26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЗбут продукції |
- 1 Принципи та методичні підходи до визначення прибутковості скотарства, 1046.03kb.
- Конкурс сприятиме підвищенню знань дітей про довкілля. Асаме: вивчення лісових екосистем, 27.42kb.
- 1. Що було головною причиною вибору Вашого вузу I спецiальностi?, 139.79kb.
- Формули мовленнєвого етикету християн, 30.11kb.
- Томас Роберт Мальтус вивів закон зменшуваної прибутковості. Відповідно до цього закон, 244.07kb.
- 7. Населення, чисельність, віково-статева структура, національний склад, рівень життя, 531.42kb.
- Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси, 4765.05kb.
- Роль І місце готельного господарства І туризму в народногосподарському комплексі України, 120.62kb.
- Значення ресторанного господарства в сучасному суспільстві, 679.17kb.
- 1. Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів належить до професійної, 72.2kb.
Збут продукції
Продукція рослинництва
Оскільки практично 100% усіх типів господарств вирощують продукцію рослинництва, то відповідь на це питання анкети дали майже всі респонденти (за виключенням 4 осіб). Детальний розподіл каналів збуту наведений у таблиці 5. Дані у дужках показують розподіл відповідей на аналогічне питання у попередньому опитуванні
Таблиця 8
Канали збуту продукції рослинництва, %
| | ОСГ | ФГ | СГП | Всього |
| Переробні підприємства | 17,4 (13,3) | 55 (26,1) | 72,5 (77,5) | 48,8 |
| Ринок в районі | 54,5 (39,1) | 45 (58,7) | 30 (20) | 40,6 |
| Підприємці/ посередники | 47,9 (35,9) | 42,5 (43,5) | 52,5 (40) | 41,9 |
| Інший варіант | 10,7 (10,2) | 5 (10,9) | 3 (20) | 3,8 |
| Ринок за межами району | 6,6 (5,5) | 10 (10,9) | 5 (20) | 8,1 |
| Агропромбіржа | 0 | 7,5 | 5 | 2,5 |
Примітка. Сума відсотків у кожному стовпчику більше 100, оскільки респонденти могли обирати кілька відповідей. Альтернатива «інший варіант» у цій та наступних таблицях зазвичай означає, що респондент не здійснює такого роду діяльності
Загалом дані Таблиці 8 демонструють певні відмінності для різних типів господарств. СПГ орієнтовані перш за все на переробні підприємства та посередників, то ФГ – на переробників і ринок у районному центрі. Для ОСГ основний канал збуту – посередники і ринок у районі. Ринки за межами району є найменш популярним каналом збуту однаковою мірою для усіх типів господарств, а от ринки в районах користуються незмінною популярністю, хоча міра цієї популярності різна для різних типів господарств.
У порівнянні з попереднім опитуванням можемо зафіксувати наявність певних змін у пріоритетах господарств різних категорій щодо каналів збуту продукції рослинництва. ФГ та ОСГ різко переорієнтувалися від посередників до переробних підприємств. СПГ значною мірою відмовилися від збуту на ринках за межами району. Посередники як канал збуту значно додали у важливості, а їх значення продовжує залишатися значним, перш за все за рахунок ОСГ та СГП.
А от що стосується придбання засобів захисту рослин, мінеральних добрив та гербіцидів, то спостерігається зворотна тенденція. На зміну повному домінуванню спеціалізованих фірм, як це було в попередньому опитуванні, особливо для СГП та ФГ, приходять потроху і інші структури – посередники, ринки у районі та за його межами тощо. З однієї сторони це свідчить про підвищення пропозиції та посилення конкуренції на цьому ринку, з іншої – таїть у собі небезпеку придбання фальсифікованої продукції. До позитиву слід віднести також той факт, що використовують засоби захисту рослин та мінеральні добрива усі без винятку господарства. Цього не було у 2003 році, коли 20-30% ОСГ не купували цих засобів. Те ж саме стосується і купівлі насіння та посадкового матеріалу, тільки у цьому випадку доля спеціалізованих фірм трохи менша, ніж у добрив, але незначною мірою.
Продукція тваринництва
Загалом займаються виробництвом продукції тваринництва займаються рідше, аніж виробництвом продукції рослинництва. Дані про канали збуту наведено у Таблиці 9. Цифри у дужках показують розподіл відповідей на аналогічне питання у попередньому опитуванні
Таблиця 9
Канали збуту продукції тваринництва, %
| | ОСГ N=103 | ФГ N=24 | СГП N=33 | Всього 160 |
| а/ Переробні підприємства | 30,1 (12,8) | 75,0 (29,6) | 87,9 (55,8) | 48,8% |
| б/ Ринок в районі | 44,7 (32,5) | 54,2 (40,7) | 18,2 (8,6) | 40,6% |
| в/ Підприємці/ посередники | 48,5 (32,5) | 20,8 (44,4) | 36,4 (31,4) | 41,9% |
| г/ Інший варіант | 4,9 (11,1) | 4 (11,1) | 0 (11,4) | 3,8% |
| д/ Ринок за межами району | 6,8 (5,1) | 12,5 (7,4) | 9,1 (5,7) | 8,1% |
Перше, що слід відмітити – це те, що продукція тваринництва усіма категоріями господарств зовсім не реалізується через агропромбіржу. Оскільки на теренах України для сільського господарства це доволі новий канал збуту, то він лише незначною мірою здійснює свій вплив на виробників продукції. Зовсім ним не користуються ОСГ, ФГ та СПГ використовують його тільки для збуту продукції рослинництва, і то в поодиноких випадках. Вважаємо, що такий стан справ викликаний двома причинами. Перша полягає в тому, що самі біржі не здійснюють ніяких заходів, щоб залучити сільгоспвиробників. Друга причина – у неможливості виробників забезпечити стандарти продукції, які б відповідали критеріям біржі. Стандартизація легше досягається саме у випадку з продукцією рослинництва, саме тому тільки вона продається на біржі. В той же час можемо стверджувати, що сам факт виходу на біржові торги окремих СГП та ФГ є надзвичайно позитивним фактором розвитку, оскільки у попередньому дослідженні такий канал реалізації був відсутній зовсім.
Інша характерна особливість даних аналізованої таблиці на відміну від попередньої – значно радикальніша зміна пріоритетів у каналах збуту на користь переробних підприємств усіма категоріями господарств. Простежується залежність головних каналів збуту від категорії господарства: для СПГ це переробні підприємства, для ФГ – переробні підприємства та ринок у районі, для ОСГ – посередники та ринок у районі.
Мінімальною мірою усі категорії господарств при збуті продукції тваринництва орієнтовані на ринок за межами району, хоча кількість їх навіть трохи зросла у порівнянні з минулим дослідженням.
У якості висновку можна зазначити наступне: переорієнтація збуту на переробників усіх категорій господарств є, безумовно, позитивним процесом, оскільки надає можливість гарантованого збуту та планування виробництва. Позитивом також є налагодження нових каналів збуту, таких як біржа. Подальша робота в цьому напрямку потребує значних зусиль, особливо в плані переорієнтації збуту продукції ОСГ та частини ФГ, серед яких частка посередників досить значна. Саме тут, як і з каналами постачання, продовжує залишатися актуальною проблема створення муніципальних підприємств для організації цивілізованого збуту і реалізації продукції.