Навчально-методичний посібник Донецьк-2011
Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Історія україни, 785.11kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, 813.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 878.82kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
Навколоплідні води меконіальні

після народження голівки відсмоктування меконію з ротоглотки, носу, але до народження плечиків (катетер, груша).


не активна дитина
активна дитина





дихання пригноблено, ЧСС < 100 уд/хв,
м`язовий тонус знижений, ціаноз.
дихання та м`язовий тонус в нормі, ЧСС > 100 уд/хв, рожевий колір шкіри



теплозахист
теплозахист


придати необхідне положення тіла
положение ребенку.
3
обсушити, знову надати правильне положення.
0`` 30``

пряма ларінгоскопія з відсмоктуванням меконію з глотки, гортані, трахеї (катетер 12F, 14F).

При необхідності відсмоктати секрет з рота, носа (катетер 12F, 14F або груша).
інтубація

дати кисень вільним потоком (при необхідності).


ендотрахеальна аспірація 3``- 5``

прикласти до грудей матері в пологовій залі
відділення спільного перебування матері та дитини



оцінити ЧСС

< 100 уд/хв
> 100 уд/хв.


ШВЛ
мішком-маскою





оцінити дихання
Дихає, ЧСС>100
не дихає


вільний потік кисню

Немає

ШВЛ

Догляд в ПІТ
- інструментально-лабораторний моніторинг;
- респіраторна підтримка;
- корекція гемодинаміки та метаболі-чних розладів.





Граф логічної структури теми:
«Синдром аспірації меконію»
Анамнез
Матері:
ускладнений акушерсько-соматичною патологією
Плода:
- анте-інтранатальна гіпоксія (КТГП);
- дані УЗД;
- гестаційний вік.


Об`єктивні дані





- навколоплідні води меконіальні;
- шкіра, пуповина новонарожденого забарвлені меконієм.

клінічна оцінка стану новонародженого:
- колір шкіри.
- „активність” дитини (респіраторні зусилля, ЧСС, тонус м’язів).

Тактика невідкладної терапії в пологовій залі




- відсмоктування меконію з ротоглотки та носа до народження плечиків;
- пряма ларінгоскопія, відсмоктування з гіпофарінгса;
- інтубація трахеї, санація

вільний поток кисню


Клініко-лабораторна оцінка ефективності неотложної допомоги при САМ

- фізикальні дані
- оцінка невроло-гічного статусу;
- колір шкіри

інструментальні дослідження: рентген органів грудної клітки, НСГ, ЭКГ, пульсоксиметрія.

лабораторні: гемограма, лейкограма, загальн.ан. сечі, бактеріологічний контроль.

моніторинг АТ, SaO2, РО2, РСО2, КЛС, Нt, цукор та електроліти крові, температура тіла.










- догляд;
- виходжування.


Ускладнення САМ
поліпшення стану з нормалізацією основних вітальних функцій
Блок інтенсивної терапії:
- режим виходжування (вигодовування, теплозахист);
- методи респіраторної терапії;
- медикаменти.

Вигодовування новонародженої дитини
І. Актуальність теми: Створення сприятливих умов розвитку новонародженого включає раціональне вигодовування, а саме виключно грудне, тому що материнське молоко за складом харчових інгредієнтів, їхнього засвоєння, вмісту вітамінів, мінеральних речовин, імунологічно активних компонентів, ферментів, гормонів найбільш повно забезпечує потреби і відповідає характеру обмінних процесів організму новонародженого. Грудне вигодовування дитини забезпечує високий рівень її імунологічного захисту, позитивний емоційний тонус. Для успішного і досить тривалого грудного вигодовування дуже важливий період початкової стадії – перше прикладання дитини до грудей матері. Лікар повинен знати не тільки Міжнародний Кодекс грудного вигодовування, а й на практиці впроваджувати його, сприяючи гармонійному розвитку дитини.
ІІ. Мета навчання: провести оцінку стану новонародженого і призначити йому адекватне вигодовування.
Конкретні цілі : Вихідний рівень знань-умінь:
| 1.Вміти оцінити анамнез, об`єктивні дані для визначення методу вигодовування (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 2.Визначити можливість використання різного методу вигодовування при визначеному стані новонародженого (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 3.Оцінити основні показники ефективності проведеного вигодовування (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). |
Задачі вихідного рівня.
Задача №1.
Доношений хлопчик з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів народився від 3 вагітності шляхом операції кесаревого розтину. У матері ВІЛ, протягом вагітності спостерігалася анемія. ГРВІ під час пологів. Група крові матері O (І) Rh + (позитивна).
Які дані анамнезу матері є протипоказанням для прикладання дитини до грудей матері в перші години життя?
А) у матері ВІЛ;
В) анемія у матері;
С) ГРВІ під час пологів;
D) група крові матері O (І) Rh + (позитивна);
Е) операція кесаревого розтину.
Еталон відповіді: А.
Задача №2.
Недоношений новонароджений зі зниженим смоктальним рефлексом, гестаційний вік 35-36 тижнів, масою тіла 2100 г.
Який метод вигодовування адекватний даній дитині?
А) грудне;
В) зондове;
С) чашечка, ложечка;
D) ріжок;
Е) парентеральне.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Задача №3.
Доношений новонароджений після проведення первинної реанімації (ЧСС 130 уд. на хвилину, ЧД 48 на хвилину), активний, крик достатньої сили, колір шкіри рожевий. До грудей матері дитина прикладена в пологовій залі.
Визначте тактику проведення вигодовування даної дитини.
А) годування з чашечки, ложечки через 3,5 години;
В) годування з ріжка через 3,5 години;
С) груди матері через 3,5 години;
D) груди матері за потребою з нічною перервою;
Е) груди матері за потребою.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:
1. Н.П. Шабалов. Неонатология. - Москва, 2006. - Т.1. - С. 222-271.
2. Руководство по неонатологии. / Под редакцией Г.В. Яцик – М.: Медицинское информационное агентсво, 1998.- С.205-208.
3. И.М. Воронцов, Е.М. Фатеева. Естественное вскармливание детей, его значение и поддержка: учебное пособие для студентов и врачей, - СПБ, 1993.
4. Є.Є. Шунько, Л.І. Тутченко, О.О. Костюк, Т.Л. Марушко – Сучасне ведення лактації та грудного вугодовування (навчальний посібник) – Київ. 2002.-С.45-89.
ІІІ. Зміст навчання.
Основні теоретичні питання до теми:
1.Фізіологічні основи харчування плода, новонародженого і дітей раннього віку.
2.Переваги грудного вигодовування.
3.Склад грудного молока.
4. Анатомо-фізіологічні основи початку, становлення та підтримання лактації.
5. Перинатальна психологія плода і новонародженого.
6. Фізіологічні основи годування грудьми.
7. Сучасна практика грудного вигодовування.
8. Підтримка лактації у матері і тривалого грудного вигодовування.
9. Харчування жінки під час вагітності і годування грудьми.
10. Основні утруднення при годуванні грудьми.
11.Протипоказання до грудного вигодовування.
12.Вигодовування передчасно народжених дітей та новонароджених з перинатальною патологією.
13.Лактація і контрацепція. Метод лактаційної аменореї.
14.Медикаментозна терапія і лактація.
15. Міжнародний Кодекс грудного вигодовування.
Під час підготовки до заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:
1.Посiбник з неонатологiї: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. – С. 305-355.
2. Робертон Н.Р.К. Практическое руководство по неонатологии. – Москва: Медицина, 1998. – С. 408-456.
3. Наказ №152 «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною». – Київ. – 2005. – 29с.
4. Аряєв М.Л. Неонатолгія. – Київ: АДЕФ-Україна, 2003. – С. 202-237.
5. Практичний посібник з неонатології. / Под ред. Судакар Р. Эзутачан, Д.О. Добрянського. – Львів – Детройт, 2002. – С. 109-119.
6.Основы ухода за новорождёнными и грудное вскармливание//Здоровье матери и ребёнка.- Киев.-2003 г.- С.66-101.
7.Тепловая защита новорождённого: практическое руководство.//Здоровье матери и ребёнка.-Киев.-2003.-С.5-38.
8. Современная терапия в неонатологии. Под. Ред. Н.П. Шабалова. – М.: МЕДпресс. – 2000. – С.237-248.
Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.
Система навчальних задач.
Задача №1.
Дитина народилася доношеною в асфіксії (оцінка за шкалою Апгар 6 бал). Після проведення первинної реанімації зберігається ціаноз, нерегулярний подих. ЧСС 100 уд на хвилину. Мати ВІЛ інфікована.
Що являється протипоказанням для раннього прикладання дитини до грудей матері?
А) нерегулярний подих;
В) ціаноз;
С) ВІЛ інфекція у матері;
D) асфіксія;
Е) проведення первинної реанімації в пологовій залі.
Еталон відповіді: С.
Задача №2.
Доношений новонароджений від ВІЛ інфікованої матері. При обстеженні дитини в крові виявлені антитіла до ВІЛ.
Який характер вигодовування необхідно призначити дитині?
А) штучне;
В) винятково грудне;
С) грудне;
D) пастеризоване материнське молоко;
Е) змішане.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Задача №3.
Недоношена дитина (ГВ – 32 тижня, вагою тіла 1400 г) знаходилась перші 6 діб на продовженій ШВЛ з приводу респіраторного дистрес синдрому. Проводилось парентеральне харчування 3 діб в зв’язку з застієм, потім годування грудним сціженним молоком через зонд. На 10 добу життя прикладений до грудей матері. Діагностовані анемія, гіпотрофія на тлі перинатального ураження ЦНС.
Які наслідки неадекватного годування найбільш можливі у даної дитини?
А) анемія, гіпотрофія;
В) гіпотрофія;
С) поствентіляційна пневмонія;
D) респіраторний дистрес;
Е) перинатальне ураження ЦНС.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Короткі методичні вказівки до практичного заняття.
Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач вирішених лікарями-інтернами під час позааудиторної підготовки. Водночас вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно курирують новонароджених з визначенням методу годування, засвоюють навики правильного прикладання новонароджених до грудей матері. Вони ретельно збирають анамнез, детально з`ясовують де і при яких обставинах було призначене годування, докладно з`ясовують анамнез родини дитини. Особливу увагу звертають на спадковий анамнез. Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою клінічних і лабораторних даних на тлі проводимого годування. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на критерії ефективності годування. У процесі розбору новонароджених викладач коригує відповіді лікарів-інтернів, звертає їхню увагу на особливості проведення грудного та інших методів вигодовування. Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль і викладач підводить підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.
Технологічна карта практичного заняття.
Етапи | Час | Оснащення заняття | Місце проведення |
Лікарська конференція. Перевірка і коректива вихідного рівня знань. | 25 хв. | Рішення задач вихідного рівня. | Клінічна база курсу |
Курація хворих, які мають різне вигодовування. | 120 хв. | Фонендоскопи. Історії хвороб. Засвоюють навики правильного прикладання новонароджених до грудей матері. | Клінічна база курсу |
Розбір тематичних хворих з корективами викладачем допущених помилок. | 100 хв. | Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб. | Клінічна база курсу |
Підсумковий тестовий контроль | 15 хв. | Рішення цільових задач. | Клінічна база курсу |
Підведення підсумків занять | 5 хв. | | Клінічна база курсу |
Алгоритм “Вигодовування новонародженої дитини”