Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Вид материала

Содержание

ВСТУПДана дисципліна є "Сучасні інформаційні технології в археологічних дослідженнях" викладається на 1
Мета та завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь студентів.
Студенти повинні вміти
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті
Самостійна робота студентів
Критерії оцінювання реферату
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

доц. Рижов С.М.

ас. Іванисько С.І.

Сучасні інформаційні технології

в археологічних дослідженнях

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 8.030304 - Археологія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни “Сучасні інформаційні технології в археологічних дослідженнях”

Укладач:

к.і.н., доц. Рижов Сергій Миколайович

к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна

Лектор:

к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна

Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________200 р.

ВСТУП

Дана дисципліна є "Сучасні інформаційні технології в археологічних дослідженнях" викладається на 1 курсі магістратури 1 семестру в обсязі 90 години, з них лекцій – 18 год., практичних – 18 год., самостійна робота – 54 годин та форма підсумкового контролю (залік).

Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс "Сучасні інформаційні технології в археологічних дослідженнях" має на меті ознайомити студентів з основами комп’ютерної грамотності, принципами роботи комп’ютера, історією археологічної інформатики та способами застосування комп’ютерних інформаційних технологій в археологічних дослідженнях.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни "Сучасні інформаційні технології в археологічних дослідженнях" є вивчення різних методів застосування інформаційних технологій в археологічних дослідженнях під час проведення польових досліджень та соціальних, історичних, економічних, культурних реконструкцій.

Вимоги до знань та вмінь студентів.

Студенти повинні знати:

методичні та теоретичні засади сучасної археології;
історію використання інформаційних технологій в археологічних дослідженнях в Україні та світі;
основні сучасні методики проведення археологічних досліджень;
основні ознаки різних археологічних культур та особливості їх наукового дослідження;
термінологічно-понятійний апарат, що застосовується для опису різних груп артефактів;
загальні принципи історичних, палеоекономічних, палеосоціальних і т.п. реконструкцій на підставі археологічного матеріалу за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Студенти повинні вміти:

опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
працювати з науково-методичними посібниками;
працювати з комп’ютерною технікою та сучасними пристроями під час польових археологічних досліджень та побудови історичних, соціально-економічних, культурних реконструкцій;
застосовувати отримані практичні знання та практичні навички під час проведення археологічних польових досліджень та теоретичних реконструкцій.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Спеціальна навчальна дисципліна "Археологія Київської Русі" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Етнічні процеси за археологічними джерелами", "Археологія України в контексті європейських культур", "Проблеми соціально-економічних реконструкцій", "Археологічні фонди України", "Археологічна періодизація та хронологія", "Традиції і інновації в розвитку матеріальної культури", "Фіксація археологічних джерел", "Типологія і класифікація археологічного матеріалу".

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні заняття та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 90 балів, підсумковий контроль – 10 балів).

Змістовий модуль 1. Інформаційні технології в польових дослідженнях та лабораторній обробці археологічних матеріалів.			Змістовий модуль 2. Новітні інформаційні технології в археологічному аналізі та реконструкціях.			Залік
45 залікових балів			45 залікових балів			10 балів
Семінар. заняття	Самостійна робота	Модул. контроль	Семінар. Заняття	Самостійна робота	Модул. контроль
20 балів	15 балів	10 балів	20 балів	15 балів	10 балів

Семінарські (практичні) заняття

На семінарських (практичних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, експрес-контролю тощо.

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті

конспект джерел до семінарських занять - 1-2 бали;
виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 1-10 балів,
доповнення – 1-5 балів,
участь в дискусії – 1-8 балів,
підведення підсумків – 1-3 бали,
письмова самостійна робота – 1-5 балів,
експрес контроль:

повна відповідь – 2 бали,

неповна відповідь – 1 бал,

незадовільна відповідь – 0 балів.

Максимальна кількість балів, що студент може набрати протягом одного семінарського заняття – 12 балів.

Критеріями оцінки при усних відповідях виступають: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо), аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові бали

Залікові бали	Бал з одного змістового модуля
20	48-46
19	45-44
18	43-41
17	40-39
16	38-37
15	36-34
14	33-32
13	31-29
12	28-27
11	26-25
10	24-22
9	21-20
8	19-17
7	16-15
6	14-12
5	11-10
	Бал менше за 10 не переводиться у залікові бали

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 15.

Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 13-15 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 11-12 балів

- тема розкрита неповно - 7-10 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 4-6 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-3 бали

- реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 15 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи, що складається з двох завдань (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

На заліку з курсу "Сучасні інформаційні технології в археологічних дослідженнях" студент отримує 2 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 5 балів.

Критерії оцінювання з окремих завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 5 балів;
розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 4 бали;
лаконічне розкриття проблеми – 3 бали;
неповне розкриття проблеми – 1-2 бали;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Зараховано
85-89
75-84
65-74
60-64
35-59	Незараховано
1-34	Незараховано

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лек ції	семі нари	сам. роб.	Інші форми контрол.
Змістовий модуль 1 Інформаційні технології в польових дослідженнях та лабораторній обробці археологічних матеріалів.
1	Вступ	2	2	6
2	Комп'ютер як засіб обробки археологічного матеріалу.	4	2	8
3	Картографування, ГІС, програми графічної обробки археологічних матеріалів.	2	2	6
4	Обладнання для польових археологічних досліджень та лабораторне устаткування.	2	1	6
Модульний контроль.			1
Змістовий модуль 2 Новітні інформаційні технології в археологічному аналізі та реконструкціях.
5	Використання баз даних для обробки археологічного матеріалу.	2	2	8
6	Археологічний аналіз.	2	2	6
7	Археологічне моделювання, прогнозування та відображення	2	2	6
8	Археологія в Інтернеті. Комп’ютери та мультимедіа в археологічній освіті.	2	3	8
Модульна контрольна робота			1
	ВСЬОГО	18	18	54

Змістовий модуль 1.

Інформаційні технології в польових дослідженнях та лабораторній обробці археологічних матеріалів.

Тема 1. Вступ.

Принципи побудови та структура сучасного комп’ютера. Модифікації комп’ютера та їх цільове призначення. Апаратний блок. Монітор. Клавіатура. Принтер.

Практичне заняття 1.

Виникнення перших електронно-обчислювальних машин.
Персональний комп’ютер.
Типи операційних систем.
Програмне забезпечення.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Поняття кластер, матриця.
Статистичні та математичні методи дослідження.

Тема 2. Комп'ютер як засіб обробки археологічного матеріалу.

Основи археологічної класифікації. Різновиди класифікацій. Основні археологічні поняття. Принципи та критерії виділення основних ознак. Історія застосування комп’ютерів в археологічних дослідженнях. Рівні використання комп’ютерів в археологічних дослідженнях. Проблеми формалізації гуманітарних знань.

Практичне заняття 2.

Теоретичні проблеми гуманітарної інформатики.
Використання інформаційних технологій в археологічних дослідженнях: історія, значення, перспективи.
Комп’ютерні археологічні центри.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Сектор археологічної теорії та інформатики Інституту Археології та Етнографії Сибірського відділення Російської академії наук.
Міжнародна асоціація "History & Computing".
Археологія і комп’ютерні технології.
Від комп’ютеризації археологічних музеїв до інформаційного менеджменту.

Тема 3. Картографування, ГІС, програми графічної обробки археологічних матеріалів.

Геоінформаційні системи. Структурні схеми, малюнки предметів, реконструкції, плани поверхні. Плани та карти з системою координат по відношенню до реального світу. Лінійні графіки, діаграми, 3-вимірні діаграми.

Практичне заняття 3

Використання комп’ютерної графіки в археології.
Можливості ГІС в археологічних дослідженнях.
Тривимірна комп’ютерна графіка в археології та музеєзнавстві.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Мережеві ГІС і їх застосування в задачах археологічної інформатики.
Дані супутників, аерофотографії, магнітометр.
Відновлення форми та розмірів посуду за фрагментами за допомогою комп’ютерів

Тема 4. Обладнання для польових археологічних досліджень та лабораторне устаткування.

Електронні теодоліти. Досвіди використання GPS-апаратури в польових археологічних дослідженнях. Використання георадарів в археології. Електронні мікроскопи, датчики температур.

Практичне заняття 4

Проблема геодезичного забезпечення польових археологічних досліджень.
Використання комп’ютерів при підготовці звітної документації.
Доцільність використання відеотехніки для археологічної фіксації;

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Застосування супутникових навігаційних приладів при проведенні польових археологічних досліджень.
Обладнання для підводних археологічних досліджень.

Основна література до змістового модуля 1

Археология и компьютерные технологии: представление и анализ археологических материалов. – Ижевск, 2005
Жарких М.І. Нерухомі пам’ятки України: об’єктний аналіз предметної області // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 1997. - Вип. 1. - С. 43-49.
Жарких М.І., Кабаков Ю.Б. Теоретична модель об'єктної бази даних. // Восточноеврпейский археологический журнал. – 2000, № 1.
Информационные технологии в гуманитарных исследованиях. – 1998 – 2006, № 1-11.
Компьютеры и Археология. – 1996-2001, № 1-3.
Ларичев В.Е., Вергунов Е.Г. Применение GPS-технологий в астроархеологических исследованиях памятников Сибири. // История и культура Востока Азии / Материалы международной научной конференции (г. Новосибирск, 9 – 11 декабря 2002 г.) / Отв. ред. С.В. Алкин. – Том 1. – Новосибирск: Институт археологии и этнографии СО РАН, 2002.
Драгомиров Д.Ю. Компьютерная трехмерная реконструкция памятников архитектуры. // Вестник удмуртского университета.- 2006, № 12.
Постнов А.В., Вергунов Е.Г. Основы геодезического обеспечения археологических исследований с применением спутниковых навигационных приёмников. – Новосибирск: Свет, 2003.
Современные проблемы археологии России: материалы Всерос. археол. съезда (23-28 окт. 2006 г., Новосибирск): [сб. науч. тр.] / Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Ин-т археологии и этнографии. - Новосибирск : Изд-во Института археологии и этнографии СО РАН, 2006 - Т. 2.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля І

Принципи побудови та структура сучасного комп’ютера.
Модифікації комп’ютера та їх цільове призначення.
Виникнення перших електронно-обчислювальних машин.
Типи операційних систем. Програмне забезпечення.
Основи археологічної класифікації.
Історія застосування комп’ютерів в археологічних дослідженнях.
Проблеми формалізації гуманітарних знань.
Комп’ютерні археологічні центри.
Використання комп’ютерної графіки в археології.
Можливості геоінформаційних систем в археологічних дослідженнях.
Тривимірна комп’ютерна графіка в археології та музеєзнавстві.
Дані супутників, аерофотографії, магнітометр в археологічних дослідженнях.
Відновлення форми та розмірів посуду за фрагментами за допомогою комп’ютерів.
Електронне обладнання для польових археологічних досліджень.
Проблема геодезичного забезпечення польових археологічних досліджень.
Використання комп’ютерів при підготовці звітної документації.
Доцільність використання відеотехніки для археологічної фіксації;
Обладнання для підводних археологічних досліджень.

Типове завдання модульного контролю 1.

Історія застосування комп’ютерів в археологічних дослідженнях.
Доцільність використання відеотехніки для археологічної фіксації;

Змістовний модуль 2.

Новітні інформаційні технології в археологічному аналізі та реконструкціях.

Тема 5. Використання баз даних для обробки археологічного матеріалу.

Електронні таблиці. Основні принципи та різновиди комп’ютерних баз даних. Управління проектами, базами даних (для комплексних польових проектів, лабораторій).

Практичне заняття 5

Теоретичні моделі баз даних.
Технології організації та пошуку інформації в інформаційно-пошукових системах.
Методика використання комп’ютерних технологій при аналізі археологічних колекцій.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Інформаційні технології в проекті "Метал в Україні".
Досвід створення баз даних з мультимедійними композиціями.

Тема 6. Археологічний аналіз.

Алгоритми аналізу структури і типологічного групування в аналізі археологічних даних. Експертний аналіз. Просторовий аналіз. Кластерний аналіз. Використання мультиваріантних статистичних методів.

Практичне заняття 6

Принципи створення експертних систем в археології.
Кластерний аналіз як засіб типологічного аналізу.
SPAS – археологічний пакет в середовищі Windows.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Досвіди створення програмного забезпечення для реконструкції археологічних артефактів.
Підходи до створення інтегрованих інформаційних систем.
Стійкість кластеризації.

Тема 7. Археологічне моделювання, прогнозування та відображення

Системне моделювання. Передача археологічної проблеми як системи певних правил, обмежень, вхідних та вихідних ресурсів. Дослідження територій поширення пам’яток та факторів, що впливають на вибір місцеположення, прогнозування отримання нових археологічних даних. Створення тривимірних моделей розкопів, контурів поверхні, щільності розподілення знахідок.

Практичне заняття 7

Теоретико-методологічні основи математичного моделювання в археології.
Тривимірні реконструкції давніх поселень на території України.
Створення тривимірних моделей об’єктів за їх стереопарами зображень для віртуальних музеїв.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Комп’ютерні програми для електронної реставрації текстової та графічної інформації.
Тримірний аналіз, моделювання, обробка і візуалізація об’єктів культури.

Тема 8. Археологія в Інтернеті. Комп’ютери та мультимедіа в археологічній освіті.

Мережі Інтернет, електронна пошта. Системи допомоги, документація, бази ресурсів. Електронні публікації. Моделювання археологічних розкопок. Комп’ютери та освіта. Мультимедіа в інформаційному суспільстві. Розробка сімейства онлайнових інформаційних ресурсів для телекомунікаційних освітніх середовищ. Комп'ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності. Педагогічно-орієнтований Web-дизайн для створення електронних навчальних посібників дистанційного навчання.

Практичне заняття

Мультимедіа та археологічні технології.
Використання технологій локальних мереж.
Інтернет та культурна спадщина.
Інформаційні технології в археології: освітній аспект.
Сучасні технології мультимедіа в археологічних музеях та бібліотеках.
Віртуальні археологічні музеї.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Мультимедійні додатки до монографічних досліджень.
Мультимедійні програми в галузі історико-культурної спадщини України.
.Електронні агенти навчальних мережевих співтовариств.
Комп’ютерні технології як інструмент творчої діяльності педагога.

Основна література до змістового модуля 2

Археология и компьютерные технологии: представление и анализ археологических материалов. – Ижевск, 2005
Балановская Е.В., Грекова Л.В., Рычков Ю.Г. Компьютерная геногеография и археология: методы картографического моделирования распространения материальной культуры, // Горизонты антропологии = Horizons of anthropology: труды Междунар. науч. конф. памяти акад. В.П.Алексеева, Москва, Салтыковка, 20-22 сент. 1994 г. - М.: Наука, 2003.
Беговатов Е.А., Кочкина А.Ф. О восстановлении размеров сосудов по фрагментам // Восточноеврпейский археологический журнал. – 1999, № 1.
Веретенников В.И. К вопросу о применении статистического метода к историческому изучению. - С.-Пб., 1914.
Гаазе-Рапопорт М.Г. Об использовании перфокарт с краевой перфорацией для создания фонда археологических источников (на примере украшений древнерусской деревни) // Очерки по истории русской деревни X-XIII вв. (Труды ГИМ, М., 1967, № 43).
Генинг В.Ф., Борзунов В.А. Методика статистической характеристики и сравнительного анализа погребального обряда // Вопросы археологии Урала. - 1975. - Вып. 13.
Генинг В.Ф., Бунятян Е.П., Пустовалов С.Ж., Рычков Н.А. Формализованно-статистические методы в археологии (анализ погребальных памятников). - К., 1990.
Жарких М.І. Нерухомі пам’ятки України: об’єктний аналіз предметної області // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 1997. - Вип. 1. - С. 43-49.
Жарких М.І., Кабаков Ю.Б. Теоретична модель об'єктної бази даних. // Восточноеврпейский археологический журнал. – 2000, № 1.
Информационные технологии в гуманитарных исследованиях. – 1998 – 2006, № 1-11.
Кобзева О.Б. Многоцелевой Интернет-ресурс: Археологический музей "Древнее искусство Сибири" // Новое в развитии исторического краеведения и регионального музееведения: материалы межрегион. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию Новокузнец. краевед. музея (14-15 нояб. 2002 г., Новокузнецк) / под общ. ред. Лизогуба П.П. - Новокузнецк: Кузнец. крепость, 2003.
Компьютеры и Археология. – 1996-2001, № 1-3.
Коптева Е.В., Щипунов В.В. Применение методов кластерного анализа в археологии. // Методология и методика археологических реконструкций. Новосибирск, 1994:
Математические методы в археологических реконструкциях. – Новосибирск, 1995.
Драгомиров Д.Ю. Компьютерная трехмерная реконструкция памятников архитектуры. // Вестник удмуртского университета.- 2006, № 12.
Піоро В.І. База даних “Поховальні пам’ятки енеоліту - бронзового віку Степової України” // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 2000. - № 4. - С. 81-86.
В.І. Піоро Досвід створення електронної інформаційно-пошукової системи на матеріалі поховальних пам’яток доби енеоліту-бронзового віку степової України. // Восточноевропейский археологический журнал. – 2001, № 2.
Пиоро В.И., Самойленко Л.Г. Опыт создания и применения компьютерной базы данных погребальных памятников бронзового века степной Украины // VII Донская археологическая конференция “Проблемы археологии Юго-восточной Европы”. Тезисы докладов. - Ростов-на-Дону., 1998. - С. 12-13
Современные проблемы археологии России: материалы Всерос. археол. съезда (23-28 окт. 2006 г., Новосибирск): [сб. науч. тр.] / Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Ин-т археологии и этнографии. - Новосибирск : Изд-во Института археологии и этнографии СО РАН, 2006 - Т. 2.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля 2

Електронні таблиці.
Основні принципи та різновиди комп’ютерних баз даних.
Теоретичні моделі баз даних.
Технології організації та пошуку інформації в інформаційно-пошукових системах.
Методика використання комп’ютерних технологій при аналізі археологічних колекцій.
Управління проектами, базами археологічних даних.
Алгоритми аналізу структури і типологічного групування в аналізі археологічних даних.
Експертний аналіз в археології.
Принципи створення експертних систем в археології.
Просторовий аналіз.
SPAS – археологічний пакет в середовищі Windows.
Кластерний аналіз як засіб типологічного аналізу.
Використання мультиваріантних статистичних методів.
Досвіди створення програмного забезпечення для реконструкції археологічних артефактів.
Підходи до створення інтегрованих інформаційних систем.
Системне моделювання. Передача археологічної проблеми як системи певних правил, обмежень, вхідних та вихідних ресурсів.
Створення тривимірних моделей об’єктів за їх стереопарами зображень для віртуальних музеїв.
Тривимірні реконструкції давніх поселень на території України.
Теоретико-методологічні основи математичного моделювання в археології.
Тримірний аналіз, моделювання, обробка і візуалізація об’єктів культури.
Археологія в Інтернеті.
Комп'ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності.

Типове завдання модульного контролю 2.

Експертний аналіз в археології.
Археологія в Інтернеті.

Запитання на залік

SPAS – археологічний пакет в середовищі Windows.
Алгоритми аналізу структури і типологічного групування в аналізі археологічних даних.
Археологія в Інтернеті.
Використання комп’ютерів при підготовці звітної документації.
Використання комп’ютерної графіки в археології.
Використання мультиваріантних статистичних методів.
Виникнення перших електронно-обчислювальних машин.
Відновлення форми та розмірів посуду за фрагментами за допомогою комп’ютерів.
Дані супутників, аерофотографії, магнітометр в археологічних дослідженнях.
Досвіди створення програмного забезпечення для реконструкції археологічних артефактів.
Доцільність використання відеотехніки для археологічної фіксації;
Експертний аналіз в археології.
Електронне обладнання для польових археологічних досліджень.
Електронні таблиці.
Історія застосування комп’ютерів в археологічних дослідженнях.
Кластерний аналіз як засіб типологічного аналізу.
Комп’ютерні археологічні центри.
Комп'ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності.
Методика використання комп’ютерних технологій при аналізі археологічних колекцій.
Модифікації комп’ютера та їх цільове призначення.
Можливості геоінформаційних систем в археологічних дослідженнях.
Обладнання для підводних археологічних досліджень.
Основи археологічної класифікації.
Основні принципи та різновиди комп’ютерних баз даних.
Підходи до створення інтегрованих інформаційних систем.
Принципи побудови та структура сучасного комп’ютера.
Принципи створення експертних систем в археології.
Проблема геодезичного забезпечення польових археологічних досліджень.
Проблеми формалізації гуманітарних знань.
Просторовий аналіз.
Системне моделювання. Передача археологічної проблеми як системи певних правил, обмежень, вхідних та вихідних ресурсів.
Створення тривимірних моделей об’єктів за їх стереопарами зображень для віртуальних музеїв.
Теоретико-методологічні основи математичного моделювання в археології.
Теоретичні моделі баз даних.
Технології організації та пошуку інформації в інформаційно-пошукових системах.
Типи операційних систем. Програмне забезпечення.
Тривимірна комп’ютерна графіка в археології та музеєзнавстві.
Тривимірні реконструкції давніх поселень на території України.
Тримірний аналіз, моделювання, обробка і візуалізація об’єктів культури.
Управління проектами, базами археологічних даних.

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Содержание