Міністерство освіти І науки України Національна юридична академія України Імені Ярослава Мудрого тематика курсових робіт з кримінального процесу харків

Вид материалаДокументы

Содержание


Нормативні акти та літерата: Про прокуратуру: Закон України від 5.11.91 Про міліцію: Закон України від 20.12.90
Про підслідність кримінальних справ військовим прокуратурам: Наказ Генерального прокурора України від 5.08.94 № 16
Тема: Взаємодія органів досудового слідства і дізнання
Тема: Загальні умови судового розгляду
Нормативні акти і література
Провадження в апеляційній інстанції
Нормативні акти та література
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ПЛАН

  1. Система органів досудового слідства: сучасний стан та перспективи розвитку.
  2. Процесуальна самостійність слідчого.
  3. Підслідність: поняття та види.
  4. Строки досудового слідства та порядок їх продовження.
  5. Об’єднання та виділення кримінальних справ.
  6. Провадження слідства по справі декількома слідчими.
  7. Недопустимість розголошення даних досудового розслідування

Нормативні акти та літерата:



Про прокуратуру: Закон України від 5.11.91

Про міліцію: Закон України від 20.12.90


Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.92.

Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4.12.90

Про підслідність кримінальних справ військовим прокуратурам: Наказ Генерального прокурора України від 5.08.94 № 16

Про введення в дію нових форм статистичних звітів про роботу органів досудового слідства і затвердження Інструкції до цієї звітності: Наказ Генерального прокурора від 16.03.2004 № 32/12-ок (п.57)


Бандурка О. Досудове слідство. Яким йому бути? ("Круглий стіл" в МВС України "Місце і роль органів досудового слідства в системі кримінального судочинства України та шляхи їх реформування") //Урядовий кур`єр.- 2003.- 27 лютого (№ 38).-C. 16

Бандурка С. О., Слинько С.В. Расследование преступлений (уголовно-процессуальные проблемы). – Х., 2000. – 230 с.

Баулін О.В. До проблеми організаційної побудови органів досудового слідства // Вісник Запорізького юридичного інституту. №4(13) 2000 р.- Запоріжжя: Б. в.,2000.- C.191-203

Бондар Г. Досудове слідство України: минуле, сучасність та майбутнє //Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 8.-C. 107-109

Бондар Г. Становлення досудового слідства на території сучасної України //Право України.- 2002.- № 11.-C. 138-140

Бринцев В. Система досудового слідства //Право України.- 1998.- № 12.-C. 99-101

Быховский И. Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе. – М., 1961.

Вапнярчук В.В. Проблеми організації досудового слідства // Матеріали науково-практичної конференції "Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи". 25 червня 1997 р., Київ.- Х.: Право,1998.- C.178-180

Вапнярчук В.В. Проблеми реформування органів досудового розслідування // Матеріали наукової конференції "Конституція України - основа модернізації держави та суспільства". 21-22 червня 2001 р. Харків.- Х.: Право,2001.- C.385-386

Задорожній В. Досудове слідство: окремі нотатки //Юридичний вісник України.- 2005.- 9-15 квітня (№ 14).-C. 1,10

Ільковець Л. Проблеми реформування досудового слідства //Прокуратура. Людина. Держава.- 2004.- № 1.-C. 55-59

Казаренко М. Судово-правова реформа та досудове слідство: практичні аспекти взаємодії //Право України.- 1999.- № 1.-C. 83-85

Кожевніков Г.К. Судово-правова реформа в Україні і реформування органів досудового розслідування // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали науково-практичної конференції, 18-19 квітня 2002 р., м. Харків.- К.: Юрінком Інтер,2002.- C.64-67

Ларін М. Система органів досудового слідства: революція чи еволюція? ("Круглий стіл" в МВС "Місце і роль досудового слідства в системі кримінального судочинства України та шляхи його реформування") //Юридичний вісник України.- 2003.- 22-28 лютого (№ 8).-C. 2-3

Лісогор В. Збереження таємниці досудового слідства: правове регулювання //Право України.- 2000.- № 8.-C. 75-77

Лук`янчиков Є. Деякі проблеми досудового провадження // Правничий часопис Донецького університету. №1(4)-2000 р.- Донецьк: Б. в.,2000.- C.68-70

Макогон Є. Слідчі прокуратури у контексті реформування системи органів досудового слідства в Україні //Юридичний вісник України.- 2004.- 27листопада-3 грудня (№ 48).-C. 6; 4-10 грудня (№ 49).-C. 6

Маляренко В.Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу //Вісник Верховного суду України.- 2004.- № 8.-C. 2-5

Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством.- К.: Кондор, 2004.- 214 c.

Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448 с.

Охріменко С. Деякі аспекти сучасного стану процесуальної самостійності та незалежності слідчих органів внутрішніх справ //Юридична Україна.- 2006.- № 5.-C. 95-99

Півненко В. Досудове (попереднє) слідство України: проблеми організації та діяльності //Вісник прокуратури.- 2001.- № 2.-C. 94-97

Півненко Л.В. Досудове слідство України: проблеми функціонування // Збірник наукових праць. Серія "Право". Вип. 3.- Х.: ХНАДУ,2003.- C.141-146

Півненко В. Досудове слідство: проблеми теорії та практики //Право України.- 1998.- № 12.-C. 76-77

Півненко Л. Проблеми групового розслідування кримінальних справ //Вісник прокуратури.- 2003.- № 6.-C. 48-52

Півненко Л. Щодо системи гарантій забезпечення слідчої діяльності //Прокуратура. Людина. Держава.- 2004.- № 7.-C. 100-105

Півненко В., Коновалов С. Щодо прорахунків у реформуванні досудового слідства //Вісник прокуратури.- 2006.- № 6.-C. 96-102

Писарчук С. Досудове слідство: сучасність і перспективи // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 39.- Львів: ЛДУ,2004.- C.439 – 442

Поліщук В. Реформування досудового слідства в органах прокуратури //Вісник прокуратури.- 2003.- № 5.-C. 76-79

Примаченко Л.В. Права людини та досудове слідство // Актуальні проблеми політики. Вип. 13-14.- Одеса: Юрид. літ.,2002.- C.794-799

Романюк Б.В. До проблеми перебудови досудового слідства //Адвокат.- 2005.- № 1.-C. 12-15

Романюк Б. Перебудова функцій слідчого - основа демократизації досудового слідства //Прокуратура. Людина. Держава.- 2005.- № 11.-C. 94-102

Романюк Б. Інтуїція слідчого та її роль у пізнавальній діяльності на досудовому слідстві //Право України.- 2005.- № 1.-C. 56-60

Романов О. Досудове слідство: законодавчі аспекти //Юридичний журнал.- 2004.- № 11.-C. 39-41

Романов О. Слідство ведуть знатоки?: [Система досудового слідства] //Український Юрист.- 2004.- № 9.-C. 17-19

Руденко М. Прокуратура в очікуванні реформи //Юридичний вісник України.- 2003.- 21-27 червня (№ 25).-C. 4

Руденко М., Титарчук Г. Проблеми реалізації перехідних положень Конституції України щодо функцій прокурорського нагляду та попереднього (досудового) слідства //Юридична Україна.- 2003.- № 12.-C. 65-70

Савонюк Р.Ю. Досудове слідство: проблеми, що потребують нагального вирішення // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002р. м.Запоріжжя: У 2 ч. Ч.2.- Запоріжжя: ЗЮІ МВС України,2002.- C.55-59

Савонюк Р. Межі доказування в досудовому слідстві //Право України.- 2006.- № 6.-C. 91-94

Сирый Н. Проект УПК: назад в будущее? (=Уголовный процесс: назад в будущее:). Перспективы обновления уголовно-процессуального законодательства Украины и системы правоохранительных органов //Юридическая практика.- 2005.- 20 декабря (№ 51).-C. 1,19-20

Солов`євич І.В. Напрямки оптимізації досудового слідства // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002р. м.Запоріжжя: У 2 ч. Ч.2.- Запоріжжя: ЗЮІ МВС України,2002.- C.81-84

Слинько С.В. Процесуальний статус слідчого // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 6.- Х.: Право,2003.- C.120-127

Федченко В. Про обсяг повноважень слідчого при провадженні досудового слідства у складі групи //Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 5.-C. 84-87

Федченко В. Законодавче регламентування припинення діяльності слідчої групи //Право України.- 2002.- № 5.-C. 99-102

Федорченко В. Чи потрібне нам таке досудове слідство? Розмови про судову реформу в Україні поки що так і залишаються розмовами //Дзеркало тижня.- 2001.- 8-14 грудня (№ 48).-C. 6

Федорченко В. О досудебном следствии и не только... //Дзеркало тижня.- 2003.- 26-27 липня (№ 26).-C. 8

Чайковський А.С., Губар С.В., Довбня В.А. Дізнання та досудове слідство: історія і сучасність.- К.: РВВ МВС України, 2004.- 180 c.


ЗАВДАННЯ

12 липня 2006 року була порушена кримінальна справа відносно лейтенанта міліції Рябова за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 КК України (отримання хабаря). Під час обшуку у квартирі Рябова були знайдені та вилучені пістолет системи «ТТ», дозволу на зберігання якого у Рябова не було та картина, що знаходилася у місцевому музеї та була викрадена в жовтні 2000 року (за фактом крадіжки картини 13 жовтня 2000 року була порушена кримінальна справа і після проведення всіх можливих слідчих дій була зупинена 1 квітня 2001 року) .

Згодом з'ясувалося, що пістолет був викрадений у розташуванні військової частини. За цим фактом була порушена кримінальна справа 25 лютого 2002 року і на цей час провадження по ній зупинено на підставі п.3 ч.1 ст. 206 КПК України. Слідством також встановлено, що Рябов в перід з листопаду 2000 по листопад 2002 року проходив строкову військову службу в цій частині.

Чи можливе об'єднання трьох кримінальних справ? Кому підслідна об'єднана справа? З якого моменту слід обчислювати строк досудового слідства?


Тема: Взаємодія органів досудового слідства і дізнання

ПЛАН
  1. Правові підстави взаємодії органів досудового слідства і дізнання при розслідуванні злочинів.
  2. Сутність, значення та форми взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні злочинів.
  3. Взаємодія слідчого з органами дізнання на стадії порушення кримінальної справи.
  4. Взаємодія слідчого з органами дізнання на стадії досудового розслідування.


Нормативні акти та література:

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 березня 1992 р. // Бюл. законодавства і юридичної практики України. – 2001.- № 8.- С. 262.

Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2003 р. № 1600 //

Балашов А.И. Взаимодействие следователя и органа дознания при расследовании преступлений. – М.: Юрид. юит., 1979. -110 с.

Вапнярчук В.В. Особливості процесуального становища особи. Яка провадить дізнання. - Х.: „Торсінг”, 2001, 220 с.

Дубинский А.Я. Взаимодействие следователя с органом дознания. – К.: КВШ МВД СССР, 1970. – 134 с.

Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К.: Вид-во МВС України, 1999.- 155 с.

Гапанович Н.И., Мартинович И.И. Основы взаимодействия следователя и органа дознания при расследовании преступлений. – Минск: БГУ, 1983.- 104 с.

Тертышник М.В., Слинько С.В Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. – Х., 1995

ЗАВДАННЯ


У справі про пограбування громадянина С. прокурор району надіслав листа на ім’я начальника районного відділу з вимогою створити слідчо-оперативну групу, керівником якої призначити слідчого прокуратури В. Начальник РВВС відмовився, письмово повідомивши про те, що справа підслідна органам внутрішніх справ, а тому в прокурора не має повноважень на дачу відповідних вказівок.

Оцініть дії прокурора та начальника РВВС. Які умои та порядок створення слідчо-оперативної групи? Які завдання взаємодії слідчих з органами дізнання? Назвіть та охарактеризуйте процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні кримінальних справ.


СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

Тема: Загальні умови судового розгляду



ПЛАН

1.Сутність та значення стадії судового розгляду.
  1. Безпосередність та усність судового розгляду – загальні умови

відправлення кримінального судочинства.
  1. Роль головуючого в судовому засіданні.
  2. Процесуальні наслідки неявки учасників судового розгляду до суду.
  3. Порядок та межі судового розгляду.



Нормативні акти і література


Закон України «Про судоустрій України» // Офіційний вісник України. – 2002. - № 10. – ст. 441.

Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 (зі змінами, внесеними згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 р. № 3, від 3 грудня 1997 р. № 17).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» // Вісн. Верх. Суду Укр. – 2004. – № 8 (48). – С. 6-10.

Зеленецкий В.С. отказ прокурора от государственного обвинения. – Х., 1979. – 116 с.

Маляренко В.Т. Про змагальність сторін у кримінальному судочинстві та функціональне становище суду (окремі аспекти) // Вісн. Верх. Суду Укр. - № 6 (34). – С. – 6 – 10.

Михайленко О., Юрчишин В. Проблеми відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді // Юридична Україна. – 2004. – № 4. – С. 50-55.

Лобойко Л.М. Допустимість спрощення порядку судового розгляду справи у кримінальному процесі змішаної форми. // Судова реформа в Україні. Проблеми і перспективи. – Мат. наук. конф. 18 – 19 квітня 2002 р. – м. Харків. – Київ – Харків. – «Юрінком Інтер». – 2002. – С. – 248 – 250.

Каркач П.М. Курочка М.Й. Конституційні функції прокуратури в діяльності суду. Навч. пос. – Луганськ. – 2004. – 114 с.


ЗАВДАННЯ

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2005 р. Х. засуджено: за ч. 1 ст. 190 КК – на три роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК – на три роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК – на три роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 червня 2005 р., яким Х. був засуджений на два роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК звільнений від покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік, і остаточно визначено три роки і один місяць позбавлення волі. Постановлено стягнути з Х. на відшкодування матеріальної шкоди 3 тис. 728 грн.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності вини Х. у вчиненому, просив змінити вирок – застосувати щодо засудженого ч. 4 ст. 70 замість ст. 71 КК, а також пом”якшити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК, обравши таке, яке непов”язане з реальним позбавленням волі. При цьому захисник посилався на те, що суд не врахував позитивних даних про особу засудженого і відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, а тому обране йому за ч. 2 ст. 190 КК максимальне покарання є надмірно суворим.

Які обставини підлягають доказуванню при розгляді кримінальної справи в суді? В чому полягає сутність безпосередності судового розгляду?


ПРОВАДЖЕННЯ В АПЕЛЯЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЇ

Тема: Сутність і значення перегляду судових рішень в апеляційному порядку

ПЛАН

1.Поняття, значення та основні риси перегляду судових рішень в

апеляційному порядку.
  1. Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження вироку

суду першої інстанції. Вимоги закону до апеляційної скарги (подання).
  1. Особи, які мають право подати апеляцію.
  2. Порядок розгляду справи в апеляційній інстанції. Обсяг перевірки

справи апеляційним судом.
  1. Результати розгляду справи судом апеляційної інстанції.



Нормативні акти та література


Постанова Пленуму Верховного Суду № 1 від 15 травня 2006 р. «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» // Адвокат. – 2006. - № 6. – С.40-41.

Богословська Л.О. Апеляційне провадження: історія виникнення в Україні // Судова реформа в Україні. Проблеми і перспективи. – Мат. наук. конф. 18 – 19 квітня 2002 р. – м. Харків. – Київ – Харків: Юрінком Інтер, 2002. – С. – 206 – 209.

Богословська Л.О. Порівняльний аналіз апеляційного та касаційного провадження по кримінальним справам // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. – Короткі тези доп. та наук. повідомл. респ. міжвід. науково-практичної конференції. – 9 – 11 листопада, 1995 р. – Х., 1995. – С. 300-301.

Гродзинский М.М. Кассационное и надзорное производство в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1953. – 231 с.

Костюченко О. Ревізійні засади перегляду кримінальних справ у апеляційному і касаційному порядку // Право України. – 1996. – № 9. – С. 54-56.

Курило О. Проблеми організації апеляційного розгляду та правові наслідки відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді // Юридична Україна. – 2006. – № 3. – С. 75-78.

Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах.// Вісн. Верх. Суду Укр. – 2002. – № 1 (29).2002. – С. 42-53.

Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку // Вісн. Верх. Суду України. – 2002. – № 2 (30). – С. 48-55.

Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов і ухвал суду в кримінальних справах // Право Укр. – 2003. – № 10. – С. 91-93.

Ривлин А.Л. Пересмотр приговоров в СССР. – М.: Гос. издат. юрид. лит.,1958. – 273 с.

Сірий М. Система перегляду судових рішень в Україні: погляд у майбутнє // Юридичний журнал. – 2003. - № 3 (9). – С.112-119.

Строгович М.С. Проверка законности и обоснованности судебных приговоров. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1956. – 319 с.

Филин Д.В. Проблемы апелляции в современном уголовно-процессуальном законодательстве Украины // Гос .и право. – 2005. – № 2. – С. 76-83.

Шевченко Т.В. Нове кримінально-процесуальне законодавство потребує подальшого вдосконалення // Вісн. Верх. Суду Укр. – 2002. – № 3 (31). – С. 30-31.

Шевченко Т.В. Нагальні проблеми апеляційного розгляду кримінальних справ // Вісн. Верх. Суду Укр. – 2003. – № 4 (38). – С. 49-50, 59.


ЗАВДАННЯ


Московський районний суд м. Харкова вироком від 3 квітня 2006 р. засудив П. та Л. за ч. 3 ст. 185 КК відповідно на три роки шість місяців та на три роки позбавлення волі і на підставі ст.. 75 КК звільнив кожного від відбування покарання з іспитовим строком на три роки. П. та Л. визнано винним у тому, що вони 22 січня 2006 р. повторно за попередньою змовою проникли шляхом злому дверей у будинок В., звідки таємно викрали належне господареві майно на суму 2 тис. 905 грн.

В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи, порушив питання про скасування вироку через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки було порушено вимоги п. 2.1 ч. 1 ст. 54 КПК, та направлення справи на новий судовий розгляд.

Чи підлягає задоволенню апеляційне подання прокурора? Яке рішення має прийняти суд апеляційної інстанції?