Історія рідного краю

Вид материала

Содержание

Повторення вивченого
Підсумок уроку, домашнє завдання
Основні терміни та поняття
V. Підсумки уроку
Основні поняття
Тип уроку
Риси язичництва
V. Підсумки уроку.
Основні поняття
Учитель зачитує уривок з Галицько – Волинського літопису
V. Підсумки уроку.
Основні терміни та поняття
V. Підсумки уроку

Подобный материал:

1 2 3 4

Тема. Скарби Полтавщини

Мета: Знайомити учнів з досягненнями культури українського народу, на конкретних прикладах навчального матеріалу розкривати характерні риси українського народу через аналіз його культури, працювати з історичною термінологією, виховувати почуття патріотизму, гордості за культурні досягнення свого народу, розвивати потяг до знань

Обладнання: Настінна карта, ілюстрації, документи, виставка літератури з археології Полтавщини, пам’ятка «Ознаки держави»

Повторення вивченого: попередня тема ( з застосуванням роботи в парах, інноваційних методів навчання, елементів гри)

Вивчення нового матеріалу:

План:

Залізний вік на території Полтавщини
Кіммерійці
Скіфи
Сармати
Більське городище
Перещепинський скарб

Слово вчителя: Про початок залізного віку на Полтавщині. Кіммерійці – початківці в оволодінні залізоробною та сталеливарною технікою, їх роль у поширенні заліза в Європі. Зброя кіммерійців, спорядження верхового коня.
Скіфи на території Полтавщини. Робота з свідченнями: аналіз, держава в скіфів. Робота з пам’яткою «Ознаки держави».
Скіфське суспільство
Більське городище – робота з книгами виставки з археології Полтавщини, ознайомлення з археологами Полтавщини – дослідниками в т. ч. і Більського городища – давнє місто Гелон
Робота з картою
Робота з термінами
Перещепинський скарб
Відповіді на логічні запитання
Підсумок уроку, домашнє завдання:

Написати твір на теми за вибором: «Життя скіфів», «Давнє місто Гелон», «Археологія Полтавщини»
Скласти кросворд з даної теми з ключовим словом: археологія

Тема. Загадкові знаки

Мета: поглиблювати початкові знання та уявлення учнів про історичні джерела, формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки, пов’язані з історією (геральдика), їхню роль у відтворенні минувшини; сприяти залученню до активного словника учнів таких історичних термінів, як герб, геральдика тощо; удосконалювати вміння працювати з історичним текстом; виховувати шанобливе ставлення та почуття гордості за національні символи

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів. Для актуалізації пізнавальної діяльності учнів і швидкого налаштовування їх на роботу доречно провести гру «Пароль»: пропонується назвати по одному важливому слову, що відповідало б змісту попередніх уроків, - своєрідний пароль, який дає змогу сісти й почати працювати ( слова не повинні повторюватися; учнів називають слова ланцюжком)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Обговорення проблемного питання : Як ви гадаєте, чи є повним відтворення минулого за речовими пам’ятками ?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

IV. Опрацювання нового матеріалу

Знаки-символи.
Як розшифрувати зображення гербів.(опрацювання тексту підручника поєднуємо з роботою в зошиті)

V.Підсумки . Гра «Чиста дошка» Учитель звертає увагу дітей на дошку з підготовленими заздалегідь запитаннями: Що таке герб? Що таке геральдика? Який елемент на гербі Полтавської області символізує могутність? Жовтий колір на гербі Полтавської області символізує…

Тема. Історія заселення краю

Мета: Знайомити учнів з історією заселення краю та його особливостями, характеризувати господарське життя, соціальну

структуру суспільства, показати спроби збереження незалежності, висвітлити походження географічних назв краю, вчити працювати з картою, розвивати в учнів вміння аналізувати і узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причини, значення; виховувати готовність захищати Батьківщину

Обладнання: Настінна карта, дидактичні матеріали, ілюстрації

важливих подій, свідчення жителів сіл про голодомор та події Великої Вітчизняної війни, документальні дані

І варіант

Повторення вивченого: попередня тема (з застосуванням роботи в парах, інноваційних методів навчання, елементів гри)

Вивчення нового матеріалу:

План:

Заселення краю в найдавніші часи. Походження географічних назв
Іноземні поневолювачі та боротьба з ними
Утворення Полтавської губернії
Боротьба за незалежність
Голодомор
Полтавщина в складі незалежної України

7.Наше сьогодення

Слово вчителя: Про заселення полтавського краю з найдавніших часів та походження географічних назв. Робота з картою

Робота з термінами (вивчення племен, які в різні часи населяли Полтавщину)

Монголо – татари в нашому краї
Вікторина: козацтво, Полтавщина в період національно – визвольної війни з Польщею + робота з картою
Утворення Полтавської губернії
Події 1917 – 1920 рр.
Полтавщина в складі СРСР (в т.ч. в роки війни)
Голодомор – аналіз свідчень, перегляд фрагментів фактів «Розсекречена правда» (про 3 голоди на Україні)
Полтавщина в наш час – робота в парах (за заздалегідь підготовленими картками з місцевим матеріалом
Підсумок уроку, домашнє завдання: родовід, «родинне дерево», сімейні перекази

ІІ варіант

Проведення уроку на матеріалах шкільного краєзнавчого музею

Тема. Полтавщина у складі Київської Русі

Мета: показати становлення Київської держави, познайомити учнів з оборонними спорудами Х-ХІІІ ст. на руському прикордонні, давати характеристику історичного діяча, виховувати повагу до історичного минулого краю.

Основні терміни та поняття: Посульська лінія оборони, «змійові вали».

Навчально-методичне забезпечення: підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку:

І.Організаційний момент (2хв.).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.1. Києво-Руська держава в кінці Х- на початку ХІ ст.

ІІІ.2. Посульська лінія оборони.

ІІІ.3. Поділ Сіверянщини між трьома центрами

князівської влади.

ІІІ.4. Боротьба з кочівниками

ІV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя. Бесіда за запитаннями.

Коли виникла Києво-Руська держава? Поясніть її назву.
Назвіть київських князів династії Рюриковичів. За яких з них держава досягла розквіту?
Чому Володимир велику увагу приділяв будівництву оборонних ліній?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.1. Києво-Руська держава наприкінці Х- на початку ХІ ст.

Розповідь учителя. Могутня держава склалась за правління Володимира і Ярослава. Охоплювала держава Київщину, Чернігівщину і Переяславщину.

Сусідство з неспокійним кочовим світом робило життя на Полтавщині пульсуючим. Це змусило Володимира займатись будівництвом оборонних споруд – «змійових валів».

Робота з підручником, бесіда за питаннями:

1.Які великі центри існували на Лівобережжі за часів Володимира? (Чернігів та Переяславль).

2.До чого прагнув Володимир, заселяючи Посулля ? (створення буферної зони між Києвом і степовиками).

ІІІ.2. Посульська лінія оборони.

Робота з картою. Завдання, знайдіть на карті

а) місто-гавань Воїнь Кременчуцького району

б) городище Сніпорід(с. Маківці Лубенського району)

в) замок в ур. Сампсоніїв острів біля с. Сенча Лохвицького району

г) посад міста Синець біля Сенчі

ІІІ.3. Поділ Сіверянщини між трьома центрами князівської влади.

Розповідь учителя.

Щоб закріпити єдиновладдя, Володимир поділив державу на землі, де посадив намісниками своїх синів. Це призвело до протистояння між братами

ІІІ.4. Боротьба з кочівниками

З південного сходу до Київської Русі підходило Дике поле, населене кочівниками. Розпочиналось буквально за ворітьми Києва. Кочівники, спочатку печеніги, здійснювали систематичні набіги на руські землі. 1036 року вони були розбиті. Новим ворогом стали половці. Боротьба з ними зайняла досить багато часу. 1184 року половці зазнали нищівної поразки на р. Оріль.

V. Підсумки уроку

^Тема^.^{Духовна}^{культура}

Мета: розкрити суть язичництва як світоглядної системи, звернути увагу на складність цих вірувань, на незвичайно багатий духовний світ слов'ян; розвивати навички роботи з текстом підручника, уміння складати схеми; виховувати повагу до духовної культури свого народу, замислитися над сенсом власного життя.

Основні поняття: язичництво, віра, боги, релігія, міф, ідол, святилища.

Обладнання: підручник, таблиця « Пантеон слов’янських богів», малюнки богів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку:

I. Організаційний момент (2 хв).

II. Актуалізація опорних знань (4 хв).

Вивчення нового матеріалу (30 хв).

IV. Закріплення. (5 хв).
V. Підсумки уроку (2 хв).

VI. Домашнє завдання (2 хв).

Хід уроку.

Організаційний момент.

Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку.

І І. Актуалізація опорних знань.

1. Що ви запам’ятали про релігійні уявлення слов’ян ?

2. Висловіть припущення про те, які питання мають розглядатися в ході вивчення духовної культури.

І І І. Вивчення нового матеріалу.

1. Язичництво.

2. Надприродні істоти.

3. Місця поклоніння.

1. Розповідь вчителя, за схемою « Риси язичництва». Учні працюють в зошитах, оформляючи схему. Робота з поняттями: язичництво, віра, боги, релігія, міф, ідол.

Обожнювання природи міфи, обряди

вшанування предків

Риси язичництва

зв'язок людини з

космосом

гармонія славлення радості

душі і тіла життя

прагнення до найкращого

2. Робота з підручником та таблицею « Пантеон слов’янських богів».

Завдання: ☺ після опрацювання, скласти загадку про духів

та фантастичних істот;

☺ розповісти про кого з богів ви вже чули,

довідались більше, які з них існують в

народі до цього часу;

3. Розповідь вчителя.

І V. Закріплення.

- Повторення понять: гра «Я почну, а ти закінчи». Вчитель починає говорити, а учень закінчує. Наприклад: Релігія – віра ……, надприродна всемогутня істота………. .

- Яких слов’янських богів ви запам’ятали ?

V. Підсумки уроку.

Підсумком є висновок про виконання завдання, поставленого на початку уроку.

VI. Домашнє завдання.

Відповідний параграф підручника;

Підготувати повідомлення про одне з язичницьких свят, яке збереглось до цього часу.

Тема. Нашестя монгольських завойовників

Мета. Показати, якої шкоди для Полтавщини завдала навала монголо – татарських орд; підкреслити, що однією з найважливіших причин поразки руських військ була відсутність єдності дій князів; виробляти в учнів вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх; виховувати почуття поваги до рідного краю, до захисників рідної землі і готовність самому стати на її захист.

Основні поняття: кочовий спосіб життя, орда.

Навчально – методичне забезпечення: підручник.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Структура уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІІІ. 1. Монголи.

ІІІ. 2. Битва на Калці.

ІІІ. 3. Розгром 1240 р.

ІІІ. 4. Під владою Золотої Орди.

ІV. Закріплення нових знань учнів.

V. Підсумки уроку.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

У першій третині XІІІ ст. Полтавщина теж стала жертвою агресії нового ворога зі сходу, відомого під іменем монголів.

Завоювання Русі відбулося несподівано швидко.

Хан Батий організував грандіозний похід на захід і Південна Русь стала проміжною ланкою в ньому.

Середньому Подніпров’ю монголи відводили роль тилу, який мав бути надійно забезпечений.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.1. Монголи.

Читання та обговорення вірша «Монголи»

Робота з ілюстраціями.

Репродуктивна бесіда за питаннями.

1. Якими був спосіб життя та заняття монголів?

2. Порівняйте озброєння руського дружинника та монгольського воїнів. Зробіть висновки.

Учитель розповідає, що внаслідок згуртуванню скотарських племен, котрі кочували просторами Сходу, утворилася монгольська держава на чолі якої став великий хан Чингісхан. Він прагнув створити неосяжну світову державу.

Робота з підручником

Опрацювати текст і виписати в робочий зошит:

1.Основні причини монгольського вторгнення на Русь.

2.Головна мета завоювань Чингісхана.

ІІІ. 2.Битва на Калці.

31 травня 1223 р. відбулася битва між об’єднаними русько- половецькими дружинами і монгольським військом на р. Калці в Приазов’ї. Русько-половецьке військо було менш численнішим за монгольське. Руські князі діяли порізно, більше думали про зведення особистих рахунків, ніж про перемогу над спільним ворогом. Битва трагічно і з великими втратами була програна руськими і половецькими військами.

Робота в групах.

Назвіть кілька причин поразки об’єднаних русько-половецьких військ на р. Калка.

ІІІ. 3. Розгром 1240 р.

Розповідь учителя.

У 1239 році завойовники рушили на Переяславль. Шлях Батия до столиці Переяславського князівства проліг дещо північніше Лтави. У Парасоцькому лісі під Диканькою збереглися рештки спаленого монголами невеликого городища – сторожі на Ворсклі.

Учитель зачитує уривок з Галицько – Волинського літопису

( свідчення 3) :

«…і взяв він ( Батий) город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив, і начиння церковне незчисленне срібне й золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа, преподобного Симеона, вони убили».

Запитання.

Про яку подію повідомляє літопис? (Взяття монголами Переяслава).

Коли вона відбулася? (3 березня 1239р.).

Як Батий повівся з населенням міста, священником і скарбами церкви? (Мешканці Переяслава на чолі з єпископом Симеоном перебиті, скарби захоплені).

Учитель узагальнює відповіді учнів, наголошуючи на спустошливому характері монгольських нападів. А наприкінці листопада 1240 р. майже вся багаточисленна армія хана Батия підійшла до Києва і оточила місто.

Робота з текстами літопису

ІІІ. 4.Під владою Золотої Орди.

Робота з підручником.

Слово « орда» пояснює вчитель. Воно має кілька значень:

а) ставка хана, ханський намет; б) монголо – татарська держава

( Золота Орда); в) монголо – татарське військо; г) у наш час так називають дикий, свавільний натовп.

ІV. Закріплення нових знань учнів.

Самостійна робота.

Тестування

Учням пропонується дати ствердну або заперечну відповідь на висловлювання вчителя.

1.Битва на р. Калці відбулася в 1226 р. ( Ні, в 1223 р.)

2.Монголи – це осідлі племена( Ні, це кочові племена)

3.Князі, що потрапили в полон до монголів, відкупилися.( Ні, їх стратили)

4.Хан Батий – онук Чингісхана.( Так).

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Прийнявши на себе удар завойовників, наші предки, відстоюючи свою незалежність, затримали нашестя монгольської орди у Західну Європу.

Тема. У складі Литви та Польщі

Мета: охарактеризувати особливості перебування полтавських земель у складі Литви та Польщі та політику правителів цих держав, розвивати навички оцінювання ролі історичних діячів, уміння працювати з історичною картою, висловлювати власну думку, виховувати почуття гідності та поваги до історії рідного краю.

Основні терміни та поняття: Битва народів, унія

Навчально-методичне забезпечення: підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку:

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІІІ.1. Перехід території Переяславщини під владу Великого

Князівства Литовського.

ІІІ.2. Доба Вітовта. Ворсклинська битва 1399 р.

ІІІ.3. Влада Речі Посполитої.

ІІІ. 4.Вишневеччина. Селітряна держава.

ІV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне тестування (учням пропонується дати ствердну або заперечну відповідь)

Головна мета Чингізхана – встановлення панування в степовій частині Євразії? (так )
Битва на р. Калка відбулася в 1226 р.? (ні. В 1223 р.).
Князі, що потрапили в полон до монголів, відкупилися? ( ні, їх стратили)
Завойовники знищили Голтов на Пслі, Новосанжарське городище, посад літописної Лтави? (так)

5. Хан Батий – онук Чингісхана? (так)

6. Переяслав не був взятий штурмом 3 березня 1239 року? (навпаки, був взятий)

У1240 р. через Полтавщину пройшов смерч західноєвропейського походу Батия?(так)

У Поворсклі сліди монгольських погромів майже відсутні? (так)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ.1. Перехід території Переяславщини під владу Великого Князівства Литовського

Розповідь учителя.

Після ослаблення Галицько-Волинської держави українські землі поступово переходять під владу Литовського князівства. Це відбувається досить мирно. Для литовців і українців спільним ворогом була Золота Орда, тому руські полки разом з литовськими виступали проти монголо-татар. Литовські князі дотримувались порядків, встановлених на руських землях. Для нашого краю монгольський період фактично закінчився в 1362 р., коли Київська земля разом з більшою частиною Переяславщини увійшла до складу Великого Князівства Литовського.

Робота з підручником, завдання

виписати в зошит принцип, якого дотримувались литовські князі при приєднанні руських земель, та його стисле пояснення
працюючи з картою, назвати землі, що ввійшли до складу Литовського князівства
Нагадати, до якого руського князівства входили землі Полтавщини.

ІІІ.2. Доба Вітовта. Ворсклинська битва.

Робота з підручником, бесіда за запитаннями.

Що вам відомо про протистояння між Ягайлом і Вітовтом.
Що вам відомо про Вітовта як великого князя литовського.
Коли і де відбулася Ворсклинська битва.
Які наслідки цієї битви.

ІІІ. 3.Влада Речі Посполитої.

Розповідь учителя. Після Люблінської унії польська держава прагне заволодіти українськими землями. Польська шляхта активно захоплює полтавські землі. Польща нав’язує свою владу, релігію, порядки.

ІІІ.4. Вишневеччина. Селітряна держава.

Робота в групах з подальшим обміном інформацією.

Поясніть поняття Вишневеччина.
Поясніть вислів Селітряна держава.

ІV. Закріплення нових знань

Тестування

1. Литовські князі змінювали встановлений устрій на руських землях (ні).

2. Полтавські землі ввійшли до складу Литовської держави (так).

3. На початку 15 ст. Полтавщина належала князю Любарту (ні, Вітовту).

4. Ворсклинська битва відбулася у 1379 р. (ні, у 1399 р.).

5. Столицею землеволодіння І. Вишневецького були Лубни (так).

6. Селітра використовувалась для виробництва паперу (ні, пороху).

V. Підсумки уроку

Учитель коментує, узагальнює відповіді учнів, оцінює їхню активність на уроці.

Blog

Історія рідного краю

Содержание