародженої дитини


І. Актуальність теми: Створення сприятливих умов розвитку новонародженого включає раціональне вигодовування, а саме виключно грудне, тому що материнське молоко за складом харчових інгредієнтів, їхнього засвоєння, вмісту вітамінів, мінеральних речовин, імунологічно активних компонентів, ферментів, гормонів найбільш повно забезпечує потреби і відповідає характеру обмінних процесів організму новонародженого. Грудне вигодовування дитини забезпечує високий рівень її імунологічного захисту, позитивний емоційний тонус. Для успішного і досить тривалого грудного вигодовування дуже важливий період початкової стадії – перше прикладання дитини до грудей матері. Лікар повинен знати не тільки Міжнародний Кодекс грудного вигодовування, а й на практиці впроваджувати його, сприяючи гармонійному розвитку дитини.


ІІ. Мета навчання: провести оцінку стану новонародженого і призначити йому адекватне вигодовування.


Конкретні цілі : Вихідний рівень знань-умінь:

  1. На основі анамнезу, об`єктивних даних визначити характер вигодовування новонародженого.



  1. Обгрунтувати вибір необхідного методу вигодовування.



  1. Провести вигодовування, оцінити його ефективність.

1.Вміти оцінити анамнез, об`єктивні дані для визначення методу вигодовування (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2).

2.Визначити можливість використання різного методу вигодовування при визначеному стані новонародженого (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2).

3.Оцінити основні показники ефективності проведеного вигодовування (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2).



Задачі вихідного рівня.


Задача №1.

Доношений хлопчик з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів народився від 3 вагітності шляхом операції кесаревого розтину. У матері ВІЛ, протягом вагітності спостерігалася анемія. ГРВІ під час пологів. Група крові матері O (І) Rh + (позитивна).

Які дані анамнезу матері є протипоказанням для прикладання дитини до грудей матері в перші години життя?

А) у матері ВІЛ;

В) анемія у матері;

С) ГРВІ під час пологів;

D) група крові матері O (І) Rh + (позитивна);

Е) операція кесаревого розтину.

Еталон відповіді: А.


Задача №2.

Недоношений новонароджений зі зниженим смоктальним рефлексом, гестаційний вік 35-36 тижнів, масою тіла 2100 г.

Який метод вигодовування адекватний даній дитині?

А) грудне;

В) зондове;

С) чашечка, ложечка;

D) ріжок;

Е) парентеральне.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.


Задача №3.

Доношений новонароджений після проведення первинної реанімації (ЧСС 130 уд. на хвилину, ЧД 48 на хвилину), активний, крик достатньої сили, колір шкіри рожевий. До грудей матері дитина прикладена в пологовій залі.

Визначте тактику проведення вигодовування даної дитини.

А) годування з чашечки, ложечки через 3,5 години;

В) годування з ріжка через 3,5 години;

С) груди матері через 3,5 години;

D) груди матері за потребою з нічною перервою;

Е) груди матері за потребою.


Еталон відповіді: підготувати самостійно.


Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:

1. Н.П. Шабалов. Неонатология. - Москва, 2006. - Т.1. - С. 222-271.

2. Руководство по неонатологии. / Под редакцией Г.В. Яцик – М.: Медицинское информационное агентсво, 1998.- С.205-208.

3. И.М. Воронцов, Е.М. Фатеева. Естественное вскармливание детей, его значение и поддержка: учебное пособие для студентов и врачей, - СПБ, 1993.

4. Є.Є. Шунько, Л.І. Тутченко, О.О. Костюк, Т.Л. Марушко – Сучасне ведення лактації та грудного вугодовування (навчальний посібник) – Київ. 2002.-С.45-89.


ІІІ. Зміст навчання.


Основні теоретичні питання до теми:

1.Фізіологічні основи харчування плода, новонародженого і дітей раннього віку.

2.Переваги грудного вигодовування.

3.Склад грудного молока.

4. Анатомо-фізіологічні основи початку, становлення та підтримання лактації.

5. Перинатальна психологія плода і новонародженого.

6. Фізіологічні основи годування грудьми.

7. Сучасна практика грудного вигодовування.

8. Підтримка лактації у матері і тривалого грудного вигодовування.

9. Харчування жінки під час вагітності і годування грудьми.

10. Основні утруднення при годуванні грудьми.

11.Протипоказання до грудного вигодовування.

12.Вигодовування передчасно народжених дітей та новонароджених з перинатальною патологією.

13.Лактація і контрацепція. Метод лактаційної аменореї.

14.Медикаментозна терапія і лактація.

15. Міжнародний Кодекс грудного вигодовування.


Під час підготовки до заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:

1.Посiбник з неонатологiї: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. – С. 305-355.

2. Робертон Н.Р.К. Практическое руководство по неонатологии. – Москва: Медицина, 1998. – С. 408-456.

3. Наказ №152 «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною». – Київ. – 2005. – 29с.

4. Аряєв М.Л. Неонатолгія. – Київ: АДЕФ-Україна, 2003. – С. 202-237.

5. Практичний посібник з неонатології. / Под ред. Судакар Р. Эзутачан, Д.О. Добрянського. – Львів – Детройт, 2002. – С. 109-119.

6.Основы ухода за новорождёнными и грудное вскармливание//Здоровье матери и ребёнка.- Киев.-2003 г.- С.66-101.

7.Тепловая защита новорождённого: практическое руководство.//Здоровье матери и ребёнка.-Киев.-2003.-С.5-38.

8. Современная терапия в неонатологии. Под. Ред. Н.П. Шабалова. – М.: МЕДпресс. – 2000. – С.237-248.


Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.


Система навчальних задач.


Задача №1.

Дитина народилася доношеною в асфіксії (оцінка за шкалою Апгар 6 бал). Після проведення первинної реанімації зберігається ціаноз, нерегулярний подих. ЧСС 100 уд на хвилину. Мати ВІЛ інфікована.

Що являється протипоказанням для раннього прикладання дитини до грудей матері?

А) нерегулярний подих;

В) ціаноз;

С) ВІЛ інфекція у матері;

D) асфіксія;

Е) проведення первинної реанімації в пологовій залі.

Еталон відповіді: С.


Задача №2.

Доношений новонароджений від ВІЛ інфікованої матері. При обстеженні дитини в крові виявлені антитіла до ВІЛ.

Який характер вигодовування необхідно призначити дитині?

А) штучне;

В) винятково грудне;

С) грудне;

D) пастеризоване материнське молоко;

Е) змішане.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.


Задача №3.

Недоношена дитина (ГВ – 32 тижня, вагою тіла 1400 г) знаходилась перші 6 діб на продовженій ШВЛ з приводу респіраторного дистрес синдрому. Проводилось парентеральне харчування 3 діб в зв’язку з застієм, потім годування грудним сціженним молоком через зонд. На 10 добу життя прикладений до грудей матері. Діагностовані анемія, гіпотрофія на тлі перинатального ураження ЦНС.

Які наслідки неадекватного годування найбільш можливі у даної дитини?

А) анемія, гіпотрофія;

В) гіпотрофія;

С) поствентіляційна пневмонія;

D) респіраторний дистрес;

Е) перинатальне ураження ЦНС.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.


Короткі методичні вказівки до практичного заняття.


Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач вирішених лікарями-інтернами під час позааудиторної підготовки. Водночас вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно курирують новонароджених з визначенням методу годування, засвоюють навики правильного прикладання новонароджених до грудей матері. Вони ретельно збирають анамнез, детально з`ясовують де і при яких обставинах було призначене годування, докладно з`ясовують анамнез родини дитини. Особливу увагу звертають на спадковий анамнез. Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою клінічних і лабораторних даних на тлі проводимого годування. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на критерії ефективності годування. У процесі розбору новонароджених викладач коригує відповіді лікарів-інтернів, звертає їхню увагу на особливості проведення грудного та інших методів вигодовування. Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль і викладач підводить підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.


Технологічна карта практичного заняття.


Етапи

Час

Оснащення заняття

Місце проведення

Лікарська конференція. Перевірка і коректива вихідного рівня знань.

25 хв.

Рішення задач вихідного рівня.

Клінічна база курсу



Курація хворих, які мають різне вигодовування.


120 хв.

Фонендоскопи. Історії хвороб. Засвоюють навики правильного прикладання новонароджених до грудей матері.

Клінічна база курсу



Розбір тематичних хворих з корективами викладачем допущених помилок.

100 хв.

Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб.

Клінічна база курсу



Підсумковий тестовий контроль

15 хв.

Рішення цільових задач.

Клінічна база курсу


Підведення підсумків занять

5 хв.




Клінічна база курсу



Алгоритм “Вигодовування новонародженої дитини”