Даний курс має найбільше спільного з курсом "Кримінальне право", в зв’язку з чим особливо доцільним є їх поетапне вивчення. Програма курсу також передбачає оволодіння студентами достатнім рівнем знань судової практики

Вид материала

Содержание

2. Мета курсу
3. Зміст курсу
Тема №2 Загальна характеристика злочинів проти власності.
Тема №6 Некорисливі посягання проти власності
4. Тематичний план курсу
5. Рейтингова картка
Бал: Оцінка
6. Плани лекцій
7. Плани практичних занять
8. Питання для самостійного опрацювання.
9. Перелік питань на залік з спецкурсу “Кваліфікація злочинів проти власності”
10. Завдання для самостійної роботи
11. Список рекомендованих джерел та літератури Нормативно-правові акти
Судова практика

Подобный материал:

1. Вступне слово

Курс “Кваліфікація злочинів проти власності” становить собою поглиблене вивчення проблем застосування статей розділу 6 Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти власності.

Запорукою успішного вивчення даного курсу є достатнє освоєння студентами програмних вимог таких навчальних дисциплін як “Конституційне право”, “Кримінальне право”, “Кримінально-процесуальне право України”, “Кримінально-виконавче право України”, “Цивільне право”, “Адміністративне право”, “Кримінологія”, “Права людини та їх захист”, “Теорія права”, “Філософія”, “Логіка” та інших.

Даний курс має найбільше спільного з курсом “Кримінальне право”, в зв’язку з чим особливо доцільним є їх поетапне вивчення.

Програма курсу також передбачає оволодіння студентами достатнім рівнем знань судової практики.

Отримані під час прослуховування лекцій та самостійної підготовки знання студенти мають можливість закріпити на практичних заняттях шляхом усних і письмових відповідей на поставлені викладачем питання та розв'язування і обговорення ситуаційних завдань. Навчальний курс вивчається студентами юридичного факультету Національного університету Острозька академія кримінально-правової спеціалізації на і закінчується здачею заліку.

2. Мета курсу

Курс “Кваліфікація злочинів проти власності” є спеціальною юридичною дисципліною, яку студенти правничого факультету вивчають протягом 1 триместру.

Мета вивчення курсу - набуття студентами необхідних знань у галузі кваліфікації злочинів проти власності і практичних навичок їх реалізації.

В результаті вивчення курсу студент повинен знати:

зміст розділу 6 Кримінального кодексу України
поняття, систему та види злочинів проти власності
об’єктивні та суб’єктивні ознаки кожного складу злочину проти власності
їх кваліфікуючі і особливо кваліфікуючі ознаки
зміст відповідних Постанови Пленуму Верховного Суду України
іншу практику застосування законодавства, що регулює відповідальність за злочини проти власності;
основні проблеми застосування законодавства, що регулює відповідальність за злочини проти власності, а також перспективу подальшого розвитку і удосконалення цивільного процесу.

Студент повинен вміти:

провести загальну характеристику всіх злочинів проти власності
охарактеризувати окремі групи злочинів проти власності;
проаналізувати окремі юридичні склади злочинів проти власності;
правильно тлумачити законодавство, що регулює відповідальність за злочини проти власності;
вміло застосовувати законодавство, що регулює відповідальність за злочини проти власності;
вміло використовувати практику застосування законодавства, що регулює відповідальність за злочини проти власності.

3. Зміст курсу

Тема №1 Основні положення теорії кваліфікації злочинів

Поняття та види кваліфікації злочинів. Склад злочину. Його функції та значення для кваліфікації. Основні етапи кваліфікації злочинів. Основні причини неправильної кваліфікації. Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. Тлумачення кримінального закону і кваліфікація злочинів.

Тема №2 Загальна характеристика злочинів проти власності.

Суспільна небезпечність злочинів проти власності. Родовий об’єкт злочинів проти власності. Майно як предмет більшості злочинів проти власності та його ознаки. Право на майно та дії майнового характеру як предмет деяких злочинів проти власності. Об’єктивна сторона злочинів проти власності. Су’єкт злочинів проти власності. Суб’єктивна сторона злочинів проти власності. Види злочинів проти власності.

тема №3 Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

Загальна характеристика корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб. Характеристика повторності як кваліфікуючої ознаки корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб. Проникнення в житло, інше приміщення чи сховище як кваліфікуюча ознака викрадення (крадіжки, грабежу, розбою). Значна шкода, великі і особливо великі розміри як кваліфікуючі і особливо кваліфікуючі обставини корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб. Основні форми таємного способу вилучення чужого майна при крадіжці. Поняття грабежу та його види. Відмінність грабежу і крадіжки. Характеристика насильства та погрози його застосування при грабежі. Відмежування насильницького грабежу від розбою. Поняття розбою та особливості його об'єкту і об'єктивної сторони. Характеристика насильства та погрози його застосування при розбої. Юридичний аналіз викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання.

тема №4 Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

Поняття вимагання та особливості його об'єкту та предмету. Особливості майнової вимоги при вимаганні. Поняття погрози при вимаганні та її види. Відмежування вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК) та протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК). Відмежування вимагання від насильницького грабежу та від розбою. Поняття шахрайства. Відмежування шахрайства від вимагання. Характеристика обману і зловживання довірою як способів вчинення шахрайства. Шахрайство та заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Їх розмежування. Об'єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Суб'єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та його особливості. Відмежування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем від зловживання владою або службовим становищем.

тема №5 Корисливі посягання проти власності, що непов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою та його співвідношення із зловживання владою або службовим становищем. Юридичний аналіз привласнення особою знайденого або такого майна, що випадково опинилося у неї.

Тема №6 Некорисливі посягання проти власності

Особливості майна як предмету злочинів, пов'язаних із його знищенням чи пошкодженням (ст.ст. 194 – 196 КК). Об'єктивна сторона умисного знищення чи пошкодження майна. Умисне знищення або пошкодження майна та умисне знищення майна працівника правоохоронного органу, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи. Їх розмежування (ст. ст. 194, 347, 377, 399 КК). Юридичний аналіз необережного знищення чи пошкодження майна. Погроза знищення майна та її відмежування від суміжних злочинів. Порушення обов'язків щодо охорони майна. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Зміст курсу включає теми, які вивчаються протягом лекційних і практичних занять. Детальний зміст викладений далі в таблиці та поданий через зміст лекційних та практичних занять.

4. Тематичний план курсу

№ теми	Назва теми	Лекції	Практ. заняття	Сам. робота	Форма контролю
1.	Основні положення теорії кваліфікації злочинів	1	—	10	комбіно-вана
2.	Загальна характеристика злочинів проти власності	1	—	10	комбіно-вана
3.	Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна	1	1	12	розв’язан-ня задач
4.	Корисливі посягання проти власності, що непов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна	1	1	10	написання тестів
5.	Некорисливі посягання проти власності	—	—	12	перевірка конспекту
	Всього годин	4	2	54	залік

5. Рейтингова картка

Робота на лекціях: 2 х 5 балів = 10 балів

1 семінар х 10 балів = 10 балів

розв’язання тестів = 40 балів

залік = 40 балів

Залежно від загальної кількості балів студент отримує диференційовану оцінку за наведеною нижче шкалою. Якщо оцінка є рівною чи вищою від 61 балу, студент отримує за пройдений курс “зараховано”. Менший бал означає академічну заборгованість студента, яка може бути ліквідованою на загальних підставах.

Бал: Оцінка:

91-100 “А” (відмінно)

83-90,9 “В” (добре)

76-82,9 “С” (добре)

68-75,9 “D” (задовільно)

61-67,9 “Е” (задовільно)

до 61 “F” (незадовільно)

6. Плани лекцій

Лекція №1. Основні положення теорії кваліфікації злочинів

1. Поняття та види кваліфікації злочинів.

2. Склад злочину та його функції і значення для кваліфікації.

3. Основні етапи кваліфікації злочинів. Основні причини неправильної кваліфікації.

4. Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.

5. Тлумачення кримінального закону і кваліфікація злочинів.

Література: 1, 4, 11, 17, 20, 34, 48, 49, 61.

Лекція №2. Загальна характеристика злочинів проти власності.

1. Суспільна небезпечність злочинів проти власності. Родовий об’єкт злочинів проти власності.

2. Майно як предмет більшості злочинів проти власності та його ознаки.

3. Право на майно та дії майнового характеру як предмет деяких злочинів проти власності.

4. Об’єктивна сторона злочинів проти власності.

5. Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочинів проти власності.

6. Види злочинів проти власності.

Література: 1-6, 9, 11-18, 20, 24, 28, 29, 33-38, 41, 45, 49, 52-55, 69.

Лекція №3 Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

1. Загальна характеристика корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.

2. Основні форми таємного способу вилучення чужого майна при крадіжці.

3. Поняття грабежу та його види. Відмінність грабежу і крадіжки. Характеристика насильства та погрози його застосування при грабежі.

4. Поняття розбою та особливості його об'єкту і об'єктивної сторони. Характеристика насильства та погрози його застосування при розбої.

5. Поняття вимагання та особливості його об'єкту та предмету. Особливості майнової вимоги при вимаганні. Поняття погрози при вимаганні та її види. Відмежування вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК) та протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК). Відмежування вимагання від насильницького грабежу та від розбою.

6. Поняття шахрайства. Відмежування шахрайства від вимагання. Характеристика обману і зловживання довірою як способів вчинення шахрайства. Шахрайство та заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Їх розмежування.

7. Об'єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Суб'єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та його особливості. Відмежування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем від зловживання владою або службовим становищем.

Література: 1, 3-7, 9-12, 17, 18, 21-24, 27, 29, 32, 33, 40-47, 49, 52-55, 67, 68.

Лекція №4. Корисливі посягання проти власності, що не пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

1. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою та його співвідношення із зловживання владою або службовим становищем.

2. Юридичний аналіз привласнення особою знайденого або такого майна, що випадково опинилося у неї.

Література: 3, 7-9, 12, 15-18, 20, 22-25, 28, 30, 33, 36-40, 44-49, 52-55, 64.

Лекція №5. Некорисливі посягання проти власності

1. Особливості майна як предмету злочинів, пов'язаних із його знищенням чи пошкодженням (ст.ст. 194 – 196 КК).

2. Об'єктивна сторона умисного знищення чи пошкодження майна. Умисне знищення або пошкодження майна та умисне знищення майна працівника правоохоронного органу, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи. Їх розмежування (ст. ст. 194, 347, 377, 399 КК).

3. Юридичний аналіз необережного знищення чи пошкодження майна.

4. Погроза знищення майна та її відмежування від суміжних злочинів.

5. Порушення обов'язків щодо охорони майна.

6. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Література: 3-6, 10, 11, 13-17, 22, 26, 30, 36-38, 40-46, 51, 53-57, 62.

7. Плани практичних занять

Практичне заняття № 1. Основні положення теорії кваліфікації злочинів. Загальна характеристика злочинів проти власності.

Поняття та види кваліфікації злочинів.
Основні етапи кваліфікації злочинів. Основні причини неправильної кваліфікації. Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
Склад злочину. Його функції та значення для кваліфікації.
Тлумачення кримінального закону і кваліфікація злочинів.
Майно як предмет більшості злочинів проти власності. Його ознаки.
Право на майно та дії майнового характеру як предмет деяких злочинів проти власності.
Об’єктивна сторона злочинів проти власності.
Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочинів проти власності.
Види злочинів проти власності.

Література: 1-6, 9, 11-18, 20, 24, 28, 29, 33-38, 41, 45, 49, 52-55, 69.

Практичне заняття № 2. Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

Загальна характеристика корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Характеристика повторності як кваліфікуючої ознаки корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Проникнення в житло, інше приміщення чи сховище як кваліфікуюча ознака викрадення (крадіжки, грабежу, розбою).
Значна шкода, великі і особливо великі розміри як кваліфікуючі і особливо кваліфікуючі обставини корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Основні форми таємного способу вилучення чужого майна при крадіжці.
Поняття грабежу та його види.
Відмінність грабежу і крадіжки.
Характеристика насильства та погрози його застосування при грабежі.
Відмежування насильницького грабежу від розбою.

Література: 1-6, 9, 11-18, 20, 24, 28, 29, 33-38, 41, 45, 49, 52-55, 69.

Практичне заняття № 3. Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

Поняття розбою та особливості його об'єкту і об'єктивної сторони.
Характеристика насильства та погрози його застосування при розбої.
Юридичний аналіз викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання.
Поняття вимагання та особливості його об'єкту та предмету.
Особливості майнової вимоги при вимаганні.
Поняття погрози при вимаганні та її види.
Відмежування вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК) та протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК).
Відмежування вимагання від насильницького грабежу та від розбою.

Література: 1, 3-7, 9-12, 17, 18, 21-24, 27, 29, 32, 33, 40-47, 49, 52-55, 67, 68.

Практичне заняття № 4. Корисливі посягання проти власності, що пов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб

Поняття шахрайства.
Відмежування шахрайства від вимагання.
Характеристика обману і зловживання довірою як способів вчинення шахрайства.
Шахрайство та заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Їх розмежування.
Об'єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Суб'єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та його особливості.
Відмежування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем від зловживання владою або службовим становищем.

Література: 1-6, 9, 11-18, 20, 24, 28, 29, 33-38, 41, 45, 49, 52-55, 69.

Практичне заняття № 5. НеКорисливі посягання проти власності, що непов’язані із незаконним безоплатним оберненням чужого майна на користь винного або третіх осіб. некорисливі посягання проти власності.

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою та його співвідношення із зловживання владою або службовим становищем.
Особливості майна як предмету злочинів, пов'язаних із його знищенням чи пошкодженням (ст.ст. 194 – 196 КК).
Об'єктивна сторона умисного знищення чи пошкодження майна.
Умисне знищення або пошкодження майна та умисне знищення майна працівника правоохоронного органу, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи. Їх розмежування (ст.194, 347, 377, 399 КК).
Юридичний аналіз необережного знищення чи пошкодження майна.
Погроза знищення майна та її відмежування від суміжних злочинів.
Порушення обов'язків щодо охорони майна.
Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Література: 3-6, 10, 11, 13-17, 22, 26, 30, 36-38, 40-46, 51, 53-57, 62.

8. Питання для самостійного опрацювання.

Основні етапи кваліфікації злочинів.
Основні причини неправильної кваліфікації.
Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
Характеристика повторності як кваліфікуючої ознаки корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Проникнення в житло, інше приміщення чи сховище як кваліфікуюча ознака викрадення (крадіжки, грабежу, розбою).
Значна шкода, великі і особливо великі розміри як кваліфікуючі і особливо кваліфікуючі обставини корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Характеристика насильства та погрози його застосування при грабежі.
Характеристика насильства та погрози його застосування при розбої.
Юридичний аналіз викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання.
Відмежування вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК) та протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК).
Відмежування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем від зловживання владою або службовим становищем.
Особливості майна як предмету злочинів, пов'язаних із його знищенням чи пошкодженням (ст.ст. 194 – 196 КК).
Умисне знищення або пошкодження майна та умисне знищення майна працівника правоохоронного органу, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи. Їх розмежування (ст.194, 347, 377, 399 КК).
Погроза знищення майна та її відмежування від суміжних злочинів.
Порушення обов'язків щодо охорони майна.
Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Література: 3-6, 10, 11, 13-17, 22, 26, 30, 36-38, 40-46, 51, 53-57, 62.

9. Перелік питань на залік з спецкурсу “Кваліфікація злочинів проти власності”

для студентів заочної форми навчання правничого факультету

Склад злочину. Його функції та значення для кваліфікації.
Поняття та види кваліфікації злочинів.
Основні етапи кваліфікації злочинів.
Основні причини неправильної кваліфікації.
Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
Тлумачення кримінального закону і кваліфікація злочинів.
Майно як предмет більшості злочинів проти власності. Його ознаки.
Право на майно та дії майнового характеру як предмет деяких злочинів проти власності.
Об’єктивна сторона злочинів проти власності.
Суб’єкт злочинів проти власності.
Суб’єктивна сторона злочинів проти власності.
Види злочинів проти власності.
Загальна характеристика корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Характеристика повторності як кваліфікуючої ознаки корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Проникнення в житло, інше приміщення чи сховище як кваліфікуюча ознака викрадення (крадіжки, грабежу, розбою).
Значна шкода, великі і особливо великі розміри як кваліфікуючі і особливо кваліфікуючі обставини корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Основні форми таємного способу вилучення чужого майна при крадіжці.
Поняття грабежу та його види.
Відмінність грабежу і крадіжки.
Характеристика насильства та погрози його застосування при грабежі.
Відмежування насильницького грабежу від розбою.
Поняття розбою та особливості його об'єкту і об'єктивної сторони.
Характеристика насильства та погрози його застосування при розбої.
Юридичний аналіз викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання.
Поняття вимагання та особливості його об'єкту та предмету.
Особливості майнової вимоги при вимаганні.
Поняття погрози при вимаганні та її види.
Відмежування вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК) та протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК).
Відмежування вимагання від насильницького грабежу та від розбою.
Поняття шахрайства. Відмежування шахрайства від вимагання.
Характеристика обману і зловживання довірою як способів вчинення шахрайства.
Шахрайство та заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Їх розмежування.
Об'єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Суб'єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та його особливості.
Відмежування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем від зловживання владою або службовим становищем.
Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою та його співвідношення із зловживання владою або службовим становищем.
Особливості майна як предмету злочинів, пов'язаних із його знищенням чи пошкодженням (ст.ст. 194 – 196 КК).
Об'єктивна сторона умисного знищення чи пошкодження майна.
Умисне знищення або пошкодження майна та умисне знищення майна працівника правоохоронного органу, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи. Їх розмежування (ст.194, 347, 377, 399 КК).
Юридичний аналіз необережного знищення чи пошкодження майна.
Погроза знищення майна та її відмежування від суміжних злочинів.
Порушення обов'язків щодо охорони майна.
Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

10. Завдання для самостійної роботи

Варіант 1

1. Озброєний пістолетом Обухов увірвався до магазину і, погрожуючи вбивством,почав вимагати від касира Степанової, щоб вона відкрила сейф із кодовим замком.Степанова сейф відкрила, після чого Обухов забрав гроші і втік.

Чи є об'єктивна сторона злочину в поведінці Степанової? Яке значення має фізичний і психічний примус для вирішення питання про кримінальну відповідальність? Кваліфікуйте дії Обухова.

2. Касир заводу Волченко з метою збагачення вилучила з каси 3580 грв. На другий день, дізнавшись про наступну ревізію, вона намагалась повернути гроші до каси, але біля приміщення бухгалтерії її було затримано.

Як потрібно вирішити питання про відповідальність Волченко? Чи змінилося б рішення, якби Волченко встигла покласти гроші до каси?

3. Вирішивши здійснити квартирну крадіжку, Ласкін Хлузов та Рискін розподілили ролі. Ласкін повинен був проникнути в квартиру, Хлузов стояти в під’їзді, щоб в потрібний момент при появі сторонніх осіб, подати сигнал Ласкіну, а Рискін сидів за кермом автомобіля щоб відвезти Ласкіна та Хлузова. Підійшовши до квартири Ласкін злякався здійснити крадіжку і, постоявши деякий час на площадці біля дверей квартири, спустився вниз і повідомив Хлузова, що в квартирі знаходяться люди. Після чого всі троє сіли в автомобіль та поїхали.

Вирішіть питання про відповідальність кожного з них.

4. Півун роз’їзджав по районам області і видаваючи себе за скульптора укладав з колгоспами договори на спорудження пам’ятників воїнам, що загинули на війні. Під виглядом заготовки арматури Півун отримував від цих організацій в якості авансу крупні суми грошей, котрі обертав в свою користь. Кваліфікуйте дії Півуна.

Варіант 2

1. Корякін, який відпочивав на березі моря, знайшов у піску золотий годинник, на зворотній стороні якого було зроблено дарчий надпис на ім’я Вишневського. Через деякий час, при випадковій зустрічі в ресторані Вишневський упізнав свій годинник. У зв’язку із відсутністю у КК статті,яка б передбачала відповідальність за привласнення знайденого індивідуального майна,слідчий пред’явив Корякіну обвинувачення за ст. 193 КК України, застосувавши її за аналогією.

Вирішіть питання про відповідальність Корякіна.

2. Пребуваючи в квартирі Сидорова за викликом, дільничий лікар Жуковський впізнав викрадений у нього місяць тому разом з іншими речами відеомагнітофон (на дорогі речі він наносив малопомітні особливі позначки). Жуковський помістив Сидорова, який хворів на серце, до лікарні, а потім таємно проник до його квартири і взяв свій магнітофон.

Чи можна притягнути Жуковського до кримінальної відповідальності за розкрадання приватного майна способом крадіжки (ст.185 КК України)?

3. З метою вчинення розбійного нападу Тарасюк, Позднов І Лященко озброїлись відповідно молотком, фінським та звичайним ножами і пішли до будинку Гересименко. Вони напали на неї, Тарасюк почав її душити, а Позднов закрив рот. Лященко в цей час стояв поруч. Коли Тарасюк тричі вдарив потерпілу молотком по голові, Ляшенко втік. Тарасюк і Позднов після вбивства Герасименко забрали з її будинку грошей та різних коштовностей на 2920 грн. Кваліфікуйте дії винних.

4. Кирилюк та Гордійчик, знаючи про те, що бухгалтер колгоспу поїхав в банк за грошима, на перехресті доріг Острозького району Рівненської обл. зупинили автомобіль, підійшли до кабіни, де сидів бухгалтер колгоспу і погрожуючи пістолетом вимагали від нього колгоспні гроші. Бухгалтер відповів, що грошей не отримав. Кирилюк і Гордійчук обшукали бухгалтера і не знайшовши грошей зняли і забрали у нього куртку і годинник.

Кваліфікуйте дії винних.

Варіант 3

1. Агафонов, дізнавшись, що в касі заводу після виплати заробітної плати знаходиться значна сума грошей, вирішив їх викрасти. Заховавшись в бібліотеці і дочекавшись, доки всі робітники пішли додому, він проникнув до каси, зламав сейф, однак знайшов там лише 7 гривень. Забравши гроші, він зник. Пізніше з’ясувалося, що гроші були сховані в іншому місці.

Чи є підстави для визнання діяння, вчиненого Агафоновим малозначним і застосування до нього частини 2 статті 11 КК України? Якщо ні, то чому? Які обов’язкові умови застосування цієї норми?

2. Кажан на лінії залізниці каменем зламав дві шафи автоблокування і розбив прилади, які там знаходились, заподіявши залізниці шкоду на суму 700 грв. Він також забрав телефонний апарат. Пошкодження засобів зв’язку і сигналізації могло викликати аварію потяга.

Кваліфікуйте дії Кажана.

3. Увечері Давидов зайшов на садову ділянку Шароніна і почав збирати у кошик полуниці. Шаронін його прогнав, нанісши кілька ударів. Щоб помститися, п’яний Давидов вночі підійшов до садового будиночка Шароніна і, переконавшись, що той спить, облив бензином двері й підпалив. Пожежею було знищено садовий будиночок з усім наявним у ньому майном. Шаронін одержав сильні опіки, зумів вибратись з палаючого будиночка, але невдовзі помер у лікарні. Давидов пояснив, що хотів “підсмажити” Шароніна.

Кваліфікуйте дії Давидова.

4. Титов і Баняс зупинили на вулиці неповнолітніх Дудку та Нестеренка. Спочатку вони звернулись до Дудки з вимогою дати гроші. Коли Дудка відповів, що у нього грошей немає, вони побили та обшукали його і відпустили лише після того, як Дудка пообіцяв принести гроші. Титов і Баняс зажадали грошей також від Нестеренка, заявивши, що коли той не хоче бути битим, як Дудка, то повинен принести гроші. Нестеренко випросив у матері 20 грв. і приніс гроші Титову і Банясу.

Кваліфікуйте дії винних.

Варіант 4

1. Єсипенко і Павлов у вагоні потяга, який після повернення з рейсу стояв у тупику, вночі під загрозою ножа забрали гаманець з 300 грн. у Храмова, який не маючи іншої можливості, ночував там по приїзді в чуже місто. Щоб потерпілий не міг одразу ж звернутись у міліцію, Єсипенко і Павлов зв’язали йому руки й ноги і зачинили купе.

Кваліфікуйте дії Єсипенка і Павлова.

2. Бучма і Струк пізнього вечора побачили п’яного Маршицького, який йшов вулицею селища. Бучма сказав Струку: “Давай зробимо”. Після цього догнав Маршицького і сильним ударом у голову збив його з ніг, зірвав з руки годинника і почав витягати з кишені рукавиці. В цей час до Маршицького, який лежав у непритомному стані, підійшов Струк і забрав у потерпілого пачку набоїв до малокаліберної гвинтівки. Потерпілому було заподіяно тілесні ушокдження, що викликали розлад здоров’я на два тижні.

Кваліфікуйте дії винних.

3. Півун роз’їзджав по районам області і видаваючи себе за скульптора укладав з колгоспами договори на спорудження пам’ятників воїнам, що загинули на війні. Під виглядом заготовки арматури Півун отримував від цих організацій в якості авансу крупні суми грошей, котрі обертав в свою користь. Кваліфікуйте дії Півуна.

4. Ануфієв і Саприка в ніч на 22 грудня зрубали ялинку біля міського готелю, яку віднесли в дім до Саприки. Спиричинена міському господарству шкода з врахуванням коефіцієнта 2,0 дорівнювала 130 грв. Вони були засуджені за ч.2 ст. 185 КК України. В принесеному на вирок суду касаційному поданні прокурор поставив питання про неправильність кваліфікації дій засуджених за ч.2 ст. 185 і в той же час про відсутність у їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу), в зв’язку з чим просив закрити провадження у справі.

Чи правильний висновок прокурора?

Варіант 5

1. Маючи намір вчинити крадіжку, Готвань проник у квартиру Христенко. Коли він складав речі в господарську сумку, до кімнати увійшла Христенко й запропонувала йому покласти речі на місце. Готвань наставив на неї викрутку. Потерпіла злякалась, а Готвань з речами втік.

Кваліфікуйте дії Готваня.

2. За полювання без дозволу Сиволоба було оштрафовано. Через якийсь час він проник на територію заповідника і намагався застрелити лося, але промахнувся. В заповіднику Сиволоб натрапив на лисицю, яка спіймалася у пастку, поставлену науковими співробітниками заповідника, й забрав її собі.

Кваліфікуйте дії Сиволоба.

3. Сом вкрав у Лобана жетон на зданий в камеру зберігання в якості багажу чемодан. По викраденому жетону Сом отримав чемодан і обернув на свою користь гроші та речі, що вньому знаходилися.

Скільки злочинів вчинив Сом? Кваліфікуйте його дії.

4. Касир Х. отримав у банку 80 тис.грн. для виплати зарплати працівникам ательє. По дорозі з банку Х. Зустрів свого приятеля, за пропозицією якого зайшов у ресторан пообідати. Отримані Х. Гроші знаходилися при ньому в портфелі. За обідом вони пили горілку і пиво. Коли Х. сп’янів і заснув, його приятель взяв в нього з рук портфель з грошима і пішов. На наступний день він сказав Х., що пішов з ресторану через скандал, який нібито вчинив Х., і ніякого портфеля з грошима не брав. Дайте правову оцінку діям Х. і його приятеля.

11. Список рекомендованих джерел та літератури

Нормативно-правові акти

ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України
ст.ст.185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198 КК України

Про власність: Закон України від 7 лютого 1991р. // Закони України. Том 1. К., 1996. – С.173-187;
Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі , організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей: Закон України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України, 1995. - № 22. -– С.173;
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей : Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 з доповненнями // ЗП України, 1996. - № 6. – С.192; Офіційний вісник України, 1997. – число 4. – С. 29; число 51. – С.27.

Судова практика

Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981 р. № 7 зі змінами та доповненнями // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах // Бюлетень … - С.74-78, 456; Юридичний вісник України, 1998. – 15-21 січня.
Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 р. № 3 із змінами та доповненнями // Бюлетень. – С.78-82, 456; Юридичний вісник України, 1998. – 15-21 січня.
Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах та організаціях агропромислового комплексу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1987 р. № 2 із змінами та доповненнями // Бюлетень … - С.82-86, 457; Юридичний вісник України, 1998. – 15-21 січня.
Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. № 12 із змінами та доповненнями // Бюлетень … - С.111-123, 459; Юридичний вісник України, 1998. – 15-21 січня.
Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного та колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 із змінами та доповненнями // Бюлетень … - С.191-193; Юридичний вісник України, 1998. – 15-21 січня.

Література

НПК Яценка С.С. та колективу. – С. 368- 395;
НПК Мельника М.І. та колективу. – С.442-501;
Бажанов М.І. Кримінальне право України. Особлива частина. – К.,2002. – С.124-153.
Каплан Ю. Яким бути законодавству про кримінальну відповідальність за розкрадання // Право України, 1992. - №4. – С.45-46;
Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба с вымагательством индивидуального имущества граждан: Учебное пособие. – К, 1993. – 92с.;
Козіходжаєв Ж. Способи вчинення розкрадань // Право України, 1992. - №7.- С.43-45;
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та її власності. – К.: Юрінком, 1996. – С.88-140;
Мартиненко Ю.Д. Кримінально-правові та кримінологічні заходи попередження розкрадання державного майна, що скоюються шляхом грабежу чи розбою: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К., 1997. – 22с.;
Матышевський П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юрінком, 1996. – С. 3-190;
Навроцький В.О. Злочини проти власності. Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 80с.;
Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершенных путем обмана или злоупотребления доверием.- Харьков, 1987. – 188с.;
Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України, 1997. - №6. – С. 36-37;
Стрекалов Є.Ф., Панєвін О.С. Практика розгляду судами кримінальних справ, пов’язаних з діяльністю довірчих, страхових товариств та комерційних банків // Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду (1995-1997). – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С.42-57;
Бажанов М.И. Ответственность за кражу личного имущества граждан и за разбой по советскому уголовному законодательству. — Харьков, 1957. — 146 с.
Болотский Б.С. Квалификация изъятия имущества при некорыстных насильственных посягательствах // Сов. юстиция. — 1970. — №6.
Борзенков Г.Н. Ответственность за мошенничество. Вопросы квалификации. — М., 1971. — 168 с.
Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. — М., 1974. — 208 с.
Владимиров В. Уголовная ответственность за грабеж // Сов. юстиция. — 1962. — № 15.
Волженкин Б.В. Квалификация взяточничества. — Л., 1984. — 100с.
Волженкин Б.В. Корыстные злоупотребления по службе (хищения, взяточничество, злоупотребление служебным положением): уголовно-правовая характеристика и проблемы квалификации: Дис. ... д-ра юрид. наук. — М., 1991. — 57 с.
Волженкин Б. В. Понятие должностного лица как субъекта должностного преступления // Соц. законность. — 1975. — № 10.
Волженкин Б. Разграничение крахи и мошенничества // Соц. законность. — 1979. — № 11.
Ворошчлчн Е. Предмет преступления при мошенничестве // Соц. законность. — 1976. — № 9.
Гальперин И. Об уголовной ответственности за завладение имуществом // Соц. законность. — 1979. — № 10.
Гаронько О. Автомобіль усе ж таки розкіш // Юридичний вісник України. — 1996. — № 11—12.
Гаухман Л. Квалификация разбоя // Сов. юстиция. — 1976. — № 1.
Гельфер М., Литовченко В. Момент окончания преступления при краже // Соц. законность. — 1972. — № 11.
Ераскин В.В. Ответственность за грабеж. — М., 1972. — 128 с.
Жижиленко А.А. Имущественные преступления. — Л., 1925. — 320с.
Здравомыслов Б. Должностное злоупотребление и хищение социалистического имущества // Сов. юстиция. — 1973. — № 6.
Кливер И. Разграничение кражи и грабежа в судебной гтракти-ке // Сов. юстиция. — 1978. — № 24.
Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. — К., 1996. — 159 с.
Коржанский. Н.И. Квалификация преступлений против личности и собственности. — Волгоград, 1984. — 60 с.
Коржанский Н.И. Ответственность за приобретение, хранение и сбыт имущества, добытого преступным путем. — Волгоград, 1971. — 88 с.
Коржанский Н.И. Собственность и преступление // Юридическая практика. — 1996. — № 12.
Коржанський М. Кваліфікація злочинів проти власності. — К., 1995. — 60 с.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. — К., 1996. — 144 с.
Кригер Г. Некоторые вопросы квалификации грабежа // Соц. законность. — 1964. — № 2.
Кригер Г. Соотношение продолжаемых и повторных хищений социалистического имущества // Сов. юстиция. — 1964. — № 24. 408
Кригер Г.А. О моменте окончания кражи социалистического имущества // Соц. законность. — 1964. — № 10.
Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества. — М., 1971.—358с.
Кригер Г.Л. Ответственность за разбой. — М., 1968. — 90 с.
Кригер Г.Л. Ответственность за разбой // Сов. юстиция. — 1962.—№ 13.
Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. — М., 1972.—352с.
Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступлений. — М., 1963.—324с.
Куриное Б.А. Научные основы квалификации преступлений. — М., 1984. — 182 с.
Левицкий Г.А. Квалификация преступлений. (Общие вопросы) // Правоведение. — 1962. — № 1.
Малков В. Квалификация повторного разбоя // Сов. юстиция. — 1966. — № 8.
Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. — К., 1996. — 240 с.
Матышевский П.С. Уголовно-правовая охрана социалистической собственности в Украинской ССР. — К., 1972. — 202 с.
Михайленко П.П. К вопросу о понятии хищения государственного и общественного имущества: Ученые записки. Сер. юрид. наук. — Львов. — Вып. 2. — 1954. — Т. 27. — С. 56—62.
Моисеенко Г., Степичев С. Отграничение разбоя от грабежа, соединенного с насилием // Сов. юстиция. — 1968. — № 15.
Никифоров Б.С. Обязательна ли корыстная цель при хищении? // Сов. государство и право. — 1949. — № 10.
Нурмашев У. Спорные вопросы квалификации хищений путем мошенничества // Соц. законность. — 1970. — № 2.
Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. — Харьков, 1977. — 127 с.
Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана. — Харьков, 1980. — 88 с.
ПинаевА.А. Основные вопросы квалификации хищений. — Харьков, 1974. — 36 с.
Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. — Харьков, 1975. — 189 с.
Прокопович Е. Отграничение злоупотребления служебным положением от хищения // Сов. юстиция. — 1980. — № 22.
Сабитов Р. Квалификация хищений, совершенных с использованием обмана // Сов. юстиция. — 1973. — № 19.
Сирота С.И. Преступления против социалистической собственности и борьба с ними. — Воронеж, 1968. — 204 с.
Сташис В.В. Уголовно-правовая охрана социалистического хозяйства. — Харьков, 1973. — 159 с.
Тарарухин С.А. Социалистическая собственность неприкосновенна: ответственность за хищения социалистического имущества путем присвоения, растраты и злоупотребления служебным положением. — К., 1963. — 140 с.
Тарарухин С., Светлое А. Отграничение хищений от злоупотребления служебным положением // Соц. законность. — 1965. — № 5.
Тельное П. Квалификация групповых хищений социалистического имущества // Сов. юстиция. — 1971. — № 17.
Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий признак // Сов. юстиция. — 1962. — № 7.
Тихенко C. Борьба с хищениями социалистической собственности, связанными с подлогом документов. — К., 1959. — 212с.
Холостое В. Разграничение грабежа и кражи // Сов. юстиция. — 1972. — № 9.
Юшков Ю. Квалификация преступлений, предусмотренных различными частями одной и той же статьи // Сов. юстиция. — 1969. — № 4.

Перелік питань на залік з спецкурсу “ Кваліфікація злочинів проти власності”

для студентів заочної форми навчання правничого факультету

Склад злочину. Його функції та значення для кваліфікації.
Поняття та види кваліфікації злочинів.
Основні етапи кваліфікації злочинів.
Основні причини неправильної кваліфікації.
Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
Тлумачення кримінального закону і кваліфікація злочинів.
Майно як предмет більшості злочинів проти власності. Його ознаки.
Право на майно та дії майнового характеру як предмет деяких злочинів проти власності.
Об’єктивна сторона злочинів проти власності.
Суб’єкт злочинів проти власності.
Суб’єктивна сторона злочинів проти власності.
Види злочинів проти власності.
Загальна характеристика корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Характеристика повторності як кваліфікуючої ознаки корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Проникнення в житло, інше приміщення чи сховище як кваліфікуюча ознака викрадення (крадіжки, грабежу, розбою).
Значна шкода, великі і особливо великі розміри як кваліфікуючі і особливо кваліфікуючі обставини корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним оберненням чужого майна на користь винного, або інших осіб.
Основні форми таємного способу вилучення чужого майна при крадіжці.
Поняття грабежу та його види.
Відмінність грабежу і крадіжки.
Характеристика насильства та погрози його застосування при грабежі.
Відмежування насильницького грабежу від розбою.
Поняття розбою та особливості його об'єкту і об'єктивної сторони.
Характеристика насильства та погрози його застосування при розбої.
Юридичний аналіз викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання.
Поняття вимагання та особливості його об'єкту та предмету.
Особливості майнової вимоги при вимаганні.
Поняття погрози при вимаганні та її види.
Відмежування вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК) та протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК).
Відмежування вимагання від насильницького грабежу та від розбою.
Поняття шахрайства. Відмежування шахрайства від вимагання.
Характеристика обману і зловживання довірою як способів вчинення шахрайства.
Шахрайство та заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Їх розмежування.
Об'єктивна сторона привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Суб'єкт привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та його особливості.
Відмежування заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем від зловживання владою або службовим становищем.
Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою та його співвідношення із зловживання владою або службовим становищем.
Особливості майна як предмету злочинів, пов'язаних із його знищенням чи пошкодженням (ст.ст. 194 – 196 КК).
Об'єктивна сторона умисного знищення чи пошкодження майна.
Умисне знищення або пошкодження майна та умисне знищення майна працівника правоохоронного органу, судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи. Їх розмежування (ст.194, 347, 377, 399 КК).
Юридичний аналіз необережного знищення чи пошкодження майна.
Погроза знищення майна та її відмежування від суміжних злочинів.
Порушення обов'язків щодо охорони майна.
Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

Blog