Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Вид материала

Содержание

ВСТУПДана дисципліна "Археологія Європейського Барбарікуму" викладається на 1
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь студентів.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Критерії оцінювання реферату
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій
Тема 1. Вступ.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
Завдання для самостійної роботи (1 год.)

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

д.і.н., проф. Р.В. Терпиловський

Археологія Європейського Барбарікуму

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 8.030304 – Археологія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2009

Укладач:

д.і.н., проф. Терпиловський Ростислав Всеволодович

Лектор:

д.і.н., проф. Терпиловський Ростислав Всеволодович

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____”________________200 р.

ВСТУП

Дана дисципліна "Археологія Європейського Барбарікуму" викладається на 1 курсі магістратури 1 семестру в обсязі 90 години, з них лекцій – 36 год., год., самостійна робота – 54 годин та форма підсумкового контролю (іспит).

Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс «Археологія Європейського Барбарікуму» полягає в ознайомленні студентів із сучасною літературою по західноєвропейській археології раннього залізного віку, різними видами археологічних джерел та культур, характером господарства та економіки, реконструкціями суспільного життя та світоглядних уявлень варварських племен гальштатського, латенського і римського періодів.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни «Археологія Європейського Барбарікуму» є вивчення історії суспільства епохи раннього заліза за матеріальними залишками життя та діяльності людей, визначення місця та значення періоду в історії населення Центральної та Західної Європи.

Вимоги до знань та вмінь студентів.

Студенти повинні знати:

методичні та теоретичні засади сучасної археології;
археологічну періодизацію раннього залізного віку та її конкретне застосування по відношенню до старожитностей;
основні ознаки різних археологічних культур та особливості їх наукового дослідження;
термінологічно-понятійний апарат, що застосовується для опису різних груп артефактів;
загальні принципи історичних, палеоекономічних, палеосоціальних і т.п. реконструкцій на підставі археологічного матеріалу;
усвідомлювати місце періоду в історії населення Європи;
мати уявлення про виробництво, суспільну структуру, світогляд носіїв археологічних культур раннього залізного віку.

Студенти повинні вміти:

опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
орієнтуватись у європейській археологічній літературі щодо проблем раннього залізного віку, відбирати з інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
працювати з науково-методичними посібниками.
описувати та класифікувати основні категорії археологічного матеріалу;
вміти застосовувати різні методики для створення реконструкцій історичного рівня.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Спеціальна навчальна дисципліна «Археологія Європейського Барбарікуму» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Етнічні процеси за археологічними джерелами", "Археологія України в контексті європейських культур", "Проблеми соціально-економічних реконструкцій", "Археологія Київської Русі", "Археологічні фонди України", "Археологічна періодизація та хронологія", "Традиції і інновації в розвитку матеріальної культури", "Фіксація археологічних джерел", "Типологія і класифікація археологічного матеріалу".

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).

Змістовий модуль 1. Археологія гальштатського та латенського періодів		Змістовий модуль 2. Археологія римського періоду та доби великих міграцій		Іспит
20 залікових балів		20 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль	Самостійна робота	Модульний контроль
10 балів	10 балів	10 балів	10 балів

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 8-10 балів;

б) повна коротка відповідь – 5-7 балів;

в) неповна відповідь – 2-4 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

На заліку з курсу «Археологія Європейського Барбарікуму» студент отримує 3 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 20 балів.

Критерії оцінювання з окремих завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 20 балів;
розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 15 балів;
лаконічне розкриття проблеми – 10 балів;
неповне розкриття проблеми – 5 балів;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну систему.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Відмінно
85-89	Добре
75-84	Добре
65-74	Задовільно
60-64	Задовільно
35-59	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лекції	самостійна робота
Змістовний модуль 1. Археологія гальштатського ті латенського періодів.
1.	Вступ.	2	3
2.	Гальштатський період.	4	4
3.	Фракійці, кіммерійці, скіфи.	2	4
4.	Лужицька та поморська культури.	2	4
5.	Експансія кельтів і латенська культура.	2	4
6.	Матеріальна культура та економіка кельтів. Кельтське мистецтво та релігія.	2	4
7.	Латенізовані культури.	3	4
Модульний контроль		1
Змістовий модуль 2. Археологія римського періоду та доби великих міграцій
8.	Римський період.	4	4
9.	Пшеворська культура. Вандали.	2	4
10.	Вельбарська культура. Готи.	2	4
11.	Доба Великого переселення народів.	2	4
12.	Гунські та германські пам’ятки.	2	6
13.	Фракійці, балти, слов’яни.	3	6
14.	Центральна Європа і Україна в ранньому залізному віці.	2	1
Модульний контроль		1
ВСЬОГО		36	54

Змістовний модуль 1.

Археологія гальштатського ті латенського періодів.

Тема 1. Вступ.

Актуальність та ступінь наукової розробленості теми, огляд літератури. Місце курсу в системі підготовки спеціалістів-археологів. Принципи, методи і форми вивчення матеріалу. Мета і завдання курсу. Поняття «ранній залізний вік», «варварська периферія античного світу», «історичні (писемні) джерела», «гальштатський період», «латенський період», «римський період», «доба Великого переселення народів».

Технологія чорної металургії та ковальської справи. Основні етапи поширення металургії заліза у Європі. Соціальні змін в суспільстві. Майнова диференціація. Виділення військової верхівки. Зміни у світогляді. Періодизація раннього залізного віку. Історична та археологічна періодизації. Локальні періодизаційні схеми.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Проблеми періодизації раннього залізного віку.
Значення винаходу залізних знарядь праці.

Тема 2. Гальштатський період.

Перший ступінь залізного віку («напівзалізний» вік). Загальна характеристика гальштатської культури та її локальні особливості. Західногальштатська область. Гальштатський період у Чехії та Словаччини. Східногальштатська область. Іллірійці. Західноєвропейські культури у гальштатський час.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Проблеми періодизації гальштату.
Локальні групи гальштату.

Тема 3. Фракійці, кіммерійці, скіфи.

Культури фракійського гальштату у Подунав’ї та на Балканах. Пам’ятки фракійського гальштату на території України. Територія. Поселення. Могильники. Скарби. Господарство. Матеріальна культура. Археологічні свідчення проникнення кіммерійців та скіфів на захід.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Основні ознаки культур фракійського гальштату.
Кіммерійські та скіфські речі у Центральній Європі.

Тема 4. Лужицька та поморська культури.

Гальштатський час між Одрою і Віслою. Лужицька культура та її локальні особливості. Біскупинське городище. Поморська культура та її локальні особливості. Поморсько-підкльошова культура. Лужицькі та поморські пам’ятки на території Східної Європи.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Проблеми етнічної приналежності лужицьких та поморських племен.
Поховальний обряд поморської культури.

Тема 5. Експансія кельтів і латенська культура.

Другий ступінь залізного віку. Хронологічний розподіл латенської культури (ранній, середній та пізній етапи). Загальна характеристика і локальні особливості латенської культури. Питання походження кельтів. Розселення та експансія кельтів у Європі. Кельто-фракійські племена у Закарпатті.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Політична історія кельтів.
Періодизація латенської культури.

Тема 6. Матеріальна культура та економіка кельтів. Кельтське мистецтво.

Технічні досягнення кельтів. Поселення та житла. Сільське господарство та ремесла (металургія, ковальська і ювелірна справа, керамічне виробництво та ін.). Торгівля, транспорт, грошова справа. Кельтське мистецтво (витвори прикладного мистецтва, скульптура).

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Суспільство кельтів за історичними та археологічними даними.
Релігійні уявлення кельтів.

Тема 7. Латенізовані культури.

Другий ступінь залізного віку поза основною кельтською територією. Ібери, фракійці і гето-даки. Латенізовані культури у Центральній та Східній Європі (ясторфська, оксивська, пшеворська, поєнешти-лукашівська, зарубинецька). Проблеми походження та етнічного визначення латенізованих культур.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Історична доля носіїв латенізованих культур.
Основні спільні риси латенізованих культур.

Основна література до змістового модуля 1

1. Еременко В.Е. «Кельтская вуаль» и зарубинецкая культура. – СПб., 1997.

2. Етнічна історія давньої України. – К., 2000.

3. Казакевич Г.М. Кельти: традиційна культура та соціальні інститути. – К., 2006.

4. Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи (рубіж епох бронзи і заліза). – К., 1985.

5. Кухаренко Ю.В. Археология Польши. – М., 1969.

4. Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века. – М., 1974.

7. Седов В.В. Славяне в древности. – М., 1994.

8. Федоров Г.Б., Полевой Л.Л. Археология Румынии. – М., 1973.

9. Филип Я. Кельтская цивилизация и ее наследие. – Прага, 1961.

10. Щукин М.Б. На рубеже эр. – СПб., 1994.

11. Dabrowska T. Wszesne fazy kultury przeworskiej. Chronologia – zasieg – powiazania. – Warszawa, 1988.

12. Die Germanen. – B.1 (1986), B.2 (1988). – Berlin.

13. Kokowski A. Starožytna Polska. – Warszawa. 2005.

14. Gimbutas M. The Balts. – London, 1963.

15. Prahistoria ziem Polskich. Pózny okres lateński i okres rzymski, T. V. – Warszawa, 1981.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля І

Технологія чорної металургії та ковальської справи. Основні етапи поширення металургії заліза у Європі.
Загальна характеристика гальштатської культури та її локальні особливості.
Гальштатський період у Чехії та Словаччини.
Східногальштатська область. Іллірійці.
Гальштатський час між Одрою і Віслою. Лужицька культура та її локальні особливості.
Біскупинське городище.
Поморська культура та поморсько-підкльошова культури.
Лужицькі та поморські пам’ятки на території Східної Європи.
Культури фракійського гальштату у Подунав’ї та на Балканах.
Археологічні свідчення проникнення кіммерійців та скіфів на захід.
Загальна характеристика і локальні особливості латенської культури.
Розселення та експансія кельтів у Європі.
Технічні досягнення кельтів.
Поселення та житла кельтів.
Сільське господарство та ремесла (ковальська і ювелірна справа, керамічне виробництво та ін.).
Торгівля, транспорт, грошова справа.
Кельтське мистецтво (витвори прикладного мистецтва, скульптура).
Суспільство та політична історія кельтів. Релігійні уявлення кельтів.
Ібери, фракійці і гето-даки у латенський час.
Латенізовані культури у Центральній та Східній Європі (ясторфська, оксивська, пшеворська, поєнешти-лукашівська, зарубинецька).
Проблеми походження та етнічного визначення латенізованих культур.
Хронологічний розподіл гальштатського та латенського періодів.

Змістовий модуль 2.

Археологія римського періоду та доби великих міграцій

Тема 8. Римський період.

Римські завоювання у Європі за даними писемних джерел (Юлій Цезарь, Корнелій Тацит та ін.). Зіткнення римської цивілізації і варварського світу. Синкретична культура римських провінцій. Культури «римських впливів» поза римським лімесом.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Становлення римського лімесу на Рейні та Дунаї.
Основні спільні риси культур римського періоду.

Тема 9. Пшеворська культура. Вандали.

Історія вивчення. Територія. Поселення. Могильники. Скарби. Господарство. Матеріальна культура. Громадські стосунки та проблема етнічного визначення. Хронологія та періодизація.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Пшеворські пам’ятки у Західній Україні.
Металургія та металообробка пшеворських племен.

Тема. 10. Вельбарська культура. Готи.

Історія вивчення. Територія. Поселення. Могильники. Скарби. Господарство. Матеріальна культура. Взаємовплив пшеворської та вельбарської культур. Громадські стосунки та етнічна належність. Хронологія та періодизація.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Вельбарські пам’ятки у Східній Європі.
Готи і черняхівська культура.

Тема 11. Доба Великого переселення народів.

Фінал античності та початок середньовіччя: історичні та археологічні визначення. Гуни у Східній Європі та Паннонії. Ост- і вестготи доби міграцій. Гунська навала і криза кінця ІV – V ст. Завоювання Аттіли. Крах Західноримської імперії. Створення варварських королівств.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Амміан Марцеллін та Йордан про події кінця ІV – V ст.
Варварська еліта гунської доби.

Тема 12. Гунські та германські пам’ятки.

Особливості матеріальної культури тюркських і германських племен. Формування синкретичної моди в умовах Великого переселення народів. Поліхромний стиль. Горизонт Унтерзібенбрунн. Прикраси, зброя, кінська збруя. Поховальний обряд. Скарби.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Костюм доби Аттили за даними могильників та скарбів.
Подальша доля гуннів та готів.

Тема 13. Фракійці, балти, слов’яни.

Проблеми етнічного визначення археологічних культур раннього залізного віку. Писемні та археологічні дані щодо локалізації різних народів та племен. Проблема генетичного зв’язку між культурами латенського і римського періодів. Етнографічні особливості (житло, посуд, одяг, поховальний обряд та ін.).

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Гето-даки і карпи в боротьбі проти Риму.
Старожитності балтів римського періоду та доби міграцій.
Початок широкого розселення слов’ян на землях Європи.

Тема 14. Центральна Європа і Україна в ранньому залізному віці.

Постійний і тісний зв’язок між культурами раннього залізного віку Центральної Європи та України. Напрямок культурних імпульсів (зі сходу на захід та навпаки). Роль населення нашої території у загальноєвропейських історико-культурних процесах раннього залізного віку. Підвищення ролі України як ядра «прабатьківщини» слов’ян на початку раннього середньовіччя.

Завдання для самостійної роботи (1 год.)

Європейські хронологічні схеми латенської доби.
Європейські хронологічні схеми римського періоду та доби міграцій.

Основна література до змістового модуля 2

1. Етнічна історія давньої України. – К., 2000.

2. Кухаренко Ю.В. Археология Польши. – М., 1969.

3. Засецкая И.П. Золотые украшения гуннской эпохи. – Л., 1975.

4. Кухаренко Ю.В. Могильник Брест-Тришин. – М., 1980.

5. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса. – Monumenta studia Gothica I. - Lublin, 2001.

6. Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века – М., 1974.

7. Мончинська М. Велике переселення народів. Історія неспокійної епохи ІV та V століть. – К., 2009.

8. Седов В.В. Славяне в древности - М., 1994.

9. Федоров Г.Б., Полевой Л.Л. Археология Румынии – М., 1973.

10. Щукин М.Б. Готский путь. - СПб., 2005.

11. Attila und die Hunnen. – Stuttgart, 2007.

12. Die Germanen. – B.1 (1986), B.2 (1988). – Berlin.

13. Gimbutas M. The Balts. – London, 1963.

14. Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Period in Central Europe. // PA. - 1970. - Z. 11.

15. Kazanski M. Les Goths (Ier-VIIe apres J.-C.). – Paris; 1991.

16. Kokowski A. Starožytna Polska. – Warszawa. 2005.

17. Prahistoria ziem Polskich. Pózny okres lateński i okres rzymski, T. V. – Warszawa, 1981.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля 2

Римські завоювання у Європі за даними писемних джерел (Юлій Цезарь, Корнелій Тацит та ін.).
Синкретична культура римських провінцій.
Культури «римських впливів» поза римським лімесом.
Гето-даки і карпи в боротьбі проти Риму.
Пшеворська культура у Центральній та Східній Європі.
Вельбарська культура у Центральній та Східній Європі.
Проблема етнічної принадлежності носіїв пшеворської та вельбарської культур.
Фінал античності та початок середньовіччя: історичні та археологічні визначення.
Гунська навала і криза кінця ІV – V ст. Крах Західноримської імперії.
Створення варварських королівств у Центральній та Західній Європі..
Формування синкретичної моди в умовах Великого переселення народів.
Прикраси поліхромного стилю.
Могильники та скарби горизонту Унтерзібенбрунн.
Старожитності балтів римського періоду та доби міграцій.
Початок широкого розселення слов’ян на землях Європи.
Проблеми етнічного визначення археологічних культур раннього залізного віку.
Писемні та археологічні дані щодо локалізації різних народів та племен.
Проблема генетичного зв’язку між культурами латенського і римського періодів.
Етнографічні особливості (житло, посуд, одяг, поховальний обряд та ін.).
Початок формування ранньосередньовічних етно-политичних спільнот.
Періодизація римського періоду та доби Великого переселення народів

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Содержание