Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
Стаття 248. Поняття митного режиму імпорту (випуску для вільного обігу)
Імпорт (випуск для вільного обігу) – митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари після виконання усіх необхідних митних формальностей залишаються на цій території без зобов’язань щодо їх зворотного вивезення.
Стаття 249. Умови поміщення товарів у режим імпорту (випуску для вільного обігу)
1. У митний режим імпорту можуть бути поміщені іноземні товари, які:
1) безпосередньо ввозяться на митну територію України;
2) після ввезення на митну територію України перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем;
3) після ввезення на митну територію України були поміщені у режими митного складу, тимчасового ввезення, міжнародного митного транзиту, а також переробки на митній території України (у тому числі компенсаційні продукти),
за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей режим відповідно до законодавства.
2. Поміщення товарів (крім проб та зразків, що відбираються митними органами) у режим імпорту передбачає сплату податків і застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 250. Митний статус товарів, що поміщуються у режим імпорту (випуску для вільного обігу)
Товари, поміщені у режим імпорту, отримують статус українських товарів.
ГЛАВА 40. Реімпорт
Стаття 251. Поняття митного режиму реімпорту
Реімпорт – митний режим, відповідно до якого українські товари, вивезені за межі митної території України, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території без сплати податків і без застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 252. Умови переміщення товарів через митний кордон України у режимі реімпорту
1. Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:
1) до вивезення за межі митної території України були українськими товарами;
2) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України;
3) можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше вивезені за межі митної території України;
4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення, крім змін унаслідок природного зношення, втрат за нормальних умов транспортування, зберігання або переробки за межами митної території України.
Стаття 253. Окремі положення щодо застосування режиму реімпорту
1. Дозволяється застосування режиму реімпорту у разі, якщо на митну територію України ввозиться лише частина раніше вивезених товарів.
2. За винятком випадків реімпорту, передбачених пунктом 1 частини першої статті 252 цього Кодексу, дозволяється застосування режиму реімпорту у випадку ввезення на митну територію України товарів іншою особою, ніж та, що їх вивезла, якщо це виправдано обставинами.
3. Митний режим реімпорту може бути застосований як при їх безпосередньому ввезенні товарів на митну територію України, так і після поміщення їх у інший митний режим.
4. Як правило, декларування товарів у режим реімпорту може здійснюватися у будь-якому митному органі. З метою полегшення контролю за дотриманням режиму реімпорту спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати випадки, у яких декларування товарів у режим реімпорту повинне здійснюватися у тому ж митному органі, у якому зазначені товари декларувалися для вивезення за межі митної території України.
5. Не вимагається письмова декларація на товари для реімпорту упаковок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення за умови надання митному органу документів, що свідчать про перебування зазначених товарів у вільному обігу на митній території України при їх вивезенні.
ГЛАВА 41. Експорт (остаточне вивезення)
Стаття 254. Поняття митного режиму експорту (остаточного вивезення)
Експорт (остаточне вивезення) – митний режим, відповідно до якого українські товари вивозяться за межі митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.
Стаття 255. Умови поміщення товарів у режим експорту (остаточного вивезення)
1. У митний режим експорту можуть поміщуватися українські товари, що знаходяться на митній території України, або були раніше вивезені за межі митної території України, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей режим відповідно до законодавства.
2. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту (остаточного вивезення) передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови поміщення товарів у режим експорту;
2) сплату податків, установлених на експорт товарів;
3) застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
4) у випадках, встановлених законодавством України, обов’язковою умовою для поміщення товарів у режим експорту є подання митниці дозволу органу, визначеного законом або міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на проведення зовнішньоекономічної операції з реекспорту цих товарів.
5) дотримання експортером інших вимог, передбачених законодавством.
2. Митні органи не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України.
Стаття 256. Митний статус товарів, що поміщуються у режим експорту (остаточного вивезення)
Товари, поміщені у митний режим експорту та фактично вивезені за межі митної території України, втрачають статус українських товарів.
ГЛАВА 42. Реекспорт
Стаття 257. Поняття митного режиму реекспорту
Реекспорт – митний режим, відповідно до якого іноземні товари не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту ввезення їх на митну територію вивозяться за межі цієї території з метою вільного обігу без застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 258. Умови переміщення товарів через митний кордон України у режимі реекспорту
Іноземні товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реекспорту, якщо:
1) у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або визначених органом, уповноваженим на це Президентом України, митному органу подано дозвіл на реекспорт товарів;
2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношення, втрат за нормальних умов транспортування, зберігання або переробки їх на митній території України;
3) можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше ввезені на митну територію України.
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з дня їх ввезення на митну територію України.
Стаття 259. Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються
Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється законами України з питань оподаткування.
Стаття 260. Окремі положення щодо застосування режиму реекспорту
1. Застосування режиму реекспорту можливе лише за умови ідентифікації митним органом товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України.
2. Дозволяється застосування режиму реекспорту у разі, якщо за межі митної території України вивозиться лише частина раніше ввезених товарів.
3. Дозволяється застосування режиму реекспорту у випадку вивезення за межі митної території України товарів іншою особою, ніж та, що їх ввозила, якщо це виправдано обставинами.
4. Митний режим реекспорту може бути застосований як при їх безпосередньому ввезенні товарів на митну територію України, так і після поміщення їх у інший митний режим.
5. Як правило, декларування товарів у режим реекспорту може здійснюватися у будь-якому митному органі. З метою полегшення контролю за дотриманням режиму реекспорту спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати випадки, у яких декларування товарів у режим реекспорту повинне здійснюватися у тому ж митному органі, у якому зазначені товари декларувалися для ввезення на митну територію України.
6. Не вимагається письмова декларація на товари для реекспорту упаковок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення за умови надання митному органу документів, що свідчать про перебування зазначених товарів у вільному обігу за межами митної території України при їх ввезенні.
7. Митні органи не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття товарів, що реекспортуються, у пункт призначення за межами митної території України.
Стаття 261. Митний статус товарів, що поміщуються у режим реекспорту
1. Іноземні товари, поміщені у режим реекспорту, зберігають статус іноземних товарів.
2. Українські товари, поміщені у режим реекспорту та фактично вивезені за межі митної території України, втрачають статус українських товарів.
Стаття 262. Повернення сум податків при реекспорті українських товарів
У разі реекспорту українських товарів суми податків, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, що їх сплачували, в порядку, що визначається законодавством України з питань оподаткування.
ГЛАВА 43. Міжнародний митний транзит
Стаття 263. Поняття митного режиму міжнародного митного транзиту
Міжнародний митний транзит – митний режим, відповідно до якого іноземні товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митним органом ввезення цих товарів, транспортних засобів на митну територію України та митним органом вивезення їх за межі митної території України, або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання на митній території України.
Стаття 264. Умови переміщення у режимі міжнародного митного транзиту
1. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у режимі міжнародного митного транзиту, повинні:
1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та (або) кількісних характеристик за нормальних умов транспортування й зберігання;
2) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;
3) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами. У наданні дозволу на транзит товарів через територію України не може бути відмовлено тільки з огляду на країну походження, країну відправлення або країну призначення цих товарів;
4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;
5) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.
6) транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у режим міжнародного митного транзиту, можуть піддаватися операціям з регулярного технічного обслуговування та ремонту, потреба в яких виникла протягом строку перебування їх на митній території України.
2. За умови забезпечення надійної ідентифікації товарів, що переміщуються у режимі міжнародного митного транзиту, та дотримання інших вимог, установлених цим Кодексом, допускається перевезення зазначених товарів транспортним засобом, який одночасно перевозить інші товари.
Стаття 265. Допущення до переміщення в режимі міжнародного митного транзиту
Рішення про допущення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до переміщення в режимі міжнародного митного транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень цього Кодексу та інших законів України.
Стаття 266. Документи, що використовуються для декларування у режим міжнародного митного транзиту
1. Для декларування у режим міжнародного митного транзиту пiдакцизних товарів, що переміщуються будь-яким видом транспорту, крім випадків транзиту у межах одного пункту пропуску та транзиту з використанням книжки (карнету) АТА або книжки CPD, обов’язково використовується митна декларацiя.
2. У випадках, не зазначених у частині першій цієї статті, для декларування товарів у режим міжнародного митного транзиту в залежності від виду транспорту, можуть використовуватися:
1) митна декларація або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦIМ (СIМ), накладна ЦIМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС) – при перевезеннях залізничним транспортом;
2) митна декларація або книжка МДП (Carnet TIR) – при перевезеннях автомобільним транспортом;
3) митна декларація або, у разi транзиту в межах одного пункту пропуску, авiацiйна вантажна накладна (Air Waybill) та/або вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) – при перевезеннях авіаційним транспортом;
4) митна декларація або, у разi транзиту в межах одного пункту пропуску, коносамент (Bill of Lading) – при перевезеннях водним транспортом.
3. Незалежно від виду транспорту, для декларування у режим міжнародного митного транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення можуть використовуватися книжка (карнет) АТА або книжка CPD.
4. У випадках, передбачених міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, для декларування у режим міжнародного митного транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення використовуються документи, передбачені такими договорами.
Стаття 267. Перевантаження товарів, що переміщуються у режимі міжнародного митного транзиту
1. Перевантаження товарів що переміщуються у режимі міжнародного митного транзиту, з транспортного засобу, на якому вони були ввезені на митну територію України, на транспортний засіб, на якому ці товари будуть вивезені з цієї території, допускається з дозволу митного органу, в зоні діяльності якого проводиться перевантаження.
2. Якщо перевантаження може бути здійснене без порушення митних пломб та інших засобів ідентифікації, таке перевантаження допускається з попереднім повідомленням митного органу.
3. У випадках транзиту в межах одного пункту пропуску перевантаження допускається з дозволу митного органу. Для отримання такого дозволу перевізником або іншою уповноваженою особою до митного органу подаються лише комерційні та транспорті документи, що містять відомості, необхідні митному органу.
Стаття 268. Окремі положення щодо застосування режиму міжнародного митного транзиту
1. В режимі міжнародного митного транзиту товари, транспортні засоби комерційного призначення переміщуються зі звільненням від сплати податків та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні встановлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи умов та представленні всіх необхідних гарантій.
2. Допускається змiна митного органу призначення без попереднього повiдомлення, за винятком випадкiв, коли спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи або митним органом відправлення встановлено, що попереднє узгодження є необхiдним.
Стаття 269. Митний статус товарів, що переміщуються у режимі міжнародного митного транзиту
Іноземні товари, поміщені у режим міжнародного митного транзиту, зберігають статус іноземних товарів.
Стаття 270. Умови завершення режиму міжнародного митного транзиту
1. Режим міжнародного митного транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.
2. При вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у режим міжнародного митного транзиту, окремими партіями, режим міжнародного митного транзиту вважається завершеним після фактичного вивезення за межі митної території України останньої з таких окремих партій цих товарів.
3. Режим міжнародного митного транзиту також може бути завершений поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення у інший митний режим при дотриманні вимог, установлених цим Кодексом.
4. Для завершення режиму міжнародного митного транзиту митному органу призначення у встановленi термiни відповідними особами повинні бути представлені товари, що переміщувались митною територією України у цьому режимі та вiдповiдна митна декларація або інший документ, визначений статтею 266 цього Кодексу.
5. Зазначені товари при цьому не повиннi пiддаватися будь-яким змiнам, крім тих, що допускаються у відповідності до положень пункту 1 частини першої статті 264 цього Кодексу та не повиннi використовуватися; митнi пломби, крiпильнi пристосування та засоби iдентифiкацiї не повиннi бути ушкодженими.
6. Пiсля надходження товарiв пiд контроль митного органу призначення, цей орган без затримки проводить завершення операцiй митного транзиту пiсля того, як переконається, що всi необхiднi умови виконанi.
ГЛАВА 44. Тимчасове ввезення
Стаття 271. Поняття митного режиму тимчасового ввезення
Тимчасове ввезення – митний режим, відповідно до якого іноземні товари можуть ввозитися на митну територію України з умовним (повним або частковим) звільненням від сплати податків та без застосування до цих товарів заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо інше не передбачено законом, за умови, що такі товари ввозяться для конкретних цілей та призначені для реекспорту до завершення строку, встановленого митним органом, без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їхнього використання.
2. Товари, поміщені в митний режим тимчасового ввезення, протягом всього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем.
Стаття 272. Умови поміщення товарів у режим тимчасового ввезення
1. Поміщення товарів у режим тимчасового ввезення передбачає:
1) подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав поміщення їх у режим тимчасового ввезення;
2) у випадках, передбачених цим Кодексом, надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів які тимчасово ввозяться, зобов’язання про їх реекспорт у строки, встановлені митним органом відповідно до мети тимчасового ввезення та у межах строків, встановлених цим Кодексом;
3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів які тимчасово ввозяться, дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.
2. Законодавством можуть бути визначені документи, які подаються митному органу при тимчасовому ввезенні певних товарів замість митної декларації на такі товари та (або) зобов’язання про їх реекспорт.
3. Режим тимчасового ввезення може застосовуватися не тільки до товарів, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, а й до товарів, що вже поміщені в інший митний режим.
Стаття 273. Товари і транспортні засоби, щодо яких може надаватися дозвіл на поміщення у режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від сплати податків
1. Дозвіл на поміщення у режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від сплати податків надається щодо:
1) товарів, призначених для показу чи використання на виставках, ярмарках, зустрічах та подібних заходах, таких як:
а) виставка, ярмарок, та подібний показ або демонстрацію в галузях торгівлі, промисловості, сільського господарства або ремісництва;
б) виставка або зустріч, організована головним чином у благодійних цілях;
в) виставка або зустріч, організована головним чином для сприяння дослідженням, мистецтву, ремісництву, спорту або науковій, освітній чи культурній діяльності, сприяння релігійним знанням або культу, для розвитку туризму або для сприяння дружбі між народами;
г) зустріч представників будь-якої міжнародної організації або міжнародної групи організацій, або
ґ) представницька зустріч офіційного чи меморіального характеру,
за винятком виставок, організованих для приватних цілей в магазинах чи торгових приміщеннях з метою продажу іноземних товарів.
2) професіонального устаткування, такого як:
а) устаткування для преси, радіо- і телепередач, необхідного представникам преси, радіо і телебачення, які прибувають на територію України з метою репортажів, запису чи передачі в рамках визначених програм;
б) кінематографічне устаткування, необхідне для особи, яка прибуває на територію України з метою зняти один чи кілька визначених фільмів;
в) будь-яке інше устаткування, необхідне для виконання роботи чи професійних обов'язків особою, яка прибуває на територію України з метою виконати визначену роботу;
г) допоміжних пристроїв для вищезазначеного устаткування та допоміжних пристроїв, пов’язані з ним;
3) контейнерів, піддонів, упаковки, зразків товарів, а також інших товарів, ввезення яких не є торговою операцією само по собі, але які ввозяться в рамках торгової операції для нижченаведених цілей:
а) товари, що ввозяться для випробувань, перевірок, експериментів чи демонстрацій;
б) товари, що використовуються для здійснення випробувань, перевірок, експериментів чи демонстрацій;
в) кіноплівки, віддруковані і проявлені, позитиви та інші носії зображення із записом на них, призначені для перегляду перед їхнім комерційним використанням;
г) плівки, магнітні стрічки, намагнічені плівки та інші носії звуку та зображення, призначені для трекінгу, дублювання чи відтворення звуку;
ґ) носії інформації із записами, надіслані безкоштовно і призначені для використання при автоматизованій обробці даних;
д) предмети (у тому числі транспортні засоби), які, за їхнім характером, не можуть використовуватися інакше ніж реклама певного товару або для цілей реклами з певною метою;
4) товарів, які ввозяться в рамках виробничої операції, які ввозяться з метою використання у процесі виготовлення товарів, таких як:
а) матриці, друковані форми, кліше, трафарети, креслення, плани, моделі та інші подібні предмети;
б) інструменти для вимірювання, контролю і перевірки та інші подібні предмети;
в) спеціальні інструменти та приладдя;
г) замінні засоби виробництва, а саме інструменти, апарати і машини, які, в очікуванні поставки чи ремонту подібних товарів, надаються у розпорядження клієнта постачальником чи ремонтником;
5) товарів, які ввозяться з навчальною, науковою чи культурною метою, а саме наукового і педагогічного устаткування, матеріалів для забезпечення добробуту мореплавців, а також будь-які інші товарів, які ввозяться в рамках освітньої, наукової чи культурної діяльності;
6) особистих речей осіб, які подорожують, тобто усіх виробів, нових і таких, що були у вжитку, в яких особа, що тимчасово в'їжджає на митну територію України, де вона не має свого постійного місця проживання, може обґрунтовано мати потребу для свого особистого користування під час своєї подорожі, з урахуванням усіх обставин цієї подорожі, за винятком товарів, що ввозяться у комерційних цілях.
7) спортивного реквізиту та іншого устаткування, призначеного для використання особами, які подорожують, на спортивних змаганнях чи показових виступах, чи для цілей тренування на території тимчасового ввезення.
8) матеріалів для пропаганди туризму, тобто товарів, які ввозяться з метою заохочення громадськості відвідати іншу країну, зокрема, з метою відвідання заходів культурного, релігійного, туристського, спортивного чи професійного характеру, які у ній проводяться.
9) товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу, а саме:
а) товарів, які ввозять із собою мешканці прикордонної зони при здійсненні ними своєї професіональної діяльності (ремісники, медичні працівники тощо);
б) особистих або домашніх речей мешканців прикордонної зони, які вони ввозять із собою, якщо мета ввезення не носить комерційного характеру;
в) устаткування, призначеного для виконання робіт на землі, розташованій в межах прикордонної зони митної території України, що прилягає до наземного кордону, межі якої визначено національним законодавством і відмежування якої слугує для того, щоб відрізняти прикордонний обіг від інших видів обігу;
г) устаткування, що належить офіційній організації і ввозиться в межах акції надання допомоги України (у зв’язку з ліквідацією наслідків катастрофи і т. п.);
10) товарів, які ввозяться з гуманітарною метою, а саме медичного, хірургічного і лабораторного устаткування та вантажів, призначених для надання допомоги, тобто будь-яких товарів, таких як автомобілі чи інші транспортні засоби, ковдри, намети, збірні будинки, чи інші товари першої необхідності, відправлені як допомога потерпілим від стихійного лиха чи подібних катастроф;
11) транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування, а також запасних частин і устаткування, що ввозяться для використання при ремонті раніше тимчасово ввезеного транспортного засобу. При цьому транспортні засоби комерційного призначення повинні бути зареєстровані за межами митної території України на ім’я особи – нерезидента України і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з території іноземних країн.
Особливості тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування регулюються статтею 367 цього Кодексу;
12) механічних транспортних засобів, призначених для офіційного (службового) користування представництвами іноземних держав, міжнародних організацій та членами їхніх сімей, які користуються на території України митними пільгами;
13) живих тварин будь-якого виду, власником яких є особа, яка зареєстрована або постійно проживає за межами митної території України. При цьому робоча (тяглова) худоба, яка ввозиться для виконання робіт на землі, розташованій в межах прикордонної зони України, повинна ввозитися мешканцем прикордонної зони, суміжної з прикордонною зоною митної території України, що прилягає до наземного кордону, межі якої визначено національним законодавством і відмежування якої слугує для того, щоб відрізняти прикордонний обіг від інших видів обігу.
Особливості ввезення домашніх тварин регулюються статтею 366 цього Кодексу.
2. Дозвіл на поміщення у режим тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів, зазначених у цій статті, з умовним повним звільненням від сплати податків надається на умовах, встановлених Додатками В.1 — В.9, С і D до Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбулі 26 червня 1990 року (Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).
Стаття 274. Товари і транспортні засоби, щодо яких може надаватися дозвіл на поміщення у режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків
1. Дозвіл на поміщення у режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків може надаватися щодо товарів і транспортних засобів, власником яких є нерезидент та які не включено до переліків, визначених у статтях 134, 135, 273 цього Кодексу, а також у Додатках В.1 - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), або тих, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.
2. Перелік товарів і транспортних засобів та випадки, в яких не може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків визначається Кабінетом Міністрів України.
3. У разі тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів з умовним частковим звільненням від сплати податків за кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки сум податків, які підлягали б сплаті у разі випуску цих товарів, транспортних засобів у вільний обіг, станом на дату поміщення їх в режим тимчасового ввезення.
4. У такому ж порядку сплачуються податки у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів, транспортних засобів відповідно до частини другої статті 277 цього Кодексу.
5. Загальні суми податків, які підлягають сплаті за час перебування товарів та (або) транспортних засобів у режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків, не повинні перевищувати суми, які підлягали б сплаті у разі випуску цих товарів та (або) транспортних засобів у вільний обіг, станом на дату поміщення їх в режим тимчасового ввезення.
6. У разі зміни режиму тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків на режим імпорту (випуску для вільного обігу) податки сплачуються в обсязі, передбаченому законодавством при імпорті товарів, транспортних засобів на митну територію України, станом на дату поміщення зазначених товарів, транспортних засобів у режим тимчасового ввезення, за відрахуванням сум податків, уже сплачених на підставі умовного часткового звільнення від сплати податків.
7. При цьому за період, коли застосовувалося таке умовне часткове звільнення, підлягає сплаті пеня. Пеня нараховується на суми податків, які підлягали б сплаті у разі випуску товарів, транспортних засобів у вільний обіг, розраховані на дату поміщення товарів у режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на таку дату, за кожний календарний день зазначеного періоду.
8. Суми податків, сплачені на підставі умовного часткового звільнення за час перебування товарів, транспортних засобів у режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від сплати податків при поміщенні цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягають.
Стаття 275. Допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення
1. Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення приймається митним органом під час митного оформлення цих товарів.
2. Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.
3. Митні органи можуть ідентифікувати товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України, відповідно до статті 88 цього Кодексу, якщо інші способи ідентифікації цих товарів є недостатніми.
4. У допущенні товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення не може бути відмовлено тільки з огляду на країну їх походження, відправлення або призначення.
5. З метою полегшення контролю за додержанням режиму тимчасового ввезення спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати випадки, у яких декларування товарів у режим тимчасового ввезення повинне здійснюватися у конкретних митних органах.
Стаття 276. Операції з тимчасово ввезеними товарами або транспортними засобами
1. Товари, тимчасово ввезені на митну територію України, можуть піддаватися операціям, необхідним для їх збереження.
2. Транспортні засоби комерційного призначення чи приватного використання, тимчасово ввезені на митну територію України, можуть піддаватися операціям з регулярного технiчного обслуговування та ремонту, необхiднiсть в яких виникла протягом строку перебування у режимі тимчасового ввезення.
Стаття 277. Строки тимчасового ввезення
1. Загальний строк тимчасового ввезення товарів становить один рік з дати поміщення їх у режим тимчасового ввезення.
2. Строк тимчасового ввезення транспортних засобiв комерцiйного призначення установлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України вiдразу ж пiсля закiнчення транспортних операцiй, для яких вони були ввезенi.
3. Строки тимчасового ввезення товарів установлюються митним органом у кожному конкретному випадку.
4. У тих випадках, коли товари або транспортні засоби, щодо яких надано дозвiл на поміщення у режим тимчасового ввезення, не можуть бути зворотно вивезенi внаслiдок накладення арешту на них, за винятком випадкiв накладення арешту за позовом приватних осiб, зобов'язання про зворотне вивезення призупиняється митним органом на строк арешту.
5. З урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин строки, зазначений у частинах першій та другій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.
Стаття 278. Передача права на тимчасове ввезення
За заявою особи, яка отримала дозвіл на тимчасове ввезення товарів, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо цих товарів будь-якій іншій особі за умови, що ця особа:
1) відповідає вимогам, встановленим законодавством; та
2) приймає на себе зобов'язання особи, яка користувалася правом тимчасового ввезення.
Стаття 279. Гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення
1. Митне оформлення товарів і транспортних засобів (крім зазначених у частині другій цієї статті) у режим тимчасового ввезення здійснюється митними органами за умови застосування у порядку, встановленому цим Кодексом, одного з таких заходів гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення:
1) подання власником цих товарів або уповноваженою ним особою гарантії сплати податків, які підлягали б сплаті, якщо б товари були випущені для вільного обігу на митній території України;
2) тимчасового ввезення товарів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990).
2. Заходи гарантування дотримання умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення не застосовуються щодо:
1) устаткування для підготовки радіо- чи телепередач i репортажів, та транспортних засобів, спеціально пристосованих для використання для цілей радiо- чи телепередач;
2) контейнерів, піддонів та упаковок;
3) наукового i педагогічного устаткування та матеріалів для забезпечення добробуту мореплавців, що використовуються на борту суден;
4) особистих речей;
5) товарів, ввезених для спортивних цілей;
6) товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу;
7) медичного, хірургічного i лабораторного устаткування, а також щодо будь-яких товарів, таких як автомобілі чи інші транспортні засоби, ковдри, намети, збірні будинки, інших товарів першої необхідності, відправлені як допомога потерпілим від стихійного лиха чи подібних катастроф;
8) транспортних засобів комерційного використання, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;
9) тяглових тварин, тварин, ввезених для перегону на нове пасовисько чи випасання на землях, розташованих у прикордонній зоні;
10) товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію України з частковим звільненням від оподаткування.
Стаття 280. Асоціація-гарант, уповноважена видавати в Україні міжнародні митні документи відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік)
1. Статус асоціації-гаранта, уповноваженої видавати в Україні міжнародні митні документи відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік), надається Кабінетом Міністрів України за умови прийняття цією асоціацією зобов’язань щодо сплати митним органам України суми податків та будь-які інші суми, що вимагаються у випадку недотримання умов, визначених для тимчасового ввезення або митного транзиту товарів (у тому числі транспортних засобів), доставлених на таку територію на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих іноземними асоціаціями, уповноваженими надавати гарантії та видавати документи на тимчасове ввезення відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік).
2. Асоціація-гарант зобов’язана сплачувати суми, зазначені у абзаці першому цієї статті, на вимоги митних органів України та в строки, що встановлюються цими органами у відповідності до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік).
3. За порушення положень Конвенції про тимчасове ввезення та цього Кодексу асоціація, що отримала статус асоціації-гаранта, може бути позбавлена цього статусу Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
4. Асоціація-гарант зобов’язана надавати допомогу митним органам України у разі виявлення ними шахрайства, порушень чи зловживань особами, які використовують документи на тимчасове ввезення, видані відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул,1990 рік).
Стаття 281. Митний статус товарів, поміщених у режим тимчасового ввезення
Іноземні товари, поміщені у режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів
Стаття 282. Призупинення та завершення режиму тимчасового ввезення
1. Режим тимчасового ввезення щодо товарів може бути призупинено шляхом поміщення цих товарів у режим митного складу або завершено шляхом реекспорту згідно із зобов’язанням, наданим митному органу або без такого вивезення шляхом поміщення їх в інший митний режим, дозволений відповідно до вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України.
2. Реекспорт тимчасово ввезених товарів, як правило, може здійснюватися через будь-який митний орган. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи з метою забезпечення належного контролю може визначати випадки, у яких зворотне вивезення товарів повинно здійснюватися через той же митний орган, через який здійснювалося їх тимчасове ввезення.
3. Реекспорт тимчасово ввезених товарів може здійснюватися однією або кількома партіями.
4. У випадку приведення у непридатний стан або знищення тимчасово ввезених товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, їх зворотне вивезення не вимагається, а гарантії, надані відповідно до цього Кодексу, підлягають поверненню, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи .
5. Якщо заборони або обмеження щодо імпорту, що діяли на момент тимчасового ввезення товарів, скасовано протягом їх перебування у режимі тимчасового ввезення, дозволяється завершення режиму тимчасового ввезення щодо зазначених товарів шляхом їх митного оформлення для вільного обігу на митній території України.