Злочини проти довкілля

Вид материала

Документы

Содержание Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів 1. Суспільна небезпечність 3. Об'єктивна сторона 5. Суб'єктивна сторона Обтяжуючими обставинами Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотроп 2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, — 1. Суспільна небезпечність 3. Об'єктивна сторона Організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлен­ня наркотичних засобів, психотропних речовин Утримання місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлен­ня наркотичних засобів, психотропних речовин — 4. Суб'єктивна сторона Обтяжуючими обставинами Залучення неповнолітнього — Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, п 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передба 1. Суспільна небезпечність Незаконно одержаним Об'єктивна сторона Незаконне виготовлення документа ... Полное содержание

Подобный материал:

• Услідчій І судовій практиці постають ускладнення в розмежуванні розбійних нападів,, 341.61kb.
• Реферат на тему: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Поняття, 58.61kb.
• Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, 186.58kb.
• Даний курс має найбільше спільного з курсом "Кримінальне право", в зв’язку з чим особливо, 315.9kb.
• Національна академія внутрішніх справ україни кощинець Віктор Васильович, 290.68kb.
• Державний Прапор України, Держаний Герб України І Державний Гімн України, опис І порядок, 5323.66kb.
• Практика розгляду судами справ про злочини проти власності, 389.02kb.
• Кримінальна відповідальність за статеві злочини, 112.32kb.
• Реферат на тему: "Лицарі середньовіччя", 76.79kb.
• Особлива частина розділ І злочини проти основ національної безпеки україни стаття 109., 1905.49kb.

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян —

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавлен­ням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Ко­дексу, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.


1. Суспільна небезпечність дій, зазначених в цій статті, полягає не тільки у зухвалій демонстрації вживання наркотиків у місцях масового перебуван­ня громадян, а й у згубному впливі таких дій на оточуючих (особливо мо­лодь). Це, в свою чергу, є не лише порушенням громадського порядку, а й створює загрозу поширення вживання наркотиків, сприйняття їх як норми і, отже, є небезпечним для здоров'я населення.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби (їх визначення див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, які полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культур­них заходів, або в інших місцях масового перебування громадян.

За змістом ст. 316 КК відповідальність за вчинення передбачених нею діянь настає: для однієї особи — за наявності двох обов'язкових ознак, а са­ме: 1) вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян та 2) вживання їх публічно. Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього діяння при вчиненні його однією особою є обстановка — публічність вживання. Під незаконним публічним вживанням наркотичних засобів слід розуміти вживання їх відкритим (очевидним для інших осіб) способом та у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається. Це може бути ін'єкція наркотичної рідини, куріння гашишу, крепу, опію, вживання макової соломки тощо (п. 15 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Для відповідальності за вживання наркотичних засобів групою осіб обов'язковою є лише одна ознака: вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян. При цьому не має значення, вживали її учасники наркотики при інших особах чи за їх відсутності. Для кваліфікації також не має значення, вживали учасники групи наркотичні засоби послідовно чи од­ночасно.

Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення. Так, місцями масового перебування громадян визнаються школи, училища, технікуми, коледжі, вищі навчальні заклади, стадіони, кінотеатри, театри, дискоклуби та інші подібні заклади. Під іншими місця­ми масового перебування громадян маються на увазі вокзали, пристані, пляжі, парки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо.

4. Злочин вважається закінченим з моменту вживання (прийняття) нар­котичного засобу, незалежно від того, чи була доведена особа до стану наркотичного сп'яніння.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При здійсненні кваліфікації слід відмежовувати злочин, передбачений ст. 316 КК, від інших складів злочинів, що мають подібні ознаки. Так, зло­чини, передбачені ст. 307 КК (збут наркотичних засобів), ст. 315 КК (схи­ляння до вживання наркотичних засобів), також можуть здійснюватись у місцях масового перебування громадян, в присутності більш ніж однієї осо­би та полягати у пригощанні, наприклад, цигарками з гашишем та спільному вживанні наркотиків. Розмежування тут слід проводити за спрямуванням умислу винного (винних). Якщо при вживанні наркотиків у таких місцях чи публічно винний не мав на меті збути і не збував такі засоби, а також не мав наміру схилити інших осіб чи особу до вживання наркотиків, а вживав їх, наприклад, лише задля особистого задоволення чи з метою шокувати гро­мадськість та порушити громадський порядок, відповідальність повинна на­ставати за ст. 316 КК.

6. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину, передбаченими ч. 2 ст. 316 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно (про поняття повторності тотожних злочинів див. коментар до ст. 32 КК), 2) скоєння таких дій особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передба­чених статтями 307, 310, 314, 317 та 318 КК (про вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317 та 318 КК (повторність однорідних злочинів), див. коментар до статей 32, 307 КК).


Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, вироб­ництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою —

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, —

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.


1. Суспільна небезпечність дій, зазначених в цій статті, полягає в утри­манні місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення нар­котичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою, що може спричинити поширення незаконного вживання та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та створює таким чином загрозу здоров'ю населення.

2. Предметом цього злочину є місця та приміщення для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотроп­них речовин чи їх аналогів (про поняття наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

Під місцем для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення нар­котичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярд­на, лазня, гараж, горище, сарай, склад, підвал, землянка тощо), за умови, що вони призначені для використання із зазначеною метою (п. 16 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Як правило, однією із ознак таких місць є їх періодичне чи систематичне відвідування споживачами наркотичних за­собів чи психотропних речовин. Дії, пов'язані з організацією або утриман­ням незаконного виробництва, виготовлення чи вживання наркотичних за­собів, психотропних речовин чи їх аналогів поза певним приміщенням (у лісі, на пляжі), не містять ознак цього злочину. Не є таким місцем і житло сім'ї, члени якої вживають наркотичні засоби.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується вчиненням однієї з та­ких дій: 1) організація або 2) утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також 3) надання приміщення з цією метою.

Організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлен­ня наркотичних засобів, психотропних речовин полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживан­ня, виробництва та виготовлення наркотиків чи психотропних речовин, за­лучення клієнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів то­що). Організація вважається закінченою з моменту створення місць для вчи­нення зазначених дій.

Утримання місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлен­ня наркотичних засобів, психотропних речовин — це сукупність дій по підтриманню його функціонування (матеріальне забезпечення, охорона, за­лучення і обслуговування клієнтів, здійснення конспіративних заходів то­що). Особа, яка утримує таке місце, може як володіти ним, так і розпоряд­жатися на інших підставах. Утримувач місця може забезпечувати клієнтів необхідним обладнанням, інструментом, пристосуваннями, можливістю без­перешкодного перебування у приміщенні в стані наркотичного сп'яніння.

Утримання зазначеного місця є закінченим злочином з моменту виконан­ня будь-яких дій щодо утримання вже створеного притону.

Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи кільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз. Надання приміщення може полягати у дозволі неза­конного вживання, виробництва чи виготовлення зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке знаходиться в його во­лодінні. Відповідальність настає як за систематичного, так і разового надан­ня приміщення, незалежно від того, вчинено зазначені дії за плату чи без­коштовно. При цьому, на відміну від утримання, особа не здійснює функцій щодо забезпечення діяльності та підтримання такого місця, дії її обмежують­ся лише наданням приміщення.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли таке приміщення фактич­но було надане, незалежно від того, чи було воно використане з цією метою.

Якщо особа поряд з організацією (утриманням) місця чи наданням приміщення для вживання, виробництва або виготовлення наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів незаконно викрадала ці засоби або речовини, або займалася їх незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням з метою чи без мети збуту, або збу­вала чи схиляла інших осіб до їх вживання, її дії потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 317 і відповідно статтями 307, 308, 309, 315 КК (п. 16 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, вироб­ництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх ана­логів та для вживання одурманюючих засобів чи для розпусти кваліфі­кується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317 та 322 чи 302 КК.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою — створити сприятливі умови для вжи­вання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. Якщо такі дії вчиняються з корисливих мотивів, вчинене належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 317 КК.

5. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. У ви­падку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою з викори­станням службового становища, вчинене належить кваліфікувати за су­купністю з відповідним злочином у сфері службової діяльності.

6. Обтяжуючими обставинами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є вчинен­ня дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) з корисливих мотивів, 3) групою осіб, 4) із залученням неповнолітнього.

7. Вчинення цього злочину повторно — це організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою хоча б вдруге і за умови, що не минув строк дав­ності притягнення до кримінальної відповідальності за попередні дії. Якщо особа вже була засуджена за такий злочин, то злочин її визнається вчине­ним повторно, якщо судимість особи не була знята чи погашена в установ­леному законом порядку (більш детально див. коментар до ст. 32 КК).

8. Під корисливими мотивами слід розуміти мотиви одержання матеріаль­них вигод (отримання грошей чи будь-якого майна або придбання права на нього, отримання певних послуг, звільнення від особистих матеріальних ви­трат тощо) при утриманні місця для вживання, виробництва чи виготовлен­ня наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (більш до­кладно див. коментар до п. 6 ч. 2 ст. 115 КК).

9. Група осіб — це два або більше суб'єкти злочину, передбаченого ст. 317 КК, які домовились взяти участь в організації або утриманні місць чи наданні приміщень для незаконного вживання, виробництва чи виготов­лення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Учасни­ки такої групи можуть виконувати різні дії, наприклад, одні готувати приміщення, інші залучати клієнтів, тобто група осіб може діяти як за по­передньою змовою, так і без такої.

10. Залучення неповнолітнього — це фактичне втягнення його дорослим в організацію або утримання місць чи надання приміщень для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів. У цьому випадку неповнолітній, що досяг 16-ти років, також є суб'єктом злочину (див. коментар до ст. 304 КК).


Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів

1. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекур­сорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи ре­човин, —

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—317 цього Кодексу, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.


1. Суспільна небезпечність незаконного виготовлення, підроблення, ви­користання або збуту підроблених документів, що дають право на отриман­ня наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, полягає у порушенні встановленого законом порядку відпуску та обігу таких засобів чи речовин, наданні допомоги в отриманні згаданих засобів наркоділкам, по­ширенні таким чином незаконного обігу наркотичних засобів або психотроп­них речовин, а також прекурсорів.

2. Предметом цього злочину є документи, на підставі яких відповідні роз­подільчі органи відпускають наркотичні засоби та психотропні речовини або прекурсори закладам системи охорони здоров'я чи окремим громадянам (тоб­то це документи, які безпосередньо засвідчують таке право, наприклад: рецепт, ліцензія, доручення, накладна тощо). Щодо інших документів, які опосередко­вано можуть дати право на отримання вказаних засобів або речовин (напри­клад, паспорт чи інше посвідчення особи), то їх підроблення для досягнення такої мети належить кваліфікувати додатково за статтями 366 чи 358 КК.

Цей злочин саме за предметом відрізняється від злочину, передбаченого ст. 358 КК (підроблення документів чи використання підроблених доку­ментів), який є загальним щодо нього. Отже, предметом злочину, передба­ченого ст. 318 КК, можуть бути лише такі документи, які надають безпосе­редню можливість незаконного отримання наркотичних засобів, психотроп­них речовин чи прекурсорів (про визначення наркотичних засобів, психо­тропних речовин чи прекурсорів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

За змістом ст. 318 КК предметом цього злочину можуть бути: 1) підроб­лені або 2) незаконно одержані документи.

Підробленим визнається документ, який або повністю є фальшивим (недійсним), або хоч і є справжнім, але з внесеними до нього певними зміна­ми, які перекручують зміст фактів, що посвідчені цим документом.

Незаконно одержаним є документ, який має всі дійсні реквізити, але отри­маний неправомірним способом (наприклад, викрадений чи отриманий шля­хом шахрайства або помилки тощо).

3. Об'єктивна сторона цього злочину полягає в одній з альтернативних дій: 1) незаконному виготовленні, 2) підробленні, 3) використанні, 4) збуті підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отри­мання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, при­значених для виробництва або виготовлення цих засобів чи речовин.

Незаконне виготовлення документа передбачає будь-який спосіб виготов­лення фальшивого документа, подібного до справжнього, який перебуває в обігу. Способи виготовлення можуть бути різними: за допомогою технічних засобів, від руки, шляхом ксерокопіювання, з використанням іншої техніки тощо.

Незаконне підроблення документів означає повну або часткову зміну вже оформленого справжнього документа, а також складання документа з вне­сенням до нього даних, які повністю або частково не відповідають дійсності.

Виготовлення та підроблення такого документа вважаються закінченими ' злочинами з моменту фактичного виготовлення документа або внесення у нього відповідних неправдивих відомостей.

Під використанням документа розуміють його пред'явлення до офіційних органів з метою отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Використання підроблених або незаконно одержаних доку­ментів, що надають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, має місце при поданні або пред'явленні цих доку­ментів на підприємства, в установи чи організації з метою отримання таких засобів чи речовин (більш детально про поняття підроблення та використан­ня документів див. коментар до ст. 358 КК).

Злочин вважається закінченим з моменту подання або пред'явлення під­роблених або незаконно одержаних документів, незалежно від того, чи змог­ла особа отримати наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсо­ри. Факт одержання таких засобів чи речовин має розглядатись як незакон­не їх придбання і за наявності до того підстав кваліфікуватися залежно від мети за статтями 307, 309, 311 КК. Якщо дії винного було перепинено в мо­мент пред'явлення фальшивих документів, вчинене треба додатково квалі­фікувати як замах на незаконне придбання цих засобів (речовин) (п. 17 по­станови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Під збутом підроблених або незаконно отриманих документів слід ро­зуміти будь-яку сплатну чи безоплатну форму їх реалізації (продаж, обмін, сплата боргу тощо) особою, що виготовила, підробила чи незаконно одержа­ла такий документ, а так само іншою особою, яка усвідомлює, що документ підроблений або незаконно одержаний.

Вчинення цього злочину у формі збуту вважається закінченим, коли осо­ба фактично передала, реалізувала такий документ іншій особі.

4. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, як правило, поєднаний з метою отримати замість документа наркотичні засоби або пси­хотропні речовини. Але мета при здійсненні цього злочину може бути будь-яка; головне, щоб особа усвідомлювала можливість отримання за цими до­кументами наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів.

5. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. У ви­падку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою шляхом використанням службового становища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

6. Обтяжуючими обставинами цього злочину, передбаченими ч. 2 ст. 318 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою осіб, 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—317 цього Кодексу.

Про поняття вчинення злочину повторно та особою, яка раніше вчинила один із злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 318 КК, див. коментар до ст. 32 КК; за попередньою змовою групою осіб — див. коментар до статей 28 та 307 КК.


Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин

1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах —

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Та сама дія, вчинена повторно, —

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.


1. Суспільна небезпечність злочину полягає у тому, що незаконна вида­ча рецепта є одним із джерел злочинного вилучення наркотичних засобів чи психотропних речовин з аптек. Таким чином порушується не тільки вста­новлений законом порядок видачі рецептів, а й створюються умови для по­ширення незаконного вживання та обігу наркотичних засобів чи психотроп­них речовин, що, в свою чергу, становить серйозну загрозу здоров'ю насе­лення.

2. Предмет цього злочину — рецепт, тобто документ, який дає право на придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Згідно з «Пра­вилами виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного при­значення», затвердженими наказом МОЗ від ЗО червня 1994 р. № 117, під рецептом розуміють письмове звернення лікаря до фармацевта, в якому містяться розпорядження про виготовлення і відпуск ліків, а також вказівки, як цими ліками повинен користуватись хворий. Рецепт на право придбання наркотичних засобів чи психотропних речовин — це документ особливого обліку, який надає таке право, має чітко визначену форму та реквізити (ви­дається на спеціальних бланках суворої звітності), а також видається ліка­рем відповідного закладу охорони здоров'я. Громадяни мають право придба-вати наркотичні засоби або психотропні речовини, включені до Таблиць II та III Переліку (про їх визначення див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК), ли­ше за рецептом лікаря.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконній видачі рецепта на право придбання вказаних засобів і речовин. Згідно із Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 8 липня 1999 р. видача лікарями рецептів громадянам на право придбання ними вказаних засобів і речовин здійснюється на підставі правил, встановлених МОЗ України. Порушення цих правил свідчить про незаконність видачі рецепта.

Незаконна видача лікарем має місце у випадках, коли рецепт виданий особі, яка не має права на придбання наркотичних засобів або психотроп­них речовин як ліків; або в ньому збільшена кількість допустимої дози відпуску наркотичних засобів чи психотропних речовин тощо.

Видача рецептів громадянам на лікарські препарати, що містять такі за­соби чи речовини, без відповідних медичних показань та з порушенням встановлених правил забороняється. Видачу лікарем рецепта на право отри­мання наркотичних засобів чи психотропних речовин у випадку, коли ліку­вання даної хвороби не відповідає його фаху, слід також визнавати незакон­ним.

Категорично забороняється видача рецептів на право отримання таких препаратів особам, хворим на наркоманію чи токсикоманію.

Незаконною є видача рецепта з порушенням правил його оформлення та заповнення (наркотичні засоби та психотропні речовини певного виду доз­воляється виписувати тільки лікарям, які працюють у державних чи кому­нальних закладах охорони здоров'я; рецепти виписуються тільки після огля­ду хворого із занесенням відповідного запису до медичної документації; ре­цепти підписуються особисто лікарем та завіряються підписом головного лікаря або іншої відповідальної особи, а також штампом і круглою печаткою закладу охорони здоров'я, особистою печаткою лікаря).

4. Злочин вважається закінченим з моменту видачі, тобто з моменту пе­редачі незаконно виданого рецепта іншій особі (п. 18 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умис­лом, а також обов'язковою наявністю корисливого мотиву чи мотивів іншої особистої зацікавленості (інших особистих інтересів).

6. Суб'єкт цього злочину — спеціальний. Ним є лікар, тобто особа, яка має закінчену вищу освіту за спеціальністю медичної справи, відповідну кваліфікацію, а також працює у відповідному закладі охорони здоров'я. Як­що незаконний рецепт виписаний іншою особою (наприклад, санітаром, ме­дичною сестрою та ін.), відповідальність настає за ст. 318 КК.

У разі, коли лікар вступає в змову з працівником аптеки і виписує ре­цепт на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин, а останній вилучає їх і збуває будь-кому, діяння таких осіб слід кваліфікува­ти за сукупністю злочинів як викрадення наркотичних засобів, психотроп­них речовин і їх збут за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КК).

У випадках, коли рецепт незаконно видається головним лікарем чи завідувачем відділення лікувально-медичного закладу, дії такої особи мають кваліфікуватися за статтями 319 і 364 КК як зловживання службовим ста­новищем і як незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних за­собів або психотропних речовий.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину за ч. 2 ст. 319 КК є вчинен­ня дій, передбачених ч. 1 ст. 319 КК, повторно.

Незаконна видача рецепта визнається повторною, якщо особа раніше вчи­нила хоча б одне таке діяння, незалежно від того, чи була вона за це засуд­жена. Під повторністю слід розуміти також ті випадки, коли винний повтор­но незаконно видає рецепт на отримання наркотичних засобів чи психотроп­них речовин одній і тій самій особі (докладніше див. коментар до ст. 32 КК).