Злочини проти довкілля
Вид материала | Документы |
- Услідчій І судовій практиці постають ускладнення в розмежуванні розбійних нападів,, 341.61kb.
- Реферат на тему: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Поняття, 58.61kb.
- Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, 186.58kb.
- Даний курс має найбільше спільного з курсом "Кримінальне право", в зв’язку з чим особливо, 315.9kb.
- Національна академія внутрішніх справ україни кощинець Віктор Васильович, 290.68kb.
- Державний Прапор України, Держаний Герб України І Державний Гімн України, опис І порядок, 5323.66kb.
- Практика розгляду судами справ про злочини проти власності, 389.02kb.
- Кримінальна відповідальність за статеві злочини, 112.32kb.
- Реферат на тему: "Лицарі середньовіччя", 76.79kb.
- Особлива частина розділ І злочини проти основ національної безпеки україни стаття 109., 1905.49kb.
Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
1. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель —
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею чи яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості п'ятисот і більше рослин —
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
1. Суспільна небезпечність злочину, передбаченого статтею 310 КК, полягає в тому, що він є однією з криміногенних умов, які сприяють незаконному виробництву, виготовленню чи викраданню наркосировини, її проходженню у канали нелегального розподілу, сферу підпільної торгівлі та використання з немедичною метою.
2. Предметом злочину є снотворний мак і коноплі, що містять наркотичні засоби (про поняття наркотичних засобів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК).
Мак, снотворний чи опійний — це різні сорти маку, які містять алкалоїди опіуму (морфін, кодеїн, тебаїн тощо). Поширеним є виготовлення макової соломки. Це зібрані будь-яким способом стебла і коробочки будь-якого сорту снотворного маку (за винятком власне макового насіння) в цілому вигляді або подрібнені аж до порошкоподібного вигляду. Нерідко з макової соломки різними способами (наприклад, шляхом виділення наркотично активних алкалоїдів водою або органічними розчинниками) отримують опій екстракційний в розчиненому, смолоподібному або твердому стані.
Коноплі (каннабіс) — поширені назви — посівні (звичайні, культурні), іноді — індійські — однорічна рослина, в якій плодоносні та квітучі верхівки (суцвіття), пилок і смола містять тетрагідроканнабінол — наркотично активний алкалоїд. Наркотичні засоби конопляної групи — марихуана, гашиш, смола каннабісу, гашишне масло, всі ізомери тетрагідроканнабінолу.
За загальним правилом культивування (посів та вирощування) нар-ковмісних рослин, до яких належать снотворний мак та коноплі, з метою виробництва або виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин може здійснюватися лише підприємствами державної та комунальної власності за наявності у них відповідної ліцензії. Діяльність, пов'язана з культивуванням рослин з низьким вмістом наркотичних засобів для промислових цілей (за винятком виробництва чи виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин), може здійснюватися підприємствами всіх форм власності за наявності у них ліцензії на відповідні види діяльності.
Юридичні особи, які не мають ліцензії на культивування зазначених рослин, та фізичні особи, які є власниками або користувачами земельних ділянок, на яких ростуть ці рослини, зобов'язані їх знищити. Отже, посів або вирощування в Україні снотворного маку чи конопель без належного дозволу буде в усіх випадках протиправним.
Судова практика свідчить, що для кваліфікації дій винного за ст. 310 КК потрібно встановити, що винна особа посіяла або вирощувала саме снотворний (опійний) мак чи інші культури, які містять наркотичні засоби.
Так, постановою президії Одеського обласного суду від 17 червня 1992 р. було скасовано вирок суду Березівського району Одеської області щодо С. у частині засудження його за вирощування опійного маку із закриттям справи за відсутністю в його діях складу цього злочину. При перегляді справи встановлено, що у ній відсутні докази, які свідчили 6 про те, що С. виростив саме опійний мак, а не олійний (Право України. — 1993. — № 1. — С. 44). Отже, суд дійшов висновку, що при притягненні особи до відповідальності за культивування (посів та вирощування) снотворного маку та подібних рослин слід пересвідчуватись, що особою вирощувалися саме рослини, які містять наркотичні засоби.
3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 310 КК, полягає в двох альтернативних діях, а саме: в незаконних 1) посіві або 2) вирощуванні снотворного маку чи конопель.
Незаконними є посів або вирощування снотворного маку чи конопель, якщо такі дії вчинені з порушенням «Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою КМ України від 3 січня 1996 р. № 6.
Посів снотворного маку чи коноплі — це дії, спрямовані на висів насіння рослин або розсади без належного дозволу на будь-яких земельних ділянках, як спеціально підготовлених, так і порожніх. Придбання насіння, його пророщування, а також придбання розсади з метою подальшого вирощування маку снотворного чи конопель треба кваліфікувати як готування (ч. 1 ст. 14 КК) до вчинення злочину, передбаченого ст. 310 КК. Способи, засоби посіву, а також його місце (присадибні ділянки, поля господарств, пустирі) значення для кваліфікації не мають.
Вирощування снотворного маку чи коноплі — це догляд (рихлення, прополювання, букетування, прорідження, полив, підживлення тощо) за посівами та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання. Причому для наявності вказаного діяння не має значення, посадив ці рослини сам винний, висіяні вони будь-ким іншим або є дикорослими.
За ч. 1 ст. 310 КК підлягають кваліфікації дії осіб, які здійснили посів чи вирощування снотворного маку чи конопель у розмірі до 500 рослин. При цьому слід мати на увазі, що вирощування зовсім незначної кількості таких рослин може бути визнане малозначним діянням (див. коментар до ч. 2 ст. 11 КК). У такому випадку особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 1062 КпАП.
4. Злочин вважається закінченим: при посіві снотворного маку чи конопель — з моменту здійснення будь-яких дій, спрямованих на висів насіння або розсади таких рослин (внесення насіння або посадка розсади в грунт незалежно від подальшого проростання чи зростання рослин, розміру площі);
при їх вирощуванні — з моменту, коли винна особа почала доглядати (вчинила будь-які дії з догляду) за вже посіяними рослинами незалежно від того, чи були вирощені снотворний мак чи коноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлено) наркотичні засоби.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При кваліфікації діянь за ч. 1 ст. 310 КК мотив і мета незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель не мають значення.
При незаконному посіві або вирощуванні снотворного маку чи коноплі, що вчиняються за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 310 КК), обов'язковою є спеціальна мета — збут цих рослин.
6. Суб'єкт злочину загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.
7. Обтяжуючими обставинами цього злочину ч. 2 ст. 310 КК визнає дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони вчинені: 1) особою, яка була раніше засуджена за цією статтею чи 2) яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 КК; або 3) за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, або 4) у кількості п'ятисот і більше рослин.
8. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була раніше засуджена за цією статтею, передбачає рецидив тотожних злочинів. Він має місце за умови, що судимість за раніше вчинений злочин, передбачений ст. 310 КК, не була погашена чи знята (докладніше про рецидив злочинів див. коментар до ст. 34 КК).
9. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 КК, — являє собою повторність однорідних злочинів (докладніше про таку повторність див. коментар до ст. 32 КК).
Слід зазначити, що така ознака, як повторність тотожних злочинів, не передбачена ст. 310 КК. Якщо особа повторно вчинила посів або вирощування снотворного маку чи конопель (наприклад, вирощувала його на присадибній ділянці кілька років підряд), ця обставина не враховується при кваліфікації вчиненого, але обов'язково має бути відзначена при формулюванні обвинувачення особи.
Посів та вирощування цих культур — різні та розділені у часі дії. Вони можуть скоюватись як однією, так і різними особами, як щодо одного виду рослин, так і щодо різних. Самі по собі ці дії повторності не утворюють.
10. Про дії, передбачені ч. 1 ст. 310 КК, вчинені за попередньою змовою групою осіб, див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК. Незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель, що були здійснені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, вважаються закінченими незалежно від досягнення особами цієї мети. Якщо урожай буде фактично реалізовано, такі дії слід кваліфікувати за сукупністю ч. 2 ст. 310 та відповідною частиною ст. 307 КК.
11. При кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 310 КК за ознакою незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості 500 і більше рослин потрібно виходити з того, що при підрахунку кількості останніх окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел в розрахунок не береться. При підрахунку кількості рослин різних видів (наприклад, маку снотворного й конопель) допускається їх складання.
12. Дії особи, яка незаконно виростила мак снотворний чи коноплі, а потім незаконно їх зберігала, перевозила, пересилала, збувала або виготовляла з них інші наркотичні засоби, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 310, 307 чи 309 КК.
Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин —
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів —
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частиною першою, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, —
караються позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті).
1. Суспільна небезпечність злочину полягає в створенні умов для некон-трольованого виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, адже прекурсори є одним із джерел отримання хімічної сировини для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин або для використання у процесі їх виготовлення.
2. Предметом цього злочину є прекурсори (їх визначення, а також визначення їх розмірів див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК). У випадку, коли поряд з прекурсорами предметом цього злочину були також наркотичні засоби чи психотропні речовини, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 311 та 307 КК. У такому випадку, вирішуючи питання про кваліфікацію вчиненого за розміром прекурсорів, що стали предметом злочину, слід складати лише кількість прекурсорів різних видів. Об'єднувати їх кількість із кількістю наркотичних засобів чи психотропних речовин, що також стали предметом цього злочину, неприпустимо (п. 21 Постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).
Обіг прекурсорів, включених до Списку № 1 Таблиці IV Переліку, на території України дозволяється лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експертної або розшуково-оператив-ної діяльності, або з навчальною метою в порядку, встановленому законодавством. Саме тому діяльність, пов'язана з обігом цих прекурсорів, може здійснюватися лише підприємствами державної та комунальної форм власності за наявності у них відповідної ліцензії. Діяльність, пов'язана з обігом прекурсорів, включених до Списку № 2 Таблиці IV Переліку, може здійснюватися підприємствами незалежно від форм власності за наявності у них відповідної ліцензії. При цьому таким підприємствам не дозволяється зосереджувати в своєму розпорядженні кількість прекурсорів, що перевищує їх виробничі потреби.
Саме за предметом слід, головним чином, розмежовувати цей злочин та злочин, передбачений ст. 307 КК (предметом його є наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги), адже за змістом об'єктивної сторони вони є суміжними.
3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК, полягає у вчинені будь-якої із таких альтернативних дій, а саме: незаконного 1) виробництва, 2) виготовлення, 3) придбання, 4) зберігання, 5) перевезення, 6) пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.
Про поняття виробництва прекурсорів — див. п. 4 коментарю до ст. 307 КК.
Під виготовленням прекурсорів треба розуміти процес їх одержання з відповідної вихідної сировини будь-яким способом, у будь-якому вигляді (порошку, рідини, суміші тощо), приготування шляхом змішування різних хімічних препаратів або хімічного синтезу (реакції) (п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).
Більш детально про поняття виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання прекурсорів, а також про момент закінчення цих злочинних дій див. коментар до ст. 307 КК (зміст цих дій щодо прекурсорів є тотожним змісту дій, передбачених ст. 307 КК щодо наркотичних засобів і психотропних речовин та їх аналогів).
4. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК, полягає в незаконному збуті прекурсорів. Під незаконним збутом прекурсорів потрібно розуміти будь-які сплатні або безоплатні форми їх реалізації (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичка тощо). Відповідальність за незаконний збут прекурсорів настає незалежно від їх розміру.
Більш докладно про зміст незаконного збуту прекурсорів — див. коментар до п. 10 ст. 307 КК.
5. Дії особи, яка під виглядом прекурсорів умисно збуває будь-які інші засоби чи речовини з метою заволодіння грошима або майном, потрібно кваліфікувати як шахрайство, а за наявності підстав — і як підбурювання до замаху на незаконне придбання прекурсорів. Покупці при цьому несуть відповідальність за замах на незаконне придбання прекурсорів.
6. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, збут прекурсорів і незаконне перевезення чи пересилання їх за межі України слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 311 і 305 КК (п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).
7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою, а саме: зазначені дії повинні вчинятися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин. У цьому випадку слід кваліфікувати дії винного за ч. 1 ст. 311 КК. Якщо особа виробляла, виготовляла, придбавала, зберігала, перевозила чи пересилала прекурсори з метою їх збуту, такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 311 КК. У разі, якщо особа вчинила такі дії без мети виробництва або виготовлення наркотиків чи психотропів, а також без мети збуту, вчинене слід кваліфікувати за ст. 320 КК, що передбачає відповідальність за порушення встановлених законодавством правил обігу прекурсорів.
8. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. Якщо незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання прекурсорів (а також їх збут) вчиняє службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю із службовим злочином (статті 311 та 364 КК).
9. Обтяжуючими обставинами цього злочину є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою осіб, 3) у великих розмірах, 4) з метою збуту.
Про поняття повторності, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, про великий розмір вчинюваних дій див. коментар до ст. 307 КК (зміст цих ознак щодо незаконних дій з прекурсорами є тотожним змісту незаконних операцій з наркотичними засобами чи психотропними речовинами).
10. Про вчинення злочину з метою збуту прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала прекурсори, так і інші обставини, зокрема: великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб'єкта злочину, те, що особа сама не вживає наркотичні засоби чи психотропні речовини, але зберігає сировину для їх виготовлення (прекурсори), тощо — див. п. 11 коментарю до ст. 307 КК.
11. Особливо обтяжуючими обставинами цього злочину є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) організованою групою або 2) в особливо великих розмірах.
Про поняття вчинення злочину організованою групою та в особливо великих розмірах див. коментар до ст. 307 КК.
12. Частина 4 ст. 311 КК передбачає спеціальний вид обов'язкового та безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 311 КК.
Передумовою такого звільнення є вчинення особою хоча б однієї дії, передбаченої ч. 1 ст. 311 КК.
Підставою звільнення є сукупність двох обставин: 1) добровільна здача прекурсорів, призначених для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, та 2) вказання на джерело їх придбання або сприяння розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (див. коментар до ч. 4 ст. 307 КК).
Під добровільною здачею прекурсорів, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, слід розуміти дії, коли особа, маючи реальну можливість розпоряджатися ними й надалі, добровільно видає їх органам влади за власним бажанням. Мотиви видачі можуть бути різними. Таке рішення особа може прийняти з власної ініціативи, наприклад, через страх перед відповідальністю або за порадою батьків, близьких родичів, друзів тощо.
Добровільність виключається, якщо особа здає прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин тоді, коли ці дії стали відомі представникам відповідних правоохоронних органів і передаються вони саме з метою запобігти неминучому викриттю злочину, наприклад, при обшуку в квартирі, гаражі та інших місцях. Проте добровільність може мати місце за умови, коли правоохоронним органам стало відомо про незаконне зберігання прекурсорів, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, однак вони самі не можуть вилучити їх з місця схованки, а особа з власної волі видає такі засоби чи речовини.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона, добровільно здавши прекурсори, вказала джерело придбання прекурсорів, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (див. коментар до ч. 4 ст. 307 КК).
Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
1. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів —
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах, а також заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, —
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, розбій з метою викрадення прекурсорів, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, —
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
1. Суспільна небезпечність злочину полягає в неконтрольованому обігу прекурсорів, призначених для незаконного виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів.
2. Предметом цього злочину є прекурсори (їх визначення, а також визначення їх розміру див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК). Саме за предметом слід, головним чином, розмежовувати цей злочин та злочин, передбачений ст. 308 КК (предметом його є наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги), адже за змістом об'єктивної сторони вони є однаковими.
У випадку, коли поряд з прекурсорами предметом цього злочину були також наркотичні засоби чи психотропні речовини, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 312 та 308 КК. У такому випадку, вирішуючи питання про кваліфікацію вчиненого за розміром прекурсорів, що стали предметом злочину, слід складати лише кількість прекурсорів різних видів. Об'єднувати їх кількість із кількістю наркотичних засобів чи психотропних речовин, що також стали предметом цього злочину, неприпустимо (п. 21 Постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).
3. Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у вчиненні хоча б однієї з таких дій, як: 1) викрадення шляхом крадіжки та грабежу (насильницького та ненасильницького) прекурсорів, 2) їх привласнення, 3) вимагання, 4) заволодіння ними шляхом шахрайства або 5) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, 6) розбій з метою викрадення прекурсорів (зміст цих дій збігається із змістом дій, передбачених ст. 308 КК, про поняття їх див. коментар до ст. 308 КК), 7) збуті прекурсорів (визначення змісту збуту прекурсорів див. у коментарі до ст. 307 та до ч. 2 ст. 311 КК).
При кваліфікації дій винного у разі здійснення ним збуту прекурсорів слід мати на увазі, що за ст. 312 КК слід кваліфікувати вчинене у разі, якщо збуту прекурсорів передувало викрадення їх чи привласнення іншим способом, передбаченим ст. 312 КК. У випадку, якщо прекурсори було вироблено, виготовлено чи придбано цією особою (а не викрадено чи іншим шляхом привласнено), вчинене належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 311 КК. Злочини, передбачені ст. 312 та ч. 2 ст. 311 КК (у формі збуту прекурсорів), слід розрізняти також за ознакою наявності спеціальної мети (див. пункт 4 коментарю до цієї статті).
4. Суб'єктивна сторона злочину, крім прямого умислу, передбачає: для викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів, заволодіння ними шляхом шахрайства та зловживання службовою особою своїм службовим становищем спеціальну мету — подальший збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; для збуту прекурсорів — наявність мети подальшого виробництва або виготовлення з них наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.
Незаконне заволодіння цими речовинами без мети збуту має кваліфікуватися за відповідними статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти чужого майна.
У разі, коли особа заволоділа прекурсорами без мети їх збуту, а через певний проміжок часу збула їх особам, які займаються виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин, вчинене нею потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів за статтями, що передбачають відповідальність за викрадення чужого майна, та ст. 312 КК за ознакою збуту (п. 11 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).
Викрадення чи інше заволодіння прекурсорами зазначеними у ст. 312 КК способами без мети збуту, але для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин для особистого вживання, потрібно кваліфікувати за сукупністю відповідного злочину проти чужого майна та як готування до злочину, передбаченого ст. 309 КК, а якщо викрадені прекурсори певний час зберігалися — і за ст. 311 КК.
При розмежуванні злочинів, передбачених ст. 312 та ч. 2 ст. 311 КК (у формі збуту), слід мати на увазі, що вчинене належить кваліфікувати за ст. 312 КК тільки у разі, якщо збут прекурсорів було здійснено з метою виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів; для кваліфікації за ч. 2 ст. 311 КК не має значення, з якою метою винним було здійснено збут прекурсорів.
5. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. Якщо зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 312 КК.
6. Обтяжуючі обставини злочину передбачені у ч. 2 ст. 312 КК: вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 312 КК, 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою осіб, 3) із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, 4) у великих розмірах, а також 5) заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем. А особливо обтяжуючі — в ч. З ст. 312 КК: дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені 1) організованою групою, 2) в особливо великих розмірах, а також 3) розбій з метою викрадення прекурсорів та 4) їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.
Про зміст обтяжуючих та особливо обтяжуючих обставин злочину див. коментар до ст. 308 КК.