Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Інститут політичних технологій

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз існуючої політики фінансування освіти у державі
Позитивні аспекти
Формування громадської думки
Позитивні аспекти
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

Фінансування


У сучасному світі інвестиції в освіту - найприбутковіше вкладення коштів. Однак ук­раїнський уряд чітко дотримується стратегії фінансування освіти за залишковим прин­ци­пом.

Фінансова ситуація визначається у нас особливостями управління освітою (пе­ре­ва­жа­ють методи планово-адміністративного розподілу ресурсів).

Основні особливості форм фінансового управління:
  • відсутність чітко сформульованих мети і напрямів політики – панує принцип від­шкодування витрат;
  • планування відбувається тільки у розрахунку на поточний фінансовий рік;
  • відсутня координація між органами контролю за виконанням бюджету – звідси різне бачення проблем, відсутність фінансового аналізу та стратегічного пла­ну­вання фінансування;
  • жорсткі фінансові рамки призводять до пасивності керівників шкіл у впро­вад­жен­ні інноваційних процесів.


Аналіз існуючої політики фінансування освіти у державі

Аналіз тенденцій у формуванні державного бюджету не вселяє оптимізму щодо збільшення обсягів фінансування освітніх програм. Тому більш виправданим підходом до фі­нансування змін у галузі освіти є орієнтація на максимально ефективне використання кош­тів місцевих бюджетів.

Відсутність чітко сформульованої стратегії фінансування освіти у Львові вивело сис­тему освіти міста за межі мінімальних потреб для її функціонування.

Динаміка фінансування освіти в місті Львові протягом останніх трьох років:
  • 1997 рік – 43 млн.грн., що становить 24 % від міського бюджету,
  • 1998 рік – 38 млн. грн. (19 %),
  • 1999 рік – 46,5 – 47 млн. грн. (23,6 %),
  • на 2000 рік планується 48-49 млн. грн., (23,5 % у загальноміському бюджеті).

Для нормального функціонування освітньої системи Львова потрібно 64 млн. грн., ме­жа задовільного функціонування – 55 млн. грн. (станом на 1999 рік). Різниця між не­об­хід­ною та отримуваною сумами - 17 млн. грн. (30 %) показує швидкість дег­ра­­да­ції освітньої системи та суспільства загалом.

Нестабільність у виділенні коштів та їхня недостатність, нерозвиненість легальних ме­­ха­ніз­мів залучення позабюджтених коштів, відсутність реального контролю за вико­рис­тан­­ням спонсорських та батьківських коштів деструктивно впливають на освітній процес.

Так посилюється розрив між конституційною гарантією права на освіту, ре­аль­­ним фі­нансуванням та рівнем надання освітніх послуг.


Позитивні аспекти

Негативні аспекти
  • Освіта визнана прі­о­ри­тет­ною галуззю у розвитку міста Льво­ва.
  • Встановлення системи нор­­­ма­тив­ного фі­­­нан­су­ван­ня. Заро­біт­на плата вчи­телів у бюд­жеті ос­віти 1998 р. зак­ла­да­лася про­­пор­цій­но до кількості учнів.
  • Залучення поза­бюд­жет­­­них кош­­тів для фі­нан­су­ван­ня бла­го­дійних фон­дів шкіл.
  • Розроблена програма “Енер­­­го­збере­жен­ня”. Реа­лі­зовано пі­лот­ні проекти із вста­нов­лен­ня не тільки при­ладів обліку теп­ла, але й приладів регуляції теп­ла, з ущільнення ві­кон. За та­ко­го ком­п­лек­с­ного під­хо­ду видатки на теп­ло змен­шу­ються на 40 %.
  • Обмеженість коштів. Фінансуються лише за­ро­бітна плата і відрахування, енергоносії та харчування уч­нів з малозабезпечених сімей.
  • Витратний механізм фінансування освіти.
  • Відправною цифрою у формуванні бюджету на рік є, з одного боку, витрати минулого року, з іншого – контрольна цифра обласного фінансового управ­лін­­ня.
  • Відсутній нормативний підхід до роз­по­ділу бюд­же­ту. Формування бюджету не узгоджене із Законом “Про місцеве самоврядування”.
  • Відсутній взаємозв’язок між управ­лін­ням фі­нан­са­ми і управлінням освітньою галуззю.
  • Низький рівень фінансового менеджменту в освіті. Відсутність стратегічного планування
  • Падіння рівня мотивації вчителів. Відсутність фі­нан­су­вання гальмує іні­ці­ативу шкіл.
  • Непрозорість бюджетних витрат, брак громадського контролю за використанням коштів.
  • Падіння якості надання освітніх послуг, значний від­тік талановитих творчих вчителів.
  • Погіршення матеріально–технічного забезпечення навчальних закладів, руйнування інфраструктури.
  • Тіньовий сектор в освіті.



Формування громадської думки

Ситуація у м. Львові прямо відображає спектр загальноукраїнських проблем у гро­мад­сь­кому секторі. Якщо на початку 90-х рр. бурхливо зростала громадська активність, як перша реакція громадян на звільнення від тоталітарної системи, то сьогодні спо­сте­рі­га­ємо загальне РОЗЧАРУВАННЯ, катастрофічне ВІДЧУЖЕННЯ громадян від влади, політики, суспільних процесів.

Позитивні аспекти


Негативні аспекти
  • Кількісне зростання громад­сь­ких організацій, фондів, ру­хів, по­літичних партій та роз­ши­­рен­ня спектра їхніх ін­те­ре­сів.
  • Досвід співпраці з між­на­род­ни­­ми програмами. Значна кіль­­­кість ґрантів, як на ін­сти­ту­ційний розвиток, так і на прак­тичні акції.
  • Пошук діалогу з владними стру­к­­турами, дер­жав­ними ін­с­­ти­­туціями.
  • Поява професійних неде­р­жав­них організацій з власним шта­том, майном тощо.
  • Зниження дієвості. Розчарування громадян, від­чу­­ження від “своїх” представницьких органів. Від­­сут­ність практичної роботи на пер­вин­ному рів­ні (шко­ли, місцеві гро­мади). Недостатня кіль­кість мо­ло­діж­них та шкільних організацій. По­лі­ти­зація моло­діж­них рухів.
  • Часта зміна напрямів діяльності за­леж­но від змі­ни прі­оритетів між­на­род­них програм. Жорстка кон­­ку­­рен­ція між со­бою, дублювання ви­дів ді­яль­ності.
  • Переважання менталітету “про­ха­ча”. Взаємна не­до­­­ві­ра. Відсутність фінансової допомоги з боку вла­­ди та державних структур. Дублювання ви­дів ді­­яльності.
  • Збільшення питомої ваги сер­віс­них організацій – “для всіх”. Від­хід від інтересів пересічних гро­ма­­дян.