Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Вид материала

Содержание

ВСТУПДана дисципліна є "Етнічні процеси за археологічними джерелами" викладається на 1
Мета та завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Студенти повинні вміти
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті
Самостійна робота студентів
Критерії оцінювання реферату
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій
Тема 1. Вступ. Характеристика поняття "етнос".

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

проф. Терпиловський Р.В.

ас. Іванисько С.І.

Етнічні процеси за археологічними джерелами

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 8.030304 - Археологія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни “Етнічні процеси за археологічними джерелами”

Укладач:

д.і.н., проф. Терпиловський Ростислав Всеволодович

к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна

Лектор:

к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна

Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________200 р.

ВСТУП

Дана дисципліна є "Етнічні процеси за археологічними джерелами" викладається на 1 курсі магістратури 1 семестру в обсязі 126 години, з них лекцій – 36 год., семінарських – 18 год., самостійна робота – 72 годин та форма підсумкового контролю (залік).

Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс "Етнічні процеси за археологічними джерелами" має на меті ознайомити студентів із сучасним станом археологічної науки в Україні і за кордоном та з принципами реконструкції етнічних процесів за археологічними джерелами.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни "Етнічні процеси за археологічними джерелами" є вивчення спроб реконструкції етнічних процесів за археологічними джерелами. Археологія досліджує окремі предмети та комплекси, що відкриваються завдяки археологічним розкопкам, на основі чого відтворюється історія епох, які мало або зовсім не висвітлені письмовими джерелами.

Вимоги до знань та вмінь студентів.

Студенти повинні знати:

методичні та теоретичні засади сучасної археології;
основні сучасні методики проведення археологічних досліджень;
основні ознаки різних археологічних культур та особливості їх наукового дослідження;
основні поняття та терміни курсу;
основні концепції щодо співвідношення археологічної культури та етносу;
основні типи етнічних формувань;
перебіг етнічних процесів на території України;
загальні принципи історичних, палеоекономічних, палеосоціальних і т.п. реконструкцій на підставі археологічного матеріалу за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Студенти повинні вміти:

опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
працювати з науково-методичними посібниками;
застосовувати отримані практичні знання та практичні навички під час проведення археологічних польових досліджень та теоретичних реконструкцій.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Спеціальна навчальна дисципліна "Етнічні процеси за археологічними джерелами" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Археологія України в контексті європейських культур", "Проблеми соціально-економічних реконструкцій", "Археологічні фонди України", "Археологічна періодизація та хронологія", "Традиції і інновації в розвитку матеріальної культури".

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні заняття та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 90 балів, підсумковий контроль – 10 балів).

Змістовий модуль 1. Етнічні процеси в кам’яному, мідному та бронзовому віках.			Змістовий модуль 2. Етнічні процеси в ранньому залізному віці та середньовіччі.			Залік
45 залікових балів			45 залікових балів			10 балів
Семінар. заняття	Самостійна робота	Модул. контроль	Семінар. Заняття	Самостійна робота	Модул. контроль
20 балів	15 балів	10 балів	20 балів	15 балів	10 балів

Семінарські (практичні) заняття

На семінарських (практичних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, експрес-контролю тощо.

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті

конспект джерел до семінарських занять - 1-2 бали;
виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 1-10 балів,
доповнення – 1-5 балів,
участь в дискусії – 1-8 балів,
підведення підсумків – 1-3 бали,
письмова самостійна робота – 1-5 балів,
експрес контроль:

повна відповідь – 2 бали,

неповна відповідь – 1 бал,

незадовільна відповідь – 0 балів.

Максимальна кількість балів, що студент може набрати протягом одного семінарського заняття – 12 балів.

Критеріями оцінки при усних відповідях виступають: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо), аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові бали

Залікові бали	Бал з одного змістового модуля
20	48-46
19	45-44
18	43-41
17	40-39
16	38-37
15	36-34
14	33-32
13	31-29
12	28-27
11	26-25
10	24-22
9	21-20
8	19-17
7	16-15
6	14-12
5	11-10
	Бал менше за 10 не переводиться у залікові бали

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 15.

Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 13-15 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 11-12 балів

- тема розкрита неповно - 7-10 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 4-6 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-3 бали

- реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 15 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи, що складається з двох питань (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

На заліку з курсу "Етнічні процеси за археологічними джерелами" студент отримує 2 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 5 балів.

Критерії оцінювання з окремих завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 5 балів;
розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 4 бали;
лаконічне розкриття проблеми – 3 бали;
неповне розкриття проблеми – 1-2 бали;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Зараховано
85-89
75-84
65-74
60-64
35-59	Незараховано
1-34	Незараховано

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лек ції	семі нари	сам. роб.	Інші форми контрол.
Змістовий модуль 1 Етнічні процеси в кам’яному, мідному та бронзовому віках.
1	Вступ. Характеристика поняття "етнос".	2		6
2	Етнічні теорії. Етнос та культура.	2	2	6
3	Проблеми інтерпретації етнічних процесів в період палеоліту.	4	2	8
4	Етнічні процеси в період мезоліту-неоліту на території України.	4	2	8
5	Етнічна історія України мідного та бронзового віку.	6	1	8
Модульний контроль.			1
Змістовий модуль 2 Етнічні процеси в ранньому залізному віці та середньовіччі.
6	Етнічні процеси раннього залізного віку на території України.	4	2	8
7	Формування та ранні періоди розвитку слов’янства.	4	2	8
8	Етнічні процеси часів Київської Русі.	4	2	8
9	Антропологічний склад давнього населення.	4	2	6
10	Теоретичні проблеми етнічної історії України.	2	1	6
Модульна контрольна робота			1
	ВСЬОГО	36	18	72

Змістовий модуль 1.

Етнічні процеси в кам’яному, мідному та бронзовому віках.

Тема 1. Вступ. Характеристика поняття "етнос".

Актуальність та ступінь наукової розробленості теми. Місце курсу в системі підготовки археологів. Мета і завдання курсу. Характеристика поняття "етнос". Структура етносу. Можливості різних наук у вивченні етногенезу. Типи етнокультурних спільностей. Методи виділення етнодіференцуючих ознак.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Відмінності у визначеннях поняття "етнос".
Типи етнічних процесів.
Поняття "народ", "народність", "нація", "рід", "плем’я", "етнічність", "етнічна спільність", "етнічна область".

Тема 2. Етнічні теорії. Етнос та культура.

Теорії виникнення та розвитку етносів (С.М. Широкогорлов, Ю.В. Бромлей, М.М, Чебоксаров, А.С. Арутюнов, Л.М. Гумільов та ін.). Археологічні культури і етноси. Визначення поняття "археологічна культура". Специфічні риси археологічних культур та етнічних утворень. Основні концепції археологів щодо проблем етногенезу (П.М. Третяков, В. Генсель, В.Ф. Генінг, В.Д. Баран та ін.).

Семінарське заняття 1.

Характеристика поняття "етнос". Етнічні теорії.
Археологічна культура: її визначення, специфічні риси та інтерпретація.
Проблеми співвідношення етносу та археологічної культури.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Етноси у Ю. Бромлея.
Пасіонарна теорія Л. Гумільова.
Археологічна культура за В.Ф. Генінгом.

Тема 3. Проблеми інтерпретації етнічних процесів в період палеоліту.

Соціально-економічна характеристика доби.. Фактори, що формують спільність. Найдавнішій мовний стан. Формування мовних сімей. Культурні зв’язки. Єдність усвідомлення родової та етнічної приналежності. . Спільність території. Економічні зв’язки. Мовні та культурні зв’язки. Етнічна самосвідомість. Території етнічних спільностей та їх межі.

Семінарське заняття 2.

Суспільний устрій та культурно-історичні процеси в ранньому палеоліті.
Суспільний устрій та культурно-історичні процеси в мустьє.
Суспільний устрій та культурно-історичні процеси в пізньому палеоліті.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Проблеми етнічних реконструкцій на матеріалах кам’яних індустрій.
Рання фаза родового суспільства.
Етномовна безперервність (етліне) – початковий етап формування етнічних спільностей.
Пізня фаза родового суспільства.
Конео – контактні етнічні спільності пізньої фази родового суспільства.

Тема 4. Етнічні процеси в період мезоліту-неоліту на території України.

Загальна характеристика епохи. Етнічні групи. Плем’я. Етнічні спільності та господарсько-культурні типи. Етнічна самосвідомість. Генеалогія. Зростання населення. Міграції. Племена та їх союзи. Економічні та етнічні відносини.

Семінарське заняття 2.

Суспільний устрій та особливості культурно-історичного процесу в період мезоліту.
Етнокультурна ситуація в період неоліту.
Антропологічний склад населення в кам’яну добу.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Рання фаза розпаду первісного суспільства.
Мегрео - міжгрупова етнічна спільність.
Пізня фаза розпаду первісного суспільства.
Терео - територіально-етнічні спільності.
Виникнення етносів в умовах формування класів та організації влади. Етнолінгвістична ситуація.

Тема 5. Етнічна історія України мідного та бронзового віку.

Етнокультурний склад населення України в період мідного віку. Етнічний склад населення бронзового віку. Господарсько-культурне районування та етнічні процеси. Взаємовідносини скотарського та землеробського населення.

Семінарське заняття 4.

Феномен трипільської культури: етнічний аспект проблеми.
Традиційне та псевдонаукове трактування трипільської культури.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Індоєвропейська проблема у контексті доби енеоліту-бронзи України.
Північнопричорноморська гіпотеза.
Анатолійсько-балканська гіпотеза.
Анатолійсько-північнопередньоазіатська гіпотеза.

Основна література до змістового модуля 1

Алексеев В.П. Этногенез. – М., 1986.
Арутюнов С.А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. – М., 1989.
Арутюнов С.А., Хазанов А.М. Проблемы археологических критериев этнической специфики. // Советская этнография. – 1979, № 6.
Арутюнов С.А., Чебоксаров Н.Н. Передача информации как механизм существования этносоциальных и биологических групп человечества. // Расы и народы. – М., 1972.
Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья: Каменный век. – К., 1987.
Бромлей Ю.В. К характеристике понятия "этнос". // Расы и народы: Ежегодник. – М., 1971. - № 1.
Бромлей Ю.В. Опыт типологии этнических общностей. // Советская этнография. – 1972, № 5.
Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. – М., 1983 (М., 2008)
Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. – М., 1973.
Ганжа А.И. Этнические реконструкции в советской археологии 40-60-х гг. как историко-научная проблема. // Исследование социально-историчнских проблем в археологии. – К., 1987.
Генінг В.Ф. Концепція "культури" в археологічному знанні. // Археологія. – 1992, № 1.
Генинг В.Ф. Объект и предмет науки в археологии. – К., 1983
Генинг В.Ф. Очерки по истории советской археологии (у истоков формирования марксистских теоретических основ советской археологии. 20-е – первая половина 30-х годов) – К., 1982.
Генинг В.Ф. Проблемы построения фундаментальной археологической теории. // Советская археология. – 1992, № 1.
Генинг В.Ф. Проблема происхождения и древнейших этапов развития этносов. // Труды V Международного конгресса археологов-славистов, Киев, 18-25 сент. 1985 г.: В 4 т. – К., 1988. – Т. 4
Генинг В.Ф. Проблемы соотношения археологической культуры и этноса. // Вопросы этнографии Удмуртии. – Ижевск, 1976.
Генинг В.Ф. Этнический процесс в первобытности. – Свердловск, 1970.
Гохман И.И. Население Украины в эпоху мезолита и неолита. – М., 1966.
Гумилев Л.Н. География этноса и исторический период. – Л., 1990
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – Л., 1989. (М., 1993)
Гумилев Л.Н. Этносфера: История людей и история природы. – М., 1993.
Давня історія України. Т. 1. – К., 1997.
Даниленко В.Н. Неолит Украины. – К., 1969.
Етнічна історія давньої України. – К., 2000.
Зализняк Л.Л. Население Полесья в мезолите. – К., 1991.
История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. – М., 1986.
История первобытного общества. Эпоха классообразования. – М., 1988.
Каменецкий И.С. Археологическая культура – ее определение и интерпретация. // Советская археология. – 1970, № 2.
Каменный век на территории Украины. – К., 1990.
Клейн Л.С. Проблемы определения археологической культуры. // Советская археология. – 1970, № 2.
Коен В.Ю. Некоторые данные о культурно-историческом процессе в Азово-Черноморском регионе в X-XI тыс. до н.э. // Советская археология. – 1982, № 2.
Козлов В.И. О понятии этнической общности. // Советская этнография. – 1967, № 2.
Кондукторова Т.С. Антропология населения Украины мезолита, неолита и эпохи бронзы. – М., 1973.
Куббель Л.Е. Этнические особенности и потестарно-политическая структура доклассового и раннеклассового общества – М., 1982.
Массон В.М. Вивчення культурного процесу за археологічними матеріалами. // Археологія. – 1987, вип.. 57.
Мацкевой Л.Г. Мезолит и неолит Восточного Крыма. – К., 1977.
Павленко Ю.В. К вопросу о формировании этноса и этнических свойств. // Методологические и методические вопросы археологии. – К., 1982.
Павленко Ю.В. Структура та розвиток етнічної спільності. // Археологія. – 1997, № 3.
Пассек Т.С., Черныш Е.К. Неолит Северного Причерноморья. // МИА. – 1970, № 116.
Потехина И.Д. Население Украины в эпоху неолита и раннего энеолита. – К., 1992.
Ричков М.О. Археологічна культура і ландшафт. // Археологія. – 1995, № 4.
Ричков М.О. Про концепцію етнічної диференціації суспільств. // Археологія. – 1998, № 4.
Рохлин Д.Г. Болезни древних людей. – М., 1965.
Телегін Д.Я. Мезолітичні пам’ятки України. – К., 1982.
Токарев С.А. Проблема типов этнический общностей. // Вопросы философии. – 1964, № 11.
Третьяков П.Н. Этногенетический процесс и археология. // Советская археология. – 1962, № 4.
У истоков древних культур: (эпоха мезолита) – М., 1966.
Чебоксаров Н.Н. Проблемы типологии этнических общностей в трудах советских ученых. // Советская этнография. – 1967, № 4.
Черниш О.П. Стародавнє населення Подніпров’я в добу мезоліту. – К., 1975.
Чмихов М.О. Культурогенез на території України та сусідні народи. // Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. Курс лекцій. – К., 1992.
Этнокультурные общности лесной и лесостепной зоны Европейской части СССР в эпоху неолита. – Л., 1973.
Яневич А.А. К проблеме западных генетических связей раннего мезолита горного Крыма. // Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья. – Херсон, 1990.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля І

Характеристика поняття "етнос".
Етнічні теорії.
Типи етнічних процесів.
Структура етносу.
Специфічні риси етнічних спільнот.
Можливості різних наук у вивченні етногенезу.
Основні концепції археологів щодо проблем етногенезу.
Археологічна культура: її визначення, специфічні риси та інтерпретація.
Проблеми співвіднесення археологічних культур та етнічних спільнот.
Початковий етап формування етнічних спільностей.
Етнічні процеси в палеолітичну добу.
Суспільний устрій та особливості культурно-історичного процесу в період мезоліту.
Етнокультурна ситуація в період неоліту.
Антропологічний склад населення в кам’яну добу.
Етнокультурний склад населення України в період мідного віку.
Етнічний склад населення бронзового віку.
Господарсько-культурне районування та етнічні процеси.
Взаємовідносини скотарського та землеробського населення.
Феномен трипільскої культури: етнічний аспект проблеми.
Індоевропейська проблема у контексті доби енеоліту-бронзи України.

Типове завдання модульного контролю 1.

Типи етнічних процесів.
Етнокультурний склад населення України в період мідного віку.

Змістовний модуль 2.

Етнічні процеси в ранньому залізному віці та середньовіччі.

Тема 6. Етнічні процеси раннього залізного віку на території України.

Загальна характеристика епохи. Ранні кочовики Північного Причорномор’я. Етнічна карта Скіфії за Геродотом і археологічними даними. Варвари і населення античних міст Причорномор’я. Населення лісостепової смуги України у І тис. до н.е.

Практичне заняття 5.

Основні напрямки культурних зв’язків та традиції раннього залізного віку.
Етнічна історія степів України в ранньому залізному віці.
Загальна характеристика лісостепових племен України І тис. до н.е.
Індо-іранці, фракійці, балти і фіно-угри.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Кіммерійська проблема. Походження кіммерійського етносу.
Племена чорноліської культури.
Степове населення Північного Причорномор’я за скіфської доби.
Сармати.
Етнічні процеси латенського і римського періоду на території Східної Європи.

Тема 7. Формування та ранні періоди розвитку слов’янства.

Особливості етнічної історії України на рубежі ер. Германці, балти і праслов’яни. Виникнення історичного слов’янства. Склавіни і анти та їх археологічні еквіваленти. Літописні східнослов’янські племена та археологічні культури часів формування Русі. Слов’яни та оточуючий світ.

Практичне заняття 6.

Основні концепції походження слов’ян.
Проблема визначення прабатьківщини слов’ян.
Територія давніх слов’ян за даними мовознавства.
Археологічні джерела до вивчення слов’ян.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Проблеми походження ранньосередньовічних слов’янських культур в археологічній культурі.
Велике розселення слов’ян.
Кельти, германці, балти.
Скіфо-сарматські племена. Гуни.
Авари.
Болгари та хозари.

Тема 8. Етнічні процеси часів Київської Русі.

Історики про етнічний розвиток Русі. Етнічний розвиток Русі ІХ-ХІ ст. Варязька проблема. Давньоруська етнокультурна спільність у ХІ-ХІІІ ст. Осіле (слов’яни, балти, фіно-угри) та кочове (хозари, печініги, половці) населення: економічні, культурні та воєнно-політичні відносини. Етнічні процеси в епоху феодальної розробленості.

Практичне заняття 7.

Східні слов’яни напередодні утворення Київської Русі.
Русь і хозари.
Русь і нормани.
Русь і кочовий світ степів.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Етнічний склад населення південноруських земель.
Етнічні процеси на землях Північного Причорномор’я та Криму ІХ-ХІІІ ст.
Монгольська навала на Русі.

Тема 9. Антропологічний склад давнього населення.

Основні антропологічні типи кам’яного та мідного віку, доби бронзи і раннього залізного віку, римського часу, населення античних центрів Причорномор’я, осілого і кочового населення середньовіччя.

Практичне заняття 8.

Антропологія та процеси етногенезу.
Порівняльний аналіз антропологічних, археологічних та історичних даних.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Антропологічний тип носіїв трипільської культури.
Антропологічний склад давньоруського населення.

Тема 10. Теоретичні проблеми етнічної історії України.

Стародавня історія України, проблеми формування етносів і культур. Проблема походження українського народу в сучасній історіографії.

Практичне заняття 9.

"Політичні" теорії походження українців.
Псевдонаукові теорії виникнення українського етносу.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Проблема виникнення, етнічної інтерпретації та зникнення трипільської культури.
Теорії виникнення та розвитку індоєвропейців.
Арійська проблема.
Проблема визначення давньоруської народності.

Основна література до змістового модуля 2

Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза. – К., 1982.
Балагури Э.А., Крушельницкая Л.И., Конопля В.М. и др. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (неолит, бронза, ранний железный век). – К., 1990.
Баран В.Д. Давні слов’яни. – К., 1998.
Березанская С.С. Об этнической принадлежности чернолесской культуры. // Труды международной конференции археологов-славистов. – К., 1988. – Т. 4.
Березанская С.С. Северная Украина в эпоху бронзы. – К., 1982.
Граков Б.Н. Ранний железный век. – М., 1977.
Давня історія України. - Т. 2-3. – К., 1997-2000.
Етнічна історія давньої України. – К., 2000.
Збірник праць і матеріалів на пошану Лариси Іванівни Крушельницької. – Л., 1998.
Златковская Т.Д. К вопросу об этногенезе фракийских племен. // Советская этнография. – 1961, № 6.
Ковпаненко Г.Т. Племена скіфського часу на Ворсклі. – К., 1967.
Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи (рубіж епох бронзи і заліза). – К., 1985.
Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. – К., 1976.
Кузьмина Е.Е. Происхождение индоиранцев в свете новейших археологических данных. // Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности. – М., 1981.
Кухаренко Ю.В. Археология Польши – М., 1969.
Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века – М., 1974.
Моця О.П. Населення південноруських земель ІХ-ХІІІ ст. (За матеріалами некрополів). – К., 1993.
Плетнева С.А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях. - МИА, 1958, № 62.
Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.). – Київ–Чернівці, 2001.
Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян - М., 1979.
Седов В.В. Восточные славяне в V1-ХIII вв. – Археология СССР. – М., 1982.
Славяне и их соседи в конце I тыс. до н.э. - первой половине I тыс. н.э. - Археология СССР. – М., 1993.
Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударствнный период – К., 1990.
Степи Евразии в эпоху средневековья. – Археология СССР. – М., 1981.
Тереножкин А.И. Предскифский период на днепровском Правобережье. – К., 1961.
Тереножкин А.И. Киммерийцы. – К., 1976.
Толочко П.П. Стародавня історія України, проблеми формування етносів і культур. // Археологія. – 1996, № 1.
Толочко П.П. Теоретичні проблеми вивчення давньої історії України. // Археологія. – 2005, № 2.
Третьяков П.Н. По следам древних славянских племен. - Л., 1982.
Федоров Г.Б., Полевой Л.Л. Археология Румынии – М., 1973.
Щукин М.Б. На рубеже эр. - СПб., 1994.
Щукин М.Б. Рождение славян. // Стратум: структуры и катастрофы. - СПб. - 1997.
Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н.э. - К., 1985.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля 2

Ранні кочовики Північного Причорномор’я (кіммерійці, скіфи, сармати).
Кіммерійська проблема. Походження кіммерійського етносу.
Племена чорноліської культури.
Степове населення Північного Причорномор’я за скіфської доби.
Сармати.
Етнічні процеси латенського і римського періоду на території Східної Європи.
Етнічна карта Скіфії за Геродотом і археологічними даними.
Варвари і населення античних міст Причорномор’я.
Населення лісостепової смуги України у І тис. до н.е.
Основні концепції походження слов’ян. Проблема визначення прабатьківщини слов’ян.
Етнічні процеси латенського і римського періоду на території Східної Європи.
Германці, балти і праслов’яни.
Виникнення історичного слов’янства. Склавіни і анти та їх археологічні еквіваленти.
Літописні східнослов’янські племена та археологічні культури часів формування Русі.
Слов’яни та оточуючий світ.
Історики про етнічний розвиток Русі.
Етнічний розвиток Русі ІХ-ХІ ст.
Варязька проблема.
Давньоруська етнокультурна спільність у ХІ-ХІІІ ст.
Осіле (слов’яни, балти, фіно-угри) та кочове (хозари, печініги, половці) населення: економічні, культурні та воєнно-політичні відносини.
Проблеми походження ранньосередньовічних слов’янських культур в археологічній культурі.
Велике розселення слов’ян.
Кельти, германці, балти.
Скіфо-сарматські племена. Гуни.
Авари.
Болгари та хозари.
Антропологія та процеси етногенезу.
Порівняльний аналіз антропологічних, археологічних та історичних даних.

Типове завдання модульного контролю 2.

Етнічні процеси латенського і римського періоду на території Східної Європи.
Проблеми походження ранньосередньовічних слов’янських культур в археологічній культурі.

Запитання на залік

Авари.
Антропологічний склад населення в кам’яну добу.
Антропологія та процеси етногенезу.
Археологічна культура: її визначення, специфічні риси та інтерпретація.
Болгари та хозари.
Варвари і населення античних міст Причорномор’я.
Варязька проблема.
Велике розселення слов’ян.
Взаємовідносини скотарського та землеробського населення.
Виникнення історичного слов’янства. Склавіни і анти та їх археологічні еквіваленти.
Германці, балти і праслов’яни.
Господарсько-культурне районування та етнічні процеси.
Давньоруська етнокультурна спільність у ХІ-ХІІІ ст.
Етнічна карта Скіфії за Геродотом і археологічними даними.
Етнічний розвиток Русі ІХ-ХІ ст.
Етнічний склад населення бронзового віку.
Етнічні процеси в палеолітичну добу.
Етнічні процеси латенського і римського періоду на території Східної Європи.
Етнічні процеси латенського і римського періоду на території Східної Європи.
Етнічні теорії.
Етнокультурна ситуація в період неоліту.
Етнокультурний склад населення України в період мідного віку.
Індоевропейська проблема у контексті доби енеоліту-бронзи України.
Історики про етнічний розвиток Русі.
Кельти, германці, балти.
Кіммерійська проблема. Походження кіммерійського етносу.
Літописні східнослов’янські племена та археологічні культури часів формування Русі.
Можливості різних наук у вивченні етногенезу.
Населення лісостепової смуги України у І тис. до н.е.
Осіле (слов’яни, балти, фіно-угри) та кочове (хозари, печініги, половці) населення: економічні, культурні та воєнно-політичні відносини.
Основні концепції археологів щодо проблем етногенезу.
Основні концепції походження слов’ян. Проблема визначення прабатьківщини слов’ян.
Племена чорноліської культури.
Порівняльний аналіз антропологічних, археологічних та історичних даних.
Початковий етап формування етнічних спільностей.
Проблеми походження ранньосередньовічних слов’янських культур в археологічній культурі.
Проблеми співвіднесення археологічних культур та етнічних спільнот.
Ранні кочовики Північного Причорномор’я (кіммерійці, скіфи, сармати).
Сармати.
Скіфо-сарматські племена. Гуни.
Слов’яни та оточуючий світ.
Специфічні риси етнічних спільнот.
Степове населення Північного Причорномор’я за скіфської доби.
Структура етносу.
Суспільний устрій та особливості культурно-історичного процесу в період мезоліту.
Типи етнічних процесів.
Феномен трипільскої культури: етнічний аспект проблеми.
Характеристика поняття "етнос".

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія Затверджено

Содержание