Злочини проти довкілля

Вид материала

Документы

Содержание 1. Суспільна небезпечність 3. Об'єктивну сторону Викрадення обладнання. 4. Суб'єктивна сторона Обтяжуючими обставинами Заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів шляхом зловжива Особливо обтяжуючими обставинами Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів 1. Суспільна небезпечність 3. Об'єктивна сторона 5. Суб'єктивна сторона Обтяжуючі обставини Вчинення злочину, передбаченого ст. 314 КК, повторно Вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед­бачених статтями 306—312 та 314—318 цього Кодексу, — Особливо обтяжуючі обставини Використання безпорадного стану потерпілого Особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини 1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів — 1. Суспільна небезпечність 3. Об'єктивна сторона ... Полное содержание

Подобный материал:

• Услідчій І судовій практиці постають ускладнення в розмежуванні розбійних нападів,, 341.61kb.
• Реферат на тему: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Поняття, 58.61kb.
• Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, 186.58kb.
• Даний курс має найбільше спільного з курсом "Кримінальне право", в зв’язку з чим особливо, 315.9kb.
• Національна академія внутрішніх справ україни кощинець Віктор Васильович, 290.68kb.
• Державний Прапор України, Держаний Герб України І Державний Гімн України, опис І порядок, 5323.66kb.
• Практика розгляду судами справ про злочини проти власності, 389.02kb.
• Кримінальна відповідальність за статеві злочини, 112.32kb.
• Реферат на тему: "Лицарі середньовіччя", 76.79kb.
• Особлива частина розділ І злочини проти основ національної безпеки україни стаття 109., 1905.49kb.

Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням

1. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх ана­логів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виго­товлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам тако­го обладнання —

караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених стат­тями 306, 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, а також заволодіння об­ладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів, шляхом зловживання службовою осо­бою своїм службовим становищем —

караються позбавленням волі на строк від двох до шести років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо во­ни вчинені організованою групою або з метою виготовлення особливо не­безпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, —

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.


1. Суспільна небезпечність викрадення, привласнення, вимагання облад­нання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зло­вживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнан­ням полягає у створенні умов для неконтрольованого та незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, адже саме за до­помогою спеціального обладнання відбувається виготовлення небезпечних для життя та здоров'я людини препаратів.

2. Предметом цього злочину є обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під таким обладнанням потрібно розуміти апарати, пристрої, прилади, призначені для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (наприклад, конденсаційна труба, випарювач, генератор па­ри, прес, необхідні для виготовлення гашишу), або окремі вузли, деталі відповідного агрегата (наприклад, насос для відсмоктування фільтра при пе­регонці опію). Використані для виготовлення наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, мли­нок для кави, м'ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для вказаної ме­ти, за змістом закону не визнаються.

Не належать до зазначеного обладнання і такі предмети медичного при­значення, як шприци, стандартні флакони для розфасування ліків, скляні відвідні трубки та ін. (п. 12 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

3. Об'єктивну сторону складають альтернативне зазначені в диспозиції ч. 1 ст. 313 КК такі дії: 1) викрадення обладнання, 2) привласнення, 3) ви­магання, 4) заволодіння ним шляхом шахрайства, 5) виготовлення, 6) прид­бання, 7) зберігання, 8) передача, 9) продаж такого обладнання.

Викрадення обладнання. Формами викрадення, на відміну від ст. 308 КК, яка є суміжною із ст. 313 КК за змістом передбачених у ній дій (див. ко­ментар до ст. 308), у ст. 313 передбачені тільки крадіжка або ненасильниць­кий грабіж. Якщо при цьому грабіж був поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосуван­ня такого насильства, такі дії належить кваліфікувати за сукупністю ст. 313 і ч. 2 ст. 186 КК.

Зміст привласнення, вимагання такого обладнання та заволодіння ним шляхом шахрайства є тотожним змісту дій щодо привласнення, вимагання та заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами (докладніше про їх визначення та момент закінчення див. комен­тар до ст. 308 КК).

Виготовлення означає, що внаслідок певних дій обладнання доведене до стану, придатного для використання; придбання, зберігання (зміст цих дій є тотожним змісту дій щодо виготовлення, придбання та зберігання наркотич­них засобів, психотропних речовин чи їх аналогів — докладніше про їх виз­начення та момент закінчення див. коментар до ст. 307 КК).

Передача, тобто безоплатне вручення іншій особі, продаж обладнання іншим особам (тобто сплатне відчуження, передача такого обладнання на користь інших осіб) є формами збуту обладнання, призначеного для виго­товлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів. У цих випадках злочин вважається закінченим з моменту передачі такого майна, хоча би ця особа ще й не мала можливості ним розпорядитися. Така пере­дача може мати місце як шляхом фізичного переміщення цих предметів (на­приклад, передача випарника чи фільтра «із рук в руки»), так і шляхом на­дання можливості іншій особі цим майном розпорядитися без фізичної пе­редачі цього майна (наприклад, виготовлення та передача підробних доку­ментів про нібито законне право користування цим майном, «списання» придатного аптекарського обладнання як непридатного і надання можли­вості ним розпорядитись та ін.).

У разі, якщо передача такого обладнання вчиняється з метою придбати натомість наркотичні засоби чи психотропні речовини для особистого вжи­вання (тобто відбувається своєрідний обмін), кваліфікувати вчинене нале­жить за сукупністю статей 313 та 307 КК за ознакою незаконного придбан­ня наркотичних засобів чи психотропних речовин.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому винна особа повинна усвідомлювати призначення обладнання для ви­готовлення згаданих засобів та речовин. Якщо винний шляхом збуту облад­нання умисно сприяв особі в його виготовленні з метою збуту, скоєне потрібно кваліфікувати додатково за статтями 27 та 307 КК.

У випадку вчинення такого діяння у формі розбою обов'язковою є на­явність спеціальної мети — викрадення обладнання, призначеного для виго­товлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.

5. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктом цього злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання, може бути особа, яка досягла 14-ти років, а вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, — службова особа (про її ознаки див. коментар до ст. 364 КК).

6. Обтяжуючими обставинами цього злочину є вчинення дій, передбаче­них ч. 1 цієї статті: 1) повторно, 2) за попередньою змовою групою осіб, 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, 4) заволодіння обладнанням, призна­ченим для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим стано­вищем (ч. 2 ст. 313 КК).

Заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів шляхом зловживання службовим становищем. На відміну від привласнення, таке заволодіння проявляється в їх незаконному вилученні з використанням службового становища. Тобто таке заволодіння може бути вчинене лише службовою особою і лише з об­ладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів. Характер­ною ознакою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем є те, що винний надає своїм діям зовнішньо законного вигляду, дає розпоряджен­ня, вказівки підлеглим, внаслідок чого вони передають обладнання йому або іншим особам для протиправного їх використання.

Докладніше про визначення інших обтяжуючих обставин та момент закінчення злочину див. коментар до ст. 308 КК.

Особливо обтяжуючими обставинами цього злочину є дії, передбачені ча­стинами 1 або 2 ст. 313 КК, вчинені: 1) організованою групою, 2) з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних ре­човин або їх аналогів (про визначення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК), а також 3) розбій з метою викрадення обладнання, призначено­го для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх ана­логів, та 4) вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.

При викраденні обладнання, призначеного для виготовлення наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів шляхом розбою ознаки такої форми цього діяння збігаються з ознаками такого злочину проти влас­ності (див. коментар до статей 187, 308 КК). У разі заподіяння при вчиненні розбою легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний роз­лад здоров'я або короткочасну втрату працездатності, середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження (за винятком тяжкого тілесного ушкоджен­ня, внаслідок якого сталася смерть потерпілого), злочин кваліфікується за ч. З ст. 313 КК і додаткової кваліфікації не потребує.

Про ознаки вимагання обладнання, призначеного для виготовлення нар­котичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, поєднаного з на­сильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, див. коментар до статей 189, 308 КК.

Детальніше про зміст інших особливо обтяжуючих обставин цього злочи­ну див. коментар до ст. 308 КК.


Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, пси­хотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності по­терпілого або вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—312 та 314—318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені що­до неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особ­ливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, —

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.


1. Суспільна небезпечність введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів полягає в тому, що такі дії можуть призвести до зростання кількості людей, які страждають на наркоманію, токсикоманію, що, в свою чергу, може бути причиною великої загрози здо­ров'ю населення. Крім того, насильницьке введення наркотичних засобів чи психотропних речовин може призвести до тілесних ушкоджень різного сту­пеня тяжкості, в окремих випадках такі діяння призводять до смерті пост-раждалих. Отже, підвищена суспільна небезпечність цього злочину обумов­люється як небезпекою впливу на організм людини наркотиків і психотроп­них речовин, так і грубим нехтуванням прав людини, всупереч волі якої за­значені засоби чи речовини вводяться в її організм.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, що вводяться в організм іншої особи проти її волі (про виз­начення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

3. Об'єктивна сторона злочину полягає в незаконному введені будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в ор­ганізм іншої особи всупереч її волі.

Під незаконним введенням розуміють будь-які примусові без будь-якого права дії, спрямовані на введення в організм іншої особи зазначених засобів і речовин (ін'єкція, шляхом додавання в їжу, лікарські препарати, напої тощо).

Способи примусового незаконного введення в організм іншої особи нар­котичних засобів і психотропних речовин можуть бути різними, а саме: об­ман, примушування (психічний примус), насильство (фізичний примус). Лише їх застосування свідчить про введення в організм вказаних засобів і речовин всупереч волі іншої особи.

Психічне та фізичне насильство застосовується винним з метою подав-ления волі потерпілого і може виявлятися в утриманні потерпілого силоміць під час введення в його організм наркотичного засобу чи психотропної ре­човини шляхом ін'єкцій, залякування його застосуванням фізичного насиль­ства, повідомлення йому неправдивих відомостей чи приховування від ньо­го певних відомостей з метою введення в його організм цих засобів або ре­човин.

Слід зазначити, що спосіб введення, вид наркотичного засобу чи психо­тропної речовини, його кількість на кваліфікацію не впливають. Ведення в організм іншої особи наркотичних засобів лікарем, хоч і всупереч волі цієї особи або без її згоди, з метою профілактики або лікування не містить скла­ду цього злочину.

4. Злочин вважається закінченим з моменту незаконного введення зазна­чених засобу чи речовин (п. 13 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Моти­ви, якими керується винний, можуть бути різними і на кваліфікацію не впли­вають. При заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких, а також смерті кваліфікувати вчинене за ст. 314 КК потрібно ли­ше у випадку, коли до настання таких наслідків встановлено необережну фор­му вини. У разі, якщо такі наслідки охоплювались умислом винного, вчине­не слід кваліфікувати за відповідними статтями, що передбачають злочини проти життя та здоров'я особи (статті 115, 122, 121 КК тощо).

6. Суб'єкт цього злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені в ч. 2 ст. 314 КК, а саме: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого, 2) повторно, 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306—312 та 314—318 цьо­го Кодексу, 4) щодо двох чи більше осіб, 5) якщо такі дії заподіяли серед­ньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

8. За змістом ч. 2 ст. 314 КК та відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речо­вин і прекурсорів та зловживанню ними» під психічною чи фізичною нарко­тичною залежністю слід розуміти стан особи, який характеризується хво­робливою пристрастю до вживання наркотичних засобів, психотропних ре­човин або їх аналогів, що виникла внаслідок їх незаконного введення в її ор­ганізм (п. 13 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Така залежність характеризується появою ряду патологічних станів внаслідок припинення вживання наркотичних засобів. Саме тому, що в результаті наркотичної за­лежності особа споживає все більше наркотичних засобів чи психотропних речовин і сприяє незаконному обігу таких засобів чи речовин, цей наслідок є особливо суспільне небезпечним. Вирішуючи питання про те, чи призве­ло до наркотичної залежності потерпілого незаконне введення йому в ор­ганізм наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, слід ви­ходити як з обставин справи, так і з висновку експерта.

9. Вчинення злочину, передбаченого ст. 314 КК, повторно передбачає не­законне введення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів винною особою вдруге і більше разів за умови, що не закінчилися встанов­лені законом строки давності за вчинення попереднього такого діяння (по­вторність тотожних злочинів). При цьому незаконне введення вказаних за­собів чи речовин може здійснюватися винним як щодо однієї особи, так і щодо різних осіб. Детальніше про ознаки повторності див. коментар до ст. 32 КК,

10. Вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед­бачених статтями 306—312 та 314—318 цього Кодексу, — передбачає по­вторність однорідних злочинів. Детальніше про ознаки такої повторності див. коментар до ст. 32 КК.

11. При вирішенні питання про кваліфікацію цього злочину за ознакою не­законного введення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів двом особам і більше (ч. 2 ст. 314 КК) потрібно враховувати, що такі дії мають охоплюватись єдиним наміром винного і вчинятись, як правило, в одному й тому самому місці та без значного розриву в часі. У випадках, коли зазначені засоби (речовини) було незаконно введено в організм двох осіб і більше в різні проміжки часу і це не охоплювалось єдиним умислом, має місце повторність злочину (п. 13 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

12. При незаконному введенні наркотичних засобів, психотропних речо­вин або їх аналогів спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень визначається судово-медичною експертизою на підставі Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкод­жень, як і у справах про злочини, передбачені ст. 121 чи 122 КК (детальніше про ознаки заподіяння таких наслідків див. коментар до цих статей).

Характер і тяжкість тілесних ушкоджень в цьому випадку мають визна­чатися не як результат застосованого насильства взагалі, а безпосередньо від введених в організм наркотичного засобу чи психотропної речовини або їх аналогів. Заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень у разі насильства з метою подолати опір потерпілого потребує додаткової кваліфікації за стат­тями 121 чи 122 КК.

13. Особливо обтяжуючі обставини цього злочину передбачені ч. З ст. 314 КК, а саме: вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, 1) щодо неповнолітнього, 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, 3) щодо вагітної жінки, 4) пов'язані з введенням в організм іншої осо­би особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, 5) внаслідок яких настала смерть потерпілого.

14. При кваліфікації дій за ознакою вчинення їх щодо неповнолітнього слід мати на увазі, що винний повинен усвідомлювати, що вчиняє насильницьку наркотизацію неповнолітнього. Це означає, що йому або відомий неповнолітній вік потерпілого, або за обставинами справи він міг і повинен був та­ку обставину усвідомлювати.

15. Використання безпорадного стану потерпілого як кваліфікуюча озна­ка незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних ре­човин чи їх аналогів наявна в тих випадках, коли особа за своїм психічним або фізичним станом неспроможна розуміти характер та наслідки вчинюва­них щодо неї дій або чинити опір (через малолітній вік, фізичні вади, роз­лад психічної діяльності, хворобливий або непритомний стан тощо). Винний повинен усвідомлювати, що потерпілий перебуває саме у безпорадному стані і при цьому не має значення, чи винний сам призвів до такого стану по­терпілу особу, чи вона перебувала в безпорадному стані незалежно від його дій.

16. Така сама усвідомленість, як і щодо неповнолітнього, повинна мати місце і у випадках, коли насильницька наркотизація застосовується до ва­гітної жінки. Підвищена небезпечність таких дій полягає в тому, що вна­слідок введення в організм вагітної жінки наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів може мати місце залежність народженої дити­ни від наркотиків.

17. Особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини виз­начені Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України. Про їх ви­значення більш детально див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК. Для кваліфікації дій винного за ч. З ст. 314 КК не має значення, чи настали якісь наслідки від введення їх в організм іншої особи. Сам факт незаконного вве­дення таких речовин в організм є підставою для кваліфікації дій винного за ч. З ст. 314 КК.

18. При визначенні такої кваліфікуючої ознаки даного злочину, як на­стання смерті потерпілого (ч. З ст. 314 КК), потрібно встановити, що це ста­лося саме внаслідок незаконного введення в організм людини проти її волі наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. При цьому дії винного мають характеризуватися прямим умислом щодо насильницького введення в організм людини зазначених засобів чи речовин і необережністю щодо настання смерті. Вони повністю охоплюються ч. З ст. 314 і додаткової кваліфікації за ст. 119 КК не потребують.

Якщо умисел винного спрямований на позбавлення потерпілого життя, злочинні дії підлягають кваліфікації за ч. 1 або відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК та частинами 2 чи 3 ст. 314 КК (п. 13 Постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Проведення судово-медичної експертизи в таких спра­вах є обов'язковим.


Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів —

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.


1. Суспільна небезпечність схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів полягає в тому, що таким чином по­ширюється зловживання наркотиками та їх неконтрольоване споживання, а також виникає ринок споживачів для збуту наркотичних засобів чи психо­тропних речовин та поширюється їх незаконний обіг.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги (їх визначення див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

3. Об'єктивна сторона злочину виявляється в схилянні до вживання нар­котичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії винного, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз. Цей злочин передбачає особливий вид підбурювання, причому во­но може бути як одночасним, так і багаторазовим. Схиляння може бути вчи­нене лише у формі активної дії і тільки щодо конкретної особи. Способи схиляння можуть бути різними: умовляння, пропозиція, надання порад, про­хання, лестощі, примушування, переконання, залякування, підкуп, обіцянка винагороди або іншої вигоди, погроза припинити шлюбні або дружні відно­сини, особистий приклад тощо. Зазначені дії можуть виражатися словесно, в конклюдентних діях, у письмовій формі, з використанням техніки тощо.

Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів особа ще й збува­ла їх або брала участь у їх викраданні, незаконному виробництві, виготов­ленні, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, перед­бачених статтями 315 і 307, 308 або 309 КК.

При кваліфікації вчиненого слід розрізняти схиляння до вживання нар­котичних засобів та деякі форми їх збуту (наприклад, пригощання однією цигаркою із гашишем з мотивів зробити «приємність» знайомому є саме схилянням до вживання наркотичних засобів, а не збутом — див. коментар до ст. 307 КК).

Вжити — означає прийняти в себе, ковтнути. За змістом ст. 315 дії, пе­редбачені у ній, означають збудження бажання у потерпілої особи вжити такі засоби добровільно. У випадку, коли введення цих засобів в організм потерпілого відбувається проти його волі, вчинене належить кваліфікувати за ст. 314 КК.

4. Злочин вважається закінченим з початку здійснення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити наркотичні засоби. При цьому відповідальність за даний злочин настає незалежно від наслідків схи­ляння, тобто від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну ре­човину або їх аналог чи відмовилася це зробити (п. 14 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і на­явністю спеціальної мети — викликати у потерпілого бажання вжити нарко­тичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

6. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину за ч. 2 ст. 315 КК є вчинен­ня дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) щодо двох чи більше осіб, 3) щодо неповнолітнього, 4) особою, яка раніше вчинила один із зло­чинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

8. Про визначення повторності вчинення даного злочину (повторність то­тожних злочинів) див. ст. 32 КК і коментар до неї.

9. Вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК (повторність однорідних злочинів), є кваліфікуючою озна­кою даного злочину (більш детально — див. коментар до ст. 32 КК).

10. Дії винного, спрямовані на збудження бажання вжити наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог у двох осіб і більше, кваліфікують­ся за ч. 2 ст. 315 КК тоді, коли вони охоплювались єдиним наміром винно­го і вчинялись, як правило, в одному і тому самому місці без значного роз­риву у часі.

11. Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів неповнолітнього охоплюється ч. 2 с'г. 315 КК і додаткової кваліфікації за ст. 304 цього Кодексу не потребує.

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання нарко­тичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів залучала його до участі в організації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.