26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства

Вид материала

Документы

Содержание АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Результати анкетування Матеріально-технічний стан господарств

Подобный материал:

• 1 Принципи та методичні підходи до визначення прибутковості скотарства, 1046.03kb.
• Конкурс сприятиме підвищенню знань дітей про довкілля. Асаме: вивчення лісових екосистем, 27.42kb.
• 1.  Що було головною причиною вибору Вашого вузу I спецiальностi?, 139.79kb.
• Формули мовленнєвого етикету християн, 30.11kb.
• Томас Роберт Мальтус вивів закон зменшуваної прибутковості. Відповідно до цього закон, 244.07kb.
• 7. Населення, чисельність, віково-статева структура, національний склад, рівень життя, 531.42kb.
• Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси, 4765.05kb.
• Роль І місце готельного господарства І туризму в народногосподарському комплексі України, 120.62kb.
• Значення ресторанного господарства в сучасному суспільстві, 679.17kb.
• 1. Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів належить до професійної, 72.2kb.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Результати анкетування

Учасниками дослідження загалом були 249 осіб, в тому числі 44 учасників фокус групових інтерв’ю. У анкетуванні взяли участь 205 осіб, у тому числі: керівників сільськогосподарських підприємств (надалі СГП) – 42, голів фермерських господарств (надалі ФГ) – 40 та голів особистих селянських господарств (надалі ОСГ) - 123. У кожній з областей було опитано по 50 осіб, за виключенням Рівненської, де було опитано 55 осіб.

Середній вік опитаних становить 45 років, мінімальний вік становить 23 роки, максимальний – 88 років¹. Цікаво, що середні показники середнього та мінімального віку для всіх типів господарств є приблизно однаковими і відрізняються від середніх дуже незначно, приблизно у межах 1 року. А от показники максимального віку показують той факт, що серед клієнтів дорадчої служби програми ФАРМ зовсім відсутні керівники підприємств пенсійного віку, хоча серед голів ФГ та ОСГ такі присутні. 77% опитаних – чоловіки. Загалом як і України в цілому, присутня наступна тенденція – чим вищий рівень господарства, тим рідше його очолюють жінки. У нашому випадку це відображається у тому, найчастіше жінки є головами ОСГ (28%), рідше усього головами ФГ (10%). Але ситуацію не можна категорично вважати безнадійною, оскільки керівником кожного 4-5 сільськогосподарського підприємства є жінка.

Задекларований освітній рівень респондентів є доволі високим – вищу та незакінчену вищу освіту мають майже половина опитаних, ще близько третини мають середню спеціальну освіту, зовсім відсутні респонденти з початковою освітою. Найбільше кількість респондентів з вищою освітою зосереджена у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарства, найменша, відповідно, у особистих селянських. Але і тут їх кількість доволі значна – приблизно третина голів ОСГ має вищу освіту.

Матеріально-технічний стан господарств

Землекористування.

Особливістю землекористування в умовах України є відносно мала частка земель власних земель у загальному користуванні сільськогосподарських підприємств. Усі вони переважною здійснюють діяльність на орендованих землях. З точністю до навпаки ситуація повторюється стосовно особистих селянських господарств, де випадки оренди землі є швидше винятком, аніж правилом.

Таблиця1

Загальна площа господарств, га

	ОСГ N=123	ФГ N=40	СГП N=42	Всього
Мінімум	0,10 (0,80)	9,00 (4,5)	140,00 (102)	0,10
Максимум	104,00 (50)	1964,00 (700)	5300,00 (11000)	5300,00
Середнє	6,53 (4,4)	217,19 (147)	1709,07 (2133)	396,45

Примітка. У дужках наведені дані базового дослідження


Аналіз даних таблиці показує значні відмінності показників землекористування навіть всередині однієї категорії господарств. Наприклад, мінімальні показники землекористування сільськогосподарських підприємств більше ніж у десять разів відрізняються від середніх, а максимальні – більш ніж у тричі. Це більшою мірою це стосується ФГ та ОСГ. Іншим показовим моментом є те, що фактичні розміри деяких фермерських господарств співставні з розмірами підприємств, так як і деякі ОСГ фактично є фермерськими господарствами, якщо виходити з розмірів їх землекористування.

У порівнянні з попереднім дослідженням можемо відмітити кілька тенденцій. По-перше, помітна тенденція зменшення розмірів землекористування у сільськогосподарських підприємств. Це пояснюється тим, що потенційні клієнти дорадчої служби з розмірами землекористування близько 10 тисяч га не стали клієнтами дорадчої служби, що загалом і зрозуміло, оскільки такі великі підприємства зазвичай мають власний штат кваліфікованих кадрів. По-друге, присутнє значне збільшення розмірів землекористування ОСГ, трохи меншою мірою – ФГ.


Рослинництво

Практично усі землі, що використовуються у господарствах, зайняті сільськогосподарськими культурами, перш за все зерновими. Зернові культури становлять приблизно дві третини від загальної площі землекористування. Так відповіли майже 100% сільсьгосппідприємств та ФГ, серед ОСГ таких респондентів дві третини.

Другим за показником способом землекористування є вирощування олійних культур, але тут різко зменшується кількість господарств, що займаються їх вирощуванням. Загальна середня площа під олійними становить 178 га і досягається вона перш за все господарствам Дніпропетровської області.

Вирощуванням цукрових буряків, овочів, картоплі, кормових культур займається майже половина респондентів.

Детальний розподіл землекористування наведений у додатках.


Тваринництво

Таблиця 2.

Поголiв'я великої рогатої худоби (ВРХ), голiв

	ОСГ N=82(83)	ФГ N=14 (19)	СГП N=29 (32)
Мінімум	1,00 (1)	1,00 (1)	2,00 (2)
Максимум	36,00 (7)	906,00 (530)	4267,00 (3969)
Середнє	3,48 (1.9)	91,71(46)	553,97 (1232)

Примітка. У дужках наведені дані базового дослідження


На відміну від вирощування зернових та олійних культур, котрим займаються усі СГП та ФГ і значна частина ОСГ, вирощування великої рогатої худоби є хоча і поширеним заняттям, але не може зрівнятися з рослинництвом. Більш ніж кожне четверте СГП та майже дві третини ФГ не займаються вирощуванням ВРХ. Серед тих СГП та ФГ, котрі вказують на наявність у їхніх господарствах великої рогатої худоби, присутні і такі, де її наявність є чистою формальністю – це видно з мінімальних показників. Там, де ними вказано мінімальний показник як 1-2 голови можна говорити загалом про відсутність товарного виробництва молока або м’яса. Таких підприємств у вибірці три, решта мають значно більшу кількість ВРХ, у тому числі 11 таких, що утримують від 500 і більше голів ВРХ.

Половина з тих ФГ, що вирощують ВРХ, мають на утриманні в господарстві до десяти голів, решта – від 10 до 100, у тому числі у одному з ФГ вирощується близько 1000 голів ВРХ.

Той факт, що не усі СГП та ФГ займаються вирощуванням ВРХ має кілька пояснень. Полягають вони перш за все у тому, що тваринництво загалом в Україні, і в обраних областях зокрема, є менш прибутковим, вимагає значної кількості виробничих споруд, потребує відносно великої кількості кваліфікованого персоналу. З персоналом та спорудами найбільше проблем у ФГ, часто з огляду на не до кінця урегульовані стосунки власності на землю.

Майже половина ОСГ, котрі вирощують ВРХ, має на утриманні від 1 до 4 голів, інші показники кількості розміщуються у широкому діапазоні від 5 до 40 голів. Особливістю розподілу для ОСГ є те, що чим більшою є кількість голів ВРХ, тим менше респондентів їх утримують. Крім того, твердження стосовно землекористування, що деякі ФГ фактично є СГП, а деякі ОСГ фактично є ФГ, вірне і щодо кількості ВРХ, якщо виходити з їх максимальної кількості у таблиці 2. Очевидно, що такий стан викликаний перш за суттєвими розбіжностями у принципах оподаткування ФГ та ОСГ у порівнянні з СГП.

Таблиця 3

Кiлькiсть свиней, голiв

	ОСГ N=97 (105)	ФГ N=18 (24)	СГП N=26 (28)
Мінімум	1,00 (1)	2,00 (1)	4,00 (5)
Максимум	40,00 (18)	146,00 (370)	1000,0 (4820)
Середнє	7,13 (3.2)	29,44 (50)	200,92 (400)

Примітка. У дужках наведені дані базового дослідження


Для виробництва свинини притаманні ті ж самі проблеми, що і для виробництва ВРХ. З таблиці 4 видно, що загалом приблизно однакова кількість СГП та ФГ займається вирощуванням свинини, але обсяги виробництва є значно меншими, якщо аналізувати середні показники. Різниця є ще більшою, якщо виходити з максимальних показників. ОСГ трохи частіше мають на утриманні свиней, але ця різниця не є кардинальною.

Таблиця 4.

Кiлькiсть птахiв, голiв

	ОСГ N=94 (79)	ФГ N=10 (14)	СГП N=5 (4)
Мінімум	3,00 (4)	10,00 (10)	45,00 (90)
Максимум	250,00 (600)	175202,00 (300)	61955 (23000)
Середнє	40,81 (36)	17562,20 (59)	17722,80 (6051)

Примітка. У дужках наведені дані базового дослідження


П’ять СГП задекларувало вирощування птиці, але якщо відкинути два СГП, які утримують 45 та 400 голів, очевидно, для власних потреб чи як рудимент натурального виробництва, то можна стверджувати, що товарним виробництвом займається лише три СГП, котрі на момент опитування мали від 26 до 62 тис. голів птиці.

Хоча загальна кількість ФГ, що мають на утриманні птахів у своїх господарства, видається доволі значною, насправді товарне виробництво здійснюється лише в одному господарстві, де утримувалося 175 тис. голів птахів. Цей показник утричі перевищує максимальний показник птахів для СГП. Сім ФГ утримують до 50 голів, ще двоє відповідно, 70 та 100.

Для ОСГ найпоширенішим показником кількості птиці є 30-50 голів, хоча приблизно кожне десяте ОСГ вирощує від 100 до 250 голів птахів.

Отже, якщо для ОСГ вирощування птахів для особистого споживання або для реалізації є доволі поширеним явищем, то цього не можна сказати в більшості випадків про СГП чи ФГ, де вирощування птиці у товарних кількостях є швидше виключенням, аніж правилом. Це пояснюся кількома причинами, перш за все високою конкуренцією на ринку м’яса птиці. Крім того, традиційно в Україні вирощуванням птиці займалися спеціалізовані господарства, початок птахівництва з «нуля» є не завжди можливий, оскільки потребує значних коштів та специфічних знань, висуває окремі вимоги до персоналу та дотримання жорстких санітарних норм.