Закон україни
Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
Стаття 369. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
2. Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього Кодексу, не застосовуються митними органами щодо:
1) особистих речей громадян;
2) товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та пересилаються громадянами у міжнародних поштових та експрес-відправленнях або переміщуються ними в обсягах, передбачених пунктом 1 частини другої статті 358 та частиною першою статті 361 цього Кодексу, та призначені для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності.
3. Вивезення з митної території України у незмінному вигляді товарів, що порушують права інтелектуальної власності, забороняється.
Стаття 370. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
1. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право подати до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв власників майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення та сорти рослин.
3. Умовою внесення об’єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру є гарантування правовласником відшкодування митним органам, власнику товару та декларанту витрат, що виникли в процесі призупинення митного оформлення товарів, що порушують права інтелектуальної власності.
4. Порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, вимоги щодо гарантування, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
5. Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про зареєстровані у митному реєстрі об’єкти права інтелектуальної власності надсилається всім митним органам України.
6. Після реєстрації у митному реєстрі об’єкта права інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів, що можуть містити охоронювані законодавством України об’єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення та сорти рослин.
7. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує оприлюднення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру.
8. Правовласник в обов’язковому порядку має повідомити спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи про закінчення (анулювання) дії реєстрації в Україні права інтелектуальної власності.
Стаття 371. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності
1. Якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складах митних органів.
2. Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього Кодексу, не застосовуються митними органами щодо товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та були виготовлені за згоди правовласника, проте без його згоди заявляються для митного контролю та митного оформлення.
3. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 15 календарних днів і в разі необхідності продовження цього строку не більше ніж на 15 календарних днів приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. В разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення складає 3 календарних дні і цей строк не може бути продовжений.
4. В разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення складає 3 календарних дні і цей строк не може бути продовжений. Митний орган повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта – про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строки призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
5. Використання правовласником інформації, що отримана ним від митного органу, можливо тільки для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення таких товарів.
6. Датою отримання повідомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного зв’язку, електронної пошти тощо.
7. Якщо протягом перших 15 календарних днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку за відсутності ознак порушення митних правил.
8. Якщо протягом перших 15 календарних днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення товарів, то призупинення митного оформлення може бути продовжено митним органом не більше ніж на 15 календарних днів.
9. Якщо протягом строків, зазначених у частині третій цієї статті, правовласник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене іншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.
10. Якщо протягом строків, зазначених у частині третій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку за відсутності ознак порушення митних правил.
11. У разі призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, за відсутності вагомих причин вважати такі товари контрафактними правовласник протягом строків, зазначених в частині третій цієї статті, може звернутися до митного органу з письмовою заявою про поновлення митного оформлення таких товарів. У разі надання дозволу на випуск товарів, митне оформлення яких призупинялося за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, у вільний обіг правовласник не може вимагати від власника цих товарів їх знищення.
12. Правовласник, і декларант можуть з дозволу митного органу брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Копії висновків, отриманих за результатами експертизи, подаються митному органу.
13. Зразки товарів після проведення експертизи по можливості мають бути повернені митному органу до закінчення строків, зазначених у частині третій цієї статті. Правовласник несе виключну відповідальність за проведення такої експертизи.
14. Якщо протягом строків, зазначених у частині третій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари – безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
15. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам витрат, пов’язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника..
16. У випадку, передбаченому частиною десятою цієї статті, відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.
Стаття 372. Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу
1. За наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 370 цього Кодексу, може бути порушене право на об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, прав на торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення та сорти рослин, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення таких товарів.
2. Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.
3. У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині четвертій статті 371 цього Кодексу, яке надсилається засобами факсимільного зв’язку, електронної пошти тощо. Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано зазначеними засобами зв’язку.
4. Без розкриття будь-якої інформації, за винятком фактичної або очікуваної кількості одиниць товарів та їх характеру, та перед повідомленням правовласника про можливе порушення його прав митний орган може запросити у правовласника будь-яку інформацію, яка може допомогти у підтверджені такої підозри.
5. Якщо правовласник у триденний строк подасть митному органу, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому матеріальних прав на об’єкт права інтелектуальної власності із гарантуванням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, відшкодування митному органу, власнику товарів та декларанту витрат, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів призупиняється на строк, передбачений частиною третьою статті 371 цього Кодексу, а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями частин сьомої – шістнадцятої статті 371 цього Кодексу.
6. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам, власнику товарів та декларанту витрат, пов’язаних зі зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.
7. Якщо правовласник у визначений строк не подасть митному органу відповідне клопотання та не надасть відповідну заяву та не надасть гарантію відшкодування митному органу, власнику товарів та декларанту витрат, пов’язаних з призупиненням митного оформлення, то митне оформлення товарів, що містять такий об’єкт права інтелектуальної власності, здійснюється в установленому порядку.
8. Порядок отримання інформації, взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та правовласниками в межах вчинення дій, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 373. Спрощена процедура знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
1. У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, вони у межах строків, визначених частиною третьою статті 371 цього Кодексу, можуть бути знищені під митним контролем за спрощеною процедурою до розгляду судом справи щодо порушення прав інтелектуальної власності по суті та за відсутності обмежень, установлених відповідно до рішень інших уповноважених державних органів.
2. Така процедура може бути застосована в разі, якщо після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган, який призупинив митне оформлення, про те, що відповідні товари порушують належні йому майнові права інтелектуальної власності, та надасть митному органу в письмовому вигляді згоду власника товарів на їх знищення.
3. Правовласник несе відповідальність за достовірність наданої до митного органу інформації згідно з законодавством.
4. Перед знищенням товарів відбираються їх зразки, які зберігаються митним органом протягом року в таких умовах, щоб вони у разі необхідності могли бути використані як докази в судових процедурах.
5. Знищення товарів за спрощеною процедурою здійснюється за рахунок правовласника та під його відповідальність шляхом поміщення їх у митний режим знищення або руйнування відповідно до положень цього Кодексу.
6. У разі надання згідно з положеннями цієї статті власником товарів згоди на знищення за спрощеною процедурою товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, та наступного знищення таких товарів, власник товарів звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 463 цього Кодексу.
Стаття 374. Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, що визначається законодавством України.
Стаття 375. Зміна маркування на товарах та їх упаковці
У процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. За результатами таких операцій складається акт, який має бути підписаним, в тому числі, правовласником та в якому має бути зафіксовано відсутність ознак порушень прав інтелектуальної власності після проведення вищезазначених операцій. Зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці здійснюється за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ним.
РОЗДІЛ ХІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ
ГЛАВА 59. Загальні положення
Стаття 376. Митна вартість товарів
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Стаття 377. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України
1. Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
2. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.
3. При визначенні митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, враховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних. При цьому слід враховувати, що:
1) термін “носій інформації” не відноситься до інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;
2) термін “програмне забезпечення” не відноситься до звукових, кіно- та відеозаписів.
4. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
5. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Стаття 378. Використання відомостей про митну вартість товарів
Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Стаття 379. Декларування митної вартості товарів
1. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.
2. Для цілей статей 383 – 390 цього Кодексу разом з вантажною митною декларацією подається декларація митної вартості.
3. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 380. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації
1. Уся інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, може використовуватися митним органом виключно для митних цілей і не може без спеціального дозволу особи чи органу, що подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її у порядку, визначеному законом.
2. Умови, викладені у частині першій цієї статті, не стосуються знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей, знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальних питань роботи митниці, інформації, яка не відноситься до конкретних фізичних та/або юридичних осіб, та інформації, яка не може становити комерційну таємницю. Крім того, це не стосується інформації стосовно правопорушень, публічного обговорення в засобах масової інформації проблем митної справи тощо.
Стаття 381. Права та обов’язки декларанта, який декларує митну вартість товарів
1. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
2. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний у строк, що не перевищує 10 днів, подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності митний орган може продовжити зазначений строк.
3. У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати податків наданням гарантій відповідно до глави 54 цього Кодексу або сплатити податки згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
4. На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.
5. Після надання гарантій, зазначених у частині третій цієї статті, митний орган зобов’язаний випустити товари у вільний обіг. У разі якщо після сплати декларантом податків згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків повертається декларанту у порядку, передбаченому законодавством.
6. Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв’язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант.
7. Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.
Стаття 382. Права та обов’язки митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів
1. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 79 – 83 і 95 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України та донарахування податків визначається Кабінетом Міністрів України.
2. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
3. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
4. Якщо митний орган дійшов висновку, що на визначену декларантом митну вартість значною мірою вплинули обставини навколо продажу, зокрема, непряма операція, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно з законодавством.
5. Якщо в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості після закінчення операцій митного контролю, митного оформлення й пропуску товарів через митний кордон України встановлено факти (обставини), що вплинули на рівень задекларованої митної вартості товарів, то митний орган з урахуванням цих обставин приймає рішення про визначення митної вартості товару та нараховує штраф на різницю між визначеною ним та заявленою декларантом митною вартістю товарів.