Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
ПРОЕКТ
Реєстраційний № ______ від _____ 2010
Вноситься народним депутатом України
Хомутинніком В.Ю.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288), виклавши його в такій редакції:
“МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. Основи митної справи
Стаття 1. Визначення основних термінів і понять
1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому значенні:
1) анулювання митної декларації – процедура, в результаті проведення якої за письмовою заявою резидента – сторони зовнішньоекономічного договору чи особи, уповноваженої цим резидентом, або на підставі рішення митного органу митна декларація визнається недійсною, а митні процедури, проведені згідно з цією декларацією, визнаються такими, що втратили чинність;
2) аналіз ризиків – систематичне визначення митними органами в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, ступеню імовірності порушення при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України вимог законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, контроль за додержанням яких покладено на митну службу України;
3) валютні цінності:
а) валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
б) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
в) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;
г) банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
4) вантажне відправлення – товари, що надходить в Україну на адресу осіб або відправляється ними за межі України, крім товарів, що належать громадянам та переміщуються ними у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі;
5) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України - сукупність дій, пов’язаних із пропуском товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, їх митним оформленням, а також використанням та розпорядженням ними під час перебування на митній території (за її межами) України;
6) відкликання митної декларації – процедура, в результаті проведення якої операції, пов’язані з реєстрацією та прийняттям митної декларації для оформлення, визнаються недійсними, а факти, засвідчені цією декларацією, втрачають юридичне значення;
7) випуск товарів – надання митним органом відповідній особі дозволу на користування та/або розпорядження товарами відповідно до заявленої мети;
8) гарант – визначена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи юридична особа, яка надає визнані митними органами України гарантії (забезпечення виконання зобов’язань перед цими органами);
9) гарантії – визнані (прийняті) спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи форми забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами України;
10) громадяни – фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;
11) декларант – особа, яка здійснює декларування товарів самостійно або таке декларування проводиться від її імені;
12) декларація митної вартості – документ встановленої форми, який подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи відносно яких змінюється митний режим;
13) документ контролю доставки (ДКД) – документ, потрібний для здійснення контролю за переміщенням товарів між митними органами (попередня декларація, попереднє повідомлення, вантажна митна декларація тощо), який містить відомості про ці товари, відправника, одержувача та інше;
14) документальний контроль – перевірка документів та відомостей, яка здійснюється митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України стосовно товарів, що переміщуються через митний кордон України, та підлягають державному санітарному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному контролю;
15) дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння – відповідає значенню, в якому ці терміни вживаються у Законі України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;
16) заходи митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності – заходи, спрямовані на регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом застосування мита до товарів, що імпортуються в Україну та експортуються з України;
17) заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності – не пов’язані з застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, обмеження та заборони, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, на охорону національної культурної та історичної спадщини, а також на захист прав інтелектуальної власності;
18) звільнення від сплати податків – випуск товарів без справляння податків, що звичайно підлягають сплаті, у випадках, передбачених законами України з питань оподаткування та цим Кодексом, у разі якщо товари переміщуються через митний кордон України з дотриманням певних умов та з визначеною метою;
19) зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності;
20) зона спрощеного митного контролю – частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку;
21) іноземні товари – товари, які не є українськими відповідно до пункту 77 цієї статті або товари, що втратили статус українських внаслідок:
а) випуску для вільного обігу за межами митної території України;
б) переробки за межами митної території України у разі виконання критерію достатньої переробки;
в) визнання недійсною або анулювання декларації, на підставі якої ці товари були випущені для вільного обігу на митній території України;
22) комерційні умови – сукупність умов, за яких здійснюється комерційна операція (умови поставки товарів за правилами “Інкотермс”, переходу ризиків, здійснення оплати товару, вплив на вартість різних чинників, таких як кількість одиниць товару в партії товару, репутація на ринку, партнерство, сезонність тощо);
23) контейнер – транспортне обладнання (клітка, зйомна цистерна або подібний засіб), що:
а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення у неї вантажів;
б) має постійний характер і завдяки цьому достатньо міцне, щоб слугувати для багаторазового використання;
в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;
г) сконструйоване таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;
ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;
д) що має внутрішній об’єм не менше одного кубічного метра.
Термін "контейнер" включає приналежності та обладнання контейнера, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що такі приналежності та обладнання перевозяться разом з контейнером. Зйомні кузови прирівнюються до контейнерів;
24) контрафактні товари – товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
25) культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України;
26) ліцензійний платіж – плата за надання прав на використання об’єкта права інтелектуальної власності, що є предметом ліцензійного договору. До ліцензійних платежів належать паушальний платіж, роялті та комбінований платіж;
27) митна декларація – документ установленої форми, в якій відповідною особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню стосовно товарів та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідні для застосування цієї процедури;
28) митна процедура – сукупність положень, що в залежності від митного статусу товарів визначають обсяг та порядок здійснення митних формальностей;
29) митне забезпечення – одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки, засоби електронного цифрового підпису та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення;
30) митне оформлення – виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
31) митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
32) митний режим – митна процедура, що визначає сукупність умов перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, на митній території України або за її межами, їх оподаткування та застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що визначаються відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, а також обсяг митних формальностей, які здійснюються;
33) митний статус товарів – належність товарів до українських або іноземних;
34) митні послуги – здійснення суб’єктом господарювання, якому відповідно до цього Кодексу надано дозвіл на провадження певного виду господарської діяльності, операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, на підставі договору з власником цих товарів або уповноваженою ним особою;
35) митні органи – спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи;
36) митні платежі – податки, а також плата за митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, платежі в рахунок відшкодування витрат митного органу на зберігання товарів, їх оцінку, сертифікацію, транспортування, проведення, у разі необхідності, аналізів та експертиз тощо, та інші неподаткові платежі, розмір яких приблизно відповідає вартості послуг, що надаються митними органами, або розміру витрат, понесених ними;
37) митні правила – встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами;
38) митні формальності - дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами та пов'язані із здійсненням митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх митного оформлення, а також із справлянням митних платежів;
39) міжнародні поштові відправлення – упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою “М”, дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою “Консигнація”, відправлення міжнародної прискореної пошти “ЕМS”, які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв’язку;
40) міжнародні експрес-відправлення - належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк.
41) нарахування податків – визначення сум податків, що підлягають сплаті;
42) незалежний фінансовий посередник – уповноважена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи юридична особа, зареєстрована в Україні у формі повного або командитного товариства;
43) нерезиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти господарської діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів господарської діяльності України; розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх філії, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;
44) несупроводжуваний багаж – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян або уповноважених ними осіб з оформленням багажних або інших перевізних документів;
45) облік підприємств у митних органах – формування митними органами зведених відомостей про підприємства, які є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, на підставі наданих цими підприємствами документів, що підтверджують їх право на здійснення такої діяльності;
46) особи - юридичні та фізичні особи;
47) особисті речі – товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;
48) податки – мито, податок на додану вартість, акцизний збір та інші податки і збори (обов’язкові платежі),які справляються митними органами при переміщенні товарів через митний кордон України;
49) правовласник – особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності, або представник такої особи, що діє в межах наданих йому повноважень;
50) перевізник – особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй на праві власності або найманих нею транспортних засобів переміщує товари та/або пасажирів через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України;
51) перевірка товарів – дії митних органів, спрямовані на встановлення відповідності характеру, походження, стану, кількості та вартості товарів даним, наведеним у митній декларації та декларації митної вартості на ці товари;
52) переміщення товарів через митний кордон України – ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивезення їх з цієї території;
53) переселення на постійне місце проживання в Україну – прибуття в Україну чи залишення в Україні в установленому законом порядку громадян-нерезидентів, які мають намір проживати в Україні, не обмежуючи таке проживання певним строком або певною метою, і в документах яких відсутні відомості про наявність постійного місця проживання на території іншої країни;
54) підприємство – будь-яка юридична особа, а також громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
55) податки – мито, податок на додану вартість, акцизний збір, що справляються митними органами при переміщенні товарів через митний кордон України;
56) попереднє повідомлення (ПП) – завчасне повідомлення про намір увезти товари на митну територію України, яке надається декларантом митному органу за місцезнаходженням суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, на адресу якого ввозитимуться товари;
57) посадові особи підприємств – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;
58) посадові особи представництв іноземних держав та міжнародних організацій – акредитовані в Україні: глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадові особи консульських установ, представники іноземних держав при міжнародних організаціях, посадові особи міжнародних організацій;
59) постійне місце проживання – місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов’язань за договором (контрактом). Громадянин, який має постійне місце проживання в Україні та в іншій країні одночасно, для цілей цього Кодексу вважається громадянином-резидентом України;
60) право інтелектуальної власності, суб’єкти права та об’єкти права інтелектуальної власності – розуміються у значенні, визначеному законами з питань інтелектуальної власності;
61) представництво іноземної фірми – акредитована в установленому законодавством порядку в Україні особа, яка на підставі відповідних належним чином оформлених повноважень представляє в Україні інтереси юридичної особи – нерезидента;
62) припаси:
а) товари, призначені для споживання пасажирами та членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;
б) товари, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі паливно-мастильні матеріали), за винятком запасних частин та устаткування, які знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або які доставляються на них під час перебування на цій території;
в) товари, які призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;
63) пропуск товарів через митний кордон України – надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;
64) режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю;
65) резиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств-резидентів за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності;
66) ремонт – операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;
67) ручна поклажа – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів;
68) спеціально виготовлене сховище (тайник) – сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо;
69) супроводжуваний багаж – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних документів;
70) товари – будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, дорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби (у тому числі транспортні засоби особистого користування), за винятком транспортних засобів комерційного призначення;
71) товари комерційного призначення – товари, що переміщуються громадянами у кількості, що явно перевищує потреби однієї сім’ї, або за своїми споживчими властивостями традиційно використовуються у виробництві та сільському господарстві (крім портативних інструментів і пристроїв для ремісної діяльності або вільних професій), або ж періодичність їх переміщення через митний кордон свідчить про підприємницьку мету такого переміщення;
72) товари некомерційного призначення – товари, що призначені для особистого вжитку або використання в господарстві особою, сім’єю, або придбані ними як сувеніри (подарунки), та які за своїми споживчими властивостями, кількістю та однорідністю (найменування, розмір, колір тощо) не дають підстав вважати, що вони прямо чи опосередковано призначені для комерційних цілей;
73) товари у вільному обігу – товари, розпорядження якими може здійснюватися без обмежень з боку митних органів України;
74) транспортні засоби – транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування та стаціонарні транспортні засоби (трубопроводи та лінії електропередачі);
75) транспортні засоби комерційного призначення – будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовуються виключно для перевезення пасажирів за плату та/або товарів, що належать підприємствам, за плату чи безоплатно через митний кордон України;
76) транспортні засоби особистого користування – автомобілі, причепи (напівпричепи), мотоцикли та мопеди, водні та повітряні судна разом із запасними частинами до них та їх звичайними компонентами та устаткуванням, що перебувають на обліку в реєстраційному органі іноземної держави або України та ввозяться або вивозяться громадянином виключно для особистого користування, а не у зв’язку з транспортуванням товарів за плату або для промислового чи комерційного транспортування товарів за плату чи безкоштовно, і не призначені для відчуження або передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам;
77) українські товари – товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України;
78) умовне звільнення від сплати податків – звільнення від сплати податків, застосування якого передбачає дотримання певних умов та обмежень при використанні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, розпорядженні ними після їх випуску;
79) уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Стаття 2. Митна політика
Митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері митного регулювання, спрямованої на забезпечення її митних інтересів та безпеки, а також на досягнення її цілей .
Стаття 3. Митні інтереси та митна безпека
1. Митні інтереси України – це національні інтереси, забезпечення та реалізація яких досягається здійсненням митної справи.
2. Митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України.
Стаття 4. Митна справа
1. Митна справа – це діяльність митної служби України щодо реалізації митної політики, забезпечення митної безпеки держави.
2. При здійсненні митної справи митна служба України додержується прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
3. Засади митної справи, у тому числі, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, правові основи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
4. Здійснення митної справи організовується та забезпечується Кабінетом Міністрів України, який спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.
5. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 5. Принципи здійснення митної справи
1. Митна справа здійснюється на основі принципів:
1) виключної юрисдикції України на її митній території;
2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;
3) законності;
4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
5) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;
6) заохочення доброчесності;
7) гласності та прозорості.
Стаття 6. Митна територія України
1. Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, штучні острови, установки і споруди, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.
2. Для цілей застосування положень глави 47 цього Кодексу території, на яких запроваджено режим спеціальної митної зони, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.
Стаття 7. Митний кордон України
Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж штучних островів, установок і споруд, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.
Стаття 8. Законодавство України з питань митної справи
1. Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у частинах другій та третій статті 4 цього Кодексу, а також з виданих на їх основі актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.
2. Відносини, пов’язані зі справлянням митних платежів, регулюються положеннями цього Кодексу в частині, що не охоплюється законодавством України з питань оподаткування.
3. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи
1. Строки набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи починаються з 0 годин дня, наступного за днем настання події, з якою пов’язано їх початок, і закінчуються о 24 годині останнього дня відповідного строку.
2. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на день його офіційного опублікування, цей закон або акт вважається чинним з 24 години зазначеного дня.
3. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.
4. Закони України з питань митної справи набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
5. Інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
6. Офіційним опублікуванням Закону України з питань митної справи або нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи чи іншим центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Днем офіційного опублікування Закону України, нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади вважається день виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому повний текст зазначеного закону або акта було надруковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.
7. Офіційним опублікуванням нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих митницями, вважається опублікування їх у друкованих засобах масової інформації відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі
1. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
2. У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних формальностей без подання митної декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких формальностей.
3. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.
ГЛАВА 2. Структура та організація діяльності митної служби України
Стаття 11. Місія, функції, обов’язки та основні завдання митної служби України
1. Місією митної служби України є забезпечення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, гарантування безпеки зовнішньої торгівлі та суспільства, захист митних інтересів України.
2. Функції митної служби України – це призначення й сукупність обов’язків по відношенню до держави. Митна служба України виконує фіскальну, економіко-регуляторну, захисну, правоохоронну, контрольно-організаційну, інформаційно-статистичну та міжнародно-комунікаційну функції.
3. Обов’язками митної служби України є надання послуг з митного оформлення товарів, транспортних засобів, контроль за безпечністю та відповідністю при здійсненні митної справи, управління митною інфраструктурою.
4. Митна служба України, здійснюючи митну справу, виконує такі основні завдання:
1) контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;
2) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України;
3) забезпечення справляння митних платежів у межах компетенції, визначеної законами України з питань оподаткування та цим Кодексом;
4) здійснення контролю правильності нарахування митних платежів на товари після їх митного оформлення (пост-аудит контроль);
5) застосування передбачених законодавством заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;
6) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
7) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
8) здійснення, спільно з іншими уповноваженими органами державної влади, заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;
9) розвиток та впровадження інформаційних та телекомунікаційних систем в митній справі, автоматизація митних процедур;
10) здійснення аналізу та управління ризиками з метою спрощення процедур митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
11) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;
12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
13) видача сертифікатів про походження та верифікація сертифікатів про походження товарів з України, якщо це передбачено міжнародними договорами;
14) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;
15) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають митні послуги або здійснюють операції з товарами, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем;
16) накопичення інформації щодо здійснення митної справи, її аналіз та розроблення на його підставі рішень щодо вдосконалення митної справи;
17) надання послуг з митного контролю та оформлення на підставі електронних документів (електронне декларування);
19) здійснення міжнародного співробітництва у галузі митної справи, забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;
20) обмін інформацією про товари, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, з митними органами інших країн та міжнародними організаціями;
21) співпраця з бізнесом, створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзитові, збільшення товаробігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
22) здійснення зв’язків з громадськістю, забезпечення довіри суспільства до митної служби і послуг, які нею надаються;
23) управління об’єктами митної інфраструктури, розвиток матеріально-технічного забезпечення митних органів;
24) управління персоналом та підготовка фахівців з митної справи;
25) запобігання та протидія появам корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України;
26) реалізація політики митної етики.
Стаття 12. Митна служба України
1. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів та організацій.
2. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, митниці, митні пости, а також спеціалізовані митні органи.
Стаття 13. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, організацій та підприємств щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи здійснює свої повноваження на всій митній території України. Йому підпорядковані митні органи, митні організації та підприємства.
3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Президентом України.
4. Створення, реорганізація та ліквідація спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи здійснюються Президентом України.
5. Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України в порядку, встановленому Конституцією України.
Стаття 14. Митниця
1. Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.
2. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
3. Митниця підпорядковується спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи.
4. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
5. Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України. Митниці, які здійснюють свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України, мають статус регіональних.
6. У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости, відділи митного оформлення).
7. Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 5 років.
Стаття 15. Митний пост
1. Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.
2. Положення про митні пости затверджуються керівниками відповідних митниць на підставі Типового положення про митний пост, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
3. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної митниці.
4. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 5 років.
Стаття 16. Спеціалізовані митні органи
1. Для виконання окремих функцій, пов’язаних з виконанням основних завдань, покладених на митні органи, в митній службі України створюються відповідні спеціалізовані митні органи.
2. Спеціалізований митний орган з питань експертного забезпечення проводить лабораторні дослідження (аналізи, експертизи) проб і зразків товарів, що відбираються митницями, митними постами в процесі здійснення митного контролю та провадження по справах про контрабанду та порушення митних правил, експертизи товарів з метою подальшого визначення митницями їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також інші дослідження (аналізи, експертизи) в митних цілях. Забезпечує ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснює класифікаційну роботу. В місцях розташування митниць, митних постів у міру необхідності створюються відокремлені підрозділи спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення. Спеціалізованому митному органу з питань експертного забезпечення та його відокремленим підрозділам надається право на здійснення судово-експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби України.
3. Спеціалізований митний орган з питань аналітичного забезпечення розробляє та удосконалює методики аналізу ризиків з метою спрощення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також здійснює контроль за дотриманням законодавства України з питань митної справи шляхом проведення комплексних контрольних заходів на підприємствах та у митних органах.
4. Спеціалізовані митні органи виконують свої функції на всій митній території України.
5. Спеціалізовані митні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень, які затверджуються наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
6. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних органів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
7. Керівники спеціалізованих митних органів призначаються на посади та звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
Стаття 17. Митні організації та підприємства
1. З метою забезпечення діяльності митних органів, а також надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності та громадянам послуг у галузі митної справи в митній службі можуть створюватися митні організації для виконання господарських, будівельних, експлуатаційних, постачальних, транспортних, кінологічних, навчальних, консалтингових функцій, митні підприємства з обслуговування експортно-імпортних вантажів тощо.
2. Митні організації можуть виконувати як одну, так і одночасно декілька функцій, зазначених у частині першій цієї статті.
3. Митні організації та підприємства є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також, якщо цим Кодексом не передбачено інше, на підставі Положень, які затверджуються наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
4. Керівники митних підприємств, а також, якщо цим Кодексом не передбачено інше, керівники митних організацій призначаються на посади й звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
5. Створення, реорганізація та ліквідація митних організацій та підприємств здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України
1. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України є митними організаціями.
2. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митних органів та організацій, навчання фахівців підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
3. Система спеціалізованих навчальних закладів митної служби України складається з вищого навчального закладу та закладів післядипломної освіти.
4. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі статутів, затверджених в установленому порядку.
5. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованого вищого навчального закладу митної служби України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Спеціалізований вищий навчальний заклад митної служби України очолює ректор, який обирається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України “Про вищу освіту”.
6. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих закладів післядипломної освіти митної служби України здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівники закладів післядипломної освіти митної служби України призначаються на посади й звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 19. Науково-дослідна установа митної служби України
1. Науково-дослідна установа митної служби України є митною організацією.
2. Основними завданнями науково-дослідної установи митної служби України є проведення фундаментальних та прикладних досліджень у сфері митної безпеки, митної політики та митної справи, формування наукового підходу до забезпечення митної безпеки, розробка та вдосконалення методології оцінки ефективності, надійності та усталеності діяльності митної служби України, вироблення рекомендацій щодо шляхів їх забезпечення.
3. Науково-дослідна установа митної служби України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі статуту, затвердженого в установленому порядку.
4. Створення, реорганізація та ліквідація науково-дослідної установи митної служби України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Науково-дослідну установу митної служби України очолює директор, який обирається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України “Про науково-технічну діяльність”. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митній службі України не менше 5 років.
Стаття 20. Митна варта
1. Митна варта – це складова частина підрозділів митних органів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, призначена для виконання особливих завдань, пов’язаних зі здійсненням митної справи та забезпеченням діяльності митних органів.
2. Завданнями митної варти є:
1) здійснення заходів, спрямованих на виявлення, розкриття та припинення порушень митних правил, а також на запобігання таким порушенням;
2) захист від протиправних посягань будинків, споруд, приміщень митних органів та організацій, інших об’єктів митної інфраструктури, зон митного контролю, товарів, які перебувають під митним контролем, а також фізичний захист співробітників митних органів та інших осіб;
3) участь разом з іншими уповноваженими органами у локалізації конфліктних ситуацій, ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій в зонах діяльності митних органів.
3. Митна варта при виконанні покладених на неї завдань має право:
1) пересуватися будь-якими ділянками території України, крім прикордонної смуги, де будь-які пересування та виконання завдань здійснюються за погодженням з начальником відповідного органу охорони державного кордону, створювати на них зони митного контролю;
2) проводити в установленому цим Кодексом порядку огляд та переогляд товарів;
3) зупиняти транспортні засоби, проводити в установленому цим Кодексом порядку їх огляд та переогляд, а також огляд та переогляд товарів, що ними переміщуються;
4) зупиняти громадян, проводити в установленому цим Кодексом порядку огляд та переогляд їх ручної поклажі та багажу;
5) для з’ясування обставин вчинення порушень митних правил затримувати в установленому статтею 501 цього Кодексу порядку та доставляти до митних органів осіб, що вчинили ці порушення, а також запрошувати до митних органів інших осіб. У невідкладних випадках проводити з’ясування обставин вчинення порушень митних правил та їх первинне документування в інших придатних для цього місцях.
4. Митна варта забезпечується зброєю, спеціальними засобами, засобами зв’язку, транспортом, а також іншим необхідним спорядженням.
5. Митна варта розміщується, як правило, в місцях розташування відповідних митних органів та діє в межах зон діяльності цих органів. За рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митна варта може тимчасово розміщуватися та діяти в зонах діяльності інших митних органів.
Стаття 21. Підрозділи внутрішньої безпеки
1. Підрозділи внутрішньої безпеки митних органів призначені для здійснення заходів щодо запобігання та протидії проявам корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України, а також для забезпечення необхідних умов для більш ефективного і якісного виконання митною службою України завдань із захисту економічних інтересів України, спрямованих на реалізацію митної політики України.
2. Основними завданнями підрозділів внутрішньої безпеки є:
1) участь у викритті та документуванні у межах повноважень, визначених законодавством, злочинів у сфері службової діяльності, фактів корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, інших правопорушень, пов’язаних зі здійсненням працівниками митної служби України службової діяльності, а також запобігання таким правопорушенням;
2) участь разом з іншими правоохоронними органами та митною вартою у розробці та реалізації заходів щодо захисту життя, здоров’я, честі, гідності, майна працівників митної служби України та членів їх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій, у заходах зі створення безпечних умов функціонування об’єктів митної інфраструктури;
3) участь у заходах із захисту інформації, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційної інформації;
4) участь у заходах з вивчення громадської думки щодо стану законності у митній службі України.