Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Інститут політичних технологій
| Вид материала | Документы |
Содержание1. Аналіз сучасного стану освіти Дошкільна освіта Позитивні аспекти |
- Положення про відділ соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок аварії, 113.49kb.
- Положення про відділ автоматизованої обробки інформації департаменту соціальної політики, 102.73kb.
- Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності департаменту соціальної політики, 158.34kb.
- Україна виконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління, 225.15kb.
- Viі. Реєстрація пільговиків у базі Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, 9.03kb.
- Положення про управління фінансів та бюджету Луцької міської ради, 117.29kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 383.36kb.
- Управління освіти горлівської міської ради горлівська гімназія «інтелект», 410.02kb.
- О управління освіти адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради,, 545.31kb.
- Додаток до рішення 5 сесії міської ради 6 скликання від 27 січня 2011 р. №66-п Положення, 64.35kb.
1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ОСВІТИ
У сучасному світі змінюється ставлення до освіти, до її місця і ролі в суспільстві. Освіта сьогодні - важливий чинник управління змінами в суспільстві. Її розглядають не як механізм захисту населення, а як інвестиції у майбутнє. Освіта стає засобом підвищення добробуту громадян, чинником економічної стабільності і гарантом безпеки реґіону, країни, світу.
В Україні, незважаючи на принципову зміну усвідомлення функцій освіти у суспільстві, у підходах до її реформування ще переважають старі стереотипи. До освіти ставляться як до невиробничого сектора, як до галузі соціальної підтримки населення, а не як до головного механізму суспільних змін, що не може бути виправданим в умовах перехідного суспільства.
Система освіти в Україні не може сьогодні забезпечити: учням - якісну освіту з врахуванням індивідуальних здібностей і особливостей; батькам – впевненість за долю їх дітей; працівникам системи освіти – гідні умови праці і життя, самореалізацію.
Українська освіта, зокрема середня школа, відтворює вчорашній день, намагається зберегти традицію радянської освіти, продукти якої були придатні для використання лише в тій системі, яка їх витворила. Сьогодні середовище змінилося, а зміст і технології навчання, залишилися без істотних змін. Вирішувати нові завдання старими засобами не можна. Якщо ми зараз не змінимо зміст освіти, форму управління нею, то й не зміниться старий суспільний устрій.
За останні роки, навіть за важких економічних умов бюджетні видатки на освіту становили від 6,0 до 4,2 % ВНП у 1994-1999 рр., або від 15 до 12 % бюджету України. Це досить високі показники. Для порівняння: у Польщі 1999 року видатки на освіту становили 3,21 % ВНП. Проте в абсолютних цифрах обсяги видатків на освіту у Польщі у 5 разів більші, ніж в Україні. В Україні спостерігається тенденція до зниження відсотка ВНП на видатки освіти, а у Польщі – до його зростання.
Сфера освіти, де зайнято майже 7 % усього активного населення України, отримує майже 12 % бюджетних коштів, що поступається за обсягом лише витратам на пенсійне забезпечення (21 %) і соціальний захист населення (понад 21 %).
Усі безпосередні учасники освітянського процесу становлять майже 11 млн. осіб, або майже 22 % усього населення країни. Ситуація в освіті суттєво впливає практично на всі сфери суспільного життя.
Українське суспільство традиційно вважає освіту одним із головних завдань держави. Результати незалежних соціологічних досліджень переконують у тому, що домінує думка про нібито високий рівень освіти в Україні: 80 % опитаних вважають, що наша освіта не гірша або краща за освіту розвинутих країн. Проте ВНП на душу населення у нас у 8-9 разів нижчий, ніж у розвинутих країнах, показники виробництва нижчі у 2-3 рази, а затрати енергії на одиницю нашої продукції вищі у десятки разів.
Стратегія реформування освітньої галузі ґрунтовно викладена у Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття). Але багато положень Програми залишилися декларацією добрих намірів.
Аналіз ситуації освіти у м. Львові, її позитивні та негативні аспекти подано за розділами: дошкільна освіта, початкова школа, середня школа; управління, зміст освіти, виховання, cистема освіти дітей з особливими потребами, оцінювання, педагогічні кадри, фінансування, формування громадської думки, інтеґрація у європейську спільноту.
Дошкільна освіта
Характеризується різким зменшенням кількості садків і вихованців у них (1990 р. – 186 садків – 18,2 тис дітей; 1998 р. – 112 садків – 12,2 тис. дітей).
Потрібно розуміти, що вирівнювання шансів на освіту відбувається у 3-5 річному віці. Педагогічно занедбані діти у школі переважно не наздоганяють своїх ровесників. Це стосується і стану здоров’я дітей. Діти, що не ходять до садків, особливо із соціально-незахищених родин, у майбутньому можуть коштувати державі дорожче, ніж повне утримання у садку. Недаремно тенденція у Європі йде до збільшення кількості дітей в навчальних дошкільних закладах. У деяких країнах обов’язкова початкова освіта починається з 4-5 років. А у нас зворотня тенденція.
| Позитивні аспекти | Негативні аспекти |
|
|
Загальноосвітня середня школа