Сутність І принципи побудови системи оподатковування

Вид материала

Закон

Содержание Характеристики основних податків і зборів Платниками акцизного збору є Податок на додану вартість (ПДВ) Операції, звільнені від оподатковування По нульовій ставці проводяться Податкові періоди Відмінні ознаки

Подобный материал:

• Теми рефератів з курсу «Податкова система», 46.72kb.
• План практичних занять по курсу "Страхування" Заняття І тема "Економічна сутність, 32.69kb.
• 1. Сутність бухгалтерського обліку. Передумови та принципи його побудови, 130.79kb.
• Інститут енергетики та систем керування hапрям: Електромеханіка, 111.05kb.
• Програми дисциплін ● Теорія автоматичного керування Основні поняття автоматичного керування, 133.87kb.
• Курс: Інформаційні системи та технології в економіці Курс, 1399.29kb.
• Освітньо-кваліфікаційної програми «спеціаліст», «магістр» Чернівці, 2011 розділ бюджетна, 617.63kb.
• Концепція побудови І основні складові інформаційної системи дистанційного навчання, 88.29kb.
• Формат опису модуля, 22.12kb.
• Інформаційна Безпека та Захист Даних (Проблема та принципи побудови та управління), 112.09kb.

Переважання на початку та в середині ХХ ст. непрямих податків обумовлено низьким рівнем доходів більшості населення, що об‘єктивно обмежувало масштаби прямих податкових надходжень, а також відносної простоти збору непрямих податків, так як форма прямого оподаткування потребує складного механізму обліку платників, об‘єкту обкладання, механізму справляння податків. Прогрес в організації оподаткування, пов‘язаний в першу чергу з комп’ютеризацією, введенням автоматизованої системи обробки фіскальної інформації (перші елементи централізованої в масштабах держави автоматизованої системи обробки фіскальної інформації в США були введені в 1964 р.), підвищив ефективність прямого оподаткування та створив умови для його розвитку.

Зміни співвідношення між прямими та непрямими податками на користь перших стало також наслідком зростання орієнтації зарубіжних товариств на соціальний компроміс, що обумовило підкорення податкових систем принципу соціальної справедливості. Реалізація цього принципу потребує встановлення оптимальної структури податкової системи, тобто оптимального співвідношення між прямими та непрямими податками. Відомо, що прямі податки ставлять рівень оподаткування в пряму залежність від рівня доходів, вважаються більш справедливими, ніж непрямі, так як останні не тільки не залежать від розміру доходів, а і мають регресивний характер. Розвиток прямого оподаткування з високими прогресивними ставками, властивими податковим системам зарубіжних країн, в 50-70-х рр. дало змогу перекласти основний тягар податків на найбільш забезпечені шари населення та використати акумульовані державою фінансові ресурси для реалізації соціальних програм, державних замовлень, капіталовкладень.

Розглянуті вищі причини обумовили еволюцію структури податкових систем розвинених країн в напрямку зростання роли прямих податків. Що ж стосується відмінностей в масштабах використання непрямих податків в сучасних розвинених країнах, то вони обумовили іншими причинами, зокрема, традиціями використання цих податків. Наприклад, в Німеччині, Франції непрямі податки традиційно грають значну роль.

3. Важливим аспектом структури податкових систем розвинених країн є структура прямих податків, яка характеризується визначними закономірностями, а саме – залежністю співвідношення між податком на прибуток корпорацій та особистим прибутковим податком від структури національного доходу. В країнах з розвиненою ринковою економікою в створеному національному доході переважає індивідуальні доходи (в США в 1982-1988 рр. доля заробітної плати в національному доході склала 73,8%, доходів спроможно-зайнятих – 6,8%, прибутків корпорацій - 8,6%). Тому доля особистого прибуткового податку значно вище. Так, в США самій крупній статті доходів є прибутковий податок з населення, який справляється за прогресивною шкалою. Є необкладений податком мінімум доходів та три податкові ставки (15, 28 та 33%). Необкладений мінімум доходів є змінною величиною, яка має тенденцію до збільшення. На початку 90-х років він дорівнював 2 тис. дол. Податком може обкладатися або окрема людина, або родина. В останньому випадку сумуються всі види доходів членів родини за рік.
   

В державному бюджеті Франції прибутковий податок з фізичних осіб перевищує 18%. Даний податок справляється щорічно з доходу, декларованого на початку року по підсумкам попереднього фінансового року. Оподаткуванню підлягає фіскальна одиниця – родина, яка складається з чоловіка та дружини та осіб, які знаходяться у них на утриманні. Для самотніх фіскальною одиницею, є одна людина. Під доходами розуміються всі грошові надходження, отримані на протязі звітного року. Прибутковий податок з фізичних осіб носить прогресивний характер зі ставкою від 0 до 56,8%. Не обкладаються податком (ставка 0%) доходи, які не перевищують 18 140 франків. Максимальна ставка застосовується для доходу, який перевищує 246 770 франків.

В Великобританії ставка податку на фізичних осіб диференційована. При річному доході до 20,7 тис.ф.ст. ставка податку – 25%, більше цієї величини – 40.

В Японії фізичні особи сплачують державний прибутковий податок по прогресивній шкалі, яка має п‘ять ставок: 10, 20, 30, 40 та 50%. Крім того, прибутковий податок префектури по трьом ставкам: 5, 10 та 15%. Крім цього існують місцеві прибуткові податки. Поверх того кожен, незалежно від величини доходу, сплачує податок на мешканця в сумі 3200 ієн на рік. Здавалося б, прямі прибуткові податки в цій країні дуже високі. Але слід мати на увазі, що існує значний необкладений мінімум, який враховує також сімейний стан людини. Від сплати податку звільняються кошти, затрачені на лікування. Додаткові податкові пільги мають багато родині громадяни. Середній річний дохід мешканця Токіо складав в останні роки 7100-7500 тис.ієн. В інших префектурах Японії від звичайно декілька нижче. В середньо оплачувану людину може звільнятися від прибуткового податку більше 30% його доходів.

Податок на прибуток корпорацій не має великого фіскального значення. Його питома вага в податкових надходженнях більшості розвинених країн порівняно низький. Винятком може вважати тільки Японію, де податки на прибуток, які справляються на всіх бюджетних рівнях та під різними назвами, складають 21,5% та відрізняються від доли особистого прибуткового податку всього на 5,3 відсоткових пункти.

В США податок на доходи корпорацій займає лише третє місце в доходах бюджету. Його основна ставка –34%. Але вноситься він поступово. Корпорація сплачує 15% за перші 50 тис. дол. оподаткованого доходу, 25% - за наступні 25 тис. дол. та 34% - на залишену суму. Крім того, на доходи в межах від 100 тис. дол. до 335 тис. дол. встановлений додатковий збір в розмірі 5%. Таке поступово оподаткування має дуже важливе значення для середніх та малих підприємств. Крім того, в сусідній Канаді податок на прибуток корпорацій складає 28%.

В Франції загальна ставка податку на прибуток підприємств складається 34%. В окремих випадках вона може збільшуватися до 42%. Більш низька ставка податку застосовується для прибутків від землекористування та вкладів в цінні папери. Ставки податку колишуться від от 10 до 24%.

В Швеції ставка податку на корпорації складає в теперішній час 30%. Але до 1991 р. вона була на рівні 52%, тобто одною з найбільш високих серед розвинених країн.

В Великобританії ставка податку з корпорацій – 35%. Пільги надаються в основному малому бізнесу. Якщо дохід підприємства менше 200 тис.ф.ст. на рік, то податок знижується до 25%. В особливу категорію виділені нафтодобувні компанії. Вони вносять в бюджет 75% доходу, який залишився після сплати податку за звичайною ставкою.

Зарубіжної теорією та практикою оподаткування визнана взаємозв‘язок між розміром податку на прибуток та його впливом на виробничі стимули. Вважається, що обкладення прибутку податком, який перевищує 50% його величини, негативно впливають на стимули до власно підприємницької виробничої діяльності. Оптимальним з так званих сполучення фіскальних та стимулюючих задач вважається податок, не перевищує третини прибутку. Таке розуміння податку на прибуток викликало поступове скорочення його граничних ставок в процесі податкових реформ, а також застосування широкого спектру податкових пільг. Тому в більшості розвинених країн використання податку на прибуток корпорацій складає не стільки в його фіскальній, скільки в регулюючій роли.

Таким чином, активне використання на практиці державного регулювання саме податкових важелів, та зокрема податок на прибуток, а також розуміння характеру регулюючого впливу цього податку на господарську діяльність створили умови зменшення його доли в структурі податкових надходжень. Одною з причин більш високої питомої ваги податків на прибуток в Японії є менше значення податкових методів державного регулювання та використання цього податку, в основному, в його фіскальної функції.

Якщо розглянути структуру прямих податків розвинених країн в історичному аспекті, тоді можна помітити її відмінності від сучасної структури. Так, в США напередодні ІІ світової війни доля податку на прибуток корпорацій складала майже половину податкових доходів федерального бюджету, тенденція до її зменшення стала набувати сили в після військовий період: 1955 р. – 30%, 1969 р. – 20, 1975 р. – 15, 1980 р. – 13,3, 1983 р. – 6,3%.

При всій множинності оподаткування уряд розвинених країн прямує до мінімізації податків або, точніше, до оптимізації їх. Такі, надзвичайні заходи, основні тенденції в другій половині 80-х – початку 90-х років.

Досвід західноєвропейських держав цілком пристосований для сучасних умов України, якщо його не сліпо копіювати, а переймати найкраще, застосовуючи до конкретних специфічних особливостей української економіки.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

Акцизний збір

Акциз - це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, який подається у вигляді надвишки в ціну товару й сплачений в кінцевому рахунку споживачем, а не виробником даного товару. В сучасних податкових системах він звичайно займає наступне місце після податку на додану вартість і за означенням і по об'єму надходжень у бюджет.

Платниками акцизного збору є:

• суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України в тому числі з давальницької сировини;
  
• нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України;
  
• будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;
  
• фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні товари або предмети на митну територію України.
  

Об'єктом оподатковування є:

• обороти по реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну, безкоштовної передачі або з частковою їхньою оплатою;
  
• обороти по реалізації (передачі) товарів (продукції), для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів по реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;
  
• митна вартість товарів (продукції), яка імпортуються (вивозиться, пересилається) на митну територію України, в тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості або з частковою оплатою.
  

Ставки акцизного збору встановлюються законодавчо і можуть змінюватися. В Україні стягування акцизного збору здійснюється окремо по вітчизняним і по імпортних товарах. По вітчизняних товарах необхідно розділяти товари, які реалізуються по вільних цінах і по державним (фіксованим). Для виробничих підприємств базою для нарахування акцизного збору є відпускна ціна (калькульована або договірна) без ПДВ. При імпорті підакцизних товарів базою для нарахування акцизного збору є сума митної ціни і мита. Суми акцизного збору по завезеним на територію України товарам зараховуються в державний бюджет, а по товарах, зробленим в Україні - у місцевий бюджет по місцю їх виробництва і державний бюджет у співвідношеннях, установлених Верховною радою України.

Датою виникнення податкових зобов'язань по продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка доводиться на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, яка наступила раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку (дата їх оприбуткування в касі у випадку продажу за наявні кошти) або дата відвантаження (передача) товарів (продукції).

Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподатковування окремих видів акцизного збору. Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, представляють в органи податкової служби до 15 числа місяця, яке вважається за звітний, щомісячний звіт про об'єми продажі завезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) і розмірах отриманих від покупців і перерахованих у бюджет сум акцизного збору, а також про об'єми переданих товарів, завезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриманій сумі акцизного збору.

Акцизний збір не стягується при реалізації:

• підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту;
  
• легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення;
  
• легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція й ін.) по переліку, обумовленому кабінетом Міністрів України;
  
• спирту етилового, використовуваного на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів.
  

Акцизний збір сплачується один раз у бюджет і при подальшому перепродажі товарів не стягується. Платники щомісяця не пізніше 15 числа місяця, який вважається за звітний, складають і представляють у державні податкові інспекції розрахунки акцизного збору.

Податок на додану вартість (ПДВ)

Податок на додану вартість - непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва й обертання, який включається у вигляді надвишки в ціну товару, робіт, послуг і цілком сплачений кінцевим споживачем товарів, робіт, послуг.

Платником є кожний суб'єкт підприємництва, чиї об'єми за попередні 12 календарних місяців > 3600 необкладених мінімумів (3600 х 17 грн. = 61200 грн.).

Об'єкти оподатковування.

1. Продаж товарів і надання послуг.

2. Імпорт товарів і послуг, у тому числі і по договорах лізингу, застави, іпотеки. Ставка податку - 20% від базової вартості.

3. Експорт товарів і послуг. Ставка податку - 0%.

Не є об'єктами оподатковування операції:

а) по випуску, розміщенню і продажу цінних паперів;

б) лізингові, заставні й іпотечні, роялті (при викупі об'єкта лізингу лізингоотримувачем від лізингодавця ПДВ нараховується тільки на залишкову вартість, по якій відбувається викуп);

в) по страхуванню;

г) валютні, з банківськими металами, з лотереями, з негашеними поштовими марками і конвертами і листівками до них, крім колекційних;

д) банківські;

е) по наданню послуг органами виконавчої влади;

ж) по виплаті дивідендів, наданню брокерських, дилерських послуг за угодами з цінних паперів і деривативами на фондових і товарних біржах;

з) по передачі основних фондів у якості внеску в УФ для формування цілісного майнового комплексу, продажу підприємства;

и) по НІР за рахунок Держбюджету.

Операції, звільнені від оподатковування:

- продаж продуктів дитячого харчування через спеціалізовані торгові точки;

- продаж (підписка) і доставка періодичних видань друкарських засобів масової інформації Українського виробництва, продаж книг Українського виробництва, продаж учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників Українського виробництва;

- ліцензовані послуги по вищій, середній, професійно-технічній і початковій освіті, а також послуги по вихованню й освіті дітей у будинках культури в сільській місцевості, дитячих музичних і художніх школах, школах мистецтв;

- продаж товарів для інвалідів (по переліку КМУ);

- доставка пенсій і ін. посібників;

- послуги ЗАГСів;

- продажу лікарських засобів і медичний виробів, зареєстрованих в Україні;

- послуги по охороні здоров'я при наявності ліцензії;

- дитячі путівки в заклади по переліку КМУ (тільки для резидентів);

- послуги по перевезенню пасажирів тільки міським пасажирським транспортом (крім оренди) (Указ №857/98);

- послуги по похованню по переліку КМУ;

- продаж земельних ділянок;

- всі операції підприємств, створених і приналежними всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, крім підакцизних товарів, рекламної, посередницької діяльності й ігорного бізнесу, де кількість інвалідів більш 50% загальної чисельності попереднього звітного періоду (це їх основне місце роботи), і їхня зарплата в попередньому звітному періоді не менше 25% загального фонду зарплати;

- будівництво житла для військових, ветеранів війни і членів сімей військових, загиблих при виконанні обов'язків;

- продаж і дарування приладів, устаткування, матеріалів НДІ, вищим навчальним закладам III - IV рівнів акредитації;

- продаж товарів дипломатичним представництвам, консульствам, міжнародним організаціям (додатково уточнюється КМУ);

- імпорт товарів морського промислу в будь-якому вигляді, здобутих судами, зареєстрованими в Державному судновому реєстрі України або Суднової книги України; подальший продаж зазначених товарів оподатковується ПДВ;

- імпорт наукових приладів і устаткування НДІ і ВУЗами III - IV рівнів акредитації для власних потреб.

По нульовій ставці проводяться:

- всі експортні операції;

- забезпечення роботи океанських судів за межами територіальних вод України і повітряних судів, які виконують міжнародні рейси і космічних (експорт товарів підтверджується митною вантажною декларацією);

- надання нерезидентам в оренду морських і повітряних судів для роботи на міжнародних маршрутах і космічних кораблях;

- надання послуг по передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок, інших періодичних і економічних знань і опрацюванню інформації для нерезидентів;

- реклама за межами України;

- забезпеченню персоналом нерезидентів України;

- культурної, спортивної, утворювальної діяльності за межами України;

- послуги по туризму тільки при продажу їх за межами України (продаж на території України не має пільг);

- транспортні послуги за межами митного кордону України (крім посередницьких);

- продаж вугілля і вугільних продуктів; продаж молока, м'яса в живій вазі усіма виробниками всім переработчикам.

Для торгівлі базою оподатковування служить відпускна ціна (без ПДВ). При імпорті ПДВ нараховується на суму: митна ціна + мито + акциз. У виробництві ПДВ нараховується на суму ціни й акцизного збору. Ставка податку 20% і 0%.

Податкове зобов‘язання – загальна сума податку на додану вартість, отримана (нарахована) платником податку в звітний (податковий) період.

Податковий кредит – сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов‘язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітний період у зв‘язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) й основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

При експорті товарів (робіт, послуг), звільнених від ПДВ, і зовнішньоекономічному бартері не можна включати в податковий кредит суми ПДВ, сплачені при придбанні цих товарів.

У загальному випадку датою виникнення зобов'язань по ПДВ є одна з перших: або відвантаження товару (накладна), виконання робіт, послуг (акт), або оплата у вигляді авансу.

При бартерних операціях датою виникнення зобов'язань з обох сторін є дата проведення першої операції.

При продажу товарів або наданні послуг бюджетним організаціям датою виникнення податкових зобов'язань по ПДВ є дата сплати в будь-якому вигляді.

При імпорті товарів датою виникнення зобов'язань по ПДВ є дата оформлення митницею вантажної митної декларації, а при імпорті послуг - дата списання засобів із розрахункового рахунку. Аванси, отримані по експортних контрактах, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.

У податковий кредит включається весь ПДВ, що входить до складу валових витрат, а також основних фондів і нематеріальних активів, підметів амортизації. ПДВ, сплачений в іншому вигляді, у податковий кредит не включається. Підставою для вмикання в податковий кредит є тільки податкова накладна. Дата виникнення податкового кредиту визначається аналогічно як для податкових зобов'язань. Для бартерних операцій податковий кредит з'являється тільки в момент заключної операції.

У випадку, коли здійснюються операції, звільнені від оподатковування або не є об'єктами оподатковування, суми податку, сплачені в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, основних фондів і нематеріальних активів, предметів амортизації, відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробництва і на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, і в податковий кредит не включаються.

У випадку, коли товари (роботи, послуги) виготовлені і (або) придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, у суму податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) податку при їхньому виготовленні, яка відповідає частині використання цих товарів (робіт, послуг) у оподатковуваних операціях звітного періоду.

У випадку, коли придбані товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обертання) і не підлягає амортизації, податки, сплачені в зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Платник податків зобов'язаний дати покупцю податкову накладну, цілком і правильно заповнену. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця в двох екземплярах. Оригінал дається покупцю. Продавець зобов'язаний підписати податкову накладну і поставити печатку.

Податкові періоди:

Для платників податків, у яких об'єм оподатковуваних операцій по продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 необкладених мінімумів прибутків громадян (7200(17=122400), податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Всі інші можуть застосовувати по своєму виборі податковий період, рівний календарному місяцю або кварталу.

Подання декларації здійснюється в терміни, передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20 числа місяця, який вважається за звітним періодом.

Проведемо порівняльний аналіз акцизного збору та ПДВ. Акцизним збором в Україні обкладаються виключно товари, а ПДВ справляється з обігу від реалізації як товарів, так і робіт, послуг як виробничого, так і невиробничого характеру.

Податком на додану вартість обкладаються обіги від продажу всіх товарів, а при нарахуванні акцизного збору враховуються тільки специфічні, підакцизні товари (високорентабельні та монопольні).

Акцизи нараховуються раніше, ніж ПДВ, тобто підакцизні товари обкладаються податком подвійно, причому ПДВ нараховується як на собівартість товарів, а для ПДВ – лише її частина. Але в той же час, ПДВ не оказує прямого впливу на розмір прибутків підприємств, тоді як акциз обмежує розмір прибутків підприємств, виконуючого підакцизні товари.

На відміну від ПДВ, який має загальну ставку для всіх груп товарів, ставки акцизного збору диференційовані по групах товарів.

Акцизний збір на відміну від ПДВ сплачується лише один раз та податкова відповідальність приходиться на господарюючого суб‘єкту, виконуючого та реалізуючого підакцизний товар, в той час як податковий тиск ПДВ рівномірно розподіляється на всіх суб‘єктів підприємницької діяльності на всіх етапах руху товару.

Відмінні ознаки
ПДВ		Акцизний збір
об‘єкт оподаткування
обіг від реалізації товарів, робіт, послуг		обіг від реалізації підакцизних товарів, продукції
база оподаткування
загальний характер оподаткування		оподаткування специфічних товарів (високорентабельних та монопольних)
ставки
загальна ставка		індивідуальна для кожної групи товарів
етапи нарахування
по товарах вітчизняного виробництва
(частина собівартості + прибуток + акциз) + ПДВ		(собівартість + прибуток) + акциз
по імпортних товарах
(митна вартість + митний збір + мито + акциз) + ПДВ		(митна вартість + митний збір + мито) + акциз
періодичність справляння
Багатократно на кожному етапі виробництва й реалізації товару		однократно на кінцевому етапі виробництва й реалізації товару
фіскальне значення
стабільність доходів бюджету		дохід залежить від кон’юнктури ринку