Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Вид материала

Содержание

ВСТУПДана дисципліна "Класична археологія" викладається на 5
Мета та завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь студентів.
Студенти повинні вміти
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Критерії оцінювання реферату
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій
Тема 1. Вступ
Тема 7. Культурна ситуація в Італії на межі бронзового та залізного віків

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

ас. Синиця Є.В.

Класична археологія

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 7.030304 – Археологія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни “Класична археологія ”

Укладач:

к.і.н., ас. Синиця Євген Валентинович

Лектор:

к.і.н., ас. Синиця Євген Валентинович

Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________200 р.

ВСТУП

Дана дисципліна "Класична археологія" викладається на 5 курсі у 1 семестрі в обсязі 72 години, з них лекцій – 36 год., самостійна робота – 36 годин та форма підсумкового контролю (залік).

Мета та завдання навчальної дисципліни

Пропонований курс насамперед має на меті скласти у студентів уявлення про античну цивілізацію як цілісний феномен з огляду перш за все на археологічні джерела. Разом з цим, саме античний матеріал дає яскраве уявлення про інший рівень дослідження, заснований на синтезі інформації різних типів джерел. Відповідно, побічною метою курсу є демонстрація методів саме такого різновиду сучасних археолого-історичних досліджень, коли адекватність реконструкцій певних феноменів минулого вимагають від дослідника не лише дотримання процедури власне археологічного дослідження, а й орієнтування у суміжних областях знань.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни "Класична археологія" є вивчення матеріальної культури античних осередків Середземномор'я, насамперед в егейському та італійському регіонах, а також загальний розвиток культурних процесів у Великому Середземномор'ї протягом бронзового та раннього залізного віків.

Вимоги до знань та вмінь студентів.

Студенти повинні знати:

- основні етапи польових та теоретичних досліджень у галузі класичної археології;

- методичні та теоретичні засади сучасних досліджень матеріалів античної доби;

- археологічну та історичну періодизації античної доби;

- основні віхи історії народів, що мешкали в егейському та італійському регіонах протягом періоду античності;

- основні риси матеріальної культури, притаманні колу пам'яток, що є об'єктом вивчення класичної археології;

- сучасні концепції щодо ролі античної культури у складанні європейської культурної моделі.

Студенти повинні вміти:

- опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;

- орієнтуватись у науковій та періодичній літературі із актуальної проблематики щодо античної археології, а також історії, епіграфіки тощо, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;

- працювати з науково-методичними посібниками;

- застосовувати отримані практичні знання під час польових археологічних досліджень, камеральної обробки археологічного матеріалу;

- застосувати отримані теоретичні знання під час проведення наукових досліджень реконструктивно-теоретичного рівня.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Спеціальна навчальна дисципліна "Класична археологія" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". Вона є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Етнічні процеси за археологічними джерелами", "Археологія України в контексті європейських культур", "Проблеми соціально-економічних реконструкцій".

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).

Змістовий модуль 1. Еллінська ойкумена: від крито-мікенського до елліністичного часу		Змістовий модуль 2. Культура Давнього Риму: від полісу до імперії		Залік
20 залікових балів		20 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль	Самостійна робота	Модульний контроль
10 балів	10 балів	10 балів	10 балів

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 8-10 балів;

б) повна коротка відповідь – 5-7 балів;

в) неповна відповідь – 2-4 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

На заліку з курсу "Ранній залізний вік" студент отримує 3 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 20 балів.

Критерії оцінювання з окремих завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 20 балів;
розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 15 балів;
лаконічне розкриття проблеми – 10 балів;
неповне розкриття проблеми – 5 балів;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну систему.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Відмінно
85-89	Добре
75-84	Добре
65-74	Задовільно
60-64	Задовільно
35-59	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лекції	самостійна робота
Змістовний модуль 1. Еллінська ойкумена: від крито-мікенського до елліністичного часу
1.	Вступ	2
2.	Крито-мікенський цивілізаційний осередок	4
3.	Пам'ятки геометричного періоду («гомерівський час»)	2
4.	Доба архаїки в археологічному відбитті	2
5.	Культура класичного періоду	4
6.	Культурні процеси доби еллінізму	2
Модульний контроль		2
Змістовий модуль 2. Культура Давнього Риму: від полісу до імперії
7.	Культурна ситуація в Італії на межі бронзового та залізного віків	2
8.	Пам'ятки етруської цивілізації, еллінські осередки Великої Греції та їх вплив на формування ранньої культури Риму	2
9.	Уніфікація культури Італії за римським зразком у ранній республіканський період	2
10.	Трансформація культури Риму в наслідок завоювань ІІІ-ІІ ст. до н.е.	2
11.	Провінційно-римська культура: спільне та своєрідне в різних частинах Імперії	4
12.	Варваризація пізньоантичної культури у добу Великого переселення народів	4
Модульний контроль		2
ВСЬОГО		36

Змістовний модуль 1.

Основні складові матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я

Тема 1. Вступ

Феномен античної цивілізації. Загальна періодизація доби античності та її особливості для Східного, Центрального та Західного Середземномор'я. Фізико-географічні особливості регіону та їх вплив на культуру місцевого населення. Основні віхи археологічного дослідження античних осередків.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Співвідношення археологічної та історичної періодизацій доби античності.
Критерії визначення цивілізаційного рівня розвитку в історії та археології.

Тема 2. Крито-мікенський цивілізаційний осередок

Мінойський, кікладський та елладський культурні осередки егейського цивілізаційного вогнища. Періодизація доби бронзи – крито-мікенської цивілізації. Палацева культура Криту: Кносс, Фест, Малія (архітектура та будівництво, ремесло, художня культура). Материкові палаци: Мікени, Пілос, Тірінф (архітектура та будівництво, поховальні комплекси, ремесло, художня культура). Історія Егеїди доби бронзи у висвітленні археологічних та історичних джерел.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Фортифікаційне будівництво елладських осередків.
Стилі вазопису доби бронзи як хронологічний критерій.

Тема 3. Пам'ятки геометричного періоду («гомерівський час»)

Культурні трансформації в егейському регіоні на зламі доби бронзи та раннього залізного віку: дорійське завоювання в археологічному відображенні. Поширення металургії заліза в Егеїді та його значення для подальшого розвитку регіону. Структура та основні риси матеріальної культури пам'яток геометричного періоду.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Регіональні особливості керамічних виробів геометричного стилю.
Поховальний обряд «гомерівського часу» за відомостями археології та епічної традиції.

Тема 4. Доба архаїки в археологічному відбитті

Формування полісних структур: зміна системи розселення та формування урбаністичних осередків за даними археології. Феномен Великої грецької колонізації: основні напрямки та динаміка розселення. «Реміснича революція»: технологічний поступ виробництва в археологічному відображенні.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Еволюція керамічного виробництва та вазописної традиції за доби архаїки.
Бронзоливарне виробництво в еллінських осередках як приклад «міжнародної економічної інтеграції».
Торгівельні зв'язки еллінських полісів за доби архаїки в археологічному відображенні.

Тема 5. Культура класичного періоду

Роль військово-політичних подій початку класичного періоду у формуванні магістральних напрямків подальшого культурного поступу еллінів. Військове мистецтво «героїчної доби»: озброєння, поліоркетика, морська справа. Містобудівельні та архітектурні канони класичної доби: ідеальна модель архітектурного ордеру та її конкретні втілення. Побутові «стандарти комфорту» та їх відбиття у матеріальній культурі. Художня культура класичної доби: естетичні уявлення, втілені у скульптурі, вазописі, дрібній пластиці тощо.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Монетно-вагові системи за доби класики.
Амфорна тара як джерело для вивчення торгівельних відносин за античної доби.

Тема 6. Культурні процеси доби еллінізму

Синтетичний характер елліністичної культури. Прояви еллінсько-східних культурних контактів в різних сферах матеріальної культури: архітектура та мистецтво, побутові предмети тощо. Взаємопроникнення у культові й сфері та їх відбиття в археологічних знахідках.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Олександрія Єгипетська як зразок елліністичного осередку.
«Малі» елліністичні держави: Пергам, Ефес, Галікарнас, Родос.

Основна література до змістового модуля 1

Археология Украинской ССР. – К., 1982. – Т. 2.
Граков Б.Н. Ранний железный век. – М., 1977.
Давня історія України. – К., 1997. – Т. 2.
Етнічна історія давньої України. – К., 2000.
Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронза и железный век. – М., 1974.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля І:

Співвідношення археологічної та історичної періодизації доби античності.
Періодизаційна схема крито-мікенського цивілізаційного осередку.
Порівняльна характеристика архітектури палацевих осередків Криту та материкової Еллади.
Основні риси матеріальної культури мінойської цивілізації.
Основні риси матеріальної культури елладської цивілізації.
Порівняльна характеристика художньо-естетичних складових мінойської та елладської цивілізації.
Еволюція поховальних пам'яток елладського кола.
Загибель крито-мікенської цивілізації та проблема історичної долі її носіїв.
Розповсюдження чорної металургії та металообробки в Егеїді.
Пам'ятки геометричного періоду: структура розселення та основні риси матеріальної культури.
Хронологічні групи кераміки геометричного стилю.
Структура урбаністичних осередків архаїчного періоду.
Ремісниче виробництво архаїчної доби.
Археологічні свідчення військових перетворень у період формування полісу.
Велика грецька колонізація: періодизація, основні напрямки, найдавніші колонізаційні осередки за археологічними даними.
Стилі декорування кераміки як хронологічний показник.
Функціональні групи античної кераміки.
Гіпподамова система планування міст та приклади її втілення.
Інститути полісного устрою та їх втілення в інфраструктурі міст.
Складові елементи ордерної архітектури.
Інфраструктура античного міста.
Фортифікаційне будівництво класичного та елліністичного періодів.
Структура ремесла класичної та елліністичної доби та асортимент ремісничих виробів.
Скульптурні витвори класичної та елліністичної доби.
Еллінські теракотові вироби.
Еллінізм як культурне явище.
Спільне та специфічне в культурі різних елліністичних держав.
Зміни в матеріальній культурі Егеїди під орієнтальними впливами.
Синкретичні елліністичні культи та їх археологічне відображення.
Значення еллінської культури для поступу середземноморського регіону.

Змістовний модуль 2.

Особливості розвитку матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я

Тема 7. Культурна ситуація в Італії на межі бронзового та залізного віків

Фізико-географічні особливості різних областей італійського регіону та їх вплив на розвиток давнього населення. Проникнення металургії заліза на Апенніни. Автохтонні та пришлі культурні компоненти в Італії на зламі доби бронзи та раннього заліза. Доміські поселення на території Риму.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Зв'язки між Італією та Егеїдою у добу бронзи.
Основні пам'ятки фіналу первісності в Італії.

Тема 8. Пам'ятки етруської цивілізації, еллінські осередки Великої Греції та їх вплив на формування ранньої культури Риму

Цивілізація етрусків: основні риси матеріальної культури, розвиток ремесла, дванадцятиграддя Етрурії, Паданської низини та Кампан'ї. Еллінські осередки Великої Греції та їх культурний вплив на італійське населення. Утворення римської громади та постання Риму як урбаністичного осередку. Етруський вплив на культуру Риму царської доби.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Утворення Риму за легендарною традицією та археологічні данні.
Особливості полісного устрою Риму та військова справа.

Тема 9. Уніфікація культури Італії за римським зразком у ранній республіканський період

Завоювання Італії Римом. Римський civitas та його інфраструктура в археологічному відображенні. Римська будівельна традиція та її вплив на італійське населення. Римо-італійські культи та храмова архітектура. Поховальні пам'ятки. Римський комплекс озброєння: етруські та кельтські впливи.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Еволюція фортифікаційного будівництва Риму.
Меліоративні та водопостачальні системи в римській будівельній традиції.

Тема 10. Трансформація культури Риму в наслідок завоювань ІІІ-ІІ ст. до н.е.

Розширення контактів римлян в наслідок конфліктів ІІІ-ІІ ст. до н.е. Посилення еллінського впливу на римську культуру; зміна естетичних канонів у художній культурі. Орієнтальні впливи на римську культуру. Проникнення східних культів до території Італії та їх археологічне відображення. Початок формування провінційно-римської культури.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Технічні та технологічні винаходи ІІІ-ІІ ст. до н.е. та їх вплив на римську архітектуру.
Перші провінційно-римські осередки в Іспанії.

Тема 11. Провінційно-римська культура: спільне та своєрідне в різних частинах Імперії

Романізація населення провінцій та зворотній вплив місцевих культур. Особливості культурних процесів в різних частинах Імперії. Римська військова субкультура як фактор романізації. Лімес та лімесна культура. Культури римських впливів поза межами Імперії: роль торгівельних та політичних зв'язків; археологічні свідчення римо-варварських контактів. Трансформація культової сфери за доби домінату: розповсюдження християнства та його археологічні свідчення.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Римські імпорти у Барбарікумі як хронологічні індикатори.
Ранні християнські мистецтво та архітектура.

Тема 12. Варваризація пізньоантичної культури у добу Великого переселення народів

Варвари на кордонах Імперії: вороги та федерати у системі контактів та культурних взаємозв'язків. Археологічне «обличчя» доби Великого переселення народів. Міграції племен за історичними та археологічними даними. Варварські елементи у культурі пізньої Імперії. Ранньовізантійська доба як археологічне та культурне явище. Значення античної культури для подальшого розвитку європейського культурного простору.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Гунський період як археологічний феномен.
Ювелірне мистецтво доби Великого переселення народів.

Археология СССР. Античные государства Северного Причерноморья. – М., 1984.
Археология СССР. Степная полоса Азиатской части СССР в скифо-сарматское время. – М., 1992.
Археология Украинской ССР. – К., 1982. – Т. 2.
Давня історія України. – К., 1997. – Т. 2.
Етнічна історія давньої України. – К., 2000.
Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. – Спб., 1993.
Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронза и железный век. – М., 1974.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля І

Культури межі бронзового та раннього залізного віків в Італії.
Поселенські пам'ятки етрусків.
Поховальні пам'ятки етрусків.
Основні поліси Великої Греції.
Еллінські впливи на ранню культуру Риму.
Доміські поселення на території Риму за археологічними даними.
Археологічні залишки царського періоду на території Риму.
Ремесло царського та ранньореспубліканського періодів.
Художня культура царського та ранньореспубліканського періодів.
Військова справа царського та ранньореспубліканського періодів.
Етруські елементи у культурі Риму царського та ранньореспубліканського періодів.
Розповсюдження римського культурного зразку на території Італії.
Кельтські впливи на культуру Риму.
Римський зразок полісної інфраструктури.
Культова сфера у царський та республіканський періоди.
Гроші та грошовий обіг у царський та республіканський періоди.
Торгівельні зносини Риму у царський та республіканський періоди за археологічними даними.
Трансформація військової сфери у пізньореспубліканський період та її археологічне відображення.
Східносередземноморські впливи на культуру Риму наприкінці І тис. до н.е.
Орієнтальні культи та їх археологічні прояви в культурі Риму.
Основні риси провінційно-римської культури.
Співвідношення римо-італійських та місцевих компонентів у провінційно-римській культурі.
Інфраструктурні компоненти провінційного устрою.
Торгівельні зв'язки Римської Імперії за археологічними та історичними даними.
Римський військовий табір як археологічне явище.
Лімес в археологічному відображенні.
Варварські компоненти в культурі пізньої Імперії.
Розповсюдження християнства за археологічними даними.
Ювелірний стиль доби Великого переселення народів.
Внесок римської культури у подальший культурний поступ.

Анохин В.А. Монетное дело Херсонеса. – Киев: Наук.Думка, 1977. – 175 с.
Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья, М.,Л., 1968.
Блаватский В.Д Пантикапей: Очерки истории столицы Боспора. – М.: Наука, 1964. – 232 с.
Блаватский В.Д. Античная археология Северного Причерноморья. – М., 1961. – 230 с.
Блаватский В.Д. Земледелие в античних государствах Северного Причерноморья. – М., 1953. – 208 с.
Блаватский В.Д. История античной расписной керамики. – М.: МГУ, 1953. – 302 с.
Блаватский В.Д. Очерки военного дела в античных государствах Северного Причерноморья – М.: И-во АН СССР, 1954 – 158 с.
Блаватская Т.В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н.э. – М.: «Наука». – 1966.
Бобринский А.А. Гончарство Юго-Восточной Европы. – М.: Наука, 1978. – 272 с.
Граков Б.Н. Ранний железный век. – М., 1977. – 132 с.
Из истории Северного Причерноморья в античную епоху. Л., 1979.
Кобылина М.М. Античная скульптура Северного Причерноморья . – М.: Наука, 1972. – 32 с.
Крыжицкий С.Д. Жилые города античных городов Северного Причерноморья (VI в. д.н.е. - IV в.н.е.). – Киев: Наук.Думка, 1982. – 166 с.
Крыжицкий С.Д. Жилые ансамбли древней Ольвии (IV-II вв. д.н.е.). – Киев: Наук.Думка, 1971. – 144 с.
Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья: (Крит. Очерк отечественной теории колонизации). – Киев: Наук.Думка, 1966. – 240 с.
Ольвия. Киев, 1975.
Памятники древних культур Северного Причерноморья. – Киев, 1979.
Папятники древних культур Северного Причерноморья, Киев, 1979.
Проблемы греческой колонизации Северного и Восточного Причерноморья. Тбилиси, 1979.
Русяева А.С. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья ( VI –I век д.н.е.) – Киев: Наук.Думка, 1982. – 165 с.
Русяева А.С. Земледельческие культы в Ольвии догетского времени. – Киев: Наук.Думка, 1979.- 172 с.
Соколов Г.И. Античное Причерноморье .- Л.: Аврора, 1973 – 192 с.
Херсонес таврический . Ремесло и культура. Киев, 1974.
Художественная культура и археология античного мира. М., 1976.
Шелов Д.Б. Античный мир в Северном Причерноморье. -., 1956.
Щеглов А.Н. Полис и хора. – Симферополь. : Таврия, 1978.-176с.
Щеглов А.Н. Северо-Западный Крым в античную епоху. – Л.:Наука, 1978. – 158 с.

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Содержание