План І. Історія відкриття музею II. Музейна експозиція Розділ Військова історія краю XII xvii ст

Вид материалаДокументы

Содержание


Часові рамки: XII – XXI ст.
Розділ 1. Військова історія краю XII – XVII ст.
Розділ 2. Гарнізон м. Чернівців XIX-поч. XXст.
Оригінали експонатів
Розділ 3. Перша світова війна 1914 – 1917 рр.
Розділ 4. Друга світова війна 1939 – 1945 рр
Оригінали експонатів
Розділ 5. Радянський гарнізон міста Чернівців.
Розділ 7. Військові кафедри ЧНУ та БДМУ
Подобный материал:
Управління освіти Чернівецької міської ради

Чернівецька гімназія №5





Музей воєнної історії краю


План

І. Історія відкриття музею

II. Музейна експозиція

Розділ 1. Військова історія краю XII – XVII ст.

Розділ 2. Гарнізон м. Чернівців XIX-поч. XXст.

Розділ 3. Перша світова війна 1914 – 1917 рр. Чернівецький гарнізон 1918 – 1940рр.

Розділ 4. Друга світова війна 1939 – 1945 рр.

Розділ 5. Радянський гарнізон міста Чернівців.

Розділ 6. Чернівецький гарнізон в роки незалежності.

Розділ 7. Військові кафедри ЧНУ та БДМУ

ІІІ. Діяльність музею

І. Історія відкриття музею


Музей воєнної історії краю є унікальним для нашої області. Творці музею вважають його своєрідним подарунком місту до 600-річчя першої писемної згадки про Чернівці.

Ініціатива створення закладу належить приватній особі, а саме Крістеску Віктору Мірчевичу – директору ТОВ ”Ролем -Україна” . Кілька місяців, не покладаючи рук, над творенням експозиції чаклував художник - оформлювач Роман Батіг та науковець Ігор Піддубний. Музей було передано Чернівецькій міській раді, яка в свою чергу передала його управлінню освіти, а те – Чернівецькій гімназії № 5.

Основний фонд налічує 154 експонати.

Всього музейних експонатів - 454


Часові рамки: XII – XXI ст.

Музей воєнної історії краю має за мету розкрити події, пов’язані з розвитком військових формувань на території краю та їхньої участі у бойових діях, зокрема:
  • висвітлити історію розвитку військових формувань у слов’янський період історії України;
  • розкрити особливості воєнної історії краю в складі Молдавського князівства;
  • відобразити події польсько-османських і російсько-турецьких воєн та встановити їх вплив на долю краю;
  • охарактеризувати стан військового гарнізону Чернівців та службу мешканців краю у військових підрозділах у період перебування в складі Австрійської держави;
  • дослідити місце військових підрозділів у період Першої світової війни та в міжвоєнний період;
  • вивчити особливості подій в регіоні та на території дій румунських і радянських військ у період Другої світової війни;
  • висвітлити розбудову збройних сил СРСР на прикладі Чернівецького

гарнізону;
  • охарактеризувати особливості розвитку збройних сил України в період

незалежності;
  • простежити особливості підготовки офіцерів запасу військовими кафедрами Чернівецьких вузів.




Воєнна історія висвітлюється через демонстрацію зорового ряду, виконаного за проблемно-хронологічним методом.

Музей передано гімназії №5 у грудні 2007р., а 17 вересня 2008р. він відкрив свої двері для відвідувачів.


II. Музейна експозиція


До формування експозиції долучилося багато людей. Це працівники ЧНУ ім. Ю.Федьковича, БДМУ, МНС у Чернівецькій області, військового госпіталю, за що ми їм щиро вдячні.

Експозиція музею розміщується на стендах, подіумах, перетяжках і манекенах. Представлена наступними розділами.

Розділ 1. Військова історія краю XII – XVII ст.


Територія сучасної Чернівецької області історично входила до складу різних держав. Вперше територія Буковини стала складовою частиною Київської Русі наприкінці V ст. Саме тоді в краї почали з`являтися перші фортеці з постійними гарнізонами. Вигляд такого укріплення можна побачити на першому стенді, на якому розміщено ксерокопію малюнка слов`янського городища.

Не складав виключення і більш пізній період, коли край входив до складу Галицько-Волинського князівства (XII-XIIIст.). Цей період представлений зображеннями фортеці Черн і залишками від фортеці Цецена, над дослідженнями яких досить ґрунтовно попрацював відомий історик археолог, професор Б.Тимощук.

Саме з цього періоду починаємо відлік воєнної історії краю.

На початку XIV ст. з`явилися угорські війська після навали монгольських військ.

З середини XIV ст. край входив до складу молдовського князівства. Цей період відзначається тривалими війнами господарів Молдови проти польського короля у XV ст. Про ці події розказують фрагменти картин нашої експозиції, а саме портрет молдавського господаря Штефана III Великого, карта-план битви у Козьминському лісі 25 жовтня 1497р.

Також представлено експонати польсько-турецьких та російсько-турецьких воєн XVII- XVIIIст.

Наслідком російсько-турецької війни 1769-1774рр. стало включення Буковини до складу Австрійської імперії.

Цей розділ представлений оригінальними експонатами: наконечники стріл XII-XIIIст., фрагменти броні воїна, бойові сокири XIII- XIV ст., ядра, кулі XII-XIIIст., козацькі і турецькі люльки, подаровані доктором історичних наук С. Пивоваровим, після проведених ним розкопок в селах Перебиківці, Чорнівка, місті Хотині. Вони виставлені на планшеті і подіумі.


Розділ 2. Гарнізон м. Чернівців XIX-поч. XXст.


В австрійський період на Буковині з`являються постійні гарнізони, що охороняють територію та вирішують за потреби різні бойові завдання.

З XIXст. до складу Чернівецького гарнізону входили підрозділи, що представляли 3 роди військ. Це 41-й піхотний, 9-й уланський і 33-й артилерійський полки. Коли усі ці підрозділи австрійської армії остаточно розквартирували у Чернівцях, то постала потреба побудувати для них спеціальні приміщення – казарми. Так, на межі XIX- XXст. у місті споруджуються казарми для воїнів 41-го піхотного полку. Одну з них будують на вулиці Семигородській – нині це Головна, навпроти головного входу у Центральний парк культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка. Ще одну – на розі нинішніх вулиць Садової – Фрунзе.




Приблизно тоді ж, у 1903р. на підлозі цього приміщення з`являється пам`ятний знак, на якому напис німецькою мовою засвідчує, що саме тут квартирував піхотний полк №41 ерц-герцога Євгена фон Габсбурга. Навіть у радянські часи, коли за цією адресою перебував 135-й учбовий артилерійський полк, пам’ятний знак-стелу не знищили. Є свідчення, що над цим пам`ятним знаком був скляний купол, а поруч в караулі стояв вартовий. Стела добре збереглася до наших днів і, власне, саме навколо неї, як пам`ятки про тих буковинців, які служили у 41-му піхотному полку, розгорнуто експозицію музею.

Отож, 41-й піхотний полк було створено у січні 1701 р. У Чернівці полк остаточно переведено у 1882 р. і проіснував він тут до 1918 р. Євген фон Габсбург був останнім шефом полку, до кінця його існування. Про подальшу долю підрозділу після 1918р. нам мало що відомо.

Серед відомих буковинців, які служили у полку, був Юрій Федькович, який розпочав служби кадетом. Дослужився до молодшого лейтенанта 2-го класу і був звільнений у запас обер-лейтенантом. В експозиції представлено муляж книги Ю.Федьковича «Пісні жовнярські».

Друга вагома для буковинців постать – хірург полку Володимир Залозецький. Разом зі своїм підрозділом цей лікар пройшов всю Боснійську кампанію.

В полку починав службу і майбутній начальник жандармерії Буковини і Галичини, генерал-майор Едвард Фішер.

Оригінали експонатів: ракетниця, палка до гвинтівки Манніхера, затвор гвинтівки, револьвер Гассера, подаровані майором О.Ялівчуком (підрозділ МНС у Чернівецькій області). Виставлені на подіумі.


Розділ 3. Перша світова війна 1914 – 1917 рр.

Чернівецький гарнізон 1918 – 1940рр.


На наступних стендах є матеріали, що розповідають про буковинців, які воювали на фронтах першої світової війни, служили у румунських підрозділах. З 1918 р. до 1940 р. в краї розташовувалися частини румунської 8-ї дивізії, штаб якої знаходився в Чернівцях. Тому Буковину часто відвідували відомі особи. Зокрема, шеф французької військової місії у Румунії – генерал Петен.




Є експозиція, присвячена українським січовим стрільцям. Оригінали частково закуплені у Львові, частково подаровані С. Пивоваровим,

О. Ялівчуком.

Оригінали: шолом Адріана поч. ХХ ст.., штурмовий ніж австрійського військовослужбовця, багнет трилінійної російської гвинтівки зразка 1891р., перетяжка: ствол гвинтівки системи Маузера 1898р. і багнет до неї. На подіумі: піхотні лопати,уламки ручних гранат, фляга австрійського солдата, казанок російського солдата.


Розділ 4. Друга світова війна 1939 – 1945 рр.


Представлена ксерокопією фотографії моменту підписання акту Молотова – Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Саме він і призвів до розв’язання Другої світової війни. Стенди цього розділу розповідають і про початок війни, і про вступ Червоної армії до Чернівців 1940 року, і про початок Великої Вітчизняної війни, рух Опору, визволення нашого краю у 1944 році.




Оригінали експонатів: автомат ППШ-41, патрон і гільза 25мм авіаційного снаряду, фляга польського солдата, коробка для протигазу, багнет до гвинтівки Маузера зразка 1929 р., які розміщені прямо на стендах. На подіумі виставлені: шоломи радянських і німецьких солдатів, ручні уламкові гранати, рама пістолета Вальтер Р-38, багнети до гвинтівок системи Маузера і Мосіна, коробка протигазна німецького солдата. Всі вони закуплені у Львові, Чернівцях, подаровані С. Пивоваровим, О. Ялівчуком і викладачами військової кафедри ЧНУ.


Розділ 5. Радянський гарнізон міста Чернівців.

Розділ 6. Чернівецький гарнізон в роки незалежності.


На базі військ 4-го українського фронту у Чернівцях було створено Прикарпатський воєнний округ. Очолив його генерал-полковник Андрій Єрьоменко, начальник штабу – Леонід Сандалов, а членом воєнради був Лев Мехліс. Служив у Чернівцях і начальник політвідділу 4-го українського фронту, генерал-майор Л.Брежнєв.

У Чернівцях і області у 1946 році розквартировано 66-та гвардійська механізована Полтавсько-Буковинська ордена Червоного Прапора дивізія, створена 18 липня 1941р. як 293-тя стрілецька дивізія, командир П. Лагутін. 21 січня 1943р. наказом народного комісара оборони СРСР її було перейменовано в 66-у гвардійську стрілецьку дивізію.

За героїзм під час визволення міста Полтави, дивізія отримала почесне найменування «Полтавська».

5 квітня 1945р. за звільнення м. Будапешта присвоєно почесну назву «Будапештський» 145-му гвардійському стрілецькому полку (нині 300-й окремий гвардійський механізований Будапештський полк).

За роки війни дивізія відзначена 13-ма подяками Верховного Головнокомандувача, отримала гвардійське звання, нагороджена орденом Червоного Прапора (5 квітня 1945 рік).

Підрозділи цієї дивізії брали участь у придушенні революції 1956р. в Угорщині (128-й гвардійський танково-самохідний полк , який розміщувався в місті Сторожинець).

А в 1968 році один з підрозділів дивізії, який стояв у Садгорі, придушував революцію в Чехословаччині.

З 1961 року дивізію перетворили на суто навчальну.

Багато кому з офіцерів і сержантів Чернівецького гарнізону довелося послужити в Афганістані.

В експозиції є навіть оригінальна карта околиць Кабула, а також зразки американських, китайських мін, надані учасником бойових дій в Авганістані підполковником Хливнюком.

Представники дивізії брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, а в 90-х роках виконували миротворчу місію в складі військ ООН в Косово та Македонії. Діяльність наших військових представлена ксерокопіями фотографій.

Можемо похвалитися такими експонатами: макети автомата АКМ, пістолета Макарова (закуплені у Львові); кобуру до пістолета подарував викладач військової кафедри ЧНУ підполковник Я. Зорій.

У січні 1992 року гарнізон прийняв присягу на вірність народу України.

А після почалося його реформування: дивізію стала бригадою, а від бригади залишився 300-й окремий механізований Будапештський полк.


Розділ 7. Військові кафедри ЧНУ та БДМУ


Військова кафедра ЧНУ, очолена генерал-майором К. Курочкіним, розпочала свою діяльність у 1948 р. Військову підготовку тут проходили студенти трьох вищих навчальних закладів міста Чернівців. Всього за час існування кафедри її закінчили понад 19 тис. студентів.

У жовтні 1944 року відкрито кафедру військово-медичної підготовки БДМУ. Навчання тут проходять студенти IV та V курсів.

Розформована у 1961р. кафедра відновила свою діяльність у 1968 році.

1 вересня 1993 року кафедра знову розформована. А 4 лютого 1997 року створено кафедру екстремальної та військової медицини, фізичного виховання і здоров’я.

У липні 2003 року її реорганізували у кафедру медицини катастроф і військової медицини.

На стендах представлені матеріали про розвиток військових кафедр, їх специфіку і повсякдення курсантів.


ІІІ. Діяльність музею


Головним завданням в роботі музею воєнної історії краю є сприяння здійсненню навчально-виховного процесу, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи; розвиток її творчих нахилів до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної діяльності; формування у підростаючого покоління, розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.

В музеї проводиться дослідницька робота стосовно історії представлених експонентів, досліджується тема: «Буковина в роки Першої світової війни».

Поповнюються фонди музею і завдяки громадськості. Так, ми отримали в подарунок від пенсіонера-радіолюбителя Сергеєва Івана Анатолійовича переносну радіостанцію Р-108, радіоприймач танковий 10-РТ, від організації ветеранів Великої Вітчизняної війни медалі та літературу, присвячені визволенню Буковини і Чернівців. Є експонати, передані учнями нашої гімназії. Велику допомогу щодо інформації про історію 300-го окремого механізованого Будапештського полку надав нам заступник з виховної роботи командира полку підполковник Глуховець Олександр Миколайович. Сподіваємося на подальшу співпрацю з цим військовим підрозділом.


В музеї проводяться зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, Братством УПА Буковини, представниками товариства політв’язнів і репресованих, екскурсії серед школярів і дорослих. Проводяться уроки з історії, захисту Вітчизни.


Співпрацюємо з обласним краєзнавчим музеєм, історичним факультетом ЧНУ, ветеранами війни, військовою кафедрою ЧНУ, 300-м окремим механізованим Будапештським полком. Плануємо налагоджувати нові і зміцнювати існуючі зв’язки з іншими музеями міста і області.


Ми вдячні всім людям, які долучилися до поповнення експозиції музею.

Засоби масової інформації висвітлювали інформацію про становлення відкриття і презентацію музею воєнної історії краю Чернівецької гімназії №5 (статті в газетах «Доба», «Молодий Буковинець», «Погляд», репортаж на місцевих телеканалах «ТВА», «5 канал»).