Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації

Вид материала

Документы

Содержание Формування поліхудожньої компетентності

Подобный материал:

• Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 3522.45kb.
• Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3379.13kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
• Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
• Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
• Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
• Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.

Боблієнко Олена Павлівна,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

м. Вінниця


ФОРМУВАННЯ ПОЛІХУДОЖНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ


Інтеграція України в європейський освітній і науковий простір ставить нові вимоги до рівня освіченості, культури, професіоналізму вчителя. У реалізації завдань гуманістичної освітньої парадигми важлива роль належить учителеві музики, який має поєднувати в собі риси педагога й музиканта, культуролога й мистецтвознавця. Відповідно змінюються вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя музики, перш за все, стосовно формування його поліхудожньої компетентності.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання низки суперечностей, що виникають у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики:

– між вимогою модернізації професійно-поліхудожньої підготовки і домінуванням традиційних моделей професійної підготовки вчителя музики;

– між необхідністю оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки вчителя музики з урахуванням вимог інтегративного підходу (до змісту загальної середньої і педагогічної освіти) і недостатньою дослідженістю загальнотеоретичних та методичних основ фахової поліхудожньої підготовки вчителів музики;

– між використанням сучасних технологій високого рівня (у тому числі інформаційних), якого потребує навчально-виховний процес педагогічного університету та їх недостатнім упровадженням у практичній діяльності майбутнього вчителя музики.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел засвідчує, що окремі аспекти визначеної проблеми знайшли своє відображення в теорії й практиці професійної підготовки вчителя музики. Теоретичні й методичні засади професійно-педагогічної підготовки студентів вивчали О. Глузман, С. Гончаренко, Н. Гузій, І. Зязюн, Л. Кондрашова, Н. Ничкало, В. Орлов, О. Отич та ін. Аналіз розвитку педагогічної майстерності та педагогічної творчості зроблений в працях вітчизняних і зарубіжних авторів (І. Зязюн, О. Капченко, Т. Кошманова, М. Лещенко, Л. Онищук, О. Падалка, О. Пєхота, О. Семеног, С. Сисоєва та ін.);

Особливості підготовки вчителів до використання інноваційних технологій, у тому числі технологій креативного розвитку особистості розглядали в своїх працях С. Коновець, А. Ліненко, Е. Лузік, В. Роменець, О. Щербак та ін., інформаційно-комунікативних технологій Р. Гуревич, М. Кадемія, Р. Собко та ін.

У працях О. Єременко, В. Козлін, Н. Лисіна, О. Ляшенко, Н. Мозгальова, О. Олексюк, О. Отич, Г. Падалка, О. Реброва, Т. Смирнова, С. Соломаха, Д. Музальов та ін. наголошують на доцільності врахування основних положень гуманістичного спрямування осягнення мистецтва; упровадження поліхудожнього контексту фахової мистецької освіти. Г. Ципін вивчав вплив застосування різних видів мистецтв на оригінальність формування художнього образу, якість викладання музики й інших дисциплін художньо-естетичного циклу та розвиток духовності студентів.

Визначення шляхів поліхудожнього виховання та розробка інтегративних програмах здійснено в дослідженнях Л. Кондрацької, Л. Масол, Н. Миропольської, Ю. Усова, Б. Фільц, О. Щолокової та ін.

Разом з тим, нерозробленими залишаються деякі важливі аспекти названої проблеми. Перш за все, проблема формування поліхудожньої компетентності потребує теоретичного обґрунтування в таких аспектах: визначення поліхудожньої компетентності як педагогічної категорії; розробка критеріїв, показників та рівнів сформованості поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики; аналізу стану сформованості поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Ефективне вирішення проблеми потребує обґрунтування педагогічних умов та моделі професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики, а також проведення дослідно-експериментальної роботи по перевірці педагогічних умов та моделі формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики; розробки методики формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики та аналізу результатів дослідно-експериментальної роботи.

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка розроблених педагогічних умов та моделі формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Гіпотеза нашого дослідження полягає в припущенні, що формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки буде забезпечено за таких педагогічних умов:

- упровадження в навчальний процес інтеграції знань у контексті професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики;

- застосування інтерактивних методів навчання у процесі професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики;

- застосування комп’ютерних технологій у професійній поліхудожній підготовці вчителя музики.

Нами були визначені такі завдання дослідження:

1. теоретичне обґрунтування проблеми формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки;
   
2. розробка та експериментальна перевірка моделі та педагогічних умов ефективного формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики;
   
3. визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики;
   
4. розробка методики формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики.
   

Для організації експериментального дослідження нам необхідно було визначитися з основними теоретико-методологічними підходами стосовно названої проблеми. Як зазначають науковці, глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визначають необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із можливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-культурологічному розумінні він може стати, на наш погляд, необхідним підґрунтям для створення адекватної запитам реальності світоглядно-виховної моделі мистецької освіти, що стане консолідуючим чинником у процесі зародження і співіснування різноманітних підходів до навчання і виховання школярів засобами мистецтва, сприятиме узгодженню міждисциплінарного змісту освіти з педагогічними технологіями особистісно-розвиваючого спрямування [ 2, с. 7].

В науковій літературі визначається, що інтеграція в галузі загальної мистецької освіти має об’єктивні філософські, мистецько-культурологічні, психологічні, дидактичні, художньо-педагогічні передумови.

Загальнонауковою методологієї поліхужожньої компетентності є синергетика, яка займається вивченням систем, які складаються з великої кількості частин, компонентів або підсистем. Слово “синергетика” означає “спільна дія”, що підкреслює узгодженість функціонування частин системи як цілісності. Синергетичний підхід до освіти (синергетика освіти) може бути охарактеризований аналогічним чином. Процедура навчання, спосіб зв’язку викладача і студента – це не передача готових знань і готових істин. Це ситуація відкритого діалогу, прямого і оборотнього зв’язку [ 1].

Мистецько-культурологічними передумовами художньо-педагогічної інтеграції є цілісність культури загалом і художньої культури зокрема, в якій види мистецтва існують у різних формах взаємозв’язків, синкретичної і комплексної взаємодії, формах художнього синтезу, що передають природні та культурні універсалії світу, які виражаються через мовні засоби різних мистецтв [ 2, с. 16].

Вивчення психологічних передумов освітньої інтеграції враховує досягнення феноменологічного напряму дослідження психіки людини, щонайперше гештальт-психології, яка вивчає психіку людини під кутом зору її цілісних функціональних структур – гештальтів ( В. Келер, К. Коффка, К. Бункер, К. Левін та ін.). Представники цього напряму спробували пояснити природу інтелекту з позиції пріоритетності сприймання цілісного образу в динаміці психічних утворень, довести вирішальну роль миттєвого схоплення відносин (інсайт) у полі тяжіння частин до симетричного цілого, їх групування в напрямку рівноваги (“закон структури”). Отже, в контексті цієї теорії психологічні механізми пізнавальної діяльності людини, здатної до інтегрування, містяться в самому процесі попереднього природного синтезу, що має регулятивне та мотиваційне значення для перебігу інших психологічних процесів [2, с. 17].

Ключовим моментом дидактичних передумов інтеграції, що стосується всієї системи навчання і виховання учнів (принципів, змісту, форм, методів, засобів) є єдина мета освіти – формування в учнів цілісної картини світу. Практична ж реалізація ідеї інтеграції у шкільній практиці вирішується переважно на двох основних рівнях: інтеграції змісту освіти (зовнішня і внутрішня, міжпредметна і предметна, понятійна та світоглядна, повна або часткова) та інтеграції у процесі навчання і виховання (інтегративні педагогічні технології, методики інтегрованих курсів) [2, с.25].

Таким чином, проблема формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики є актуальною, важливою як для теорії професійної педагогіки, так і для практики підготовки майбутніх вчителів музики у вищих педагогічних навчальних закладах. Перспективними шляхами вирішення цієї проблеми є упровадження в навчальний процес інтеграції знань у контексті професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики; застосування інтерактивних методів навчання у процесі професійної поліхудожньої підготовки вчителя музики; застосування комп’ютерних технологій у професійній поліхудожній підготовці вчителя музики.

Література:

1. Воловикова М.Л. Философско-культурологические и историко-педагогические основания возникновения понятия межкультурная компетентность // Современные проблемы становления профессионально-педагогической культуры (преподавателя вуза, колледжа, лицея, школы) : Сборник трудов Межвузовской научно-практической конференции. – Ростов.: Ростовский государственный педагогический университет.- 2001.- С. 43-45.

2.Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Е.В. Бєлкіна, О.В. Калініченко, І. В. Руденко. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с.


Кирило Григорович Бриль,

Чернігівський державний інститут економіки і управління, м. Чернігів