Історія рідного краю

Вид материала

Документы

Содержание Тип уроку Структура уроку Основні поняття Хід уроку VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Домашнє завдання Основні поняття Хід уроку Коли була утворена Полтавська область? V. Закріплення вивченого матеріалу VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Основні поняття Хід уроку IV. Вивчення нового матеріалу V. Закріплення вивченого матеріалу VI. Підведення підсумків уроку VII. Домашнє завдання Тип уроку Урок – пішохідна екскурсія Хід екскурсії ... Полное содержание

Подобный материал:

• Урок літератури рідного краю для 10 класу Тема: «Образ рідного села Валер’янівки, 154.89kb.
• Методичні рекомендації щодо участі у всеукраїнській історико-географічній експедиції, 74.97kb.
• Недосєкіна т. В. Історія рідного краю, 3561.18kb.
• Конкурс знавців рідного краю «Моя Мала Батьківщина», 131.44kb.
• Умови всеукраїнської історико-географічної експедиції, 286.49kb.
• План І. Історія відкриття музею II. Музейна експозиція Розділ Військова історія краю, 107.17kb.
• 645-річчю села Хащувате присвячується, 1291.82kb.
• Позакласний захід, 391.82kb.
• Тема: Природа наш спільний дім, 93.96kb.
• Багрянцем покрила у лузі калину, 94.37kb.

Тема. Полтавщина на межі століть

Мета: дати характеристику соціально-економічного становища Полтавщини на зламі двох століть; формувати вміння аналізувати історичну ситуацію, зіставляти історичні факти; виховувати в учнів повагу до минулого рідного краю та його мешканців.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта Полтавщини, ілюстрації

Основні дати: 1861 рік – реформа скасування кріпацтва.

1905 рік – селянське повстання в селі Великі

Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині.

Структура уроку

І. Організаційний момент (учитель знайомить учнів з темою й основними завданнями уроку)

ІІ. Вивчення нового матеріалу:

1. Становище населення Полтавщини в кінці ХІХ на початку ХХ ст. (розповідь учителя)
   
2. Селянські повстання на Полтавщині (колективна робота за підручником; аналіз ілюстративного матеріалу)
   
3. Зміни, які сталися в господарстві нашого краю після ліквідації кріпацтва (самостійна робота учнів за текстом підручника)
   

ІІІ. Закріплення

Дидактична гра “Правда – неправда”

Умови гри: учні діляться на дві команди. Учитель називає твердження, якщо воно правильне учні ставлять +, а якщо ні то - По закінченні гри підраховуються правильні відповіді і визначається переможець.

Наприклад:

1. Кріпацтво – це повна залежність селян від свого поміщика.
   
2. Кріпацтво було ліквідовано в 1681році.
   
3. Селяни йшли на заробітки до Південної України.
   
4. Під час повстань селяни боролись за повернення кріпацтва.
   
5. Найбільше селянське повстання 1905 року на Полтавщині відбулося в селі Опішня.
   
6. В кінці ХІХ ст. вже з’явилися комбайни.
   
7. Наш край входив до цукрового району.
   
8. Полтавці в кінці ХІХ на початку ХХ ст. боролися за свою свободу і незалежність.
   

ІV. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.


Тема. Полтавщина у складі Радянської України

Мета: формувати початкові знання та уявлення про перебіг основних подій вітчизняної історії 20-30-х рр. на теренах Полтавщини, вчити пояснювати поняття, вживати їх у мовленні, визначати історичне тло у художніх оповіданнях на історичну тематику, висловлювати своє ставлення до суперечливих подій, наводячи відповідні аргументи.

Основні поняття: індустріалізація, колективізація, голодомор, репресії.

Обладнання: підручник, атласи і карта, ілюстрації, фотографії або слайди до теми.


Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Чи вдалося Україні здобути та зберегти незалежність на початку 20 століття?

Розшифруйте складноскорочення: УНР, ЗУНР, УРСР, СРСР.

Розташуйте події у хронологічній послідовності, вказуючи дати, коли вони відбулися: голодомор на Україні, проголошення УНР і ЗУНР, початок Першої світової війни, входження УРСР до складу СРСР.

ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Словникова робота (індустріалізація, колективізація, репресії, голодомор – на основі вивченого на уроці історії України).
   
2. Самостійне читання вступної статті у підручнику.
   
3. Опрацювання змісту прочитаного тексту – за запитаннями 1 – 4 після тексту підручника. (висловлення ставлення до суперечливих подій)
   
4. Робота з історичними джерелами.
   

Опрацювання письмових джерел, вміщених у підручнику – спогадів очевидців про голодомор на Полтавщині. Відповіді на запитання до них.

Робота з фото- чи слайд джерелами за орієнтовною пам’яткою:

1. Розкажіть, що ви бачите на фотографії.
   
2. Які предмети зображено на фото?
   
3. Яким чином вони використовуються?
   
4. Що роблять люди, зафіксовані на світлині?
   
5. Як ви гадаєте, спеціально чи мимоволі зроблено знімок?
   
6. Який настрій та почуття передають висвітлені події?
   
7. Що нового ви дізналися, розглядаючи запропоновані фотографії?
   

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з робочим зошитом – завдання 1 – 3.

2. Читання художнього оповідання в підручнику – виокремлення історичних фактів.

VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Розв’язування головоломки-криптограми:

Перший крок – відповісти на запитання, замінити числа словами.

Другий крок – відгадування зашифрованого слова, підставляючи замість чисел букви, отримані після першого кроку.

КРОК 1

• Складноскорочення назви держави, до складу якої наприкінці 1922 р. увійшла Українська Радянська Соціалістична республіка
  

(СРСР)

1 2 1 2

• Процес розбудови заводів, фабрик, залізниць, електростанцій та інших промислових об’єктів
  

(індустріалізація)

3 4 5 6 1 7 2 3 8 9 3 10 8 11 3 12

• Назва міста, де побудовано найбільшу на той час гідроелектростанцію
  

(Запоріжжя)

10. 8 13 14 2 3 15 15 12
    
    • Селянин, який, утративши власну землю та майно, переходив до колективного господарства, стаючи безправним наймитом
      

(колгоспник)

16. 14 9 17 14 1 13 4 18 16
    
    • Члени партії, яка у 1917 р. захопила владу в Росії, а з грудня 1919 р. – в Україні; утворили СРСР, проводили жорстоку політику щодо свого народу
      

(більшовики)

19. 3 9 20 21 14 22 18 16 18
    

КРОК 2

Розшифрувати назву праці відомого історика Р. Конквеста про трагічні події 1932-1933 рр.

15 4 18 22 8 1 16 14 2 19 14 7 18

(«Жнива скорботи»)

7. Домашнє завдання
   

Дати відповідь на запитання 4 – 5 робочого зошита.


Тема. Утворення Полтавської області

Мета: формувати початкові знання про формування території сучасної Полтавської області, її символи, закріплювати вміння читати «герб», вивчити Гімн Полтавщини, виховувати любов до своєї малої батьківщини.

Основні поняття: адміністративна реформа, геральдика, топоніми.

Обладнання: карта, стенд «Символи Полтавщини», фотокраєвиди свого міста чи села.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання.

Розповіді учнів про спогади їхньої родини про голодомор.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Словникова робота (топоніміка, геральдика, реформа)

2. Повторення про територіальні одиниці, до складу яких в різні часи входила територія Полтавщини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми і мети уроку.

3. Вивчення нового матеріалу
   

1. Вибіркове читання тексту «Утворення Полтавської області»

Коли була утворена Полтавська область?

В яких роках відбувалися територіальні зміни в області?

Скільки зараз районів входить до складу Полтавської області?

Назвіть міста обласного підпорядкування.

2. Робота з картою – визначення областей-сусідів Полтавської області, визначення районів, що межують з вашим районом.

3. Робота з історичним джерелом (уривок з Постанови ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р.) порівняння складу утвореної області та сучасної.

4. Ознайомлення з символами області – розшифровка кольорів та елементів Прапора та Герба Полтавщини.

5. Коментоване читання Гімну Полтавської області.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Вправляння у виразному читанні Гімну Полтавської області, розучування строф напам’ять.

2. Виконання вправ у зошиті.

3. Перегляд фотографій з краєвидами рідного міста чи села.

4.Творче завдання: написати твір-мініатюру, вірш або намалювати малюнок про своє місто чи село.

VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Виставка творчих робіт учнів.

VII. Домашнє завдання

Колективна справа – підготовка газети про своє село чи місто.


Тема. Полтавщина в полум’ї війни

Мета: формувати початкові знання та уявлення про перебіг подій Великої Вітчизняної війни на території Полтавщини, називати найважливіші події, закріпити хронологічні вміння, закріпити основні поняття, вчити вживати їх у мовленні, дати поради учням щодо проведення опитування очевидців історичних подій, спонукати поцікавитися участю родичів у Другій світовій війні, сприяти усвідомленню думки про неприпустимість забуття подвигів ветеранів війни і повторення воєнного лихоліття.

Основні поняття: евакуація, окупація, партизанський та підпільний рух.

Обладнання: підручник, атласи та карта, сімейні реліквії учнів, пов’язані з війною.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання

Коментар кожної групи до виконання колективної справи – виготовлення газети про рідне місто чи село.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання учнів

Велика вітчизняна війна не обійшла жодну родину, жодного міста чи села багатостраждальної України.

Яким же був перебіг війни на Полтавщині?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Словникова робота – пояснення значення виділених слів у тексті підручника, спираючись на знання з історії України, – евакуація, окупація, партизанський та підпільний рух.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота в групах – опрацювання частин тексту, представлення змісту своєї частини іншим учням класу.

2. Складання учнями запитань до тексту.

3. Розв’язування хронологічних задач (завдання у підручнику і зошиті).

4. Опрацювання тексту «Імена героїв на карті Полтави».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виконання завдань робочого зошита – 1, 3, 4, 5.

2. Розповідь учнів про сімейні реліквії, пов’язані з війною.

3. Рекомендації учителя щодо проведення опитування свідків воєнного лихоліття.

VI. Підведення підсумків уроку

Сприяти усвідомленню думки про неприпустимість забуття подвигів ветеранів війни і повторення воєнного лихоліття.

VII. Домашнє завдання

Записати спогади родичів, односельців про роки війни.



Тема. Полтавщина сучасна

Мета: в доступній формі розповісти учням про події, які відбувалися на Полтавщині у 80- х – 2007 роках; допомогти учням зрозуміти, яким чином в нашому краю проходили державотворчі процеси; виховувати повагу до свого народу, до свого краю, до його минулого.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: карта Полтавщини, ілюстрації

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Полтавщина у 60-80х р. р ХХ ст.(Розповідь вчителя)
   
2. “Перебудова” на Полтавщині (Коротке ознайомлення учнів з цим періодом)
   
3. Участь полтавців у подіях всеукраїнського значення (Робота з підручником)
   
4. Розвиток господарства в нашому краї (Колективне читання тексту)
   
5. Культурні здобутки полтавчан (Самостійне опрацювання тексту підручника з послідуючим обговоренням)
   

ІІІ. Закріплення

Дати відповіді на запитання в підручнику.

IV. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя



ДОДАТОК

Урок – пішохідна екскурсія

На цих місцях не в’януть квіти

На цих місцях не в’януть квіти, Під час фашистських окупацій

І соловейко не співа. Кати згубили тисячі,

Де Полтавщини мерли діти, Ані жінок, ні їх дитяток

Горить ще слава бойова. Не пожаліли палачі.


Полтава славиться місцями, На місці тому зараз в парку

Що нам нагадують війну. Меморіальний комплекс є:

Туди ходили ми із вами. Усі вклоняються низенько,

Стрічать прапрадідів весну. І кожен квіти дістає.


Підпільна молодіжна група І пам’ять про війну не згасла

У сорок першому була, В музеї краєзнавчім є,

Проти фашистів виступала, Окрема зала, у якій

Їх Ляля Убийвовк вела. Могутня слава постає.


Сміливі наші полтавчани, Війну не можем ми забути,

Що не скорились ворогам, Вона ослабила наш рід.

Були розстріляні на місці. І пам’яті вогонь той вічний

Тепер і пам’ятник вже там. У своїм серці запаліть.


Маршрут екскурсії:

План

1. 
   Пам’ятний знак на честь 50 – річчя операції « Френтік».
   

( вул. Маршала Бірюзова, район СШ №11).

2. Пам’ятник генералу – лейтенанту О. І. Зигіну.
   

( площа Зигіна).

3. Меморіальний комплекс Солдатської слави
   

( район вулиці Френзе).

4. Пам’ятник Нескореним полтавчанам
   

( бульвар І. П. Котляревського на перехресті з вул. Пушкіна).

5. Краєзнавчий музей. Відвідування зали « Полтавщина у роки Великої Вітчизняної війни».
   

Хід екскурсії

За планом учні з вчителем відвідують пам’ятні місця Полтави, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни.

Чотири учні виконують роль екскурсоводів. Вони завчасно, під керівництвом викладача історії, готують повідомлення про пам’ятник, що представляють. В ході екскурсії екскурсоводи знайомлять учнів групи з історією встановлення і скульптурним обличчям пам’ятника та його героями.

1. 
   Пам’ятний знак встановлено на честь 50 – ї річниці авіаційної операції « Френтік». Вона здійснювалась військово - повітряними силами США та Великої Британії у 1944 р. на Полтавському аеродромі базувалися американські винищувачі « Мустанги» та стратегічні бомбардувальники Боїнг – 17 « Летючі фортеці», що здійснювали « човникові операції» по бомбардуванню цілей на території Німеччини та Італії. Тут літаки проходили дозаправку, ремонт.
   

22 червня 1944 року німецька авіація скинула на місто авіабомби. Постраждало 102 чоловіка, 20 з них загинули. Під час нальоту загинули військові кореспонденти П. О. Лідов, С.М. Струнников, О. О. Кузнєцов. Цього ж дня згоріло 89 американських і радянських літаків. Які виконували або забезпечували « човникові операції». Але це був останній успіх німців. Усі подальші спроби зірвати «човникові операції» і вивести з ладу Полтавську базу зазнали невдач.

У 1994 році поряд з авіамістечком було відкрито пам’ятний знак – на гранітних брилах – пропелер винищувача. На відкриття приїжджала делегація ветеранів військово-повітряних сил США, учасників операції « Френтік».


2. Пам’ятник генералу-лейтенанту О.І. Зигіну встановлено у 1957 році на площі у Полтаві. Зигін Олексій Іванович народився на Дону. Учасник Перщої світової війни. З 1918 року – у Червоній Армії. Під час Великої Вічизняної війни командував 58 –ю, 39 – ю та 4 – ю гвардійськими арміями. Загинув біля с. Киряківки Глобинського району. На місці загибелі споруджено обеліск. Був похований у Петровському парку в Полтаві. У 1969 році останки перенесено до меморіального комплексу Солдатської Слави. Його ім’ям названо площу Полтави.

3. Меморіальний комплекс Солдатської Слави знаходиться на території полтавського парку ім. І. П. Котляревського, на місці Старого міського кладовища. У 1941 – 43 роках, під час німецько-фашистської окупації, на території кладовища і концтабору, що знаходився неподалік, було закатовано понад 3,5 тис. радянських громадян – мирних жителів, військовополонених, партизанів та підпільників. В 1969 році тут відкрито меморіальний комплекс Солдатської Слави. Сюди були перенесені останки радянських воїнів – визволителів, полеглих у боях за Полтаву. У центрі меморіалу – тригранний облицьований сірим гранітом обеліск – трилон у формі солдатського щита з написом: Слава героїв безсмертна». Біля підніжжя палає Вічний вогонь, запалений двічі Героєм Радянського Союзу генерал-полковником О. І. Родімцевим від факелу, доставленого з могили Невідомого Солдата у Києві. Біля обеліска – 6 метрова гранітна постать воїна з щитом. Поруч з ним розташовані могили загиблих воїнів, партизанів, підпільників, жертв фашизму.

4. Пам’ятник Нескореним полтавчанам встановлений на бульварі І. П. Котляревського на честь членів підпільної комсомольсько-молодіжної групи « Нескорена полтавчанка», яка діяла з осені 1941 до травня 1942 року в окупованій Полтаві. Цією групою керувала Ляля Убийвовк. До її складу входило 20 молодих патріотів, у тому числі С. Сапіго, С. Іллєвський, Л. Пузанов, Б. Серга та В. Сорока. Група проводила антифашистську агітацію серед жителів, допомагала звільнятися з полону воїнам Червоної армії, готувала збройний виступ.

Шостого травня 1942 року гестапо заарештувало найактивніших учасників операції. Всі вони після катувань були розстріляні.

Пам’ятник було відкрито у 1967 році на честь підпільної молодіжної групи. На гранітному постаменті встановлено погруддя керівника групи, Героя Радянського Союзу Лялі Убийвовк.

5. 
   Краєзнавчий музей. Відвідування зали « Полтавщина у роки Великої Вітчизняної війни».
   

Підсумок

Після закінчення екскурсії зі складу учнів формуються три групи: пошуковці, фотохудожники і науковці, кожна з яких отримує завдання.

Пошуковці проводять краєзнавчу розвідку на тему: « Вулиці мого міста, що бережуть пам’ять про героїв війни». Вони збирають і записують матеріал про героїв Великої Вітчизняної війни, увіковічених у назвах полтавських вулиць і площ ( Л. Убийвовк, С. Сапіго, О. Зигіна, С. Кондратенка, маршала Є. Бірюзова, генерала М. Ватутіна, героїв Степового фронту та інших).

Фотохудожники оформляють фотостенд ( альбом, стінну газету) за маршрутом та матеріалами екскурсії.

Науковці працюють над збором та систематизацією матеріалу для доповіді на тему: « Полтавщина у роки Великої Вітчизняної війни».

Зібраний матеріал і повідомлення представляють для обговорення на учнівській конференції « Мій край у роки війни». Його також доцільно використовувати під час проведення годин спілкування, присвячених Дню визволення міста від німецько-фашистських загарбників та інших виховних заходів.


Сторінками історії рідного краю

Моя земля – земля полтавська


(Звучить пісня «Полтаві»)

Звучить так ніжно, променисто:

Моя Полтава! Рідне місто!

Прекрасне, давнє, старовинне!

Тут річка Ворскла тихо плине,

Тут верби хилять свої віти

І пахощі дарують квіти.

А на церквах проміння грає,

Усе навколо осяває.


Тут всі часи разом зійшлися,

Корінням вічності сплелися.

Хай дощик теплий поливає

І те коріння напуває,

У кожнеє нехай віконце

І в душі людям світить сонце,

Любов до тебе хай не гине.

Полтаво, донько України!


Міста, як і люди, мають свій день і рік народження, свою біографію, свою неповторну долю.

Та якщо людське життя вміщується щонайбільше в сотню літ, то міста живуть віки і тисячоліття. Живуть, борються, переживають радість становлення і змужніння, і в кожного з них своя власна доля, притаманна тільки тому чи іншому місту, своя вдача, своя краса, своя героїчна історія.


Є міста, які збудовані не так давно. Дата заснування таких міст точно відома.

А от щодо Полтави, то ще недавно їй відзначали 825 років, а потім місто раптово постаріло і відзначило 1100 років. Чому так?


(Відповіді дітей. Пояснення вчителя про перші писемні згадки про місто та археологічні дослідження)


Над містом замріялось небо ясне,

Іскриться, проміннями грає.

До себе, Полтаво, ти кличеш мене,

Перлина пшеничного краю.

Принаджують Ворскли вечірні вогні,

Де в хвилях купаються віти,

Здаєшся в хвилини такі ти мені

Найкрасивішою в світі.

У ратнім труді і в ділах трудових

Гучну заслужила ти славу.

В зеленому парку для радості всіх

Сіяє орел величавий.

Твої золоті неосяжні поля

Дарують колосся пшениці.

Нехай же квітує коханням земля,

І мирними будуть зірниці.


Сьогодні ми почнемо знайомство з історією Полтави, ніби на машині часу відправимось на багато століть назад.


Про сиву-сиву давнину

Мого згорьованого краю

Сьогодні розповідь почну,

Яку давненько вже плекаю.

Текла в далекі ті часи

В моїм краю ріка глибока,

По берегах її ліси

Шуміли по обидва боки.

А в нетрях древніх тих лісів

Звірів водилося чимало,

І розмаїття голосів

Пташиних звідусіль лунало.


(Вчитель коротко говорить про літописи)


В Іпатіївському літописі говориться:

«Ігор Святославович, зібравши війська свої, поїхав... супроти половців і переїхав Ворсклою коло города Лтави, йдучи до Переяславля, і узрілись вони з військами половецькими».

Це перша письмова згадка про поселення Лтаву, відноситься вона до 1174 р. (1173 р.) Розташовувалось воно на нинішній Івановій горі – Червоній площі, по березі річки Лтавки, що впадала у Ворсклу. Тепер вона тече під землею у трубах.


(Коротка розповідь про городище Лтаву, річки, які її оточували, захищали)


Плине лугом-долиною Ворскла-річенька,

Плине лугом, всміхаючись, наче дівчинка.

В коси хвильок вплітає промені-стріченьки,

А вони їй спадають на личенько.


Плине лугом-долиною Ворскла-річенька,

І не сонце, не місяць їй шлях освітлюють,

А освітлює шлях їй удень і у ніченьку

Край долини тополі зелена свічечка.


Багато пережила Полтава за часи свого існування. Не раз нападали на неї вороги – кочівники, татари, польсько-литовська шляхта – спалювали, знищували місто, а воно знову відроджувалось, відбудовувалось, міцніло.

У часи козацтва Полтава була полковим містом. Ми відкриємо тільки одну сторіночку історії міста 17 ст. Ця сторіночка присвячена Марусі Чурай – поетесі, співачці.


...В сім’ї чесного й хороброго полтавця Гордія Чурая далекого 1625 року народилось довгожданне дитя. Назвали первісточку Марією. Росла дівчина на околиці міста. Любила босоніж ходити росяними травами, слухати пісні соловейка, зустрічаючи схід сонця. А згодом сама заспівала, як ота дивна птаха.


Минав час, прийшло до полтавської красуні кохання – перше й неповторне. Полюбила вона Гриця. Марусю ж кохав молодий козак Іскра. Та навесні 1648 року почалася визвольна війна українського народу проти польської шляхти. Пішов на війну і Гриць разом з Іваном Іскрою. А батько Марусі загинув аж у далекій Варшаві. А йшли козаки у бій з піснями Марусі Чурай.


Сумувала Маруся за батьком. А тут і друга новина – Гриць, повернувшись з війни, одружився за бажанням його матері на багатій дівчині. Ще більше горе запало в душу дівчини. І вирішила вона причарувати Гриця, коли зустріла його на вечорницях. Довго ходила до криниці й вимивала-полоскала зілля до схід сонця. А потім дала випити настою милому. Не причарувала – отруїла... і Марусю посадили до острогу, засудили до страти.


І ось на центральний майдан Полтави привезли закуту в кайдани Марусю. Писар читає вирок. Та в цей час, через натовп, на змиленому баскому коні пробрався вершник. То був Іван Іскра. Іменем Богдана Хмельницького вершник зупинив читання вироку й вручив наказ, в якому Марусі Чурай дарувалося життя.

Кажуть, після цієї події горда Маруся кинулася з високої греблі у Ворсклу. Існують і інші версії – вона дуже захворіла і померла; пішла черницею в монастир.


Чи так було? Відомо одне: називають більше 20 пісень, що їх склала Маруся Чурай.


Дещо пізніше сталася подія, яка зробила Полтаву відомою в світі – це Полтавська битва 1709 р. зі шведами.

Коли на сполох дзвони калатали,

А шведський кінь летів по полинах, -

На частокіл, спираючись Полтава,

Сама тоді зробилась кам’яна


(Учитель коротко про Полтавську битву)


З 1802 року Полтава стає центром губернії. З цього часу розпочинається швидка розбудова міста.

В цей же час до 100-річчя Полтавської битви проводиться благоустрій (на жаль, тільки центра міста, а окраїни його потопали в грязюці. Характерним для цього часу є прислів’я: «Полтава сидит на горе, как пава, а в грязи, как жаба».) Саме в цей час був встановлений відомий всім вам пам’ятник Слави на Круглій площі (в Корпусному парку).

На жаль, Полтавська битва 1709 р. була не останньою кривавою сторінкою в історії Полтави. Ще не раз доводилося проводжати їй своїх синів на бій.

Але особливо жорстокою була Друга світова війна – Велика Вітчизняна війна.

(Коротко про Полтаву в ній).


Стоїш ти, Полтаво, огорнена в славу,

Закривши останню сторінку криваву,

Хай більш їх не буде! Хай лагідний дим

Витає над огнищем мирним твоїм.


Полтаву називають містом музеїв і пам’ятників. Які музеї ви знаєте? У яких встигли побувати?


Один із найвідоміших музеїв – це краєзнавчий. Його було засновано 1891 р. за ініціативою В. В. Докучаєва, професора-грунтознавця. З 1908 р. знаходиться в тому ж приміщенні, що й зараз. Був спалений фашистами. Після війни відбудований, реставрований. Відкритий знову у 1964 р.


Розповідають експонати

Про все, що є в краю моїм.

І я задумливо і свято

Сприймаю цей музейний дім.


Дім, схожий на народну казку,

Де грає барвами всіма

Проста полива опішнянська,

Подібної якій нема.


Мозаїка з барвистих квітів,

Як на мисках чи куманцях,

А ще старі герби повітів,

А ще чумацький битий шлях.


І витвір цей митців з народу,

Що діяли немов боги,

У час великої негоди

Хотіли знищить вороги.


Його з боями в день розплати

Наш визволив солдат...

Дім, у якому експонати,

І сам стоїть, як експонат.


Сьогодні Полтава – промисловий, культурний і науковий центр України, обласне місто. Днями ми відсвяткували 70-річчя Полтавської області.


(Звучить пісня – «Полтавські дзвони», потім показ і бесіда про символіку Полтавщини та Полтавського району)


Сьогодні наш обласний центр має більше 70 підприємств, більше 10 науково-дослідних і проектних інститутів, близько 40 шкіл, багато училищ, технікумів, коледжів, інститутів. Є музично-драматичний і ляльковий театри. Багато музеїв, пам’ятників. Більше 700 вулиць, зальна довжина яких більше 300 км – відстань від Полтави до Києва. Населення близько 300 тис. жителів, які прославляють своє місто турботою і працею.

(Перегляд слайдів з видами Полтави під пісню «Калинова Полтава»)


Люблю тебе, моя Полтаво,

В осіннім золотім вінку,

Коли горять ліси в загравах,

Кружляє листя у танку.


Люблю твої ранкові звуки

І ритм буденності чіткий,

Людей твоїх робочі руки,

Що наближають вік новий.


Люблю тебе в огнях вечірніх,

У квітах, зорях і піснях.

Під сонця золотим промінням

Живи, Полтаво, у віках!


Сьогодні ми відкрили маленьку часточку історії Полтавщини. Любіть, вивчайте історію свого краю, робіть його ще красивішим, багатшим.

(Перегляд фрагментів відеофільму «Заповідна краса Диканьського краю»)


Мій рідний край – дідів тривожна юність,

Буремний плин сучасних наших днів,

Вінком для тебе кучеряві руна

Густих полтавських парків і садів.


Вінком для тебе – перемоги слава

І чисте небо, мирне, голубе.

Квітуй, рости в труді, моя Полтаво.

Ми ще не раз прославимо тебе!


(Виходять усі учасники виступу)


Полтаво древня, до сьогодні юна!

В безсмертній славі світиться твій день.

Красуйся і рости, Полтаво,

В вінку розквітлих трудових пісень!


(Звучить пісня «Хай цвіте Полтава»)








Навчальне видання


Історія рідного краю

(вступ до історії Полтавщини)


5 клас


Методичний посібник для вчителя