Бізнес-освіта: погляд бізнесу
| Вид материала | Документы |
- Чи відповідає національна бізнес-освіта вимогам вітчизняного бізнесу, 190.11kb.
- Завдання для самостійної роботи студентів з курсу “міжнародна економічна діяльність, 110.93kb.
- Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки, 3640.99kb.
- Донецька торгово-промислова палата, 22.46kb.
- Проблеми України на шляху запровадження інформаційних систем у бізнес-процесах, 21.87kb.
- Рекомендації для розробників економічної політики щодо сприяння зеленій економіці, 617.02kb.
- Рекомендації для розробників економічної політики щодо сприяння зеленій економіці, 614.19kb.
- Визначено концептуальні основи формування бізнес-моделі компанії. Обґрунтовано особливості, 33.29kb.
- Проект «Мой первый шаг в бизнес» как путь реализации региональной программы «Шкільна, 32.98kb.
- Електронний бюлетень гурт, 682.78kb.
Зміст навчальних програм (15 згадувань)
“Жоден із курсів, про які я знаю, не є повним”
“Як можна за 8 місяців пройти повний курс MBA, причому без усякого практичного досвіду?!”
На думку багатьох менеджерів, властивостями програм бізнес-освіти мають бути:
- можливість вузької спеціалізації, вибору предметів;
2) сучасність, відповідність теперішньому рівню розвитку бізнесу;
3) включення до програми розвитку навичок спілкування
1. Можливість вузької спеціалізації, вибору предметів
П’ятеро менеджерів (10% загальної кількості) відзначили, що знайти спеціаліста, який знає не лише загальну галузь роботи, а і має якусь дуже конкретну спеціалізацію надзвичайно складно (наприклад, знає не тільки “маркетинг загалом”, а є спеціалістом із зовнішньої реклами). Дотепер жодного разу у подібній ситуації не знаходилося випускника бізнес-школи, який би мав такі спеціалізовані навички.
2. Сучасність, відповідність теперішньому рівню розвитку бізнесу
Менеджерами було відзначено дві сторони питання:
- з одного боку, застарілі програми і предмети все ще є реальністю бізнес-шкіл. Не враховуються новітні тенденції розвитку бізнесу, особливо ті, що пов’язані з Інтернетом та інформаційними технологіями;
- з іншого боку, необхідність врахування сьогоднішнього етапу розвитку українського бізнесу. «Наш бізнес зараз схожий на п’ятирічну дитину: вона вміє багато, але не може розуміти і робити все так само, як доросла людина. Не можна у бізнес-освіті давати тільки те, що згодиться, коли бізнес запрацює у розвинутому варіанті”.
3. Включення до програми розвитку особистих навичок
Це питання перегукується із питанням про вимоги бізнесу до нових працівників, але експерти виділили його окремо саме у розмові про бізнес-освіту, підкреслюючи, що недостатня увага до розвитку особистих навичок є однією з відмінностей української бізнес-освіти від західної.
Серед найбільш важливих особистих навичок, які мають розвиватися у бізнес-школі, були названі:
- навички спілкування (і усного, і письмового)
- вміння управляти своїм часом
Рівень викладачів (11 згадувань)
В 11 інтерв’ю, висловлюючи свою думку про українську бізнес-освіту, експерти відзначили надзвичайну важливість професійного рівня викладачів. Двома найвагомішими критеріями оцінки цього рівня у бізнес-освіті було названо:
- наявність у викладачів практичного досвіду (8);
- яскраву особистість викладача (3).
Наявність практичного досвіду виділила переважна більшість – 8 із 11 опитаних (73% тих, хто виділив професійний рівень викладачів як критерій оцінки української бізнес-освіти). При цьому реальна ситуація була названа далекою від потреб бізнесу:
«Зараз більшість викладачів не розуміє бізнес як такий, ніколи не мала до нього відношення»;
«Як можна назвати бізнес-освітою процес навчання, в якому той самий викладач, який за книжками викладав теорію комунізму, тепер - за новими книжками – викладає бізнес, не маючи жодного уявлення про його справжні потреби?!»
«Професори переказують студентам те, що прочитали у західному підручнику, замість того, щоб ділитися з ними своїм власним досвідом та висновками з нього!»
Практично усі висловлювання з цього приводу були дуже емоційними.
Яскрава особистість викладача
На додачу до практичного досвіду викладача важливою, на думку експертів, є його особистість:
«Викладач має бути видатною людиною, таких дуже мало або немає взагалі»;
«Це має бути людина, від якої хочеться навчитися!»
При цьому представники бізнесу ставили собі питання:
«Скільки можна знайти практиків, які б хотіли бути хорошими викладачами, віддавати науці і викладанню свій час?»
Їхнім висновком була думка про необхідність уваги до престижності викладання:
«Викладання має бути професією з високим статусом, бо ми хочемо, щоб хороші люди приходили з бізнесу викладати у бізнес-школи, залишалися там і були за це добре винагороджені».
Рівень студентів (10 згадувань)
При оцінюванні української бізнес-освіти увагу експертів у десяти інтерв’ю (20% загальної кількості експертів) привертали студенти:
- їхній вік;
- наявність чи відсутність практичного досвіду;
- міжнародні студенти;
- ставлення до навчання (відповідальність, наскільки цінують освіту, тощо)
Молодий вік та відсутність досвіду
Відмінністю студентів українських бізнес-шкіл у порівнянні з їхніми західними колегами було названо надзвичайно молодий вік і, як наслідок, практично повну відсутність досвіду у бізнесі перед навчанням у бізнес-школі:
«Коли йдеться про MBA, як можна вчитися на такій програмі у 21-22 роки, одразу після бакалаврату, і без усякого досвіду?!»
«Для хорошої бізнес-школи є важливими навчальна програма і професійні, із досвідом роботи у бізнесі викладачі. Але третій елемент – і це те, що відрізняє сильну школу від посередньої , - це студенти».
Міжнародні студенти
Додатково було відзначено роль міжкультурної взаємодії як фактору, який сприяє якості навчального середовища і є характерним для хороших західних бізнес-шкіл. Головним чином його створюють студенти з різних країн. На думку експертів, в українській бізнес-освіті він поки взагалі не фігурує.
Ставлення до навчання
Говорячи про ставлення студентів до навчання, учасники дослідження висловили думку, що підхід українських студентів до навчання є:
“менш серйозним і відповідальним, оскільки і інтенсивність навчання і критерії оцінки є нижчими, ніж у студентів сильних західних бізнес-шкіл”;
“українські студенти мало звикли думати самостійно і висловлювати свою точку зору, вони чекають на правильну відповідь від викладача”;
“студентам українських бізнес-шкіл доводиться працювати менше, ніж їхнім західним колегам”.