Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Інститут політичних технологій

Вид материала

Документы

Содержание Виховання та позашкільна освіта Система освіти дітей з особливими потребами

Подобный материал:

• Положення про відділ соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок аварії, 113.49kb.
• Положення про відділ автоматизованої обробки інформації департаменту соціальної політики, 102.73kb.
• Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності департаменту соціальної політики, 158.34kb.
• Україна виконавчий комітет харківської міської ради харківської області управління, 225.15kb.
• Viі. Реєстрація пільговиків у базі Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, 9.03kb.
• Положення про управління фінансів та бюджету Луцької міської ради, 117.29kb.
• Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 383.36kb.
• Управління освіти горлівської міської ради горлівська гімназія «інтелект», 410.02kb.
• О управління освіти адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради,, 545.31kb.
• Додаток до рішення 5 сесії міської ради 6 скликання від 27 січня 2011 р. №66-п Положення, 64.35kb.

Виховання та позашкільна освіта

Зміна освітньої політики у місті Львові потребує й адекватного родинного, гро­мад­сь­­ко­го, шкільного та позашкільного виховання дітей та молоді. Основні завдання такого ви­хо­вання полягають у формуванні свідомої людини-громадянина, будівничого української дер­жави.

Виховання повинно ґрунтуватись на таких основних засадах:

• плекання української національної свідомості й патріотизму;
  
• гармонія національних і загальнолюдських вартостей;
  
• науковість;
  
• громадянськість;
  
• європейськість.
  

Для успішного виховання в умовах переходу до громадянського суспільства ос­нов­не завдання школи – створити оптимальне середовище, в якому розкривається творчий по­тен­ціал вчителя та учня, створюється атмосфера інтелектуальної напруги, ситуації успіху, по­зитивних емоцій у взаємовідносинах.

У найближчому майбутньому нам буде потрібний практичний, ініціативний діяч, гос­подар, вольовий, цілеспрямований, з глибокою вірою у вартості, яким служить.

Особливості позашкільного навчально-виховного процесу в умовах нової освітньої по­літики полягають:

• у проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б як­най­пов­ні­ше допомогти дітям зорієнтуватись і самореалізуватись у складній багатогранній со­ціокультурній ситуації;
  
• у створенні умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку ді­тей і учнівської молоді у вільний від навчання час;
  
• у створенні системи пошуку, розвитку і підтримки талановитих дітей для фор­му­ван­ня творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя.
  

У вихованні потрібно поєднати духовну силу національної традиції, позитивні риси і схиль­ності українського характеру з тим господарським практицизмом, завдяки якому су­час­ні європейські народи досягли успіхів.

Поєднання української національної традиції та засад демократії – основна ідея су­час­ного виховання (Див. таблицю 4).

Система освіти дітей з особливими потребами

Зміни необхідно проводити у двох напрямах:

• реформування системи спеціальної освіти та реабілітації;
  
• запровадження інтеґрованого навчання дітей з особливими потребами у за­галь­но­ос­віт­ніх школах.
  

За два-три роки ми сподіваємось напрацювати досвід, достатній для розуміння того, як мож­на реформувати українську систему спеціальної освіти, зробивши її відкритішою, спра­вед­ливою, демократичною, різноманітною, творчою, доступною для учнів різних категорій, у тому числі й тих, які досі мовчазно перебувають поза її межами або на самому краю, ста­ю­чи внаслідок цього "пропащими людьми". Поза освітою – отже, поза суспільством. Сьо­год­ні є оптимальна нагода відкрити їм стежку до гідного місця в українському сус­піль­с­т­ві.

Необхідно створити: навчальні програми, методичне забезпечення, підбір та тес­ту­ван­ня учнів, підготовку і добір спеціалістів, наукове та інформаційне забезпечення тощо. Графік впровадження нових програм передбачає під­го­тов­чий етап - вивчення проблеми та опрацювання рішень, тоді апробацію на небагатьох об`­єк­тах, далі іде період розширення і освоєння, а на завершення - підбиття підсумків і скла­дан­ня рекомендацій. Цей поділ доволі умовний, тому що у деяких закладах процеси ство­рен­ня новаторських програм вже зайшли досить далеко, а в деяких вони розпочнуться лише на другому етапі.

Нові напрямки в спеціальній освіті будуть співіснувати з існуючими та їх доповню­вати. Напрацювання навчальних планів, вироблення багатоманіття індивідуальних прог­рам учнів, впровадження міжвідомчих підходів до фінансування, виховання когорти ква­ліфікованих переконаних працювати по-новому спеціалістів дасть змогу по­ши­рю­вати нові програми, в той час як існуючі трансформуватимуться і ви­ко­ну­ватимуть свої функції.

Для зміни структури необхідне право на експеримент. Всі новаторські кро­ки, які пропонуються, будуть узаконюватися. Тому пропонується опра­цювання цілого масиву доку­ментації, яка пізніше пропонуватиметься на затвердження Мі­ністерству освіти, міській і обласній радам та іншим органам, які уповноважені реґ­ла­мен­тувати діяльність закладів освіти.

Об`єктивна інформація про нові програми має бути якнайширше доступна пе­да­го­гіч­ній громадськості та населенню загалом.


Оцінювання

Зміни у шкільному оцінюванні учнів мають привести до того, що оцінюватиметься не тільки стан (рівень) знань, але й праця, поступ учня.

• Оцінювання буде стимулювати розвиток учня, вказуючи на його досягнення.
  
• Оцінювання міститиме більше інформації про активність, труднощі, поступ, здібності учнів.
  
• У новій системі оцінювання повинні бути присутні:
  
• внутрішкільне оцінювання;
  
• зовнішнє оцінювання, організоване через незалежний центр тестування.
  

Для цього планується:

1. Створити освітній діагностичний центр з залученням незалежних експертів для:
   

• розробки методик прогнозування можливостей учнів;
  
• діагностики рівнів навченості учнів;
  
• виміру розвитку учня згідно з персональними траєкторіями;
  
• вироблення нової шкали оцінювання та набору тестів для тематичного виміру знань.
  

2. Створити незалежний центр тестування для:
   

• встановлення рівня результатів;
  
• набору учнів у гімназії та ліцеї;
  
• відбору студентів у вищі навчальні заклади (за згодою ВНЗ).
  

3. Створити інспекторську службу для:
   

• моніторинґу якості освіти;
  
• встановлення рейтингу шкіл (із залученням громади, ЗМІ);
  
• встановлення відповідності встановлених категорій вчителів до квалі­фі­ка­цій­них вимог.