1. Громадські політичні рухи: типологія та функції
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЕтнополітика – цілеспрямована д-ть по регулюванню відносин між націями, етно групами, закріплена у відповідних пол документах і Націона́льна свідо́мість |
- Назва реферату: Типи І функції громадсько-політичних організацій та рухів Розділ, 102.02kb.
- Назва реферату: Громадсько-політичні об’єднання та рухи, основні риси Розділ, 48.26kb.
- «Політичні партії І партійні системи. Політичні вибори І виборчі системи.», 215.58kb.
- Становлення багатопартійності в сучасній Україні”, 120.96kb.
- Тарас Андрусяк історія політичних та правових вчень, 3273.38kb.
- Історія політичних та правових вчень лекції ЗмІст, 3260.43kb.
- Тема. Функції та їх графіки, 243.69kb.
- Семінарське заняття на тему: „огляд типових недоліків та порушень, яких допускаються, 82.12kb.
- Церковна архітектура України доби Гетьманщини, 115.13kb.
- Назва модуля: Алгоритмічні мови та програмування Код модуля: кса 6022 С01, 22.16kb.
Етнополітика – цілеспрямована д-ть по регулюванню відносин між націями, етно групами, закріплена у відповідних пол документах і правових актах д-ви.26.1.Концепції та форми демократії. Здійснення демократії в Україні Поняття демократії демократія - означає «народовладдя». Платон та Арістотель, розцінювали демократію як гіршу, порівняно з монархією чи аристократією, форму правління. Вони ж сформулювали деякі положення теорії демократії, зокрема щодо співвідношення прямого народоправства й закону, демократії і свободи Політичні принципи :Ідея народного суверенітету, тобто визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в суспільстві, стала вихідним принципом теорії і практики демократії, ідея представництва, згідно з якою народ як єдине джерело і верховний носій влади в суспільстві делегує владні повноваження державним органам. . Виборність органів влади також виступає одним із принципів демократії. Обов'язковим принципом демократії є громадянський консенсус, - принципова згода основної маси громадян дотримуватися встановлених правових умов, у межах яких мають досягатися часткові цілі. Громадянський консенсус передбачає ще один принцип демократії — мажоритаризм, -правління більшості. . Правління більшості передбачає ще один принцип демократії — дотримання та охорону прав меншості. Перелічені принципи демократії в узагальненому вигляді формулюються як принцип участі народу у здійсненні державної влади. Ця влада має здійснюватись на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову гілки Принцип поділу державної влади – найважл. принцип демократії. До основних принципів демократії належать також принципи рівності і свободи. Принцип свободи деталізується у конституційне проголошених правах і свободах, до найважливіших з яких належать політичні: свобода слова, друку, процесій, зборів, мітингів, спілок, асоціацій, совісті, право на участь у вирішенні державних справ, на самоврядування, на посаду на державній службі, виборче право тощо. . Відповідно до принципу рівності визнається рівність усіх перед законом, усі громадяни наділяються однаковими правами та обов'язками. Принцип рівності означає відсутність закріпленої в праві дискримінації з будь-яких ознак. Розрізняють пряму, або безпосередню, і представницьку демократію. Пряма демократія передбачає безпосереднє волевиявлення народу з тих чи інших питань життєдіяльності держави, наприклад на зборах, референдумі, виборах, мітингу, демонстрації тощо. Представницька демократія передбачає, що основні рішення приймаються повноважними зборами обраних народом представників: парламентами, асамблеями, радами тощо. Найважливішим засобом безпосередньої демократії є вибори, а виборче право визнається основним політичним правом громадянина. 26.3. Націона́льна свідо́мість — сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах її функціонування. Національна свідомість — ссылка скрыта буття ссылка скрыта. Основні рівні: буденний, теоретичний, політико-державний. Держава – форма організ сус,носій публічної влади, сукупність взаємоповязаних установ і організацій,які здійснюють управління сус-вом від імені усього народу. Бюрократизм- вивищення державних службовців над суспільством і громадянами, абсолютизацію ними власних інтересів під виглядом державних, невиправдану заорганізованість у вирішенні в державних установах тих чи інших важливих для громадян питань. 27.1.Лібералізм як одна з основних ідеологічних течій сучасності Лібералізм з лат. – вільний Лібералізм – політична ідеологічна течія, яка об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод. Лібералізм в процесі свого розвитку пройшов 2 етапи:
Характеристика класичного лібералізму:
Ха-ка неолібералізму:
27.2.Націонал-радикальний напрям в політичній думці України . Однією з основних причин втрати українцями державності М. Міхновський вважав відсутність внутрішньої і єдності й висував ідею національного солідаризму, яка має | об'єднати окремі частини нації в єдине ціле М. Міхновський був одним із авторів конституційного проекту «Самостійна Україна» , за яким Україна мала бути президентською республікою з двопалатним парламентом — Радою представників і Сенатом. Парламентські вибори мали відбуватися з урахуванням національно-економічних особливостей дев'яти вільних і самоуправних земель. Передбачалися широкі громадянські свободи, суд присяжних, націоналізація землі за викуп і розподіл її за національною ознакою. Для М. Міхновського розв'язання національного питання мало передувати вирішенню питання соціального. Якщо М. Міхновський був засновником українського націоналістичного руху, то публіцист і громадсько-політичний діяч Дмитро Донцов виступив його головним ідеологом Мету існування нації він убачав не в матеріальних, а в духовних благах. Належність до того чи іншого стану визначається не за соціальною, а за психологічною ознакою. .Політична та ідеологічна концепція Д. Донцова найповніше викладена у його праці «Націоналізм». . Головною ознакою нації стає ідеал політичного владарювання, державної незалежності. На відміну від В. Липинського, для якого створення держави було підставою для формування нації, для Д. Донцова саме поява нації, її прагнення до самостійного політичного життя є необхідною передумовою створення власної держави. Боротьба за формування нації і державну незалежність повинна грунтуватися на романтизмі, фанатизмі та аморальності. Необхідною умовою національного поступу, перетворення маси в націю Д. Донцов вважав формування національної політичної еліти як державотворчого елемента. Цей елемент він називає по-різному: аристократією, провідною верствою, ініціативною меншістю, правлячою кастою. . Д. Донцов рішуче заперечував ідею федералізму, яка була провідною в українській політичній думці XIX ст. Він виступав за повну незалежність української держави у формі селянської дрібнобуржуазної республіки і вважав, що політичний сепаратизм, спрямований насамперед проти російської державності, є необхідною умовою виживання української нації. Д. Донцов поділяв нації на панівні і непанівні і вважав, що сильніші нації мають перемогти слабших і «накинути» їм свій спосіб життя. Він виходив з того, що гуманізм і демократія несумісні з національною волею, національною ідеєю і тому на них не слід зважати. 27.3. Громадянин – вільний ,повноправний член д-ви, що визнає себе рівноправним членом пол сус, активно і відповідально бере участь в його житті, що взмозі контролювати владу і піклується про благо своєї д-ви. Етатизм – поширення актвності і впливу д-ви на соц-пол життя із застосув централізації, бюрократизації і концентрації пол влади. Пол інтеграція – пол процес, що веде до обєднання різних д-ав та ін пол сил, до координації і зближенню їх д-ті. 28.1.Поняття та ідейні витоки тоталітаризму Сучасна політична наука поділяє політичні режими на демократичні та антидемократичні. В свою чергу антидемократичні режими діляться на тоталітарні та авторитарні. |