Багрянцем покрила у лузі калину
| Вид материала | Документы |
- При входе в него с федеральной дороги обнаружил зацветающую белоснежными лепестками, 337.27kb.
- Тема. Без верби та калини – нема України. Мета, 92.31kb.
- Библиотека украинской литературы горячие страницы украинской печати, 652.54kb.
- Протягом усієї історії розвитку суспільства точаться суперечки навколо визначення суті, 99.92kb.
- Інтерфейс системи керування базами даних access. Створення бази даних. Таблиці. Запити, 156.05kb.
Звучить тиха музика
Ведучий Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
Ведуча Усюди так красиво –
Все золотом блищить!
Це осінь пустотлива
Дарує дивну мить.
Ведучий Білим туманом сповила долину,
Багрянцем покрила у лузі калину.
Добра понаносила повні двори,
Комори, засіки і погреби.
- Синім птахом промайнуло гаряче літо – і з багрянцем калини непомітно прийшла осінь. І хоча нам сумно за літом проте красуню – осінь ми зустрічаємо з трепетом у душі. І не дивно, адже щедра осінь зачаровує нас своєю красою пригощає дарами, бо багата вона на врожаї і хоче щоб люди мали все: хліб і до хліба, овочі та фрукти. Щоб усі діти виростали добрими і працьовитими, чуйними і творчими. Щоб уміли бачити красу природи рідного краю.
Пісня «Вийшли в поле косарі»
- Осінь... Дивовижна пора. Скількох поетів надихнула вона, скільки художників написали її портрет, скільки музик тужило по ній. І ми незвичайне побачили в ній.
- Задощило, захлюпало,
Серпень випустив серп
Цвіркуни й перепілочки
Припинили концерт.
Чорногуз поклонився лугам і садам,
Відлітаючи в африку пакував чемодан.
Де ж ти, літо, поділося,
Куди подалося?
Осінь, осб вона осінь!
Осінь, ось вона, ось!
Осінь Добрий день, в добрий час!
Рада, дітки, бачити вас!
Не сама до вас прийшла –
І гостинці принесла.
Ох, як довго чекала я, як часто мріяла побачити ці золотаві дерева, цей дорогоцінний килим, це розмаїття ягід, грибів, фруктів, овочів. Як хотілося вдихнути чистого, прохолодного повітря, почути клекіт журавлів, помилуватися їх дивовижним ключем. А найбільше мені хотілося побачити своїх діток, синів.
- А чи знаєте ви, як звати моїх синочків? Давайте відгадаємо загадки і пригадаєте їх імена.
- У південний край землі
Відлятають журавлі
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)
- Кличуть нас ліси, поля, сади
Назбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць...(жовтень)
- Краплі з неба, дахів, стріх,
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад)
Осінь Молодці, діти! Добре відгадуєте загадки і знаєте мої осінні місяці, моїх синочків.
Ведучий Шановна гостя – осінь! Наші діти не тільки гарно розгадують загадки, а ще знають багато віршів про тебе, твоїх синочків. Сідай, будь ласка, і послухай їх.
7. Вересень
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш, і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози.
Йде до гаю де гриби
Виростають щодоби
На чолі іскриться піт –
Сто турбот і сто робіт.
8. Жовтень
Листя жовте та червоне
Легко з дерева злітає.
Мов метелик на дорозі
З тихим шелистом сідає.
Сяють золотом берези,
Жовтень ним вінчає осінь.
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просінь.
9. Листопад
Більше і більше листя з кленів
Облітає з кожним днем!
По траві іще зеленій
Між дерев в саду ідем.
Йдем по листу золотому,
Мов по килиму м’якому,
Що на весь прослався сад. –
Здрастуй, місяць Листопад!
Ведучий Осінь наша, осінь – золота господиня,
Неба ясна просінь, пісня журавлина.
Бабиного літа довгі білі коси
І дорослі й діти люблять тебе осінь.
Ведуча Та не тільки славна за свою ти вроду,
Урожаї здавна ти несеш народу.
Щира і дорідна, пахнеш ти медами
Славний край наш рідний зерном і плодами.
Ведучий За народним переказом Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський поріг і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на землю сонце сказало їй:
- Збирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою, і люди полюблять тебе. І осінь як бачите, виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм золотом.
Осінь Щедрими врожаями
Повниться земля
Дякує вам щиро!
Я до вас прийшла
Не сама, з дідусем Урожаєм.
Ми з ним часто разом походжаєм.
Ведучий Дудусю Врожаю, де Ви? Агов. Не відзивається, мабуть затримався десь у дорозі. А може, ви, діти, допоможете покликати його.
(Діти гукають: Дідусю Врожаю!)
Дідусь Урожай Добрий день, чесні, добрі й працьовиті люди! Як багато завітало вас на наше свято! Отак і колись, коли осінні роботи були майже завершені, збирались наші бабусі й дідусі на посиденьки. Розмовляли про свої літа, згадували молодечі розваги, співали пісень. А бувало й казки розповідали.
(Пісня «Грицю, Грицю до роботи»)
Ведуча Діти, а ви пам’ятаєте казку «Попелюшка»? Головна героїня була дуже доброю і роботящою дівчинкою. За це фея допомогла їй поїхати на бал. А в якій кареті поїхала Попелюшка на бал? (У золотій)
- А скажіть, де взялася золота карета?
Дідусь Урожай Так, діточки, із гарбуза. А ви знаєте, що гарбуз – ягода?
- Нічого собі ягідка! (Всі)
- Ботаніки вважають, що гарбузи – найбільші в світі ягоди. Деякі з них важать до 100 кг. Найбільший гарбуз у світі демонструвався на виставці в 1986 році і важив 314 кг.
Заходить Гарбуз
Гарбуз Розступіться, пани добродії!
Лежу я на городі, боки вигріваю
Інколи ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Я вже сотні літ журюсь,
Бо не знаю як я звусь....
Баба й дід розповідали:
«Перси гарбузом назвали
Не мене, а жовту диню,
Мою справжню господиню»
Я прошу: допоможіть,
Щиру правдоньку скажіть.
Учень Ну що ж послухай, гарбузе. Перші гарбузи прибули до нас із далекої Персії. Там так називали дині, причому слово було складним: гарбуз – означає «ослячий огірок» бо «гар» - осел, «буза» - огірок. А найближчий твій родич – кавун. Слово кавун теж означає назву дині, тільки не в Персії, а в Греції. Усі ці овочі були завезені до нас з південних країв. За довгу дорогу незвичні, чужі назви зовні схожих овочів переплутались, і тебе назвали гарбузом.
Ведуча - Гарбузе, а чого це ти ховаєшся за тином? Думаєш, тебе ніхто не бачить?
Гарбуз І чого ти розкричалася? Думаєш, мене не люблять? Ось глянь, який я при тілі!
Ведуча Знаю, знаю, хто тебе найбільше любить!
Гарбуз знаєш, то скажи
Ведуча Стецько! Ось уже який рік з тобою носиться.
СЦЕНКА
Стецько Здоровенькі були! Оце почув, що про мене говорять, та мерщій до вас.
Дівчина О, Стецько, а що то ти приніс?
Стецько Та це Уляна втеребила мені гарбузяку. Казала, що каші наварить, а сама пропала як булька на воді. А може ти мене почастуєш чимось смачненьким, то я до тебе посватаюсь?
Дівчина Посватайся Стецю, посватайся, то ще одного гарбуза дістанеш.
Стецько А ти дівка освічена?
Дівчина Освічена.
Стецько А в заморських краях бувала?
Дівчина Бувала, стецю, бувала.
Стецько А що там варять, їдять?
Дівчина Страви кращої, ніж у нас, я ніде не зустрічала.
Стецько Та ти що?
Дівчина Кажу тобі. Багато є всіляких смачних страв, і у кожного народу свої. На кавказі, наприклад, смажать шашлики з баранини і печуть дуже смачний прісний хліб – лаваш, італійцям до вподоби піца і макарони, французам – жаби й слимаки, американцям – гамбургери. А в українців є свої смачнющі страви: борщ, галушки, пампушки з часником, вареники, голубці. Та що там казать! Навіть проста пшоняна каша, зварена в печі – хіба можна її з чимось порівняти?
Стецько А ще й салом можна затовкти ту кашу. Я весь горщик враз би з”їв. А ти кашу вмієш варити?
Дівчина Авжеж умію, особливо з гарбуза.
Стецько Ось така дівчина мені підходить. То я буду свататись.
Дівчина Стецю, та у тебе ж не всі вдома!
Стецько То я побіжу їх позбираю
Дідусь Урожай Молодці! Розсмішили ви старого Врожая.
Осінь А чи знаєте діти,
Що принесла вам на свято
Із садів, полів і грядок
Повний кузов загадок?
Ведуча Діти, ви готові відповідати?
Діти Так
Ведуча Без рук, без ніг, а пнеться на батіг? (Квасоля)
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.
Ні вікон, ні дверей, повна хата людей.
У теплі кохається, під листком ховається,
За хвіст прип”ятий, як його звати?
Стоїть півень на грядках
У червоних чобітках
Проти сонця, де тепленько,
Там свинки лежать гладенькі.
А як тільки осінь прийде,
Одрубає, де хвости,
Кличе діда, щоб нести.
Ведуча А кого ж вважають казковим господарем городу?
Діти Гарбуза
Ведучий Правильно. Дякую. Але де ж це подівся знову господар нашого свята? Свято продовжується, а його нема.
Ой зачекайте! Чуєте гомін це, мабуть, Гарбуз зі своєю родиною. До нас на свято йде.
Інсценізація пісні «Ходить Гарбуз по городу»
Ведуча Молодець, Гарбузе! Маєш велику та дружну родину. А там де дружба, там любов і злагода.
Увага! Увага! Оголошується поєдинок силачів! Хто більше разів підніме однією рукою гарбуз над головою!
Ведучий Діти, а чи не хочете ви скуштувати осінні дари?
Осінь Тоді пограємо у гру «Смакота»
Для цього мені потрібно 8 учнів. Грати будемо із зав’язаними очима. Кладу кожному у рот шматочок овоча чи фрукта. А ви повинні впізнати, що у вас в роті, і голосно сказати.
Ведуча Діти, а ви допомагаєте своїм мамам варити борщ?
Ось у цьому кошику овочі та фрукти. Потрібно відібрати все, що потрібно для борщу.
Гра «Звари борщ»
Ведуча Діти, на уроках читання ви вивчали українські народні прислів’я про осінь, хліб. Зараз давайте згадаємо деякі з них. Я читаю початок, і ви хто знає продовжуєте його.
Осінь збирає, ........(а зима з’їдає )
Осінь іде ........(і за собою дощі веде)
Хліб – усьому ......(голова)
На чорній землі ......(білий хліб родить)
Літо з дощами – осінь з ........(грибами)
З осінньої дороги........(не витягнеш ноги)
Восени багач, а .........(навесні прохач)
Гра «Хто знає найбільше овочів». На кожен крок назвати овоч.
Гра «Хто більше збере листочків».
Ведучий Прислухайтесь усі:
Листя падає додолу,
Засипає гай і поле.
На вербі один листочок,
До зими одинь деньочок.
Осінь (журливо) Лише один деньочок....
Чарівний вечір, та іти потрібно,
Всьому довкіллю дати спокій час.
Дорогу вкажуть зорі, буде видно,
А я піду.....Піду уже від вас.
Через рік я завітаю до вас знову
Прощавайте-е-е!
МЕТА Розширювати знання учнів про зміни у живій та неживій природі з приходом осені, розвивати комунікативні здібності, спостережливість, акторські здібності; виховувати доброзичливе ставлення один до одного, дбайливе ставлення до природи.