Geum.ru

Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Інститут політичних технологій

Вид материалаДокументы

Содержание


Основна і старша школа
Негативні аспекти
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Основна і старша школа


Одним з найбільших недоліків освіти є те, що сучасна загальноосвітня школа пе­ред­бачає лише засвоєння знань і не вчить, як їх застосовувати на практиці. Звідси й ака­де­міч­не пе­ре­ван­та­жен­ня, яке особливо відчутне у випускних класах, що негативно впли­ває на здо­ров’я. Учень готується до всту­пу у вищий навчальний заклад (ВНЗ), а вимоги випускних іс­питів у школах та вступних до ВНЗ не збігаються. Нова епоха відкривається з появою ме­ре­жі Internet, але наші школи зде­більшого не можуть з цього скористатися.

Після прийняття Конституції України і Закону України “Про освіту” збільшується кіль­­кість дітей, які навчаються у 10 класі, проте середній рівень знань учнів знизився. За ви­нят­ком змін у мережі, за останніх вісім років в основній та старшій школі якісних змін не від­булося.

Інший недолік – відокремленість системи професійно-технічної освіти від загаль­но­ос­вітньої середньої школи. Ця відокремленість не дає змоги ефективно використовувати ре­сур­си і приміщення. Для освітніх цілей не використовуються приміщення ПТУ, хоча майже 10 тисяч учнів навчається у другу зміну. Проблема стане ще гострішою після того, як згідно з Законом “Про загальну середню освіту”, відбудеться перехід на 12-річне навчання з про­фільною старшою школою. Тому до цього часу професійно-технічні училища слід під­по­ряд­кувати місцевим органам влади.

Поступово загострюється ситуація з підручниками для старшої школи, знижується їх­ня якість та доступність. Недостатнє сьогодні і фінансування шкіл.


Позитивні аспекти
Негативні аспекти
  • Створено 6 гімназій і лі­це­їв.
  • Створено 8 приватних шкіл.
  • Створено авторську шко­лу Ма­рії Чумарної.
  • Збільшено кількість з 8 до 18 спе­ціалі­зо­ва­них шкіл з по­г­либ­ле­ним вив­ченням іно­зем­них мов.
  • Кількість дітей, що нав­ча­ється у другу зміну, змен­­шилась з 20 до 10 тис. уч­нів.
  • Є змога вибирати пред­ме­ти шкільного ком­по­нен­­­та та курсів за ви­бо­ром.
  • Введено нові факуль­та­тиви.
  • Варіативність підруч­ни­ків.
  • Впроваджено програму “Здо­­ров’я шко­ля­ра”.
  • Впроваджується про­г­ра­ма “Громадянська ос­ві­та”.
  • Погіршення стану здоров’я. У перших класах ма­ють вади здо­­ров’я 15% учнів, у старших – 70 %.
  • Відсутня автономія шкіл.
  • Немає наступності у переході від інно­ва­цій­ної по­чат­кової шко­ли до основної.
  • Перевантаженість навчальних планів, осо­­б­­­­ливо в 9-11 кла­сах.
  • Проблеми адекватного пролонгованого переходу від шкільної освіти до освіти у ви­щих нав­чальних зак­ла­дах. Не­уз­год­женість вимог до знань уч­нів на ви­пус­к­них і вступних іс­пи­тах. Потреба ре­пе­ти­тор­ства.
  • Збільшення середньої наповнюваності кла­сів з 26 до 29 уч­­нів у класі.
  • Більшість вчителів використовують лише традиційні ме­­тодики, що не сприяє повноцінному розвитку ді­тей.
  • Погіршення матеріальної бази, фінан­су­ван­ня лише зар­п­ла­­ти, енергоносіїв і харчу­ван­ня учнів з мало­за­без­пе­че­них сі­мей.
  • Відсутність контролю громадських інституцій за ді­яль­ністю школи.
  • Збільшення кількості правопорушень.
  • У школі практично відсутні учнівські гро­мад­ські ор­га­­ні­за­ції.
  • Відсутність інтеґрованих курсів суспіль­них пред­ме­тів.



Управління


Недолік сучасної системи управління – погане поєднання державних і громадських важелів впливу, надмірна централізація, не створені умови для участі міської громади в управлінні освітою. Керівники переважно звертають увагу на поточну діяльність закладів ос­ві­ти, на їх матеріальне забезпечення і практично не думають про стратегічні цілі та роз­ви­ток.


Позитивні аспекти

Негативні аспекти
  • Власне бачення майбутніх змін в ос­віті та ба­жання ініціювати зміни уп­равлінням ос­ві­ти міста.
  • Жодні важливі рішення не прий­ма­ють­ся без погодження з пос­тій­ною комісією з пи­тань освіти, на­уки та про­фесійного роз­вит­ку Львів­­ської місь­кої ради.
  • Співпраця з міжнародними освіт­ні­ми ор­ганізаціями і фондами.
  • Співпраця управління освіти Львів­сь­кої місь­кої ради з вищими нав­чаль­ними зак­ладами міста Львова.
  • Підбір управлінських кадрів за кон­­кур­­сом.
  • Підтримання інноваційного прос­то­ру.
  • Впровадження нової схеми вив­чен­ня рівнів навченості учнів.
  • Відсутність чіткого розподілу фун­к­цій і пов­но­ва­жень між рів­нями: об­лас­ним, міським і ра­йон­ним у місті (Львів ад­мі­ністративно по­ді­ле­ний на 5 районів).
  • Не завершено процес надання фі­нан­­со­во-гос­по­дар­ської самос­тій­нос­ті установам ос­віти. Про­цес галь­мувався спочатку пізнім прий­нят­тям бю­джету, тепер вексельними роз­­ра­хунками і жор­сткими по­каз­ни­ками.
  • Недостатня підготовка управлінців. Від­сутнє ба­чення розвитку нав­чаль­ного зак­ла­ду у ба­га­тьох директорів.
  • Відсутній інструментарій щодо уп­рав­­лін­ня рів­­нем якості освіти.
  • Основні акценти контролю в оціню­ван­­ні роботи ке­рівника ставляться на виконання його вто­рин­них фун­к­цій: господарська діяль­ність, соці­аль­­ний захист, профілактика пра­во­по­рушень, фі­нансові питання, санітарний стан.
  • Немає системи наукової експертизи і вив­чен­ня ре­зультатів інноваційних освітніх тех­но­ло­гій.
  • Відсутня єдина інформаційна мережа нав­чаль­­них закладів.