Кодекс україни про цивільний захист

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Глава 18

Забезпечення пожежної безпеки

Стаття 70. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1. Пожежна безпека - це відсутність ризику виникнення та розвитку пожеж. Пожежна безпека також характеризує стан захисту населення і територій від пожеж. Забезпечення пожежної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, яку реалізують суб’єкти забезпечення цивільного захисту.

Забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цієї сфери органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також інших суб’єктів господарювання та громадян здійснюється відповідно до Кодексу, інших нормативно-правових актів.

2. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб та працівників підприємств, інших суб’єктів господарювання, фізичних осіб–підприємців. Ця вимога відображається в трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.

Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки підприємств, інших суб’єктів господарювання, об’єктів соціальної сфери, об’єктів з масовим перебуванням людей, об’єктів розважальної сфери покладається на їх керівників або власників цих об’єктів і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено законом або відповідним договором.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб створюється пожежно-технічна комісія. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження у галузі пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об’єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, що утворили об’єднання. Для виконання делегованих об’єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

3. Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

4. Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і їх власників, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних та садових будинках з господарськими спорудами і будівлями – на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

5. Спеціальна протипожежна техніка, обладнання та засоби протипожежного захисту виготовляються на умовах державного замовлення.

Стаття 71. Участь страхових організацій у забезпеченні пожежної безпеки

1. Організації, що здійснюють страхування на випадок пожеж, зобов’язані провадити відрахування від платежів з майнових видів страхування територіальним органам Міністерства надзвичайних ситуацій на запобіжні протипожежні заходи, передбачати надання страхувальникам пільг у вигляді знижок страхових платежів при виконанні ними протипожежних вимог, а також зменшення суми страхового відшкодування або відмову від його виплати, якщо на виникнення пожежі та її наслідки вплинуло невиконання вимог пожежної безпеки.

2. Знижки страхових платежів повинні також передбачатися для підприємств, які утримують підрозділи, що забезпечують пожежну охорону з виїзною пожежною технікою.

3. Розмір і порядок відрахувань від страхових платежів на запобіжні протипожежні заходи визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 72. Погодження нормативних та нормативно-технічних документів

1. Нормативні документи, які встановлюють вимоги до пожежонебезпечних технологічних процесів та продукції, повинні включати вимоги пожежної безпеки і погоджуватися з органами Державної інспекції техногенної безпеки.

2. Вимоги пожежної безпеки, що містяться у відомчих нормативних актах, неповинні суперечити національним стандартам, нормам і правилам.

Стаття 73. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні і будівництві об’єктів виробничого та іншого призначення

1. Промислові, житлові, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію чи в експлуатацію після завершення будівництва, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки.

2. Забороняється впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки.

На машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, а також на продукцію, у стандартах на які містяться вимоги щодо пожежної безпеки, повинен бути сертифікат, що засвідчує безпеку їх використання виданий у встановленому порядком.

Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють в Україні.

Забороняється застосування у будівництві та на виробництві матеріалів і речовин, на які немає даних щодо пожежної безпеки.

Проектування, реконструкція, технічне переоснащення та будівництво об‘єктів іноземними юридичними особами здійснюється відповідно до вимог законодавства.

3. Початок роботи новостворених підприємств, впровадження нових технологій, передача для виробництва зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після видачі відповідного дозволу органів Державної інспекції техногенної безпеки, крім випадків вчинення певних дій щодо впровадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Новостворені підприємства у тому числі тих, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності (крім потенційно небезпечних об‘єктів) або не належать до категорії вибухопожежонебезпечних та об‘єктів з масовим перебуванням людей і не розміщуються на території або в середині зазначених об‘єктів, можуть провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимог законодавства. Порядок та форма повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази суб‘єкта господарювання вимогам законодавства встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Органами Державної інспекції техногенної безпеки здійснюється видача дозволу або письмове повідомлення про відмову в його видачі протягом десяти робочих днів після подання заявником документів.

Видача дозволу, його переоформлення та видача дубліката здійснюється безоплатно.

Строк дії дозволу необмежений.

Дозвіл не оформлюється:

у разі прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва в установленому законодавством порядку;

на орендовані торговельні місця, кіоски та контейнери, якщо вони розміщені на ринку, на експлуатацію якого видано дозвіл відповідно до схеми, погодженої з органами Державної інспекції техногенної безпеки у встановленому порядком.

5. Підставами для відмови у видачі дозволу є:

подання суб‘єктом господарювання документів, необхідних для одержання дозволу, не у повному обсязі;

виявлення в документах, поданих суб‘єктом господарювання, недостовірних відомостей;

виявлення, за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення, порушень правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей.

6. Підставами для анулювання дозволу є:

звернення суб‘єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу;

припинення дозволу юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);

припинення суб‘єктом господарювання провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, на здійснення яких було надано дозвіл;

виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей;

виникнення пожежі, якщо в акті про пожежу зазначено, що однією із причин її виникнення є порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;

недопущення посадових осіб органів Державної інспекції техногенної безпеки до проведення планових або позапланових перевірок щодо виконання законодавства у сфері пожежної безпеки;

встановлення факту надання суб‘єктом господарювання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

7. Підставою про переоформлення дозволу є зміна найменування юридичної особи, яка має дозвіл або прізвище, ім‘я та по батькові фізичної особи-підприємця.

8. Підставами для видачі дубліката дозволу є його втрата або пошкодження.

9. Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.

Анулювання дозволу на початок роботи не позбавляє юридичну або фізичну особу права подати документи на його отримання після усунення виявлених порушень.

Рішення про відмову у видачі та анулювання дозволу може бути оскаржено у порядку, визначеному законом.

10. Встановлення порядку видачі органами Державної інспекції техногенної безпеки дозволів на початок роботи новостворених підприємств, впровадження нових технологій, передачу на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень іншими законами, крім Кодексу, не допускається.

11. Експертиза проектної та іншої документації на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки та видачі дозволів проводяться органами Державної інспекції техногенної безпеки відповідно до закону та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

12. Органи Державної інспекції техногенної безпеки беруть участь у прийнятті об‘єктів в експлуатацію.

Стаття 74. Порядок вирішення спорів з питань пожежної безпеки

Спори з питань пожежної безпеки вирішуються відповідно до законів.

Стаття 75. Призначення і завдання пожежної охорони

1. Пожежна охорона – це вид діяльності, який полягає у тому, щоб запобігти виникненню пожеж і захищати життя і здоров’я людей, матеріальні цінності, довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

2. Пожежна охорона призначена для захисту життя і здоров’я громадян, приватної, комунальної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об’єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної охорони є:

забезпечення пожежної безпеки;

запобігання пожежам та нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги у ліквідації інших надзвичайних ситуацій.

Стаття 76. Види пожежної охорони

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, місцеву та добровільну.

Стаття 77. Державна пожежна охорона

1. Забезпечення державної пожежної охорони відповідно до компетенції покладається на:

структурні підрозділи Державної інспекції техногенної безпеки, які забезпечують пожежну безпеку;

державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

допоміжні служби, призначені для забезпечення пожежної безпеки;

навчальні заклади цивільного захисту, науково-дослідні установи, організації та підприємства Міністерства надзвичайних ситуацій та інших центральних органів виконавчої влади з питань цивільного захисту, діяльність яких спрямована на забезпечення пожежної безпеки;

Державний центр сертифікації Міністерства надзвичайних ситуацій.

2. Порядок забезпечення державної пожежної охорони визначається Положенням про державну пожежну охорону, яке затверджується Міністерством надзвичайних ситуацій.

Стаття 78. Відомча пожежна охорона

1. На підприємствах та інших об’єктах, які віднесені до сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади, для надання державної послуги з пожежної охорони створюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) для забезпечення відомчої пожежної охорони.

Перелік підприємств, на яких створюються відомча пожежна охорона, визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок забезпечення відомчої пожежної охорони, права та обов’язки її працівників визначаються положеннями про них, які затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади на підставі Типового положення про відомчу пожежну охорону. Типове положення про відомчу пожежну охорону затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Пожежно-рятувальні підрозділи, які забезпечують відомчу пожежну охорону та мають виїзну пожежну техніку, залучаються до гасіння пожеж у порядку, який встановлюється Міністерством надзвичайних ситуацій.

Пожежно-рятувальні підрозділи, які забезпечують відомчу пожежну охорону щодо підготовки пожежних-рятувальників (пожежних (респіраторників) та організації гасіння пожеж, керуються актами Міністерства надзвичайних ситуацій, а також інших відповідних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких віднесені підрозділи, які забезпечують відомчу пожежну охорону.

4. Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади з питань підготовки пожежних-рятувальників (пожежних (респіраторників) пожежно-рятувальних підрозділів, які забезпечують відомчу пожежну охорону, та організації гасіння пожеж погоджуються з Міністерством надзвичайних ситуацій.

Стаття 79. Місцева пожежна охорона

1. У селах, селищах, а також для охорони об’єктів, де немає пожежно-рятувальних підрозділів, сільськими, селищними та міськими радами за рішенням територіальної громади та за погодження з територіальним органом Міністерства надзвичайних ситуацій створюються пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони.

2. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення таких пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється за рахунок:

коштів місцевих бюджетів;

коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на території району, які відраховують у розмірі 0,1 відсотка від основних та оборотних коштів, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів;

благодійних внесків юридичних і фізичних осіб.

3. У разі, якщо у населеному пункті, розташованому на відповідній території та зв’язаному з іншими населеними пунктами під’їзними шляхами загального користування створено пожежно-рятувальний підрозділ, що забезпечує місцеву пожежну охорону, який здатен виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів, де зазначені підрозділи відсутні, то відповідними місцевими бюджетами передбачається відрахування на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів.

4. Порядок забезпечення місцевої пожежної охорони, права та обов’язки їх працівників визначаються Положенням про місцеву пожежну охорону, яке затверджується органом, що її створив, за погодженням з відповідним територіальним органом Міністерства надзвичайних ситуацій.

Стаття 80. Добровільна пожежна охорона

1. На підприємствах, в установах та організаціях, у населених пунктах для проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння сільськими, селищними та міськими радами за рішенням територіальних громад, а також керівниками підприємств можуть створюватися пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони.

Пожежно-рятувальні підрозділи, що забезпечують добровільну пожежну охорону на підприємствах, установах та організаціях, створюються із числа їх працівників, а у населених пунктах – із числа громадян, що постійно проживають у зазначеному населеному пункті.

Порядок забезпечення добровільної пожежної охорони, права та обов‘язки осіб, які є члена добровільної пожежної охорони, визначаються Положенням про добровільну пожежну охорону, яке затверджується відповідно керівником підприємства, установи та організації сільською, селищною або міською радою, що її створив, за погодженням з відповідним територіальним органом Міністерства надзвичайних ситуацій.

Порядок функціонування добровільної пожежної охорони визначається Кабінетом Міністрів України.

2. У школах, дитячих таборах можуть створюватися дружини юних пожежних. Положення про дружини юних пожежних затверджується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за погодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.

3. З метою забезпечення добровільної пожежної охорони місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації можуть надавати в її користування будинки, споруди, спеціальні службові приміщення, засоби зв’язку, пожежну техніку та інше необхідне майно, яке є в комунальній власності, у власності громадян (за їх згодою) населених пунктів та підприємств, установ та організацій.

4. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватися також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутків від власної господарської діяльності, прибутків від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.

ГЛАВА 19

Державний нагляд (контроль) з питань техногенної безпеки

Стаття 81. Державна інспекція техногенної безпеки

1. Державна інспекція техногенної безпеки є уповноваженим центральним органом виконавчої влади щодо організації та здійснення державного нагляду (контролю) з питань:

виконання вимог Кодексу, інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту;

виконання, визначених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки;

виконання вимог техногенної безпеки з питань, що віднесені до компетенції Міністерства надзвичайних ситуацій; перелік питань техногенної безпеки, які віднесені до компетенції Міністерства надзвичайних ситуацій, встановлюються Кабінетом Міністрів України;

діяльності аварійно-рятувальних служб, формувань та підприємств, основна діяльність яких спрямована або може бути спрямована на виконання завдань з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій.

2. Завдання, функції та діяльність Державної інспекції техногенної безпеки, а також статус керівного складу та посадових осіб, професійна діяльність яких безпосередньо пов'язана із здійсненням державного нагляду (контролю), визначаються Положенням про Державну інспекцію техногенної безпеки, яке затверджується відповідно до закону.

3. Діяльність Державної інспекції техногенної безпеки, стосовно виконання покладених на неї повноважень з питань державного нагляду (контролю) у визначених сферах, не залежить від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а її посадові особи підпорядковуються з питань здійснення державного нагляду (контролю) тільки своїм безпосереднім і прямим начальникам.

Стаття 82. Органи, об‘єкти та види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю) органів Державної інспекції техногенної безпеки

1. Органи Державної інспекції техногенної безпеки здійснюють державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 81 Кодексу, а саме:

центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів міських, сільських та селищних рад та інших державних органів;

підприємств, установ та організацій, інших суб‘єктів господарювання у цілому, а також їх окремих об‘єктів виробництв, цехів, дільниць, приміщень та інших підконтрольних їм об‘єктів;

діяльності та готовності аварійно-рятувальних служб (формувань) і підприємств, основна діяльність яка спрямована або може бути спрямована на виконання завдань з попередження ліквідації надзвичайних ситуацій, їх засобів цивільного захисту до дій за призначенням;

громадян України та їх об‘єктів приватної власності (лише умови безпеки людей на випадок пожежі);

випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення;

проведення будівельно-монтажних робіт;

проведення вибухопожежонебезпечних робіт;

експертизу проектів містобудівної документації у частині дотримання в них вимог законодавства з інженерного захисту територій та проектів будівництва об‘єктів у частині дотримання в них нормативно-правових актів з інженерно-технічних заходів цивільного захисту, зокрема з питань техногенної та пожежної безпеки.

2. Контроль за виконанням правил пожежної та техногенної безпеки під час проектування, будівництва та експлуатації іноземних підприємств, підприємств з іноземними інвестиціями та об’єктів право власності у спільній власності регулюється законами або умовами, передбаченими договорами сторін, якщо вони не суперечать законодавству.

3. Контроль за виконанням правил пожежної безпеки в лісах, на підземних об’єктах (крім станцій метрополітенів, підземних комплексів торговельного та іншого призначення), шахтах, розрізах і кар’єрах, рудниках, копальнях, під час будівництва тунелів і гідротехнічних споруд, проведення вибухових робіт, облаштування та експлуатації газового господарства, у рухому складі залізничного, морського, річкового, повітряного та автомобільного транспорту, а також морських і річкових спорудах, що знаходяться на плаву, на нафто-, газо- і продуктопроводах здійснюється відповідними органами та службами відповідно до законодавства.

Blog

Кодекс україни про цивільний захист