Кодекс україни про цивільний захист

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

4. Контроль за виконання правил пожежної безпеки на об’єктах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної виконавчої служби України, Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України здійснюється у встановленому порядку їх службами пожежної безпеки, керівники та посадові особи яких при здійсненні функцій пожежного нагляду стосовно відомчих об’єктів, користуються повноваженнями, передбаченими Кодексом для посадових осіб органів державного нагляду, що здійснюють пожежний нагляд.

5. На об’єктах приватної власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють лише умови безпеки людей на випадок надзвичайної ситуації, зокрема пожежі, а також вирішення питань пожежної, техногенної, екологічної та іншої безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Стаття 83. Способи здійснення державного нагляду (контролю)

Державна інспекція техногенної безпеки та її територіальні органи здійснюють державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Стаття 84. Повноваження Державної інспекції техногенної безпеки

1. Державна інспекція техногенної безпеки відповідно до покладених завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог Кодексу, іншого законодавства та нормативно-правових актів з питань, визначених частиною першою статті 81 Кодексу, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, відповідно до закону, органів, об‘єктів та видів господарської діяльності, визначених частиною першою статті 82 Кодексу;

видає відповідно до законодавства дозволи на початок роботи підприємств та оренду приміщень;

узагальнює практику застосування законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, розробляє пропозиції щодо його удосконалення і вносить їх на розгляд до Міністерства надзвичайних ситуацій;

здійснює контроль за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки під час проектування та будівництва приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення;

бере участь у розробленні державних правил з питань пожежної та техногенної безпеки;

погоджує у порядку, визначеному законодавством, проекти національних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно-технічних документів щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки;

бере участь у проведенні експертизи проектів будівництва щодо додержання у них вимог з питань техногенної та пожежної безпеки;

розробляє методичні рекомендації щодо положень, інструкцій та інших нормативних актів у сфері пожежної та техногенної безпеки, що діють на підприємствах;

здійснює відповідно до закону ліцензування господарської діяльності з питань надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;

проводить перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки;

бере участь у розслідуванні причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів;

спільно з органами, які здійснюють державний нагляд у відповідній сфері, перевіряє умови зберігання, знешкодження, утилізації і захоронення небезпечних речовин та виробів, що містять такі речовини;

забезпечує контроль за створенням, збереженням і цільовим використанням матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами;

перевіряє планування та готовність до виконання заходів щодо організованої евакуації населення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

надає Раді міністрів Автономної Республіки Крим, центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законодавства у сфері цивільного захисту, з питань безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, з питань діяльності і готовності до дій аварійно-рятувальних служб для притягнення їх до відповідальності згідно із законами;

здійснює розроблення нормативно-правових та інших нормативних актів відповідно до компетенції та надає їх до Міністерства надзвичайних ситуацій;

здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом, іншими нормативно-правовими актами відповідно до компетенції.

2. Повноваження органів Державної інспекції техногенної безпеки можуть бути обмежені на територіях та підприємствах, у яких, відповідно до Закону України "Про державну таємницю" встановлені спеціальні перепускний та внутрішньооб’єктовий режими.

Стаття 85. Права Державної інспекції техногенної безпеки

Державна інспекція техногенної безпеки має право:

застосовувати санкції за порушення вимог законодавства та нормативно-правових актів з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

здійснювати контроль за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки, передбачених законодавством, стандартами, нормами і правилами, під час проектування, будівництва приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення, а також під час випуску та реалізації вибухопожежонебезпечної продукції і продукції протипожежного призначення;

входити безперешкодно на земельні ділянки, у житлові та інші приміщення громадян виключно у разі наявності достовірних даних про порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу виникнення надзвичайної ситуації (пожежі) чи безпеці людей у порядку, встановленому законодавством;

розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов органів Державної інспекції техногенної безпеки;

здійснювати дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил, проводити технічні розслідування обставин і причин виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, загибелі та травмування людей, знищення і пошкодження майна;

перевіряти наявність документів, що дають право на виконання вибухопожежонебезпечних та інших робіт;

здійснювати, у разі необхідності, звукозапис, фото- і відеозйомки, як допоміжні засоби документування правопорушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, готувати пропозиції щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

скликати у встановленому порядку та проводити наради з питань, що належать до їх компетенції;

отримувати у встановленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств інформацію, яка необхідна для виконання покладених завдань;

залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, інших органів державного нагляду за погодженням з їх керівниками;

розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Стаття 86. Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки

1. Посадові особи органів Державної інспекції техногенної безпеки у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі, у разі невиконання їх законних вимог зобов‘язані застосовувати такі санкції:

складати за результатами комплексних та інших планових та позапланових перевірок акти таких перевірок, видавати приписи, виносити постанови та розпорядження;

складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення;

зупиняти до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки роботу підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, окремих приміщень, випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення, проведення будівельно-монтажних, вибухопожежонебезпечних робіт;

направляти у встановленому законом порядку до відповідних органів матеріали про порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до законів;

вносити у встановленому порядку до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції про необхідність зупинення дії виданих дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктів у разі: недотримання умов цих дозволів; виявлення факту порушення вимог техногенної безпеки, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації; виникнення надзвичайної ситуації, якщо вона виникла внаслідок недодержання вимог техногенної безпеки;

виносять розпорядження відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» у разі виявлення порушень ліцензійних умов, у тому числі стандартів, норм, правил, під час надання послуг, виробництва (виготовлення) продукції, виконання робіт протипожежного призначення.

2. Визначений приписом, постановою, розпорядженням органу Державної інспекції техногенної безпеки строк усунення вимог законодавства повинен становити не менш як тридцять робочих днів з моменту його вручення. У разі виявлення порушень, що створюють загрозу виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі, строк виконання припису становить не більше трьох робочих днів.

3. Приписи, постанови, розпорядження та експертні висновки органів Державної інспекції техногенної безпеки щодо усунення порушень, встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки, можуть бути оскаржені до вищестоящого органу у системі органів Державної інспекції техногенної безпеки протягом десяти робочих днів або в установлений законодавством строк до суду.

4. За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, органи Державної інспекції техногенної безпеки та їх посадові особи відповідальності не несуть.

Стаття 87. Перелік підстав для видачі органами Державної інспекції техногенної безпеки приписів, постанов, розпоряджень

Посадові особи органів Державної інспекції техногенної безпеки у межах своїх повноважень видають відповідно приписи та виносять постанови і розпорядження:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення;

випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

2) з питань техногенної безпеки у разі:

невиконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо реалізації заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для підприємства;

непроведення у встановленому порядку навчання персоналу підприємства діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

невиконання заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

непроведення ідентифікації підприємств та їх паспортизації;

відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;

відсутності на виробництвах, де застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання, устаткування та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників об'єктів, їх непридатності або відсутності на об'єкті, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутності плану локалізації і ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

відсутності об'єктових матеріальних резервів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій, або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також у осіб, участь яких у ліквідації надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій;

відсутності або несправності на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення виникнення надзвичайних ситуацій і локальної системи оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цього об'єкта;

відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, що призначені для забезпечення безпеки об'єктів;

неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації аварій до дій з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації;

відсутності на потенційно небезпечному об‘єкті або об‘єкті підвищеної небезпеки угоди про обов‘язкове страхування цивільної відповідальності суб‘єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їх майну, іншим юридичним особам внаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або іншою небезпечною подією;

порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших господарських об'єктів, інженерних та транспортних комунікацій з порушенням встановленого законодавством порядку їх проведення, або внаслідок проведення яких створюється загроза безпеці населення, об'єктам, обладнанню та майну, що в них знаходяться.

Стаття 88. Повноваження органів Державної інспекції техногенної безпеки щодо зупинення об‘єктів, виробництва або реалізації продукції та перелік підстав для їх зупинення

1. У разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей, виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі або перешкоджають їх ліквідації та евакуації людей органи Державної інспекції техногенної безпеки виносять постанови про зупинення:

роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць;

експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі;

випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення;

проведення будівельно-монтажних робіт;

проведення вибухопожежонебезпечних робіт.

діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб та формувань (тимчасово).

2. Підставами для зупинення об'єктів, виробництва та реалізації продукції зазначених у частині першій є:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення;

випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

невиконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

невиконання заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

відсутності на виробництвах, де застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання, устаткування та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників об'єктів, їх непридатності або відсутності на об'єкті, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також у осіб, участь яких у ліквідації надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій;

відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, що призначені для забезпечення безпеки об'єктів;

проведення робіт з будівництва будинків і споруд, розміщення інших господарських об'єктів, інженерних та транспортних комунікацій з порушенням встановленого законодавством порядку їх проведення або внаслідок проведення яких створюється загроза безпеці населення, об'єктам, обладнанню та майну, що в них знаходяться.

3. Зупинення об‘єктів, виробництв (виготовлення) або реалізації продукції виконання робіт, надання послуг, визначених частиною першою цієї статті, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу Державної інспекції техногенної безпеки або його заступника.

розділ 6

реагування на надзвичайні ситуації та їх ліквідація

ГЛАВА 20

Організація робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій

Стаття 89. Організація робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій

1. Реагування на надзвичайні ситуації та їх ліквідація - це скоординовані дії суб’єктів забезпечення цивільного захисту, які реалізуються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, припиненні дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятуванні людей і майна, локалізації зони такої ситуації, а також ліквідації або мінімізації тих її наслідків, які становлять загрозу життю і здоров’ю людей, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

Реагування на надзвичайні ситуації та їх ліквідація здійснюються на усі їх види.

2. Для координації дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших органів та організацій, управління силами цивільного захисту, а також організованого та планового виконання комплексу заходів та робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій:

застосовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях;

застосовується система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112;

створюються спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій;

призначаються керівники робіт з ліквідації надзвичайної ситуації;

створюються Штаби з ліквідації надзвичайних ситуацій;

визначається потреба у силах цивільного захисту та здійснюється із залучення до ліквідації надзвичайної ситуації.

3. До утворення спеціальних комісій з ліквідації надзвичайних ситуацій або призначення керівників робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, організацію заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій здійснюють відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

4. Загальне керівництво організацією та проведенням заходів і робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, відновлювальних робіт здійснює, залежно від рівня та характеру походження надзвичайної ситуації, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний керівник центрального та місцевого органу виконавчої влади, сільський, селищний та міський голова, керівник підприємства, на адміністративній території або об’єкті якого сталася така надзвичайна ситуація. Зазначені керівники несуть персональну відповідальність за своєчасну організацію та проведення усіх необхідних заходів і робіт з реагування на надзвичайні ситуації.

Стаття 90. Пункти управління

1. Для забезпечення сталого управління реагуванням на надзвичайні ситуації, а також реалізації функцій, передбачених на особливий період, органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами використовується державна система пунктів управління, рухомі пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях.

Перелік органів державної влади, які створюють пункти управління державної системи та вимоги до них визначаються у встановленому порядку.

Blog

Кодекс україни про цивільний захист