Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
Стаття 220. Поняття митного складу
1. Митний склад – це відповідним чином облаштовані складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів у режимі митного складу.
2. Власником митного складу може бути тільки підприємство-резидент.
Стаття 221. Типи митних складів
1. Митний склад може бути закритого або відкритого типу.
2. Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно з зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними власником цього складу.
3. Митний склад відкритого типу призначається для зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України будь-якими особами.
4. Територія митного складу є зоною митного контролю.
Стаття 222. Правове регулювання взаємовідносин власника митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на складі
Взаємовідносини власника митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором.
Стаття 223. Вимоги до розташування митного складу
Умови розташування митних складів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
Стаття 224. Розміщення товарів на митному складі
1. На митних складах можуть зберігатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України і транспортні засоби комерційного призначення, виходячи з міркувань:
1) захисту суспільної моралі, порядку та безпеки;
2) захисту прав інтелектуальної власності;
3) забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
4) охорони навколишнього природного середовища,
а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
2. Не можуть зберігатися на митних складах товари, що зберігаються виключно митним органом відповідно до статті 193 цього Кодексу.
3. Товари можуть бути розміщені на митних ліцензійних складах без вивантаження їх з транспортних засобів.
4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати види товарів, які можуть бути допущені до зберігання на митному складі, а також товарів, які можуть зберігатися в режимі митного складу виключно на складах митних органів.
5. На митному складі товари, ввезені з-за меж митної території України, розміщуються окремо від товарів, що вивозяться за межі цієї України.
6. Митний орган має право заборонити розміщення товарів на митному складі, якщо власник складу не забезпечує належних умов для діяльності на його території посадових осіб митного органу з метою проведення митного контролю щодо таких товарів або конструкція (облаштування) приміщення, резервуара, камери, майданчика, які експлуатуються як митний склад, не забезпечують належних умов для зберігання відповідних категорій товарів.
7. Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, можуть розміщуватися тільки на митних складах, які мають відповідні умови для зберігання таких товарів.
8. У разі поміщення товарів, розміщених на митному складі, до іншого митного режиму, у тому числі з метою вивезення за межі митної території України, відповідно до частин третьої та четвертої статті 293 цього Кодексу, митний орган може встановлювати строк для вивезення зазначених товарів з митного складу, виходячи з можливостей наявних транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальної техніки.
9. Власник митного складу повинен вести облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, і подавати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться склад, звіт про рух товарів на складі за формою та в порядку, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 225. Операції з товарами, що зберігаються на митному складі
1. Власник товарів, що зберігаються на митному складі, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити з цими товарами такі операції:
1) операції, необхідні для забезпечення схоронності цих товарів;
2) підготовка товарів до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
2. З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.
3. Операції, що проводяться з товарами, які зберігаються на митному складі, не повинні змінювати характеристик, за якими ці товари були класифіковані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
4. Конкретний перелік операцій, що можуть проводитися з товарами, які зберігаються на митному у складі, та порядок їх здійснення встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 226. Передача права власності на товари, що знаходяться на митному складі
Допускається передача права власності на іноземні товари, що знаходяться на митному складі. Відомості про таку передачу заявляються митному органу під час випуску зазначених товарів з митного складу.
Стаття 227. Особа, яка несе відповідальність за недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та здійснення операцій з цими товарами
1. Передбачену цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України відповідальність за недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та здійснення операцій з цими товарами (крім випадків, передбачених статтею 228 цього Кодексу) несе власник зазначеного складу.
2. У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, які зберігаються на митному складі, власник цього складу зобов’язаний сплатити податки, установлені законом на імпорт цих товарів на день поміщення їх у режим митного складу. Власник митного складу звільняється від обов’язку зі сплаті податків лише у разі, якщо товари, які зберігаються на складі, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.
Стаття 228. Розпорядження товарами, що зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу
1. Після набрання чинності наказом про анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу ввезення товарів на цей склад не допускається. Товари, які зберігаються на цьому складі, протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності зазначеним наказом повинні бути переміщені власником або уповноваженою ним особою під митним контролем на інший митний склад або на склад митного органу або заявлені до митного оформлення в інший митний режим.
2. Відповідальність за порушення встановленого частиною першою цієї статті строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, несе власник зазначених товарів або уповноважена ним особа.
ГЛАВА 36. Відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання
Стаття 229. Склади тимчасового зберігання
1. Склад тимчасового зберігання – це об’єкт, який на підставі виданого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання використовується підприємством для тимчасового зберігання під митним контролем товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
2. Як склади тимчасового зберігання можуть використовуватися відповідним чином облаштовані складські приміщення, резервуари, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики.
3. Власниками складів тимчасового зберігання можуть бути тільки підприємства-резиденти.
4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи визначає порядок розміщення, зберігання, випуску й обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складі тимчасового зберігання.
Стаття 230. Типи складів тимчасового зберігання
1. Склад тимчасового зберігання може бути закритого та відкритого типу.
2. Склад тимчасового зберігання закритого типу призначається виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому.
3. Склад тимчасового зберігання відкритого типу призначається для зберігання товарів, що належать будь-яким особам.
4. Територія складу тимчасового зберігання є зоною митного контролю, митних складів відкритого типу – постійною зоною митного контролю.
Стаття 231. Правове регулювання взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання відкритого типу з особами, які розміщують товари на складі
Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором, за виключенням випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 232. Обмеження щодо розміщення товарів на складах тимчасового зберігання
1. На складах тимчасового зберігання можуть розміщуватися будь-які товари. Однак небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що потребують спеціальних умов зберігання, можуть розміщуватися тільки на складах тимчасового зберігання, які мають відповідні умови для зберігання таких товарів.
2. Не допускається розміщення на складах тимчасового зберігання товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, якщо до закінчення строку їх придатності залишається менше одного місяця.
3. Не підлягають передачі на тимчасове зберігання підприємствам товари, що зберігаються виключно митним органом відповідно до статті 193 цього Кодексу.
4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може визначати також перелік окремих видів товарів, які передаються на тимчасове зберігання під митним контролем лише на склади митних органів.
5. У разі декларування товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, до обраного митного режиму відповідно до частини п’ятої статті 236 цього Кодексу, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарів зі складу, виходячи з можливостей наявних засобів для транспортування цих товарів та навантажувально-розвантажувальної техніки.
Стаття 233. Документи, необхідні для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання
1. Для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання митному органу подаються лише документи, що дають змогу ідентифікувати ці товари.
2. Спеціально уповноважений центральний органом виконавчої влади з питань митної справи визначає випадки необхідності подання митної декларації як документа, необхідного для розміщення товарів на тимчасове зберігання.
Стаття 234. Додаткові права митних органів щодо складів тимчасового зберігання
1. Митні органи можуть встановлювати додаткові обов’язкові вимоги щодо конструкції, облаштування і місця розташування складів тимчасового зберігання.
2. Митний орган має право заборонити розміщення товарів на складі тимчасового зберігання, якщо власник складу не забезпечує належних умов для діяльності на його території посадових осіб митного органу з метою проведення митного контролю щодо таких товарів або конструкція (облаштування) приміщення, резервуара, камери, які експлуатуються як склад тимчасового зберігання, не забезпечують належних умов для зберігання відповідних категорій товарів
Стаття 235. Операції з товарами, розміщеними на складі тимчасового зберігання
1. Власник товарів, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити з цими товарами такі операції:
1) операції, необхідні для забезпечення зберігання цих товарів у незмінному стані;
2) підготовка товарів до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
2. З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.
Стаття 236. Строк тимчасового зберігання товарів
1. Загальний строк тимчасового зберігання товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати 90 днів.
2. Товари з обмеженим терміном реалізації можуть зберігатись на складі тимчасового зберігання в межах строку збереження їх якостей, які дають можливість використовувати такі товари за призначенням, але не більше строку, установленого частиною першою цієї статті.
3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може встановлювати менші строки зберігання для окремих товарів.
4. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Не допускається продовження строку тимчасового зберігання товарів, відносно яких спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи встановлено менші строки їх зберігання.
5. До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій – четвертій цієї статті, товари, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:
1) задекларовані власником або вповноваженою ним особою до обраного митного режиму
або
2) передані власником складу або товарів чи вповноваженою ним особою відповідному митному органу для зберігання або розпорядження відповідно до цього Кодексу
або
3) відправлені за документами контролю доставки товарів до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення.
Стаття 237. Особа, відповідальна за схоронність товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання
1. Відповідальним перед митними органами за втрату чи пошкодження товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, є власник складу тимчасового зберігання.
2. За видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, власник складу тимчасового зберігання несе відповідальність, передбачену цим Кодексом.
3. У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, які зберігаються на складі тимчасового зберігання, власник цього складу зобов’язаний сплатити податки, установлені законом на імпорт цих товарів. Власник складу тимчасового зберігання звільняється від обов’язку по сплаті податків лише у разі, якщо товари, які зберігаються на складі, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.
Стаття 238. Розпорядження товарами у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання
1. Після набрання чинності наказом про анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання ввезення товарів на цей склад не допускається. Товари, які зберігаються на цьому складі, протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності зазначеним рішенням повинні бути переміщені власником або уповноваженою ним особою під митним контролем на інший склад тимчасового зберігання, розташований у зоні діяльності цього ж митного органу, на склад митного органу або задекларовані до обраного митного режиму
2. За порушення встановленого частиною першою цієї статті строку розпорядження товарами, розміщеними на складі тимчасового зберігання, власник зазначених товарів або уповноважена ним особа несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України.
ГЛАВА 37. Відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу
Стаття 239. Вантажний митний комплекс
Вантажний митний комплекс – це ділянка території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, яка належить на праві власності юридичній особі – резиденту, зареєстрованому як суб’єкт підприємницької діяльності.
Стаття 240. Послуги, що надаються вантажними митними комплексами особам, що переміщують товари через митний кордон України
Вантажні митні комплекси забезпечують:
1) надання посередницьких послуг з декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України;
2) надання послуг зі зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України, і транспортних засобів комерційного призначення;
3) виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;
4) технічне обслуговування транспортних засобів комерційного призначення;
5) організацію відпочинку та харчування, надання першої медичної допомоги;
6) надання консультативної допомоги з питань митної справи тощо.
Стаття 241. Правове регулювання взаємовідносин власника вантажного митного комплексу з митними органами
Взаємовідносини власника вантажного митного комплексу з митними органами визначаються у відповідному договорі, укладеному згідно з цивільним законодавством України.
Стаття 242. Вимоги до конструкції облаштування та розташування вантажного митного комплексу
1. Вимоги, яким повинні відповідати вантажні митні комплекси, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Митні органи, мають право встановлювати додаткові вимоги до конструкції та облаштування вантажного митного комплексу.
3. Умови розташування вантажних митних комплексів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
Стаття 243. Обов’язки власника вантажного митного комплексу
Власник вантажного митного комплексу зобов’язаний:
1) дотримуватись положень цього Кодексу, виконувати умови дозволу на відкриття та експлуатацію вантажного митного комплексу та вимоги митного органу щодо конструкції, облаштування і функціонування комплексу;
2) забезпечити безоплатний вхід та в’їзд на територію комплексу;
3) виключити можливість несанкціонованого доступу на територію комплексу сторонніх осіб, а також вилучення з його території товарів, що перебувають під митним контролем, і транспортних засобів комерційного призначення;
4) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб митного органу до товарів, що перебувають під митним контролем на території комплексу, та документів на такі товари, створювати цим особам належні умови для роботи;
5) забезпечити можливість компактного розміщення на території комплексу посадових осіб митного органу та представників усіх державних контрольних служб, які здійснюють інші види державного контролю;
6) вести облік товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що обслуговуються комплексом, і подавати відповідному митному органу звіт про такі товари, транспортні засоби за формою та у порядку, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи;
7) забезпечити наявність та функціонування електронного обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією вантажного митного комплексу, і безперешкодний доступ до системи згаданого електронного обліку посадових осіб митних органів;
8) забезпечити наявність та функціонування контрольно-пропускної системи при в’їзді та при виїзді з вантажного митного комплексу, обладнаної шлагбаумами, засобами автоматичного зчитування даних реєстраційних номерних знаків транспортних засобів та електронними вагами, з можливістю автоматичного внесення інформації про реєстраційний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного обліку товарів і транспортних засобів;
9) забезпечити наявність та функціонування системи відеоспостереження як за всією територією вантажного митного комплексу, так і за в’їздом та виїздом з нього, процедурою здійснення митного контролю з фіксацією такого відображення для ведення відповідного архіву, а також безперешкодний доступ до згаданої системи відеоспостереження посадових осіб митних органів тощо.
Стаття 244. Відповідальність посадових осіб вантажного митного комплексу
Посадові особи вантажного митного комплексу несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом, іншими актами законодавства України та/або нормативно-правовими актами України.
РОЗДІЛ VIII. МИТНІ РЕЖИМИ
ГЛАВА 38. Загальні положення
Стаття 245. Види митних режимів
1. Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі митні режими:
1) імпорт (випуск для вільного обігу);
2) реімпорт;
3) експорт (остаточне вивезення);
4) реекспорт;
5) міжнародний митний транзит;
6) тимчасове ввезення;
7) тимчасове вивезення;
8) митний склад;
9) спеціальна митна зона (вільна зона);
10) безмитна торгівля;
11) переробка на митній території;
12) переробка за межами митної території;
13) знищення або руйнування;
14) відмова на користь держави.
2. Митні режими, не передбачені частиною першою цієї статті, можуть встановлюватися тільки шляхом внесення відповідних змін до цього Кодексу.
3. Положення цієї статті не застосовуються при переміщенні товарів на умовах, визначених пунктом 4 частини третьої статті 179 цього Кодексу, між підрозділом митного органу, розташованим на штучному острові, установці або споруді, створеними у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, та митним органом, розташованим на території України, зайнятій сушею.
Стаття 246. Вибір та зміна митного режиму
1. Декларант самостійно визначає митний режим товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
2. Зміна митного режиму допускається за умови дотримання вимог законодавства щодо заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.
Стаття 247. Регулювання питань, пов’язаних із застосуванням митних режимів
Питання, пов’язані із визначенням порядку застосування митного режиму, виконанням необхідних митних формальностей та здійсненням митного контролю за товарами, поміщеними у відповідний митний режим, регулюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.