Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Вид материала

Документы

Содержание Мета та завдання навчальної дисципліни Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі. Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни Самостійна робота студентів Критерії оцінювання реферату Модульний контроль. Сума балів Навчально-тематичний план лекцій

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 408.61kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 246.31kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 279.76kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 213.96kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 221.68kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 205.97kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 187.94kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 212.31kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра археології та музеєзнавства


УКЛАДАЧ:

Рижов С.М.


Геоморфологія та археологія


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 8.030304 – Археологія


Затверджено

Вченою радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №


Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.


Декан факультету

Колесник В.Ф.


КИЇВ-2009


Робоча навчальна програма з дисципліни “Геоморфологія та археологія”


Укладач:

доцент Рижов Сергій Миколайович


Лектор:

доцент Рижов Сергій Миколайович


Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________2009 р.


ВСТУП

Дана дисципліна “Геоморфологія та археологія” викладається для магістрів першого року навчання у 1 семестру в обсязі 72 години, семінарських — 36 годин, самостійна робота – 36 годин, , та форма підсумкового контролю (залік).

Більша частина археологічних пам'яток залягають в земляних нашаруваннях - грунтах. Грунти не тількі зберігають сліди людської діяльності – артефакти, а і несуть несчисленну информацію про час залягання рештків, кліматичні умови в яких вони були поховані, рослинність, тваринний світ.

Вивченням різноманітних геологічних нашарувань верхньої частини кори вивітрювання Землі займається геоморфологія, палеогеографія, палеопедологія, грунтознавство та ін. Данний курс розрахований не на поглиблене вивчення геоморфології четвертинного періоду, а лише на вивчення основ та складових частин цієї науки.


Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс має на меті ознайомити студентів з основними характеристиками розвитку геологічного минулого верхньої частини земної кори — геоморфологіей. Більшість артефактів археологи знаходять саме в цій частині землі, або на її поверхні. Тому, вивчення закономірністей розвитку та захоронення предметів людської давнини стають необхідними для археології.

В ході курсу розглядаються поняття антропогену, четвертинного періоду, історія формування земної кулі за геологічними даними, періодизація та хронологія геологічної історії, клімат та палеоландшафт четвертинного періоду, рослинність та тваринний світ.

Курс передбачає поглиблене вивчення методів датування основних генетичних типів антропогенових відкладів на території України. Розглядається класифікація відкладів, поняття генетичний тип, континентальні відклади (кора вивітрювання, опадові відклади).

Завданням курсу є вивчення захоронення археологічних об'єктів на основі дослідження генетичних типів відкладів.

Предметом навчальної дисципліни “Геоморфологія та археологія” є взаємозв'язок археологічного матеріалу з генетичними типами відкладів.


Вимоги до знань та вміння студентів.

Студенти повинні знати:

• геологічну, археологічну хронологію та періодизацію;
  
• основні методи датування та обробки четвертинних відкладів;
  
• основні кліматичні зміни четвертинного періоду;
  
• методи вивчення та датування антропогенових відкладів;
  
• основні фізико-географічні області України;
  
• термінологічно-понятійний апарат четвертинної геоморфології;
  
• основні генетичних типи грунтів
  

Студенти повинні вміти:

• опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
  
• орієнтуватись у науковій та періодичній антропологічній,археологічній та геологічній літературі із актуальної проблематики, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
  
• працювати з науково-методичними посібниками;
  
• застосовувати отримані практичні знання під час польових археологічних досліджень, камеральної обробки матеріалу;
  
• застосувати отримані теоретичні знання під час проведення наукових досліджень реконструктивно-теоретичного рівня.
  

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.


Спеціальна навчальна дисципліна “Геоморфологія та археологія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр археології". Курс доповнює і розширює нормативні курси “Основи археології”, “Історія первісного суспільства”, “Основи антропології”. Курс є одним з базових для дисципліни “Методика археологічних досліджень”.


Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни


Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.


Співвідношення складових у змістовному модулі


Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).

Змістовий модуль 1. Геологічна історія та датуваня		Змістовий модуль 2. Генетичні типи відкладів антропогену		Залік
20 залікових балів		20 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модул. контроль	Самостійна робота	Модул. контроль
10 балів	10 балів	10 балів	10 балів

Самостійна робота студентів


Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів


Тестування

На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.


Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 8-10 балів;

б) повна коротка відповідь – 5-7 балів;

в) неповна відповідь – 2-4 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку


В ході підсумкового контролю надаються питання з усього курсу у формі тесту. На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 6 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового тестування додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну систему.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Відмінно
85-89	Добре
75-84
65-74	Задовільно
60-64
35-59	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
		лекції	самостійна робота
Змістовий модуль 1. Геологічна історія та датуваня
1.	Зародження землі. Геологічна періодизація та хронологія.	4	4
2.	Клімат та твариний світ плейстоцену.	2	2
3.	Радіометричні методи датування відкладі	2	2
4.	Стратиграфічний та кіслородно-ізотопний метод датування	2	2
5.	Палінологічний, палеопедологічний та термолюмінісцентний методи датування	2	2
6.	Макро та мікроскопічний аналіз відкладів. Відбір зразків	2	2
7.	Палеомагнітний метод датування	1	2
Модульний контроль (тест)		1
Змістовий модуль 2. Генетичні типи відкладів
8.	Класифікація відкладів. Поняття генетичний тип. Континентальні відклади (кора вивітрювання, опадові відклади)	2	4
9.	Поняття грунт. Розповсюдження грунтів та їх генезис. Елювіальні відклади та їх процес формування. Структура та зональне розповсюдження елювію. Автоморфні (зональні) і гідроморфні (інтразональні) грунти.	2	2
10.	Субаерально-фітогенні відклади. Афтохтонні, низинні, верхові торфяники та умови їх формування.	2	2
11.	Склонові або колювіальні відклади. Обвальні, осипні, оползневі, соліфлюкційні та делювіальні накопичення.	2	2
12.	Водні або аквальні відклади. Відклади руслових водних потоків — флювіальні, алювіальні та пролювіальні відклади. Озерні відклади.	4	2
13.	Льодовикові та водно-льодовикові відклади. Формування морен та основні типи морен (донні, кінцеві, абляціонні). Інтергляціальні, перигляціальні типи відкладів.	2	2
14.	Еолові відклади. Структура та основні типи. Еолові піски, еолові леси. Поняття викопних грунтів.	2	2
15.	Морскі відклади. Структура та основні типи. Теригенні, органогенні (біогенні), хемогенні (хімічні), вулканогенні та полігенні опади.	3	4
Модульний контроль (тест)		1
ВСЬОГО		36	36

Змістовий модуль 1.

Геологічна історія та датуваня


Тема 1. Зародження землі. Геологічна періодизація та хронологія.

Поява рослинного та тваринного світу. Зоологічна классифікація. Палеоантологічна історія. Історія материків


Завдання для самостійної роботи (4 години) :

1. Основні теорії та гіпотези походження Землі

2. Пангея та гондвана


Тема 2. Клімат та тваринний світ плейстоцену.

Гляціали та інтергляціали, трансгресії та регресії. Регіональні і локальні зміни клімату і рослинності. Дослідження останків форамініфери. Пилок, черепашки равликів, останки комах і деревні кільця

Фауністичні та палеоботанічні рештки плейстоцену. Мамонтовая фауна.

Завдання для самостійної роботи (2 години) :

1. Кліматичні максимуми плейстоцену

2. Тваринний світ степової зони Європи у плейстоцені


Тема 3. Радіометричні методи датування відкладів. Радіовуглецевий метод. Відбір зразків. Калієво-аргонове датування. Термолюмінесцентний метод датування (TL). Метод електронного парамагнітного резонансу, Датування по залишковій намагніченості. Фторові й уранові проби.


Завдання для самостійної роботи (2 години) :

1. Датування по рацемізації амінокислот.

2. Датування по катіонному показнику.


Тема 4. Стратиграфічний та кіслородно-ізотопний метод датування.

Чотири основних принципи стратиграфії. Terminus post quem. Принцип асоціації. Принцип нашарувань (закон Стено). Принцип прорізання.

Ізотоп О16 та океанічні відклади на території Європи.


Завдання для самостійної роботи (2 години) :

1. Біологічні методи датування

2. Фізичні і хімічні методи.


Тема 5. Палінологічний, палеопедологічний та термолюмінісцентний методи датування.

Відбір зразків на пилок. Різновиди пилку. Макро та мікроаналіз відкладів. Термолюмінісцентний метод та зони намагніченності.


Завдання для самостійної роботи (2 години) :

1. Метод електронного парамагнітного резонансу

2. Датування по залишковій намагніченості


Тема 6. Макро та мікроскопічний аналіз відкладів. Відбір зразків

Стратиграфічні замальовки. Підготовка зразків. Фотографування розрізів.

Завдання для самостійної роботи (2 години) :

1. Відбір зразків для мікроаналіза


Тема 7. Палеомагнітний метод датування.

Гірські породи та магнітна орієнтація. Зміна магнітного поля та радіаоактивність сонця. Матуяма-Брюнес - остання зміна магнітного поля землі.

Завдання для самостійної роботи (2 години) :

1. Геометрія магнітного поля Землі

2. Термозалишкова намагніченость


Основна література до змістового модуля 1

1. Авдусин Д.А. Полевая археология СССР – М., 1972.
   
2. Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М., 1990.
   
3. Малеев Ю.М. Словник археологічних термінів. - К., 2001.
   
4. Мартынов А.И. Основы археологии. - М., 1993.
   
5. Словник-довідник з археології. – К., 1996.
   

1. Изменчивость климата Европы в историческом прошлом. М, 1995.
   
2. Методика определения геологического возраста плейстоценовых отложений. К., 1982.
   
3. Зубков В.А. Глобальные климатические события плейстоцена. Л.,1986.
   
4. Свинко І.М., Сивий М.Я. Геологія з основами палеонтології. К., 1995.
   
5. Селиванов Андрей Олегович. Изменения уровня Мирового океана в плейстоцене-голоцене и развитие морских берегов / Андрей Олегович Селиванов; Рос. акад. наук, Ин-т вод. проблем. - М. : ИВП, 1996. - 268 с.
   
6. Шмуратко Валерий Иванович. Теория М. Миланковича и функциональное моделирование палеоклиматов / Шмуратко В. И.; Одес. гос. ун-т им. И. И. Мечникова, Геол.-геогр. фак.. - Л. : Гидрометеоиздат, 1991. – 150 с.
   
7. Щербакова Елизавета Михайловна. Геология и палеогеография плейстоцена СССР : Курс лекций для студентов геогр. фак. гос. ун-тов. [В 2-х ч.] / Е. М. Щербакова. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Изд-во МГУ, 1981.
   [Ч. 1]. Европейская часть СССР.
   
8. Вопросы палеогеографии плейстоцена ледниковых и перигляциальных областей : [Сб. статей] / АН СССР, Комис. по изуч. четвертич. периода; Отв. ред. А. А. Величко, В. П. Гричук. - М. : Наука, 1981. - 252 с.
   
9. Развитие природы территории СССР в позднем плейстоцене и голоцене -Evolution of the environment at the USSR territorу during late pleistocene and holocene : [Сб. статей] / АН СССР, Комис. по изуч. четвертич. периода, Ин-т географии; [Отв. ред. А. А. Величко]. - М. : Наука, 1982. - 269 с
   
10. Тенденция развития природы в новейшее время : (Океан-материк-шельф) : [Сб. ст.] / МГУ им. М. В. Ломоносова, Геогр. фак.; Под ред. П. А. Каплина - М. : Изд-во МГУ, 1993. - 190,[2] с.
    
11. Величкевич Феликс Юлианович. Плейстоценовые флоры ледниковых областей Восточно-Европейской равнины / Ф. Ю. Величкевич. - Минск : Наука и техника, 1982. - 208 с.
    
12. Гричук Владимир Поликарпович. История флоры и растительности Русской равнины в плейстоцене / В. П. Гричук; Отв. ред. Е. Д. Заклинская; АН СССР, Ин-т географии. - М. : Наука, 1989. - 181 с.
    
13. Давид Анатолий Иванович. Хищные, хоботные и копытные раннего плейстоцена юго-запада СССР / А. И. Давид, К. А. Татаринов, В. И. Свистун; АН МССР, Ин-т зоологии и физиологии и др.. - Кишинев : Штиинца, 1990. - 129,[2] с.
    
14. Кочев Валерий Александрович. Плейстоценовые грызуны Северо-Востока Европы и их стратиграфическое значение / В. А. Кочев; Отв. ред. В. А. Топачевский; Рос. АН, Урал. отд-ние, Коми науч. центр, Ин-т геологии. - СПб. : Наука, 1993. - 112 с.
    
15. Маркова Анастасия Константиновна. Плейстоценовые грызуны Русской равнины : (Их значение для палеогеографии и стратиграфии) / А. К. Маркова. - М. : Наука, 1981. - 186 с. : ил., 1 л. табл.; 21 см.
    
16. Пучков Павел Васильевич. Некомпенсированные вымирания в плейстоцене: предполагаемый механизм кризиса / П. В. Пучков. - Киев : Ин-т зоологии, 1989. - 59,[1] с.; 20 см. - (Препр. / АН УССР, Ин-т зоологии им. И. И. Шмальгаузена; 89.8).
    
17. Материалы по мамонтовой фауне Северной Евразии / Под ред. Г. Ф. Барышникова, И. Е. Кузьминой. - Л. : ЗИН, 1989. - 133 с., [4] л. ил. : ил.; 22 см. - (Тр. Зоол. ин-та / АН СССР; 0206-0477; Т. 198).
    
18. Плейстоценовые млекопитающие Северной Евразии / Под ред. И. Е. Кузьминой, Г. Ф. Барышникова. - Л. : ЗИН, 1987. - 108,19,[3] с. : ил.; 22 см. - (Тр. Зоол. ин-та / АН СССР; 0206-0477; Т. 168).
    
19. Фауна и флора плиоцена и плейстоцена : (Опор. разрез Султанаева-Юлушева) / [В. Л. Яхимович, В. К. Немкова, Ф. И. Сулейманова и др.; Отв. ред. Б. М. Юсупов, В. Л. Яхимович]. - М. : Наука, 1983. - 152 с.
    

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.


Контрольні запитання до змістового модуля І

1. Основні теорії та гіпотези походження Землі
   
2. Пангея та гондвана
   
3. Кліматичні максимуми плейстоцену
   
4. Тваринний світ степової зони Європи у плейстоцені
   
5. Датування по рацемізації амінокислот
   
6. Датування по катіонному показнику
   
7. Біологічні методи датування
   
8. Фізичні і хімічні методи
   
9. Метод електронного парамагнітного резонансу
   
10. Датування по залишковій намагніченості
    
11. Відбір зразків для мікроаналіза
    
12. Геометрія магнітного поля Землі
    
13. Термозалишкова намагніченость
    

Змістовний модуль 2.

Тема 8. Класифікація відкладів. Поняття генетичний тип. Континентальні відклади (кора вивітрювання, опадові відклади).

Основні морфогенетичні типи кор вивітрювання. Грунти та грунтоутворення. Властивості і походження грунтів.


Завдання для самостійної роботи (2 години):

1. Російський вчений В.В.Докучаєв та його класифікація грунтів

2. Генетичний тип грунту та клімат


Тема 9. Поняття грунт. Розповсюдження грунтів та їх генезис. Елювіальні відклади та їх процес формування. Структура та зональне розповсюдження елювію. Автоморфні (зональні) і гідроморфні (інтразональні) грунти.


Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Зональність грунтів на территорії України

2. Основні горизонти грунту


Тема 10. Субаерально-фітогенні відклади. Афтохтонні, низинні, верхові торфяники та умови їх формування.


Завдання для самостійної роботи (2 години):

1. Торфяники України

2. Морфологічні ознаки грунтів та їх опис


Тема 11. Схилові або колювіальні відклади. Обвальні, осипні, оползневі, соліфлюкційні та делювіальні накопичення.


Завдання для самостійної роботи (2 години):

1. Селі та їх різновиди

2. Пролювіальні накопиченя


Тема 12. Водні або аквальні відклади. Відклади руслових водних потоків — флювіальні, алювіальні та пролювіальні відклади. Озерні відклади.


Завдання для самостійної роботи (2 години):

1. Алювіальні тераси Дніпра

2. Руслові фації Південного Буга


Тема 13. Льодовикові та водно-льодовикові відклади. Формування морен та основні типи морен (донні, кінцеві, абляціонні). Інтергляціальні, перигляціальні типи відкладів.


Завдання для самостійної роботи (2 години):

1. Моренні відклади України

2. Флювіогляціальні відклади


Тема 14. Еолові відклади. Структура та основні типи. Еолові піски, еолові леси. Поняття викопних грунтів.


Завдання для самостійної роботи (2 години):

1. Палеогрунти України останнього інтергляціала
   

Тема 15. Морскі відклади. Структура та основні типи. Теригенні, органогенні (біогенні), хемогенні (хімічні), вулканогенні та полігенні опади.


Завдання для самостійної роботи (4 години):

1. Морські тераси Крима

2.Вулканогенні відклади Закарпаття


Основна література до змістового модуля 2

1. Кизевальтер Д.С. Геоморфология и четвертичная геология (учебное пособие). М., 1981.
   
2. Кизевальтер Д.С., Рыжова А.А. Основы четвертичной геологии (учебное пособие) М., 1985.
   
3. Кожевников А.В. Антропоген гор и предгорий. Генетический анализ. М., 1985.
   
4. Палеогеографические этапы и детальное стратиграфическое расчленение плейстоцена Украины. К., 1984.
   
5. Плейстоцен (учебное пособие). М., 1968.
   
6. Стратиграфія УРСР в 11-т. К., 1969.
   
7. Флинт Р. Ледники и палеогеография плейстоцена. М., 1963.
   
8. Цейнер Ф. Плейстоцен. М., 1963.
   
9. Евдокимов С.П. Основы общей палеогеографии антропогена. М., 1988.
   
10. Бутаков Геннадий Петрович. Плейстоценовый перигляциал на востоке Русской равнины / Г. П. Бутаков. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1986. - 143 с.
    
11. Былинский Е. Н. Влияние гляциоизостазии на развитие рельефа Земли в плейстоцене / Е. Н. Былинский; Отв. ред. М. Г. Гросвальд; Центр. науч.-исслед. геологоразведоч. ин-т цв. и благород. металлов. - М. : Нац. геофиз. ком., 1996. - 212 с.
    
12. Зубаков Всеволод Алексеевич. Глобальные климатические события плейстоцена / В. А. Зубаков. - Л. : Гидрометеоиздат, 1986. – 286 с.
    
13. Лазуков Григорий Иванович. Плейстоцен территории СССР : Вост.-Европ. платформ. равнина / Г. И. Лазуков. - М. : Изд-во МГУ, 1980. - 270 с.
    
14. Морозова Татьяна Дмитриевна. Развитие почвенного покрова Европы в позднем плейстоцене / Т. Д. Морозова. - М. : Наука, 1981. - 282 с.
    
15. Свиточ Александр Адамович. Палеогеография плейстоцена / А. А. Свиточ. - М. : Изд-во МГУ, 1987. – 186 с.
    

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.


Контрольні запитання до змістового модуля 2

1. Російський вчений В.В.Докучаєв та його класифікація грунтів
   
2. Генетичний тип грунту та клімат
   
3. Зональність грунтів на территорії України
   
4. Основні горизонти грунту
   
5. Торфяники України
   
6. Морфологічні ознаки грунтів та їх опис
   
7. Селі та їх різновиди
   
8. Пролювіальні накопиченя
   
9. Алювіальні тераси Дніпра
   
10. Руслові фації Південного Буга
    
11. Моренні відклади України
    
12. Флювіогляціальні відклади
    
13. Палеогрунти України останнього інтергляціала
    
14. Морські тераси Крима
    
15. Вулканогенні відклади Закарпаття
    

Питання, що виносяться на залік

1. Основні теорії та гіпотези походження Землі
   
2. Пангея та гондвана
   
3. Кліматичні максимуми плейстоцену
   
4. Тваринний світ степової зони Європи у плейстоцені
   
5. Датування по рацемізації амінокислот
   
6. Датування по катіонному показнику
   
7. Біологічні методи датування
   
8. Фізичні і хімічні методи
   
9. Метод електронного парамагнітного резонансу
   
10. Датування по залишковій намагніченості
    
11. Відбір зразків для мікроаналіза
    
12. Геометрія магнітного поля Землі
    
13. Термозалишкова намагніченость
    
14. Російський вчений В.В.Докучаєв та його класифікація грунтів
    
15. Генетичний тип грунту та клімат
    
16. Зональність грунтів на территорії України
    
17. Основні горизонти грунту
    
18. Торфяники України
    
19. Морфологічні ознаки грунтів та їх опис
    
20. Селі та їх різновиди
    
21. Пролювіальні накопиченя
    
22. Алювіальні тераси Дніпра
    
23. Руслові фації Південного Буга
    
24. Моренні відклади України
    
25. Флювіогляціальні відклади
    
26. Палеогрунти України останнього інтергляціала
    
27. Морські тераси Крима
    
28. Вулканогенні відклади Закарпаття