Міністерство освіти І науки України Національна юридична академія України Імені Ярослава Мудрого тематика курсових робіт з кримінального процесу харків
Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава, 391.57kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 596.11kb.
- Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 279.71kb.
- Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної, 939.6kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «юридична, 93.19kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ, 661.83kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 548.72kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 1183.74kb.
- Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах рукопису сорокун, 1112.4kb.
ПЛАН
- Система органів досудового слідства: сучасний стан та перспективи розвитку.
- Процесуальна самостійність слідчого.
- Підслідність: поняття та види.
- Строки досудового слідства та порядок їх продовження.
- Об’єднання та виділення кримінальних справ.
- Провадження слідства по справі декількома слідчими.
- Недопустимість розголошення даних досудового розслідування
Нормативні акти та літерата:
Про прокуратуру: Закон України від 5.11.91
Про міліцію: Закон України від 20.12.90
Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.92.
Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4.12.90
Про підслідність кримінальних справ військовим прокуратурам: Наказ Генерального прокурора України від 5.08.94 № 16
Про введення в дію нових форм статистичних звітів про роботу органів досудового слідства і затвердження Інструкції до цієї звітності: Наказ Генерального прокурора від 16.03.2004 № 32/12-ок (п.57)
Бандурка О. Досудове слідство. Яким йому бути? ("Круглий стіл" в МВС України "Місце і роль органів досудового слідства в системі кримінального судочинства України та шляхи їх реформування") //Урядовий кур`єр.- 2003.- 27 лютого (№ 38).-C. 16
Бандурка С. О., Слинько С.В. Расследование преступлений (уголовно-процессуальные проблемы). – Х., 2000. – 230 с.
Баулін О.В. До проблеми організаційної побудови органів досудового слідства // Вісник Запорізького юридичного інституту. №4(13) 2000 р.- Запоріжжя: Б. в.,2000.- C.191-203
Бондар Г. Досудове слідство України: минуле, сучасність та майбутнє //Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 8.-C. 107-109
Бондар Г. Становлення досудового слідства на території сучасної України //Право України.- 2002.- № 11.-C. 138-140
Бринцев В. Система досудового слідства //Право України.- 1998.- № 12.-C. 99-101
Быховский И. Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе. – М., 1961.
Вапнярчук В.В. Проблеми організації досудового слідства // Матеріали науково-практичної конференції "Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи". 25 червня 1997 р., Київ.- Х.: Право,1998.- C.178-180
Вапнярчук В.В. Проблеми реформування органів досудового розслідування // Матеріали наукової конференції "Конституція України - основа модернізації держави та суспільства". 21-22 червня 2001 р. Харків.- Х.: Право,2001.- C.385-386
Задорожній В. Досудове слідство: окремі нотатки //Юридичний вісник України.- 2005.- 9-15 квітня (№ 14).-C. 1,10
Ільковець Л. Проблеми реформування досудового слідства //Прокуратура. Людина. Держава.- 2004.- № 1.-C. 55-59
Казаренко М. Судово-правова реформа та досудове слідство: практичні аспекти взаємодії //Право України.- 1999.- № 1.-C. 83-85
Кожевніков Г.К. Судово-правова реформа в Україні і реформування органів досудового розслідування // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали науково-практичної конференції, 18-19 квітня 2002 р., м. Харків.- К.: Юрінком Інтер,2002.- C.64-67
Ларін М. Система органів досудового слідства: революція чи еволюція? ("Круглий стіл" в МВС "Місце і роль досудового слідства в системі кримінального судочинства України та шляхи його реформування") //Юридичний вісник України.- 2003.- 22-28 лютого (№ 8).-C. 2-3
Лісогор В. Збереження таємниці досудового слідства: правове регулювання //Право України.- 2000.- № 8.-C. 75-77
Лук`янчиков Є. Деякі проблеми досудового провадження // Правничий часопис Донецького університету. №1(4)-2000 р.- Донецьк: Б. в.,2000.- C.68-70
Макогон Є. Слідчі прокуратури у контексті реформування системи органів досудового слідства в Україні //Юридичний вісник України.- 2004.- 27листопада-3 грудня (№ 48).-C. 6; 4-10 грудня (№ 49).-C. 6
Маляренко В.Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу //Вісник Верховного суду України.- 2004.- № 8.-C. 2-5
Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством.- К.: Кондор, 2004.- 214 c.
Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448 с.
Охріменко С. Деякі аспекти сучасного стану процесуальної самостійності та незалежності слідчих органів внутрішніх справ //Юридична Україна.- 2006.- № 5.-C. 95-99
Півненко В. Досудове (попереднє) слідство України: проблеми організації та діяльності //Вісник прокуратури.- 2001.- № 2.-C. 94-97
Півненко Л.В. Досудове слідство України: проблеми функціонування // Збірник наукових праць. Серія "Право". Вип. 3.- Х.: ХНАДУ,2003.- C.141-146
Півненко В. Досудове слідство: проблеми теорії та практики //Право України.- 1998.- № 12.-C. 76-77
Півненко Л. Проблеми групового розслідування кримінальних справ //Вісник прокуратури.- 2003.- № 6.-C. 48-52
Півненко Л. Щодо системи гарантій забезпечення слідчої діяльності //Прокуратура. Людина. Держава.- 2004.- № 7.-C. 100-105
Півненко В., Коновалов С. Щодо прорахунків у реформуванні досудового слідства //Вісник прокуратури.- 2006.- № 6.-C. 96-102
Писарчук С. Досудове слідство: сучасність і перспективи // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 39.- Львів: ЛДУ,2004.- C.439 – 442
Поліщук В. Реформування досудового слідства в органах прокуратури //Вісник прокуратури.- 2003.- № 5.-C. 76-79
Примаченко Л.В. Права людини та досудове слідство // Актуальні проблеми політики. Вип. 13-14.- Одеса: Юрид. літ.,2002.- C.794-799
Романюк Б.В. До проблеми перебудови досудового слідства //Адвокат.- 2005.- № 1.-C. 12-15
Романюк Б. Перебудова функцій слідчого - основа демократизації досудового слідства //Прокуратура. Людина. Держава.- 2005.- № 11.-C. 94-102
Романюк Б. Інтуїція слідчого та її роль у пізнавальній діяльності на досудовому слідстві //Право України.- 2005.- № 1.-C. 56-60
Романов О. Досудове слідство: законодавчі аспекти //Юридичний журнал.- 2004.- № 11.-C. 39-41
Романов О. Слідство ведуть знатоки?: [Система досудового слідства] //Український Юрист.- 2004.- № 9.-C. 17-19
Руденко М. Прокуратура в очікуванні реформи //Юридичний вісник України.- 2003.- 21-27 червня (№ 25).-C. 4
Руденко М., Титарчук Г. Проблеми реалізації перехідних положень Конституції України щодо функцій прокурорського нагляду та попереднього (досудового) слідства //Юридична Україна.- 2003.- № 12.-C. 65-70
Савонюк Р.Ю. Досудове слідство: проблеми, що потребують нагального вирішення // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002р. м.Запоріжжя: У 2 ч. Ч.2.- Запоріжжя: ЗЮІ МВС України,2002.- C.55-59
Савонюк Р. Межі доказування в досудовому слідстві //Право України.- 2006.- № 6.-C. 91-94
Сирый Н. Проект УПК: назад в будущее? (=Уголовный процесс: назад в будущее:). Перспективы обновления уголовно-процессуального законодательства Украины и системы правоохранительных органов //Юридическая практика.- 2005.- 20 декабря (№ 51).-C. 1,19-20
Солов`євич І.В. Напрямки оптимізації досудового слідства // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002р. м.Запоріжжя: У 2 ч. Ч.2.- Запоріжжя: ЗЮІ МВС України,2002.- C.81-84
Слинько С.В. Процесуальний статус слідчого // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 6.- Х.: Право,2003.- C.120-127
Федченко В. Про обсяг повноважень слідчого при провадженні досудового слідства у складі групи //Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 5.-C. 84-87
Федченко В. Законодавче регламентування припинення діяльності слідчої групи //Право України.- 2002.- № 5.-C. 99-102
Федорченко В. Чи потрібне нам таке досудове слідство? Розмови про судову реформу в Україні поки що так і залишаються розмовами //Дзеркало тижня.- 2001.- 8-14 грудня (№ 48).-C. 6
Федорченко В. О досудебном следствии и не только... //Дзеркало тижня.- 2003.- 26-27 липня (№ 26).-C. 8
Чайковський А.С., Губар С.В., Довбня В.А. Дізнання та досудове слідство: історія і сучасність.- К.: РВВ МВС України, 2004.- 180 c.
ЗАВДАННЯ
12 липня 2006 року була порушена кримінальна справа відносно лейтенанта міліції Рябова за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 КК України (отримання хабаря). Під час обшуку у квартирі Рябова були знайдені та вилучені пістолет системи «ТТ», дозволу на зберігання якого у Рябова не було та картина, що знаходилася у місцевому музеї та була викрадена в жовтні 2000 року (за фактом крадіжки картини 13 жовтня 2000 року була порушена кримінальна справа і після проведення всіх можливих слідчих дій була зупинена 1 квітня 2001 року) .
Згодом з'ясувалося, що пістолет був викрадений у розташуванні військової частини. За цим фактом була порушена кримінальна справа 25 лютого 2002 року і на цей час провадження по ній зупинено на підставі п.3 ч.1 ст. 206 КПК України. Слідством також встановлено, що Рябов в перід з листопаду 2000 по листопад 2002 року проходив строкову військову службу в цій частині.
Чи можливе об'єднання трьох кримінальних справ? Кому підслідна об'єднана справа? З якого моменту слід обчислювати строк досудового слідства?
Тема: Взаємодія органів досудового слідства і дізнання
ПЛАН
- Правові підстави взаємодії органів досудового слідства і дізнання при розслідуванні злочинів.
- Сутність, значення та форми взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні злочинів.
- Взаємодія слідчого з органами дізнання на стадії порушення кримінальної справи.
- Взаємодія слідчого з органами дізнання на стадії досудового розслідування.
Нормативні акти та література:
Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 березня 1992 р. // Бюл. законодавства і юридичної практики України. – 2001.- № 8.- С. 262.
Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2003 р. № 1600 //
Балашов А.И. Взаимодействие следователя и органа дознания при расследовании преступлений. – М.: Юрид. юит., 1979. -110 с.
Вапнярчук В.В. Особливості процесуального становища особи. Яка провадить дізнання. - Х.: „Торсінг”, 2001, 220 с.
Дубинский А.Я. Взаимодействие следователя с органом дознания. – К.: КВШ МВД СССР, 1970. – 134 с.
Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К.: Вид-во МВС України, 1999.- 155 с.
Гапанович Н.И., Мартинович И.И. Основы взаимодействия следователя и органа дознания при расследовании преступлений. – Минск: БГУ, 1983.- 104 с.
Тертышник М.В., Слинько С.В Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. – Х., 1995
ЗАВДАННЯ
У справі про пограбування громадянина С. прокурор району надіслав листа на ім’я начальника районного відділу з вимогою створити слідчо-оперативну групу, керівником якої призначити слідчого прокуратури В. Начальник РВВС відмовився, письмово повідомивши про те, що справа підслідна органам внутрішніх справ, а тому в прокурора не має повноважень на дачу відповідних вказівок.
Оцініть дії прокурора та начальника РВВС. Які умои та порядок створення слідчо-оперативної групи? Які завдання взаємодії слідчих з органами дізнання? Назвіть та охарактеризуйте процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні кримінальних справ.
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
Тема: Загальні умови судового розгляду
ПЛАН
1.Сутність та значення стадії судового розгляду.
- Безпосередність та усність судового розгляду – загальні умови
відправлення кримінального судочинства.
- Роль головуючого в судовому засіданні.
- Процесуальні наслідки неявки учасників судового розгляду до суду.
- Порядок та межі судового розгляду.
Нормативні акти і література
Закон України «Про судоустрій України» // Офіційний вісник України. – 2002. - № 10. – ст. 441.
Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 (зі змінами, внесеними згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 р. № 3, від 3 грудня 1997 р. № 17).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» // Вісн. Верх. Суду Укр. – 2004. – № 8 (48). – С. 6-10.
Зеленецкий В.С. отказ прокурора от государственного обвинения. – Х., 1979. – 116 с.
Маляренко В.Т. Про змагальність сторін у кримінальному судочинстві та функціональне становище суду (окремі аспекти) // Вісн. Верх. Суду Укр. - № 6 (34). – С. – 6 – 10.
Михайленко О., Юрчишин В. Проблеми відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді // Юридична Україна. – 2004. – № 4. – С. 50-55.
Лобойко Л.М. Допустимість спрощення порядку судового розгляду справи у кримінальному процесі змішаної форми. // Судова реформа в Україні. Проблеми і перспективи. – Мат. наук. конф. 18 – 19 квітня 2002 р. – м. Харків. – Київ – Харків. – «Юрінком Інтер». – 2002. – С. – 248 – 250.
Каркач П.М. Курочка М.Й. Конституційні функції прокуратури в діяльності суду. Навч. пос. – Луганськ. – 2004. – 114 с.
ЗАВДАННЯ
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2005 р. Х. засуджено: за ч. 1 ст. 190 КК – на три роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК – на три роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК – на три роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 червня 2005 р., яким Х. був засуджений на два роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК звільнений від покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік, і остаточно визначено три роки і один місяць позбавлення волі. Постановлено стягнути з Х. на відшкодування матеріальної шкоди 3 тис. 728 грн.
В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності вини Х. у вчиненому, просив змінити вирок – застосувати щодо засудженого ч. 4 ст. 70 замість ст. 71 КК, а також пом”якшити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК, обравши таке, яке непов”язане з реальним позбавленням волі. При цьому захисник посилався на те, що суд не врахував позитивних даних про особу засудженого і відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, а тому обране йому за ч. 2 ст. 190 КК максимальне покарання є надмірно суворим.
Які обставини підлягають доказуванню при розгляді кримінальної справи в суді? В чому полягає сутність безпосередності судового розгляду?
ПРОВАДЖЕННЯ В АПЕЛЯЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЇ
Тема: Сутність і значення перегляду судових рішень в апеляційному порядку
ПЛАН
1.Поняття, значення та основні риси перегляду судових рішень в
апеляційному порядку.
- Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження вироку
суду першої інстанції. Вимоги закону до апеляційної скарги (подання).
- Особи, які мають право подати апеляцію.
- Порядок розгляду справи в апеляційній інстанції. Обсяг перевірки
справи апеляційним судом.
- Результати розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Нормативні акти та література
Постанова Пленуму Верховного Суду № 1 від 15 травня 2006 р. «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» // Адвокат. – 2006. - № 6. – С.40-41.
Богословська Л.О. Апеляційне провадження: історія виникнення в Україні // Судова реформа в Україні. Проблеми і перспективи. – Мат. наук. конф. 18 – 19 квітня 2002 р. – м. Харків. – Київ – Харків: Юрінком Інтер, 2002. – С. – 206 – 209.
Богословська Л.О. Порівняльний аналіз апеляційного та касаційного провадження по кримінальним справам // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. – Короткі тези доп. та наук. повідомл. респ. міжвід. науково-практичної конференції. – 9 – 11 листопада, 1995 р. – Х., 1995. – С. 300-301.
Гродзинский М.М. Кассационное и надзорное производство в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1953. – 231 с.
Костюченко О. Ревізійні засади перегляду кримінальних справ у апеляційному і касаційному порядку // Право України. – 1996. – № 9. – С. 54-56.
Курило О. Проблеми організації апеляційного розгляду та правові наслідки відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді // Юридична Україна. – 2006. – № 3. – С. 75-78.
Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах.// Вісн. Верх. Суду Укр. – 2002. – № 1 (29).2002. – С. 42-53.
Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісн. Верх. Суду України. – 2002. – № 2 (30). – С. 48-55.
Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов і ухвал суду в кримінальних справах // Право Укр. – 2003. – № 10. – С. 91-93.
Ривлин А.Л. Пересмотр приговоров в СССР. – М.: Гос. издат. юрид. лит.,1958. – 273 с.
Сірий М. Система перегляду судових рішень в Україні: погляд у майбутнє // Юридичний журнал. – 2003. - № 3 (9). – С.112-119.
Строгович М.С. Проверка законности и обоснованности судебных приговоров. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1956. – 319 с.
Филин Д.В. Проблемы апелляции в современном уголовно-процессуальном законодательстве Украины // Гос .и право. – 2005. – № 2. – С. 76-83.
Шевченко Т.В. Нове кримінально-процесуальне законодавство потребує подальшого вдосконалення // Вісн. Верх. Суду Укр. – 2002. – № 3 (31). – С. 30-31.
Шевченко Т.В. Нагальні проблеми апеляційного розгляду кримінальних справ // Вісн. Верх. Суду Укр. – 2003. – № 4 (38). – С. 49-50, 59.
ЗАВДАННЯ
Московський районний суд м. Харкова вироком від 3 квітня 2006 р. засудив П. та Л. за ч. 3 ст. 185 КК відповідно на три роки шість місяців та на три роки позбавлення волі і на підставі ст.. 75 КК звільнив кожного від відбування покарання з іспитовим строком на три роки. П. та Л. визнано винним у тому, що вони 22 січня 2006 р. повторно за попередньою змовою проникли шляхом злому дверей у будинок В., звідки таємно викрали належне господареві майно на суму 2 тис. 905 грн.
В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи, порушив питання про скасування вироку через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки було порушено вимоги п. 2.1 ч. 1 ст. 54 КПК, та направлення справи на новий судовий розгляд.
Чи підлягає задоволенню апеляційне подання прокурора? Яке рішення має прийняти суд апеляційної інстанції?