Історія рідного краю

Вид материала

Документы

Содержание Основні терміни та поняття I I I. Вивчення нового матеріалу Основні поняття Основні поняття Хід уроку Навчально-методичне забезпечення Гейм “Гонитва за лідером” Основні поняття Хід уроку Місцями козацької доблесті» Пригадайте, що означає слово культура. Робота з картою Відповіді на запитання Тип уроку Структура уроку Тип уроку Структура уроку

Подобный материал:

• Урок літератури рідного краю для 10 класу Тема: «Образ рідного села Валер’янівки, 154.89kb.
• Методичні рекомендації щодо участі у всеукраїнській історико-географічній експедиції, 74.97kb.
• Недосєкіна т. В. Історія рідного краю, 3561.18kb.
• Конкурс знавців рідного краю «Моя Мала Батьківщина», 131.44kb.
• Умови всеукраїнської історико-географічної експедиції, 286.49kb.
• План І. Історія відкриття музею II. Музейна експозиція Розділ Військова історія краю, 107.17kb.
• 645-річчю села Хащувате присвячується, 1291.82kb.
• Позакласний захід, 391.82kb.
• Тема: Природа наш спільний дім, 93.96kb.
• Багрянцем покрила у лузі калину, 94.37kb.

Тема. Культурне й церковне життя на Полтавщині в період середньовіччя

Мета: розглянути умови культурного розвитку Полтавщини в період середньовіччя, ознайомити учнів зі станом розвит­ку освіти, православної церкви, появою монастирів; розвивати вміння аналізувати вивчений матеріал, складати короткі повідомлення; вдосконалювати навички роботи зі схемами, ілюстраціями;формувати естетичні уявлення учнів і почуття гордості культурними досягненнями.

Основні терміни та поняття: культура, матеріальні і духовні цінності.

Обладнання: підручник, зображення культурних пам’яток.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку:

1. Організаційний момент (2 хв.).
   
2. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв.).
   

III. Вивчення нового матеріалу (29 хв.).

1. Освіта й писемність.

2. Церква.

3.Монастирі.

IV. Закріплення нових знань учнів (6 хв.).

V. Домашнє завдання (3хв).

Хід уроку.

І. Організаційний момент

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.

І І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Як ви розумієте поняття культура?

2. Наведіть приклади того, що належить до здобутків української культури?

Розвиваючи й уточнюючи висловлені думки, учитель дає визначення поняття культура як сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людиною. Матеріальні цінності – це різноманітні споруди, знаряддя праці, речі. Духовні цінності – це пам’ятки літератури, малярства, музики.

I I I. Вивчення нового матеріалу

Вчитель розкриває зміст теми за планом.

1. Освіта і писемність.

Можна використати розповідь вчителя – екскурсовода.

У період середньовіччя на Полтавщині продовжувала розвиватися традиційно православна освіта. Навчання передбачало здобуття елементарної письмен­ності. Навчали грамоті в церквах і монастирях.

Далі вчитель дає характеристику наявним експонатам до те­ми. Потім зазначає, що вищу освіту здобу вали за кордоном, і нагадує учням про першого русина, який закінчив медичний факультет Болонського університету, нашого земляка Михайла Глинського.

На закінчення екскурсії учні записують в зошит короткий коментар до експонатів

Враження від екскурсії з'ясовуються шляхом бесіди за питаннями.

Питання.

1. Кому була доступна домашня освіта?
   
2. Як ви ставитеся до шкільних звичаїв того часу?
   

Заслухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що куль­турні досягнення того часу ставали надбанням у першу чергу князівської верстви, яка продовжувала залишатися елітою сус­пільства. Проте панівні групи вже належали до чужого куль­турного кола. Знать переймала західноєвропейський стиль життя, відмовлялася від «руської» віри, роздвоювала політич­ну свідомість.

2. Церква.

Робота з підручником. Читання тексту з коментарем вчителя.

3. Монастирі.
   

Розповідь вчителя з демонстрацією ілюстрацій

3. Закріплення нових знань учнів
   

1. Що таке культура?
   
2. Яку роль відігравала церква в духовному житті?
   
3. Хто вчив дітей грамоті?
   
4. Який навчальний заклад закінчив наш земляк
   

М. Глинський?

5. Де був розташований Пивогірський монастир?
   

V. Домашнє завдання

1. Параграф підручника.

2. Скласти розповідь про культурні надбання.


Тема. Козацькі війни проти Польщі

Мета: пояснити учням, що козацькі повстання були наслідком посилення соціально-економічного, національного і релігійного гніту Польщі, ознайомити з перебігом деяких повстань та їх керівниками, розвивати творчу уяву учнів.

Обладнання: настінна карта, зображення керівників повстань.

Основні поняття: магнати, унія, козацько-селянські повстання

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Вивчення нового матеріалу:

План

1. Причини козацько-селянських повстань.
   
2. Війна С. Наливайка.
   
3. Солоницька трагедія.
   
4. Війна Т. Трясила.
   
5. Війна П. Бута.
   
6. Війна Острянина.
   
7. Закріплення знань.
   
8. Домашнє завдання.
   

На уроці учні працюють у групах. 4 групи виконують завдання за планом:

• Знайти портрет керівника повстання
  
• Знайти в атласі шлях учасників повстання
  
• Позначити на «стрічці часу» основні битви повстання
  

Після завершення роботи кожна група презентує результати роботи.

Далі – гра «історичний баскетбол»: учні дають пояснення термінів і понять. Учень, який задає питання, визначає, хто з іншої групи відповідатиме. Якщо суперники не можуть дати визначення або трактують поняття неправильно, то перша група отримує право сама дати визначення.

Можливі терміни та поняття: козак, Дике поле, магнат, унія, кошовий отаман, кіш, пістолі, клейноди та ін.

Підбиття підсумків уроку:

• Про які події ви дізналися на уроці?
  
• Що вам відомо про козацькі повстання?
  
• Яку характеристику ви можете дати керівникам повстання?
  

Тема. Хмельниччина

Мета: з’ясувати причини, характер та рушійні сили Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, перебіг основних воєнних дій на території Полтавщини, розвивати вміння характеризувати події та персоналії, використовуючи текст підручника, складати план, виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі, демократизму та національної гордості.

Основні поняття: Національно-визвольна війна, Гетьманщина, реєстрове козацтво, розбудова держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, ілюстрації до теми.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Перевірка знань з теми (спираючись на знання з історії України)

• У якому році розпочалася Національно-визвольна війна?
  
• Хто очолив цю війну?
  
• Хто був союзником козаків у цій війні?
  
• Яку назву отримала козацька держава, створена в ході війни?
  
• Яка верства українського народу склала основу повстанської армії Б. Хмельницького?
  
• Скільки років тривала війна?
  
• Назвіть відомі вам битви між козацькими і польськими військами.
  

Хронологічне завдання:

Позначте на «стрічці часу» такі дати:

Грудень 1648 р., грудень 1647 р., вересень 1648 р., квітень 1648 р.

Які події відбувалися у названий час? Визначте, до якого століття відносяться ці дати.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Розповідь учителя про події Національно-визвольної війни та процес відродження державності, акцентуючи увагу на подіях на території Полтавщини.

Робота з атласом – простежити рух повстанців протягом війни.

Вибіркове читання тексту.

Складання плану до нього.

Підбиття підсумків уроку.

Повідомлення домашнього завдання


Тема. Дівчина з легенди Маруся Чурай - голос і душа пісенної України

Мета: Визначити роль особи в історії, її символічність, показати

національно – визвольну боротьбу українського народу, вчити учнів на конкретних прикладах розкривати характерні риси народу, працювати над поняттями «духовна культура», «магістрат», «драма», «гетьман», виховувати в учнів повагу до героїчного минулого українського народу.

Обладнання: Портретні зображення Маруся Чурай, Богдана

Хмельницького, види Полтави, документи та ілюстрації з художньої літератури, виставка книг, записи пісень М. Чурай.

І варіант

Повторення вивченого: попередня тема ( з застосуванням роботи в парах, інноваційних методів навчання, елементів гри

Вивчення нового матеріалу:

План:

1. Дівчина – легенда чи історична особа?
   
2. Пісні Марусі Чурай
   
3. Біографія М. Чурай, її портрет, нещасливе кохання, злочин
   
4. Життя без кохання – повільна смерть
   
5. Символ пісенного таланту українського народу
   

1. Слово вчителя: Про легендарність нашої славної землячки, пожежу 1658 р., яка знищила архівні документи. Біографія Марусі Чурай.

2. Слухання пісень М. Чурай, спів її пісень (заздалегідь запропонувати вивчення їх на уроках музики як народних) – аналіз, значення, мелодійність, доведення, чому пісні стали народними

3. Слово вчителя: Поєднання долі М.Чурай з долею українського народу - подіями національно – визвольної війни, нещасливе кохання, відплата за зраду, символічність образу дівчини

4. Робота з свідченнями (дослідження Івана Хоменка,

М. Старицький про Марусю Чурай, обозний Полтавського полку І. Іскра)

5. Робота з термінами

6. Роман Ліни Костенко у віршах «Маруся Чурай»

7. Раїса Кириченко – «народна козачка» та її пісні – зв'язок поколінь

8. Підсумок уроку, домашнє завдання – творча робота

ІІ варіант

Проведення уроку в формі літературно – музичної композиції


Тема. Полтавська битва

Мета: Ознайомити учнів з ходом Полтавської битви та обороною Полтави, показувати на карті основні події битви, давати характеристику історичним особам, сприяти формуванню власної думки щодо результатів Полтавської битви для України та Російської імперії

Навчально-методичне забезпечення: підручник, тестові завдання, карта

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку:

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Гра Щасливий випадок.

ІУ. Підсумки уроку

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя. Наприкінці 17 - початку 18ст. на теренах Європи дві сильні держави – Росія і Швеція – розпочали боротьбу першість. Ця війна була виснажливою, запеклою, тривалою ─ воєнні дії відбувалися більше двох десятиліть. Переломною подією Північної війни стала Полтавська битва, з якої почалося піднесення Росії. Для України Полтавська битва означала катастрофу, адже розпочався процес втрати української свободи.

Бесіда за запитаннями.

1. У чому полягала важливість Північної війни для Росії
   
2. Чому козаки були вимушені вступити у війну
   

ІІІ. Гра “Щасливий випадок”

Хід гри

Гейм “Далі, далі…’

1. Комендант Полтави під час Полтавської битви (Іван Келін)
   
2. Втрати шведів під Полтавою (6176 чол.)
   
3. Де було споруджено табір російських військ (між Будищанським і Яківчанським лісами)
   
4. Чи підтримали жителі міста Полтави І. Мазепу (так)
   
5. Скільки атак відбили жителі Полтави (30)
   
6. Якими були сили шведської армії (20 тис.)
   
7. Коли почалася Полтавська битва (27 червня 1709 р.)
   
8. На чию сторону став І. Мазепа у Північній війні (Карла ХІІ)
   
9. Втрати Полтавського гарнізону (1186 чол.)
   
10. Скільки днів тривала оборона Полтави (87 днів)
    
11. Скільки редутів споруджено росіянами (10)
    
12. Якими були головні сили російської армії (42 тис.чол.)
    

Гейм “Ти – мені, я – тобі”

Задаються запитання почергово команді суперників

Гейм “Гонитва за лідером”

Назва війни між Росією і Швецією (Північна)

Комендантом Полтави був ( І. Келін)

Облога Полтави тривала (87 днів)

Останній акт полтавської трагедії відбувся (під Переволочною)

Позиція жителів Полтави щодо дій І. Мазепи (підтримали)

Січовиків у Полтавській битві очолював (К. Гордієнко)

Табір російських військ знаходився під (Яківцями)

Російськими військами під час битви керував (Петро І)

ІV. Підсумок уроку. Підбиваються підсумки гри та визначається і нагороджується команда-переможець.


Тема. Культура та побут козацької Полтавщини

Мета: формувати початкові знання та елементарні уявлення про розвиток культури в часи козацької України, давати стислу характеристику пам’яток архітектури, показувати на карті місця подорожей Г. Сковороди, розвивати пізнавальні інтереси школярів, виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі та прищеплювати їм повагу до культурної спадщини українського народу.

Основні поняття: філософія, академія, літописання.

Обладнання: історична карта, альбом ілюстрацій «Історія України в постатях», фотографії або слайди пам’яток архітектури.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра під загальною назвою «Історичний калейдоскоп» - перевірка знань матеріалу про козацьку добу (при цьому необхідно дотримуватися високого темпу, чіткої організації)

1. « Місцями козацької доблесті» - пропонується перелік подій козацької доби, записаний на дошці, а учні повинні назвати топоніми, пов’язані з цими подіями та показати їх на карті.
   
2. «Хронологічна розминка» - упродовж визначеного часу учні мають розмістити вище названі події у хронологічній послідовності, мотивуючи свої дії.
   
3. «Впізнай особу» - учитель зачитує до 5 речень про ту чи іншу особу, а учні відгадують (можна усно або у вигляді історичного диктанту).
   
4. «Назви поняття» - повторюючи вивчене на уроці історії України, визначається зміст понять «філософія», «академія», «літописання».
   

Підводиться підсумок гри – визначаються кращі знавці чи то в індивідуальному порядку, чи групи учнів, якщо учні працювали в групах.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Бесіда за запитаннями.

Пригадайте, що означає слово культура.

Які сфери вона об’єднує?

Наведіть приклади літописних пам’яток Київської Русі.

Що ви знаєте про освіту на Україні в період княжої доби, литовсько-польського владарювання?

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Самостійне читання тексту учнями, поділ його на частини (у парах).

Словникова робота (за потребою)

Усне складання плану тексту – дати назви виділеним частинам.

Бесіда за змістом прочитаного, виконання завдань у робочому зошиті:

«Закінчи речення», «Що ти знаєш про цю споруду?», «Про кого ці рядки? Склади речення про цю людину».

Якщо на уроці історії України не було опрацьоване оповідання «Із вірою в добро» (підручник В. Власова, О. Данилевської), то можна провести роботу над ним на уроці історії рідного краю: читання в особах, моделювання ситуації (уявити себе в ролі пастушків, звернутися із запитаннями до Г. Сковороди).

4. Закріплення та систематизація знань
   

Робота з картою – показати місця подорожей Г. Сковороди, місця розташування пам’яток архітектури.

Стрічка часу – позначити роки життя Сковороди, визначити скільки років він прожив, який ювілей буде відзначатися.

Відповіді на запитання до тексту підручника.

VI. Підсумки уроку, оцінювання навчальних досягнень учнів.

VII. Домашнє завдання: запропонувати пам’ятку своєї місцевості (природи чи культури) до своєрідного реєстру пам’яток, свою пропозицію обґрунтувати.


Тема. Полтавщина у складі Російської імперії

Мета: формувати початкові знання та елементарні уявлення про перебіг процесу ліквідації української державності на території Полтавщини у другій половині XVIII ст..; ознайомити із значенням слів «Малоросія», «губернія», «етнічні групи»; вчити вживати їх у мовленні, складати словник історизмів; називати найважливіші події, порівнювати їх у часовому вимірі та визначати віддаленість від сьогодення; удосконалювати вміння показувати на карті міста; висловлювати свою думку щодо перебігу подій полтавської історії кінця XVIII поч.. ХХ ст..; виховувати шанобливе ставлення до минулого, цікавість до історії свого краю.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повторення попереднього матеріалу. Гра «Знайди відповідність» (безладно записано дати й події, школярі повинні впорядкувати запропоновану інформацію. Завдання можна ускладнити, запропонувавши розташувати події у хронологічній послідовності).

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя. Словникова робота.
   
2. Читання тексту, складання речень зі словами чи словосполученнями, що передають основну ідею тексту. Обговорення кращого речення.
   
3. Виконання завдань з робочого зошита.
   
4. Обчислення дат. Задача: У 1764 більша частина території Полтавського полку була приєднана до Новоросійської губернії, а в 1802 р. була створена Полтавська губернія. Обидві дати позначте на стрічці часу. Скільки років минуло між подіями? У яких століттях відбулися події?
   
5. Робота з картою, що вміщена в підручнику.
   

5. Підбиття підсумків уроку. Складання історичного словника.
   

ІІ варіант

Тема. Полтавщина в складі Російської імперії

Мета : показати становище Полтавщини в кінці ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.; вивчити адміністративно – територіальні зміни, які привели до утворення Полтавської губернії; ознайомити учнів з формами визвольної боротьби в нашому краї; розвивати інтерес до історії рідного краю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: настінна карта, атласи, підручники.

Основні дати: 9 березня 1802 року – утворена Полтавська

губернія

1812 рік – війна Російської імперії з

наполеонівською Францією.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Дидактична гра “Продовж розповідь”. Правила гри: двоє учнів повинні розповісти матеріал вивченої теми по черзі промовляючи по одному реченню. Виграє той учень чиє речення буде останнім.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Проблемне запитання – визначте, входження нашого краю до складу Російської імперії мало позитивне чи негативне значення?

1. Ліквідація полтавського полку. (Розповідь учителя)
   
2. Утворення Полтавської губернії. (Робота з картою)
   
3. Становище в сільському господарстві. (Розповідь учителя)
   
4. Участь полтавців у війні з французами 1812 року. (Гра”Знайди, прочитай і розкажи”, самостійне ознайомлення з текстом підручника)
   
5. Культурний розвиток нашого краю в кінці ХVІІІ – поч. ХІХ ст. (колективна робота)
   

ІV. Закріплення

1. Заслухати відповіді учнів на проблемне запитання.
   

Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.


Тема. І. П. Котляревський ─ видатний земляк

Мета: ознайомити учнів з життям та творчістю талановитого земляка І.П. Котляревського; визначити місце і роль письменника та громадського діяча в процесі національного відродження; з’ясувати, яке значення відіграють його твори в житті українського народу; виховувати шану і повагу до видатних діячів рідного краю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта Полтавщини, портрет І. Котляревського

Основні дати: 9 вересня 1769 р. – 10 листопада 1839 р. – роки життя І. П.Котляревського.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями:

1. Яких людей ви вважаєте видатними і чому?
   
2. Кого з видатних людей Полтавщини ви знаєте?
   
3. Що ви чули про І.П. Котляревського?
   

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Життєвий шлях І.П. Котляревського (розповідь вчителя).
   
2. Творчість письменника (коротке ознайомлення учнів з творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка,” “Москаль – чарівник ”).
   
3. Громадська та військова діяльність письменника (колективна робота за підручником; коментоване читання)
   
4. Вшанування пам’яті земляка. Обговорення слів М. Рильського до нащадків першого класика української літератури:
   

”Не забувай того, хто сміло, із ясним сміхом розбудив

І розгорнув ширококрило понад землею рідний спів… ”

IV. Закріплення нових знань учнів.

Бесіда:

1. Що ви дізналися про життя і творчість нашого земляка І.П. Котляревського?
   
2. Які його твори ви можете назвати?
   
3. Чому ці твори і до сьогодні мають велику популярність?
   
4. Знайдіть у тексті пророчі слова Т. Шевченка?
   

6. Підсумок уроку (заключне слово вчителя).