Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
Стаття 320. Поняття митного режиму переробки за межами митної території України
1. Переробка за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за умови наступного реімпорту продуктів переробки.
2. Товари поміщуються в митний режим переробки за межами митної території України зі звільненням від сплати податків у порядку, установленому законодавством.
3. Товари, поміщені в митний режим переробки за межами митної території України, протягом всього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем.
Стаття 321. Операції щодо переробки товарів за межами митної території України
1. Під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у частині другій статті 311 цього Кодексу.
2. Законами України можуть бути встановлені обмеження щодо окремих операцій з переробки товарів за межами митної території України.
Стаття 322. Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України
1. Вивезення товарів для переробки за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органу на основі положень цього Кодексу та інших законів України.
2. Особам, які регулярно здійснюють операції з переробки товарів за межами митної території України, на їхнє прохання може надаватися дозвіл на здійснення визначеної кількості таких операцій або на визначений строк.
3. У наданні дозволу на переробку товарів за межами митної території України не повинно бути відмовлено тільки на тій підставі, що переробка цих товарів здійснюватиметься у певній країні.
4. Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України може бути скасовано митним органом у разі, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або якщо підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законів України.
5. Вимоги до ідентифікації товарів, що вивозяться для переробки за межі митної території України, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справ з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.
Стаття 323. Строки переробки товарів за межами митної території України
1. Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку й обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки.
2. Під час надання підприємству-резиденту дозволу на переробку товарів за межами митної території України митний орган, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки, встановлює строк переробки, який не може перевищувати 360 днів.
3. Виходячи з технологічних особливостей переробки товарів Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки переробки, ніж строк, зазначений у частині другій цієї статті.
Стаття 324. Обсяг виходу продуктів переробки
Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку продукції за межами митної території України.
Стаття 325. Порядок митного оформлення та оподаткування продуктів переробки
1. У реімпорту українських товарів чи продуктів їх переробки іноземні товари, які були витрачені в процесі переробки українських товарів, декларуванню не підлягають.
2. Продукти переробки можуть ввозитися на митну територію України однією чи кількома партіями. Допускається ввезення продуктів переробки на митну територію України не через той митний орган, через який товари вивозилися для переробки.
3. Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України, оподатковуються відповідно до закону.
Стаття 326. Особливі випадки завершення режиму переробки за межами митної території України
Допускається завершення митного режиму переробки за межами митної території України шляхом:
1) зворотного ввезення товарів, що вивозилися для переробки, на митну територію України у незмінному стані зі звільненням від сплати податків, установлених на імпорт товарів. Це звільнення не застосовується стосовно податків, по яких було здійснено повернення або звільнення у зв’язку з вивезенням товарів для переробки за межами митної території України.
2) декларування товарів, що вивозилися для переробки, або продуктів їх переробки до іншого митного режиму.
ГЛАВА 51. Знищення або руйнування
Стаття 327. Поняття режиму знищення або руйнування
1. Знищення або руйнування – митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, зі звільненням від сплати податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до товарів, що знищуються або руйнуються, та без відшкодування митному органу витрат на їх зберігання.
2. Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.
Стаття 328. Витрати на знищення або руйнування товарів
Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи.
Стаття 329. Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів
Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.
ГЛАВА 52. Відмова на користь держави
Стаття 330. Поняття митного режиму відмови на користь держави
1. Відмова на користь держави – митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
2. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.
РОЗДІЛ ІХ. МИТНІ ПЛАТЕЖІ
ГЛАВА 53. Справляння митних платежів
Стаття 331. Виникнення й припинення обов’язку по сплаті податків. Випадки, коли податки не сплачуються
1. Обов’язок по сплаті податків виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту перетину митного кордону України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають у спеціальній митній зоні або у митному складі – з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття митної декларації;
б) при вивезенні товарів без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів – з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених по відношенню до товарів, що обкладаються вивізним митом, які вивозилися зі звільненням від оподаткування – з моменту, коли товари досягли іншого місця призначення, ніж те, на яке було надано дозвіл, коли покинули митну територію України з повним або частковим звільненням від експортного мита;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, коли внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.
2. Обов’язок по сплаті податків припиняється:
1) при виконанні обов’язку по сплаті податків;
2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом;
3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;
4) якщо товари конфіскуються відповідно до законодавства.
3. Щодо товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, або вивезених з цієї території без сплати податків, обов’язок по їх сплаті припиняється також у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування;
4. Обов’язок по сплаті податків уважається виконаним (податки вважаються сплаченими) з моменту:
1) у разі здійснення платником розпорядження про використання коштів передоплати:
а) при оформленні митної процедури – з моменту закінчення митного оформлення;
б) якщо сплата не пов’язана з оформленням митної процедури – з моменту списання коштів з передоплатного рахунку при перерахуванні до Держбюджету;
2) у разі сплати коштів безпосередньо до Держбюджету у випадках, визначених законодавством з моменту:
а) списання коштів з рахунку платника в банку;
б) внесення готівкових коштів у касу банку;
3) у разі сплати банком, іншою організацією відповідно до наданої гарантії (забезпечення сплати податків) коштів до Держбюджету в рахунок сплати податків;
4) з моменту здійснення списання коштів, що перебували у грошовій заставі, з відповідного рахунку митниці при перерахуванні цих коштів до Держбюджету в рахунок сплати податків;
5) заліку митним органом помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів, що підлягають поверненню з бюджету, в рахунок виконання обов’язку по сплаті податків при оформленні наступних митних процедур;
6) настання інших обставин, визначених законами України з питань оподаткування.
Стаття 332. Випадки, коли податки не сплачуються
1. Податки не сплачуються у випадку, якщо відповідно до цього Кодексу, інших актів митного та податкового законодавства, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України:
1) товари не обкладаються податкам;
2) щодо товарів надано звільнення або умовне звільнення від сплати податків – у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв’язку з якими його надано, у тому числі:
а) лікувальні препарати людського походження, реактиви для визначення груп крові та тканини, у тих випадках, коли вони призначені для організацій або лабораторій, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;
б) зразки, що не мають комерційної вартості та як такі, що мають мізерно малу вартість та які підлягають використанню тільки з метою одержання замовлень на товари одного з ними виду. Умови застосування цього підпункту а також якісні та кількісні показники таких зразків визначаються Кабінетом Міністрів України;
в) матеріали для будівництва, догляду або оформлення військових цвинтарів; домовини, похоронні урни та похоронні приналежності для оформлення, ввезені організаціями, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України;
г) документи, бланки, публікації, звіти та інші предмети, що не мають комерційної цінності, на умовах та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
ґ) предмети релігійного культу, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
д) продукти, ввезені для тестування, за умови, що ввезена кількість таких продуктів не перевищує кількість, однозначно необхідну для тестування, та за умови повного використання цих продуктів у ході тестування. Умови та порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України;
3) загальна митна вартість товарів, що підлягають митному оформленню, не перевищує суму 100 євро, крім підакцизних товарів;
4) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені під митну процедуру, яка відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату податків – на період дії цієї процедури та при виконанні умов, що випливають з такої митної процедури.
Стаття 333. Особи, відповідальні за сплату митних платежів
1. Особою, відповідальною за сплату митних платежів, є декларант, з урахуванням випадків, вказаних у частині другій цієї статті. Якщо декларування товарів здійснюється митним брокером (представником), він є відповідальним за сплату митних платежів солідарно з декларантом відповідно до частини четвертої статті 113 цього Кодексу.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті особами, відповідальними за сплату митних платежів, є:
1) при незаконному ввезенні товарів на митну територію України, незаконному вивезенні за межі митної території України, або при незаконному переміщенні товарів, що перебувають у вільній зоні або у митному складі – особа, що незаконно ввезла (вивезла, перемістила) товари, а також особи, що брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні, переміщенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення, переміщення), а при ввезенні - також особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо в момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином підтверджено в порядку, установленому законодавством України. Зазначені особи несуть відповідальність за сплату митних платежів, як би вони виступали в якості декларанта незаконно ввезених чи вивезених товарів;
2) при вилученні товарів, що перебувають під митним контролем, з порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів – особа, що незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, що відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;
3) при недотриманні положень цього Кодексу щодо користування й розпорядження товарами або щодо виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів і процедур, які передбачають повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, особами, відповідальними за сплату митних платежів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, є власник складу тимчасового зберігання, власник митного складу, власник магазину безмитної торгівлі, перевізник, особа, на яку покладений обов’язок по дотриманню митного режиму або виконання митної процедури;
4) при недотриманні обмежень щодо використання чи споживання товарів, які випливають з умов, за яких надається умовне звільнення від оподаткування при випуску товарів для вільного обігу, – особа, якій надано пільги;
5) при недотриманні обмежень щодо використання чи споживання товарів на територіях, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони – особа, яка незаконно використала такі товари, а також особи, що брали участь у такому використанні;
6) у разі реалізації автомобілів, що були ввезені із звільненням від оподаткування на підставі надання пільг відповідно до глави 63 цього Кодексу особою, відповідальною за сплату митних платежів є особа, що купує чи придбаває у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження автомобіль, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування у разі, коли такі особи не мають права на звільнення в оподаткуванні;
7) у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, обов’язку по сплаті митних платежів, якщо сплата митних платежів забезпечена відповідно до положень цього Кодексу гарантом, гарант є особою відповідальною за сплату митних платежів;
8) у разі визначення митним органом додаткових податкових зобов’язань внаслідок перевірки митної декларації або за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства особою, відповідальною за погашення зазначених зобов’язань, є імпортер (експортер) відповідних товарів.
3. При несплаті митних платежів, у тому числі при неправильному їх нарахуванні та/або несвоєчасній сплаті, відповідальність несе особа, визначена відповідальною за сплату митних платежів. Якщо відповідно до норм цього Кодексу відповідальність за сплату митних платежів покладається на декількох осіб, то такі особи несуть солідарну відповідальність за сплату митних платежів.
Стаття 334. Об’єкт та база оподаткування
Об’єкт та база оподаткування при переміщенні товарів через митний кордон України, визначаються відповідно до цього Кодексу та інших законів України з питань оподаткування.
Стаття 335. Нарахування митних платежів
1. Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, відповідальними за сплату податків, самостійно, за винятком випадків, коли обов’язок щодо нарахування податків відповідно до цього Кодексу та інших законів України з питань оподаткування покладається на митні органи.
2. Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.
3. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день прийняття митним органом митної декларації на товари, а у разі, якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації – на день його здійснення.
4. У випадках, коли для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, потрібно зробити перерахування іноземної валюти, застосовується курс іноземної валюти до валюти України, установлений Національним банком України на день застосування ставок митних платежів.
Стаття 336. Нарахування податків при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України та використанні товарів з порушенням встановлених обмежень
1. У відношенні до товарів, які ввезені на митну територію України з порушенням вимог і умов, встановлених цим Кодексом, і по відношенню до яких не сплачено податки, які підлягають сплаті, податки нараховуються за ставками, що діють на день перетину товарами митного кордону України, а якщо такий день встановити неможливо – на день виявлення митними органами таких товарів. У випадку втрати, недоставки чи видачі без дозволу митних органів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, податки нараховуються за ставками, що діють відповідно на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання.
2. При незаконному вивезенні товарів з митної території України суми належних до сплати податків нараховуються за ставками, які діють на день перетину митного кордону, а якщо такий день встановити неможливо – на 1 число місяця або на 1 число першого місяця року, протягом якого товари були вивезені.
3. При ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законодавством, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день застосування ставок податків, відповідно до частини першої цієї статті. Якщо визначити суму належних до сплати податків неможливо внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума податків визначається, виходячи з найбільшої величини ставок податків, кількості чи вартості товарів, які можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.
4. При нецільовому використанні товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, розміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки податків, які діють на день прийняття митним органом митної декларації. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, які використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок податків.
Стаття 337. Строки сплати (виконання обов’язку по сплаті) податків
1. При ввезенні товарів на митну територію України податки повинні бути сплачені не пізніше 15 днів від дня пред’явлення товарів митному органу у місці їх прибуття на митну територію України або від дня завершення внутрішнього митного транзиту, коли декларування товарів здійснюється не в місці їх прибуття, але не пізніше їх випуску, за винятком випадків коли обов’язок по сплаті податків припиняється або податки не сплачуються.
2. При розміщенні товарів на тимчасове зберігання, податки повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. У випадку, якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються під митну процедуру, яка передбачає сплату податків, податки мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цієї процедури.
3. При вивезенні товарів з митної території України мита повинні бути сплачені не пізніше дня прийняття митної декларації, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
4. При зміні митного режиму податки повинні бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі, але не пізніше дня, установленого цим Кодексом для завершення дії попереднього митного режиму.
5. Для цілей обчислення пені строком сплати податків вважається:
1) при використанні умовно випущених товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано умовне звільнення від оподаткування, – перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядженні товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати податків уважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари;
2) при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до цього Кодексу тягне обов’язок сплатити податки – день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати податків уважається день початку дії відповідної митної процедури.
3) в інших випадках – день виникнення обов’язку по сплаті податків.
6. Строки сплати податків відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистого користування, а також товарів, що переміщуються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, трубопровідним транспортом і лініями електропередачі, тимчасово увезених товарів із частковим звільненням від сплати податків, незаконно увезених товарів, виявлених на території України, визначаються цим Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування.
Стаття 338. Порядок і форми сплати митних платежів
1. Митні платежі сплачуються через рахунки митного органу, відкриті для цих цілей відповідно до законодавства, в готівковій формі через касу митниці або фінансової установи, або у безготівковій формі через фінансову установу, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування.
2. Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України з зазначених рахунків митного органу здійснюється цим митним органом.
3. Митні платежі сплачуються у національній валюті України. В окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, митні платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті, курс якої встановлений Національним банком України.
4. Перерахування валюти України в іноземну валюту для цілей сплати податків, обчислених у валюті України, здійснюється за курсом, встановленим Національним банком України, що діє на день прийняття митної декларації, а у випадках, коли обов’язок сплати податків не пов’язаний з поданням митної декларації, - на день фактичної сплати.
5. Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законодавством України.
6. Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
7. На вимогу платника митні органи зобов’язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі
Стаття 339. Передоплата
1. Сплата митних платежів здійснюється із застосуванням передоплати, за винятком випадків, установлених цим Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування.
2. Передоплатою є перерахування коштів на визначені відповідно до законодавства рахунки митних органів в рахунок сплати майбутніх митних платежів. При цьому такі кошти ще не ідентифіковані платником в якості конкретних видів та сум митних платежів по відношенню до конкретних товарів.
3. Передоплата здійснюється у національній валюті України.
4. Кошти передоплати не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла передоплату, не зробить розпорядження про це митному органу шляхом подання митної декларації або здійснення інших дій, що свідчать про намір використати зазначені кошти як митні платежі, а митний орган не оформить митну процедуру, або, якщо митна процедура не оформлюється, вчинить інші дії спрямовані на виконання розпорядження цієї особи. З моменту такого розпорядження кошти передоплати у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі.
5. Відповідно до розпорядження особи, яка внесла передоплату, за умови оформлення митної декларації чи іншого документа, який свідчить про використання коштів передоплати для сплати митних платежів, зазначені кошти перераховуються митним органом до Державного бюджету України.
6. Повернення коштів передоплати здійснюється в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як передоплата, не нараховуються.
7. Кошти передоплати, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
8. За вимогою платника митний орган зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених як передоплата, не пізніше ніж 30 днів з дня отримання такої вимоги. У випадку незгоди платника з результатами інформації митного органу здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформляються актом за формою, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Один екземпляр акту після його підписання надається платникові.
Стаття 340. Звільнення (умовне звільнення) від сплати податків
1. Звільнення (умовне звільнення) від сплати податків надається за умови дотримання вимог, передбачених національним законодавством для надання такого звільнення.
2. Умови надання звільнення (умовного звільнення) від сплати податків визначаються цим Кодексом, іншими актами податкового та митного законодавства та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
3. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від сплати податків при митному оформленні товарів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
Стаття 341. Повернення надмірно сплачених сум митних платежів
1. Надміру сплаченою сумою митних платежів є фактично сплачена до Державного бюджету України сума митних платежів, яка перевищує суму, що підлягає сплаті відповідно до законодавства.
2. Надміру сплачені суми митних платежів повертаються з Державного бюджету України органами державного казначейства України за поданням митних органів на підставі заяви платника. Зазначена заява подається до митного органу, що здійснював митне оформлення товарів, при якому відбулася надмірна сплата податків, не пізніше 1095 дня, наступного за днем їх сплати.
3. При виявленні факту надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця від дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника про суми надмірно сплачених митних платежів.
4. Надмірно зараховані до бюджету митні платежі повертаються з Державного бюджету України у порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом у галузі митної справи та Державним казначейством України.
5. Якщо надмірна сплата податків сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум здійснюється у першочерговому порядку.
6. Повернення податків здійснюється також у випадках, якщо:
а) законодавством України передбачено повернення податків при реімпорті або реекспорті товарів а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
б) при зміні з дозволу митного органу раніше заявленого митного режиму, якщо суми податків, належних до сплати при розміщенні товарів у новий митний режим, менші за суми податків, сплачених при попередньому митному режимі;
в) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
г) подана митному органу митна декларація вважається неподаною відповідно до цього Кодексу;
ґ) митну декларацію відкликано або анульовано;
д) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти, або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (за винятком операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності), і повертаються протягом розумного строку.
6. Повернення податків у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, здійснюється у тому ж порядку, що і повернення надмірно сплачених податків за заявою платника за умови, що вона подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених податків.
7. Повернення податків здійснюється на рахунок, зазначений у заяві. За бажанням платника повернення може бути здійснено у формі зарахування відповідних сум у рахунок сплати митних платежів при майбутніх митних оформленнях.
8. Повернення надмірно сплачених податків здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення податків здійснювалась у іноземній валюті, повернення надмірно сплачених або надмірно стягнених податків здійснюється за курсом Національного банку України, що діє на день, коли відбулася їх сплата.
9. Повернення не здійснюється:
1) за наявності у платника заборгованості зі сплати податків;
2) якщо сума податків, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;
3) у випадку подачі заяви про повернення податків після закінчення встановлених строків.
10. При поверненні податків підлягає поверненню також і пеня, що була сплачена з суми надмірно сплачених платежів, за винятком випадків, передбачених частинами шостою та сьомою цієї статті.
11. Якщо уповноважений орган помилково прийняв рішення про повернення платежів або про звільнення від оплати, первинний митний борг поновлюється. При цьому коштів термін позовної давності вважається призупиненим від дати повернення коштів.
Стаття 342. Пеня
1. При несплаті податків у встановлений термін (простроченні) підлягає сплаті пеня у розмірі, визначеному законами України з питань оподаткування.
2. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати податків, починаючи з дня, наступного за днем закінчення строків їх сплати, по день виконання обов’язку по сплаті податків, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Порядок нарахування пені залежно від особливостей переміщення товарів через митний кордон України та випадки, коли пеня не нараховується, або її нарахування зупиняється, визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог законодавства України з питань митної справи та оподаткування.
5. Пеня нараховується платником самостійно та сплачується одночасно зі сплатою податків.
6. Сплата, стягнення та повернення пені здійснюються за правилами, що встановлені законодавством для сплати, стягнення та повернення податків.
Стаття 343. Стягнення митних платежів
1. У випадку несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений термін такі платежі стягуються в порядку та в строки, визначені законодавством України з питань оподаткування.
2. Стягнення податків провадиться з осіб, відповідальних за їх сплату.
3. Стягнення митних платежів не здійснюється та платнику не направляється податкове повідомлення, якщо розмір несплачених сум податків відносно товарів, зазначених в одній митній декларації, або товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш ніж 20 гривень та в інших випадках, встановлених законодавством України з питань оподаткування.
РОЗДІЛ Х. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ