Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Інститут політичних технологій

Вид материала

Документы

Содержание Педагогічні кадри Формування громадської думки Центр громадського реагування. Освітні семінари для громадян. Діалог з представницькими органами. Освітній канал на телебаченні. Інтеґрація в європейську спільноту Створення аналітичної служби Міжнародні семінари, конференції. Розвиток партнерства. Міжнародні державні та місцеві програми. 6. Очікувані результати освітньої політики 7. Управління реалізацією освітньої політики

Подобный материал:

• Положення про відділ соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок аварії, 113.49kb.
• Положення про відділ автоматизованої обробки інформації департаменту соціальної політики, 102.73kb.
• Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності департаменту соціальної політики, 158.34kb.
• Україна виконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління, 225.15kb.
• Viі. Реєстрація пільговиків у базі Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, 9.03kb.
• Положення про управління фінансів та бюджету Луцької міської ради, 117.29kb.
• Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 383.36kb.
• Управління освіти горлівської міської ради горлівська гімназія «інтелект», 410.02kb.
• О управління освіти адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради,, 545.31kb.
• Додаток до рішення 5 сесії міської ради 6 скликання від 27 січня 2011 р. №66-п Положення, 64.35kb.

Педагогічні кадри

Підвищення компетентності педагогічних кадрів в умовах змін є одним із основних чин­ників досягнення успіху в усіх інших сферах розвитку освітньої системи.

Поглиблення та поширення тих трансформацій, які провадяться протягом кількох ос­танніх років у галузі післядипломної освіти на Львівщині, сприятиме залученню ши­ро­ко­го кола фахівців до участі в процесі змін.

Це стосується як загальних питань філософії освіти, освітнього менеджменту, лі­дер­с­тва тощо, так і проблем, пов’язаних із розвитком змісту освіти в окремих предметних га­лу­зях.

Ця діяльність тісно пов’язана з атестацією педагогічних працівників, яка є фор­маль­ним мірилом їхнього професійного розвитку. У цій сфері слід подбати про сти­му­лю­ван­ня фахівців, заангажованих до інноваційної діяльності та збільшення диференціації в оп­ла­ті праці вчителів різної кваліфікації. Слід також використовувати усі можливості для ста­жу­вання педагогів та керівників школи за кордоном, що може бути як додатковим засобом їх стимулювання, так і ефективним каналом привнесення нових ідей розвитку освітньої сис­те­ми.

Особливе місце у наших пошуках займає радикальна трансформація первинної під­го­товки учителів. Цей процес здійснюватимуть на партнерських засадах зацікавлені ін­с­ти­ту­ції із залученням провідних західних університетів та інституцій, що спеціалізуються у га­лу­зі педагогічної освіти (Див. таблицю 6).

Формування громадської думки

Пропонована система формування громадської думки, передусім, покликана не за­по­чатковувати щось абсолютно нове, а максимально використати можливості вже чинних ін­ституцій, утворюючи, за потреби, допоміжні структури, які згодом можуть розвинутись в са­мостійні, самодостатні організації, або “розчинитись” у вже чинних. Основні вимоги:

• Максимально сприяти доведенню різнопланової інформації до якнайширшого кола громадян.
  
• Забезпечити механізм оберненого зв’язку та реагування на зміни, процеси у гро­ма­ді.
  

• Засоби масової інформації. Основною проблемою цього питання є збір ін­фор­ма­ції та її підготовка для поширення в ЗМІ. Спочатку цю функцію буде виконувати “кру­г­лий стіл” реформаторів і журналістів, які на регулярних зустрічах узагальнюватимуть ін­фор­мацію, приходитимуть до консенсусу щодо висвітлення перебігу подій, позитивних і не­га­тивних результатів, аналітичних матеріалів, соціологічних опитувань тощо. Одночасно, пот­рібно налагодити механізм взаємодії з прес-центром Міської ради. Надалі, якщо збіль­шуватимуться потоки інформації, передбачено створення окремого прес-центру “Освіта”.
  
• Центр громадського реагування. Головне призначення центру - координація ді­а­логу: громада – органи місцевого самоврядування; проведення соціологічних опитувань; вза­ємодія з ЗМІ через “круглий стіл” чи прес-центр. Роботу такого центру важливо ор­га­ні­зу­ва­ти так, щоб не обмежуватись координацією потоків інформації, а забезпечити пряме спіл­ку­вання з громадою. Цього можна досягти за допомогою створення інформаційно-кон­суль­та­тивної служби для громадян та телефонної служби “Освіта”.
  
• Інформаційно—консультативний центр. Спочатку цей центр може виступати як під­розділ центру громадського реагування. Надалі можливе його відокремлення, як самос­тій­­ної самодостатньої одиниці. Основне призначення центру - забезпечення прямого зв’язку з громадою. У створенні центру громадського реагування, інформаційно-консультативного цен­тру можливим є використання потенціалу вже чинних недержавних організацій. Ло­гіч­но провести обстеження цих організацій і тендер на отримання ґранту від Місь­кої ради, міжнародних донорів для кращої моделі. Обов’язкові вимоги: прийом громадян, ро­бота телефонної служби, партнерство з відповідним колом інституцій, дофінансування ді­яль­ності.
  
• Освітні семінари для громадян. Добре відомо, що у Львові активно працюють між­народні програми, які проводять серії семінарів, тренінгів тощо по широкому колу пи­тань, в т.ч. ос­вітніх, громадянського виховання, захисту прав людини… У цій ситуації мож­на скористатись на­годою і ввести складовою таких заходів компоненти освітньої реформи в м. Львові. Для Цен­т­ру освітньої політики потрібно розробити відповідні курси, які ре­гу­ляр­но проводитимуться на се­мі­нарах міжнародних програм чи власних семінарах з освітянами, бать­ками, учнями, сту­ден­та­ми, представниками громадських організацій, політичних пар­тій.
  
• Діалог з представницькими органами. Сьогодні у Львові налічується майже ти­ся­ча громадських організацій, політичних партій. І хоча більшість з них мало впливає на жит­тя громади міста, значна частина – це активні, конструктивні сили, які тією чи іншою мі­рою причетні до освітніх проблем. Одним з важливих завдань інституцій, задіяних в ос­віт­ній реформі має стати налагодження діалогу і здійснення через ці представницькі органи спіль­них заходів, орієнтованих на реформу.
  
• Освітній канал на телебаченні. У концентрованому вигляді вся діяльність ос­віт­ньої реформи в м. Львові може бути представлена як окремою програмою на те­ле­ба­чен­ні, так і через інші програми, висвітлюватись на шпальтах реґіональної преси, освітянської га­зети “Директор школи” (Захід) (Див. таблицю 7).
  

Інтеґрація в європейську спільноту

Основним лейтмотивом освітньої реформи м. Львова у напрямку європейської ін­теґ­рації повинна стати спрямованість на конкретні результати, отримання практичного дос­ві­­ду від розширення горизонтальних зв’язків, налагодження взаємного обміну інформацією між українськими учасниками. Логічним кроком для цього повинно стати створення від­по­від­­ної структури. Сьогодні такою структурою може бути недержавна організація “Інститут по­­­літичних технологій”, яка у партнерстві з іншими інституціями може розвинути ці нап­ря­ми. Надалі можливе виокремлення відповідного блоку напрямів у самостійну організацію “Між­народний клуб “Львівська освіта”.

• Створення аналітичної служби, яка акумулюватиме інформацію про системи ос­віти розвинутих країн, займатиметься порівняльним аналізом, виробленням рекомендацій для депутатських комісій, управління освіти, освітніх закладів тощо.
  
• Міжнародні семінари, конференції. Використовуючи ресурси міжнародних ор­га­ні­зацій, ввести обов’язковим елементом цих конференцій питання, що стосуються ре­фор­ми освіти в м. Львові, узгоджені з тематикою конференцій. Основні завдання – обговорення проб­лем ре­фор­ми, обмін досвідом, вироблення рекомендацій, розвиток партнерських зв’яз­ків.
  
• Інтеґрація у міжнародні організації, фахові асоціації, програми. Усіляко спри­я­ти широкому входженню українських інституцій у міжнародні асоціації, для розширення дос­тупу до інформації, ґрантів, стажування за кордоном, експертних рішень.
  
• Розвиток партнерства. Подальше розширення горизонтальних партнерських зв’язків українських та західних освітніх інституцій. Головне завдання – “відкрити” ін­фор­ма­цію, створити умови для широкого доступу до міжнародного досвіду.
  
• Міжнародні державні та місцеві програми. Необхідно провести моніторинґ чин­них і планованих міжнародних партнерських програм щодо долучення освітньої ком­по­нен­ти до цих програм, ввести, якщо можливо, елементи освітньої реформи м. Львова, які пот­ребують безпосередньої підтримки державних інституцій чи органів місцевого само­в­ря­ду­вання, у плани цих програм.
  

Основні напрями діяльності освіти національних меншин:

• Розвиток українського шкільництва в діаспорі.
  
• Розвиток освіти національних меншин у Львові. (Див. таблицю 8).
  

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ

1. Система виховання вільної особистості, здатної співіснувати у сучасному сус­піль­стві поважаючи свободу інших, робити відповідальний вибір у широкому спектрі про­по­зицій, збе­рі­га­ючи свою самобутність і національну та культурну ідентичність.
   
2. Конкурентноспроможний вчитель, здатний організувати комунікативно-ді­яль­ний нав­чально-виховний процес.
   
3. Інноваційний простір: нові освітні та навчальні програми, підручники, тех­но­ло­гії.
   
4. Перехід до відкритої освітньої політики, створення державно-громадської сис­те­ми управління освітою. Перетворення освіти у консолідуючий чинник міської громади.
   
5. Система державно-громадського фінансування освіти, покращення матеріально-тех­нічного забезпечення, інформатизація установ освіти. Створення гідних умов праці і жит­тя вчителів.
   
6. Запровадження інтеґрованого навчання дітей з особливими потребами у за­галь­но­­ос­віт­ніх школах.
   
7. Розвиток українського шкільництва в діаспорі та освіти національних меншин у м. Львові.
   
8. Створення Львівського освітнього округу як сучасної муніципальної системи ос­ві­ти, яка б стала моделлю реформування освіти на муніципальному рівні для поширення цьо­го дос­віду в інших реґіонах України.
   

7. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ


Загальний контроль за реалізацією освітньої політики здійснює Львівська Міська рада.

Для ефективного управління реалізацією освітньої політики, що належить до ком­пе­тен­ції місцевого самоврядування, створюється колегіальний координаційно-наглядовий орган – Освітня Рада при міському Голові міста Львова.

Рішення Освітньої Ради при міському голові, прийняті в межах її компетенції, ма­ють рекомендаційний характер та є підставою для прийняття рішень міської ради, роз­по­ряд­жень міського Голови, наказів начальника управління освіти.

Щорічно, починаючи з 2000 року, проводитиметься аналіз реалізації освітньої по­лі­ти­ки, про результати якого управління освіти звітує на сесії Міської ради та інформує гро­мад­ськість міста.