Сутність І принципи побудови системи оподатковування
| Вид материала | Закон |
- Теми рефератів з курсу «Податкова система», 46.72kb.
- План практичних занять по курсу "Страхування" Заняття І тема "Економічна сутність, 32.69kb.
- 1. Сутність бухгалтерського обліку. Передумови та принципи його побудови, 130.79kb.
- Інститут енергетики та систем керування hапрям: Електромеханіка, 111.05kb.
- Програми дисциплін ● Теорія автоматичного керування Основні поняття автоматичного керування, 133.87kb.
- Курс: Інформаційні системи та технології в економіці Курс, 1399.29kb.
- Освітньо-кваліфікаційної програми «спеціаліст», «магістр» Чернівці, 2011 розділ бюджетна, 617.63kb.
- Концепція побудови І основні складові інформаційної системи дистанційного навчання, 88.29kb.
- Формат опису модуля, 22.12kb.
- Інформаційна Безпека та Захист Даних (Проблема та принципи побудови та управління), 112.09kb.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з курсу «Податкова система»
Автор Грабовська Т.В.
СУТНІСТЬ І ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОПОДАТКОВУВАННЯ
Податкове законодавство України
«Винятково законами України встановлюються:
- Державний бюджет України і бюджетної системи України;
- система оподатковування,
- податки і збори ...»
(Конституція України, стаття 92)
Закон України «Про систему оподатковування» від 25 червня 1991 року
№ 1251-XII за станом на 28.02.2001 р.
Загальні положення
Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети й у державні цільові фонди, а також пільги їхнім платникам здійснюються Верховної Радою України, Верховної Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, іншими законами України про оподатковування.
Під податком і збором (обов'язковим платежем) у бюджети й у державні цільові фонди варто розуміти обов'язковий внесок у бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, обумовлених Законами України про оподатковування.
Державні цільові фонди - це фонди, що створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності і фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються в Державний бюджет України, крім Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети й у державні цільові фонди, які стягуються у встановленому законами України порядку, складають систему оподатковування.
Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до законів України покладені зобов'язання сплачувати податки і збори. Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними органами відповідно до законодавства. Банки й інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків тільки за умови пред'явлення ними документа, який підтверджує узяття їх на облік у державному податковому органі, і в триденний термін сповіщають про це державний податковий орган.
Об'єктами оподатковування є прибутки (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), в тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб і інші об'єкти, визначені законами України про оподатковування.
Принципи побудови системи оподатковування
Теорія оподатковування створювалася в останню третину XVIII в. Її засновником можна вважати шотландського економіста і філософа А.Сміта.
У книзі «Дослідження про природу і причини багатства народів», яка вийшла в 1776 році, А.Сміт писав: «Піддані держави повинні по можливості відповідно до своєї спроможності і силам брати участь в утриманні уряди, тобто відповідно до прибутку, яким вони користуються під заступництвом і захистом держави. Податок, який зобов'язується сплачувати кожна окрема особа, повинен бути точно визначений, а не довільний. Термін сплати, спосіб платежу, сума платежу - все це повинно бути чітко визначене для платника і для будь-якої іншої особи. Там, де цього немає, кожна особа, оподатковувана даним податком, віддається в більшому або меншому ступені до влади збірника податків, який може обтяжувати податок для будь-якого небажаного йому платника або включати для себе погрозою такого обтяження подарунок або хабар.
Кожний податок повинний стягуватися в той час або той спосіб, коли і як платнику повинно бути зручніше усього платити його. Кожний податок повинний бути так задуманий і розроблений, щоб він брав і утримував із кишень народу можливо менше поверх того, що він приносить державному казначейству.
Податок може брати або утримувати з кишень народу набагато більше того, що він приносить у скарбницю держави наступними шляхами: по-перше, його збирання може вимагати великої кількості чиновників, платня яких спроможна поглинати велику частину тієї суми, яку приносить податок, і вимагання яких можуть обтяжувати народ додатковим податком. По-друге, він може утрудняти додаток праці населення і перешкоджати йому займатися тими промислами, які дають заходи до існування і роботу великої кількості населення. Зобов‘язуючи людей платити, він може тим самим зменшувати або навіть знищувати фонди, які дозволяли б їм здійснювати ці платежі з більшою легкістю. По-третє, конфіскаціями й іншими покараннями, яким піддаються нещасливі люди, які намагаються ухилитися від сплати податку, він часто розоряє їх і в такий спосіб знищує ту вигоду, які товариство могло б одержати від додатка їхніх капіталів. Нерозумний податок створює велику спокусу для контрабанди, а покарання за контрабанду повинні підсилюватися відповідно до спокуси. Всупереч усім звичайним принципам справедливості закон спершу створює спокусу, а потім карає тих, хто піддається йому, і при тому він підсилює покарання відповідно тій самій обставині, які, безсумнівно, повинна було б зм'якшити його, як від відповідно спокусі вчинити злочин. Очевидна справедливість і користь цих положень звертали на себе більша або менша увага всіх народів».
Наведену цитату міг би висловити і наш сучасник. Висловлені проблеми актуальні й у наші дні.
Формування відособленої самостійної системи оподатковування України почалося ще в рамках колишнього СРСР, коли в 1991 році був прийнятий закон Українською ССР «Про систему оподатковування», у якому були вперше сформульовані принципи побудови податкової системи України, властиві економікам ринкового типу. Закон перетерплював зміни і на сьогоднішній день принципами побудови системи оподатковування є:
- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного відновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
- стимулювання підприємницької діяльності й інвестиційної активності - введення пільг щодо оподатковування доходу (прибутку), спрямованого на розвиток виробництва;
- обов'язковість - введення норм по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподатковування за звітний період, і встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
- рівнозначність і пропорційність - стягування податків з юридичних осіб здійснюються у визначеній частині від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно великих податків і зборів (обов'язкових платежів) - на великі прибутки;
- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів ведення господарства (юридичною і фізичною особою, включаючи нерезидентів) при визначенні зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
- соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених шарів населення шляхом впровадження економічно обгрунтованого необкладеного мінімуму прибутків громадян і застосування диференційованого і прогресивного оподатковування громадян, що одержують високі і надвисокі прибутки;
- стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їхніх ставок, а також податкових пільг на протязі бюджетного року;
- економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки і фінансових можливостей з обліком необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його прибутками;
- рівномірність сплати - встановлення термінів сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів у бюджет для фінансування витрат;
- єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податків і збору (обов'язкового платежу), об'єкту оподатковування, джерела сплати, податкового періоду, ставок, термінів і порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
- доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Економічна сутність податків, їх функції
Податки як фінансова категорія мають свої відмітні ознаки, риси, власну форму руху, тобто свої функції, які виділяють їх із усієї сукупності фінансових категорій.